Tag: медична допомога

За даними Міністерства охорони здоров’я, в Румунії не вистачає тисяч лікарів, резидентів і медсестер. Тільки в державних лікарнях є понад 8600 вакансій для лікарів. Великі міста, в тому числі Бухарест, також не оминули проблеми, але найгостріше криза відчувається в малих містах і селах – понад 300 комун не мають жодного сімейного лікаря, а більше половини міст не мають достатньої кількості лікарів. У деяких комунах проблему частково вирішили за рахунок допомоги лікарів-пенсіонерів або створенням вторинних пунктів праці, укомплектованих медичним персоналом з інших місць.

Що стосується резидентів, то, за даними Міністерства охорони здоров’я, існує близько 1 600 вакансій. Але найбільше бракує медсестер. Незалежно від рівня освіти, є понад 14 500 неукомплектованих посад: найбільше – майже 14 000 – у лікарнях, решта – у службах швидкої та невідкладної допомоги. Чому так сталося, незважаючи на те, що з 2018 року зарплати у сфері охорони здоров’я значно зросли, приблизно на 80%? Тому що, незважаючи на підвищення зарплат, румунські лікарі продовжують залишати країну через непривабливі умови праці. У 2023 році понад 800 лікарів подали заявки на отримання професійного сертифікату, щоб мати можливість працювати за кордоном.

Потім, принаймні за останній рік, дефіцит медичного персоналу загострився, оскільки в травні 2023 року з метою економії бюджетних коштів уряд заблокував проведення конкурсів на державні посади, а наймання на роботу можна було здійснювати лише на основі меморандуму за кожною окремою сферою. Після протестів у січні цього року виконавча влада схвалила проведення конкурсу на заміщення понад 7600 вакантних або тимчасових посад у сфері охорони здоров’я та соціального захисту. Однак і в тих випадках, коли це можливо, наймання на роботу займає близько двох місяців з моменту публікації оголошення про вакансію.

Однак керівники державних лікарень кажуть, що через брак лікарів і медсестер наявні працівники перевантажені, а страждають від цього пацієнти, які більше не отримують належної медичної допомоги. Ситуація настільки серйозна, що при складанні місячних чергувань деяких працівників можуть відкликати з відпустки. Звіт Рахункової палати – “Управління людськими ресурсами та розвиток інфраструктури лікарняних установ на період 2014-2021 рр.” – показує, що Румунія посідає передостаннє місце в Європейському Союзі за кількістю лікарів, маючи трохи більше 300 лікарів на 100 000 жителів.

Країни-члени
ЄС працюватимуть координовано для надання медичної допомоги пораненим та
хронічно хворим українським біженцям. Вони розгортатимуть польові госпіталі в
сусідніх з Україною державах та забезпечать перевезення важкохворих пацієнтів до
лікарень західних країн ЄС.

Таким
є висновок відеоконференції міністрів з питань охорони здоров’я, яку скликала
Франція, яка в даний час головує в Раді ЄС. 27 міністрів вирішили, що ліки та
медикаменти з усього Євросоюзу продовжуватимуть надходити до сусідніх з
Україною держав, щоб зменшити тиск на їхні лікарні. Наразі також триває
підготовка для відкриття низку польових госпіталів, з початку, в Польщі.

Водночас
Європейська комісія повідомила, що відкриє центри обстеження для оцінки стану
здоров’я пацієнтів на кордонах Євросоюзу. Єврокомісія вважає надзвичайно
важливим, щоб національні системи охорони здоров’я, особливо прикордонних з
Україною держав, які стикаються з безпрецедентним напливом біженців, не були
перевантажені. За
словами європейських чиновників, 10.000 ліжко-місць у лікарнях держав-членів ЄС готові
прийняти пацієнтів, з пріоритетом хворих дітей, матерів з немовлятами, осіб,
які потребують інтенсивної терапії, поранених осіб та осіб з сильними опіками,
а також хронічно хворих.

Першу групу хворих дітей-біженців уже відправили
з Польщі до Італії та, за словами міністрів, послідують інші перевезення. У
свою чергу, Париж оголосив, що перші українські пацієнти прибудуть до Франції
до кінця тижня. Крім того, європейські міністри вирішили надати біженцям
психологічну допомогу, яка в цих ситуаціях є необхідною. Незабаром керівництва європейських
країн створять умови у центрах прийому біженців для вакцинації проти COVID-19, враховуючи той факт, що, за офіційними даними,
вакцинований лише кожен третій українець. Українські
діти також зможуть пройти імунізацію, залежно від віку, і проти інших
захворювань, таких як туберкульоз, кір чи поліомієліт, – повідомили європейські
чиновники, додавши, що в Україні дуже низька частка щеплень від деяких захворювань, яким можна запобігти шляхом імунізації, особливо у випадку дітей.

