Tag: місцеві вибори

  • 20 – 27 квітня 2024 року

    20 – 27 квітня 2024 року

    Окремо, але разом

    Запеклі політичні противники у минулому  Соціал-демократична та Націонал-ліберальна партії зробили румунам несподіваний сюрприз восени 2021 року, коли вирішили «закопати сокиру війни» і сформувати широку коаліцію більшості в Румунії. Найбільш відчайдушні оптимісти  давали двом політичним силам шанси на співіснування щонайбільше до виборів 2024 року, коли в Румунії намічені усі чотири види перегонів: місцеві та до Європарламенту 9 червня, президентські у вересні та парламентські у грудні. Однак новий сюрприз стався, коли соціал-демократи і ліберали вирішили запропонувати на 9 червня спільних кандидатів як до Європейського парламенту, так і, в деяких містах, на посади мерів. На пост генерального мера Бухареста вони висунули спільним кандидатом невідомого в політиці – незалежного Кетеліна Кирстою, лікаря та менеджера однієї з найбільших столичних лікарень. Але приблизно через місяць після оголошення його кандидатури на цьому тижні соціал-демократи і ліберали відкликали свою підтримку лікарю Кирстою на тлі звинувачень в несумісності посади менеджера державної лікарні з іншими видами діяльності, зокрема з надання консультацій в приватній клініці своєї дружини. У результаті цього рішення голови соличних організацій Соціал-демократичної та Націонал-ліберальної партій Габрієла Фіря, відповідно Себастіан Бурдуджа, які мали задовольнятися лише координацією виборчої кампанії Кетеліна Кирстою, стали кандидатами, кожен від своєї партії, на пост генерального мера Бухареста. Обидва кандидати пообіцяли, що не будуть виступати один проти одного під час передвиборчої  кампанії, а вестимуть конструктивну агітацію, зосереджену на конкретних рішеннях для Бухареста.

     

    Румунія на міжнародній арені

    Румунія та Південна Корея розширили двосторонню співпрацю. Під час візиту президента Клауса Йоганніса цього тижня до Сеула сторони підписали спільну декларацію щодо зміцнення стратегічного партнерства та кілька угод про співпрацю в сферах оборони, енергетики та управління надзвичайними ситуаціями. Президент Йоганніс також відвідав провідний світовий комплекс у виробництві енергії, де було підписано меморандум про взаєморозуміння щодо ядерних технологій, Румунія будучи зацікавлена ​​у розробці та впровадженні технології малих модульних реакторів. Також на цьому тижні президент Клаус Йоганніс приєднався до лідерів 18 країн, які підписали спільну заяву з вимогою звільнити заручників у секторі Газа. У заяві наголошується, що їх звільнення призведе до негайного та тривалого припинення вогню в цьому районі, сприятиме збільшенню необхідної додаткової гуманітарної допомоги та стане кроком вперед до вірогідного припинення ізраїльсько-палестинських бойових дій. Нарешті, міністр оборони Ангел Тилвер провів у середу телефонну розмову зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном щодо співпраці Румунії зі Сполученими Штатами на підтримку України. Румунія повністю підтримує Україну і продовжить надавати всебічну підтримку її зусиллям із захисту від російської агресії, – заявив Ангел Тилвер. У цьому контексті сторони підтвердили необхідність продовжувати зусилля для поглиблення двостороннього стратегічного партнерства та підтримки трансатлантичної єдності.

     

    Винищувачі для ВПС Румунії

    Ще три літаки F-16 Fighting Falcon, придбані Румунією у Королівства Норвегія днями приземлилися на 71-й авіабазі «Генерал Емануїл Йонеску» у місті Кимпія Турзій і увійдуть до складу 48-ї винищувальної ескадрильї. «Придбання цієї нової партії літаків F-16 і пов’язаного з ними пакету товарів і послуг забезпечить посилення спроможностей Румунії у захисті національного повітряного простору і повітряного простору НАТО в мирний час і в кризових ситуаціях Постійною бойовою службою НАТО – Повітряною поліцією», – йдеться в заяві Міністерства оборони  Румунії. Літаки F-16, які щойно прибули на авіабазу в Кимпія Турзій, є другою серією з трьох таких винищувачів, придбаних Румунією у норвежців, а перші три наприкінці листопада 2023 року приземлилися на 86-й авіабазі «Лейтенант Георге Мочорніце» в місті Борча (південний схід). За словами міноборони, завдяки поступовому надходженню 32 багатоцільових літаків F-16 Fighting Falcon протягом цього і наступного років, якими будуть оснащені ще дві ескадрильї ВПС, Румунія посилює свою протиповітряну оборону до рівня, адаптованого до викликів безпеки в регіоні. Станом на сьогодні на озброєнні ВПС Румунії перебувють 20 літаків F-16.

     

    Румунські фільми в Каннах

    Знаменитий Каннський кінофестиваль 2024 року завершив свій офіційний відбір, запросивши до участі в конкурсі румунського режисера Емануеля Пирву з фільмом «Три кілометри до кінця світу». Також на фестивалі в розділі «Спеціальні покази» буде представлений документальний фільм «Насті» про життя і кар’єру першої ракетки світу, румунського тенісиста Іліє Нестасе, знятий режисерами Тудором Джурджіу, Крістіаном Паскаріу і Тудором Д. Попеску. А французька акторка румунського походження Анамарія Вартоломей грає головну роль у фільмі французької режисерки Джессіки Палуд «Марія», який також бере участь в офіційній програмі Каннського кінофестивалю. Загалом за «Золоту пальмову гілку» у 2024 році змагатимуться 22 фільми. Серед них – стрічки таких видатних режисерів, як Френсіс Форд Коппола, Жак Одіар та Паоло Соррентіно. 77-й Каннський кінофестиваль триватиме з 14 по 25 травня.

     

    Блискучий результат молодих румунських робототехніків

    Команда робототехніки AICitizen фокшанського коледжу ім. Александру Йоана Кузи перемогла на чемпіонаті світу з робототехніки First Tech Challenge у Г’юстоні, США. Румунські учні змагалися у фіналі разом з колегами з США та Південної Африки, з якими вони сформували Синій альянс. Їхнім суперником був Червоний альянс, до якого увійшла ще одна команда з Румунії – з Коледжу імені Міхая Вітязула в Плоєшті. Румунія мала чотири команди на змаганнях у Г’юстоні і всі вони дійшли до півфіналу. Змагання проходило з 17 по 20 квітня і зібрало понад 200 найкращих команд з робототехніки з різних країн світу.

