Tag: марнотратство

Харчові відходи – один
із найсерйозніших наслідків нинішнього споживацтва – очевидно, не оминає й
Румунію. Це явище стало настільки проблематичним, що у 2016 році був прийнятий закон
про боротьбу з ним, який, на жаль, ще чекає на схвалення порядку його
застосування. За різними підрахунками, обсяг харчових відходів у Румунії
становить понад 120 тисяч вантажівок щороку. Румуни витрачають на їжу близько 40% своїх доходів, але, на жаль, від 33%
до 50% харчових продуктів потрапляють на сміття. Більш актуальна і точна інформація
була опублікована нещодавно за результатами соціологічного дослідження,
проведеного влітку-восени минулого року Університетом сільськогосподарських
наук та ветеринарної медицини в м.Клуж-Напока в рамках міжнародного проєкту, що
фінансується Університетським агентством Франкофонії. Дослідження було проведено
у трьох країнах – Румунії, Республіці Молдова та Північній Македонії, а
результати опитування в цих трьох країнах мало чим відрізняються між собою.

Наприклад, враховуючи харчові
звички, більшість респондентів заявили, що вони часто складають список покупок,
що припускає розрахунок витрат та помірність. Крім того, близько 90% з них
сказали, що зазвичай готують вдома і це, теоретично, означає зменшення ризику
погіршення якості їжі, оскільки вона готується якомога свіжішою. Однак
дослідження, проведене клузьким університетом підтверджує давніші оцінки обсягу
харчових відходів в Румунії, про що ми дізналися від Крістіни Покол,
координаторки дослідницької групи. «Незалежно від країни, в якій перебувають,
респонденти кажуть, що вони викидають їжу, відповідно про це заявляють 83%
учасників дослідження в Румунії. Це сказали й 78,7% респондентів у Республіці
Молдова та 67,2% – у Північній Македонії. Є багато звичок, пов’язаних з
харчовими відходами. Ми намагались з’ясувати чи перевіряють респонденти термін
придатності їжі. Більшість каже, що це майже неминучий фактор у прийнятті
рішення споживача. Потім більшість з них звертають увагу на спосіб зберігання
їжі, відповідно де і як. І вони в принципі зацікавлені уникати харчових
відходів. В основному, було дуже цікаво виявити, що коли їх запитують,
наскільки вони зацікавлені уникнути харчових відходів, більшість кажуть, що їм
це дуже цікаво, і це тема, яка їх цікавить. Але це суперечить їхній поведінці.
Я маю на увазі, що людину цікавить тема харчових відходів, але вона викидає
їжу. Ці дві речі не можуть бути поєднані. Вони не знають, як зменшити відходи,
у них немає правильних методів, тобто їм бракує освіти з цього приводу. Тому я
повторюю, що більшість продуктів потрапляє на сміття. Більшість опитаних
цікавить тема харчових відходів, однак ми констатували це протиріччя. І пояснення,
яке ми знайшли полягає в тому, що вони намагаються це враховувати, але не
застосовують на практиці. А причини різні, як наприклад: вони намагаються, але
їм це не вдається і тут ми маємо зрозуміти, чому їм не вдається.»

Крім того, на думку
учасників дослідження, найбільше їжі викидають на сміття індивідуальні споживачі
та ресторани, і лише потім йдуть, продуктові магазини, особливо супермаркети,
де люди роблять основні покупки, каже Крістіна Покол. «Ми мали запитання про
купівельні звички. Ми все ще помічаємо поведінку, яка нас практично не дивує.
Більшість людей роблять покупки в супермаркеті чи гіпермаркеті. Наразі дуже
мало людей вибирають дрібних роздрібних торговців або невеличкі магазини, що
мають коротку лінію постачання. Більшість купують їжу в гіпермаркетах, а на
другому місці – ринки. Дуже мало людей роблять покупки у дрібних магазинах, що
мають короткі лінії постачання або надають перевагу безпосередньо виробникам, що дуже важливо з
кількох точок зору. В основному роздрібна торгівля надає можливість споживати
свіжі та справжні румунські продукти. Тому, гадаю, що тут нам потрібно ще
багато попрацювати, тобто нам також потрібно проводити різні кампанії з цього
приводу. Однак було б непогано переконати споживача про важливість споживання
місцевих продуктів.»

