Radio România Internațional

Tag: мер

  • Румунія після місцевих та європейських виборів

    Румунія після місцевих та європейських виборів

    Румунські виборці пройшли найважливіший тест на явку в першому епізоді цьогорічного виборчого марафону: понад 9,4 мільйона румунів проголосували в неділю на виборах до Європейського парламенту і близько 9 мільйонів на місцевих виборах, так що явка в обох випадках перевищила 50%. Згідно з даними, оприлюдненими Центральним виборчим бюро, вік найбільшої кількості виборців становить від 45 до 64 років, найменша явка була серед молоді віком від 18 до 24 років, при цьому жінок проголосувало більше, ніж чоловіків.

    Партії правлячої коаліції, Соціал-демократична партія (СДП) та Націонал-ліберальна партія (НЛП), знайшли найкращий варіант для боротьби за депутатські місця в Європарламенті, за їхній спільний список проголосувавши більше половини громадян, які прийшли на виборчі дільниці. За альянсом великих традиційних партій на відстані слідують ультранаціоналістичні сувереністи з Альянсу за об’єднання румунів (АОР) та Альянс об’єднаних правих (АОП), створений навколо Союзу “За порятунок Румунії”. Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) є останнім у списку партій, які направлять своїх представників до законодавчого органу ЄС.

    Політичне голосування в країні підтверджує також перевагу соціал-демократів і лібералів, які виграли, саме в такому порядку, більшість повітових рад. За ними, все ще на великій відстані, йдуть Альянс за об’єднання румунів (АОР) та Альянс об’єднаних правих (АОП). У середовищі, де домінують основні партії, Бухарест наполегливо доводить свою точку зору. Чинний мер, незалежний Нікушор Дан, переміг на виборах мера, отримавши понад 40% голосів. Соціал-демократка Габріела Фіря сподівалася повернутися на головну посаду в столичній мерії, але категорично програла.

    Крістіан Попеску П’єдоне також був претендентом на посаду мера. Він програв, але досягнув своїх справді досяжних цілей: провів до Генеральної ради столичної мерії Соціал-ліберальну гуманістичну партія (СЛГП), а свого сина – в мерію 5-го столичного району. У Клуж-Напоці ліберал Еміль Бок здобув свій 6-й мандат, у Тімішоарі підтверджено кандидатуру Домініка Фріца від Альянсу об’єднаних правих (АОП), Крайовою продовжить керувати соціал-демократка Лія Олгуца Васілеску, а Констанцу, як і раніше, очолюватиме ліберал Верджіл Кіцак.

    Результати місцевих та європейських парламентських виборів значною мірою визначатимуть політичні домовленості щодо президентських та парламентських виборів в осінньо-зимовому виборчому сезоні. Щодо голосування до Європарламенту, Reuters зазначає, що ультраправі в колишніх комуністичних країнах-членах ЄС були менш успішними, ніж на заході. Ультраправі партії і радикальні праві перемогли у Франції, де вибори викликали політичний землетрус, а також в Австрії та Італії, і посіли друге місце в Німеччині та Нідерландах. Євро вже знецінився по відношенню до долара, і агентство Bloomberg вважає, що загострення політичних проблем в Європі, ймовірно, чинитиме подальший тиск на єдину валюту.

  • Передвиборчі роз’яснення

    До місцевих виборів та виборів до Європейського парламенту залишилося близько двох з половиною місяців. 9 червня румуни з правом голосу будуть обирати своїх представників до законодавчого органу ЄС та до місцевих органів самоврядування. Правлячі Соціал-демократична партія та Націонал-ліберальна партія кілька тижнів тому вирішили висувати спільні списки кандидатів на вибори до Європарламенту, незважаючи на їхні доктринальні розбіжності та приналежність до різних європейських політичних груп.

    Однак на місцевих виборах, якщо спочатку вони оголосили, що кожна з них матиме власні списки, то тепер СДП і НЛП шукають спільних кандидатів для певних населених пунктів. Так відбувається в Бухаресті, де після тривалих переговорів, які у певний момент здавалися безрезультатними, правляча коаліція вирішила підтримати на посаду мера Кетеліна Кирстою, який наразі керує Бухарестською університетською лікарнею. Він не має намір вступити у жодну з цих двох партій та балотуватиметься як незалежний кандидат.

