Tag: меншина

У середу, 7
жовтня 2020 р., Державний секретар МЗС Румунії Дан Некулеєску провів черговий раунд
консультацій із заступником міністра закордонних справ України Василем Боднарем
з метою реалізації рішень, прийнятих двома міністрами закордонних справ
Богданом Ауреску та Дмитром Кулеба під час нещодавнього візиту останнього до
Бухареста.

Про це повідомляє прес-служба МЗС Румунії.

Порядок денний
переговорів був зосереджений на стадії та перспективах двосторонніх відносин, з
наголосом на становищі румунської меншини в Україні, безпеці в Чорноморському
регіоні, а також на співпраці у регіональних форматах.

Державний
секретар Дан Некулаеску знову наголосив на необхідності дотримання Києвом прав етнічних
румунів відповідно до міжнародних зобов’язань, взятих на себе Україною. Він
висловив готовність Румунії підтримати зусилля з досягнення сталих і, в той же
час, прийнятних рішень для осіб, які належать до румунської меншини в Україні.
У цьому сенсі він нагадав про конструктивні пропозиції міністра закордонних
справ Румунії Богданап Ауреску на зустрічі з міністром закордонних справ
України Дмитром Кулебою у Бухареста, 8 вересня 2020 року.

Сторони
домовились продовжити якомога ефективніше обговорення в рамках Змішаної
міжурядової Румунсько-Української комісії з питань забезпечення прав осіб, які
належать до національних меншин, а також продовжити двосторонні переговори щодо
укладення Протоколу про двостороннє співробітництво в галузі освіти. Дипломати обговорили
й проєкти, впроваджені на підтримку румунської громади.

Державний
секретар Дан Некулеєску підкреслив важливість прогресу в економічному та
галузевому співробітництві, наголосивши на покращенні фізичного зв’язку на тлі
відкриття пунктів пропуску через кордон та реалізації проєктів у енергетичній
галузі. Сторони домовились про більш ефективне використання існуючих механізмів
двосторонньої співпраці, в тому числі механізмів, передбачених Спільною
міжурядовою румунсько-українською комісією з економічного, промислового та науково-технічного
співробітництва.

Дан Некулеєску
підтвердив підтримку Румунією європейських та євроатлантичних прагнень України,
а також суверенітету та територіальної цілісності сусідньої держави в рамках
міжнародно визнаних кордонів. Водночас він наголосив на важливості продовження
внутрішнього процесу реформ в Україні на основі зобов’язань, взятих на себе
Угодою про асоціацію з Європейським Союзом.

Дипломати також домовились
координувати зусилля щодо зміцнення рамок регіональної співпраці в
багатосторонніх організаціях, з особливим наголосом на Організації економічного
співробітництва на Чорному морі, в якій на сьогодні головує Румунія.

Референдум 26 травня

Парламент
Румунії на спільному засіданні двох палат схвалив ініціативу президента Клауса
Йоханніса про проведення референдуму 26 травня, одночасно з виборами до
Європейського Парламенту. Теми, запропоновані главою держави стосуються
заборони амністії та помилування за корупційні правопорушення та заборони уряду
приймати термінові постанови у сфері кримінальних правопорушень та судоустрою.
Глава держави хоче, так само, запитати виборців, чи згодні вони з тим, щоб і
інші державні органи, крім Омбудсмена отримали право оскаржувати термінові
постанови у Конституційному суді. З такою ініціативою президент виступив на тлі
численних суперечливих законодавчих змін у сфері правосуддя, здійснених
парламентською більшістю і урядом СДП-АЛДЕ, які викликали гострі критики як в
країні, так і з боку європейських партнерів Румунії. Позиція законодавчого
органу щодо проведення референдуму має консультативний характер. Ініціатива
президента, котрий минулого тижня провів консультації з цього питання з
парламентськими партіями, отримала у вівторок одностайну підтримку членів
комітетів з питань правової політики та правосуддя.

Зміни в складі уряду Віоріки Денчіле

Прем’єр-міністр
Румунії Віоріка Денчіле подала до Адміністрації Президента пропозицію про
відставку трьох міністрів: європейських фондів, у справах румунів звідусіль та юстиції.
Усі вони подали у відставку за власним бажанням: очільники перших двох відомств
Рована Плумб та Наталія Інтотеро через намір балотуватися в євродепутати, а
міністр юстиції Тудорел Тоадер прийняв це рішення після того, як провід керівної
Соціал-демократичної партії відкликав свою політичну підтримку, зокрема через затримки
з прийняттям термінової постанови про внесення змін Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів. Президент оголосить на початку наступного
тижня про своє рішення щодо запропонованих урядом кандидатур, але сказав, що,
на його думку, чергова рокіровка спрямована на посилення того, що він назвав «штурмом
СДП на судову владу». Румунія повинна терміново повернутися в русло реформ і
продовжити боротьбу з корупцією, попередила, з іншого боку, Комісар ЄС з питань
юстиції Вєра Юрова під час дебатів в Європарламенті про стан верховенства права
у Румунії.

