Tag: Міхай І-й

Румунія готова до
перейняття головування в Раді ЄС

Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле
на цьому тижні здійснила робочій візит до Брюсселя, де разом з усіма членами її
кабінету міністрів взяла участь у спільному засіданні з членами Європейської комісії в
зв’язку з перейняттям Румунією з 1 січня 2019 року головування в Раді ЄС. Віоріка
Деінчіле розповіла, яким бачить румунське головування, протягом якого мають
бути розглянуті 257 питань, в тому числі завершення процесу виходу Великої
Британії з ЄС та визначення основних напрямів майбутнього багаторічного
фінансового рамкового плану ЄС: «Румунія
хоче амбітного, але й прагматичного головування. Амбітність полягає в успішному
доведенні до кінця всіх питань, які стоять перед румунським головуванням,
досягненні щонайменше політичної домовленості щодо багаторічного фінансового
рамкового плану. А прагматичність – у тому, що Румунія буде діяти як
неупереджений посередник, забезпечуючи рівновагу і консенсус, аби досягнути
консенсусу між державами-членами щодо важливих питань. Європа розділена в цьому
питанні і нам буде нелегко цього дибитися.» Попри гостру критику на адресу
коаліції більшості СДП-АЛДЕ, голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер
заявив, в свою чергу, що чинна румунська влада готова перейняти головування в
Раді ЄС. Між румунським урядом та Єврокомісією як і раніше є розбіжності у
поглядах на проблеми верховенства права, – зазнався Юнкер, додавши, що це не
має зв’язку з головуванням, а є питанням
двосторонніх відносин. Деякі румунські міністри вже прийняли естафету. Міністр
праці і соціальної справедливості Маріус Будей перейняв символічно головування
в Раді з питань зайнятості, соціальної політики, охорони здоров’я та захисту
споживачів та представив свої пріоритети: мобільність робочої сили, здоров’я і
безпека праці на тлі виникнення нових форм зайнятості або зменшення різниці в
оплаті праці жінок і чоловіків. Міністр внутрішніх справ Кармен Дан розповіла своїм
європейським колегам про необхідність продовжити пошуки рішень в таких важливих
питаннях як міграція, управління зовнішніми кордонами і внутрішня безпека
Європейського Союзу. У свою чергу міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя зустрілася
з Комісаром ЄС з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів Вітенісом
Андрюкайтісом. У цій сфері упродовж найближчих місяців основна увага буде
зосереджена на проблемах стійкості до протимікробних препаратів, щеплення,
рівного доступу до ліків для пацієнтів в Євросоюзі, мобільності пацієнтів і
E-Health.

Проект «Освічена
Румунія»: три місяці публічних дебатів

Єдині національні
іспити, результати яких мають враховуватися при вступі до ліцею, більш гнучкі
переходи від одного рівня освіти до іншого, розвиток професійної та подвійної освіти
та оплата праці вчителів в залежності від результатів їхньої роботи… Це лише
кілька основних тез проекту «Освічена Румунія». Документ, винесений на цьому
тижні президентом Клаусом Йоханнісом на громадське обговорення, має визначити критерії
переформатування румунської освіти у відповідності до вимог майбутнього, з тим,
щоб створити засади для прогресу Румунії. Глава держави заявив, що «Освічена
Румунія» має на меті створення стабільної, стійкої та ефективної системи
освіти. Клаус Йоханніс: ««Освічена Румунія» є стратегічним проектом, який прагне
окреслити основи румунської системи освіти XXI століття, освіти майбутнього. Що являє собою «Освічена Румунія?»
«Освічена Румунія» не є ні проектом закону, ні простим рецептом, ні політичним
проектом, ні моєю передвиборчою програмою. «Освічена Румунія» є Румунією всіх
нас, Румунією прийдешніх поколінь.» Проект «Освічена Румунія» був розроблений в
результаті широких консультацій за участю більш ніж десяти тисяч спеціалістів і
державних та неурядових організацій, які діють в сфері освіти. Публічні дебати
триватимуть три місяці.

Рік без короля
Міхая І-го

Румуни вшанували
пам’ять свого останнього монарха – короля Міхая I-го, який помер 5 грудня 2017
року у своїй резиденції в Швейцарії на 96 році життя. Панахида за упокій душі Міхая
І-го, організована сім’єю, відбулася у королівському некрополі у місті Куртя-де-Арджеш,
де поховані всі румунські монархи. А в Бухаресті письменник і політолог Стеліан
Тенасе презентував свою книгу «Бесіди з королем Міхаєм», що є транскрипцією 12 розмов,
які він мав у 2005 році з колишнім монархом. Стеліан Тенасе: «Я радий, що книга
побачила світ вчасно і, що таким чином ми можемо віддати належне Міхаю І-му.
Для мене він був людиною, якою я захоплювався і, яку шанував найбільше з тих,
кого я зустрів упродовж свого життя. Я познайомився з ним у Парижі в 1990 році
на Великдень, за рекомендацією Александра Палеологу, який був нашим послом у
Парижі, і з тих пір я залишився близьким до королівської родини, до короля.»

