Radio România Internațional

Tag: МСК

  • Висновки останнього звіту Механізму співробітництва та контролю  в сфері правосуддя

    Висновки останнього звіту Механізму співробітництва та контролю  в сфері правосуддя




    Європейська
    комісія відзначила позитивну тенденцію реформування судової системи та боротьби
    з корупцією в Румунії, але каже, що й надалі пильно стежитиме за розвитком
    ситуації, поки не будуть досягнуті всі цілі. У вівторок Єврокомісія оприлюднила
    звіт про досягнення уряду Румунії в рамках Механізму співробітництва та контролю (МСК), якій діє з 2007 року, коли Румунія вступила до Євросоюзу.
    Мета МСК – виявлення будь-яких відхилень від принципів верховенства права та надання
    рекомендацій щодо виправлення проблемних питань у сфері правосуддя.


    У
    цьому контексті Єврокомісія привітала той факт, що цього року було надано новий
    поштовх реформуванню системи правосуддя та виправленню суперечливих законодавчих змін,
    внесених між 2017 і 2019 роками до законів, що регламентують правосуддя.
    У результаті, зазначає Єврокомісія, було досягнуто прогресу у виконанні всіх попередніх
    рекомендацій МСК, які, однак, не були повністю виконані, хоча багато з них знаходяться
    близько до досягненні кінцевої мети, якщо зареєстрований до тепер прогрес
    залишатиметься незмінним.




    Згідно
    з баченням Європейської комісії, Румунія повинна опрацювати ще сім рекомендацій
    з 2018 року та десять рекомендацій з 2017 року. Крім цього знову була піддана
    критиці процедура призначення генерального прокурора та керівника Управління по боротьбі з організованою злочинністю та тероризмом на початку минулого
    року, незважаючи на те що Вища рада магістратури не підтримала висунуті міністром
    юстиції кандидатури. Вища рада магістратури також отримує попередження, серед
    іншого, за свою неоднозначну позицію щодо скасування Спеціального відділу з розслідування злочинів вчинених
    магістратами (суддями та прокурорами), існування та функціонування якої
    викликає занепокоєння в Брюсселі. Саме у день оприлюднення нової доповіді
    Європейської Комісії у рамках МСК Конституційний суд знову підтримав своє
    рішення, згідно з яким створення Спеціального
    відділу з розслідування злочинів вчинених магістратами відповідає Конституції
    і може бути розпущений лише парламентом в законодавчому порядку.


    Міністр
    юстиції Стеліан Йон пообіцяв знайти рішення: «Ми не можемо очікувати, що Суд ЄС
    вирішить наші внутрішні проблеми. Нам надали можливість вирішити це за власним
    розсудом. Крім того, ми не можемо очікувати, що ці проблеми будуть вирішені лише
    судовою гілкою влади, тому для нас, політиків, дуже важливо знайти рішення, щоби
    швидко розпустити Сп    еціальний відділ
    з розслідування злочині вчинений суддями та прокурорами    . Я переконаний, що запропонований мною відповідний
    проєкт постанови уряду є правильним рішенням для виходу з цієї ситуації і спробую
    переконати своїх колег у парламенті підтримати цей варіант. Дуже важливо розпустити
    цей відділ, робота якого була піддана жорсткий критиці у тому числі в звіті
    Єврокомісії.»


    Щодо
    боротьби з корупцією, Єврокомісія підкреслює, що призначення нового керівника Національної
    антикорупційної дирекції надало стабільності в роботі установи. Ситуація
    покращилася порівняно з 2019 роком, але НАД все ще стикається з низкою
    викликів, однім з яких є брак персоналу, – зазначається у звіті ЄС.





  • 15 листопада 2018 року

    СТРАЙК – Переговори між профспілками працівників столичного метрополітену та керівництвом компанії продовжаться
    в наступні дні після двогодинного попереджувального страйку сьогодні вранці. Сторони спробують домовитися аби уникнути загального
    страйку, оголошеного співробітниками компанії Metrorex на понеділок, 19 листопада. Працівники вимагають
    підвищення зарплат на 42%, а керівництво компанії готове надати лише 18%-ве підвищення. За словами міністра транспорту Лучіана Шови, заробітна
    платня працівників компанії Metrorex зросла щороку протягом останніх чотирьох років, а останнє
    підвищення склало 21% у 2017 році. 700.000 людей щоденно користуються метро у Бухаресті.