     

     

     

  • Політичні суперечки щодо підвищення пенсій

    Політичні суперечки щодо підвищення пенсій




    Наближення
    місцевих виборів, що
    пройдуть у неділю, ще більше розхитує політичну сцену. Парламент, в якому чисельно
    переважають ліві, прийняв зміни до державного бюджету, що принципово
    відрізняються від проєкту, надісланого ліберальною владою. Соціал-демократи та їхні
    традиційні союзники, від АЛДЕ, або кон’юнктурні, від ДСУР, вирішили підвищення
    пенсійного балу з 1 вересня на 40%, а не на 12, як того хотів уряд.
    Парламентарії також проголосували за збільшення, з цього року, зарплат вчителів, а також за
    виділення додаткових сум місцевим органам влади.




    Маючи лише 22% підтримки в парламенті, уряд меншості НЛП негайно
    оголосив, що використовуватиме всі доступні важелі, щоб не допустити набуття чинності цього закону.
    Ліберали заявляють, що на даний момент економіка не може витримати такий
    захід, який приведе Румунію до стану неплатоспроможності. Прем’єр-міністр Людовик
    Орбан: Уряд, який ми очолюємо, оскаржить цей закон у
    Конституційному суді. Крім того, ми жодним чином не погодимось з цимибезпідставними збільшеннями, тому що ми не можемо погодитися з тим, щоб долю Румунії ставили
    в дужки деякі безвідповідальні люди, які глузують з Румунії. Усі конституційні
    та правові важелі, які ми маємо в своєму розпорядженні, будуть використані для
    запобігання набуттю чинності цього економічного відхилення
    .


    Соціал-демократи, які завжди були фаворитами пенсіонерів, проте
    стверджують, що є необхідні гроші для цих збільшень. Лідер фракції СДП в Палаті
    депутатів Альфред Сімоніс звинувачує лібералів та їх політичного шефа, президента Румунії Клауса Йоганніса, у
    тому, що вони спочатку підтримували підвищення пенсій. Він також дорікає Владі, що під прикриттям кризи,
    породженої епідемією COVID-19, вона самовільно марнує державні гроші. Альфред
    Сімоніс: Перед тим, як прийти до влади, ви та ваш уряд, а також президент
    Румунії оголосили, що підтримуєте цей закон, поки ви не дісталися до влади, після
    чого передумали. Деякі з цих
    людей, яких ви називаєте користувачами соціальної допомоги, можливо, проживуть ще кілька
    років, або місяців. Подумайте про це, коли надалі продовжуватимете блокувати
    добробут, принаймні на кілька місяців, років,цих людей. Зупиніть невиправдані витрати, і у вас знайдуться гроші.




    Імовірно поза
    політичними іграми, Національний банк Румунії попереджає, що збільшення
    пенсій на 40% призведе до збільшення дефіциту бюджету наступного року до понад
    11% ВВП. Замість впорядкованої корекції протягом декількох років, ми будемо змушені зробити безладну корекцію, яка дуже дорого обійдеться нам як в економічному, так і в соціальному планах, – стверджує НБР. Роботодавці та бізнес-асоціації, у свою
    чергу, побоюються тим, що генерування нестійких бюджетних видатків із суто виборчих
    причин є основним фактором ризику для Румунії.

  • Стартувала виборча агітація

    Стартувала виборча агітація




    Перенесені
    у червні через коронавірусну епідемію,
    місцеві вибори відбудуться 27 вересня під знаком заходів санітарного
    захисту, запроваджених через
    той самий коронавірус. Заходи
    передвиборчої кампанії, розпочатої у п’ятницю,
    здійснюватимуться з певними обмеженнями. Таким чином, передвиборчі групи та
    кандидати будуть носити захисні маски на акціях як у приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Заходи у критих приміщеннях триватимуть максимум дві години і та за участю максимум 50 осіб, а на свіжому повітрі – за участю
    максимум 100 осіб.


    Також
    у виборчих кампаніях, які проходитимуть від дверей до дверей, візьмуть участь
    команди створені лише з двох осіб. Це буде нетипова кампанія, що проходить у
    складний період, але демократію неможливо призупинити, вкласти в дужки,
    наголосив президент Клаус Йоханніс. Він закликав дотримуватися заходів охорони
    здоров’я, звертаючись, зокрема, до кандидатів, яких він попросив не піддавати
    людей ризику зараження, оскільки жодна виборча мета не важливіша за здоров’я.




    З
    політичної точки зору, цьогорічні місцеві вибори приходять
    із новизною, яку помітила преса при оголошенні кандидатур. Великі партії практично
    відмовилися створювати
    альянси – часто токсичні – з малими партіями, корисними, коли потрібні голоси, але схильними до
    шантажу.


    Однак
    їм потрібна була видимість, враховуючи, що в кінці року за місцевими виборами
    відбудуться законодавчі вибори, і
    цим пояснюється велика кількість партій та кандидатів, які балотуються на посади мерів та радників
    повітових рад. Тільки в Бухаресті, яке є основною ставкою
    змагання, понад сто осіб
    балотуються у спробі отримати посаду генерального мера
    столиці або районного мера.




    На посаду
    генерального мера столиці балотуються, окрім вже відомих політиків, і
    персонажі, які здаються екзотичними на політичному ландшафті, тобто актори,
    гірський екскурсовод, теолог, тренер, офіцер запасу, дипломат та водій. Однак
    виборче змагання проходитиме не тільки в Бухаресті, але і в інших великих
    містах, між лівим і правим крилами політичної сцени, представленими Соціал-демократичною
    партією та Націонал-ліберальною партією, остання окремо або в поєднанні із Союзом «Рятуйте Румунію» + Партія «Свобода,
    єдність та солідарність». Розігруються, так би мовити, 41 посада голів
    повітових рад, понад 1.300 посад повітових радників, 40.000 посад місцевих радників
    та 3.200 посад мерів.

