Tag: молдавська

На тлі впровадження в
Україні положень нового закону «Про освіту»,
який передбачає перехід середніх шкіл на українську, на перший план знову
вийшла проблема так званої «молдавської» мови. Відповідний нормативно-правовий
акт прописує правила переходу на українську і передбачає три моделі вивчення
державної мови в школах. Перша модель передбачена для корінних народів України,
які не проживають в середовищі своєї мови і у них немає держави, яка б цю мову
захищала і розвивала. Тут мова йде, передусім, про кримських татар. Вони
навчатимуться кримськотатарською мовою з 1 до 12 класи, разом з вивченням
української мови. Друга модель, яка поширюється й на румунську мову, призначена
для шкіл нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. І третя модель стосується
меншин, мова яких належить до тієї ж групи, що й українська, тобто, до
слов’янських мов.

Отож, відповідно до
закону про освіту школи з викладанням мовами нацменшин, які належать до мов
Євросоюзу мають перейти на українську мову навчання з вересня 2023-го. Але тут
постає питання: що робити зі школами з так-званою «молдавською» мовою навчання?
До якої категорії відносяться вони? У цьому контексті на початку навчального
року Національна Рада Румунів України, яка об’єднує понад 20
національно-культурних товариств та органів преси румунської спільноти України
(Чернівецька, Закарпатська, Одеська та Київська області) звернулася з відкритим
листом до міністерств освіти Румунії та України з проханням офіційно та остаточно вирішити проблему пов’язану з
викладанням «молдавської мови» у школах Одеської області. У листі зазначається,
що термін «молдавська» мова є пережитком комуністичної
епохи. Із суто політичних, а не лінгвістичних міркувань у XX ст. молдавську та
румунську мови тривалий час вважали різними, і лише після розпаду Радянського
Союзу стало відомо, що «молдавська» насправді є не мовою, а діалектом румунської
мови.

«Позиція
України, як це не дивно виглядає, щодо цього питання співпадає саме з політикою
сепаратистського Придністров’я, в якому російські пропагандисти штучно
зберігають «молдавську» мову у полоні кирилиці, видаючи абсурдні
«молдавсько-румунські» словники, продовжуючи традиції комуністичного режиму від
яких Київ відмовився в рамках політики декомунізації», – зазначають автори і
підписанти листа.

Національна
Рада Румунів України закликає Міністерство освіти та інші профільні міністерства
України «офіційно та публічно визнати, що так звана «молдавська» мова є
де-факто румунська мова. Неіснуюча «молдавська» мова, видумана Йосипом Сталіним,
цілеспрямовано та з геополітичних інтересів була впроваджена наприкінці ХХ-го
сторіччя в освітній процес Одещини для румуномовних громадян України (окремі з
яких ідентифікують себе як молдовани). «Молдавська» мова була впроваджена
штучно в навчальний процес шкіл Одещини у 1998 р. без проведення будь-яких
консультацій з батьками учнів, педагогами та фахівцями.»

Цю ситуацію в інтерв’ю
Румунському радіо прокоментував румунський поет, публіцист та голова Об’єднання
румунських письменників м. Чернівці, член Національної спілки письменників
України Ілля Тудор Зегря: «Проблема так званої «молдавської» мови – це проблема
всіх румунів в Україні, тому що це поділ румунської громади в Україні, яка,
наскільки нам відомо, налічує понад 400 000 людей, на румунів та молдаван. На
жаль, Київ підтримував і надалі підтримує ідею існування так званої молдавської
мови. Зокрема, йдеться про населені пункти, школи Одеської області. У
Чернівецькій області немає шкіл, в яких би навчання офіційно велося «молдавською»
мовою. Близько 10 років тому Чернівецьке товариство письменників офіційно
звернулося до Міністерства освіти Республіки Молдова, де, як відомо, Конституція
передбачає, що державною мовою є молдавська. До слова, як відомо окремі так звані
молдавани, які підтримують ідею існування «молдавської» мови в Україні,
апелюють лише до Конституції Р.Молдова. І ось ми звернулися до Міністерства
освіти Р.Молдова з проханням пояснити нам, якою мовою здійснюється навчальний
процес у Республіці Молдова. І у відповіді, яку ми отримали за підписом
тодішнього міністра освіти Михайла Шляхтицького було зазначено, що в Республіці
Молдова освіта ведеться румунською мовою, оскільки румунська мова є мовою, якою
розмовляє народ Республіки Молдова. Ми звернулися до Києва і пояснили, що в
Республіці Молдова навчання ведеться румунською мовою, хоча в Конституції
встановлено, що державною мовою є молдавська, але Київ, як це часто буває, вкотре
не дослухався до нашого звернення.»

