Tag: міст

  • Міст для Європи

    Міст для Європи


    Напевно,
    немає румунів, задоволених транспортною
    інфраструктурою в своїй країні. І їхнє
    незадоволення цілком виправдане: з
    точки зору площі території, Румунія все
    ще має слабку мережу автомагістралей
    і швидкісних доріг, а залізнична
    інфраструктура погіршується через брак
    великих інвестицій. Ситуація почала
    змінюватися на
    краще по мірі того як почали надходити
    значні обсяги фінансування з боку ЄС,
    але недостатньо швидко, щоб таку країну
    середнього розміру, як Румунія, можна
    було легко, і головне без нервів, перетнути
    з одного кінця в інший.

    У
    такій ситуації,
    урочисте відкриття підвісного мосту
    через Дунай, який з’єднує автомобільним
    транспортом південно-східні повіти
    Бреїла
    та Тулча та значно полегшує життя людей
    у відповідних районах, є великою подією,
    яку політики не пропустили.
    Президент Клаус Йоганніс привітав
    завершення цієї важливої інвестиції в
    дорожню інфраструктуру, підкресливши,
    що це найбільша споруда в Румунії за
    останні три десятиліття. Міст довжиною
    майже 2 км є третім за величиною в Європі.

    Він
    коштував 500 мільйонів євро, гроші
    надходили в основному з європейських
    фондів, є
    роботою
    японсько-італійського консорціуму і
    був побудований
    за японською технологією. У довгостроковій
    перспективі у вільній зоні дунайського
    порту Бреїла,
    ймовірно, буде набагато більше активності,
    а це означає нові робочі місця, каже
    прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він
    переконаний, що міст забезпечить легший
    доступ до дельти Дунаю, що матиме значний
    вплив на туризм, а також стане першою
    опорою фундаментального проєкту
    румунської держави – бути ключовим
    гравцем у процесі відновлення України.

    Єврокомісар
    з питань транспорту, румунка Адіна
    Велян,
    підкреслила важливість мосту в
    геополітичному контексті: Транспортна
    інфраструктура в Дунайському регіоні
    є життєво важливою для підвищення
    безпеки в Європейському Союзі. Пропускна
    здатність цієї інфраструктури має бути
    збільшена як у цивільному, так і у
    військовому плані. Обсяги вантажів, що
    перевозяться до Респ.
    Молдови і
    України і
    назад, наразі
    становлять мільйони тон на місяць. Так
    само, як ніколи раніше, ми потребуємо
    інфраструктури, готової до військової
    мобільності.

    З
    відкриттям мосту водії
    будуть позбавлені годин очікування,
    які раніше вимагали переправи через
    Дунай на поромі, а найщасливішими серед
    них будуть водії великовантажних
    автомобілів, які перевозять вантажі
    через Дунай.
    Відкриття підвісного мосту в Бреїлі
    експоненціально розвине економіку
    повітів Тулча і Бреїла
    і просуне Румунію в ешелон країн з
    найкращою дорожньою інфраструктурою,
    каже Крістіан Пістол, генеральний
    директор Національної компанії з
    управління дорожньою інфраструктурою.
    За його словами, ми зобов’язані продовжувати
    реалізацію інфраструктурних проєктів,
    які посилюють роль Румунії як в
    Європейському Союзі, так і в НАТО.

  • Мистецтво на квадратному метрі

    Мистецтво на квадратному метрі


    Був колись міст через ріку Оленешть, а згодом міст облицювали
    панелями з оргскла. І
    тому що світло відбивалось у панелі і створювало оптичні ілюзії, що призводило до численних ДТП, і навіть голуби розгублено вдарялися об них, представники місцевої влади мали рятівну ідею: розмалювати їх. І ось з’явився твір, гідний Книги рекордів Гіннеса: Адріан Іонуц Луце намалював старі будівлі з міста Римніку-Вилча та спробував проілюструвати сільське та
    міське життя людей минулого на 58 панелях, що межують з дорогою біля набережної міста.




    Адріан Іонуц Луце, викладач малювання у Дитячому палаці в
    Римніку-Вилча, розповів нам
    про цей проєкт: «Мерія запропонувала мені зробити малюнок, який прикрасив би зону, мав би практичний вигляд, тобто зменшив би число ДПТ в районі та якось пропагував би історію нашого міста. І
    тому я подумав створити сторінки з історії нашого міста, тобто намалювати всі пам’ятники, які існували та ще існують на території нашого міста. Всього є 58 панелей, розподілених на
    площі майже 300 квадратних метрів, висота кожного панеля становить 2 метри та довжина 4 метри. Це єдиний у світі малюнок олійними
    фарбами на оргсклі. Я маю на увазі те, що ніхто до мене не малював на панелях з оргскла, тому що ніхто не
    ризикує, бо малюнки можуть відшаровуватися, дуже швидко деградуватися. Але я використав фарби, які добре витримують в часі, тобто понад 50 років».







