Radio România Internațional

Tag: медицина

  • Протести та реформа системи охорони здоров’я

    Протести та реформа системи охорони здоров’я








    Через
    накопичення протягом багатьох років серйозних структурних недоліків, румунська
    медична система повинна бути реформована. Пандемія, спричинена новим
    коронавірусом лише чітко та гостро висвітлила недоліки румунської системи
    охорони здоров’я: недофінансування, недостатня кількість ліжко-місць у лікарнях,
    невідповідні умови лікування, брак персоналу…


    Ось чому в понеділок
    члени Федерації профспілок «Санітас», близько 100 осіб, скільки наразі дозволяє
    закон, провели акцію протесту перед будівлею уряду. Вони звинуватили уряд у
    байдужості до проблем системи охорони здоров’я та висунули свої вимоги: від збільшення
    зарплат й усунення соціальної несправедливості в оплаті праці, до розблокування
    проведення конкурсів на заміщення вакантних посад медпрацівників. Профспілки
    також вимагають прийняття національної стратегії інвестицій в систему охорони
    здоров’я. Серед протестувальників була присутня й Аурелія Константін,
    віцепрезидентка організації «Пречиста Марія» «На щастя, я працюю в лікарні, де
    є майже всі необхідні умови, але є лікарні, в яких вже, мабуть, 30 років, не
    були зроблені інвестиції, для яких нічого не було зроблено.»


    У свою чергу Віорел
    Гушану, член столичної організації профспілки «Санітас», зазначив: «Конкурси на
    заміщення вакантних посад у лікарнях заблоковані, але потрібен додатковий
    персонал, щоб доглядати належним чином за хворими на коронаврус. Адже всі ми знаємо,
    що під час здійснення процедур для хворого на Covid -19 медпрацівники
    мають вдягатися в комбінезони і залишатися в них не більше чотирьох годин.
    Більше часу ніхто не може витримати.»


    Не роблять ремонт,
    не звертають увагу на проблеми, а результати очевидні – у лікарнях вмирають невинні
    люди, – підкреслив Віорел Гушану, натякаючи на трагедії, які сколихнули
    Румунію за останні кілька місяців. Йдеться про трагічну пожежу, яка спалахнула в
    листопаді минулого року у реанімаційному
    відділенні Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги (на північному сході
    країни), та про пожежу, що сталася минулого тижня на першому
    поверсі одного з корпусів Національного інституту інфекційних хвороб імені
    Матея Балша в Бухаресті. В обох трагедіях люди згоріли живцем.


    На тлі вимоги
    від опозиційних Соціал-демократичної партії та Альянсу за об’єднання румунів
    подати у відставку, чинний міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску оголосив
    про вжиття низки конкретних заходів: «Ми спробуємо зробити більш гнучкою
    процедуру набору медперсоналу та буде переглянута штатна чисельність
    працівників медзакладів, особливо тих, що приймають пацієнтів з Covid-19. Ми
    вважаємо, що все це має бути здійснено у терміновому порядку. Ми створимо
    національний фонд безпеки пацієнтів у лікарнях. Це буде фонд, кошти з якого
    будуть спрямовані на певні потреби, певні інвестиції, і не тільки на інвестиції, а
    й на фінансування окремих видів технічного обслуговування. Наразі ці питання
    перебувають на стадії обговорення.»



    Крім цього, за
    словами міністра Войкулеску, будуть прискорені проєкти будівництва регіональних
    лікарень в Яссах (на північному сході), Клужі (на північному заході) та в Крайові
    (на півдні).


  • Структурні недоліки в румунській медичній системі

    Структурні недоліки в румунській медичній системі

    Румунська медицина є однією з найменш ефективних систем охорони здоров’я в Європі. Проблема хронічного недофінансування
    останніх десятиліть, яка залишилася невирішеною незалежно від того, яка партія
    була при владі, відчувається
    особливо зараз, у розпал
    санітарної кризи, спричиненої
    новим коронавірусом. Лікарень недостатньо порівняно з потребами людей – як
    інфікованих Covid-19,
    так і тих, хто страждає від інших захворювань, особливо хронічних.

    У багатьох
    випадках бракує належної медичної
    апаратури. Деякі медичні заклади стикаються з браком медичного персоналу,
    багато лікарів і медсестер упродовж років виїхали за кордон у пошуку кращих
    зарплат та гідних умов праці. Ситуація стає катастрофічною в середніх
    і малих містах, де не має ні
    спеціалістів, ні обладнання для надання якісних та ефективних медичних послуг.
    Отже, з огляду на велику кількість заражень новим коронавірусом, щоденно близько
    10 тис нових випадків, румунській системі охорони здоров’я стає все складніше
    справлятися з епідемією.


    Одна з наріжних проблем
    стосується кількості лікарняних ліжок у відділеннях інтенсивної терапії. І
    навіть якщо їх кількість буде збільшена, медичного персоналу для їх
    обслуговування недостатньо. Крім того, згідно з відомим висловом, який
    використовував близько п’яти років тому президент Клаус Йоганніс «лише після
    смерті невинних людей», чинний уряд спромігся взяти бика за роги. Нещодавній
    випадок у повітовій лікарні П’ятра-Неамц (на північному сході Румунії)
    сколихнув всю країну: пацієнти, які перебували у відділені інтенсивної терапії,
    згоріли заживо через, як вважається на цей час, несправність медичного пристрою.
    В результаті глава держави скликав у середу представників уряду, лікарів та інженерів
    медичного обладнання для оцінки інфраструктури та її недоліків у всіх
    румунських лікарнях.

    За підсумками зустрічі Клаус Йоганніс заявив: «Перш
    за все, необхідно модернізувати газові системи, особливо систему подачі кисню,
    та електромережі. Разом ми зійшлися на необхідності розробки програми
    фінансування із використанням коштів з європейських фондів. По-друге, необхідно
    переосмислити законодавчі та фінансові інструменти, які дозволять підтримувати
    систему обслуговування обладнання лікарень. Важливу роль відіграють кадрові
    ресурси – інженери медичного обладнання, які повинні бути присутніми та брати більш
    активну участь в діяльності лікарень. Ці питання будуть включені до пакету
    законів про реформу охорони здоров’я, який розробляється Міністерством охорони
    здоров’я.»


    Усі вище зазначені наміри, звісно,
    варті похвали, але побачимо як і коли вони будуть застосовані на практиці.
    Глава держави сказав, що мова йде про довгострокові зусилля.

  • Нові правила лікування хворих на  Covid-19

    Нові правила лікування хворих на  Covid-19






    Недофінансована роками поспіль, румунська
    система охорони здоров’я вважається однією з найменш ефективних в Європі, а
    проблеми стають вкрай гострими особливо
    у кризових ситуаціях, таких як та, яку країна переживає з кінця лютого.