У зв’язку з цим Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності (ЄЦКЗ) відправив до країн, які
приймають біженців з України, повідомлення про велику кількість зареєстрованих
у цій країні випадків зараження небезпечними бактеріями, стійкими до антибіотиків,
та ризику їх передачі. За підрахунками Агентства ООН у справах біженців, через три
тижні після російського вторгнення кількість українців, які втекли за кордон,
наблизилася до 3 мільйонів, половина з яких діти, а їх кількість точно збільшиться.

Міністр
охорони здоров’я Румунії Александру Рафіла повідомив, що проблем із наданням
медичної допомоги українцям, які перебувають на території Румунії, поки що немає.
Крім того, була розроблена система, шляхом якої українці можуть скористатися медичними
послугами, подібні до тих, які надаються громадянам Румунії.

Згідно з останніми статистичними даними Європейського Союзу у 2019 році, Румунія все ще займає перше місце за кількістю смертей, спричинених ДТП. Водночас Румунія посідає останнє місце за кількістю людей, які вміють надавати першу медичну допомогу, тому для Асоціації виховання, розвитку та залучення молоді EDIT ці дані були достатніми для того, щоб створити програми для підвищення рівня знань та обізнаності серед молоді і не тільки.

Таким чином, виникло кілька ініціатив. Успішнім був «Урок дорожньої безпеки», який дійшов до середніх шкіл і ліцеїв у неспецифічних формах, як зізнався Лівіу Зоріле, голова Edit: «Ми робимо ще одну цікаву роботу і якось адаптовану до наших днів: запрошуємо завжди до шкіл особливого гостя. Цей гість часто є впливовою особою або зіркою, яку впізнають ці діти, зіркою, яка користується їхньою повагою і яка завжди приходить безкоштовно, на підтримку нашої ідеї. Загалом, це люди, з якими ми раніше працювали, які нас знають, знають, хто ми такі, знають, чим ми займаємося, і підтримують нашу діяльність. Це були актори стендап-комедій, ведучі новин, співаки, блогери, відеоблогери тощо. Ми представляємо їм ці модулі неформальним способом, ми робимо ці речі приємним способом, та приводимо зірку, за якою вони спостерігають у Facebook чи Instagram, або лише по телевізору. Ця популярна особа приходить і розповідає дещо із власного досвіду пов’язаного з різними ДТП. Ми вважаємо, що це має набагато більший вплив».

Ідеї стали частинами програми «Румунія в безпеці», про що ми дізналися від Лівіу Зоріле: «Ми започаткували цю національну виховну програму з безпеки «Румунія в безпеці». Вона має два напрямки: безпека дорожнього руху та надання першої медичної допомоги. Якщо стосовно безпеки дорожнього руху ми вже маємо 6-річний досвід через проєкт «Урок з безпеки дорожнього руху», ми дуже хотіли щось зробити і у сфері надання першої допомоги. Ми вже робимо це в ліцеях, де проводимо курси з надання першої допомоги, тренери з Інспекції з надзвичайних ситуацій – це молоді, відверті особи, які, напевно, мають й педагогічну освіту, тому що вони здатні залучити громадськість і представити ці техніки».

Теж з того самого бажання підійти до тренінгу дружнішим чином і кампанію першої допомоги також було проведено за допомогою зірок. Лівіу Зоріле: «Ми рушили з ідеї, що повинні щось робити у сфері надання першої допомоги. В одному ліцеї прийшов нам на допомогу актор Шербан Павлу, який також навчився поряд з учнями надавати першу медичну допомогу. Тоді мені прийшла ця ідея. Я бачив подібну кампанію у Великобританії, за участю відомого актора, і подумав, що було б, якби ми зробили щось подібне в Румунії. Так що до нашого проєкту долучилася не одна, а дев’ять зірок і, практично, «Гонка за життя», я думаю, це одна з перших онлайн-кампаній з надання першої медичної допомоги в нашій країні, це кампанія, яку ми організували разом із Департаментом надзвичайних ситуацій».

Яким був результат? Лівіу Зоріле: «Ті сім відеороликів представляють різні методи надання першої медичної допомоги, від масажу серця у ритмі пісні «Staying Alive» після попереднього виклику 112), до того, як учням слід поступити, якщо зламають руку, якщо отримали травму, якщо у них опіки і всілякі інші ситуації. Це кілька коротких відеороликів, хвилин на півтори-дві, з великою дозою гумору, насправді трохи гумору і трохи виховання, але виховання якось замасковане десь за гумором, тому що ми знаємо своїх бенефіціарів. Румуни реагують насамперед на гумор. Тому це кілька кумедних роликів, які містять надзвичайно корисну інформацію, з яких можна чогось навчитися».