  • Місцеві вибори під знаком COVID-19

    Місцеві вибори під знаком COVID-19


    Заплановані на червень, але
    перенесені через кризу, спричинену новим коронавірусом, місцеві вибори в
    Румунії відбудуться в один тур 27 вересня. Тим часом повноваження місцевих
    обранців було продовжено на півроку, пріоритетами влади були заходи, спрямовані на запобігання
    поширенню вірусу SARSCoV-2. Тому цьогорічні вибори проходять під знаком нового
    коронавірусу, це вперше коли виборча кампанія, яка розпочнеться у
    п’ятницю, та вибори відбуватимуться у виняткових умовах. Президент Клаус Йоханніс
    звернувся із закликом до кандидатів, а також до виборців дотримуватися заходів
    санітарного захисту, щоб вибори могли бути організовані у безпечних умовах.




    Напередодні передвиборчої
    кампанії глава держави наполягав на тому, що важливо, щоб у цей період усі робили
    все можливе й для захисту демократії. Це можливо, сказав глава держави, якщо
    всі дотримуватимуться набору правил та заходів, покликаних забезпечити
    оптимальні рамки для проведення передвиборчої агітації в особливих умовах. Він
    нагадав, що є прецеденти та країни, які організували кілька видів виборів під
    час цієї пандемії, без того щоб згодом це негативно вплинуло на кількість
    інфекцій.




    Клаус Йоханніс звернувся до
    кандидатів, зокрема, із закликом не піддавати людей небезпеці зараження,
    оскільки, наголосив він, жодна виборча мета не важливіша за здоров’я, і ​​будь-яке
    порушення правил доведеться серйозно санкціонувати. Однак глава держави
    визнав, що сценарій з нульовим ризиком не існує, але якщо всі спеціальні
    заходи будуть зрозумілі, освоєні та застосовані, як організаторами, так і
    громадянами, ризик можна звести до мінімуму.




    «Вибори – це основа
    демократії. Навіть якщо ми живемо в одному із найскладніших періодів у новітній
    історії Румунії, демократію не можна призупинити чи закласти в дужки, оскільки
    вона гарантує нам усі права та свободи, якими ми користуємося», – сказав глава
    держави. Виборча кампанія розпочинається у п’ятницю, конкуренція велика,
    особливо в столиці та великих містах, і політики роблять підрахунки та
    продумують стратегії, щоб отримати якомога більше голосів і таким чином досягти
    своєї мети.




    У передвиборче змагання входять
    41 посада повітових голів, понад 1.300 посад повітових радників, 40.000 посад місцевих
    радників та приблизно 3.200 посад мерів. Найважливіше протистояння – посада генерального
    мера столиці на яку балотуватимуться не менше 18 кандидатів, чотири з яких
    незалежні. Фаворитами є нинішній мер з боку СДП Габрієла Фіря та Нікушор Дан,
    незалежний кандидат, якого підтримують НЛП, при владі, та Союз «Рятуйте Румунію»
    – Партія «Свобода, єдність та солідарність» (ПЛУС).

  • Велика конкуренція за столичну ратушу

    Велика конкуренція за столичну ратушу




    Бухарест
    складає десяту частину всього румунського електорату, і, за винятком президента
    республіки, генеральний
    мер столиці є
    політиком, обраним з
    найбільшою кількістю голосів. Столиця – найбагатше місто країни з економічними
    та соціальними показниками вище середнього рівня в Європейському Союзі та з
    найбільш динамічною демографікою. Ось чому посада генерального мера – це
    трофей, про який мріють усі
    партії. Крім того, цього року
    місцеві вибори очікуються з більшим нетерпінням, ніж будь-коли. Спочатку були заплановані відбутися у червні, однак через пандемію їх довелося перенести, а місцевим обранцям – мерам, повітовим радникам, головам місцевих та повітових рад – були продовжені повноваження на півроку.


    Для
    виборів в єдиний тур
    27 вересня було затверджено кандидатури 18 кандидатів. Вони представляють весь ідеологічний спектр,
    від консервативного правого крила до радикально-лівого, а також широкий спектр
    професій: економіст, інженер, математик, філолог, актор, журналіст, гірський екскурсовод, лікар, ветеринар,
    диспетчер повітряних перевезень, експерт з питань міжнародних відносин. Опитування громадської думки щодо намірів голосування прогнозують
    скоріше боротьбу між двома кандидатами.


    Колишня дуже помітна зірка лівої телевізійної станції Габрієла Фіря стала, чотири роки тому,першою жінкою та
    першим членом Соціал-демократичної
    партії обраною генеральним мером столиці.Теж СДП
    виграла всі шести районних мерій столиці. Балотуючись зараз на другий термін і
    користуючись підтримкою найважливішої опозиційної парламентської партії, Фіря рушає в кампанію з негараздом неминучого
    зносу на посаді, а також з досить скромними результатами. Бухарест – місто, задушене забрудненням, паралізоване переповненим
    трафіком, із збанкрутілим централізованим опаленням та все ще
    недостатньою інфраструктурою.




    Основний опонент нинішнього мера – математик та громадський
    активіст Нікушор Дан.Саме з ядра створеної ним неурядової
    організації «Союзу заради порятунку Бухареста» виникла нинішня третя сила в
    Парламенті Румунії – Союз «Рятуйте Румунію». Хоча пізніше, з доктринальних причин, Дан
    відійшов з рядів партії, яку він заснував, зараз ця партія, поряд із
    Націонал-ліберальною партією, при урядуванні, підтримують його кандидатуру на
    посаду генерального мера.


    Попри дуель Фіря-Дан, оглядачі
    виявили у списку кандидатів щонайменше двох персонажів, які, безсумнівно,
    забарвлять виборчу кампанію: депутата Європарламенту Траяна Бесеску та сенатора
    Келіна Попеску-Терічану. Перший з них був обраний генеральним мером столиці у
    2000 році, потім протягом десятьох років був главою держави. Інший мав повний
    термін на посаді прем’єр-міністра. Спочатку товариші, потім запеклі вороги, Бесеску
    та Терічану були названі деякими оглядачами найефективнішим тандемом у верхівці
    румунської адміністрації. З ними на чолі країни, Румунія була прийнята до
    Європейського Союзу в 2007 році. Оскільки їм незабаром виповниться сімдесят,
    колишній президент і колишній прем’єр-міністр багатьом здаються смішними з
    новими амбіціями стати мером столиці. Однак оглядачі вважають, що вони
    насправді лише намагаються просувати свої власні партії – Партію Народний рух
    (Траян Бесеску) та відповідно АЛДЕ (Келін Попеску Терічану), напередодні
    осінніх парламентських виборів.