    Однією з цих проблем є зворотне
    співвідношення між зростаючою кількістю людей, інфіковані новим коронавірусом і
    кількістю вільних ліжок у лікарнях. Хоча донедавна можновладці були прихильниками
    госпіталізації безсимптомних пацієнтів та пацієнтів з легким перебігом хвороби,
    зараз у галузі охорони здоров’я змінюються правила, фахівці наполягаючи на
    домашньому лікуванні цих двох категорій хворих під наглядом сімейних лікарів.
    Мета нововведень: зниження навантаженості на лікарні для госпіталізації пацієнтів, які перебувають в групі ризику розвитку ускладнень.




    Таким чином, за розпорядженням
    міністра охорони здоров’я, відтепер пацієнти, які отримали лабораторно
    підтверджений позитивний результат тестування мають зобов’язання повідомити
    сімейного лікаря, який повинен їх моніторити та надсилати дані до Дирекції громадського
    здоров’я. Безсимптомні та олігосимпомні пацієнти, які не потребують
    госпіталізації, можуть проходити ізоляцію вдома або за вказаною адресою.
    Пацієнти із симптомами, які перебувають в групі ризику, за рекомендацією сімейного лікаря або
    за їх бажанням та за їхньою згодою будуть доставлені на спеціальних каретах швидкої
    допомоги до опорних лікарень для лікування пацієнтів із COVID-19, де пройдуть
    клінічне обстеження, а потім будуть госпіталізовані, також за їхньою згодою, до
    лікарень I або
    II етапів, які мають у своїх структурах відділення інтенсивної терапії
    або до допоміжних лікарень, у разі коли в опорних лікарнях I або II етапів немає відділень інтенсивної терапії.

    Однак існує небезпека того, що вільних місць не вистачатиме у разі небажаної
    ситуації, якщо пацієнт потребуватиме переведення до відділення реанімації. А у
    випадку доповнення лікарняних ліжок,
    може виявитися, що для їхнього
    обслуговування недостатньо медичного персоналу. Тому уряд прийняв проєкт термінової
    постанови, що дозволяє прийняти на роботу 200 молодих лікарів, які пройшли одну
    з наступних спеціалізацій: реанімація, невідкладна допомога, епідеміологія,
    інфекційні захворювання, пульмонологія та рентгенологія в бухарестський лікарні
    ім. Дімітрія Джероти підпорядкованій Міністерству внутрішніх справ.


    Після шести місяців практики лікарі
    зможуть бути відрядженими за розпорядженням керівника Департаменту з
    надзвичайних ситуацій до медичних установ, які потребують додаткового персоналу
    для догляду за підтвердженими новим коронавірусом пацієнтами. По закінченню
    періоду, на який вони були прийняті на роботу, лікарі зможуть укласти трудовий
    договір на невизначений термін у межах вакантних посад з медичними закладами
    державної системи, тобто продовжити роботу в будь-якому місті країни.



  • Необхідність модернізації медицини

    Необхідність модернізації медицини




    Очевидно, що й раніше, але особливо після цієї
    епідемії, нам доведеться серйозно подумати про майбутнє системи охорони
    здоров’я Румунії, – заявив прем’єр-міністр Людовік Орбан у вівторок під час
    дискусії з цього питання. Він зазначив, що ситуація, викликана коронавірусом,
    виявила низку проблем, які потрібно вирішити, ряд системних недоліків та, що
    найголовніше, надто тривале ставлення влади до системи охорони здоров’я як до
    Попелюшки.




    Прем’єр-міністр зауважив, що лікарняна інфраструктура
    застаріла та створює «надзвичайно багато» проблем і потребує масштабних інвестицій.
    Він сказав, що система охорони здоров’я потерпає від хронічного недофінансування
    та базується на внесках невеликої кількості громадян Румунії, оскільки є багато
    категорій населення, які звільнені від сплати внесків до фонду медичного
    страхування, котрі, хоча користуються послугами системи охорони здоров’я, не
    беруть участі в її фінансуванні.




    Крім того, – також зазначив Людовік Орбан – рівень
    оцифрування в галузі охорони здоров’я є надзвичайно низьким. «Медична картка, як
    добре відомо, перебуває на межі колапсу. Рівень оцифрування охорони здоров’я
    надзвичайно відсталий. Навіть ми в цей період стикалися з необхідністю
    оцифрування, для належного управління всіма базами даних, що були змушені
    зробити за надзвичайно короткий час, для передачі інформації в надзвичайно стислі
    терміни. І в цьому, зрозуміло, потрібні швидкі змінити.»




    Однак прем’єр-міністр нагадав, що позитивним аспектом
    під час пандемії було те, що медична система швидко адаптувалася та негайно відреагувала
    в боротьбі з COVID-19. Він також вказав на необхідність вжиття заходів щодо
    управління лікарнями. «Процедури, хоча теоретично є, не застосовуються, не має
    установи, яка б відповідала за їх впровадження, управління лікарнями здійснюється
    здебільшого керівництвом без необхідної підготовки, яке не має повноважень запроваджувати
    усі правила в лікарнях, що, фактично, створює поліцентричну систему повноважень
    у лікарнях», – сказав прем’єр.




    З іншого боку, Людовік Орбан зазначив, що уряд
    також повинен буде найближчим часом «дуже серйозно» втрутитися в політику забезпечення
    населення лікарськими засобами. Збереження системи clawback (повернення раніше
    сплачених коштів) без її глибокого переосмислення практично призвело до
    зникнення сотень, можливо, навіть тисяч ліків з румунського ринку, – сказав
    глава уряду. Він підкреслив, що в наступний період інвестиції в охорону
    здоров’я є «пріоритетом» кабінету міністрів, поряд з інвестиціями в транспортну
    інфраструктуру, енергетичну інфраструктуру, освіту і комунікації та
    науково-дослідну діяльність.




    Теж у вівторок міністр охорони здоров’я Нелу
    Тетару озвучив низку проблем системи охорони здоров’я, такі як: політизація, непрофесійний
    менеджмент, недоліки законодавства, відсутність узгодженої інвестиційної
    політики та політики щодо забезпечення населення лікарськими засобами. «Нам
    потрібен пакт про охорону здоров’я, нам потрібні професіонали», – сказав
    міністр.




    З іншого боку, Нелу Тетару заявив, що Румунія знаходиться
    на низхідному етапі захворюваності на COVID-19, з огляду на усе меншу кількість
    випадків зараження. За його словами рівень передачі коронавірусу в суспільстві досить низький, а кількість досліджень, проведених по всій країні, зменшується.
    Міністерство охорони здоров’я також оголосило, що проведе дослідження серопревалентності
    нової коронавірусної інфекції в Румунії. Воно буде здійснене в період червень-вересень
    2020 року і має на меті визначити поширеність інфекції серед населення, щоб
    адекватно обґрунтувати майбутні заходи захисту. За оцінками, буде зібрано та
    досліджено понад 29 тис. зразків.

