Tag: Мегуреле

У Мегуреле, біля Бухареста, був доопрацьований та пройшли фінальні випробування найпотужнішого у світі лазера названий ELI (Extreme Light Infrastructure/Інфраструктура екстремального світла), який складається з двох пристроїв потужністю 10 петават та ще двох з потужністю одного петавата та інші два пристрої потужністю 100 терават.

Будівництво лазера ELI було дуже складним, оскільки лазерна установка, призначена для розвитку 10% потужності Сонця та система інтенсивного гамма-випромінювання – набагато перевищують потужність існуючих аналогічних систем у світі до тепер.

Лазер у Мегуреле є результатом останніх 30 років світових наукових досліджень з інвестиціями у розмірі мільярдів та мільярдів доларів. Це найбільш передова технологія моменту. Наприклад, лазерні дзеркала є унікальними в світі, – ствердили фахівці з Мегуреле. Проект ELI розпочався в 2013 році та буде повністю завершений в 2019 році.

Академік Ніколає Замфір директор Інституту фізики та ядерної інженерії, координатор проекту ELI для Румунії розповідає про спосіб, в якому розгортався цей широкомастабний проект, який був започаткований десять років тому з метою підтримки європейських досліджень та інновацій, щоб справитися з конкурентами, переважно з США, Китаю та іншими важливими акторами у цій галузі. Ніколає Замфір: Я думаю, що ніхто не очікував такої фантастичної еволюції. Десять років тому все було на рівні лише ідеї. І ось, тепер констатуємо, що проект ELI є щось конкретним, в дійсності, а не лише на папері. Були побудовані три споруди, які найближчим часом будуть повністю оснащені науковим обладнанням. Отже, це величезний прогрес упродовж 10 років: починаючи від ідеї та до реалізації такого масштабного проекту.

Цe 100 тисячна тонна споруда, розташована на платформі, що підтримується тисячма опорами, які містять ультрачутливі антисейсмічні амортизатори. Технічне рішення румунського будівника було задумане таким чином, щоб забезпечити вирівнювання лазерного випромінювання та інтенсивного гамма-випромінювання, тому що структура не може рухатися більше одного мікрона у разі землетрусу. Витрати на будівництво лазера ELI складають 350 мільйонів євро, 20% з них походять від державного бюджету, а решта становлять безвідплатні кошти від Європейської Комісії. 13 країн змагалися для залучення коштів від європейських фондів для того, щоб європейський проект реалізувався на їхніх територіях, а також щоб мати шанс зробити значний стрибок у галузі, якою вони зацікавлені та мають вже давню традицію.

Зараз Румунія є основним гравцем, вважає Ніколає Замфір, який додав, що в Мегуреле діятиме також дослідницький інститут ELI-ERIС: Ми намагаємося закласти основи майбутнього інституту ELI-ERIC, свого роду нової установи, яка нещодавно була затверджена Європейським Парламентом, та який буде управлятися за європейськими правилами. Ми сподіваємось, що Німеччина стане членом цього консорціуму, поряд з країнами-газдами такими як: Румунія, Угорщина, Чехія. Але нам необхідна присутність інших, як завдяки їх науковій, так й фінансовій силам. Ми очікуємо, що все європейське наукове співтовариство братиме участь в експериментах, які будуть проходити тут.

Говорячи про ELI (Extreme Light Infrastructure/Інфраструктура екстремального світла) та про майбутній дослідницький інститут ELI-ERIC, Голова Комітету в справах ЄС німецького Бундестагу Гюнтер Кріхбаум, який відвідав центр в Мегуреле наголосив на необхідності розробки європейських проектів в таких масштабах, які можуть забезпечити конкурентоспроможність ЄС з США, Японією або Китаєм: Я думаю, що це величезний шанс. Я запримітив зацікавленість всіх, хто працює над цим проектом, і це, мабуть, лише початок. Інші проекти можуть наслідувати, оскільки у Румунії є висококваліфіковані люди, у вашій країні добрі університети. Це спосіб, який допомагатиме зупинити відтік мізків, тому що ви можете забезпечити у вашій країні цим людям проектування професійної кар’єри.