    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – Румунія готова взяти на себе обов’язки
    і успішно здійснити головування в Ради ЄС на початку наступного року, – знову запевнила
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. Програма дій була завершена, були створені
    робочі механізми та встановлені способи дій. Ми здатні продемонструвати нашим
    європейським партнерам, що Румунія є відповідальним та врівноваженим членом ЄС,
    сповненим рішучості зробити свій внесок у будівництво майбутнього співтовариства,
    незалежно від чисто політичних підходів у певний момент, – додала прем’єр-міністр.
    Результати вчорашнього голосування в Європарламенті є таким моментом і я
    запевняю вас, що це не зможе відхилити нас від наших цілей, – сказала глава
    уряду. Віоріка Денчіле зазначила, що розчарована висновками світу, складеного в
    рамках Механізму співробітництва і контролю (МСК) у сфері правосуддя, враховуючи те,
    що Румунія довела, що є лояльним та чесним партнером ЄС. Нагадаємо, що у
    резолюції Європарламенту та доповіді МСК міститься гостра критика на адресу румунської
    влади через суперечливу реформу правосуддя, ініційованою керівними
    Соціал-демократичною партією та Альянсом лібералів і демократів.




    БРЕКЗИТ – Кілька міністрів та державних секретарів британського
    уряду, в тому числі міністр з питань «БРЕКЗИТу» Домінік Рааб сьогодні подали у
    відставку, на знак протесту проти умов узгодженої прем’єр-міністром Терезою Мей
    угоди з ЄС про вихід Великої Британії з
    європейського співтовариства. Терезі Мей у середу вдалося отримати згоду
    міністрів щодо проекту угоди, однак, за даними британських ЗМІ у кабінеті міністрів
    є багато розбіжностей з цього приводу. Прем’єр-міністру також доведеться
    переконати членів парламенту, які також мають різні погляди, схвалити цю угоду.
    Згідно з повідомленнями новинних агентств, угода про вихід Великобританії з
    Європейського Союзу буде підписана в Брюсселі на спеціальному саміті, який президент
    ЄС Дональд Туск має скликати 25 листопада.




    ЗАЯВА МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії вітає
    узгодження представниками Брюсселя і Лондона остаточного тексту угоди про вихід
    Великобританії з ЄС. Ця угода знаменує собою важливий момент в переговорному
    процесі і прокладає шлях до визначення майбутнього відносин якомога тісніших і
    міцніших між ЄС та Лондоном, що є стратегічною метою Румунії, з огляду на стратегічне
    партнерство, тісну співпрацю в сфері безпеки, збереження яких має важливе
    значення в контексті подій в східному сусідстві, де Румунія і Великобританія мають
    спільні цілі, – йдеться в поширеній сьогодні заяві. Угода про Брекзит гарантує
    захист всіх громадян Румунії, які будуть у Великобританії до 31 грудня 2020 року.
    Вони матимуть право надалі працювати, жити і вчитися у Великобританії на базі спеціального
    статусу, – зазначає МЗС.

  • Критика та рекомендації для Румунії

    Критика та рекомендації для Румунії

    У січні 2017 року, рівно через 10 років від вступу Румунії до ЄС,
    Європейська комісія сформулювала у звіті, складеному в рамках Механізму
    співробітництва та контролю (МСК) 12 рекомендацій, виконання яких призвели б до скасування
    цього механізму у 2019 році. Це був момент приходу до влади лівої коаліції СДП-АЛДЕ
    (Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів).

    «Прикро, що
    Румунія не тільки зупинила хід реформ, а й знову порушила деякі аспекти, які
    вважалися закритими або зазнала інволюції порівняно з досягненнями останніх 10
    років». Діагноз озвучив перший віце-президент Європейської комісії Франс
    Тіммерманс під час презентації звіту МСК у вівторок. «Важливо, – додав він, -
    щоб Румунія знову якнайшвидше здобула прогресу в боротьбі з корупцією та в забезпеченні
    незалежності судової системи.»


