Tag: медична система

У всьому світі 1 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з раком грудей. Упродовж всього місяця відбудуться заходи з метою звернення уваги суспільства на проблематику раку молочної залози, щоб покращити знання з цього питання для діагностики захворювання на початковій стадії та здійснення належного лікування.

Статистика показує, що двом третинам жінок, які хворіють на рак молочної залози, сповнилося 50 років, а решті – від 39 до 49 років. У Румунії, хоча рівень захворюваності в порівнянні з іншими європейськими країнами – нижчий, смертність від цієї хвороби вдвічі зросла протягом останніх 50 років. Щорічно діагноз рак молочної залози отримують близько 10 тисяч румунок. Міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя вважає, що необхідне постійне інформування та проведення програм первинної профілактики та скринінгу раку, оскільки рак залишається однією з головних причин смерті у всьому світі. Соріна Пінтя: Зазвичай випадки раку виявляються лише на ІІІ та IV стадіях, дуже пізно. Ми розпочали, починаючи з травня, програму скринінгу, яка фінансується європейськими коштами. Ця програма, вартістю 21 мільйон євро, допоможе 40 тисячам малозабезпеченим жінкам. Програма адресована як застрахованим, так і незастрахованим жінкам, що є великою річчю. Фахівці стверджують, що хоча рак молочної залози трапляється частіше у жінок у віці понад 50 років, зараз він виявляється у дуже молодих жінок.

Інша тривожна статистика походить від кардіологів. Вони стверджують, що серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в Румунії, втричі більше ніж у випадку смертності від раку. Голова Румунського товариства кардіологів Драгош Вінереану зазначає, що смертність від серцево-судинних захворювань є основною причиною, у цьому випадку показник середньої очікуваної тривалості життя в Румунії на десять років нижчий ніж у Європейському Союзі. Він зробив цю заяву з нагоди відзначення Всесвітнього дня серця 29 вересня.

За словами Драгоша Вінереану серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності серед все більше і більше молодих людей, середній вік яких становить 30 років у жінок та 39 років у чоловіків. Він зазначив, що представлена ситуація тісно пов’язана з фінансуванням системи охорони здоров’я, бюджет, виділений для цієї галузі в Румунії є одним із найнижчих у Європейському Союзі. Недоліком є недостатня увага, яка приділяється первинній профілактиці, хоча добре відомий той факт, що наслідки первинної профілактики є набагато дешевші та набагато кращі , – додав голова Румунського товариства кардіологів Драгош Вінереану.

Перебуваючи в стані клінічної смерті протягом тривалого часу, румунська система охорони здоров’я була «реформована» кожним урядом в останні 25 років, але результати все ще не з’являються. Хронічне недофінансування, корупція, майже не існуючі профілактичні програми, лікарняні інфекції, висока смертність, лікарі, які їдуть за кордон у пошуку кращого життя, це лише деякі з питань, які ілюструють реальність хворої системи охорони здоров’я, яка прагне бути європейською.

Недавно, вона отримала ще один удар після того, як румуни, котрі потребують пересадки легенів не можуть звертатись до лікарні AKH у Відні, оскільки вона в односторонньому порядку розірвала договір з румунською владою на тій підставі, що знизилась здатність центру пересадки. За словами міністра охорони здоров’я Флоріана Бодога австрійці поступили неправильно і незаконно. З іншого боку, ані Національне Агентство Пересадки в Румунії не діяло належним чином, сказав міністр, який запевнив, що шукатиме шляхи вирішення цієї проблеми.

Флоріан Бодог: «Згідно Протоколу клініка в Австрії не мала права в односторонньому порядку розірвати договір. У той же час, ми знаходимося в контакті з іншими центрами з пересадки легенів у Празі і Німеччині. Представники Національного центру пересадки зазвичай повинні мати щонайменше два центри, з якими можна працювати. Я зрозумів, що вже почалися демарші у цьому напрямку. Подібне трапилося і минулого року, коли віденська клініка заблокувала трансплантацію, але це одностороннє заблокування трансплантації, на мою думку, є незаконним.

За останні десять років майже 40 румунів перенесли пересадку легенів в лікарні AKH і п’ять інших були в списку очікування для подібних заходів. Для кожної з цих операцій румунська держава платить 120 000 євро. У Румунії вже багато років здійснюється трансплантація нирок, печінки і серця, але тепер не можна виконати операцію з пересадки легенів в умовах безпеки пацієнтів. У цьому контексті, не дивно, що румунська система охорони здоров’я займає останнє місце в Європі, за даними недавнього дослідження, проведеного в 35 країнах.