Підсумки перших ста днів головування Румунії у Раді ЄС

Протягом перших трьох місяців головування Румунії
в Раді ЄС було завершено 90 складних законодавчих досьє, а в Бухаресті
відбулося більше 1100 заходів та зустрічей, – повідомила прем’єр-міністр
Віоріка Денчіле. Наводячи конкретні приклади Віоріка Денчіле привітала офіційне
схвалення в Раді ЄС, на заключному етапі законодавчої процедури, нових правил
газового ринку ЄС, у сфері авторських прав, а також нових правил укладення
договорів купівлі-продажу товарів і про постачання цифрового контента в Інтернеті.
Бухарест також брав активну участь у переговорах щодо Брекзиту, – сказала
прем’єр-міністр, яка також наголосила на важливості виборів до Європарламенту
26 травня, стверджуючи, що Румунія докладає зусиль для створення вільного та
справедливого виборчого середовища. Таким чином були встановлені більш чіткі
правила захисту персональних даних і покарання за їх використання для
маніпуляцій як під час проведення виборів, так і в процесі підрахунку голосів.

Конференція з проблем безпеки на східному фланзі
НАТО

На міжнародній конференції з питань безпеки на
східному фланзі Північноатлантичного альянсу, організованій в Бухаресті, вкотре
було наголошено на необхідності зміцнення можливостей НАТО в Балтійському і
Чорноморському регіонах. Президент Румунії Клаус Йоханніс виступив за унітарну,
консолідовану і послідовну присутність на східному фланзі, нагадавши, що
Чорноморський регіон продовжує стикатися із замороженими конфліктами і латентною
напруженістю, що на його думку, вимагає від НАТО такої присутності, яка є необхідною
для ефективного стримування й оборони. Теж на конференції представники США і
Німеччини високо оцінили спосіб в який Бухарест бере на себе і виконує свої зобов’язання
в рамках НАТО.

Стартував Культурний сезон Румунія – Франція

Румунсько-французький
сезон 2019 стартував на цьому тижні у Бухаресті, в рамках якого упродовж
наступних чотирьох місяців у Столиці та інших містах Румунії відбудуться
численні зустрічі, виставки, фестивалі та концерти. Посол Франції у Румунії Мішель
Раміс заявила, що її країна вперше проводить культурний сезон з іншою
країною-членом ЄС і це ілюструє специфіку відносин між Румунією і Францією. У
свою чергу міністр культури Румунії Данієль
Бряз наголосив на глибоких культурних зв’язках між двома країнами, зазначивши,
що протягом багатьох поколінь культура Франції залишається моделлю, дзеркалом і
надійним другом румунів. Сезон Франція-Румунія проходив з 28 листопада по 5
квітня в більш ніж 100 французьких містах і мав величезний успіх. Французи
знову відкрили для себе Румунію та її митців. Захід покликаний зміцнити
економічні, наукові, культурні та соціальні зв’язки, які об’єднують дві країни.

Візит до Румунії делегації української частини Змішаної румунсько-української міжурядової комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин

На цьому тижні у Румунії перебувала делегація
української частини Змішаної румунсько-української міжурядової комісії з питань
забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Мета візиту полягала
в ознайомлені з рівнем забезпечення культурних, духовних, мовних та освітніх
прав і свобод осіб, які належать до української спільноти та проживають у Сучавському
та Марамуреському повітах. Члени української делегації зустрілися з представниками
місцевих органів влади, Союзу українців Румунії, пересічними українцями тощо. Українські гості відвідали місцеві школи,
в яких діють українські секції або викладається українська мова як предмет, а
також український ліцей ім. Тараса Шевченка. Було проведено зустрічі з керівниками та вчителями навчальних
закладів, проаналізовано проблемні питання їх діяльності, а також досвід
організації навчального процесу, здійснено обмін думками з представниками
повітового інспекторату освіти та СУР щодо
шляхів розширення обсягу викладання українською мовою у зазначених школах, а
також взаємодію з українською стороною в плані сприяння розвитку українського
шкільництва в Румунії. У місті Сігету Мармацієй українська делегація провела зустріч
з Вікарієм Українського Православного Вікаріату Румунської Православної Церкви
Іваном Піцурою.