    Це, на його думку, єдиний спосіб, в який Румунія може повернутися на
    шлях, який приведе до закриття МСК, що відповідає як інтересам громадян та
    країни, так і ЄС в цілому. І щоб це дійсно сталося Єврокомісія склала 8
    додаткових рекомендацій. Офіційний Брюссель зажадав від румунської влади
    призупинити дію законів і термінових постанов, які внесли значні зміни в роботу системи правосуддя і переглянути їх відповідно до рекомендацій Венеційської
    комісії та Групи держав проти корупції Ради Європи – ГРЕКО.

    Європейська комісія
    також закликає заморозити набуття чинності запропонованих змін до Кримінального
    та Кримінально-процесуального кодексів і відновити процес внесення змін і
    поправок до них з урахуванням необхідності забезпечення сумісності цих нормативно-правових
    актів до законодавства ЄС та міжнародних інструментів боротьби з корупцією.
    Уряд Румунії має також негайно призупинити всі поточні процедури призначення та
    відкликання прокурорів з керівних посад.


    Потрібно відновити, – каже Єврокомісія, – процедуру
    призначення головного прокурора Національного антикорупційного управління, а
    кандидати повинні мати досвід розслідування кримінальних проваджень щодо корупційних
    правопорушень та чіткий мандат з тим, щоб управління й надалі проводило
    професійні, незалежні та неупереджені розслідування корупційних правопорушень. Брюссель також вимагає обов’язкового врахування
    негативних висновків Вищої ради магістратури щодо призначення або звільнення
    деяких прокурорів з керівних посад.




    У доповнення звіту Єврокомісії, у вівторок Європейський
    парламент, переважною більшістю голосів прийняв резолюцію, в якій висловлюється
    глибока стурбованість судовою реформою та змінами до кримінального
    законодавства у Румунії. Це може призвести до структурного підриву незалежності
    судової влади та її здатності ефективно боротися з корупцією, а також може
    послабити верховенство права.

    У документі, також, засуджуються жорстокі дії сил
    правопорядку із непропорційним застосуванням сили проти мирних учасників серпневих антиурядових протестів у Бухаресті.
    Протести, на яких румуни з країні та з-закордону виступили проти того, що вони
    вважають системними зусиллями чинної лівої влади підпорядкувати собі юстицію та
    нейтралізувати інструменти боротьби з корупцією.

  • Румунія під лупою Європарламенту

    Румунія під лупою Європарламенту


    Цей тиждень
    буде «гарячим» для Румунії, члена ЄС з 2007 року і країни, яка з 1 січня уперше
    здійснюватиме піврічне головування в Раді ЄС.

    У Страсбурзі відкрилася нова сесія
    пленарних засідань Європейського парламенту, який, як очікується, у вівторок
    розгляне резолюцію про стан верховенства закону в Румунії, в той же день, коли у
    Брюсселі буде опубліковано звіт Механізму співпраці та контролю (МСК) за 2018
    рік.


    Проект
    резолюції ЄП містить різку критику на адресу Парламенту та Уряду Румунії,
    кажуть ті, хто мав доступ до цього документа, що був погоджений в Комітеті з питань
    громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ, а також представниками фракцій
    політичних сил в Європейському парламенті. Зміна законодавства, здійснена законодавчим
    і виконавчим органами румунської владі в таких сферах як судочинство і
    боротьба з корупцією, а також свобода слова і діяльність НУО, викликали найбільш
    жорстку критику Брюсселя. Крім того, проект резолюції, що буде поставлений на голосування
    у вівторок засуджує жорсткий розгін, з непропорційним застосуванням сили,
    представників румунської діаспори 10 серпня, які протестували проти уряду і Соціал-демократичної
    партії, головної сили керівної коаліції.




    Європарламент
    стурбований наслідками нового законодавства, зокрема у
    сфері судоустрою
    та кримінального права в Румунії, зокрема можливістю
    підриву незалежності судової системи, здатності
    ефективно боротися з корупцією в Румунії, а також попереджає про
    ризик ослаблення правопорядку. Румунську владу закликають утриматися
    від будь-яких рішень з дезінкримінації корупції та
    втілювати в життя національну антикорупційну стратегію. Румунському
    парламенту й уряду наполегливо рекомендують повністю
    виконати всі рекомендації Європейської комісії, Групи держав проти корупції (ГРЕКО)
    і Венеційської комісії, а також утримуватися від будь-яких реформ, які б
    поставити під загрозу верховенство права, включаючи незалежність судової
    системи.


