Radio România Internațional

Tag: міни

  • Чорне море – співпраця для знешкодження мін

    Чорне море – співпраця для знешкодження мін

    Вторгнення російської армії в Україну призводить до побічних жертв. Протягом майже двох з половиною років війни обидві сторони встановили міни вздовж своїх чорноморських портів, щоб запобігти атакам. І було чимало мін, які відірвалися від оборонних пристроїв, придуманих українськими та російськими стратегами, і тепер дрейфують у Чорному морі, загрожуючи цивільному судноплавству.

    У грудні 2023 року судно під панамським прапором з українським зерном на борту натрапило на міну, яка, за твердженням української влади, мала російське походження, поранивши двох моряків. У жовтні вантажне судно під турецьким прапором натрапило на міну біля берегів Румунії і зазнало незначних пошкоджень. Побоюючись мін румунські рибалки не вагаються виходити в море, і, за даними асоціації роботодавців галузі, місцевий вилов риби різко скоротився.


    Тож, кажуть місцеві журналісти, навіть у ресторанах на узбережжі або в дельті Дунаю частіше можна знайти імпортну рибу. Круїзні лайнери на Дунаї зупиняються в румунських річкових портах, тому що екіпажі і туристи не мають сміливості вийти в море. Причорноморські країни та союзники по НАТО, Болгарія, Румунія та Туреччина вирішили створити спільні сили для розмінування Чорного моря і таким чином забезпечити безпеку судноплавства, в тому числі суден, що перевозять українське зерно на світові ринки.

    Від початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року військово-морські сили трьох країн виявили та знищили численні міни, що дрейфували в Чорному морі. Відтепер вони будуть робити це скоординовано. Під час церемонії, організованої в Туреччині, у великому портовому місті Стамбул, румунський віце-адмірал Міхай Панаїт запевнив, що спільна ініціатива трьох країн має вирішальне значення для боротьби зі зростаючою загрозою морських мін і забезпечення безпечного проходу суден.

    Основна мета військово-морської групи MCM Black Sea – забезпечити безпеку морського руху в Чорному морі шляхом проведення заходів зі спостереження, розвідки та знешкодження мін, а також пов’язаних із цим пошуково-рятувальних операцій на морі. Під час першої акції, яка триватиме до 16 липня, військово-морська група діятиме в національних морських просторах трьох країн. Кораблі проведуть спільні навчання, розвідувальні та спостережні місії, операції зі знешкодження мін, покращуючи оперативну сумісність.

    Протягом наступних шести місяців командування Чорноморською оперативною групою буде передано турецьким військово-морським силам. У першій половині 2025 року командування перейде до болгарських партнерів, а в другій половині наступного року – до румунських військово-морських сил.

  • 16 квітня 2024 року

    16 квітня 2024 року

    ВИБОРИ – У Румунії розпочинається реєстрація кандидатів на місцевих виборах 9 червня. Політичні партії, альянси, організації громадян, що належать до національних меншин, та незалежні кандидати зможуть до опівночі 30 квітня подати до виборчих комісій списки своїх кандидатів до органів місцевого самоврядування. Сьогодні також розпочинається період реєстрації виборчих альянсів для участі у місцевих виборах. 9 червня румуни, які мають право голосу, також будуть покликані на виборчі дільниці на вибори до Європейського Парламенту.

     

    ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд (МВФ) переглянув свої прогнози зростання румунської економіки в цьому році в бік зниження з 3,8%, як передбачалося в жовтні, до 2,8%. Це випливає з останнього звіту «Перспективи розвитку світової економіки», опублікованого у вівторок міжнародною фінансовою організацією. Згідно з новими оцінками МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, економіка зросте на 2,8% в цьому році, прискорившись до 3,6% в 2025 році. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання інфляції в Румунії складе 6% цього року і 4% наступного року, порівняно з 10,4% у 2023 році. МВФ також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії залишиться на рівні 7,1% від ВВП у 2024 році, як і в жовтні, і як у 2023 році. Що стосується безробіття, то МВФ очікує його на рівні 5,6% у 2024 році та 5,4% у 2025 році.