Дослідження, проведені в Мегуреле будуть корисними для численних галузей, таких як: фізика, астрономія та медицина. У 2010 році, коли була надрукована біла карта проекту ELI-NP були визначенні понад 200 експериментів, які будуть проводитися за допомогою цього унікального у світі обладнання. Окремі дослідження будуть проведені у медичній сфері, на приклад, для боротьби з раком, інші у космічній галузі для вироблення спеціальних матеріалів для захисту космонавтів на шляху до планети Марс.

Будучи державою-газдою дослідницького інституту ELI-ERIC, Румунія
сприятиме поліпшенню наукових досліджень на національному рівні, посилить
участь румунських досліджень у європейській та міжнародній мережі, передачі та
розвитку технологій, що є головною базою світового та європейського
дослідження. Вона також створить передумови для стимулювання економічного
розвитку шляхом залучення інвесторів, включаючи розвиток науково-технологічних
парків та промислових парків.

Президент Румунії
Клаус Йоханніс прийняв у Бухаресті свого словацького колегу Андрея Кіску

Румунія і
Словаччина є прикладом для ЄС, обидві країни маючи значне зростання ВВП, – оцінили
президент Клаус Йоханніс та його словацький колега Андрей Кіска. Вони
обговорили, в Бухаресті можливості поглиблення двосторонніх відносин. Лідери двох країн зійшлись на необхідності стратегічного підходу до
Східного партнерства та, зокрема, наголосили на потребі продовження підтримування
демократичних процесів і реформи у Республіці Молдова, з тим, щоб Кишинів продовжив
свій європейський шлях. Клаус Йоханніс і Андрей Кіска обговорили і політичне та
економічне співробітництво між двома країнами, а також боротьбу з корупцією.
Президент Словаччини зустрівся й з
прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем, з яким обговорив питання розвитку сільських
районів, а також політики соціальної інтеграції та підтримки професійної
мобільності. На порядку денному візиту були зустрічі з представниками словацької
і чеської меншин, що є прикладом інтеграції в румунське суспільство.

Офіційний візит
міністра національної оборони Румунії Міхні Мотока до Києва

Міністр національної оборони Румунії Міхня Моток 10 – 11 жовтня здійснив офіційний
візит до Києва на запрошення міністра оборони України Степана Полторака. Офіційні
переговори між двома міністрами були зосереджені на ситуації в нинішньому безпековому
середовищі в регіоні, на регіональному і двосторонньому співробітництві в галузі
оборони і на шляхах розширення співпраці в рамках партнерства НАТО-Україна і
Східного партнерства Європейського Союзу. Під час зустрічі ми обговорили не тільки нинішній
стан нашого співробітництва, а й подальші напрямки розвитку співпраці, – зазначив
румунський міністр. Міхня Моток підтвердив підтримку Румунії суверенітету і
територіальної цілісності України, а також готовність допомогти в процесі внутрішніх
політичних та економічних реформ і в продовженні європейського курсу. Міністри обговорили конкретні можливості з
надання Бухарестом допомоги і підтримки в галузі військової медицини,
військової освіти, реформування сектора безпеки й оборони, кіберзахисту, а
також надання медичної допомоги військовослужбовцям, які отримали поранення в
зоні АТО. Ми вважаємо
Румунію нашим партнером, другом та добрим сусідом, – наголосив генерал армії Степан
Полторак. Міністр оборони України подякував своєму колезі за дуже конструктивну
та ефективну роботу. У ході візиту міністр Міхня Моток провів
зустріч з секретарем Ради національної безпеки і оборони України Олександром
Турчиновим, з яким обговорив пріоритети співпраці в
сфері оборони і безпеки між Румунією і Україною.