  • Резолюція про вотум недовіри проти уряду Орбан

    Резолюція про вотум недовіри проти уряду Орбан








    Соціал-демократична партія, головна опозиційна партія Румунії, зробила нарешті, те що вже давно погрожувала
    зробити: подала, на початку цього тижня, в Парламент, чергову резолюцію про вотум недовіри проти виконавчого органу меншості на чолі з Людовиком Орбаном, під назвою «Уряд націонал-лібералів – від пандемії до загального панді-хабарництва». Кабінет
    Орбана був уже відправлений у відставку на початку цього року шляхом того ж інструменту парламентської
    демократії, але на тлі кризи у сфері охорони здоров’я та в ім’я збереження політичної
    стабільності, він отримав новий мандат, однак не без підтримки з боку опозиції. На цей раз,
    соціал-демократи закидають
    ліберальному уряду, якого вважають найслабішим за останні 30
    років, неадекватне управління епідемією COVID-19, і вжиті заходи по відновленню
    економіки.

    Уряд Орбана кинув країну в економічну кризу, яку вони не можуть контролювати, і настав час відправити його у
    відставку – заявив тимчасово виконуючий обов’язки голови Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку: «Уряд, що грабує свій народ, повинен покинути
    нас. Уряд, що штовхає Румунію
    у економічну катастрофу, повинен піти. Уряд, який дружить з злочинним
    світом, але обтяжує румунів штрафами, повинен піти. Уряд, який не дотримується чинних законів і не збільшує надбавки, зарплати і пенсії, повинен покинути нас. Цю резолюцію підтримує майже мільйон
    румунів, які хочуть, щоб їх права були дотримані. Ось чому тут, в Парламенті,
    ми зупинимо грабіж і некомпетентність
    Націонал-ліберальної партії».




    З іншого боку, прем’єр-міністр Людовик
    Орбан відкидає звинувачення, вважає дії Соціал-демократичної партії
    безвідповідальними і заявив, що Націонал-ліберальна партія розглядає можливість
    звернутися до Конституційного суду, тому що резолюція про вотум недовіри не
    може бути ініційована під час парламентських канікул. Людовік Орбан: «Це
    політична авантюра, яка не переслідує ніяких цілей для Румунії і яка ризикує
    підірвати країну в надзвичайно важкий момент, коли країна потребує повноправного
    уряду».






    Резолюція про вотум недовіри буде зачитана у четвер на пленарному засіданні
    Парламенту, у той час як дебати і голосування пройдуть пізніше. Для прийняття резолюції необхідно 233 голоси.
    Соціал-демократів підтримують партії ПРО Румунія і Альянс лібералів і
    демократів (АЛДЕ), які проголосують «за» відставку
    нинішнього уряду. Партія Народний Рух і Альянс «Союз Рятуйте Румунію» і «Партія свободи, єдності і
    солідарності» піддають
    критиці рішення
    соціал-демократів і не збираються підтримати його.
    Демократичний Союз Угорців Румунії не вирішив ще, як буде голосувати.
    Протистояння політичних партій особливо запекле у зв’язку з тим, що в цьому році в Румунії пройдуть місцеві і парламентські вибори. Таким чином,
    головні протагоністи на політичній сцені звинувачують один одного
    в тому, що тримаються за владу зубами та, відповідно, бажають захопити владу, щоб максимізувати свої
    шанси на виборах.

  • 18 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – У
    Румунії, 1014 нових випадків зараження коронавірусом були повідомлені у
    вівторок Групою зі стратегічних комунікацій. В результаті,
    загальна кількість випадків зараження перевищує тепер 72 тисячі 200. З початку пандемії, більш 33.100
    пацієнтів були оголошені вилікуваними. Кількість смертей в останню добу
    становить 45, а їх загальне число досягло 3.074. Найбільше число випадків
    зараження коронавірусом було зафіксовано в Бухаресті, Сучаві, Арджеші і
    Брашові. Прем’єр-міністр Людовик Орбан повідомив, що буде збільшено кількість ліжко-місць
    у відділенні інтенсивної терапії Інституту інфекційних захворювань імені Матея
    Балша в Бухаресті. Він додав, що в Брашові (центр), Клуж-Напоці
    (північний-захід) і Яссах (північний-схід) буде також підвищена
    кількість ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії та, що у Румунії наразі понад 1000 ліжко-місць у відділеннях
    інтенсивної терапії, обладнаних апаратами штучної вентиляції легень для надання
    допомоги пацієнтам у важкому стані.




    ЗАСІДАННЯ – Президент Румунії Клаус Йоханніс обговорив, у
    вівторок, з членами уряду питання розробки Національного плану з відновлення та
    стійкості, призначеного для залучення європейських коштів, необхідних для
    відновлення економіки. Після зустрічі він заявив, що уряд веде постійний діалог
    з Європейською Комісією, щоб усі запропоновані проєкти нарешті би реалізувалися.
    Наразі зусилля уряду зосереджені на інфраструктурі, наголосив глава держави,
    особливо на автомобільних та залізничних шляхах. Автобани є дуже важливими на
    цій фазі, і в цій галузі я можу сказати, що ми дуже розвинені, уточнив Йоханніс.
    Він також оголосив, що зміни до
    державного бюджету передбачають значні кошти для фермерів, постраждалих від
    посухи.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ -
    Резолюція про вотум недовіри, висунута в понеділок опозиційною
    Соціал-демократичною партією проти ліберального уряду, на чолі з Людовиком
    Орбаном, буде зачитана в четвер на спільному засіданні двох палат румунського
    парламенту, встановили об’єднані Постійні бюро. День обговорення і голосування резолюції
    буде встановлено згодом. По суті, ініціатори резолюції, під назвою «Уряд
    Націонал-ліберальної партії, від пандемії до загального панді-хабарництва»
    критикують спосіб управління урядом коронавірусною епідемією і вжиті ним заходи
    по відновленню економіки. Прем’єр-міністр Людовік Орбан вважає демарш
    соціал-демократів безвідповідальним і каже, що Націонал-ліберальна партія
    розглядає можливість звернення до Конституційного суду, оскільки резолюція про
    вотум недовіри не може бути ініційована під час парламентських канікул.