    Голови бухарестських організацій СДП та НЛП Габріела Фіря та, відповідно, Себастьян Бурдужа – обидва претенденти на статус кандидата на посаду генерального мера – будуть змушені задовольнятися роллю політичних координаторів передвиборчої кампанії двох партій в Бухаресті. Найближчими днями соціал-демократи та ліберали також оголосять своїх спільних кандидатів для шість секторів столиці.

    Згідно з політичними джерелами, очікується, що ліберали матимуть кандидатів у 1 та 6 секторах, а соціал-демократи – у 2, 3, 4 та 5 секторах. Добрий лікар та керівник лікарні, але політично невідомий Кетелін Кирстою балотуватиметься на посаду мера проти відомого, але суперечливого Крістіана Попеску П’єдоне від Соціал-ліберальної гуманістичної партії або проти Нікушора Дана, нинішнього мера Бухареста, якого одні цінують, а інші жорстко критикують. Нікушора Дана підтримує виборчий альянс “Об’єднані праві”, що складається зі союзу «За порятунок Румунії», партії «Народний рух» і «Сила правих».

    Фактично, Альянс «Об’єднаних правих» зможе взяти участь у виборах 9 червня в цій формулі, після того, як у вівторок Верховний суд остаточно підтвердив його реєстрацію. Наприкінці минулого тижня Центральна виборча комісія відхилила протокол про створення цього альянсу на тій підставі, що в Реєстрі політичних партій Крістіан Дяконеску фігурує як голова партії «Народний рух», в той час як акт про створення альянсу «Об’єднаних правих» був підписаний Еудженом Томаком. За словами лідерів партій, що входять до виборчого альянсу, рішення Верховного суду є правильним актом проти зловживання, яке є неприйнятним у демократичній державі.

  • Новий генеральний мер Бухареста

    Новий генеральний мер Бухареста

    Підтриманий на місцевих виборах від 27 вересня Націонал-ліберальною партією та Союзом «За порятунок Румунії», незалежний Нікушор Дан офіційно перебрав, у четвер, мандат генерального мера Бухареста. Високо визнаний у колі знавців математики та громадський активіст, новий мер місяць тому здобув політичний трофей, бажаний всіма, який може бути трампліном на ще вищі посади. Один з його попередників, Траян Бесеску став президентом, а інший, Віктор Чорбя став прем’єр-міністром.

    На Бухарест припадає десята частина всього електорату Румунії, і, за винятком президента держави, генеральний мер столиці є політиком, інвестованим з найбільшою кількістю голосів. Столиця є найбагатшим містом країни, її економічні та соціальні показники перевищують середній показник для Європейського Союзу та найбільш динамічні демографічні показники. Однак, Нікушор Дан успадкував від свого попередника, соціал-демократки Габрієли Фірії, – місто, що задихається від забруднення, паралізоване перенаселеним дорожнім рухом, збанкрутілим централізованим опаленням та все ще недостатньою інфраструктурою. На даний час, мерія Бузареста має 6.000 судових процесів, у яких вона бере участь, борги в 3 мільярди леїв (що перевищує 600 мільйонів євро), які не включають податкові зобов’язання муніципальних компаній, а також арешт на 70 мільйонів леї. Новий мер вимагає часу для вирішення цих питань. Нікушор Дан: Бухарест має надзвичайну перспективу, і ми не можемо зазнати невдачі. Але на дуже короткий строк я прошу терпіння і солідарності у жителів Бухареста, оскільки є деякі серйозні і невідкладні проблеми, з якими ми стикаємось. Ми переживаємо санітарну кризу, ми стикаємося з великими проблемами стосовно централізованого опалення, у нас фінансова криза на рівні муніципалітету. Терпіння, і ми їх вирішимо. Ми – громада і ми несемо відповідальність справитися з цією пандемією.