    Як теми для своїх картин Адріан Іонуц Луце обрав історичні будівлі, різноманітні пам’ятники, деякі з яких зникли протягом часу: «Ще трохи і цей мій твір буде запатентований, це мало статися півтора
    року тому, але через пандемію було відкладено. У Римніку-Вилча
    є пам’ятники, такі як Будинок
    Антона Панна (пам’ятник
    міської архітектури, побудований в середині XVIII
    століття, Меморіальний будинок «Антон Панн» – це повітовий музей в
    Римніку-Вилча, в якому розміщена меморіальна виставка Антона Панна, письменника
    1794 р.н.), статуя господаря Мірчі Старого на центральній площі міста, будинок старого театру (що більше не існує), будинок старої пошти, будівля ратуші, статуя Александра Лаховарі. Як викладач у Дитячому палаці, я працював до 12.00, а відтоді до 22.00 я малював ці панелі. Навіть при 10 градусів морозу я був там щільно одягнений та з рукавицями і малював. Але я малював із задоволенням. Мені
    допомагали і мої учні з
    Дитячого палацу, і так мені довелося дотриматися терміну проєкту, хоча погода була
    для мене несприятливою, я намагався докласти максимум зусиль».




    Мешканці міста Римніку-Вилча, які перетинають міст «Кароль», задоволені зміною
    зовнішнього вигляду зони і кажуть, що ідея цікава, що підтверджує і сам художник: «Переважна більшість жителів міста Римніку-Вилча дуже задоволені панелями, бо
    вони унікальні у всьому світі. Я намагався зробити музей під відкритим небом, кожна
    панель має назву та свій меседж. Коли малював певний пам’ятник, то вказував
    його назву та місце його розташування. Ці панелі також мають інтегровані
    фосфоресцентні кольори, так що під час ночі вони стають більш очевидними і освітлюють
    територію. Хочу зізнатися вам, що мені дуже сподобалось працювати над цим проєктом,
    бо я вкладаю багато зусиль і дуже люблю те, що роблю. Тому я намагався отримати
    своєрідний симбіоз між вуличним мистецтвом та станковим живописом. У вуличному
    мистецтві митці працюють з Графітті, у станковому живописі – олійними фарбами. В основному я поєднував
    олійні фарби з вуличним мистецтвом і якось зумів створити музей під відкритим
    небом з освітньою тематикою».




    Адріан Іонуц Луце також зізнався, що проходить мостом щодня, щоб побачити картини та виправити можливі пошкодження. Були йтакі ситуації, коли малюнки були подряпані
    або частково покриті графіті. До запатентування рекорду, ми можемо лише привітати цього захопленого художника.

  • 2 вересня 2019 року

    ПОЛІТИКА
    – У понеділок розпочалася осіння сесія двопалатного Парламенту Румунії,на тлі виходу Альянсу лібералів та демократів (АЛДЕ) з керівної коаліції з Соціал-демократичною
    партією. Лідер альянсу Келін Попеску-Терічану склав із себе повноваження голови Сенату,
    після того як напередодні у відставку пішли троє міністрів за квотою АЛДЕ. Нового голову верхньої палати буде обрано наступної середи, а до цього часу його повноваження тимчасово виконуватиме віце-спікер Шербан Валека (СДП), – прийняло рішення у понеділок постійне бюро цієї палати. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила, що уряд
    не піде у відставку, як того вимагають опозиційні партії, які заявили, що планують
    оголосити кабінету міністрів вотум недовіри. Президент Клаус Йоханніс відхилив
    усі пропозиції прем’єр-міністра щодо кандидатур на вакантні посади міністрів та
    має прийняти рішення щодо призначення тимчасово виконуючих обов’язки відповідних
    відомств.

    ПЕНСІЯ – Виплата підвищених пенсій почалася
    фактично у понеділок, – заявив міністр
    праці Румунії, соціал-демократ Маріус Будей. У неділю набув чинності новий
    закон про пенсії, згідно з яким розмір пенсійного пункту
    зріс на 15%. Підвищені пенсії отримають майже 5 млн пенсіонерів у державній системі. Опозиція
    попереджає, що цей крок загрожує
    збільшенням дефіциту бюджету, а МВФ
    рекомендує румунській владі переглянути
    новий закон.




