У всьому світі Новий рік відзначається з багатим столом, адже свято уособлює початок нового життєвого циклу. Прихід Нового року є однією з найбільш очікуваних подій у світі. Щедрівки є найдавнішим ритуальним виміром Нового року. Вигнання феєрверками року, що завершується, здійснювалось раніше шумами батогів, дзвонів та вітаннями на вулицях населених пунктів, а святковий стіл, що об’єднував родичів і друзів досі зберіг своє символічне значення. Саме тому багато людей дотримуються правил і шанують традиції своїх предків, які передаються з покоління в покоління.
Незалежно від часового пояса чи культури, біла ніч між роками відзначається у всіх регіонах земної кулі. Сімейні вечірки, з друзями або навіть на свіжому повітрі – вдалий час для кожного жителя планети. Однак, у певних зонах Румунії давні традиції ще замінюють сучасний спосіб святкування Нового року. Стародавні звичаї збереглися майже незмінними, новорічний стіл сам по собі є ритуалом.
Новий рік має подвійну валентність – смерть року, що закінчується є моментом космічного відродження. Якщо маски танцюристів мають захисну функцію проти злих духів, є й віншування на Новий рік, що залишились із стародавніх ритуалів родючості. На Буковині, в новорічну ніч, замасковані починають колядувати вулицями сіл. Одягнені в костюми, які втілюють різні персонажі і фантастичні істоти, вони супроводжуються музикантами і викликають зацікавленість жителів села, які часто йдуть з ними. Парад, який проходить спочатку центром села, заходить потім до всіх домашніх господарств.
Дуже багато новорічних звичаїв Мараморощини пов’язані з явищем колядування, тому що колядування не завершується разом із Різдвом. В період між Різдвом та Новим роком найчастіше колядують в масках. Маска дуже важлива в традиційній свідомості, тому що вона є уявним відображенням потойбічного світу. Діди й прадіди, тотемічні тварини чи рослинний світ з тотемічними функціями приходять, щоб допомогти людині інтегруватися, належати знову до світу живих чи білому світу, як його ще називають в етнологічній мові. В Мараморощині проходять дуже гарні процесії в масках, особливо в масках дідів та демонів. Маска діда має дуже давнє коріння в культі предків, баба й дід мали роль бути посередниками між двома світами.
Гра дідів на Мараморощині є магічним колом, це постукування по землі палицями (чомагами), а також символічне ударяння інших учасників ритуалу, що мало дуже багато стародавніх значень. Вони посилають до давнього культу предка роду, який будь-коли може виправити будь-який розлад. Також дуже давньою є й маска кози. Коза має фундаментальну роль, тому що вона помирає й відроджується. Вона є символом старого року, який помирає, та нового року, який повинен відродитися під знаком прибутку. Демони є знаком зла, про які зараз знову треба наголосити. Слід згадати, що не існує добра без зла і навпаки. Традиційна людина завжди вміла поєднати в ритуалах ці елементи.
Брондоші є іншим звичаєм, який є специфічним у зоні Мараморощини й унікальним у країні. Вони колядують упродовж усього періоду між Різдвом та Новим роком, одягнені в костюми з масками, зробленими з овечих шкур. Ватага брондошів носить із собою дзвоники й батоги, і шум, який вони здіймають, має ритуальну функцію вигнання всього злого із громади в очікуванні нового року. За дохристиянськими віруваннями, в найдовшу ніч року проводилися різні ритуали, щоб відігнати злі духи та умилостивити сонце залишитися якнайдовше на небі, і цей звичай зберігся й на сході Румунії.
В новорічний ранок діти ходять по сусіднім будинкам з гіллям яблунь або груш, яку називають «Сорковою», символом родючостію Їх прикрашають різнокольоровим папером і штучними квітами. Ці гілки зазвичай люди зрізають 30 листопада (в день Св. Андрія), пророщують у склянці з водою і зберігають свіжими аж до Нового року. Діти колядують по сусіднім будинкам і бажають господарям щастя й довгих років. Гілками обов’язково потрібно доторкнутися до кожного члена родини. За це їм господарі дарують яблука, цукерки, горіхи і навіть гроші.
Напередодні Нового року, у деяких регіонах Румунії дівчата ворожать. Особливо люблять ворожити на судженого, а також на погоду в майбутньому році. Для цього вони ділять цибулину на дванадцять частин по числу місяців у році. Потім частинки посипають сіллю і залишають на всю ніч. Вранці дивляться котрі з них вологі, а котрі сухі. Так знатимуть вони який з місяців в Новому році буде сухим, а який – дощовим.
Люди в традиційних громадах досі вірять, що новорічна ніч дає їм доступ до божественного плану. У народній традиції, відправлені повідомлення людям в спеціальні моменти року, на великі свята і на зламі років, вважаються єдиними дійсно важливими для суспільства і для кожної людини.