    ВИБОРИ – Сьогодні,
    в Румунії останній день висунення кандидатур для місцевих виборів, що пройдуть
    27 вересня. Передвиборча кампанія розпочнеться 28 серпня і завершиться 26
    вересня. У Бухаресті, чинний мер Габрієла Фіря від Соціал-демократичної партії
    висунула свою кандидатуру на новий мандат. Серед її контркандидатів числяться
    Нікушор Дан – єдиний кандидат правих сил, підтриманий Націонал-ліберальною
    партією та Альянсом Союзу Рятуйте Румунію і Партії свободи, єдності і солідарності,
    колишній прем’єр-міністр і лідер Альянсу лібералів і демократів Келін Попеску
    Терічану, колишній президент і мер Бухареста Траян Бесеску від Партії народний
    рух.




    РІШЕННЯ – Конституційний
    суд Румунії розгляне 15 вересня запити президента Клауса Йоханніса до Закону «Про
    деякі заходи щодо організації виборів до Сенату та Палати депутатів після
    закінчення мандату обраного Парламенту у 2016 році». У понеділок, президент
    Румунії Клаус Йоханніс оскаржив у Конституційному суді закон, згідно з яким
    парламент визначає дату проведення загальних виборів, а не уряд, як це було за
    останні 30 років. Нормативний акт, ініційований опозицією СДП, АЛДЕ та ДСУР,
    був прийнятий 27 липня обома палатами парламенту. Глава держави стверджує, що
    документ порушує конституційні положення, оскільки змінює компетенцію
    встановлення дати виборів лише за кілька місяців до виборів. Він, серед іншого,
    звертає увагу на те, що в контексті пандемії COVID-19, якщо з різних причин
    законодавча влада не ухвалить своєчасно закон, що визначає дату виборів,
    створюються передумови для того, щоб сенатори та депутати продовжили їх мандати
    нормативним актом, який вони самі приймають.




    СТАТИСТИКА – Найнижчі
    ціни на м’ясо в Європейському союзі в 2019 році були зафіксовані в Румунії – на
    37,3% менше середньої ЄС, вказують дані, опубліковані у вівторок Статистичною службою
    Європейського союзу – Євростат. Іншими державами з низькими цінами на м’ясо були
    Польща, Болгарія і Литва. Найвищі ціни на м’ясо в ЄС в 2019 році були зафіксовані
    в Австрії, Люксембурзі, Франції та Нідерландах.

  • Подовжено повноваження місцевих обранців

    Подовжено повноваження місцевих обранців




    Якби не було
    цієї пандемії та жодної іншої перешкоди, у Румунії були б проведені місцеві вибори,
    оскільки повноваження тих, хто був обраний чотири роки тому,
    закінчилися 21 червня. Однак кон’юнктура спричинила їх відстрочку
    як захід для обмеження розповсюдження нового коронавірусу, а опозиційні
    Соціал-демократична партія (СДП) та Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ) разом з правлячою
    Націонал-ліберальною партією (НЛП) ініціювали законопроект з метою
    уникнути
    ситуації, коли місцеві громади залишаються без мерів. Висунутий терміновою
    процедурою, законопроект був ухвалений Сенатом у п’ятницю, а в
    понеділок, в якостіоргану, що приймає
    рішення, Палата депутатів вирішила подовжити мандати місцевих обранців
    до
    1 листопада.




    Поряд зі скороченням наполовину
    мінімальної
    кількості підписів для подання кандидатур, було також прийнято рішення про те,
    що дата наступних виборів буде встановлена ​​щонайменше за 60 днів до
    голосування, шляхом органічного закону. Останній аспект – встановлений органічним
    законом, а не рішенням уряду – є причиною розбіжностей між владою та опозицією.
    Як це сталося в Сенаті, і в Палаті депутатів поправка була піддана
    критиці НЛП, яка утрималася від голосування. Лідер ліберальних
    депутатів Флорін Роман заявив, що встановлення дати виборів органічним законом
    є неконституційним і порушує положення Адміністративного кодексу. Флорін Роман:
    Відчиняємо знову
    Скриню Пандори, коли парламентська більшість, яка у певний момент може бути
    конюнктурною, позбуває повноважень президента, позбуває повноважень уряд, і
    переходимо до питання, що порушує правило поділу влади у державі.




    Інший погляд має
    СДП, якій належать найбільше місць у законодавчому
    органі. Спікер Палати депутатів, соціал-демократ Марчел Чолаку: «З того,
    що я знаю, і я читав мотивацію Конституційного Суду, я зробив наступний
    висновок, а саме що як Уряд, так і
    Парламент можуть встановити дату виборів.




    На користь
    проєкту також висловилися парламентарі від Демократичного
    союзу угорців Румунії (ДСУР). Цього року політичні партії повинні
    намагатися отримати значно більшу більшість, ніж частка чинного уряду в
    парламенті, для визначення дати виборів, і ми
    вважаємо, що ця більшість вже окрекслюється, – заявили представники ДСУР. Союз «Рятуйте
    Румунію» аргументував свій голос, сказавши, що на даний момент ця законодавча
    пропозиція є єдиним варіантом, який не вводить місцеве
    державне управління в хаос.

  • Рішення щодо місцевих виборів

    Рішення щодо місцевих виборів




    У
    Румунії цього тижня очікується подання до Парламенту законопроекту щодо подовження терміну дії мандатів місцевих обранців, після того як судді Конституційного
    Суду визнали як такою що не
    відповідає Конституції постанову уряду з цього питання. Між часом Соціал-демократична партія (в
    опозиції) домовилася з
    усіма партійними лідерами підготувати
    законопроект, який передбачав би, крім подовження термінів дії мандатів місцевих обранців, і дату
    виборів. Тимчасово виконувач обов’язків
    голови СДП Марчел Чолаку: Якщо ми не втрутимося швидко, то місцеві обранці не зможуть виконувати
    свою діяльність. Я хотів би уточнити в законі також дату виборів, із поправкою,
    якщо експерти кажуть, що все-таки існує небезпека для населення, щоб її можна
    було перенести.


    З
    іншого боку, Лідер Націонал-ліберальної
    партії (при владі), прем’єр-міністр Людовик Орбан вважає
    рішення Суду щодо того, хто визначає дату місцевих виборів, незрозумілим.
    Людовик Орбан: Найкращим варіантом для
    проведення виборів ми вважаємо кінець вересня, початок жовтня. Тепер ми
    чекаємо на рішення Суду, бо ми його не зрозуміли, хто визначає дату виборів – уряд, шляхом рішення, парламент, шляхом закону… Поки ми не побачимо мотивації Конституційного суду, ми не зможемо точно знати рішення Суду.


