Tag: музичні інструменти

  • 70 років молодості

    70 років молодості




    Найбільшим
    виробником дерев’яних музичних інструментів у Європі є завод HORA, що у н.п. Регін, який цього року святкує своє 70-річчя. Незважаючи на те, що пандемія внесла змін що стосується замовлень на
    музичні інструменти, заводу вдалося випустити на ринок три нові вироби.
    Незалежно від того, у якій сфері розгортаємо діяльність, ми повинні
    адаптуватися до ринкової економіки, – зізнався Дорін Ман, технічний директор
    заводу: Наш завод розробив три основні виробничі лінії: гітарну лінію, яка
    припускає все, що пов’язано з гітарою, дуже велике різноманіття – від 1/4 до
    4/4 розміру і в дуже широкому різноманітті, тобто мова йде про породу деревини,
    що використовується, про якість, структуру. Іншою є лінія смичкових
    інструментів: скрипки, альти, віолончелі, контрабаси та, можливо, інші смичкові
    інструменти, такі як псалтиріон. Ця лінія виробляє широкий асортимент смичкових
    інструментів із широкого асортименту порід деревини, з різною структурою,
    кольорами та якістю. Ми маємо різні якості для всіх інструментів, починаючи від
    початківців, просунутих, професіоналів. Третя лінія була створена з метою
    збільшення різноманітності в контексті міжнародного ринку. Це виробнича лінія
    етноінструментів. Етноінструменти – це інструменти, специфічні різним етнічним
    громадам, такі як, наприклад, балалайка – специфічна росіянам, домра – специфічна
    росіянам, українцям, білорусцям, псалтиріон – специфіна німцям, бузукі – ірландцям,
    мандолін, панфлейта, румунська панфлейта, перуанські панфлейти, музичні
    інструменти для інвалідів. У цьому контексті, враховуючи те, що пандемія скоротила
    попит на такі музичні інструменти як гітара або скрипка, де ми також мали сильну
    конкуренцію з азіатських країн, ми намагалися розвивати виробничу лінію
    етноінструментів. Таким чином ми розробили ще три вироби, такі як кайон,
    ударний інструмент, потім віолінофон (скрипка Штроха), яка є характерною для Бігорського
    регіону (захід Румунії), і вдосконалили електрогітари. Ми випустили на ринок два
    типи сольних електрогітар.




    Ми попросили
    Доріна Мана описати нам кожен із цих нішевих продуктів: Віолінофон має
    особливу історію. Це була комбінація пана Штроха, яка поєднала вібрацію струни
    з вібрацією спеціального пристрою і підсилювана трубою, а не акустичною
    коробкою, так як це стається у випадку зі скрипкою. На скрипці струна вібрує,
    вона видає підсилений звук, який надає тембру і гучності тій вібрації. Це
    продукт, який мало хто виробляє.




    Дорін
    Ман розповів нам історію ударного
    інструменту під назвою кахон, якого використовують у різних концертних залах.
    Це цікавий інструмент і за прийнятною собівартістю для будь-якого любителя
    ударних інструментів, як сказав Дорін Ман, технічний директор: Кахон – це
    ударний інструмент, тобто дерев’яна коробка, розміром табурета, на який сідає
    людина, яка хоче видавати перкуторні звуки і певним чином б’є у бічну частину кахону.
    Корпус інструмента виготовляються з міцного матеріалу, здатного витримати вагу
    музиканта, який грає сидячи на корпусі зверху. Це паралелепіпед, що складається
    з шести стінок, що тримаються на дерев’яному каркасі: дві бічні, передня,
    задня, верхня і нижня. На боковій чи задній частині корпуса розташовується
    звуковий отвір. Для гри використовується передня стінка – тапе. Різноманітність
    тембрів інструмента досягається завдяки використанню струн, які розташовані
    всередині корпуса. Це не просто вібрація деревини, а поєднання вібрації
    деревини зі струнами. І таким чином можна отримати різні поєднання
    звуків.






    Теж на
    заводі HORA виробляють 6-струнні електрогітари з особливою обробкою, яку досі мало хто бачив, і
    ці гітари були предметом нової модної лінії у світі гітаристів. Завдяки використаному електричному обладнанню та
    завдяки більш складним формам, створеним за допомогою цифрових машин з високою
    мобільністю, вони виготовляються відповідно до останніх вимог відомих у світі гітаристів.




    Історія
    з музикою та про неї, і про те, як 70 років існування підтримуються з молодим
    подихом.

  • Румунській скрипці- 65!

    Румунській скрипці- 65!


    У січні сповилося 65 років з дня початку промислового виробництва
    румунських скрипок. Ювілей був відзначений Фабрикою дерев’яних музичних
    інструментів Хора в місті Реґін. Ця єдина в своєму роді фабрика у Румунії та
    найбільша в Європі була побудована в 1951 році у комуністичний період.