Міністр освіти Румунії Екатерина Андронеску у вівторок, 2 квітня, провела зустріч з Послом України в Румунії Олександром Баньковим. Про це повідомляє прес-служба відомства.

Під час зустрічі сторони
обмінялися інформацією про останні реформи двох країн у сфері освіти.

Міністр Екатерина
Андронеску наголосила на необхідності збереження на адекватному рівні освіти рідною мовою для румунської меншини в
Україні.

Вона також
висловила готовність провести зустріч зі свою українською колегою Лілією
Гриневич, щоб знайти конкретні рішення для завершення переговорів довкола
протоколу двостороннього співробітництва у сфері освіти та збереження освіти
рідною мовою для румунів в Україні.

Історичне примирення 90-х років між пост-комуністічними Румунією та Угорщиною часто презентується в дослідженнях по спеціальності, як успішний приклад, який можна порівняти з післявоєнними Францією та Німеччиною. Однак тисячолітнє криваве суперництво, упродовж якого угорці правили в Трансільванії, провінції, де більшість населення складали румуни, час від часу дає про себе знати, і відносини між Бухарестом та Будапештом знову напружуються.

У середу Посла Румунії в Угорщині
Маріуса-Габріеля Лезурке викликали в Міністерство закордонних справ Угорщини,
де державний секретар Левенте Мадьяр оголосив, що офіційний Будапешт вирішив
призупинити на невизначений час підтримку кандидатури Румунії в рамках різних
міжнародних організацій, в тому числі в Організації економічного
співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Ми здивовані, що через день після візиту глави угорської
дипломатії Петера Сіярто до Бухареста влада Румунії оголосила про припинення діяльності
Римо-католицької гімназії в місті Тиргу-Муреш (центр). Угорщина вважає це
ставлення посяганням на Католицьку Церкву, угорську меншину, угорських дітей та
їх сім’ї, – зазначив будапештський чиновник з незвичною жорсткістю для відносин
між Румунією та Угорщиною в останні роки. Аналітики зовнішньої політики
вважають, що оголошення Будапешту є особливо недружнім та неприйнятним, з огляду
на те, що міністр Теодор Мелешкану нещодавно
представив Генеральному секретареві ОЕСР Ангелу Гуррію переваги кандидатури
Румунії, наголошуючи на політичній рішучості та виконанні критеріїв оцінки,
встановлених організацією.

Бухарест швидко відреагував, більш виважено, поширивши заяву
МЗС, в якій зазначається, що позиція уряду в Будапешті викликана виборчою
кампанією в Угорщині. Будь-який навчальний заклад Румунії без винятку повинен
дотримуватися чинного законодавства, яке не застосовується дискримінаційно за
етнічною, релігійною або іншими ознаками, заявило МЗС Румунії. Румунське
зовнішньополітичне відомство каже, що будь-яка спроба представити ситуацію, що
склалася довкола Римо-католицького ліцею в місті Тригу-Муреш, як порушення прав
осіб, що належать до національних меншин, суперечить дійсності, тому що є
багато прикладів навчальних закладів, які підтверджують забезпечення румунською
державою права угорської меншини на освіту рідною мовою відповідно до найвищих
стандартів.

Члени цієї етнічної громади, яка налічує близько 1,5
мільйона людей, які зосереджені в основному в Трансільванії, мають право
навчатися угорською з дитячого садка до аспірантури. Крім того, освітня
політика румунської держави завжди врахувала вимоги Демократичного союзу
угорців Румунії, політичної сили, яка з 1990 року постійно мала своїх
представників у посткомуністичному парламенті Румунії і часто входила до
правлячих коаліцій в Бухаресті.

У середині червня Державний секретар у справах румунів звідусіль Міністерства закордонних справ Румунії Петре Гуран здійснив дводенний робочий візит до Чернівецької області. Програма візиту включила зустрічі з представниками місцевих органів влади та членами румунської громади для з’ясування ситуації в галузі освіти румунською мовою в Чернівецькій області. Водночас у Чернівцях був підписаний протокол про відкриття Інформаційного центру Румунії в місті Солотвино Закарпатської області.