    Мер має чудові відносини з ліберальним прем’єр-міністром Людовіком Орбаном, у Генеральній раді столиці домінують радники Союзу «За порятунок Румунії» та Націонал-ліберальної партії. Однак кандидати, підтримані вищезгаданими партіями здобули перемогу на посаду мера лише у трьох з шести мерій, решта виграли ліві партії. Щільні результати між двома основними політичними силами також були зафіксовані у повітових радах. Соціал-демократи зберегли чимало повітових рад на півдні та сході країни, а ліберали – на заході. Демократичний союз угорців Румунії залишається першою скрипкою у повітах в центрі країни, де проживає більшість етнічних угорців. Проголосований третиною мешканців з правом голосу Бухареста, Союз «За порятунок Румунії» вперше переміг у кількох повітових центрах: Брашові та Альба-Юлії (центр), Бакеу (схід) або Тімішоарі (захід). Новим мером міста Тімішоара став Домінік Фріц, який народився і виріс у Німеччині та який вперше у 2003 році, коли йому було 20 років, приїхав до Румунії. За нього проголосували більше половина мешканців Тімішоари, які взяли участь у місцевих виборах.

  • Республіка Молдова після першого туру місцевих виборів

    Республіка Молдова після першого туру місцевих виборів

    Примушена до не завжди комфортного співжиття
    між проросійським президентом, соціалістом Ігорем Додоном та прозахідним урядом
    Майї Санду, Республіка Молдова в неділю провела новий тур виборів, які мають як
    політичне, так і геополітичне значення. Спостерігачі Асоціації «Промо Лекс»
    повідомили про понад 300 інцидентів, зафіксованих в день виборів, включаючи
    випадки організованого перевезення виборців на виборчі дільниці або підкупу
    виборців подарунками. Однак Центральна виборча комісія оцінила, що порушення в
    день виборів не спричинили суттєвого впливу на результат.




    Як показали раніше опитування щодо електоральних
    настроїв громадян, соціалісти Додона отримали найбільшу кількість голосів у
    першому турі місцевих виборів. Водночас, проросійські ліві популісти виграли
    посади у другому за величиною молдовському місті – Бельцях (північ) та в Оргеї
    (у центрі країни). У Бельцях, де частка російськомовного населення дуже велика,
    міським головою знову став Ренато Усатий, який раніше ховався від молдовського правосуддя
    у Росії. А в Оргеї, який донедавна очолював суперечливий бізнесмен та молдовсько-російсько-ізраїльський
    політик Ілан Шор, засуджений у справі про крадіжку $ 1 млрд з банківської
    системи у 2014 році, у першому турі впевнену перемогу – 70% голосів, здобув його
    представник Павел Вережану.






    Завдяки перемозі у першому турі в 130 місцевостях
    із 898, несподівано добрий результат показала Демократична партія,
    підконтрольна суперечливому олігарху Владіміру Плахотнюку, яка керувала країною
    до літа ц.р. У столиці – Кишиневі, де проживає третина населення країни, яка дає
    половину Валового Внутрішнього Продукту, ім’я нового мера стане відомо після
    другого туру виборів, 3 листопада. Соціаліст Іон Чебан, людина з близького
    оточення президента Додона, змагатиметься з чинним міністром внутрішніх справ,
    прозахідним політиком Андреєм Нестасе. Чебан набрав 40 відсотків голосів, а
    Настасе – близько 30%. Ці відсотки майже ідентичні тим, що були зафіксовані на
    попередніх, дострокових виборах минулого року, коли суд не визнав підсумки
    голосування другого туру виборів мера молдовської столиці, на яких перемогу
    здобув Андрей Нестасе.




    Колишній мер Кишинева з 2007 по 2017 роки,
    ліберал Дорін Кіртоаке, який у неділю, 20 жовтня, набрав близько 10% голосів,
    закликав виборців голосувати проти Чебана у другому турі. Аналітики вважають, однак,
    що кандидат від Партії соціалістів не може набрати більше голосів, тому що більшість
    мешканців Кишинева, відомих своєю проєвропейською орієнтацією та прихильністю
    ідеї возз’єднання з Румунією, ніколи не обирали міським головою кандидата з
    русофільськими поглядами. Тому, кажуть оглядачі, очікується, що, врешті-решт,
    Андрей Нестасе отримає підтримку всіх правил політичних сил і переможе без
    великих емоцій.