  • Медична система під час пандемії

    Медична система під час пандемії








    Взимку 2019 року ліберальний
    уряд на чолі з Людовіком Орбаном у процедурі взяття на себе відповідальності, схвалив
    закон «Про Державний бюджет Румунії на 2020 рік». Незважаючи на невдоволення
    багатьох політичних сил система охорони здоров’я отримала у 2020 році майже на
    23% менше коштів, ніж у 2019 році, тобто приблизно 11,5 мільярдів леїв ( трохи
    менше 2,5 мільярдів євро). Це один з найменших бюджетів, призначених на охорону
    здоров’я серед країн Євросоюзу!

    Крім того, у лютому той же ліберальний уряд
    прийняв термінову постанову, критиковану частиною громадянського суспільства, яка
    дозволила пацієнтам отримувати доступ до медичних послуг, що надаються
    приватними лікарнями, в тих же умовах що й державні медичні заклади. Інакше
    кажучи, була запроваджена однакова система оплати з держбюджету медичних послуг для державних
    та приватних закладів охорони здоров’я.




    Що сталося після цього? Новий коронавірус
    дістався і Румунії, кількість заражених щодня стрімко зростає, а приватні
    лікарні зробили крок назад, залишаючи тягар боротьби з COVID-19 на плечах державних,
    хронічно недофінансованих, медичних закладів. У результаті, вимушений новими обставинами,
    кабінет міністрів Людовіка Орбана, враховуючи надзвичайний стан, вніс поправку
    до держбюджету, перерозподіливши додаткові кошти на потреби системи охорони
    здоров’я.

    За словами президента Спілки мікробіології Румунії Александра Рафіли, через два-три тижні,
    можливо й раніше, навіть якщо діагностична спроможність зростатиме, Румунія матиме
    щонайменше 1000 випадків зараження новим коронавірусом на день. На його думку,
    пандемія може тривати близько двох років, тобто доти, доки не буде розроблено
    вакцину, але до літа з’являться ліки для лікування коронавірусу нового типу.




    За цих умов люди мають дотримуватися
    соціальної дистанції допоки кількість заражених, зареєстрованих щодня, перестане
    зростати. Так само, необхідна якісна медична допомога. Однак румунські медпрацівники,
    принаймні на сьогодні, далеко не в змозі забезпечити належні умови лікування.
    Лікарі кажуть, що вони щодня ризикують власним життям рятуючи хворих. Станом на
    четвер у румунських лікарнях бракує засобів захисту, а наявні не є ефективними.

    Приклад
    Сучавської повітової лікарні (північний схід) є емблематичним. Половина румунів,
    які до ранку четверга померли від коронавірусу, була пацієнтами цієї лікарні. У
    той же час, із приблизно 100 заражених румунських медпрацівників, понад 80 підхопили
    коронавірус у Сучаві – лікарі, медсестри та інші. Медичний заклад закрили на
    дезінфекцію, його керівника звільнили, а за цим фактом було порушене
    кримінальне провадження.




    До списку заражених медичних закладів
    також входять лікарні ім. Дмитра Джероти та ім. Александра Обреджи в Бухаресті, Галацька повітова лікарня
    (схід) та Лікарня швидкої допомоги в місті Дева (захід). У цьому контексті влада
    Румунії намагається поставити необхідні матеріали для боротьби з епідемією
    коронавірусу. Бухарест придбав 100 тис. захисних костюмів через Національний офіс
    централізованих закупівель. Вантаж був доставлений з Південної Кореї літаком
    НАТО C-17 Globe Master III.

    Теж з Південної Кореї Румунія отримає найближчим часом загалом 2
    мільйони коронавірусних тестів. Й останнє, але не менш важливе, оскільки хлор є
    найбезпечнішою формою дезінфекції, завод Chimcomplex у місті Римніку-Вилчя
    (південь Румунії) перелаштовує свої виробничі лінії, аби швидко розпочати
    виробництво гіпохлориту натрію.

  • Початки сучасної румунської медицини

    Початки сучасної румунської медицини

    У другій половині XIX-го століття, румунські лікарі, які навчалися у західних країнах, заснували медичні установи та започаткували медичну освіту для боротьби з хворобами та для підготовки лікарів. З ім’ям Ніколая Крецулеску або Кароля Давіла а також з ім’ям окремих боярів та благодійників пов’язане покоління, яке модернізувало румунську медицину та довело її до майже найвищих стандартів тих часів.


    Медицина як наука з’явилася в епоху Відродження, а перші наукові інформації в румунському просторі з’являлися в кінці XVII-го століття під час правління Костянтина Бринковяну (1688-1714). До його князівського двору прибули лікарі грецького походження, але і два лікарі з Алсачії та Венеції, які почали застосовувати методи лікування, які заклали основи майбутньої вакцинації. З інституційної точки зору, в господарських академіях практикувалася так звана ‘ятрософія, тобто поєднання між філософськими знаннями та емпіричним лікуванням. Слід уточнити, що господарські академії заклали підвалини медичної освіти XIX століття.


    Лікар Октавіан Буда, професор історії медицини Медичного університету імені Кароля Давіли здійснив екскурс в історію сучасної румунської медицини, яка починаючи від XIX століття мала безпосередні зв’язки зі західними країнами: Аргумент навчання в західних країнах не є джерелом примусу, а зміни навіть державної політики. Цікавим є порівняння, яке румуни, які жили у другій половині XIX століття, робили з Бельгією. Румуни запропонували, щоб вони були призначені представниками Бельгії на Сході, головним мотивом не була латинська складова Бельгії, а той факт, що Бельгія була в 1830 вже об’єднаною країною, в той час як румунські князівства об’єдналися відносно пізніше. Румуни робили інтенсивні порівняння між установами, враховуючи швидкість створення нових установ, як це сталося у випадку першого інституту фізіології, який був заснований в 1892 році Александру Віцу, батьком фізіологічних і медично-біологічних досліджень. Він був ініціатором біомедичного науково-дослідницького методу. Слід уточнити, що Александру Віцу проводив біомедичні експерименти і в Бельгії.

    Імпульс модернізації охопив все румунське суспільство, від найпростішого селянина до великого боярина. У медичній сфері, освіта посідала привілейоване місце і першим великим ім’ям румунської медичної освіти був Кароль Давіла, який мав французьке походження. Октавіан Буда пояснює: Ефективна модернізація на інституційному рівні почалася після впровадження Органічних регламентів, після впливу зі Заходу на тодішню царську владу. Був заснований Коледж лікарів а також три великі медичні установи: Колця, Пантелімон та Філантропіа. Фінансова приватна діяльність боярів почала розвиватися, покладаючи підстави для системи медичної практики. Ідея організації університетської медичної освіти була ще дуже далекою. Кароль Давіла прибув до Бухареста у цікавих обставинах. Існує запис одного з найвидатніших хірургів того часу Константіна Думітреску Северяну, який пояснив як в 1852 році Паризький Медичний факультет оголосив той факт, що дві особистості шукають лікарів для своїх країн. Перше прохання належало господарю Волощини Барбу Штірбею, який шукав лікаря для румунської армії, а інше прохання зробив шах Ірану. Константін Думітреску Северяну додав, що декан Паризького медичного факультету, син якого був головою французької дипломатичної місії у Бухаресті, переконав молодого та працьовитого Кароля Давілу працювати у румунських князівствах. Кароль Давіла прибув до Бухареста де поклав основи сучасної румунської медицини та медичної освіти. Константін Думітреску Северяну належав до групи перших румунських лікарів, які отримали державні стипендії, що надавалися починаючи від 1860 року. До речі, він належав до перших поколінь випускників медичної та фармацевтичної школи, яка стала національною у 1858 році.