У документі зазначається, що в Румунії, пацієнти повинні чекати дуже довго, щоб отримати інноваційні ліки, загальна смертність становить 25% вище середнього показника по ЄС, а рівень малюкової смертності в два з половиною вище, ніж в середньому по Європі. Крім того, румуни ігнорують сімейного лікаря і віддають перевагу госпіталізації. Все це підтверджує кому в якій перебуває румунська медична система, і шанси на повернення до життя майже нульові.

Після того, як компанія Hexi Pharma потрапила у вир величезного медіа-юридичного скандалу, пов’язаного з розчиненими дезінфікуючими засобами, які доставляла румунським лікарням її власник Дан Кондря помер у неділю в дорожньо-транспортній пригоді. Поліція оголосила про відкриття кримінального розслідування за умисне вбивство, не виключаючи гіпотезу про самогубство, тому що на місці аварії не знайдено слідів гальмування. Кондря повинен був сьогодні прийти до Генеральної прокуратури для повторних слухань, з великими шансами бути затриманим. ДТП розглядається в більш широкому контекст, в якому відтепер, його колишня компанія – основний постачальник дезінфікуючих засобів в системі охорони здоров’я – переживає делікатних моментів.

Журналістське розслідування виявило порушення здійснені Hexi Pharma, враховуючи, що боротьба з внутрішньолікарняними інфекціями є питанням життя і смерті, і розглядатися з відповідальністю в будь-якій медичній системі в цивілізованому світі. Безвідповідальність, з якою Hexi Pharma торгувала здоров’ям пацієнтів змусила прокурорів висунути звинувачення про зрив боротьби з хворобами та ,відповідно, підробку продукції. Суд, в свою чергу, ввів кілька заборон компанії з акцентом на процедури розпуску або ліквідації, відчуження активів і виробництво біоцидів.

Як доказ величезного скандалу, міністр охорони здоров’я Патрічу Акімаш-Кадаріу подав у відставку і криза в охороні здоров’я буде на цьому тижні, головною темою засідання Верховної ради оборони країни. Навіть якщо президент Клаус Йоганніс зізнається, що: Не Верховна рада оборони країни повинна вирішити цю проблему. На цьому засіданні обговорюється та знаходяться взаємозв’язки між тим, що роблять, наприклад, Міністерство охорони здоров’я та Спецслужби. Але вирішення проблеми не у Верховній раді оборони країни, а в уповноважених установ. Політики слід створювати у Міністерстві охорони здоров’я. Також Міністерство охорони здоров’я має розробити більш ефективні правила, встановити процедури для запобігання подальших такого роду проблем. Прокурори та поліція повинні шукати тих, хто, винуваті за скоєння злочину.

З іншого боку, незважаючи на те, що має надзвичайно серйозні наслідки, проблема дезінфікуючих засобів тільки частина проблеми з якою стикається охорона здоров’я. Хронічне недофінансування, відображене і в заробітній платі медичного персоналу, політика закупівлі, загальна лікарняна інфраструктура або підозри, що висять над ринком медикаментів постачають недовіру до системи, яку вже давно оголошено «національним пріоритетом».

Компанія Hexi Pharma, яка спровокувала скандал в румунській медицині, пов’язаний з розчином дезінфікуючих засобів, відкликала свою заяву про неплатоспроможність, подану до Суду Бухареста. Через звинувачення в тому, що розчинювала речовини для стерилізації, які постачала багатьом лікарням по всій країні, проти компанії порушене провадження у справі, що розслідується Генеральною прокуратурою, за вчинення злочину неналежної участі у боротьбі з хворобами. Представники компанії подали минулого тижня заяву про неплатоспроможність, стверджуючи, що вони не можуть впоратися з боргами, через несприятливу економічну обстановку.

Компанія стверджує, що повинна сплатити близько 23 млн боргу до державного бюджету, а також борги двом іноземним компаніям у понад 20 мільйонів євро. Але представники компанії передумали, і у вівторок, судді зазначили, що фірма відкликала свою заявку про неплатоспроможність. Рішення фірми має місце після того, як судді задовольнили прохання прокурорів Генеральної прокуратури і прийняли низку превентивних заходів щодо Hexi Pharma. До них відносяться заборона ініціювання розпуску або ліквідації, заборона злиття, поділу або зменшення статутного капіталу, заборона виробництва і продажу біоцидів.