  • Рішення про вибори у Кишиневі

    Рішення про вибори у Кишиневі

    Це вперше за 27 років незалежності Республіки Молдова, коли переможець виборів мера у Кишиневі не може вступити на посаду. У понеділок ввечері Верховний суд Молдови залишив в силі попередні рішення двох судів про невизнання результатів місцевих виборів у Кишиневі, які виграв лідер проєвропейської «Платформи істини та гідності» Андрей Нестасе. Як Нестасе, так і його переможеному, проросійському соціалісту Іону Чебану, закидають, що у день виборів вони закликали у соціальних мережах голосувати. Помилка, визнав суд, досить серйозна, щоб визнати недійсним голосування, і таким чином, скасувати 125 000 голосів, отриманих Нестасе. Рішення є остаточним і не підлягає оскарженню.

    Обраний мер звинуватив Демократичну партію та її лідера, суперечливого олігарха Володимира Плахотнюка, що вони є головними бенефіціарами судових рішень. Андрій Нестасе: У світі ніколи такого не було, коли ніхто не вимагає визнати вибори недійсними, і суд вирішує визнати їх недійсними! Лише у нас може таке статися! Це образа не лише нам, а й всьому цивілізованому світу, який негайно відреагував на відхилення від демократії, що відбувається тут. Відтепер Республіка Молдова буде відома у світі не тільки викраденням мільярда та відмиванням 30 мільярдів російською мафією! Вона буде відома у світі визнанням недійсними виборів, крадіжкою голосів.

    Окрім політичного скандалу, вирок також спричинює інституційну блокаду. Відповідно до Виборчого кодексу, у разі скасування виборів, нові вибори слід провести протягом двох тижнів, без кандидатів, які порушили закон. Інша стаття Кодексу передбачає, що вибори не можуть бути проведені менш ніж за рік до запланованого терміну в червні 2019 року. Посада мера стала вакантною, тому що обраний у 2015 році проєвропейський ліберал Дорін Кіртоаке пішов у відставку після того, як був звинувачений у корупції, шо він назвав політично замовленою справою. Рішення Верховного суду посилило громадське сприйняття про політичне втручання у судову систему Республіки Молдова, – оцінює Посольство США в Кишиневі.

    У свою чергу, посол Європейського Союзу Петер Міхалко був сильно розчарований рішенням Суду, який, за його словами, не врахував волю народу, виражену на вільних та справедливих виборах. У Бухаресті міністр закордонних справ Теодор Мелешкану попередив , що політичне напруження може вплинути на стабільність республіки, права опозиція висловила підтримку Андрію Нестасе, а преса без вагань вважає визнання виборів недійсними крадіжкою.

  • Проєвропейці перемогли у Кишиневі

    Проєвропейці перемогли у Кишиневі

    Представник проєвропейської опозиції у Республіці Молдова Андрей Нестасе, переміг, в неділю, на позачергових виборах мера Кишинева. Підтриманий кількома політичними партіями, лідер Платформи Гідність і правда- проєвропейські позапарламентські праві, набрав більш ніж 52% голосів у другому турі голосування. Його опонента, соціаліста Іона Чебана, підтримали 47% виборців. Явка на голосуванні становила майже 40 відсотків.

    У віці 42 роки адвокат Андрей Нестасе привернув увагу громадськості в 2015 році, коли він був одним з лідерів демонстрацій, організованих проти зникнення мільярда доларів з банківської системи Республіки Молдова. Андрей Нестасе також вірулентний критик суперечливого бізнесмена Володимира Плахотнюка, лідера правлячої демократичної партії. На прес-конференції, у якій взяли участь члени його виборчого штабу, а також представники Партії Дія і Солідарність, Маї Санду та Ліберально-демократичної партії – які підтримали його – Нестасе говорив про важливість цієї підтримки для здобуття перемоги та наголосив на необхідності співпраці у майбутньому, особливо на парламентських виборах, які відбудуться наприкінці року.