    Зміни у сучасній медицині були настільки значними, що вони замінили
    навіть мову. Октавіан Буда пояснює: Багато цьому посприяв Ніколає
    Крецулеску, який навчався у Парижі, та належав до кола близьких
    осіб господаря Йоана Кузи. Він був сильною особистістю Румунії тих часів, багатогранною людиною, займав
    посади прем’єр-міністра, міністра
    закордонних справ, міністра внутрішніх справ та був послом Румунії в Росії. У сучасній медицині Ніколає Крецулеску відіграв велику
    роль, він створив медичну мову. У ті часи відбувся перехід до латинського алфавіту, а встановлення ряду медичних виразів було терміново необхідним. У період 1840-1850 роки з’явилися
    перші спроби у цьому сенсі, завдяки перекладам з французької. Ніколає Крецулеску докладає
    великих зусиль в цьому напрямку та в 1842 році він сам перекладає підручник анатомії з французької мови. Таким чином, румунська мова раптово змінює весь мовний запас по
    спеціальності. Медичні терміни, які раніше походили з грецької мови були замінені
    медичними термінами латинського походження. Це було важливим досягненням тодішнього
    політичного діяча. Соціальна еліта тих часів вважала, що не
    годиться політичному діячу займатися медициною, яка тоді вважалася не дуже
    почесною роботою.


    Сучасна румунська медицина зазнала великого розвитку, результати будучи значними. Одну з
    Нобелівських премій, яку здобула Румунія належить Джордже Емілю
    Палади у галузі медицини.

  • Модернізація системи охорони здоров’я

    Модернізація системи охорони здоров’я

    Румунська система охорони
    здоров’я потребує «шокової терапії» для відновлення медичної інфраструктури,
    придбання сучасного обладнання та мотивації персоналу, – заявив прем’єр-міністр,
    соціал-демократ Міхай Тудосе.

    На його думку для цього потрібні послідовні
    інвестиції в інфраструктуру, щоб надолужити те, що не було зроблено вчасно в
    цій сфері. Він сказав, що кабінет міністрів зараз розглядає питання
    будівництва восьми регіональних лікарень та республіканської лікарні,
    відповідно до Плану дій уряду.




    Водночас Міхай Тудосе наголосив
    і на необхідності належної мотивації медичного персоналу, який для отримання найкращих результатів має
    бути добре оплаченим. Прем’єр-міністр нагадав, що в перші вісім місяців 2017
    року середній заробіток в системі охорони здоров’я збільшився на 35%. Він
    також сказав, що буде продовжена програма підтримки румунської медицини шляхом
    подальшого збільшення заробітних плат після набуття чинності 1 січня 2018 року
    нового закону про оплату праці бюджетників. Прем’єр-міністр вважає абсолютно
    необхідним придбання сучасного й ефективного обладнання для правильного
    діагнозу і визначення найбільш ефективних методів лікування пацієнтів.




    У зв’язку з цим
    Міхай Тудосе оголосив, що урядом були підписані договори про закупівлю для 34
    лікарень медичного діагностичного обладнання, вартістю близько 20 мільйонів
    євро. Він каже, що це важливий крок до забезпечення якісних медичних послуг.
    Міхай Тудосе: Це крок до нормального стану речей, з тим, щоб будь-який румун,
    який звертається до найближчої лікарні, або потребує екстреної і невідкладної
    медичної допомоги зміг скористатися всім необхідним у відповідності до свого
    права на охорону здоров’я.




    У свою чергу, міністр охорони здоров’я
    Флоріан Бодог сказав, що, підписавши ці договори він намагається втілити в
    життя мету, яку поставив перед собою коли погодився посісти цю посаду, а саме,
    щоб в кожна лікарня Румунії була оснащення сучасним обладнанням візуалізації та
    діагностики. Флоріан Бодог: У Плані дій уряду це звучить так: оснащення
    комп’ютерним томографом і магнітно-резонансним томографом всіх повітових лікарень
    Румунії, які не мають цього обладнання. Ці лікарні матимуть таке обладнання і
    не будуть залежати від приватних операторів.

    Відповідний проект буде профінансований коштами кредитного договору на загальну суму 250 млн євро, укладеного Румунією зі Світовим банком в 2014 році і розблокованого в 2017 році. Крім придбання медичного обладнання та апаратури договором передбачено будівництво нових відділень швидкої медичної допомоги, анестезії та інтенсивної терапії, опікових відділень, операційних блоків, а також ремонт інших відділень лікарняних закладів та придбання необхідного обладнання.

  • 2 квітня 2017 року

    ГАЗ – 1
    квітня в Румунії набув чинності закон про лібералізацію ринку природного газу
    для населення. Про це у суботу повідомило Національне управління регулювання
    енергетики, яке вже оголосило про подорожчання газу на два відсотки. Крім цього
    починаючи з суботи румуни маю можливість обирати постачальника природного газу.
    Голова управління Нікулає Гаврилець в інтерв’ю Радіо Румунія сказав, що
    лібералізація ринку природного газу для населення та збільшення кількості
    постачальників призведе, в кінцевому рахунку, до зниження вартості газу.




    ДЕНЬ НАТО – Міністерство закордонних справ
    Румунії вітає відзначення 2-го квітня Дня НАТО в Румунії і підкреслює, що наша
    країна як і раніше є бенефіціаром заходів, вжитих НАТО, але, водночас стала
    значним контрибутором, беручи безпосередню участь в управлінні загрозами, що
    йдуть зі східного сусідства, а також з півдня. День НАТО відзначається по всій
    країні численними заходами, організованими у всіх місцевостях де знаходяться
    військові підрозділи, у державах, в яких Румунія має акредитованих військових
    аташе, а також на військових базах у театрах воєнних дій, де розгорнуті
    румунські війська. Генеральні штаби всіх категорій військ, командування і військові
    частини по всій країні організували з цієї нагоди військові церемонії, День
    відкритих дверей, культурно-мистецькі та спортивні заходи, конференції та
    виставки. День НАТО
    відзначається з 2005 року у першу неділю квітня. Цей день був обраний з
    урахуванням офіційної дати вступу в НАТО (29 березня 2004 року) і дати підняття
    румунського прапора перед штаб-квартирою НАТО в Брюсселі (2 квітня 2004 року).