І навіть викладачі хотіли взяти участь у цих курсах. Лівіу Зоріле: «Після кампанії ми також почали організувати практичні заняття. Тобто ми були в п’яти бухарестських ліцеях, де проводили заняття з надання першої допомоги з викладачами. Тому що це надзвичайно важливо, і вчителі нам сказали, що їм потрібно щось подібне, тому що вони часто стикалися з різними ситуаціями в школі, коли учні приходили обпалені, зі зламаною ногою чи рукою, а вчитель не знав, як поступити у той момент. Алк, як ми кажемо в цій кампанії «Гонка за життя», надзвичайно важливо втрутитися».

Сподіваючись створити безпечніше середовище з усіх точок зору, ми рекомендуємо відеоролики, зняті під час кампанії, всім тим, хто хоче бути краще поінформованим.

Для когось вони – скарб! Для інших – тягар! Багато літніх людей Румунії покинені як сім’єю, так і суспільством. До їх смутку та самотності додаються фізичні недуги, які позначають, найчастіше, літні роки людини. Деяким потрібна медична допомога вдома, але більш ніж скромні доходи не дозволяють їм отримати спеціалізовану допомогу.

Фонд Біло-Жовтого Хреста Румунії має на меті повернути гідність тим людям похилого віку, які стали невидимими для оточуючих. Тож періодично лікарі, медсестри, фізіотерапевти, психологи чи соцпрацівники Фонду стукають у двері, які інакше ніхто не планує відчинити. У свою чергу, Меріука Іван, голова Біло-Жовтого Хреста Румунії, відчинила для нас двері фонду, створеного нею за бельгійською моделлю: «Бельгійські партнери приїхали 25 років тому в країну, я працювала тоді в Міністерстві охорони здоров’я, і вони дуже гарно розповіли про концепцію догляду за літніми в домашніх умовах. Ми намагалися відновити всю фізіономію системи. У перші роки після грудневої революції 1989 року багато говорили про лікарняну допомогу, пізніше про амбулаторну допомогу, потім про сімейну медицину … але цього шматочка з великого пирога у сфері охорони здоров’я бракувало – догляд в домашніх умовах. Я прийняла бельгійських партнерів і довго намагався бути з ними у розвитку цієї системи в Румунії. Я покинула Міністерство охорони здоров’я, щоб довести, що це можливо, бо там у міністерстві мені цього не вдалося! Хрест є постачальником послуг у сфері догляду в домашніх умовах, акредитованого румунською державою, тому, теж ми Біло-Жовтий Хрест, зуміли запровадити у національному законодавстві концепцію догляду в домашніх умовах, за фінансування Будинком медичного страхування».

Біло-Жовтий Хрест надає безліч послуг: приймання ліків, ін’єкцій, перфузій, накладення пов’язок, вимірювання фізіологічних параметрів, збір аналізів … одним словом, все, що підходить для домашнього догляду, як альтернатива госпоталізації в лікарні. Меріука Іван: «Ось як розпочав наш Фонд працювати – відповідаючи на потреби та очікування людей, які не мають фінансової чи соціальної можливості доглядати за собою! Більшість – це люди похилого віку без сімей, без дітей. Особливо останнім часом ситуація значно погіршилася через міграцію: є батьки, які опинилися в ситуації бути самотніми. Для цього ми шукали соціальні проєкти, намагалися отримати від місцевих та центральних органів влади кошти для пацієнтів із соціальними проблемами, пізніше ми почали використовувати європейські фонди. Однак, останнім часом європейських коштів та це немає, поступово місцеві ратуші перестали допомогати і відкликали фінансування, а літні люди опинилися в ситуації бути нічиїми! Тоді ми вирішили продовжувати розвивати платні послуги для тих, хто може дозволити це і які, очевидно, не можна називати соціальними справами, і за гроші, які ми отримували від тих, хто міг сплачувати за надані нами послуги, ми щмогли допомагти іншим, які не могли дозволити собі цього».

Іншими словами, Біло-Жовтий Хрест, незважаючи на труднощі, нікого не покинув, продовжуючи свою місію, для якої був створений. За 25 років фонд забезпечив домашнім доглядом понад 24.000 людей. Навіть під час пандемії, отже з додатковими зусиллями, – як зізналася голова Фонду Меріука Іван, – 40 представників Хреста надають медичну допомогу майже щомісяця близько 700-800 пацієнтам. «Деякі з літніх людей знаходяться під нашим опікунством вже довгий час – п’ять, шість, десять років. Вони живуть завдяки нашій допомозі та тому факту, що ми відкрили їм двері. Насправді, ми єдині, хто це робить і знаходимо за відкритими дверима сумні історії, які нас вражають. Я щойно побачила запис зроблений нашими соцпрацівниками, які розповіли про ситуацію трьох літніх людей які покинули цей світ. Ми знали, що в них нікого немає, однак саме в день смерті з’явилися троє їх онуків. Дуже прикро, що ця історія повторюється, у них насправді нікого немає, але після того, як вони відходять у вічність, багато хто згадує про них».