     

    ЧОРНЕ МОРЕ – Президент Клаус Йоганніс звернувся з листом до парламенту з проханням схвалити участь Румунії в операціях під егідою Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі MCM BLACK SEA, починаючи з 2024 року. На тлі війни Російської Федерації проти України зросла загроза дрейфуючих мін, встановлених обома державами, що впливає на безпеку судноплавства і населення, про що свідчать численні інциденти, зафіксовані в Чорному морі, поблизу кордонів Румунії, йдеться в листі. Нагадаємо, що Туреччина запропонувала створити військово-морську цільову групу з протимінних заходів у Чорному морі (Mine Counter-Measures Task Group Black Sea/MCM BLACK SEA).

     

    ВІЗИТ – У супроводі кількох членів кабінету міністрів прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні відвідує Доху, столицю Катару. Заплановано кілька зустрічей з катарськими високопосадовцями, головним чином пов’язаних із зміцненням двостороннього співробітництва у таких ключових сферах, як сільське господарство, транспортна інфраструктура, нові технології та енергетика. Важливу роль відіграватиме діалог між представниками ділових кіл двох країн, а також обговорення організації майбутнього бізнес-форуму. Прем’єр-міністра Марчела Чолаку супроводжують міністри закордонних справ, транспорту, економіки, енергетики, сільського господарства та цифровізації. Після Катару румунська урядова делегація вирушить до Об’єднаних Арабських Еміратів.

     

    ПРАВОСУДДЯ – Колишньому прем’єр-міністру Петре Роману та колишньому віце-прем’єр-міністру Джелу Войкан Войкулеску може бути повідомлено про підозру у справі «Приходу шахтарів до Бухареста у 1990 році», після того, як президент Клаус Йоганніс у вівторок схвалив клопотання прокуратури про порушення проти них кримінальних справ за злочини проти людяності та направив ці клопотання до міністра юстиції. У цій же справі президент Клаус Йоганніс цього місяця також дав згоду на притягнення до кримінальної відповідальності колишнього глави держави Йона Ілієску, якого звинувачують у віддачі наказу розігнати силою протестувальників, переважно молодь зі столичної Університетської площі. Троє підозрюваних керували країною 13-15 червня 1990 року, коли антиурядові протести були жорстоко придушені силами правопорядку за допомогою шахтарів, викликаних з долини Жіу. Чотири людини були застрелені і понад 1000 отримали поранення.

     

    ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою заявив у вівторок в Бухаресті, що в історії Шенгенської зони немає жодного прикладу, коли б країна мала лише частину своїх кордонів в зоні вільного пересування. Він зробив ці заяви після зустрічі зі своєю німецькою колегою Ненсі Фезер. «Ми віримо, що історія підтвердиться в 2024 році і Румунія завершить цей кейс за підтримки держав-членів, Єврокомісії та в тісній співпраці з Австрією», – сказав міністр. У цьому контексті Кетелін Предою нагадав, що Румунія вже 14 років відповідає технічним критеріям для приєднання до Шенгенської зони вільного пересування. У свою чергу, Ненсі Фезер підтвердила підтримку Німеччиною вступу Румунії: «Ми продовжуємо підтримувати повне приєднання Румунії до Шенгенської зони, в тому числі сухопутних кордонів. Шенген є важливим досягненням нашого європейського проєкту. Зараз дуже важливо продемонструвати солідарність і силу», – підкреслила німецька міністерка.

     

    КУЛЬТУРА – Міністерка культури Румунії Ралука Туркан з понеділка перебуває з п’ятиденним візитом в Італії в рамках 60-ї Венеційської бієнале. Програма візиту включає участь у відкритті виставки «Що таке робота» художника Шербана Саву, представленої в Румунському павільйоні на бієнале, а також відвідування Нової галереї Румунського інституту культури і гуманітарних досліджень у Венеції.