    Андрей Нестасе заявив, що проведе комплексний аналіз ситуації в мерії для визначення пріоритетів. Дострокові вибори на пост мера Кишинева відбулися після того, як колишній мер, ліберал, Дорін Кіртоаке подав у відставку в лютому, після порушення проти нього кримінальної справи, яку він вважає, що була спланована владою. Тепер, Дорін Кіртоаке привітав Андрія Нестасе і закликав створити блок правих сил на парламентських виборах. І соціаліст Іон Чебан привітав Андрія Нестасе з перемогою, вважаючи однак, голос політичним і геополітичним. Фактично, багато аналітиків в Кишиневі погоджуються, що виборці голосували за геополітичними критеріями, як і на кожних виборах в Республіці Молдова.

    У Бухаресті, праві консерватори і ліберали привітали перемогу Нестасе, яку вважають чудовою, з огляду на те, що переміг здоровий глузд, і що з цього моменту починається боротьба за парламентські вибори, що пройдуть восени. Новий мер обійматиме посаду приблизно рік до місцевих виборів, що відбудуться 2019 року.

  • Державна адміністрація, між реформою та корупцією

    Державна адміністрація, між реформою та корупцією

    Ще один політико-судовий міні-землетрус
    потряс, у понеділок, Бухарест. Нещодавно вступивший в передвиборчу гонку,
    заступник лідера Націонал-ліберальної партії Лудовік Орбан оголосив, що
    відмовляється від своєї кандидатури на пост мера столиці Румунії і від всіх
    своїх партійних функцій, після того як його було поміщено під судовий контроль
    у корупційній справі. Прокурори НАД звинувачують його у тому, що ніби-то
    минулого місяця він вимагав у бізнесмена 50.000 євро, які повинні були дістатися
    у кишені керівників двох телевізійних каналів в обмін на просування свого
    іміджу як кандидата на місцевих виборах, що відбудуться 5 червня.




    Так покидає румунську політичну
    сцену балакучий і харизматичний персонаж з чудовою довговічністю на політичній
    сцені у верхах, ще з перших днів після антикомуністичної революції 1989 року,
    без того щоб до цих пір був предметом якого-небудь корупційного скандалу. Він
    категорично відкинув звинувачення і заявив, що відмовляється від своїх функцій
    аби захистити цю важливу партію правого політичного спектру і єдину вагому
    супротивницю лівої Соціал-демократичної партії. Лудовік Орбан: Я не
    отримав жодної неправомірної вигоди. Однак тому, що було порушено кримінальне
    провадження проти мене, я відмовляюся від своєї кандидатури. Ніяким способом я
    не хочу ставити під загрозу шанси Націонал-ліберальної партії перемогти на
    виборах мера столиці.




    Коментатори вже назвали вихід
    Лудовіка Орбана із політичної сцени уроком про корупцію, пов’язаним з місцевою
    адміністрацією в Румунії. У Бухаресті, як і останній генеральний мер Сорін
    Опреску, так і чотири з шести мерів основних бухарестських районів покинули
    свої посади з наручниками на руках. Десятки інших мерів і голів повітових рад,
    а також префект є, у їхню чергу, головними дійовими особами корупційних справ,
    порушених антикорупційними прокурорами.




    Все це тим більше підтримує
    твердження прем’єр-міністра технократа Дачіана Чолоша, що тільки глибока
    реформа адміністрації, чий проект він представив у понеділок у Парламенті, може
    запобігти подальшим випадкам корупції. Прем’єр-міністр підкреслив, що
    економічний розвиток ризикує залишитися мрією, якщо Румунія не матиме ефективне
    і надійне державне управління. Дачіан Чолош: Якщо боротьба з корупцією не буде супроводжена реформою державної адміністрації, яка була би орієнтована
    на прозорість і професіоналізм, ми ризикуємо залишитися із випадками корупції.
    Реформа системи державного управління спрямована на запобігання та навіть
    викорінення випадків корупції.





    Для
    підвищення результативності і підготовки кваліфікованого персоналу, Уряд
    пропонує відновлення Національного інституту адміністрації, введення системи
    підбору персоналу за рахунок конкурсів на рівні держави, а також кореляцію доходів із індивідуальними
    результатами. Після двох місяців громадського обговорення, Уряд повернеться у
    Парламент із цим законодавчим пакетом для затвердження до літніх парламентських
    канікул.