    Теж у вівторок
    буде оприлюднений черговий звіт, який щорічно складається європейськими експертами
    в рамках так званого Механізму співпраці на контролю в сфері правосуддя, котрий діє
    з 2007 року, коли Румунія приєдналася до ЄС, для моніторингу прогресу здійснення
    реформ у сфері юстиції. Румунські ЗМІ пишуть, що на цей раз висновки звіту МСК
    будуть дуже жорсткими. Йдеться про збереження 12 минулорічних рекомендацій, а
    також про 5 нових, в зв’язку із суперечливою судовою реформою чинної керівної
    коаліції. Врахування всіх рекомендацій Венеційської комісії і ГРЕКО та
    негайне припинення процедур звільнення прокурорів, відновлення процедури призначення
    керівника антикорупційного управління, який має бути призначений з-поміж прокурорів
    з досвідом та обов’язкове врахування позиції Вищої ради магістратури при
    призначенні або звільненні прокурорів з керівних посад, – налічуватимуться, стверджують
    ЗМІ, серед вимог Єврокомісії до Бухареста.

  • Доповідь МСК щодо Румунії

    Доповідь МСК щодо Румунії








    1 січня 2007 року, коли Румунія стала
    повноправним членом Європейського союзу, Бухарест не зумів переконали
    своїх західних партнерів в тому, що
    відповідає стандартам ЄС в сфері правосуддя. Таким чином відносно Румунії та
    сусідньої Болгарії, був запроваджений так званий Механізм співпраці і контролю,
    тобто процес безперервного моніторингу досягнень цих двох південносхідних країн
    Європи в реформах судової системи та в боротьбі з корупцією та організованою
    злочинністю.




    Доповідь за 2015 рік, що третій рік поспіль є позитивною, доводить міцність і стійкість судової реформи та
    боротьби з корупцією, – стверджує румунський кабінет міністрів. Національна
    антикорупційна дирекція доповіла про збільшення числа скарг від населення, а
    це, здається, відображає збільшення суспільної довіри до відповідної установи,
    що підтверджують і дані соцопитувань. Громадська підтримка в боротьбі проти
    корупції налічується серед основних факторів, які під час демонстрацій в листопаді 2015 року призвели
    до відставки прем’єр-міністра, соціал-демократа Віктора Понти.




    Торік Національна антикорупційна дирекція передала до суду справи проти понад 1250 обвинувачених,
    серед яких і екс-прем’єр Віктор Понта, колишні міністри, парламентарії, мери,
    голови повітових рад, судді, прокурори та інші високопосадовці – наголошується
    в доповіді Єврокомісії. Брюссель критикує, однак, Парламент за чисельні випадки
    відхилення подання Генеральної прокуратури Румунії щодо надання згоди на порушення
    кримінальної справи проти низки парламентаріїв, не мотивуючи свого рішення.




    Європейська комісія
    сподівається, що в 2016 році зусилля румунської влади будуть спрямовані й на
    запобігання корупції та забезпечення необхідних умов для належного виконання
    суддями своїх службових обов’язків. Крім того від Румунії вимагають проведення
    більш суворої перевірки доброчесності кандидатів на місцевих і парламентські
    виборах цього року.




    Румунія рухається по висхідному
    шляху з точки зору виконання цілей Механізму співпраці та контролю, – стверджує
    Президент Клаус Йоханніс, який вважає, що прихильність Бухареста зміцненню
    верховенства закону і незалежності судової влади є незворотною. Міністр юстиції
    Ралука Пруне каже, що результати доповіді дають нам підстави сподіватися на завершення
    дії цього механізму в найближчому майбутньому. Від імені парламенту, який зазнав
    найбільшої критики в доповіді, спікер Сенату Келін Попеску Терічану назвав
    несправедливим спосіб дії Європейської комісії.




    Натомість, його колега, голова
    Палати депутатів Валеріу Згоня говорить, що ця доповідь має стати холодним
    душем для парламентаріїв та змусити їх більш відповідально поставитися до
    розгляду важливих тем, які сприяють успішному здійсненню правосуддя. Він
    зізнався, що політикам потрібно більше політичної волі для належної відповіді
    на закономірні бажання громадян, які хочуть мати парламент, який би дійсно
    захищав їх інтереси.