У вищезгаданому листі Національна
Рада Румунів України також наголосила на неприпустимості невизначеності
офіційної позиції Міністерства Освіти і Науки України щодо впровадження діючого
освітнього законодавства у закладах освіти з викладанням так званою
«молдавською» мовою. «Ця ситуація є наслідком безпосередньої неспроможності або
небажання визнати біле білим, а саме визнати, що неіснуюча з наукової
точки зору «молдавська»
мова є румунською,
а викладання у
школах Одещини ведеться саме цією мовою». – пишуть автори листа.

Ілля Тудор Зегря зазначив: «Закон про освіту в Україні
передбачає, що школи мовами нацменшин в Україні перейдуть на українську в 2023
році. Йдеться, зокрема, про тих, рідною мовою яких є європейська мова, тобто про
нас – румунів, адже румунська мова є офіційною мовою ЄС. Таким чином ті, рідна мова яких є європейською мовою, мають
привілей навчатись рідною мовою ще два роки. «Молдавська» мова не є однією з
мов, що використовуються в ЄС, і школи в Одесі восени перейшли на українську.
Ми, румуни, угорці та болгари, маємо можливість користуватися привілеєм навчатися
рідною мовою ще два роки. Ми неодноразово зверталися до Києва з різними
проблеми освіти рідною мовою, але кожного разу Київ мовчав. Розраховуємо на
підтримку нашої історичної Батьківщини, на Бухарест, який повинен нагадати
уряду та керівництву України про зобов’язання, які Київ взяв на себе, коли підписав
базовий політичний Договір між Румунією та Україною. Стаття 13, статті 19-20
передбачають зобов’язання створювати належні умови та можливості для вивчення
румунської мови в Україні.»

В інтерв’ю нашій радіостанції
доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства, класичної
філології та неоелліністики Інституту філологіїКиївського національного університету імені Тараса Шевченка, мовознавець,
перекладач Сергій Лучканин, сказав, що з погляду лінгвістики, між тим варіантом
мови, який використовується як державний у Р.Молдова і тим варіантом, який є
державним у Румунії – румунська мова, не існує жодних відмінностей. «З погляду
лінгвістики можу ствердити абсолютно однозначно, що ніяких суттєвих
відмінностей, щоб визнавати варіант державної мови в Р. Молдова, як окремішній
молдавський, не має. Можна говорити лише про розмовну мову молдавських говірок,
яка включає діалектну мову окремих звуків. Отже можна говорити про говірковий
молдавський акцент, як закарпатський, полтавський акценти в українській мові,
можна погодитися і допускати вживання словосполучення молдавська
мова тільки з таким значенням, хоча б точніше було б висловлюватися і
говорити, що це молдавська говірка, діалект румунської мови», – зазначив Сергій
Лучканин.

Академія Наук Румунії закликала владу Республіки Молдова зберігати в
офіційному користуванні правильні та широко визнані поняття «румунська мова» та
«Історія румунів» як єдино дійсні для позначення реальності, яку вони охоплюють.
Академія стурбована спробою офіційного Кишинева знову запровадити поняття
«молдавська мова», винайдене радянською пропагандою. У заяві, розміщеній на веб-сайті Румунська Академія стверджує, що не існує «молдавської» мови, а
лише румунська з численними говорами, в тому числі молдовським.

Про це йдеться в офіційній заяві, поширеній нещодавно Румунською Академією
Наук. «Румунська Академія із занепокоєнням взяла до відома нові спроби запровадження
в офіційне користування у Республіці Молдова та в інших сусідніх регіонах,
населених румунами, неіснуюче поняття «молдавська мова», колись підтримуване радянською
пропагандою і відновлене сьогодні певними політично зацікавленими колами», -
йдеться в пресрелізі.

Згідно з Румунською Академією Наук «румунська мова вже більше двох століть
систематично вивчається румунськими та іноземними лінгвістами, які точно
встановили її статус та роль. Румунська мова є найбільш східною романською
мовою, вона має чотири діалекти та багато говорів. Діалекти румунської мови -
дако-румунський, арумунський (македонський), мегленорумунський та гістрорумунський».