Комісар ЄС з
досліджень, науки та інновацій Карлос Моедас відвідав Румунію

Комісар
ЄС з досліджень, науки та інновацій Карлос Моедас ознайомився зі стадією будівництва
Національного науково-дослідного інституту фізики та ядерної технології в
Мегуреле, де незабаром запрацює
найпотужніший в світі лазер (ELI-NP). Він сказав, що про цей проект треба більше говорити як в Європі, так і в усьому світі, і необхідно залучити
якомога більше людей до проведення експериментів з тим, щоб показати
необхідність зробити видимим невидимий світ. Він нагадав, що наразі дуже мало
відомо про темну матерію, яка становить більшу частину Всесвіту і, що цей
проект буде способом домогтися прогресу в напрямку її вивчення. У свою чергу
міністр освіти Мірча Думітру, який відвідав Центр в Мегуреле разом з європейським
комісаром сказав, що проект є екстраординарним досягненням та зазначив, що досить
ймовірно, що через 10-15 років отримані тут результати увійдуть до списку
досягнень вартих Нобелівської премії. Проект фінансується Європейським Союзом і
має бути готовий до 2019 року. На даний час частини лазера пройшли
індивідуальні випробування в Парижі і знаходяться на стадій збирання. У рамках
проекту в Мегуреле вже працюють більше 50 дослідників, багато з них румунського
походження, які працювали раніше за кордоном.

Сенат
Румунії вніс поправки до Закону про освіту

Румунські сенатори постановили, що рішення про
позбавлення наукового ступеня прийматиметься вищим навчальним закладом, який
раніше присудив науковий ступінь доктора наук, а Рада з питань атестації
дипломів, структура, що була створена спеціально для аналізу дисертацій на
предмет плагіату буде тільки колективним органом, який розглядатиме отримані
скарги. Народні обранці, таким чином, не погодилися з позицією президента
Клауса Йоханіса, який повернув цей нормативно-правовий акт у парламент для
повторного розгляду, попереджаючи народних обранців про наявність клімату
недовіри до процесу аналізу дисертацій на предмет плагіату. І державний
секретар з питань освіти Лауренціу Влад заявив в Сенаті, що хоча декларативно,
нова редакція закону спрямована на децентралізацію рішень про присудження або
позбавлення наукового ступеня доктора
наук, в дійсності ця поправка може підірвати якість вищої освіти. Відповідна
поправка була прийнята на тлі палких дискусій у суспільстві довкола імовірного масштабного плагіату в докторських дисертаціях низки
провідних громадських діячів: колишнього прем’єр-міністра Віктора Понти,
колишнього віце-прем’єра Габрієля Опрі, екс-міністра внутрішніх справ Петре
Тобе і навіть Голови Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци
Кьовеші.

Румунська
влада вирішила купити скульптуру «Мудрість Землі» Константіна Бринкуша

Скульптура «Мудрість Землі» відомого румунського скульптора Константіна Бринкуша буде
куплена румунською владою. Уряд прийняв рішення виділити з
держбюджету кошти, необхідні, щоб покрити різницю між тим, скільки коштує скульптура,
і тим, що було зібрано в рамках національної кампанії зі збору коштів. У рамках краудфандингу
під гаслом «Мій Бринкуш» до 30 вересня було зібрано 1,27 млн євро. Раніше для придбання скульптури уряд виділив 5 млн євро, але було потрібно
зібрати ще 6 мільйонів євро в результаті громадської кампанії зі збору
коштів. Скульптура «Мудрість Землі» Константіна Бринкуша буде незабаром виставлена
в Музеї села ім. Дімітрія Густі, повідомило Міністерство культури. Крім цього
уряд створив Фонд «К.Бринкуша», з якого будуть купувати твори сучасного мистецтва і
твори, що відносяться до категорії об’єктів культурної спадщини національного
значення.