Криза у сфері охорони здоров’я,
спричинена вірусом Covid-19, не змінила купівельні звички громадян Румунії та
Республіки Молдова, приблизно дві третини респондентів заявили, що можуть
насолоджуватися такою ж кількістю їжі за ті самі гроші. Однак, у пандемії сталася
несподівана і небажана зміна, каже Крістіна Покол «Криза, спричинена вірусом
Covid-19 змусила більше 10% респондентів викидати більше їжі. Я очікувала
зовсім іншого результату. У моїй свідомості спрацював такий механізм: я думав,
що, оскільки ми були зачинені в будинку, нас більше турбує те, що ми їмо, як ми
їмо і як ми плануємо свої покупки. Ось чому ми виходили з припущення, що це
призведе до зменшення харчових відходів. Результати дослідження свідчать про
протилежне. 10% респондентів кажуть, що під час пандемії викидають більше їжі. Ми
спробували знайти цьому пояснення і прийшли
до висновку, що це пояснюється занадто великими запасами їжі. Це, мабуть, головне
пояснення. Ми всі знаємо, що сталося на початку кризи в галузі охорони
здоров’я, коли люди несвідомо купували візки харчових продуктів, у майже промисловій
кількості, побоюючись їх дефіциту. Це може бути одним з пояснень. Цю їжу не
можна було вживати відразу і за відносно короткий час. Таким чином, частина
його була викинута. Отже, однозначним поясненням є те, що великі запаси
харчових продуктів урешті-решт призвели до харчового марнотратства.»

Тим часом певні суб’єкти
підприємницької діяльності та громадські організації проводять кампанії з підвищення
обізнаності про важливість більш зваженого споживання та шкідливі наслідки
харчових відходів як для економіки, так і для довкілля. Кампанію такого типу
провела також неурядова організація InfoCons, яка зосередилась на економічних втрати
від харчових відходів. Голова InfoCons Сорін Мірля вважає, що коли наголошуєш на економічних втратах громадськість краще усвідомлює необхідність зменшення харчових
відходів. «Перш за все, коли ми говоримо про харчові відходи, маємо на увазі не
лише проблему відходів, а й гроші, які
витрачаємо на сільськогосподарські продукти харчування, які потрапляють у
сміття. Ця означає години роботи, а ці години роботи в кінцевому рахунку
означають життя кожного з нас. З іншого боку, я вважаю, що кожен із нас як
споживач повинен мати усі дані та інформацію, щоб не казати, що не знав. З цієї
точки зору InfoCons разом з іншими організаціями з інших країн, оскільки це
транскордонний проєкт, має на меті довести до відома громадськості та державних
органів впливу, величезні негативні наслідки харчових відходів на наше життя.»

Проводячи цю кампанію і
в школах на виховних годинах з класним керівником, за допомогою цифрових
ресурсів, InfoCons сподівається, що таким чином майбутні споживачі будуть краще
обізнані про втрати продовольства і харчові відходи.

Понад
820 мільйонів людей в даний час страждають від хронічного недоїдання. Ще 672
мільйони людей страждають від ожиріння, а ще 1,3
мільярда людей мають зайву вагу. Дані були опубліковані
в останній доповіді Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) за 2018 рік.

70%
населення, яке потерпає від бідності мешкає в сільській місцевості, де життя
людей залежить від сільського господарства, рибальства та лісового господарства,
зазначається в документі. З цієї
причини, оцінює установа ООН, для
викорінення голоду, передбаченого у Цілях
Сталого Розвитку до 2030 року потрібно змінити сільську економіку. Ця мета сприяє
глобальній співпраці для забезпечення доступу до здорового та живильного харчування людей зі всіх куточків світу. У зв’язку з цим, уряди повинні створювати можливості для залучення інвестицій приватного сектора в сільське господарство, зі збільшення кількості програм соціального захисту для вразливих
груп і створення зв’язків між виробниками та міськими районами.

Конфлікти,
кліматичні зміни, що призводять до виникнення екстремальних погодних умов, низький рівень економічного розвитку, поряд з ожирінням, є
протилежними наслідками боротьби з
голодом і недоїданням, кажуть експерти. На цьому наголосив в
інтерв’ю Радіо Румунія і Мірча Дуцу, президент Бухарестського екологічного університету. У доповіді Продовольчої та сільськогосподарської
організації ООН за 2018 рік, опубліковані 15 жовтня у Римі, наголошується на тому, що в
даний час, після постійного зниження протягом багатьох років голод у світі знову почав зростати, – нагадав професор Мірча Дуцу. «Більше
820 мільйонів людей від хронічного недоїдання. Конфлікти, екстремальні
метеорологічні явища, викликані погіршенням клімату, рецесія та зростаюча
кількість людей з надмірною вагою і ожирінням, змінили швидкий прогрес у
боротьбі з голодом та недоїданням. Я хотів би відзначити, що останнім часом на
світовому рівні все більше говориться про визнання фундаментального права
людини на харчування, що означає передусім забезпечення доступу до достатньої,
якісної їжі для здорового та активного способу життя. Це, здається, основні
проблеми, з якими стикається людство, а «Спільні дії» є гаслом Всесвітнього дня
продовольства-2018, для досягнення поставленої мети до 2030 року – нульовий
голод.»