    Після
    антикомуністичної революції Реґінська фабрика дерев’яних музичних інструментів «Хора»
    була приватизована, шляхом придбання контрольного пакету акцій його
    працівниками і з тих пір стала найбільшим виробником дерев’яних музичних
    інструментів в Європі після того як престижних компаній Європи розділилися або
    припинили свою діяльність.




    До 1951 року, коли було прийнято рішення створити першу вітчизняну фабрику
    з виробництва дерев’яних музичних інструментів у Румунії діяло всього кілька
    невеликих скрипкових майстерень, а міжнародне визнання прийшло після початку
    експорту гітар, скрипок і віолончелей в 1959 році.




    Ніколає Бизган інженер-механік і менеджер фабрики «Хора» з 1967 року, який
    присвятив все своє життя діяльності на цьому підприємству в Реґіні, розповів
    історію місцевої скрипки: «Скрипка насправді є королевою музичних інструментів.
    Нижня і верхня деки виготовляються з ялини, а шийка та обичайка – з явора. Ця
    деревина ріжеться, задовго до обробки, оскільки ставиться на повільне,
    однорідне висихання, без внутрішньої напруги, аби деревина зберегла свою
    щільність. Річні шари в стовбурі дерева, з якого робиться скрипка, ялини або
    явора, повинні бути однорідними, без дефектів, таких як сучки або скручені
    волокна. Це деревне волокно має бути правильним, щоб не виникло спотворення
    звуку. Ялина і явір традиційно використовувалися румунськими скрипковими
    майстрами упродовж більш ніж 600 років.»





    Ми запитали Ніколая Бизгана чи потрібна пристрасть для виробництва скрипок:
    «Так, пристрасть, терпіння і особливо витончений смак. Тому що скрипка є
    прикладом стилю бароко, прикладом досконалості. Якщо подивитися на скрипку, можна
    побачити тіло жінки, з плечима, талією, стегнами. І стиль бароко зробив неможливим
    змінити форму скрипки упродовж сотень років. Настільки глибоко вона вкоренилася
    в традиції.»





    Найвизначнішим
    фактом світового визнання якості реґінської скрипки стало те, що на ній зіграв відомий радянський скрипаль Давід Ойстрах на Фестивалі ім. Джордже Енеску в Бухаресті у
    1967 році. Чим пояснюється така популярність
    реґінських музичних інструментів? Відповідає Ніколає Бизган: «Наші інструменти цінуються
    в першу чергу завдяки якості деревини, з якою ми працюємо. Ми маємо запаси
    деревини для виготовлення скрипок ще 10 років. Крім того, після розпилювання
    деревини, вона проходить повільне атмосферне та штучне сушіння в спеціальному
    критому приміщенні до вологості 6-8%. Це сушіння необхідне, аби скрипка стала стійкою
    до змін температури й вологості.»



    З 1986 по 1987 рр. у Реґіні були перші спроби
    виготовлення флейти Пана, але ця ініціатива була
    відкинута до початку 2000-их років. В останні роки фабрика виготовляє флейти Пана
    з десятків видів деревини, у тому числі з чорного дерева, яка коштує
    понад 1000 євро у виробника. Відомий румунський музикант Георге Замфір грає на
    флейті Пана, виготовленій у цьому місті, покійний Раду Сіміон грав на флейті Пана,
    виготовленій цією фабрикою, а також його молода учениця Корнелія Тіхон, -
    розповідає генеральний директор фабрики «Хора». Крім скрипок і флейт Пана, тут
    виробляються більше 200 видів музичних інструментів і більше 300 видів
    аксесуарів для музичних інструментів, які високо цінуються як в країні, так і
    за кордоном.




    Докладніше про це – Ніколає Бизган: «У Реґіні ми виробляємо всі види
    смичкових інструментів: скрипка, альт, віолончель, контрабас, як класичні, так
    і електричні. Так само ми виробляємо класичні гітари як для дітей, так і для
    дорослих, акустичні гітари, електричні, групу дерев’яних ударних інструментів,
    ксилофони як для дітей, так і для професіоналів, ударні струнні інструменти,
    цимбали, малі та концертні, дерев’яні духові інструменти, труби, флейти тощо.
    Ми виготовляємо як традиційну румунську флейту Пана, так і перуанську, а також розробили
    гібридну флейту, яка значно полегшує налаштування. Флейта Пана є духовим
    інструментом і має бути налаштована, кожен раз, коли температура навколишнього
    середовища змінюється.»



    «Ми зобов’язані продовжити цю добру традицію», – сказав
    Ніколає Бизган, директор фабрики «Хора» на завершення своєї розповіді. Розповіді
    про пристрасть, про самовідданість, про мистецтво створення дорогоцінних
    інструментів.