Tag: міністр фінансів

Серед податкових нововведень, оголошених у вівторок міністром фінансів налічується обмеження ціни на природний газ на трирічний період та оголошення необов’язковим внесок до другого рівня пенсійної системи, що управляється приватним сектором. Більше того, люди, які здійснили внески протягом принаймні 5 років, зможуть зняти всю суму, наявну на рахунку другого рівня пенсійної системи за певну комісію. Так само з наступного року буде зменшена комісія за управління другим рівнем пенсійної системи.

З пакета бюджетно-податкових змін, оголошених міністром Теодоровічем, гостру критику викликала пропозиція про запровадження з 1 січня 2019 року так званого «податку на жадібність», який сплачуватимуть банківсько-фінансові установи, якщо рівень міжбанківської ставки ROBOR протягом 3 і 6 місяців, перевищує певну відсоткову вартість.

У конкретних розрахунках, очікувана сума цього податку може становити три мільярди леїв (близько 700 мільйонів євро) або нуль, якщо банки утримуватимуть ставку ROBOR на рівні до 1,5%. Які аргументи наводить мінфін, на підтримку цього рішення і чому така ганебна назва? Міністр фінансів вважає цілком виправданою назву цього податку «на жадібність». Він, – каже Єуджен Теодоровіч, – призначений для захисту інтересів громадян Румунії, оскільки більшість банків вважають за краще купувати державні облігації, тим самим обираючи найбільш надійний вид вкладення своїх грошей замість кредитування та фінансування реальної економіки.

У Румунії, – за словами міністра, – операції з державними цінними паперами у банківській сфері займають друге місце за обсягом серед країн Європейського Союзу. Крім того, прибутки в Румунії є дуже привабливими, серед найвищих у Європі, а безнадійні позики часто переміщуються до інших компаній у групі, а потім продаються за набагато вищою ціною, ніж було сплачено раніше. «Я часто чую, що банки є надійними, лояльними партнерами економіки. Я повірю цьому лише тоді, коли буде зрозуміло, що обидва партнери повинні вигравати, і той, хто фінансує, тобто банк, і той, хто отримує фінансування», – сказав Теодоровіч.

«Я не розумію суть податку на жадібність, потрібно глибше філософське пояснення, адже я не розумію чия це жадібність», – сказав Адріан Васілеску, стратег Національного банку Румунії. За його словами, рівень ставки ROBOR є віддзеркаленням ситуації в країні. Він залежить від реалій в країні, насамперед від рівня інфляції, і тоді не можна стверджувати, що банки жадібні, коли піднімають цю ставку через проблеми економічної системи, – сказав Адріан Васілеску.

Представник опозиційної Націонал-ліберальної партії Йонел Данке каже, що в дійсності йдеться про «голод» у бюджеті та про жадібність уряду, який хоче здерти більше зборів та податків з компаній. Данке попереджає, що уряд знищує найважливіші сектори економіки Румунії, а дике оподаткування компаній в сфері енергетики, комунікацій, торгівлі, а також в банківській галузі обернеться проти румунів, які чесно працюючи підтримують функціонування держави.

Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле рекомендує Румунії прискорити темпи зростання інвестицій, в тому числі з європейських фондів, і спробувати отримати доступ до Європейського інвестиційного плану Юнкер, щоб здолати розрив, який відділяє її від інших європейських держав.

Він взяв участь, в Бухаресті, у конференції, де були представлені бізнес-можливості Румунії і зустрівся з румунськими високопоставленими офіційними особами.

Німецький міністр фінансів уточнив, що товарообіг між двома країнами зростає і високо оцінив темп розвитку румунської економіки. Вольфганг Шойбле: Румунія має один з найдинамічніших темпів зростання в Європейському Союзі, що є дуже важливою річчю в ці важкі часи. Слід зазначити, також, рівень заборгованості нижче 40% від ВВП, що є важливою інформацією для міністра фінансів. Я раджу вам зберегти цей рівень і не ставити його під загрозу впровадженням нерозсудливих заходів.

Німецький міністр уточнив, що румунська влада повинна запобігти виникненню конфліктів між місцевими та іноземними інвесторами, а також між великими компаніями і МСП. Він також високо оцінив відносно низький рівень безробіття в Румунії, але і те, що, як це відбувається в багатьох європейських країнах, це явище зачіпає особливо молодих людей. Він порекомендував використовувати подвійну систему професійно-технічної освіти для вирішення цієї проблеми.

З Президентом Клаусом Йоханнісом, німецький чиновник обговорив поточні проблеми, що стоять перед ЄС, з-поміж яких міграція та вихід Великобританії з ЄС. Вони, також, проаналізували можливість зниження нерівності між державами-членами ЄС. Міністр фінансів Німеччини обговорив, у Бухаресті, з прем’єр-міністром Дачіаном Чолошом, можливість німецьких інвестицій в Румунії. Згідно МЗС Румунії, Румунія та Німеччина спільно розвинули одну з найбільш стійких двосторонніх відносин, заснованих на спільній приналежності до ЄС і НАТО.

Як в політичному, так і економічному планах, відносини зареєстрували стійку тенденцію до зростання в останні роки, особливо після вступу Румунії в ЄС.Важливу роль в зміцненні двосторонніх відносин відіграє німецька громада в Румунії, а також етнічні німці та румуни, які емігрували до Німеччини, вони представляючи твердий міст зв’язку в соціальному, культурному, економічному і політичному планах. Президент Німеччини Йоахім Ґаук перебував з візитом в Румунії у червні 2016 року, а Президент Румунії Клаус Йоханніс відвідав Берлін двічі, в лютому 2015 року та у вересні 2016 року.

Німеччина є першим торговим партнером Румунії, з якою наша країна розгортає п’яту частину зовнішньої торгівлі. Крім того, Німеччина є третім за величиною інвестором в румунській економіці (після Нідерландів та Австрії), з 4,5 млрд євро, або 11,5% від загального обсягу інвестицій.