Інший захід стосується заборони відчуження активів, платежів і грошових переказів, за винятком тих, які необхідні для оплати комунальних послуг та заробітної плати. Що стосується кримінальної справи про розчинені дезінфікуючі засоби, вона швидко прогресує, сказав генпрокурор країни Августин Лазар: За недовгий час ми виконаємо ефективне розслідування, і роз’яснимо ці речі. Разом із зверненням до прокуратури, прокурор в цій справі, працює в швидкому темпі, як ви можете констатувати. Щодо кримінального переслідування Hexi Pharma є багато роботи, прокурори здійснюють і фізико-хімічні тести даних речовин.

Генеральний прокурор Августин Лазар зазначив, що у цій справі, є всі необхідні ресурси, як з боку Генеральної прокуратури, так і судової поліції, і мета полягає в тому, щоб визначити винних. У той же час, робота компанії Hexi Pharma перевіряється і Національним агентством податкового управління, яке перевіряє в тому числі її відносини з іноземними компаніями.

Нарешті, медична система в Румунії стала пріоритетом для уряду, в той час як якість послуг погіршується з року в рік, і влада, здавалося байдуже ставилась до цього явища. Незважаючи на те, що це одна з найважливіших основа на якій розвивається країна, здоров’я постійно підривається недостатнім фінансуванням. Але медична система стикається і з іншими проблемами, які послаблюють довіру пацієнтів до лікарень, і більше того, можуть поставити під загрозу життя пацієнтів. Останній скандал у медичній сфері пов’язаний з дезінфікуючими засобами, що використовуються в лікарнях.

Все почалося після того, як недавно, журналістське розслідування показало, що продукція основного румунського виробника і постачальника дезінфікуючих засобів для румунських лікарень має навіть в десять разів меншу концентрацію, ніж вказано на етикетці і перевірки, зроблені в багатьох лікарнях показали, що були виявлені проблеми у зв’язку з якістю дезінфікуючих засобів. Унаслідок цього скандалу, міністр охорони здоров’я Патрічу Акімаш Кадаріу подав у відставку, тому що, як він пояснив, в Комісії з вирішення проблеми дезінфікуючих засобів, були відмінності в підходах.

Основним завданням уряду є безпека пацієнта, підкреслив екс-міністр: Пацієнти не повинні бути втягнуті в цю гру, і вселяти їм паніку, тому що це єдина система, яку ми маємо, і медичні послуги повинні надаватись належним чином. Дезінфікуючі засоби є частиною проблем системи охорони здоров’я, і деякі питання внутрішньолікарняних інфекцій були одним з пріоритетів мого мандата.

Скандал пов’язаний із поганою якістю дезінфікуючих засобів показав також, що в Румунії, в даний час, немає відповідної лабораторії, яка б надала офіційні результати, що стосуються відповідних речовин. Ось чому, прем’єр-міністр Дачіан Чолош, який сказав, що буде виконувати тимчасово обов’язки міністра охорони здоров’я, оголосив про законодавчі зміни: Я попросив держсекретарів в Міністерстві охорони здоров’я, представити до середи проект постанову за якою можна визначити і процедури щодо біоцидів. Я маю на увазі в найближчі дні, такі нормативно-правові акти, які можуть негайно доповнити або уточнити нормативно-правової рамки щодо цих проблем.

Після останніх виявлень у медичній системі Дачіан Чолош заявив, що ця галузь є одним з головних пріоритетів уряду, і вирішив створити робочу групу, метою якої є, в довгостроковій перспективі, реальна реформа системи охорони здоров’я. Уже проведено нараду експертів, які погодились, що настав час, щоб реальну ситуацію румунської системи охорони здоров’я було винесено на громадське обговорення.

У Румунії, медична система в значній мірі є державною системою. Незважаючи на те, що в останні роки, були засновані численні приватні клініки та кабінети, навіть і приватні лікарні, вони отримують фінансування, в основному теж від системи державного страхування. Що це означає? Це означає, що як роботодавці, так і працівники сплачують проценти із своїх доходів до цієї системи, а зібраними грішми управляє Національний будинок медичного страхування. 5,2% від роботодавця і 5,5% від працівника забезпечують повну компенсацію базового пакета медичних послуг та невідкладної медичної допомоги.