    МІНІСТРИ – Президент Клаус Йоханніс підпише у понеділок укази про звільнення Данієля Констаннтіна з посади віце-прем’єра та міністра навколишнього
    середовища та призначення замість нього на Грацієлу Гаврілеску, яка раніше обіймала посаду міністра з питань зв’язків з парламентом. Про це сьогодні повідомила
    прес-служба Адміністрації Президента. У понеділок
    відбудеться церемонія приведення до присяги нового міністра. Нагадаємо, що Данієль Константін, співголова Альянсу
    лібералів та демократів був відсторонений з обійманих в уряді посад, після
    того, як його політична сила, що входить до правлячої коаліції разом з
    Соціал-демократичною партією відкликала свою політичну підтримку. Грацієла Гаврілеску була міністром
    навколишнього середовища в колишньому уряді
    соціал-демократа Віктора Понти. На посаду міністра з питань зв’язків з парламентом Альянс лібералів і демократів висунув кандидатуру сенатора Віорела Іліє.




    ВИНАХОДИ
    – Румунія здобула 34 золотих і 8 срібних медалей та 10 спеціальних відзнак на
    Міжнародній виставці винаходів у Женеві. Скарбничка Румунії поповнилася ще 17-ма
    призами від іноземних делегацій, присутніх на Дні Румунії на цьому заході.
    Міністерство науки та інновації повідомляє, що в цьому році Румунія представила
    40 винаходів, презентація яких була профінансована з держбюджету і ще 8 робіт,
    представлених винахідниками з власних коштів. У цілому в Женеві були виставлені
    понад 2000 винаходів з усього світу від компаній, університетів, державних
    організацій, винахідників і приватних дослідників. Найпрестижніша виставка-конкурс світового масштабу в сфері винаходів відбулась з 29 березня по 2 квітня.




    МЕДИЦИНА – Румунські лікарі, які хочуть
    повернутися додому, матимуть можливість звернутися до спеціального центру, який
    з понеділка працюватиме в рамках Міністерства охорони здоров’я. Національний центр управління людськими
    ресурсами допоможе їм незалежно від того чи вони пройшли спеціалізацію в країні
    або за кордоном, – сказав міністр охорони здоров’я Флоріан Бодог. Румунська
    влада вирішила створити відповідну
    структуру після отримання сигналів від лікарів, які виїхали в Німеччину
    й Англію про їх бажання повернутися додому, заохочені останніми підвищеннями
    заробітків у медичній галузі. Міністерство охорони здоров’я розглядає і низку
    заходів зі стимулювання лікарів до роботи в сільських місцевостях, – зазначив Флоріан Бодог.




    ТУРИЗМ -
    Міністр туризму Румунії Мірча
    Тітус Добре оголосив, що в понеділок передасть Міністерству фінансів усі документи, необхідні для
    зниження до 9% ставки ПДВ для
    турагентств. Він каже, що таким чином заохочуватиметься бізнес у
    цій сфері і висловив сподівання, що ціни
    на турпакети знижаться. Міністр додав, що
    мине ще певний час до власне зменшення ставки ПДВ для турагентств, оскільки
    для цього румунська влада має отримати згоду
    Європейської Комісії.

  • 5 березня 2017 року

    ЗАРПЛАТНЯ – Міністерство праці у понеділок розпочне переговори з профспілками
    довкола закону Про Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці
    працівників бюджетної сфери. Першими будуть представники установ громадського
    порядку і охорони здоров’я. Міністр праці Лія Олгуца Васілеску сказала, що
    доходи до 4000 леїв (888 євро) збільшаться удвічі, а ті що перевищують цю суму
    зростуть на 45%. Водночас заробітки в сумі понад 7000 леїв (1555 євро)
    збільшаться, але значно менше. Вона також повідомила, що уряд відкритий до
    будь-яких дискусій, але не хоче вносити поправки до вже розробленого
    законопроекту. Що стосується пенсій, Лія Олгуца Васілеску зазначила, що їх
    чергове підвищення заплановано на 1 липня.




    КОРУПЦІЯ -
    Корупція дедалі залишається серйозною проблемою Румунії, зазначається в звіті
    Держдепартаменту США про права людини у світі в 2016 році. У документі
    підкреслено, що хабарництво залишається широко поширеною практикою в державному
    секторі, закони не завжди застосовуються ефективно, а посадові особи, в тому
    числі судді, іноді безкарно вдаються до корупції. Автори звіту також
    наголошують на тому, що недоторканість колишніх і нинішніх міністрів, які є членами
    парламенту, у деяких випадках не дозволила завершити досудове розслідування
    фактів корупції. Держдеп США пише і про проблему дискримінації ромів, погані умови утримання і переповненість
    в’язниць та про політизацію ЗМІ. Політики або політичні групи мають у власності
    або непрямо контролюють багато ЗМІ на
    національному чи місцевому рівнях, а новини або редакційний тон цих установ
    часто відображають погляди їх власників, зазначається в щорічному звіті Держдепартаменту США про стан з правами
    людини в світі.




    МЕДИЦИНА
    – Більше 14000 лікарів і понад 28000 медсестер покинули Румунію в 2009-2015
    роках, а багато з них в даний час працюють в абсолютно різних сферах, -
    повідомив президент федерації «Санітас» Бухарест Віорел Хусану. В інтерв’ю
    агентству Agerpres, він сказав, що в останні два роки, відтік лікарів за кордон
    дещо скоротився після того, як вони почали бути задоволені тим, скільки можуть
    заробити в Румунії. За словами профспілкового лідера надмірна політизація,
    починаючи від керівників лікарень і завершуючи керівниками відділень або
    старшими медсестрами, а також хронічне
    недофінансування сфери охорони здоров’я залишаються основними проблемами
    румунської медицини. Віорел Хусану каже, що хабар не зникне з
    румунських лікарень, але вважає, що медперсонал поступово, по мірі зростання
    доходів, відмовиться від цієї практики.




    ЮСТИЦІЯ – Новий міністр юстиції Румунії
    Тудорел Тоадер заявив, що щонайпізніше через місяць або півтори уряд
    представить проект закону про внесення змін і поправок до кримінального
    законодавства, відповідно до рішень Конституційного суду. В інтерв’ю нашій
    радіостанції він сказав, що нормативно-правовий акт буде обговорено і прийнято
    в парламенті. Міністр юстиції також зазначив, що у випадку зловживання
    службовим становищем необхідно відрізнити адміністративну відповідальність від
    кримінальної і це може бути зроблено тільки шляхом встановлення мінімального
    порогу заподіяного фінансового збитку. Тудорел Тоадер очолив Міністерство
    юстиції в лютому після серйозної політичної кризи, викликаної спробою нинішньої
    більшості, що складається з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і
    демократів, через місяць від приходу до влади в терміновому порядку внести
    зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів та здійснити
    колективне помилування. У суперечливому законопроекті, наприклад, зловживання
    службовим становищем вважається злочином лише, якщо розмір заподіяного збитку
    перевищує 200.000 леїв (близько 45 тисяч євро). На тлі найбільших вуличних
    протестів після антикомуністичної революції 1989 року, уряд урешті-решт
    скасував свій законопроект, а їх ініціатор, міністр юстиції соціал-демократ
    Флорін Йордакє подав у відставку.