    Місцеві
    вибори мають відбутися восени, а парламентські – вчасно – таким був висновок, який
    минулого тижня зробили політичні діячі в дебатах щодо сценаріїв
    політичних партій на цьогорічні
    вибори. Соціал-демократи закликали до консенсусу між усіма політичними силами, на основі діалогу, в тому числі з громадянським суспільством.
    Тоді лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна зазначив, що існує ризик найнижчої
    явки за останні 30 років на місцевих і парламентських виборах і виступив за варіант запровадження голосування поштою. Пропозицію цю також підтримали й ліберали. Інші пропозиції стосуються
    зменшення кількості підписів та можливості онлайнового висунення кандидатур.


    У
    свою чергу, лідер ПРО
    Румунія Віктор Понта вважає, що місцеві
    та парламентські вибори
    мають бути організовані в найкоротші терміни. Якщо миорганізуватимемо їх на відстані у два або один тиждень між
    ними, це найбільш логічно і з точки зору витрат, організації, ризику
    розповсюдження вірусу, але також політично це має багато сенсу, – заявив Віктор Понта. Він додав, що ПРО Румунія буде підтримувати будь-який сучасний
    метод голосування, дотримуючись усіх гарантій
    безпеки. З іншого боку, лідер
    АЛДЕ Келін Попеску-Терічану оголосив минулого тижня, що його партія разом із СДП
    та ПРО Румунія ведуть переговори
    щодо формування лівоцентристської коаліції для участі у наступних місцевих і
    парламентських виборах.

  • Коли пройдуть місцеві вибори в Румунії?

    Коли пройдуть місцеві вибори в Румунії?




    На
    сьогоднішній день всі основні рішення підпорядковані необхідності призупинення коронавірусної
    епідемії. Таким був, практично, висновок зустрічі між т.в.о. прем’єр-міністра Румунії, лідера НЛП Людовика Орбана, з лідерами парламентськими партіями
    щодо встановлення дати місцевих виборів.

    СДП не взяла участь у цій зустрічі, бо на думку лідерів партії, ліберали
    показують, що вони мають інші пріоритети, ніж ті, які накладаються реальністю.
    Більшість політичних лідерів, які брали участь у консультаціях, вважають, що
    дата, запропонована НЛП, а саме 28 червня, була б найбільш
    прийнятною для організації місцевих виборів. Але все залежить від еволюції
    епідемії. Людовик Орбан зазначив, що був врахований аргумент, пов’язаний з розгортанням передвиборної
    агітації після підвищення температури повітря, так щоб, відповідно до прогнозу коронавірусної епідемії, вона мала би мінімальний вплив на виборчу кампанію.




    Також
    до цього часу, випускники 8 та 12 класів складуть національні іспити, що
    дозволить проводити голосування в школах. Лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан
    Барна пояснив, що його партія підтримує організацію місцевих виборів наприкінці
    червня, але якщо коронавірусна епідемія пошириться, то він згодний перенести
    вибори на осінь. Лідер «Про Румунія» Віктор Понта висловив думку, що місцеві
    вибори не є доречними, якщо епідемія коронавірусу набуде широкий масштабів. Він
    наполягав на тому, що країні швидко потрібен стабільний уряд, який міг би вжити
    всіх необхідних заходів для боротьби з епідемією.




    Подібний
    погляд висловив і лідер партії «Народний рух» Еуджен Томак. ДСУР вважає за
    краще, щоб місцеві вибори відбулися 14 червня, але не виступатиме проти перенесення
    виборів на 28 червня, зазначив лідер союзу Келемен Хунор. Представник АЛДЕ
    Варуджан Возганіян зазначив, що, окрім заходів щодо захисту здоров’я населення,
    уряд повинен також розглянути заходи щодо захисту економіки на тлі потрясінь,
    які вже спричиняє новий вірус на фінансових ринках. Румунія може мати уряд
    починаючи з четверга, коли планується голосування за затвердження нового кабміну,
    на чолі з лібералом Флоріном Кицу.

  • Про організацію місцевих виборів

    Про організацію місцевих виборів


    Після місцевих виборів 2016 року в Румунії багато
    мерів прийшли до влади без надто великої підтримки, будучи обрані в одному турі
    виборів. Незалежно від явки на місцевих виборах, яка, як правило, низька,
    кандидат, який набирає найбільше число голосів, стає переможцем, відповідно до
    положень закону, прийнятого у 2012 році. Для місцевих виборів від 2020 року, СДП,
    яка нещодавно перейшла в опозицію в результаті вотуму недовіри уряду в
    Парламенті, бажає збереження чинної системи головування. Однак новий
    ліберальний уряд розглядає можливість внесення змін до закону, так щоб вибори
    міських голів проводились би у два тури – ідею, яку підтримують СРР, ПНР і сам президент
    Клаус Йоханніс.




    Між центральним
    та місцевим самоврядуванням повинні бути партнерські відносини, каже глава
    держави, який вважає, що розумним підходом уряду було б взяття відповідальності
    у Парламенті за такі законодавчі зміни. Клаус Йоханніс: Ось моє звернення до
    мерів. На мій погляд, найкращим варіантом є їх обрання в два тури, і я дуже
    бажаю щоб між центральним управлінням, через уряд, та місцевим управлінням, були
    реальні партнерські стосунки, так щоб усі румуни отримали шанс жити в добре
    керованих адміністративних одиницях.




    На
    Генеральній асамблеї Асоціації муніципалітетів Румунії, прем’єр-міністр Людовик
    Орбан уточнив: НЛП розробила законопроект, що був поданий на розгляд Парламенту
    і на даний момент обговорюється в Палаті депутатів, який передбачає, що для
    перемоги на виборах кандидат має отримати 50% плюс один голос виборців, а це
    означає голосування в два тури. Ми підтримуємо цей проект і намагатимемося
    отримати підтримку політичних партнерів щодо нього.




    Голова
    Асоціації муніципалітетів Румунії Роберт Негоїце, мер одного зі столичних районів,
    розповів про проблеми, з якими стикаються мери. Роберт Негоїце: Ми проводили
    дебати з багатьох тем, пов’язаних з місцевою державною адміністрацією. Найважливішими
    для нас є, з одного боку, ставки податку на дохід, які повинні становити як
    мінімум 65%, а соціальні частки – 50%. Ми також говорили про децентралізацію та
    обговорили багато питань, пов’язаних із поточною діяльністю місцевого
    державного управління, наприклад,
    про те, що до нас повинні звертатися щоразу, коли зміни та положення, що
    стосуються місцевої державної адміністрації, потребують змін.