Гандбол: захоплююча
перемога після блискучої гри

Жіноча збірна
Румунії з гандболу набрала чотири очки і посіла перше місце в групі
D забезпечивши собі путівку в основний раунд чемпіонату Європи, який проходить у
Франції в цей період. В останньому матчі в групі, у Бресті румунки здобули
блискучу перемогу над однією з найсильніших команд світу – збірною Норвегії з
рахунком 31-23. Команда Норвегії, яка є чинним чемпіоном Європи та
багаторазовим світовим, європейським та олімпійським чемпіоном, не змогла
протистояти атакам румунської збірної на чолі з іспанцем Амбросом Мартіном, яка
здобула першу за останні 18 років перемогу над Норвегією у фінальній частині
чемпіонату Європи. Перший матч основного раунду змагань румунські гандболістки
проведуть 9 грудня, коли зустрінуться з командою Нідерландів, а наступні – 11 і
12 грудня, проти Іспанії та, відповідно, Угорщини. Додамо, що в півфінал
турніру виходять по дві кращі команди з I і II груп. Фінал чемпіонату Європи з
гандболу відбудеться 16 грудня.

Останній шлях Короля Міхая І-го

Король Румунії Міхай I-й у середу
назавжди повернувся на Батьківщину, яку любив до останнього дня свого життя.
Зійшовши на престол коли йому не було ще й шести років, маючи по переду життя
із позолотою без жодних турбот, четвертий Король Румунії мав трагічну долю. Він
був змушений комуністами зректися від престолу в 1947 році і покинути рідну
країну, повернувшись на Батьківщину, не без проблем, тільки після
Антикомуністичної революції 1989 року. Майже все своє життя він прожив на чужині,
серед незнайомих людей створив сім’ю та ні на мить не забув, що він чужинець в
чужій країні. Останньою подорожжю короля зі Швейцарії, де він оселився і де помер на 97 році життя, до Румунії, завершилося його багаторічне заслання. До
суботи, 16 грудня, дня похорону в Куртя-де-Арджеш, місті на півдні країни де
знаходиться «Королівський некрополь Румунії», труну з тілом Міхая було
встановлено в Тронному залі Королівського палацу в Бухаресті, де румуни мали
можливість попрощатися з королем. Хоча після падіння комунізму було мало
прибічників повернення до монархії, тисячі людей в ці дні були об’єднані
скорботою за Королем. Через величезну кількість охочих попрощатись з Міхаєм
І-им члени королівської родини прийняли рішення істотно змінити програму,
залишивши відкритим Королівський палац цілодобово з тим, щоб всі, хто годинами
простояв у черзі, мали можливість
віддати останню шану королю. До будівлі Королівського палацу мешканці Бухареста
та гості столиці принесли вінки, квіти, свічки та записи зі словами жалю:

«Господь Бог дав йому можливість прожити довге життя, але йому так і не
довелося скористатися повагою людей і зробити те, що йому призначено було долею
зробити, тому що він любив свій народ.»

«Я плакала, коли почула, що він зрікся. Я була дитиною, мені було 11
років, коли він зрікся. І пам’ятаю, без перебільшення, що я написала тоді на
папірцях «Чому ви забираєте нашого короля?».»

«Це нагода показати, що ми
поважаємо свою історію.»

У середу труна з тілом Міхая І-го була встановлена у Замку Пелеш в Сінаї, де король народився і провів своє дитинство. Туди прийшли
попрощатися чільні посадовці з Румунії та сусідньої Республіки Молдова
представники державних установ та дипломати. В інтерв’ю нашій радіостанції на
цю тему засновник Інституту пам’яті румунського вигнання Діну Замфіреску сказав:
«Ми втратили румунського героя, втратили людину, яка була прикладом
королівської та людської гідності. Я вважаю, що Румунії потрібні подібні люди
та з сумом мушу сказати, що на даний момент, я не знаходжу такої людини в нашій
країні. Кожен раз, коли ми зустрічалися за кордоном, він завжди був зацікавлений
тим, що відбувається в Румунії, тим, що роблять румуни. Він відчував
відповідальність за свою країну і запитував, що може зробити для Румунії.» У
зв’язку з цим з четверга по суботу в Румунії оголошено жалобу, державні прапори
на адміністративних будівлях приспущено, обмежено проведення розважальних
заходів, внесено відповідні зміни до програм радіо і телебачення.