    ЄВРОСОЮЗ
    – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану і міністр оборони Румунії Габрієль
    Леш у понеділок візьмуть участь у засіданні Ради ЄС із закордонних справ. На
    порядку денному зустрічі у Брюсселі: обговорення актуальних тем із наголосом на
    реалізації Глобальної стратегії ЄС в сфері безпеки та оборони і на зусиллях в
    розбудові Спільної політики безпеки та оборони, міграція, Західні Балкани та мирний процес на Середньому Сході. Будуть обговорені також інші пріоритетні аспекти
    порядку денного європейської оборони і безпеки, із наголосом на постійному
    структурному співробітництві, узгоджені зміни в сфері оборони, постійна
    заданість оперативного планування і командування, а також участь ЄС в Спільній
    політиці безпеки та оборони.




    ЄВРОБАЧЕННЯ – Міхай Трайстаріу, Ксандра і Рамона Нерра налічуються серед претендентів
    представити цьогоріч Румунію на пісенному конкурсі Євробачення – 2017, що відбудеться
    в Києві 9-го, 11-го і 13 травня. Переможець національного відбору визначиться
    сьогодні ввечері. Представник Румунії виступить в другому півфіналі 11 травня. Ініційований
    понад 60 років тому, пісенний конкурс Євробачення є однією з найдавніших і
    найпопулярніших телевізійних програм в світі. Румунія бере участь в ньому з
    1993 року. Найкращими досягненнями румунських учасників конкурсу є: двічі третє
    місце (Лумініца Андгел і гурт Сістем – Київ, 2005 рік; Паула Селінг та Ові -
    Осло, 2010 рік) та четверте місце (Міхай Трайстаріу – Афіни, 2006 рік). Окрім Румунії
    в конкурсі Євробачення в цьому році беруть участь 42 країни.



  • Зміни в румунській системі охорони здоров’я

    Зміни в румунській системі охорони здоров’я








    Останнім
    часом Міністерство охорони здоров’я Румунії оголосило про здійснення ряду
    заходів, націлених на покращення роботи в цій сфері, яка вже протягом багатьох
    років стикається з численними проблемами.

    У понеділок були представлені основні
    напрямки Національної стратегії людських ресурсів в галузі охорони здоров’я на
    2014-2020 роки. Йдеться, передусім про: зарплати, покращення умов праці та створення умов для професійного розвитку. Влада пропонує заходи, які протягом
    наступних чотирьох років мають привести до значного скорочення виїзду лікарів
    за кордон, в умовах, коли Румунія стикається із серйозною проблемою нестачі
    кадрів.




    З іншого боку міністерство розробило перший
    Національний електронний реєстр скринінгу слуху у новонароджених дітей. На
    сьогодні працює пілотна програма, яка охоплює три пологових будинки у
    Бухаресті, але в наступному році вона буде поширена на всю територію Румунії. З
    2017 року всі діти, які народяться в державних лікарнях пройдуть обов’язкову
    перевірку слуху у пологовому будинку, – оголосив у вівторок, міністр охорони
    здоров’я Влад Войкулеску.




    Влад Войкулеску: Ми розробили унікальний протокол перевірки слуху
    у новонароджених дітей, що буде прийнятий наказом міністра, згідно з яким кожна
    людина, яка пройшла перевірку слуху буде автоматично включена до Національного
    електронного реєстру скринінгу слуху і, таким чином, з цього моменту ми матимемо
    повну інформацію про слабочуючих людей. У результаті цього вже через рік після
    введення в дію цього реєстру ми, нарешті знатимемо точну кількість людей із
    вадами слуху в Румунії.





    На національному рівні буде закуплено 335
    апаратів для скринінгу слуху, тендер на закупівлю яких буде оголошено на початку
    наступного року. У Румунії з близько 200 тисяч народжених в рік дітей, майже 600 мають проблеми зі слухом. Міністр повідомив і про намір відновлення
    підготовки фахівців з аудіології у вищих медичних закладах освіти.




    З іншого боку Влад Войкулеску повідомив, що
    Національне агентство з питань пересадки органів, за підтримки Міністерства
    охорони здоров’я, працюватиме найближчим часом над розробкою прозорої
    процедури розподілу органів для пересадки з дотриманням всіх чинних правових
    норм. Він зазначив, що Національний реєстр трансплантології працює, але не
    так, як слід.




    Наприкінці минулого місяця в ході перевірки
    спеціальна комісія Міністерства охорони здоров’я виявила серйозні порушення і
    суб’єктивні критерії щодо ухвалення та пріоритезації операцій з пересадки
    органів у Румунії. Тоді Влад Войкулеску заявив, що в Румунії немає ніяких критеріїв і чітких процедур виділення органів, немає
    списків очікування донорських органів, узгоджених по всій країні по
    різних органах, пацієнти у списку очікування трансплантації органів не завжди
    користуються рівними можливостями, а закони, якщо такі є, не дотримуються.




    Міністерство охорони здоров’я і Національний будинок медичного страхування почали консультації з лікарями і пацієнтами довкола належного функціонування електронних медичних карток, які стали
    обов’язковими з 18 листопада. Починаючи з цієї дати, лікарі зобов’язані вводити дані пацієнта, в тому числі історії хвороби, в
    комп’ютерну систему Національного
    будинку медичного страхування.

  • 07 – 13 серпня 2016 року

    07 – 13 серпня 2016 року

    Похорон королеви Анни

    На цьому тижні тисячі людей прийшли відати останню шану королеві Румунії Анні, яка у суботу була похована в королівському некрополі в місті Куртя-де-Арджеш, першій столиці середньовічного румунського королівства Волощина. 92-річна дружина останнього короля Румунії Міхая I-го, померла на початку цього місяця у Швейцарії. У вівторок труну з тілом королеви Анни було доставлено в Румунію і встановлено у королівському замку Пелеш в Сінаї, а потім в Тронному залі королівського палацу в Бухаресті, де протягом четверга і п’ятниці всі бажаючі могли попрощатися з королевою. Важкохворий 94-річний король Міхай І-й не зміг взяти участь у похоронах своєї дружини, яку він щоденно відвідував у швейцарській клініці, де вона померла від раку 1 серпня. Принцеса Анна Бурбон-Пармська, яка народилася в 1923 році у Парижі, зустріла короля Міхая в Лондоні у 1947 році. Того ж року 30 грудня, в умовах перебування держави під радянською військовою окупацією та перебування при владі маріонеткового комуністичного уряду, король Міхай І-й був змушений відректися від престолу і піти у вигнання. Зі Сполучених Штатів Америки, Великобританії або Швейцарії він управляв роботою Національного комітету Румунії, який вважався румунським урядом у вигнанні навіть, якщо західні демократії ніколи не визнали цей його статус. Міхай І-й зміг повернутися додому тільки після антикомуністичної революції 1989 року і повернення йому румунського громадянства, якого його позбавили комуністи, та низки маєтків. Міхай І-й став почесним послом Румунії і доклав значних зусиль, аби переконати західні канцелярії прийняти Румунію в НАТО у 2004 році та в ЄС у 2007 році.