    СДП та ДСУР
    не виключають варіанту ініціювання резолюції про вотум недовіри проти уряду Орбан,
    якщо уряд ухвалить постанову або візьме на себе відповідальність у Парламенті за
    пакет виборчих законів, що передбачають обрання мерів у два тури.

  • Зміни до виборчого законодавства

    Зміни до виборчого законодавства

    У Румунії місцеві вибори відбудуться наступного року, коли громадяни обиратимуть
    мерів, а також склад
    місцевих і повітових рад. Голови повітових рад будуть обиратися знову шляхом
    прямого голосування на місцевих виборах, згідно з надзвичайною постановою, прийнятою у понеділок урядом. На думку
    виконавчої влади, таким чином, зросте легітимність, репрезентативність і, безумовно,
    відповідальність голів повітових рад, які наразі призначаються радниками, внаслідок переговорів між партіями.




    Віце-прем’єр, соціал-демократа Дан Сучу
    зазначив: «Ми хочемо,
    щоб громадянин був дуже близьким до процесу прийняття рішень. Таким чином, одна
    з найбільш важливих і представницьких посад на рівні повіту, голова Повітової
    ради, повинен бути обраний безпосередньо, шляхом таємного
    голосування всіма громадянами, саме для легітимності та відповідальності
    будь-якого місцевого обранця в будь-якому повіті.


    На підтримку цього заходу, правляча
    коаліція СДП- АЛДЕ відмітила, що надійшли прохання від 30-ох голів повітових рад, в тому числі від опозиції, тобто три чверті із загальної кількості. Теж від СДП Марчель Чолаку,
    Голова Палати депутатів, зазначив, що ця поправка буде прийнята лише
    через надзвичайну постанову,щоб застосувати її на наступних виборах. Поправка
    до виборчого закону була
    піддана критиці. Голови повітових рад є одними з найважливіших людей округу, і в значній мірі від них залежить виділення грошей меріям.




    Цю посаду всі політичні партії прагнуть отримати, і поправка до закону про вибори буде тільки на
    користь нинішніх голів повітових рад, зазначив президент К. Йоганніс. Це поступка, яку прем’єр Віоріка Денчіле зробила місцевим баронам СДП, сказала прес-секретар Адміністрації Президента Меделіна Добровольські СДП нічого не зрозуміла з
    європарламентських виборів, які вона програла, і знову застосовує надзвичайні постанови, намагаючись змінити правило гри
    навіть під час розгортання гри, що неприпустимо.




    Обурені цією надзвичайною постановою ліберали вже оголосили, що вони закликають Омбудсмена звернутися до Конституційного суду. Так само
    поступив і лідер Про Румунія Віктор Понта, який сказав, що СДП не розуміє, що люди
    більше не хочуть надзвичайних постанов. Нагадаємо, що на
    нещодавньому референдумі, скликаному президентом разом з виборами до
    Європарламенту, румуни висловились
    переважною більшістю на користь заборони
    амністії і помилування у справах про корупцію
    і заборони надзвичайних постанови у сфері правосуддя.




    Рішення Уряду відбулося після виборів до
    Європейського Парламенту, які СДП втратила НЛП. Ліберали матимуть 10 членів у Європарламенті, СДП 9 і опозиційний Альянс 2020, що складається з Союзу «Рятуйте Румунію» та партії Плюс 8. Про Румунія, Партія «Народний рух» і Демократичний
    союз угорців Румунії матимуть
    двох членів у Європарламенті.

  • Часткові місцеві вибори в Республіці Молдова

    Часткові місцеві вибори в Республіці Молдова

    Факт передбачений аналітиками, часткові учорашні місцеві вибори в Республіці Молдова були свого роду тестом. Ставкою були п’яти сільських мерій та, зокрема, посади мерів у перших двох містах республіки, столиці Кишиневі та місті Бєлць (північ). Вони стали вакантними, оскільки мери, обрані в червні 2015 року, проєвропейський ліберал Дорін Кіртоаке в Кишиневі та популістський проросійський Ренато Усатий в Бєльцях пішли у відставку після того, як проти них порушено кримінальні справи, що обидва визнали, що це були політично замовлені справи. У Бєлцях, де частка росіян та проросійського населення дуже висока, мер був обраний з першого туру, з більш ніж 60% голосів.

    Це Ніколай Григоришин, кандидат тої ж популістської партії, підозрюваної у фінансуванні з Москви, до якої належав і Усатий. У столиці, де проживає одна третина населення країни і яка виробляє половину ВВП, новий мер буде відомий через два тижні після другого туру. Фіналісти – кандидат від соціалістів Іон Чебан, близький друг проросійського президента Ігоря Додона, який набрав більше 40% голосів, та проєвропейський Андрій Нестасе, лідер Платформи Гідність та правда, який також підтримується колишнім кандидатом у президенти Майєю Санду, який набрав приблизно 32 відсотки голосів. Незалежна Сільвія Раду, яка виконувала обов’язки мера, після відставки Кіртоаке, яку підтримувала Демократична партія, при владі, посіла третє місце з 18%.

    Більше ніж відсотки, здобуті кандидатами, однак, дивує низька явка, лише 35 відсотків. Це, на думку оглядачів, є наслідком того факту, що мери, обрані після цих часткових виборів, виконуватимуть свій мандат тільки протягом одного року до місцевих виборів, що пройдуть у 2019 року. Громадянські об’єднання, які наглядали за виборами, поскаржились на помилки у виборчих списках, наявність неуповноважених осіб у виборчих дільницях та навколо них або організований транспорт виборців. Дострокові вибори в двох найбільших містах Республіки Молдова – це репетиція того, як основні політичні діячі будуть позиціонуватись на парламентських виборах наприкінці року, – вважає політолог Ігор Мунтяну, цитований Радіо Румунія.

    Таку думку поділяє і експерт Іон Тибирце, який висловлює жаль з приводу того факту, що під час виборчої кампанії знову було відмічено розпорошеність правих проєвропейців. Другий тур виборів у Кишиневі може, однак, виправити ситуацію, саме під тиском електорату. Проєвропейські спрямування переважають у цьому місті, яке ніколи не обрало проросійських міських голів і де, крім того, більш ніж половина населення висловилась в недавнім опитуванні на користь об’єднання з Румунією. Ось чому, на думку коментаторів, очікується, що у фіналі Андрей Нестасе скористається підтримкою всіх правих.