Паралельно, румуни можуть користуватися, якщо сплачують до приватної системи страхування й іншими медичними послугами, але без того щоб відмовитися від державної системи. Щоб дізнатися, скільки румунів сплачують до приватно медичної системи страхування, компанія GfK Румунія провела дослідження на цю тему. Ана Марія Драганіке, менеджер цієї компанії сказала, що більшість румунів (93%) застраховані лише в системі загальнообовязкового державного медичного страхування. Якою є ситуація у приватній системі страхування? Ана Марія Драганіке: “Переважна більшість населення користується послугами державного медичного страхування. Лише 2% респондентів заявили, що мають абонементи у приватній клініці, яких вони самі спачуть або у партнерстві з компанією де працюють, інші 2% заявили, що застраховані у приватній медичній системі. Отож, майже 4% румунів звертаються до приватної медичної системи.”

Для оглядачів медичної системи в Румунії, стриманність пацієнтів застраховуватися у приватній медичній системі можна пояснити в інших термінах, повязаних скоріше з економікою та певного бачення ролі держави, вважає лікар Габріель Дякону. “У Румунії, система охорони здоровя є монопольного типу, а це означає, що ринок медичного страхування домінований державними законами. Теоретично не існують обмеження щодо приватного ринку страхування. З іншого боку, присутність приватних страхувальників на цьому ринку є майже не помітною. Їхній вихід на ринок був обмежений пропозицією румунської держави, яка принаймні у громадському дискурсі, стверджує, що охорона здоровя є її зобовязанням. Іншими словами, держава інвестує та управляє грішми, яких отримує від громадян.”

Крім бажання або неспроможності багатьох румунів застраховуватися у двох видах медичного страхування, державному та приватному — існує і певне сприйняття різниці між коштами двох систем. Ана Марія Дрегеніч вважає, що приватна система здається дорожчою ніж державна. Але стосовно витрат на медичні послуги речі ускладнюються, оскільки виникають неофіційні витрати — як грошові у вигляду подарунку або інші подарунки, якими пацієнт забезпечується, що лікар уважно доглядає за ним, а також менталітет румунського пацієнта. Габрієль Дякону: “Йти до лікаря сприймається як питання необхідності, а не як питання здоровя. Необхідність стосується сильного болю. Мова йде про погане сприйняття споживачів медичних послуг в Румунії, які не забезпечують окремий бюджет для охорони здоровя та не думає завчасно на своє здоров’я. Але неофіційні гроші, які вони дають лікареві за різні медичні послуги, перевищують суму, яку він міг сплачувати приватному страхувальнику.”

Дослідження проведене компанією GfK Румунія не показує інший аспект, а саме, що багато румунів звертаються до приватних медичних послугах і платять через касу, без того щоб вживали медичне застраховування або абонемент. Габріель Дякону: “Люди, які йдуть в приватну клініку, йдуть туди як до супермаркету приватних послуг. Якщо у когось є інфекція сечових шляхів, наприклад, звертається прямо до приватної клініки, і якщо він досліджував в Інтернеті, вимагає аналіз сечі без медичної консультації. У державній системі, існує певна процедура: сімейний лікар посилає пацієнта до лікаря-фахівця.”

Існує ще одна категорія респондентів, включених у проведеному дослідженню компанією GfK Румунія. Ана-Марія Драганіке розповість про цю категорію: “Понад 15% опитаних віком від 18 до 34 років не є застраховані. Вони знаходяться в дуже вразливому становищі, будучи тривожним сигналом як для державної, так і для приватної систем”. Чи вищезгадані особи входять до категорії тих, хто йде і сплачує медичні послуги прямо через касу приватних медичних кабінетів? Лікар Габріель Дякону вважає, що ні: “Напевно ні, тому що цей дефіцит застрахованих був виявлений у регіонах, де рівень безробіття дуже високий, де зареєстрований великий рівень бідності, в регіонах де велика кількість випадків захворювань та передчасної смертності. Для цих людей ні державна ні приватна системи медичного страхування не знайшли рішення.”

Розроблена в декількох варіантах у залежності від соціального бачення різних урядів, які чергувалися останніми роками при владі, реформа системи медичного страхування ще чекає на свою остаточну форму.