    ФЕСТИВАЛЬ – У Бухаресті триває Міжнародний фестиваль ім.
    Джордже Енеску. Сьогодні на головній сцені заходу виступає Лондонський
    симфонічний оркестр. У той же час понад 2000 хористів та інструменталістів
    проведуть мікро-концерти та концерти в парках, музеях, торгово-розважальних
    центрах та інших приміщеннях у всіх куточках столиці. Темою цьогорічного
    фестивалю класичної музики є «Світ у гармонії», а художнім керівником заходу є
    Володимир Юровський. До 22 вересня у Бухаресті та 10 інших містах Румунії та
    п’ятьох країнах: Німеччині, Франції, Італії, Канаді та Респ. Молдова, відбудуться пов’язані з Міжнародним фестивалем ім. Джордже Енеску події,
    вшановуючи таким чином музичну спадщину румунського композитора. На сценах
    концертних залів столиці пройдуть 84 концерти за участі понад 2500 найвідоміших
    музикантів світу. Ще 24 концерти відбудуться у містах: Клуж-Напока, Тімішоара,
    Ясси, Сібіу, Тіргу Муреш, Бакеу, Бирлад, Тирговіште, Сату-Маре та П’ятра Неамц.
    Програмою фестивалю також передбачено проведення конференцій, презентацій
    дисків та книг, вистав.

    ЗАКОРДОННІ РУМУНИ – Міністерство у справах румунів
    звідусіль організує в Бухаресті 4-8 вересня Форум закордонних румунів. Головна
    мета заходу – створити платформу для обговорення ідей та пропозицій щодо становища
    румунів, які проживають за межами кордонів Румунії. На форумі відбудуться як
    загальні дебати про румунів звідусіль, так і семінари з питань утвердження
    культурної ідентичності та права на освіту, підприємницьких можливостей,
    соціальної та економічної інтеграції закордонних румунів. За даними, повідомленими
    у липні 70 дипломатичними представництвами Румунії та обробленими Міністерством
    у справах румунів звідусіль 5,6 мільйонів румунів перебувають у діаспорі, а
    понад 4 мільйони – проживають в історичних громадах навколо кордонів.




    БЕЗРОБІТТЯ
    – Рівень безробіття у Румунії станом на кінець липня становив 3,01%, що на
    0,49% менше порівняно з липнем 2018 року та вище на 0,06% більше у порівнянні з
    червнем цього року. Про це у понеділок повідомило Національне агентство з
    питань зайнятості населення (ANOFM). На дещо зростаючу тенденцію рівня
    безробіття з липня 2019 року порівняно з попереднім місяцем впливає постановка
    на облік випускників навчальних закладів. Загальна кількість безробітних,
    зареєстрованих на кінець липня, становила 262 044 особи, більшість в сільському
    середовищі. Що стосується структури безробіття за рівнем освіти, то найбільшу
    частку складають безробітні без освіти та особи з початковою освітою – 29,61%.




    МІСТ
    – Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР) інвестує 363,3 млн євро у
    будівництво мосту через Дунай в районі міста Браїла на південному сході Румунії.
    Про це йдеться у поширеній сьогодні заяві Європейської Комісії. Проектом передбачено також будівництво сполучних доріг для покращення
    транспортних зв’язків між Чорним морем та північно-східною Румунією. Будівництво
    мосту має бути завершене до кінця 2023 року. Проект є частиною
    трансєвропейської транспортної мережі та покращить зв’язки між північчю
    Румунії, містом Тульча, дельтою Дунаю та портом Констанца на півдні країни. Так
    само він покращить сполучення з Республікою Молдова та Україною, чим сприятиме
    активізації відносин між ЄС та сусідніми країнами, заявив Єврокомісар з питань політики сусідства, переговорів щодо розширення та регіональної
    політики Йоганнес Ган.




    ТЕНІС – Румунка Ралука
    Олару вибула з боротьби на Відкритому чемпіонаті США з тенісу (USOpen) -
    останньому в сезоні турнірі Великого Шолома. Вона не змогла пройти як жіночий,
    так і змішаний парні розряди на US Open. Нагадаємо, що Ралукі Олару залишилася
    єдиною представницею Румунії на USOpen, після
    того як у другому колі змагань краща ракетка Румунії та четверта ракетка світу
    Сімона Халеп несподівано поступилася американській тенісистці Тейлор Таунсенд. У
    третьому колі американка перемогла іншу румунську тенісистку Сорану Кирстю.



