Tag: навколишнє середовище

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря
щороку вбиває більше 7 мільйонів людей у ​​всьому світі, а також є збудником
різних хвороб та спричиняє тимчасову непрацездатність осіб. Нещодавно
опубліковане дослідження також показує, що зменшення забруднення до рівнів,
рекомендованих міжнародною організацією, дозволить запобігти понад 50 тис
смертей на рік в Європі. Наприклад, шкідливість дрібних частинок для здоров’я
доведена особливо у великих містах, що основному призводить до смертності,
серцево-судинних та респіраторних захворювань, порушень та розвитку плода під
час вагітності.

Потрібно прийняти швидкі заходи для змін у галузях дорожнього руху,
промисловості, аеропортів та портів, а також стосовно систем опалення на основі
деревини та вугілля. На сьогодні в Європейському Союзі 18 країн все ще
використовують вугілля, включаючи Румунію, в якій теплоелектростанції підпорядковуються
двом енергопідприємствам на півдні країни – Олтенія та Хунедоара. Зупинка
електростанцій у всьому світі, які працюють на вугіллі та скасування субсидій
на викопне паливо є одними із заходів, які можуть мати сильний вплив на
досягнення більш чистого довкілля.

На це враховує Брюссель налаштований діяти ще більш рішуче в боротьбі зі
зміною клімату. У грудні держави-члени Європейського співтовариства домовились
зменшити викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 рпорівняно з рівнем, зафіксованим у 1990 році.

Метою у довгостроковій перспективі є досягнення кліматичного нейтралітету у
2050 році. За даними Bloomberg, відновлювані джерела енергії у 2020 р. забезпечували
38% потреби Європейського Союзу в електроенергії, порівняно з 34% у 2019 році.
Це збільшення було достатнім для того, щоб вперше перевищити обсяг електроенергії,
яка виробляється з викопних видів палива – швидке збільшення вітрової і
фотоелектричної енергії зумовило скорочення промисловості видобування вугілля.

Однак 2020 рік був також роком, коли обмеження, введені в контексті
пандемії, вплинули на попит на енергію на європейському континенті, нагадала в
ефірі Радіо Румунія Отілія Ніцу, аналітик державної політики в галузі
енергетики та інфраструктури ГО «Експерт Форум»: «За впровадженням нових політик у цій галузі минулого року в Європі виробництво
електроенергії з відновлюваних джерел вперше перевищило виробництво викопного
палива. Очікується, що вугільний сектор трохи зросте в 2021 році, але
довгостроковій перспективі, швидше за все, ми побачимо скорочення частки вугільної
промисловості. Питання в тому – чим ми його замінюємо? І нам неодмінно
доведеться замінити його новими та гнучкішими електростанціями, які зможуть
впоратися з періодичністю відновлюваних джерел енергії. Але ідея полягає в
тому, щоб створити деякі потужності, які будуть блокувати нас у споживанні
викопного палива протягом довгого періоду.»

Тобто, пояснює Отілія Ніцу, заміна, наприклад, газових електростанцій може
створити інші проблеми – навіть якщо вони менше забруднюють навколишнє
середовище, ніж вугілля, все проблематично буде інвестувати в електростанції,
які окупають інвестиції за 30 років. Статистичні дані європейської спільноти
показує, що співвідношення викопного палива – вугілля, природного газу чи нафти
– у загальному енергетичному виробництві Європейського Союзу становить 71% у
2019 році – реєструючи значне зниження за останні десятиліття через збільшення виробництва
енергії з відновлюваних джерел.

У випадку Румунії частка викопного палива становить 73% від загального
енергетичного виробництва. Президент Асоціації «Розумна енергетика» Думітру
Кіселіце нагадав, що за останні п’ять років було укладено незліченну кількість угод,
стороною яких була Румунія. Угоди спрямовані на зменшення викидів вуглекислого
газу, а головними цілями були скорочення діяльності вугільних електростанцій.
Ми маємо підготуватися до майбутнього, каже Думітру Кіселіце: «Ми очкуємо, що в 2025 році, мабуть, буде прийняте рішення, яке буде націлене на автономне опалення помешкань, а в 2030 році ми будемо мати рішення, яке
буде націлене на певні види транспорту, який наразі все ще використовується.
Тобто всі ці елементи вже передбачені. Доведеться інвестувати як у зелену
виробничу потужність, так і в складські потужності. Оскільки ми враховуємо той
факт, що зелена енергія – це енергія, яка не є неперервною, вона визначається
атмосферною еволюцією. І тоді Європейський Союз та ми, у Румунії, повинні також
розробити важливі потужності для зберігання енергії, які можуть швидко введені
в дію та доповнити подачу енергії, у разі нестачі. Ми також повинні пам’ятати
про те, що мережа практично повинна бути змодельована, адаптована до всього, що
системно означає спосіб роботи відновлюваної енергії, а це означає ще одну
важливу інвестиційну складову. І нарешті, але не менш важливо, ми повинні
бачити прагнення до споживання та попит на «чисту» енергію. В основному, ми
багато говоримо як в Румунії, так і в Європейському Союзі, про масовий перехід
транспорту, з класичного на електричний. Ми говоримо з точки зору 2050-х років про
опалення без використання дерева, газу тощо, та перехід на електричну систему опалення.
Все це означає величезні можливості, які потрібно розвивати, щоб доповнити це
споживання.» А це, звичайно, означає дуже великі витрати.