Малі виробники
повинні шукати нові, стійкі шляхи підвищення продуктивності та доходів.
Забезпечення мобільності в сільських громадах вимагає підходу, що має
враховувати навколишнє середовище, сприяти розвитку технологій та створювати
можливості для стабільної та вигідної роботи, – стверджують експерти Організації
Об’єднаних Націй. Однак робочої сили та економічного розвитку недостатньо,
особливо для тих, хто стає жертвою конфліктів. Ось чому ціль «Нульовий голод» має
в основі довгостроковий підхід до формування інклюзивного та мирного
суспільства. Іншими важливими питаннями є харчова безпека.

Говорить Міхай Берка,
професор Бухарестського університету сільськогосподарських наук та ветеринарної
медицини: «Коли ми говоримо про харчову безпеку, головною проблемою є якість
продуктів харчування, які люди повинні споживати та їх низька різноманітність, адже
через їх неякісне різноманіття, виникають меню, що не є найкращими для здоров’я
людей. Однак є також проблема, з якою ми зараз стикаємося внаслідок зміни
клімату. Це нашестя, нашестя з усього світу, особливо з півдня, комах,
бактерій, хвороб та шкідників, які впливають на нас, перш за все з точки зору
якості, але й кількості. Ми не встигаємо реагувати, виявляти їх, зі швидкістю,
з якою вони шкодять нашим сільськогосподарським культурам. Саме тому наша
здатність забезпечити найкращу сировину для сільського господарства знижується
щодня.»

Зменшення
харчових відходів може допомогти в боротьбі з голодом. Статистика показує, що
щороку кількість їжі, що викидається в деяких місцях сягає понад ста кілограмів
на особу. Серед причин, що призводять до такої ситуації налічуються маркетингові
стратегії, спрямовані на стимулювання продажу продуктів шляхом різних акцій. З
іншого боку, нещодавно одна французька асоціація з питань захисту споживачів провела
низку аналізів, які показали, що деякі виробники молочних продуктів свідомо вказують
коротший строк придатності продуктів до споживання, щоб пришвидшити їх ротацію у
торгових точках. І в сільському господарстві спостерігається «марнотратство», в
результаті такої практики, як відмова від збирання частини врожаю зернових
після проходження молотарки, використання нереалізованої продукції як корм для
тварин, використання для компосту або метанізації фруктів та овочів, що не
відповідають вимогам калібрування.

З огляду на те, що їжа недостатня в деяких громадах в конфліктних зонах по всьому світу, в інших частинах планети їжу викидають на смітник. А кількість їжі, що викидається на сміття досить велика. Згідно Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН (ФАО), близько третина всієї їжі, яка виробляється в світі, потрапляє в сміттєвий кошик.. Це в три рази необхідне харчування для всього населення земної кулі. І в ЄС їжа, що викидається становить понад 89 млн тонн, з яких 2,5% належать Румунії. Про це ми дізнаємось із статистичних даних проведених ФАО між 2006-2012 рр. З тих пір, в Румунії, не було проведено жодного дослідження про марнотратство харчів, і в даний час не відомо точно, скільки їжі, та які продукти румуни викинули в сміттєвий контейнер. Навіть і це дослідження було проведено на основі оцінок Європейської Комісії, маючи як орієнтир ситуацію в країнах Північної Європи.

