Tag: Марк Рютте

Виконувач обов’язків Президента Румунії Іліє Боложан провів у понеділок телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої підкреслив, що Північноатлантичний альянс залишається головним гарантом безпеки Румунії. Стаття 5, яка передбачає, що напад на одного союзника вважається нападом на всіх союзників, є найефективнішим стримуючим фактором від загроз і нападів на членів НАТО, – підкреслив президент Боложан. Він також наголосив на важливості трансатлантичних відносин і американської присутності в Європі, яка, за його словами, є необхідною для безпеки континенту.

Румунія продовжує робити внесок у стабільність і безпеку східного флангу НАТО разом зі своїми партнерами і підтримує зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, – підкреслив Іліє Боложанн. Він нагадав, що Бухарест виділяє 2,5% свого ВВП на оборону і заявив, що готовий збільшити інвестиції в цю сферу. Говорячи про ситуацію в Україні, президент Боложан наголосив на необхідності справедливого і тривалого миру і важливості збереження підтримки цієї країни.

Генеральний секретар НАТО подякував Румунії за її внесок на рівні Альянсу, а також за те, що вона як країна-член відповідально діє як важливий фактор безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні і на східному фланзі. Марк Рютте підкреслив, що ці зусилля є ще більш актуальними в нинішньому контексті безпеки та висловив підтримку НАТО посиленню присутності Альянсу в цьому регіоні. Він підтвердив відданість НАТО і США колективній обороні і статті 5, підкресливши зусилля США, спрямовані на досягнення тривалого миру в Україні. На завершення Генеральний секретар НАТО привітав збільшення оборонного бюджету Румунії і наголосив на необхідності для інших європейських членів Альянсу застосувати аналогічний підхід. Обидва лідери домовились підтримувати постійний діалог з цих питань.

Президент Румунії та Генеральний секретар НАТО взяли участь у неформальному саміті з питань європейської безпеки, організованому прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Лондоні в неділю, на якому союзники України пообіцяли президенту Володимиру Зеленському подальшу фінансову та військову підтримку. Після зустрічі Іліє Боложан заявив, що гарантії безпеки, які будуть надані Україні, фактично стосуватимуться всього східного флангу – від Балтійського моря до Чорного. Однак він підкреслив, що вони не можуть бути забезпечені без підтримки Сполучених Штатів.

Неформальний саміт лідерів у Лондоні був координаційною зустріччю в рамках підготовки до засідання Європейської Ради 6 березня та зустрічі 7 березня з лідерами країн, які не є членами ЄС, але прагнуть такого вирішення війни в Україні, яке принесе тривалий мир.

З вівторка, 1 жовтня, Генеральним секретарем НАТО став колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Він замінив норвежця Єнса Столтенберга на вищому політичному посту найпотужнішого військово-політичного альянсу в історії людства. AFP зазначає, що Столтенберг відмовився давати Рютте будь-які поради, але підкреслив, що головне завдання керівника НАТО – тримати союзників разом.

У нинішній складній геополітичній ситуації дуже важливо зберігати послідовність і той же напрямок у зовнішній політиці і політиці безпеки, – сказав один дипломат НАТО, якого цитує французьке інформагентство. Після 10 років на чолі НАТО перебування Єнса Столтенберга на цій посаді було, мабуть, найскладнішим, починаючи з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і закінчуючи повномасштабною війною РФ проти України.

Пан Столтенберг зорієнтував Альянс на посилення підтримки укранської держави, яка стала жертвою незаконної агресії з боку Москви. Він запропонував і домігся від держав-членів зобов’язання надавати Україні щонайменше 40 мільярдів євро на рік, а також повної участі НАТО в наданні західної військової допомоги. Країни-члени НАТО не повинні стримувати свою військову допомогу Україні через «безрозсудну ядерну риторику» Володимира Путіна, – заявив Єнс Столтенберг в інтерв’ю агентству Reuters наприкінці своєї каденції.

«Щоразу, коли ми посилювали нашу підтримку новими видами озброєнь – бойовими танками, ракетами дальнього радіусу дії або винищувачами F-16, росіяни намагалися перешкодити нам, але їм це не вдавалося», – сказав норвежець. Він додав, що найбільшим ризиком для НАТО буде перемога Путіна в Україні.

«Я не думаю, що ми можемо змінити думку президента Путіна (щодо України – ред.), але вважаю, що ми можемо змінити його розрахунки, продемонструвавши, що ціна продовження війни настільки висока, що для нього буде краще сісти і прийняти Україну як незалежну суверенну державу», – сказав Єнс Столтенберг.

Н чолі зі Столтенбергом, змушений реагувати на серйозні геополітичні зміни, Альянс зміцнив свій східний фланг. У Румунії, наприклад, збільшилася кількість союзницьких військ, також НАТО вперше створила бойову групу.

Також під час перебування пана Столтенберга на посаді генсека, НАТО прийняла нових членів, довівши кількість країн Альянсу до 32. Останніми до Альянсу приєдналися Фінляндія та Швеція, яких мілітаристська, неоімперська політика Москви підштовхнули до виходу з багаторічного нейтралітету. Росія хотіла менше НАТО, а отримала більше, – зазначив пан Столтенберг.

Що стосується нового генерального секретаря Марка Рютте, то аналітики очікують, що він зосередиться, зокрема, на координації дій між НАТО і Європейським союзом в той час, коли останній все більше залучається до питань безпеки. Й останнє, але не менш важливе: союзники розраховують на його навички ведення переговорів у разі повернення Дональда Трампа до Білого дому.