    Корекція держбюджету

    Уряд Румунії у середу затвердив першу в цьому році поправку до Державного бюджету і Бюджету державного соціального забезпечення на 2016 рік. Прем’єр-міністр Дачіан Чолош заявив, що поправка спрямована в основному на фінансування державної політики в різних сферах, незважаючи на те, що 2016 рік є роком парламентських виборів. Основним бенефіціаром корекції держбюджету стали міністерства охорони здоров’я, освіти та праці. Міністерство охорони здоров’я отримало ще близько 570 мільйонів леїв (125 млн євро) для покриття витрат на зарплату медичного персоналу оклади яких були нещодавно підвищенні. Додаткові кошти будуть спрямовані на фінансування різних програм у галузі охорони здоров’я або покриття витрат на компенсування вартості безкоштовних або пільгових ліків, одним з пріоритетів у цій сфері будучи й боротьба з внутрішньолікарняними інфекціями. Освіта отримала понад 1 млрд леїв (220 млн євро) з якого частина буде використана на виплату заробітної плати вчителям та допоміжному персоналу, що була підвищена з 1 серпня. Так само додаткові кошти будуть виділені на фінансування низки програм для учнів. Міністерство праці отримало понад 2,8 млрд леїв (близько 620 мільйонів євро) для покриття низки державних соціальних виплат.

    Домовленість в галузі охорони здоров’я

    У Бухаресті представники лікарів, міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску і міністр праці Драгош Пислару підписали спільну угоду про підвищення з 1 жовтня заробітної плати та про оплату праці за роботу під час чергування. Міністр охорони здоров’я каже, що ця домовленість відновлює справедливість в оплаті праці, запроваджує гнучкий графік роботи лікарів і сприяє збільшенню ефективності системи охорони здоров’я. Держбюджету це обійдеться в 100 мільйонів леїв (близько 22 млн євро). Витрати будуть покриті з бюджету міністерства охорони здоров’я, яке планує вжити цілу низку заходів з підвищення ефективності роботи та обмеження марнотратства у системі, в тому числі й при здійсненні державних закупівель. Відповідне рішення було прийняте щойно після набуття чинності нормативно-правового акту про підвищення з 1 серпня зарплати працівників в системі охорони здоров’я. Приблизно 163 тис осіб отримають додаткового від 300 леїв (70 євро) до 900 леїв (200 євро).

    Колишній заступник Голови НБР був поміщений за ґрати

    Верховний суд Румунії замінив запобіжний захід з домашнього арешту на утримання під вартою колишньому заступнику Голови Національного банку Румунії Богдану Олтяну, який пробуде за ґратами мінімум 16 діб. Він є фігурантом у справі за фактом зловживання службовим становищем. Прокурори Національної антикорупційної дирекції ГПР звинувачують Богдана Олтяну в тому, що в період липень-листопад 2008 року, коли посідав посаду спікера Палати депутатів від Націонал-ліберальної партії, він вимагав і отримав від відомого бізнесмена хабар на суму 1 млн євро та підтримку на виборах за призначення певної особи на посаду губернатора Адміністрації біосферного заповідника Дельта Дунаю. Богдан Олтяну став першим чільним посадовцем НБР, затриманим прокурорами НАД. Центральний банк заявив, що розслідування стосується діяльності Богдана Олтяну до того, як він став заступником голови НБР у 2009 році.

    Рівень інфляції в Румунії


    Національний банк Румунії на цьому тижні оприлюднив новий прогноз споживчої інфляції. На кінець 2016 року споживча інфляція в Румунії прогнозується на рівні мінус 0,4%, на дві десяті нижче оцінки, оголошеної в травні. Про це йшлося в щоквартальній доповіді про інфляцію, представленій днями Головою НБР Мугуром Ісереску. За оцінками центрального банку, на кінець наступного року інфляція становитиме 2%, що нижче прогнозованого в травневій доповіді рівня в 2,7%. У 2018 році, за оцінками Голови НБР інфляція буде вищою цільового показника в 2,5%. (Corina Cristea)

  • 04 лютого 2015 року

    КОРУПЦІЯ – Тоні Гребле у середу подав у відставку з посади судді Конституційного Суду Румунії у звязку з порушенням проти нього кримінальної справи. Прокурори предявили йому звинувачення в серйозних корупційних діях і направили до верхньої палати парламенту запит на згоду Сенату на його арешт і притягнення до кримінальної відповідальності. Теж у середу президент Клаус Йоханніс, відповідно до чинного законодавства, направив міністру юстиції подання щодо згоди на порушення кримінальної справи проти екс-міністра економіки, демократ-ліберала Адріана Відяну. Останній був днями заарештований за співучасть у зловживанні службовим становищем. З іншого боку, Трибунал міста Бухарест призначив домашній арешт двом колишнім працівникам Міністерства туризму Штефану Лунгу та Георгію Настасії, які проходять у кримінальній справі, порушеній проти екс-міністра туризму Елени Удря та колишнього міністра економіки Йона Арітона. Крім того, Комітет з правових питань Палати депутатів задовольнив подання Національної антикорупційної дирекції щодо притягнення до кримінальної відповідальності Елени Удря, звинуваченої в корупції. І нарешті Апеляційний суд Бухареста задовольнив клопотання Генеральної прокуратури щодо арешту на 30 днів бізнесмена Адріана Сирбу у справі за фактом ухилення від сплати податків. Засновнику у 90-х роках однієї з найбільш популярних приватних румунських телекомпаній предявлено звинувачення в підбурюванні до умисного ухилення від сплати податків, відмиванні грошей і пособництві у розкраданні коштів.



    ТЕРОРИЗМ – Європейський Союз підтвердив солідарність з Йорданією після вбивства йорданського пілота членами терористичної організації “Ісламська держава” і підкреслив важливу роль Аммана в боротьбі з цим терористичним угрупованням та в прийнятті біженців з Сирії та Іраку. У заяві, оприлюдненій агентством Рейтерс, глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні піддала, однак, критиці страту двох джихадистів, нагадавши, що позиція європейських країн проти смертної кари залишається незмінною і що вона не може бути використана як стримуючий фактор. Після вбивства свого пілота йорданська влада повісила жінку, яка взяла участь у теракті десять років тому та одного з керівників Аль-Каїди, обидва іракського походження. Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило вбивство полоненого йорданського пілота і заявило, що жахливі вчинки і теракти, скоєні членами цього угруповання джихадистів не мають виправдання, а винні мають відповісти перед судом.



    МЕДИЦИНА – 93% румунів є користувачами обовязкової державної системи медичного страхування, випливає з дослідження щодо державних і приватних медичних послуг у Румунії, оприлюдненого сьогодні компанією GfK Румунія. За даними того ж дослідження, лише 2% румунів придбали абонемент у приватній медичній клініці і теж 2% мають добровільне приватне медичне страхування. Водночас 4% населення Румунії не має ніякого медичного страхування. Основними здоровими звичками румунів є забезпечення належної гігієни тіла і догляду за порожниною рота (57%), позитивне мислення і оптимістичний підхід до життя (35%) і споживання переважно свіжих і натуральних продуктів (27 %), випливає також з дослідження. Проте, лише близько чверті респондентів відчувають потребу в регулярних заняттях фізичними вправами і спортом.