У наступні роки у Румунії подешевшають лікарські засоби

Міністерство охорони здоров’я оголосило про поетапне подешевшання більшості
ліків, які видаються за рецептом лікаря. Таким чином, згідно з проектом урядової
постанови, який незабаром буде винесений на громадське обговорення препарати,
які вийшли з-під патенту подешевшають у перший рік на 10%, в наступний рік на
ще 10% та на 15% в третій рік. Фармацевти і дистриб’ютори будуть зобов’язані щоденно
повідомляти про наявні запаси лікарських засобів з допомогою спеціальної електронної
системи. Крім того, лікарі і пацієнти зможуть перевірити в Інтернеті, чи певний
препарат знаходиться в продажу, а міністерство зобов’язується вирішити проблему
протягом 7 днів з моменту оповіщення.

Понад 1000 осіб постраждали від повені

В останні дні сильні дощі викликали повені в ряді районів Румунії.
Більшість пошкоджень сталося на сході, півдні і південному сході, де було
евакуйовано понад тисячу осіб, багато сільських домогосподарств були підтоплені.
Було розмито кілька автотрас, в тому числі одна національного значення. Крім
того, в деяких повітах сильні вітри залишили без електрики декілька тисяч
помешкань.

Вони неймовірні – ствердив французький професор Жерар Муру про румунських науковців. Оцінений як один з найважливіших сучасних фізиків, він є ініціатором європейського проекту ELI, чия головна структура, ELI Nuclear Physics будується в Інституті ядерної фізики з Мегуреле, недалеко від Бухареста, у формі найпотужнішого лазера в світі. У 2012 році Європейська Комісія затвердила фінансування на суму 180 млн євро для лазерної установки в Мегуреле, загальна вартість проекту складатиме 356 млн євро.

Додатково до аналогічних проектів, але менших розмірів, розроблених в Угорщині та Чехії, ELI-NP (ELI Nuclear Physics) буде європейською лабораторією, де проводитимуться дослідження в питаннях з широкого спектру наукових областей, від фундаментальної фізики до ядерної фізики і від астрофізики до додатків у галузі матеріалознавства та наук про життя. Серед програм також фігуруватимуть лікування раку, виявлення радіоактивних речовин і тестування електронних схем для супутників. Експерти кажуть, що програми цього проекту також є корисними і що стосується радіоактивних відходів, накопичених протягом багатьох років і пропонують рішення, які могли б запобігти екологічні катастрофи, як це сталося у Фукусімі в Японії в 2011 році.

Директор Інституту ядерної фізики Ніколає Замфір каже, що проект, який буде завершений через три роки, відповідає графіку. Сам професор Жерар Муру виступив за обрання Румунії для цієї амбітної форми наукового співробітництва між державами-членами Європейського Союзу. Експерти кажуть, що інститут з Мегуреле вже представляє численні переваги у змаганні за фінансування і реалізацію найпотужнішого лазера в світі. Лазерна установка вперше введена в експлуатацію в Мегуреле датується 1962 роком. За п’ять років до цієї події, у Мегуреле був введений в експлуатацію перший дослідний реактор і перший циклотрон, тобто прискорювач в Румунії, що використовується в ядерній фізиці для наділення важких частинок дуже високими енергіями. Виробництво радіоізотопів, що є однією із цілей ELI Nuclear Physics, є діяльністю, яку інститут розгортає з 1974 року.

У тому ж році, інститут був оснащений перезарядним прискорювачем та центром із переробки радіоактивних відходів. У 2000 році у співпраці з іншими європейськими країнами був відкритий в Мегуреле центр багатоцільового опромінення. Сам фізик за професією, Президент Румунії Клаус Йоганніс не приховав свого захоплення щодо лазеру з Мегуреле і зізнався що ледве чекає прийти на урочисте відкриття, передбачене відбутися у 2018 році. Президент вважає, що цей проект може служити аргументом для румунських дослідників, які працюють за кордоном, повернутися на батьківщину.