На підтримку вразливих літніх людей Біло-Жовтий Хрест також розробив так звану Червону кнопку, проєкт, який увінчує всю дотеперішню діяльність Фонду. Це система теле-догляду за літніми, що доповнює систему екстреної допомоги, яка пропонує людям похилого віку негайно звертатися за допомогою у разі потреби. За допомогою браслету, подібному до годинника, з червоною кнопкою тривоги та бездротовим підключенням до телефону, пацієнти можуть повідомити про термінову ситуацію, натиснувши цю кнопку. Сигнал автоматично надсилається до диспетчерського відділу, що працює цілодобово, 7 днів на тиждень і 365 днів на рік, і залежно від серйозності ситуації диспетчер ініціює медичний протокол, який вказуватиме на дії, що необхідно вжити, включаючи виклик швидкої допомоги.

Для команди Румунського фонду Біло-Жовтого Хреста під керівництвом Меріуки Іван важливо вкласти душу у все: «Без емоційних вкладень, без душі, без любові, без рішучості не можна надавати якісні послуги. Однак я розчарована тим, що останнім часом ми люди дійсно змінилися, я відчуваю, що більше ми не відчуваємо емпатії до страждаючої людини. Це мене, як колишнього педагога, сильно засмучує. Майже ніхто не говорить про пожетвування, про причетність, це майже застаріла концепція… Сумно! Ось чому моя команда така особлива. У нас зовсім немає грошей, але ми такі багаті! Коли ми відчуваємо, що спускаємося на дно безодні, одразу з’являється добрий ангел, який рятує нас, допомагає нам, виводить нас звідти і несе далі наше послання, нашу місію. Ми не приходимо на роботу, як то кажуть, у нас є місія, яку ми виконуємо щодня.»

Відома румунська Служба невідкладної медичної допомоги під назвою SMURD може бути запроваджена в Одеській області, у місті Ізмаіл, за допомогою проекту фінансованого ЄС і розробленого в рамках Єврорегіону Нижній Дунай. З цього приводу в середині квітня, в місті Тульча, відбулись переговори між румунськими та українськими представниками Інспекцій з надзвичайних ситуацій.

Це був перший контакт між представниками Інспекції з надзвичайних ситуацій Румунії та Одеської області. Ми бажаємо за допомогою європейського проекту запровадити в Ізамїлі Службу невідкладної медичної допомоги під назвою SMURD. В Україні дуже зацікавлені співпрацювати з Румунією у цієї сфері– заявив Генеральний консул Румунії в Одесі Еміль Рапча, на завершенні румунсько-української зустрічі, що відбулась 15 квітня, у Префектурі міста Тульча.

У ході зустрічі румуни представили українцям як працює Служба невідкладної медичної допомоги, а українська сторона ствердила, що досвід Румунії у сфері управління надзвичайними ситуаціями є дуже важливим.

«Досвід Румунії що стосується надзвичайних ситуацій дуже важливий. Ми знаємо, що Румунія досягла певного рівня через невеликі кроки у цій галузі, а наші надії і прагнення вступити до Європейського Союзу. Ми також хочемо, через європейський проект застосувати систему SMURD в Ізмаїлі-сказав, у свою чергу, заступник начальника Головного управління з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Одеської області майор Михайло Вовк.

Мер Ізмаїла Андрій Абрамченко, нагадав, що Тульча і Ізмаїл є містами побратимами вже протягом багатьох років. Ми вважаємо, що дуже важливо, щоб наші відносини співпраці, вийшли на якісно новий рівень на благо наших громадян, і я переконаний в тому, що ми доб’ємося успіху, сказав мер міста Ізмаїл.

Абрамченко також висловив надію на те, що поромна переправа Тульча- Ізмаїл, запрацює якнайскоріше, додавши, що цей проект, який може фінансуватися за рахунок європейських коштів,був схвалений обранцями міста Ізмаїл.

Нагадаємо, що у Тульчі, у вищезгаданий період, відбулось і засідання Єврорегіону «Нижній Дунай», у ході якого було обрано нового голову Єврорегіону в особі голови Одеської обласної ради Анатолія Урбанського.

Єврорегіон «Нижній Дунай» був створений у серпні 1998 року, а до його складу входять повіти Бреїла, Галаць і Тульча (Румунія), Одеська область (Україна) та райони Вулканешти, Кагул і Кантемір (Р. Молдова). У 2001 році Єврорегіон став членом Асоціації європейських прикордонних регіонів.