Tag: навички

Минули ті дні, коли люди обирали професію в молодості майже на все життя з дуже невеликими змінами протягом усього життя. Сьогодні, робочі місця і навички можуть змінюватися кілька разів протягом усього життя дорослої людини. І готовність до змін і комп’терські компетенції, що можуть бути кілька разів можливими, мають велике значення на ринку праці. На жаль, статистичні дані на рівні з ЄС, здається, не вказують на добре підготовлене населення в цьому сенсі. 40% населення ЄС не має достатнього рівня комп’ютерських навичок і тільки 11% дорослого населення брало участь у програмах навчання протягом усього життя.

У Румунії, ситуація ще більш драматична: 74% людей у віці від 16 до 74 років не мають базові комп’ютерні навички в той час як лише 1% дорослого населення отримало безперервну професійну освіту. Ситуація була констатована і профспілками, які привертають увагу на поганий зв’язок між змістом уроків у школі і вимогами ринку праці. Богдан Госсу, голова Національної Конфедерації профспілок Картель Альфа розповідає: Ми констатуємо, що інтерес до комп’ютерних навичок дуже низький серед молодих людей, які обирають вищу освіту. Це показує, що початкова освітня підготовка не є достатньою, щоб забезпечити інформацію, що відноситься до структури ринку і напрямків, які повинні дати адекватну перспективу про майбутню роботу. Румунська освіта сьогодні має певну неефективність в тому, що вона не готує адекватно. З цієї точки зору, у нас є деякі рекомендації. Одна з них стосується співпраці з ринком праці, що має бути зроблено роботодавцями та профспілками. Крім того, безперервне професійне навчання залишається однією з основних проблем, з великими труднощами і невдачами.

Очевидно, що одним з рішень є більш тісна співпраця між двома сферами, які перетинаються в цьому випадку: освіта і регулювання ринку праці, як заявив Драгош Пислару, міністр праці, сім’ї, соціального захисту та людей похилого віку: Ще переважає давня політика у цьому сенсі. Іншими словами, система освіти вважається відповідальною за формування та регулювання професій. Ми маємо бюро з питань підготовки професії, яке було, і досі є, причиною конфлікту між Міністерством освіти і Міністерством праці. А це абсурд. Минув майже місяць як я почав спілкуватись з міністром освіти, який дуже відкритий щодо інституційної співпраці. До цих пір нам не вдалося як слід інституційно співпрацювати, нам не вдалося створити ефективний зв’язок між урядом і приватним сектором. Також нам не вдалося дуже добре співпрацювати між центральним і місцевим рівнем. В цьому відношенні, як і раніше, слід докладати зусиль.

Випадок, коли міжміністерська співпраця повинна здійснюватись стосується так званої подвійної освіти, тобто причетність роботодавців до професійно-технічної освіти. До речі, у зв’язку з цим, Міністерство освіти вже зробило певні кроки, як зазначила Маргарета Іван, радник галузевого міністра: Що турбує в даний час Міністерство освіти, це подвійна модель, що все обговорювалася в цьому році, і яка завершиться прийняттям законодавчого пакета, який відкриє двері для подвійної професійно-технічної освіти з великим наголосом на практику, а також на більш активну участь з боку роботодавців.

Крім того, до рамкової програми для середньої школи, недавно запущеної, були запроваджені уроки про інформатику. Базові знання, пов’язані з інформаційно-комунікаційною технологією, стали, по суті, основними вимогами в більшості робочих місць, як ми дізнаємося від Ралуки Предой, менеджера в багатонаціональній компанії: Це одна з найбільш важливих технічних навичок, яку ми маємо на увазі. Ще від прийняття на роботу, спілкування з потенційним працівником проводиться в онлайновому середовищі. Це знаходить своє відображення пізніше в завданнях працівників, від спілкування до представлення результатів своєї роботи в своїх системах звітності. Саме тому на нашу думку ці навички не розвиваються дуже добре в школі. Наприклад, хоча в школі навчається використання електронних таблиць в Microsoft Excel, вони не відповідають нашим очікуванням, які, до речі, не дуже високі.

Що стосується співпраці з системою освіти для підготовки майбутніх співробітників, Ралука Предой зізнається, що компанія, яку вона очолює не мала ніяких проблем в цьому сенсі: Компанія, яку я представляю має інтерес в наукових колах, для працівників з вищою освітою і професійно-технічній освіті. В обох випадках ми співпрацювали дуже добре, і маємо партнерські відносини з університетами і технічними коледжами. Маємо діалог з державними органами, але поки ще не досягнули такого зрілого рівня.

В очікуванні посиленого діалогу між установами, які беруть участь в професійній підготовці на національному рівні, Європейська комісія, на спільнотному рівні, запустила нову програму для поліпшення навичок для покращення викладання навичок, необхідних на ринку праці і підвищити можливості працевлаштування.

