Академія Наук Румунії закликала владу Республіки Молдова зберігати в
офіційному користуванні правильні та широко визнані поняття «румунська мова» та
«Історія румунів» як єдино дійсні для позначення реальності, яку вони охоплюють.
Академія стурбована спробою офіційного Кишинева знову запровадити поняття
«молдавська мова», винайдене радянською пропагандою. У заяві, розміщеній на веб-сайті Румунська Академія стверджує, що не існує «молдавської» мови, а
лише румунська з численними говорами, в тому числі молдовським.
Про це йдеться в офіційній заяві, поширеній нещодавно Румунською Академією
Наук. «Румунська Академія із занепокоєнням взяла до відома нові спроби запровадження
в офіційне користування у Республіці Молдова та в інших сусідніх регіонах,
населених румунами, неіснуюче поняття «молдавська мова», колись підтримуване радянською
пропагандою і відновлене сьогодні певними політично зацікавленими колами», -
йдеться в пресрелізі.
Згідно з Румунською Академією Наук «румунська мова вже більше двох століть
систематично вивчається румунськими та іноземними лінгвістами, які точно
встановили її статус та роль. Румунська мова є найбільш східною романською
мовою, вона має чотири діалекти та багато говорів. Діалекти румунської мови -
дако-румунський, арумунський (македонський), мегленорумунський та гістрорумунський».
«Основою румунської мови є дако-румунський діалект, єдиний, яким
розмовляють на півночі Дунаю, який на думку більшості фахівців є власне румунською
мовою. Північнодунайська румунська мова має численні, виразні, багаті на
регіоналізми говори: арделянський (трансільванський), банатський, бігорський
(кріський), марамуреський, молдовський, волоський, олтенський тощо. Молдовський
говір поширений між Карпатами, на
заході, Дністром (іноді і по той бік Дністра), на сході, Черемошем, на півночі
та Мілковим, Дунаєм і гирлами Дунаю, на півдні», – зазначається в заяві.
Академія наголошує, що «Прут не є мовною чи говірковою межею і, отже, мова,
якою розмовляють по обидва боки цієї річки, однакова, а саме: румунська мова. Говори
румунської мови забезпечують єдність мови і є зрозумілими всім румунам.
Літературна мова, що народилася у 16 столітті, є загальноприйнятою мовою, яку
вивчають у школах і, яка підтверджує – у Румунії, Республіці Молдова та в
будь-яких інших країнах – спільну мовну спадщину. Молдовський говір жодним
чином не направлений проти єдності з румунською мовою, так само як поняття молдован
і румун не суперечать одне одному, а доповнюють одне одного.»
«Мешканці (ред. – історичних румунських провінцій) Олтенії, Марамурешу,
Банату тощо, є водночас і румунами, так само як більшість молдован є одночасно молдованами та румунами. Аналогічно
баварці є німцями, тосканці – італійцями, а нормани – французами. Більше того,
навіть якщо Швейцарія є державою, немає швейцарської мови, придуманої з
політичних міркувань. Австрія має давню і визнану державність, але мова, яку
вивчають в австрійських школах не австрійська, а німецька. Ані французьку мову,
яку вивчають у Бельгії не називають бельгійською», – йдеться в документі,
опублікованому на сайті Академії Наук Румунії.
«Молдовські вчені, від Мірона Костіна та Дімітрія Кантеміра до Міхая
Емінеску та Александра Філіппіді, постійно використовували поняття румунська, а
не «молдавська» мова. Найвидатніші теоретики назв румун (румунський) та Румунія
були молдованами. Батьківщиною, для Емінеску, була не Молдова, а Румунія, про
яку він написав вірш: «Що тобі бажаю, солодка Румуніє!». Дійсно, сьогодні існує
міжнародно визнана держава Республіка Молдова, але мовою більшості її населення
є румунська, з її прекрасним молдовським говором. Історія та реальність можуть
лише слідувати критерію можливої людської правди і ця правда чітко і
однозначно говорить про румунську мову, розмовну та написану латинським
алфавітом, по обидва береги Пруту. Поняття «молдавська мова», крім відсутності реальності,
яку вона має тенденцію називати, суперечить всій культурній історії східних
регіонів простору населеного румунами і несе загрозу виключення із духовної
обдарованості східної гілки румунського народу найбільших його письменників,
які незаперечно вважали себе румунами і писали виключно румунською мовою», -
йдеться також у заяві.
«Популяризація ідеї «молдавської» мови, відмінної від румунської – це не
лише спотворення культурних та ідентитарних реалій, зафіксованих у всіх мовних,
історичних та літературних синтезах, а й ідеологічна маніпуляція, яку
міжнародна спільнота ніколи не прийме. Мова народу – визначальна частина його
ідентичності, тому її ідеологічна інструменталізація через тенденційну лінгвістичну
політику не може змінити реальність, засновану на багатовіковій традиції і, особливо,
не може скасувати те, що румуни в Республіці Молдова вважають для себе
визначальним: приналежність до румунського мовного та культурного простору», -
зазначається в документі Румунської Академії.
Таким чином Румунська Академія безумовно підтримує позицію Академії Наук
Республіки Молдова, її профільних інститутів щодо статусу румунської мови як
історичної та офіційної мови цієї держави. У світлі цих міркувань Румунська Академія
прямо просить владу Республіки Молдова зберігати в офіційному користуванні
правильні та закріплені поняття «румунська мова» та «Історія румунів», як єдині
правильні для називання реалій, яких вони стосуються.
