Історія однієї з найбільш суперечливих структур посткомуністичної румунської судової системи наближається до епілогу. Уряд в Бухаресті схвалив, у понеділок, проєкт закону про скасування Спеціального відділу з розслідування злочинів у сфері правосуддя (SIIJ). Голова коаліційного кабінету міністрів, ліберал Ніколає Чуке нагадав, що це була мета, яку передбачала як програма урядування, так і Механізм співпраці та верифікації (MCV), за допомогою якого Брюссель здійснює моніторинг дотримання принципу верховенства права з моменту вступу Румунії до Європейського Союзу, у 2007 р.
Розроблений Міністерством юстиції проєкт закону передбачає передачу іншим структурам справ, порушених Спеціальним відділом з розслідування злочинів у сфері правосуддя. Справи, що доопрацюються цим відділом, будуть передані в адміністративному порядку протягом 60 робочих днів з дня набрання чинності закону, Прокуратурі при Верховному суді та компетентним прокуратурам. Судді та прокурори вищого рангу, звинувачені у порушенні закону, будуть розслідуватися Прокуратурою при Верховному суді, а судді та прокурори нижчого рангу будуть розслідуватися Прокуратурами інших суддів. Посади в штатному розписі Спеціального відділу з розслідування злочинів у сфері правосуддя залишаються на штатному розписі Прокуратури при Верховному суді, але у Відділі кримінальних розслідувань та судових експертиз.
Починаючи з дня скасування Спеціального відділу, його прокурори, в тому числі прокурори, які обіймають керівні посади, повертаються до Прокуратур, звідки вони походять.Законопроект буде направлено на розгляд Парламенту для обговорення та ухвалення. Більшість ЗМІ, а також юридичні експерти неодноразово заявляли, що цей Спеціальний відділ не боровся зі злочинами в судовій системі, а насправді був винаходом, призначеним для залякування магістратів і перешкоджання боротьбі з корупцією. Хрещеним батьком відділу був, за даними ЗМІ, колишній авторитарний лідер СДП Лівіу Драгня, який кілька років домінував у політичному житті в Бухаресті, до того як у 2019 році потрапив за ґрати за корупційні злочини.
Нинішній керівник Європейської прокуратури (ЄПЗР) Лаура Кодруца Кьовеші, яка з неперевершеною ефективністю очолювала Національне антикорупційне управління Румунії, ствердила незадовго до того, як її відкликав з посади у червні 2018 року президент Клаус Йоганніс в результаті остаточного рішення Конституційного суду, що в ті роки найбільшим викликом для румунської судової системи було збереження незалежності суддів і прокурорів. «Були неодноразові спроби внести зміни до антикорупційного законодавства, щоб обмежити законодавчі інструменти, якими користуються антикорупційні прокурори, або декриміналізувати певні злочини. Були такі ситуації, коли парламент відмовлявся знімати імунітет із політиків, звинувачених у корупції», – зазначила тоді пані Кьовеші.