У перший день візиту Петре Гуран провів зустріч з Головою Чернівецької обласної державної адміністрації Олександром Фищуком та Головою обласної ради Іваном Мунтяном. Центральною темою дискусії було реформування обласних закладів освіти, із наголосом на ситуації, що склалася навколо нещодавнього рішення Мамализької територіальної громади про створення освітнього округу із базовим навчальним закладом – Мамализькою ЗОШ. Це припускає перетворення Стальнівецької, Несвоянської та Балківецької шкіл з румунською мовою викладання на навчальні заклади І-ІІ рівня, в яких діти вчитимуться до 9 класу, а повну загальну середню освіту учні цих закладів отримуватимуть вже у Мамализькій школі з українською і румунською мовами навчання .

Румунський дипломат заявив, що відвідав Мамализьку об’єднану громаду, поспілкувався з представниками громади та учнями вищенаведених шкіл, вивчивши відповідну ситуацію. Він сказав, що румунська сторона зацікавлена у забезпеченні сприятливих можливостей для продовження навчання дітей у вищезгаданих школах своєю рідною румунською мовою. Він додав, що реформи в Україні повинні відбуватися й надалі, з дотриманням усіх норм, що стосуються навчання дітей рідною мовою. Петре Гуран: «Ми намагаємося зрозуміти складність реформ, які проводить сьогодні Україна і вони дуже важливі. Головним результатом є запевнення губернатора Чернівецької області в тому, що школи не закриваються. Отже, не йдеться про закриття шкіл з румунською мовою викладання. Відтепер базою права на отримання повної середньої освіти рідною мовою у початковій, основній і старшій школах, є закон про світу, в якому передбачена можливість створення класу з румунською мовою навчання, коли цього бажатимуть батьки не менше п’яти учнів.»

Голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук спростував інформацію щодо закриття румуномовних шкіл в окремих селах краю. Він сказав, що Україна проходить шлях реформ, які не бувають ідеальними, але важливо, щоб вони максимально відображали потреби людей. «Ніхто відповідні школи не закриває. Відбувається тільки пониження ступенів у навчальних закладах з першого і третього, до першого та другого відповідно. На базі Мамализької ЗОШ, що на сьогодні відповідає усім вимогам, планується створити опорну школу, в якій дітки, що навчалися румунською в школах сіл Балківці, Стальнівці, Несвоя, й надалі навчатимуться цією мовою за бажанням в Мамализькій школі», – зазначив посадовець.

У зустрічі з румунським держсекретарем взяв участь і голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян, який наголосив на необхідності впровадження в Україні багатьох важливих реформ, в тому числі – системи освіти. «Це дуже потрібна реформа, адже одним з ключових завдань влади є створення належних умов для отримання юними українцями якісної освіти. Більше того, сьогодні територіальним громадам надано право самостійно вирішувати, яким чином робити ті чи інші зміни. Чернівецька обласна рада підтримуватиме рішення громад, в тому числі ті, що стосуються навчання дітей рідною мовою», – відзначив Іван Мунтян.

Петре Гуран заявив, що Румунія підтримує Україну на шляху реформування та бажає, щоб зміни, які відбуваються в цій країні максимально відображали права та свободи людини та громадянина. Румунський дипломат наголосив, що в Румунії добре розуміють, що якщо буде добре у сусіда, то буде добре і у нас, тому зацікавлені у проведенні реформ в Україні. Петре Гуран: «Реформа стосується оптимізації витрат в умовах природної трансформації українського суспільства – скорочення сільського населення і переходу людей на постійне місце проживання в міста. Очевидно, що оригінальна структура шкіл, які були дуже капіляризовані, тобто були школи в найменших сільських місцевостях, має бути переглянута. Румунія, яка вже пережила подібний період переосмислення установ та інфраструктури, розуміє нинішній процес в Україні. Водночас в ході розмов з людьми та з представниками місцевої влади вже були знайдені й перші практичні рішення. Румунія хоче підтримати українське суспільство в цьому процесі реорганізації і готова подати руку допомоги, передусім румунським громадам в усіх регіонах, де проживають етнічні румуни. У зв’язку з цим у Чернівцях ми вже зробили перший крок на зустріч іншому регіону, де проживає значна румунська громада – Закарпаттю. Там незабаром буде відкрито румунський інформаційний центр в приміщені мерії Солотвино.»

У ході дискусій сторонами було наголошено на необхідності створення оптимальних умов для повноцінного охоплення буковинських школярів якісною середньою освітою, в тому числі шляхом формування потужної матеріально-технічної бази освітніх закладів.

Візит румунського дипломата до Чернівецької області є складовою діяльності Департаменту з питань румунів звідусіль, головною метою якого є підтримання зв’язків з румунами, які компактно проживають навколо кордонів Румунії та надання підтримки для збереження, просування і розвитку їх етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності.