Tag: мандрівник

  • Мандрівник у Береґані

    Мандрівник у Береґані


    Нещодавно виданий «Мандрівник у Береґані» став першим
    туристичним путівником, присвяченим виключно рівнинному регіону на південному
    сході Румунії. Туристи мають доступ до повного ресурсу для виявлення
    матеріальної та нематеріальної спадщини. Платформа включає перший аудіогід
    регіону, перший 3D-музей Береґана та віртуальні екскурсії, присвячені Йонелу
    Перлі, композитору, диригенту Римської опери, міланського оперного театру Ла Скала,
    Метрополітен-опери в Нью-Йорку, Симфонічного оркестру Коннектикуту та
    скульптору Нікапетре, автору монументальних творів у Румунії, Угорщині,
    Австрії, Німеччині, США та, особливо, в Канаді, країні, в якій він оселився.




    Отже, з огляду на те, що наразі неможливо відкрити для
    себе Береґанську рівнину самотужки, ми запрошуємо
    вас у захоплюючу віртуальну подорож з менеджером проєкту Крістіаном Курушем,
    який розповів як виникла ця ідея. «Я народився в місті Слобозія, яке вважається
    серцем Береґана. Усе своє дитинство та юність я чув, що до нас не приїжджають
    туристи і, що ніхто нічого не робить. Тоді ми вирішили все змінити зараз. Ми – це
    команда з семи людей, а ідея проєкту виникла з необхідності просування Береґана,
    його матеріальної і культурної спадщини, будівель та пам’ятників, природної спадщини,
    а також нематеріальної спадщини. Береґан має історії, які варті уваги інших, має
    багато цікавих місць, які варто відкрити і про які до тепер не згадувалося в
    жодному туристичному путівнику, ні на місцевому, ні на національному, ні на
    міжнародному рівнях. Наприклад, у найбільшому в світі путівнику «Lonely Planet»
    є максимум півсторінки про місто Бреїла в розділі, присвяченому регіону Береґан.»




    У рамках проєкту itineramia.ro «Мандрівник у Береґані» на
    першому етапі було визначено сто об’єктів з туристичним потенціалом. «Деякі з
    них вже відкриті для туристів, музеї, археологічні пам’ятки, які туристи можуть
    відвідати безпосередньо, заплативши дуже мало за вхід. Але є багато атракцій,
    які не включені до туристичних маршрутів. Вони вважаються об’єктами спадщини, внесені
    до списку пам’ятників культурної спадщини Румунії, але не відкриті для
    широкого загалу. Багато з них – це особняки, церкви і навіть археологічні
    пам’ятки, до яких люди не мають доступу. Наприклад, археологічна пам’ятка в
    районі Попіна Бордушань повіту Яломіца вже понад два роки закрита для туристів,
    але в рамках цього проєкту, разом із Яломіцьким повітовим музеєм в цьому році
    ми спробували організувати низку туристичних
    екскурсій. Путівник по Береґанському регіону пропонує чотири типи турів. Верхній Береґан з
    найважливішими об’єктами у повітах Келерашь та Яломіца, Береґан з півдня на
    північ, до якого ми включили низку атракцій вздовж Дунаю, між містами Келерашь
    та Бреїла, екскурсія до маєтків та ще одна екскурсія тутешніми церквами. Це
    тури, які туристи можуть організувати самі. Для них на веб-сайті проєкту
    itinerama.ro буде доступна низка інтерактивних карт, завдяки яким можна
    ознайомитися з відстанню між об’єктами, підрахувати час, необхідний для пройдення
    маршруту. Сподіваючись, що пандемія закінчиться у 2021 році, ми пропонуємо чимало
    організованих екскурсій в супроводі місцевого гіда, який розповість набагато
    більше, ніж те, що ми можемо охопити в нашому проєкті.»




    Спочатку екскурсії будуть доступні румунською та
    англійською мовами, а потім, залежно від запиту, передбачається можливість їх проведення
    італійською, німецькою або іспанською мовами. Також веб-сайт itinerama.ro матиме
    розділ англійською мовою, де всі цілі матимуть як текстові, так і звукові
    описи. Крістіан Куруш описує дві місцеві принади. «Я б почав з Попіни Бордушань,
    археологічної пам’ятки, яка мене найбільше вразила. Вона розташована поблизу
    села Бордушани Яломіцького повіту. Ця археологічна пам’ятка, оточена низкою
    озер. Опинившись там, крім історії, можна побачити чарівний природний ландшафт.
    Це досвід, який румуни зазвичай шукають за кордоном. Це повний досвід, коли
    історія поєднується з природою, і для іноземця, який прибув до Румунії, ми
    вважаємо, що це може бути квінтесенцією нашого проєкту. Це цікаве місце,
    оскільки тут було знайдено перше доісторичне село, досліджене в Румунії, якому
    понад 6500 років. Тут на території сучасної Румунії мешкали дві цивілізації:
    Боян та Гумельніца. Ці дві цивілізації з соціального та економічного поглядів
    були такими ж розвиненими, як єгипетська та месопотамська цивілізації. І якщо говорити
    про період ближче до наших днів, то береґанські маєтки є головними визначними
    пам’ятками наших екскурсій та нашого путівника. Я б порадив відвідати маєток
    Маргіломанів у Хаджиєштах, який є напівзруйнованою пам’яткою архітектури початку
    минулого століття. Нещодавно він був включений до програми реставрації
    Інституту національної спадщини. Проєкт складний, його здійснення триватиме три
    роки, але таким чином народиться майбутній Культурно-освітній центр у маєтку родини
    Маргіломан.»




    До екскурсійних турів була включена
    й церква Івенешть, занедбана посеред поля та з химерною історією. Місцеві жителі
    вважали, що вона проклята, тому занедбали її. Багато інших цікавих історій
    можна почути, відвідавши віртуальний музей, каже Крістіан Куруш. «Віртуальна екскурсія
    поділена на дві частини. Тут можна побачити перший 3D-музей Береґана, який на
    першому етапі має 40 експонатів, переважно виявлених під час археологічних
    розкопок в Береґані. Мета проєкту – привернути увагу до цивілізацій, які жили в
    цьому регіоні. Другий компонент включає віртуальні екскурсії, за допомогою яких
    ми запрошуємо всіх завітати в дуже дорогі нам місця. Пропонуємо відвідати Меморіальний
    будинок Йонела Перлі, батьківщини румунського диригента та композитора,
    народженого 13 грудня 1900 року, більш відомого за кордоном, особливо в міланському
    театрі Ла Скала та в Метрополітен-опері в Нью-Йорку. Потім раджу побачити музей
    Нікапетре у Бреїлі. У ньому можна побачити найвідоміші роботи скульптора. На
    жаль, він також набагато відоміший у США, Канаді та Японії, ніж у Румунії.»

  • Румунські дослідники на краю світу: Юлій Поппер

    Румунські дослідники на краю світу: Юлій Поппер




    У румунському просторі було
    небагато дослідників-авантюристів, золотошукачів і мандрівників. З небагатьох
    румунських мандрівників XVII-го – XVIII-го століть до наших днів свої замітки
    залишили декілька. Цар Олексій Михайлович Романов у 1675-78 роках відправив з
    Москви в Китай Ніколая Мілеску-Спетару, який написав відомий «Опис Китаю». У ХІХ-му столітті
    до енциклопедій недосліджених куточків Землі починають входити й румунські
    імена, серед яких Юлій Поппер.




    Інженер, дослідник і
    картограф Юлій Поппер народився в 1857 році в Бухаресті в родині антиквара,
    книжника, журналіста і вчителя першої школи єврейської громади в Бухаресті.
    Майбутній дослідник отримав початкову і середню освіту в Бухаресті, а потім
    навчався на інженерному відділенні Паризької політехнічної школи, де в 1879
    році захистив диплом гірського інженера. Свою професійну кар’єру він почав у
    компанії Суецького каналу і до 1883 року здійснив чимало поїздок на Далекий
    Схід і на Аляску. Так почалося пригодницьке життя сміливої людини, яка зробила
    відомою Румунію далеко за її межами, десь на краю світу.




    Евелін Фоня, журналістка
    бухарестської газети Realitatea evreiască/Єврейські реалії, стала нашим гідом
    слідами дослідника і авантюриста Юлія Поппера. У 1967 році, коли відзначали
    150-річчя незалежності Аргентини, серед тих, хто вніс свій вклад в основу
    аргентинської держави згадали й Юлія Поппера, одного з першопрохідців і
    колонізаторів Вогненної Землі. Сміливий і замучений бісом пригод, молодий Юлій Поппер
    відвідав Константинополь, Індію, Китай та Японію. Потім він обрав інші
    горизонти: Суец, Сибір, ​​Північну Америку, а після короткочасних зупинок -
    дістався Мексики, де він створив кращу карту цієї країни і написав Щоденник
    іноземця/Diario de los forasteros. Звідти доля завела його в Бразилію, а з
    1885 року в Аргентину, країну, яка стала його другою батьківщиною. З цієї країни він
    прибув в південну Патагонію збурений ідеєю пошуку золота і переконавши уряд
    Аргентини надати йому в цьому підтримку.




    Перша експедиція на чолі
    Юлієм Поппером не увінчалась успіхом. Проет, друга, краще організована експедиція,
    принесла і перші позитивні результати. Поппер зупинився на архіпелазі Вогняна
    Земля, оголосив його володінням Аргентини і розпочав колонізацію.
    Оголосивши про знайденняя покладів золотоносного піску він заснував кілька
    золотих копалень, а потім заснував низку поселень і налагодив морське
    сполучення між Ель Парамо і Буенос-Айресом. Так само з його наказу була побудована перша вузькоколійна залізниця, а введена ним у 1891 році в місцевий обіг
    поштова марка є на сьогодні одним з філателістичних раритетів. У процесі пошуку
    золота в Ель-Парамо, Юлій Поппер винайшов пристрій, здатний перемивати золото
    із морського піску. Винахід було запатентовано і використовувався в ряді країн
    Південної Америки і Південної Африки. Результатом його дослідження стали
    численні статті, дослідження, карти, брошури і книги, а велика французька
    енциклопедія La Grande Encyclopédie, опублікована в кінці ХІХ-го століття,
    включила його до списку найвидатніших дослідників тих часів.




    Евелін Фоня надає інші
    деталі експедицій Поппера. У вересні 1886 року Поппер на двох невеликих суднах
    Мадона дель Карміне та Марія Луїза, відправився в небезпечну експедицію про
    яку багато часу мріяв. У 1888 році почалася друга експедиція, на цей раз
    успішна. Він перетворив колонію Ель-Парамо на невелике містечко, губернатором
    якого став. Він особисто зайнявся організацією міста, будівництвом мостів і
    доріг, створив суд, сили правопорядку, почав карбування золотих монет і
    ввів в обіг поштову марку із зображенням свого герба. Ностальгія за
    батьківщиною матеріалізувалася в назвах річок і рівнин: Пунта-Сіная, гора
    Лаховарі, Ріо Росетті, Ріо Урєкє, в географічних назвах: Ясська долина, парк
    Броштень тощо. Примітно, що серед поселенців були й землевласники з Румунії, а
    їхні нащадки називали себе hijos de rumanos/діти румунів.




    Незважаючи на величезну відстань, що відділяла його від
    рідної країни і тривалий час, проведений в Новому Світі, Юлій Поппер постійно
    підтримував зв’язки з Румунією. Він приятелював з Василем Александреску Урекя,
    румунським істориком, письменником, меценатом румунської науки і членом
    Академії наук Румунії. Розповідає журналістка Евелін Фоня. У 1887 році він був
    обраний членом-кореспондентом Румунського географічного товариства, де, завдяки
    Василю Александреску Урекя, тоді міністра народної освіти, були зібрані наукові
    роботи і дорожні нотатки, написані під час мандрів далекими землями. Поппер
    подарував Василю Урекя червоний
    плюшевий альбом, обкладений тюленевою шкірою і з табличкою з написом Вогняна
    Земля із золота, знайденого на пляжі Пунта-Сіная.




    7 червня 1893 року
    36-річний Юлій Поппер був знайдений мертвим у своєму помешканні в Буенос-Айресі.
    Причиною смерті став серцевий напад (за однією з версій – був отруєний). Він
    був похований у спільній могилі на муніципальному цвинтарі аргентинської
    столиці. Його особистість і подорожі надихнули авторів художньої літератури, а
    одним з найвідоміших є роман Раду Тудорана Підняти вітрила!, за мотивами
    якого в 1970 році був знятий однойменний художній фільм. У 2001 році, з нагоди
    125-ої річниці з дня створення Румунського географічного
    товариства, лекції Юлія Поппера
    були опубліковані в книзі Екстраординарні подорожі, поряд з науковими
    роботами інших відомих географів Румунії.