«Основою румунської мови є дако-румунський діалект, єдиний, яким
розмовляють на півночі Дунаю, який на думку більшості фахівців є власне румунською
мовою. Північнодунайська румунська мова має численні, виразні, багаті на
регіоналізми говори: арделянський (трансільванський), банатський, бігорський
(кріський), марамуреський, молдовський, волоський, олтенський тощо. Молдовський
говір поширений між Карпатами, на
заході, Дністром (іноді і по той бік Дністра), на сході, Черемошем, на півночі
та Мілковим, Дунаєм і гирлами Дунаю, на півдні», – зазначається в заяві.

Академія наголошує, що «Прут не є мовною чи говірковою межею і, отже, мова,
якою розмовляють по обидва боки цієї річки, однакова, а саме: румунська мова. Говори
румунської мови забезпечують єдність мови і є зрозумілими всім румунам.
Літературна мова, що народилася у 16 столітті, є загальноприйнятою мовою, яку
вивчають у школах і, яка підтверджує – у Румунії, Республіці Молдова та в
будь-яких інших країнах – спільну мовну спадщину. Молдовський говір жодним
чином не направлений проти єдності з румунською мовою, так само як поняття молдован
і румун не суперечать одне одному, а доповнюють одне одного.»

«Мешканці (ред. – історичних румунських провінцій) Олтенії, Марамурешу,
Банату тощо, є водночас і румунами, так само як більшість молдован є одночасно молдованами та румунами. Аналогічно
баварці є німцями, тосканці – італійцями, а нормани – французами. Більше того,
навіть якщо Швейцарія є державою, немає швейцарської мови, придуманої з
політичних міркувань. Австрія має давню і визнану державність, але мова, яку
вивчають в австрійських школах не австрійська, а німецька. Ані французьку мову,
яку вивчають у Бельгії не називають бельгійською», – йдеться в документі,
опублікованому на сайті Академії Наук Румунії.

«Молдовські вчені, від Мірона Костіна та Дімітрія Кантеміра до Міхая
Емінеску та Александра Філіппіді, постійно використовували поняття румунська, а
не «молдавська» мова. Найвидатніші теоретики назв румун (румунський) та Румунія
були молдованами. Батьківщиною, для Емінеску, була не Молдова, а Румунія, про
яку він написав вірш: «Що тобі бажаю, солодка Румуніє!». Дійсно, сьогодні існує
міжнародно визнана держава Республіка Молдова, але мовою більшості її населення
є румунська, з її прекрасним молдовським говором. Історія та реальність можуть
лише слідувати критерію можливої ​​людської правди і ця правда чітко і
однозначно говорить про румунську мову, розмовну та написану латинським
алфавітом, по обидва береги Пруту. Поняття «молдавська мова», крім відсутності реальності,
яку вона має тенденцію називати, суперечить всій культурній історії східних
регіонів простору населеного румунами і несе загрозу виключення із духовної
обдарованості східної гілки румунського народу найбільших його письменників,
які незаперечно вважали себе румунами і писали виключно румунською мовою», -
йдеться також у заяві.

«Популяризація ідеї «молдавської» мови, відмінної від румунської – це не
лише спотворення культурних та ідентитарних реалій, зафіксованих у всіх мовних,
історичних та літературних синтезах, а й ідеологічна маніпуляція, яку
міжнародна спільнота ніколи не прийме. Мова народу – визначальна частина його
ідентичності, тому її ідеологічна інструменталізація через тенденційну лінгвістичну
політику не може змінити реальність, засновану на багатовіковій традиції і, особливо,
не може скасувати те, що румуни в Республіці Молдова вважають для себе
визначальним: приналежність до румунського мовного та культурного простору», -
зазначається в документі Румунської Академії.

Таким чином Румунська Академія безумовно підтримує позицію Академії Наук
Республіки Молдова, її профільних інститутів щодо статусу румунської мови як
історичної та офіційної мови цієї держави. У світлі цих міркувань Румунська Академія
прямо просить владу Республіки Молдова зберігати в офіційному користуванні
правильні та закріплені поняття «румунська мова» та «Історія румунів», як єдині
правильні для називання реалій, яких вони стосуються.