    ГРЕЦІЯ – Новий премєр-міністр Греції Алексіс Ціпрас у середу закликав Францію взяти на себе роль гаранта європейського економічного зростання, створення нових робочих місць та забезпечення соціальної згуртованості. Наприкінці зустрічі в Парижі з президентом Франсуа Олландом, Алексіс Ціпрас дав запевнення, що його країна не являє собою загрозу Європі. Напередодні глава грецького уряду висловив оптимізм з приводу знайдення життєздатного рішення для Греції, після переговорів у Брюсселі з главою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером, головою Європейської ради Дональдом Туском та спікером Європейського парламенту Мартіном Шульцем. Новий лівий уряд Греції прагне перегляду умов економічної допомоги і списання частини зовнішнього боргу грецької держави, який в даний час перевищує 300 млрд євро.

  • Електронна медична картка

    Електронна медична картка

    Впровадження електронного способу ведення медичної документації пацієнтів, заплановане ще на 2006 рік, коли почалася глибока реформа системи охорони здоровя, була включена до порядку денного парламенту тільки після 2010 року, а плюси і мінуси нової системи викликали жвавої дискусії як у законодавчому органі так і в суспільстві.



    Урешті-решт більше 12 мільйонів карток було розіслано поштою, а інші 800.000 пацієнти отримають їх через сімейного лікаря або безпосередньо від Національного будинку медичного страхування.



    Власники цього електронного документа, який набув чинності з 1 лютого, будуть зобовязані використовувати його з 1 травня при отриманні будь-якої медичної послуги сімейного лікаря, у лікарні або в аптеці. На картці буде обовязково нанесено прізвище та імя пацієнта, ідентифікаційний номер фізичної особи, дата народження, а також ідентифікаційний номер в системі. За своїм бажанням пацієнт може вказати групу крові, різні захворювання, алергії, а також згоду або незгоду стати донором анатомічних матеріалів у разі своєї смерті. Ті, хто не згоден з електронними засобами ідентифікації, у тому числі за ознакою віросповідання і світогляду, будуть зобовязані мати довідку застрахованої особи, що видається будинком медичного страхування та дійсна три місяці.



    Фахівці вважають, що успішне впровадження електронного способу ведення медичної документації пацієнтів є важливим кроком на шляху модернізації системи охорони здоровя в Румунії. Електронні рецепти та медична картка є важливими компонентами приведення румунської медицини до європейських стандартів. Ця реформа сприятиме завершенню створення системи контролю за використанням коштів у системі охорони здоровя, збільшить прозорість в їх управлінні і поліпшить якість медичних послуг, а також поліпшить контроль за продажем лікарських засобів, вартість яких відшкодовується державою.



    Однією з найбільших проблем румунської системи охорони здоровя є хронічне недофінансування, що спричинено й неспроможністю контролювати те, як використовуються гроші в системі. Кращий контроль за витрачанням коштів буде означати й більше грошей для охорони здоровя румунів. Іншими перевагами для пацієнтів в короткостроковій перспективі буде скорочення бюрократії, оскільки при наявності картки пацієнтам не буде потрібно предявляти довідку застрахованої особи та довідку з місця роботи, а в довгостроковій перспективі сприятиме поліпшенню якості медичних послуг і дозволить краще оцінити реальну кількість пацієнтів і отримані ними медичні послуги.

  • 23 листопада 2014 року

    ТРАГЕДІЯ – Міністерство оборони Румунії сьогодні в місті Сібіу (центр країни) організувало військову та релігійну церемонію вшанування памяті вісьмох військових, які загинули в авіакатастрофі у пятницю. Після цього тіла загиблих солдатів були доставлені в їх рідні місцевості, щоб родичі та близькі люди мали можливість провести їх в останній шлях. Аварія сталася неподалік міста Сібіу під час польоту військового вертольота IAR-330 Puma. У цей момент на борту перебувало 10 осіб. Восьмеро загинули на місці, а двоє військових – отримали великі опіки і були госпіталізовані. Гелікоптер мав брати участь у спільних навчаннях з американськими військовослужбовцями. “Це сумний момент для Збройних сил Румунії, для румунського народу і для мене особисто”, – заявив після трагедії президент Траян Бесеску.



    КОРУПЦІЯ – Головний прокурор Управління з розслідування організованої злочинності і тероризму в Румунії (DIOCT) Аліна Біка, подала у відставку з обійманої посади після її арешту на 30 діб у справі про корупцію. Аліні Біки предявлено звинувачення в тому, що у 2011 році, коли обіймала посаду державного секретаря у Міністерстві юстиції і була членом комісії з питання реституції земельних ділянок, вона ухвалила рішення про виплату завищеної компенсації. Збитки державі оцінюються в суму понад 60 млн євро. У тій же справі Національна антикорупційна дирекція внесла до Палати депутатів подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності і арешт депутата Марко Аттіли Габора, який також був членом комісії з реституції.



    ПРОЕКТ – Представництво Європейської комісії в Румунії, разом з італійським головуванням в ЄС, в понеділок у Бухаресті представить кампанію під назвою “Так, нам не байдуже”. Проект має на меті ознайомлення послів країн ЄС у Бухаресті з реалізацією проектів, фінансованих з фондів ЄС. Перша подія, організована в рамках кампанії має тему “Дослідження”. Посли 15 країн ЄС в Румунії, глава представництва Європейської комісії Анжела Філоте і румунський міністр з питань вищої освіти, наукових досліджень і технологічного розвитку Міхня Костою відвідають два провідних центри – Національний інститут імені Віктора Бабеша, який проводить дослідження в сфері боротьби проти раку та Інститут ядерної фізики імені Хорії Хулубея в Мегуреле (під Бухарестом), де найближчим часом запрацює найбільший лазер у світі.



    МЕДИЦИНА – У Румунії понад 5600 осіб сьогодні взяли участь у конкурсі для вступу до резидентури, – повідомляє Міністерство охорони здоровя. Кількість місць державного замовлення складає майже 4000 за спеціальностями: терапевт, стоматолог та фармацевт. Конкурс був організований в Бухаресті, Клуж-Напоці, Яссах, Крайові, Тиргу-Муреші і Тімішоарі.



    КНИГА – У Бухаресті сьогодні завершився ХХІ-й Міжнародний книжковий ярмарок “Гаудеамус — повчальна книга”, організатором якого виступає Румунське радіо. Цього року в ярмарку взяли участь понад 300 румунських та іноземних видавництв, друкарень, освітніх та культурних установ, що представили книги на будь-який смак. Почесним гостем книжкового ярмарку була Росія. Російський книжковий стенд представив більше 1000 книг провідних видавництв цієї країни, однак центральною темою ярмарку стали російські книжки, видані в румунських перекладах.