Палата депутатів схвалила суперечливу реформу
правосуддя

Смерть Короля Міхая I-го на кілька днів посунула на другий план величезний
скандал в румунському політикумі довкола реформи правосуддя. Незважаючи на це
Палата депутатів, після гострих марафонських дебатів, прийняла ініційовані
правлячою більшістю поправки до законів «Про судоустрій Румунії» та «Про Вищу
раду правосуддя». Поправками до першого закону передбачається, зокрема,
створення відділу з розслідування злочинів, скоєних прокурорами та суддями,
наділення прокурора вищого рівня право скасувати постанову прокурора нижчого рівня,
якщо перший вважає її незаконною або необгрунтованою. Опозиція, однак,
стверджує, що цей відділ стане інструментом тиску на суддів і прокурорів.
Другим законопроектом передбачається, що Суддівська інспекція надалі
підпорядковуватиметься Вищій раді правосуддя і не стане автономною структурою,
як пропонувала на початку парламентська більшість. Ці два нормативно-правові
акти мають бути схвалені й Сенатом, верхньою палатою румунського парламенту,
що вже розглядає в терміновому порядку проект закону про внесення змін до Статусу суддів і прокурорів, яким запроваджується принцип ієрархічного контролю, в
тому числі міністра юстиції, за діяльністю прокурорів. З Брюсселя, де взяв
участь у зимовому засіданні Європейської Ради, Президент Румунії Клаус Йоханніс
виступив проти цієї суперечливої ініціативи правлячої більшості. «З самого
початку я висловив скептицизм з приводу цих змін, які на мій погляд є занадто
глибокими і робляться надто швидко. Я можу лише рекомендувати Парламенту розглянути
ці законодавчі зміни з максимальною відповідальністю, оскільки вони матимуть
довгострокові наслідки.»

Парламент приступив до розгляду законопроекту про держбюджет на 2018 рік

Теж на цьому тижні парламентарії взялися до
розгляду проекту закону Про Державний бюджет Румунії на 2018 рік. Він побудований на прогнозі прискорення росту ВВП до 5,5%, інфляції в 3,1% та зростанні середньомісячної зарплати
до 2614 леїв, що становить приблизно 570 євро. Проектом держбюджету передбачено
виділення більших кошти сферам, які найбільше потребують фінансової підтримки:
охороні здоров’я, освіти та для інвестицій. Уряд також забезпечив необхідні ресурси
для підвищення мінімальної заробітної плати та пенсій. Опозиційні
партії стверджують, що розрахунки щодо надходжень
до бюджету на 2018 рік надто оптимістичні.Представники більшості
планують винести законопроект на голосування 21 грудня.

Після тривалої і важкої недуги у Швейцарії на 96-му році життя відійшов до
вічності Міхай І-й, останній король Румунії. Лікарі виявили у нього дві форми
раку. Таким чином в 2016 році він був змушений піти з суспільного життя,
склавши з себе королівські повноваження на користь принцеси Маргарети.

Через хворобу минулого року він не зміг взяти участь в церемонії похорон
своєї дружини – королеви Ани де Бурбон-Парма, яка померла у віці 92 років та
була похована в місті Куртя де Арджеш. Вони одружилися в 1948 році й утворили
найдовголітніше в історії Румунії королівське подружжя. Крім принцеси Маргарети,
вони мали ще чотирьох дочок: Елену, Ірину, Софію та Марію.

Кузен королеви Великої Британії Єлизавети IІ-ої, Міхай І-й був останнім з чотирьох монархів
німецької династії Гогенцоллерн-Зігмарінген, яка очолила Румунію в 1866 році і,
яка побудувала сучасну Румунію. Того року, 10 травня, Кароль I-й був проголошений правителем, а після
завоювання незалежності був коронований в 1881 році, ставши першим Королем
Румунії.

Міхай народився в 1921 році на румунському гірському курорті Сіная й є
сином короля Кароля II-го та
королеви Єлени. Він був проголошений королем ще дитиною, коли йому було всього
6 років, після смерті свого дідуся, короля Фердинанда, і відмови його батька
вступити на престол. Будучи неповнолітнім він правив країною під опікою
регентів: князя Ніколая, патріарха Мирона Крісті та голови Вищого касаційного
суду Георгія Буздугана.

У 1930 році батько Міхая І-го, Кароль II-й повернувся в країну і вступив на королівський
престол, а юний Міхай отримав титул Великого воєводи Алба-Юлії. Рівно через
десять років, після зречення Кароля II-го від престолу, 6 вересня 1940 року 19-річний Міхай знов отримав
королівську корону.

23 серпня 1944 року під час Другої світової війни
король Міхай наказав заарештувати фактичного главу держави – маршала Йона Антонеску та розірвав союзний договір Румунії з
гітлерівською Німеччиною, в результаті чого Бухарест повернувся до своїх традиційних союзників -
Сполучених Штатів Америки, Франції та Великої Британії.

На думку істориків, цей сміливий акт скоротив війну на 6 місяців і врятував
життя сотень тисяч людей. Через три роки, коли країна була практично окупована
Радянською армією, що привела до влади комуністичний уряд, король був змушений
зректися престолу і покинути країну, переїхавши спочатку у Великобританію, а
потім у Швейцарію. Комуністи
позбавили Міхая І-го румунського громадянства і заборонили повертатися на
Батьківщину.

Він очолював Румунський національний комітет, представлений як уряд у
вигнанні, хоча західні канцелярії ніколи не визнали цей статус. Король Міхай
І-й зміг повернутися в Румунію тільки після Антикомуністичної революції 1989
року, після того як нова влада повернула йому румунське громадянство, а згодом
і деякі маєтки. Як спеціальний посланник при західних канцеляріях він вніс свій
особливий вклад у зусилля зі вступу Румунії до НАТО у 2004 році та до ЄС у 2007
році.