  • Чернаводський міст “Кароль І”

    Чернаводський міст “Кароль І”

    Єдність нового Королівства Румунії в період між 1859 і 1878 рр. було здійснено за допомогою залізниці або залізної дороги”, як її називали в ті часи. У період між 1859 і 1866 рр. під керівництвом князя Александра Іоана Кузи була заснована румунська держава та її головні установи. Власне возз’єднання відбулося у період між 1866 – 1877 по 1878 роки, коли, після здобуття незалежності та міжнародного визнання, Румунія почала розвиватися з економічної точки зору. У 1869 році була відкрита залізнична лінія Бухарест-Джурджу, а після 1870 ряд залізниць звязували Бухарест і Ясси, колишню столицю князівства Молдови.



    У 1878 році, після укладення миру в Берліні, Румунія отримала Добруджу як відшкодування збитків від війни. Для покращення зв’язку між новим регіоном і Румунією, було взято рішення про будівництво залізниць. І щоб нова дорога вела до набережної, було взято рішення збудувати величезний міст через Дунай, найбільш вражаючий в Європі міст тих часів. Залізничний міст був побудований коли появився проект залізниці маршрутом Бухарест-Брашов-Сіная, в 1879 році. Але побудування мосту такого розміру через Дунай не було можливо. Напередодні 1878 року, в ході переговорів на тему майбутнього південного кордону Румунії, постала ідея будівництва моста через Дунай між містами Келерашь і Сілістра.



    Проект великого мосту через Дунай був амбіцією принца Кароля, майбутнього короля Кароля I, від смерті якого у 2014 році виповнилося 100 років. У 1879 році почалося будівництво залізниці Бухарест-Чернавода, яка мала бути підключеною до залізниці між Чернаводою і Констанцою, побудованою Османським управлінням в Добруджі у 1860 році. Через 10 років, у 1890 році, в присутності короля Кароля I, почалося будівництво моста в Чернаводі. Відповідальним за проект був інженер Ангел Саліні, металева структура моста мала бути працею знаменитого інженера Гюстава Ейфеля. Через невдалі переговори з Ейфелем, міст буде виконаний компанією Румунська залізниця.



    Міст є вражаючою будівлею. Довжина його центрального прольоту становить 190 метрів. Він має, також, інші прольоти у розмірі 140 метрів, уздовж віадукту з 15 прольотами по 60 метрів. Міст піднімається на висоту 30 м над водами Дунаю, щоб дозволити проходження навіть найвищих одномачтових суден. Міст через гирло Борча має 3 прольоти по 140 метрів кожен і віадук з 11 прольотами по 50 метрів. На острові Борча, який у ті часи був всього калюжею, яку перетинала ділянка залізниці завдовжки 14 км, було збудовано шляхопровід з 34 прольотами по 42 м кожний. Разом з підїзними доріжками, ті 4087,95 метрів складали найдовший комплекс мостів, побудований в Румунії, і третій за довжиною у світі. Загальна вага мосту — 16.500 тонн. Центральний прольот був найбільшим у Європі. Вартість комплексу становила 35 мільйонів леїв в золоті.



    Під час офіційного відкриття мосту, у 1895 році, його перетнули водночас 80 локомотивів зі швидкістю 80 кілометрів на годину. Атракціями моста є дві величезні статуї з бронзи, по обидвом кінцівкам мосту, які представляють піхотинців загиблих на полі бою за незалежність Румунії. Статуї є творами французького скульптора Леона Пилі (1836-1916 рр.), частина їх вартості будучи покрита посольством Франції як подарунок румунському народу. Міст був пошкоджений в обох світових війнах, однак не був зруйнований, за винятком транспортної доріжки через гирло Борча. Але навіть з того мосту залишилися цілими стовпи. Ані ті кілька радянських нальотів під час Другої світової війни не зуміли зруйнувати могутній міст через Дунай. Міст у Чернаводі, твір румунської нації на чолі з королем Каролем I, був названий іменем короля. Під час комуністичного режиму, міст був перейменований в “Ангел Саліні”, щоб стерти із суспільної памяті імя короля Кароля I. Величезна будівля була закрита в 1987 році і оголошена памятником разом із відкриттям іншого моста, на відстані 80 кілометрів від першого.