Коли ми говоримо про навички румунів щодо комп’ютерної і цифрової технік, надійні і перевірені дані починають змішуватися з найменш ймовірними та важко підданими перевірці інформаціями: від швидкості підключення до Інтернету і успішності румунських учнів доведеної на міжнародних профільних олімпіадах до міфа, згідно з яким у Кре́мнієвій доли́ні (Silicon Valley) другою розмовною мовою є румунська. Першим спостереженням було б те що, стосовно цифрової техніки, Румунія є країною парадоксів, як зазначила Вероніка Штефан, представниця неурядової організації Social-Doers. Тут, одні з кращих у світі фахівців у сфері комп’ютерної технології співживуть разом з 43% румунів, які не уміють працювати з комп’ютером. Вероніка Штефан: Румунія сильно використовує цифрові технології, особливо для соціальних мереж – в цьому розділі ми посідаємо 3-е місце серед країн-членів ЄС – але вона посідає останнє місце що стосується використання цієї технології для забезпечення доступу до державних послуг. В рівній мірі використовують румуни електронні послуги для інтернет-банкінгу, для покупок в Інтернеті. З одного боку, ми маємо досить високий рівень безробіття серед молоді – близько 21% – але у нас є 0% безробіття серед молоді, що спеціалізуються в сфері комп’ютерної технології. Ця технологія використовується у декількох галузях: поновлюваних джерелах енергії, в галузі освіти, в повсякденному житті, у сфері охорони здоров’я. Ми робимо всі ці речі разом, узгоджено, або кожен з нас фокусується на своєму шматочку? Є багато ініціатив, але координація є слабкою. Є такі пільги, які ми не розуміємо.

У цьому контексті румунських парадоксів, а й технологічної революції на світовому плані, ми можемо запитати, наскільки румуни ознайомлені з цифровими технологіями, у професійному та особистому житті, і особливо, як вони використовують її на соціально-економічному рівні. Наскільки координованими є ініціативи громадянського суспільства у підготовці громадськості до цифрового майбутнього, але і до заохочення цифрового підприємництва? Уже економічна вагомість цього сектора зростає. У 2015 році ІТ-сектор дав 5,6% ВВП Румунії, в порівнянні з 3,4% в 2010 році. В цих умовах організація SocialDoers недавно започаткувала перший румунський мозковий центр, що складається з послідовників цифрової сфери діяльності, експертів, представників бізнес середовища і фахівців у сфері державних політик. Ця ініціатива, що отримала назву Digital Citizens («Цифрові громадяни») пропонує, коротше кажучи, підготувати румунів до майбутнього, не надто віддаленого, де цифрові технології відіграють центральну роль в економіці і багатьох аспектах суспільного життя. Комп’ютеризація не означатиме, або вже не означає тільки використання персонального комп’ютера і різних гаджетів, таких як телефон або ноут-бук.

Цифрову технологію зустрічаємо на фабриках, де роботи замінюють людську працю, а також в медицині, де анатомічні органи вже роздруковані у формі 3D. Наскільки готові навіть румунські фахівці до цих реалій, ми дізнаємося від Елізабети Морару, менеджер в Google, яка взяла участь у першій конференції мозкового центру Цифрові громадяни. Елізабета Морару недавно зустрілися з групою лікарів резидентів: Це був повний зал резидентів, яким я розповіла про інновації, а не про технічні аспекти або технології. Я показала їм вироби медичного призначення, які були надруковані у 3D і я сказала їм, що нашим майбутнім буде створення заводів 3D принтерів, а не щоб ми виробляли вироби 3D. Я говорила їм про анатомічні органи 3D і про багато інших виробів. І ви знаєте, що вони мені сказали? Я ніколи не забуду одну розмову з молодою майбутньою лікаркою, яка сказала: «І який зв’язок має все це з нами?. Я залишилася розчарованою, що майбутній лікар може запитати мене таке. Це зміна парадигми. Я думаю, що майбутнє належить тим, хто навчається сьогодні і працюватиме у 2030 році. До 13, 14 років формуються навички, які ми будемо використовувати в житті. Потім, ми просто вишліфовуємо їх. Якщо ми не будемо навчати наших дітей, як цього роблять в інших країнах, де дітей вчать як можна перемістити домики або цегляні блоки на комп’ютері – це насправді, вираз графічного програмування – то я думаю, що ми не даємо шансів тим, хто буде працювати в 2030 році.

Не тільки діти повинні розвивати свої цифрові навички, а й дорослі, вважає Ірінука Ведува, координатор проекту в офісі ECDL (European Computer Driving Licence) Румунія, найбільш поширеного стандарту сертифікації комп’ютерних навичок. Ірінука Ведува: Наша компанія протягом багатьох років бореться з певним менталітетом, який каже нам, що ми народжені працювати з комп’ютером. Я розумію, що ми перевантажені технологіями, що відбуваються такі речі, про які ми навіть не думали певний час тому. Але Румунія має проблеми, ми сильно помиляємося. Наших дітей не навчають працювати з комп’ютером, хоча вони народжуються в оточенні технологій, і якщо говорити про статистики, зроблені на європейському рівні, ринок праці в Румунії дуже погано стоїть, коли мова заходить про комп’ютерні навички, навіть ті найбанальніші навички використання особистого комп’ютера. Нам потрібний комплексний підхід. Не потрапити у пастку того варіанту що дітям необхідно займатися програмуванням від п’ятирічного віку, але й не забути, що все таки люди повинні знати, як використовувати всі ці цифрові пристрої.

Незалежно від того, як ми бачимо себе і професії, яку ми обіймаємо,комп’ютерні навички ми повинні розвинути, вважає Шербан Цир, технічний директор групи компаній Gemini Solutions, який поділиться з нами своїм досвідом у відборі ІТ-фахівців: Процес наймання висококваліфікованих людей є дуже важким. Компанії організують інтерв’ю для кандидатів і кожен кандидат має запрограмовані 4 співбесіди для прийому на роботу. Зарплати величезні, навіть вищі ніж закордоном. Так що я думаю, що нам варто інвестувати у навчання цих комп’ютерних навичок, бо це є найпростішим способом забезпечити більш просте і економічно ефективне майбутнє з фінансового погляду.

Не тільки рентабельність є важливою, вважають експерти. Використання комп’ютерної технології стало ключовим аспектом у багатьох секторах економіки.