Проте, навіть на оцінювальному рівні дані є тривожними: найбільше марнотратство є на рівні домогосподарств (49%), потім в харчовій промисловості (37%), роздрібній (7%), громадському продовольчому секторі (5%) і сільському господарстві (2%). Що слід робити в таких умовах? У 2013 році Міністерство сільського господарства створило робочу групу, основною метою якої є підготувати Національну стратегію по боротьбі з марнотратством харчів. До сьогоднішнього дня, однак, ця стратегія не була доопрацьована. Паралельно, були розроблені деякі парламентські ініціативи. Одна з них була прийнята Сенатом в кінці минулого року. Космін Захарія, редактор електронного екологічного видання Зелений Звіт» розповідає: Були дві законодавчі ініціативи в зв’язку з цим питанням в Парламенті Румунії, одна належала Національному союзу за прогрес Румунії (НСПР), інша Націонал-ліберальній партії. Та котра належала НСПР була схвалена Сенатом і примушувала супермаркети пожертвувати їжу неурядовим організаціям,термін придатності якої спливає.Поточні законодавчі пропозиції не уточнюють, як передається їжа від рітейлорів тим, хто її потребує. Трейдерів транспортування і розподіл їжі коштує. Крім того, продукти треба здати на зберігання, не просто залишити біля дверей будинку престарілих.

До завершення законодавчого акту, приватний сектор і благодійні організації повинні боротися з марнотратством харчів. Прикладом може служити соціальний магазин SOMARO, де продаються продовольчі і непродовольчі товари за зниженими цінами для бідних людей. У випадку продовольчих товарів, вони відповідають вимогам якості, але їх термін спливає або їх сезон закінчився, як наприклад Дід Мороз із шоколаду. Магазин управляється Сімоном Суйтнером, австрійським громадянином, який вже 6 років живе в Румунії. Він розповідає: Ми збираємо товар з власною машиною і пропонуємо ці продукти в спеціальних магазинах в Бухаресті, майже 700 родинам та у Сібіу 250 родинам. Тут клієнти можуть зайти тільки на основі посвідки виданої управлінням Соціальної допомоги в двох містах. Товари продаються зі знижкою 80% -90%. Ми вирішили продавати, навіть з цією великою знижкою, щоб не потребувати фінансової підтримки для оплати наших співробітників. Крім того, наші клієнти знають, що якщо вони приходять сюди, то вони не просять, а заходять в магазин, вибирають, що їм потрібно і платять небагато, щоб придбати відповідні товари. Наші клієнти є різних соціальних випадків, але те, що у них спільне це максимальний дохід у 500 леїв на місяць на одного члена сім’ї. Це законна межа, але наші клієнти не досягли цього максимуму. Є сім’ї, які мають члени з обмеженими можливостями, людей з хронічними захворюваннями, багатодітні.

Надані товари цим людям – які зазвичай були б викинуті на смітник – привозять до SOMARO після співпраці з виробниками та дистриб’юторами. З великими роздрібними компаніями, Сімон Суйтнер не дуже співпрацює. Ось чому: На жаль, з компаніями роздрібної торгівлі важко обговорювати питання марнотратства харчів. Не хочу нікого засмучувати, я хотів би послатися на модель соціальних магазинів в Австрії, де з’являються такі моральні дилеми: якщо у мене є хороший продукт для споживання і дотримується всіх правил, але якого більше не можу продати, я запитуюсь чи морально кинути продукт, враховуючи, що багато людей не можуть купити достатньо їжі. На жаль, в Румунії, такої дилеми насправді немає.

І це відбувається в Румунії за умови існування законодавчого документу за допомогою якого підприємці користуються знижкою податків на 20%, якщо спонсоризують благодійні установи. Але фірми очікують кожен раз, специфічні рішення з цього приводу від парламенту або уряду. Тим часом, румуни викидають на сміття найбільше приготовлені страви (25%), хліб і хлібобулочні вироби (21%), овочі (19%) і фрукти (16%). Причини цього марнотратства є швидке зіпсування (26%), неправильна оцінка кількості їжі, яка необхідна (21%), але й надмірна закупівля (14%).

До завершення законодавства із запобігання цього явища, виховання залишається способом боротьби з марнотратством харчів. Але цього недостатньо, вважає журналіст Космін Захарія: Людей слід виховувати і що стосується маркування. Я маю на увазі термін придатності. Деякі продукти можуть споживатися після закінчення терміну придатності, пастеризовані продукти, консервовані фрукти і овочі. Вони можуть споживатися невдовзі після закінчення терміну придатності. Але дарма навчаєш населення, якщо не забезпечують йому кошти способи або інфраструктуру для боротьби з марнотратством харчів. Буває, як з відходами. Дарма пояснюєш людям і школярам про селективний збір, якщо немає чогось конкретного.

Останнім часом, до неурядової ініціативи по припиненню марнотратству харчів долучились відомі кухарі, котрі через власний наприклад, показують людям як готувати їжу без викидання на смітник продовольчих товарів.