  • Приведення до присяги місцевих  обранців

    Приведення до присяги місцевих обранців

    Після місцевих виборів, що відбулись на початку червня, партії вели інтенсивні переговори на центральному і місцевому рівнях, заради створення більшості в муніципальних, сільських та повітових радах. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня сказав, що його партія спільно з Альянсом лібералів і демократів та Національним союзом за прогрес Румуні матиме більшість у 30 з 41 повіту. Поствиборна карта, домінована соціал-демократами, відображає, по суті, результати опитувань. У місцевих радах СДП отримала 41,39%, НЛП – 32,8 і Альянс лібералів і демократів (АЛД)- 6,22%. І в повітових радах зберігається та ж ієрархія. З 3184 посад мерів міст і сіл, соціал-демократи здобули 1,677. За ними йдуть НЛП, 1081 мандат, ДСУР, 195 і АЛД, 64 мандати.

    Хоча здебільшого вважаються найвимогливішими і досвідченими виборцями, які віддавали голоси правим, жителі Бухареста уперше обрали генеральним мером жінку, і члена СДП, в особі сенатора Габрієли Фірі (43 роки). Колишній суперечливий журналіст, яка обрала політику чотири роки тому, вона була, на думку аналітиків, локомотивом, який потягнув всю партію, і СДП перемогла і в шістьох районах столиці. Але явка в Бухаресті була тільки 33%, що значно нижче середнього показника по країні, 48 відсотків. Крім того, мери були обрані в одному турі, переможцем вважається кандидат, який отримав просту більшість голосів.

    Захід піддався критиці з боку громадянського суспільства та преси, які ствердили, що, в умовах низької явки, майбутні мери будуть мати проблем що стосується легітимності. Коментатори говорять, що був упущений шанс оновити місцеву адміністрацію сильно дискредитована численними корупційними скандалами. Тільки в минулому році, 14 мерів міст, дев’ять президентів повітових рад і префектів були притягнуті до відповідальності. У Бухаресті, були затримані прокурорами генеральний мер і чотири з шістьох районних мерів обраних чотири роки тому. У Бая-Маре (північний захід), Кетелін Керекеш був переобраний мером в той час, коли він перебував під арештом за корупцію.

    Переобраний мер міста Дева (південний захід), Мірча Мунтян кілька днів після голосування, був засуджений до шести років позбавлення волі. У Римніку-Вилча (південь), суд позбавив мандата мера Мірчі Гутеу, який через продовження покарання втратив право бути обраним. Важливе випробування для парламентських виборів, що пройдуть восени, місцеві вибори показують, за даними соціологічних досліджень, що СДП і НЛП боротимуться за політичне панування в Румунії. Сюрпризом на парламентських виборах можуть бути нові партії створені громадськими діячами, такі як Союз рятуйте Бухарест, Неурядова організація, яка перетворилась на партію і стала другою політичною силою в столиці.

  • Результати і союзи після місцевих виборів

    Результати і союзи після місцевих виборів




    Поствиборна електоральна карта Румунії
    яскріє переважно двома кольорами. Дві найбільші політичні сили – Соціал-демократична партія (СДП) та
    Націонал-ліберальна партія (НЛП), набравши понад 30% голосів на місцевих
    виборах у неділю, зберегли більшість в органах місцевого самоврядування в
    регіонах свого традиційного впливу: соціал-демократи – на півдні і сході, а ліберали – на
    заході і північному сході. Тепер вони знають на які редути можуть
    розраховувати на парламентських виборах, які пройдуть восени. До тих пір вони
    мають розділити між собою місця в органах місцевого самоврядування і, передусім
    керівництво 41 повітової ради, чиї голови не були обрані громадянами, а будуть
    призначені з-поміж членів повітових рад.




    Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня не
    приховав свого задоволення після перемоги і пообіцяв залишатися вірним старим
    альянсам, утвореним у минулому з Національним союзом За прогрес Румунії та
    Альянсом лібералів та демократів (АЛДЕ) – меншими політичними силами, які
    входили до складу колишнього уряду на чолі з соціал-демократом Віктором Понтою:
    У 14 повітах Румунії СДП має більшість і може дати голів повітових рад. У
    інших 11-ох повітах можемо створити більшість з АЛДЕ, а в ще двох повітах – з
    Національним союзом За прогрес Румунії та з АЛДЕ. Соціал-демократична партія
    здобула перемогу в 19-ох повітових центрах і має більше мерських крісел ніж до
    виборів.
    Лівіу Драгня додав, що його партія не виключає можливості проведення
    переговорів з лібералами і навіть з
    популістською партією колишнього глави держави Траяна Бесеску.




    З 32%, тобто всього на 5% менше від
    соціал-демократів, ліберали зберегли позицію другої політичної сили в країні, а
    співголова партії Васіле Блага привітав себе за досягнення НЛП, найкраще за
    весь посткомуністичний період. Васіле
    Блага: Нам, як бачите, вдалося
    відновити праве політичне крило, хоча було нелегко. У найближчі тижні, після
    відпустки, ми зосередимося на цьому питанні, спростовуючи всі прогнози тих, хто
    не вірив в цю політичну конструкцію, або навіть намагався перешкодити її створенню.




    Однак лібералам буде дуже
    важко перетравити те, що оглядачі називають виборчим провалом в Бухаресті.
    Столиця становить приблизно одну десяту національного виборчого організму і
    має, за словами соціологів найскладніших і найвимогливіших виборців, більшість
    із них правої орієнтації. Понад дві третини з них, однак, не голосували в
    неділю, а більшість тих, хто зробив свій вибір віддала соціал-демократам як
    генеральну мерію, так мерські крісла шести столичних районів.




    Більше того,
    Націонал-ліберальна партія посіла третє місце, на великій відстані від Союзу
    Рятуйте Бухарест, неурядової організації, перетвореної на партію. Її лідер
    Нікушор Дан прагне тепер, щоб до парламентських виборів, його партія набула
    національного розмаху: У Румунії є
    ціла категорія громадян, яка усвідомлює нездатність політичного класу, бачить
    широко розповсюджену корупцію в органах державного управління Румунії і очікує
    альтернативи.
    Нікушор Дан сказав, що не створюватиме політичних союзів з
    жодною партією, а представники Союзу Рятуйте Бухарест голосуватимуть в міський
    раді Бухареста в залежності від представлених проектів.