Щоб перевірити рівень фінансової відповідальності, необхідно помістити його в більш широкий контекст загальної відповідальності. Це те, що зробила румунська філія Банку Райфайссен, замовивши соціологічне дослідження про відповідальність, дослідження, яке ще раз підкреслює розбіжності та парадокси уявлення румунів про самих себе.

Наприклад, згідно з цим опитуванням, 97% румунів вважають себе відповідальними, але лише 8% вважають, що румунське суспільство є відповідальним. У той же час, 89% респондентів відчувають себе відповідальними перед суспільством. Як можна тлумачити ці результати, розповідає соціолог Барбу Матееску: Це дуже сильний диссонанс, його також було виявлено в інших антропологічних дослідженнях про порядність румунів. Цей диссонанс можна звести до дуже простої форми: у мене є такий то атрибут або особливість, але мало хто інший їх має. Що стосується відповідальності, то існує відчуття, що кожен робить свою роботу, і є коректним.

Але як виникло це сприйняття? Барбу Матееску: Є два аспекти. По перше – це спадщина комунізму, яка послабила довіру до громад у всіх країнах, де діяв цей режим. У комуністичному режимі громади були формальними, вони були створені та контрольовані ззовні, а не громадянами, які їх створювали. По-друге, це комбінація високорозвиненого критичного духу, поширеного на рівні всього суспільства, де вважається, що все працює погано, і дуже гарного уявлення про себе.

Прикладом цього є дані про екологічну відповідальність: 95% румунів відчувають відповідальність за навколишнє середовище в країні, яку штрафують установи ЄС за поганий збір відходів. Барбу Матееску: Екологічна відповідальність вважається населенням більш важливішою, ніж відповідальність перед друзями, колегами, начальниками чи підлеглими. Вона займає друге місце, після сімейної відповідальності. Ця екологічна відповідальність вважається дуже важливою у великих містах Румунії: чим більшою є місцевість, тим важливішою вважається відповідальність. Це, ймовірно, вказує на наслідки забруднення, що відчуваються по-різному у великому місті, як Бухарест, і маленькому місті, яким наприклад є Фельтічень. Однак, водночас, відповідальність за навколишнє середовище спостерігається більшістю румунів, як проявлене на дуже низькому рівні. Наприклад, відповідальність є рівносильною із зусиллям знайти банку сміття на вулиці, замість того, щоб викидати упаковку на вулиці.

Існує, однак, інша сітка для інтерпретації цих даних. Відповідальність за навколишнє середовище сприймається румунами як важливою і за умов, коли для них відповідальність перед іншими (суспільством, сім’єю, людьми у негоді) має високі показники: 98% румунів відчувають відповідальність в порівнянні з сім’єю, 92% – з друзями, 91% – людьми у негоді, 88% – колегами і 85% – з шефами. Крім того, згідно з дослідженням, 98% респондентів вважають, що важливо бути відповідальним, щоб зазнати успіху. Таким чином, ідея успіху обов’язково пов’язана із відповідальністю по відношенню до іншого, каже Барбу Матееску: Основним вихідним пунктом румунського суспільства є сім’я, а також стосунки з дуже близькими: батьками, дружиною/чоловіком, дітьми чи дитиною. Звісно, успіх також витлумачується і збереженням сімейної згуртованості, навіть формально, а також забезпеченням освіти для своєї дитини, щоб вона мала гідний соціальний та фінансовий статус, коли досягає дорослого віку. Що стосується фінансових питань та визначення фінансового успіху, то, можливо, через останню економічну кризу, більшість румунів стали обережними. Вони вважають, що мати зрівноважений спосіб життя – без заборгованості – вистачає і підходить життєвому успіху.

Обрання зрівноваженого та відповідального способу життя у румунів ясно підтверджується іншими даними дослідження: 9 з 10 румунів кажуть, що вони оплачують вчасно свої заборгованості, 8 з 10 кажуть, що вони витрачають лише стільки, скільки можуть собі дозволити, і 6 з 10 респондентів кажуть, що хочуть заощаджувати, однак лише третині з них вдається зекономити. За цих обставин, як виглядав би портрет відповідального румуна, запитали ми Барбу Матееску: Я думаю, що відповідальність також дуже залежить від конкретних обставин, від екзистенційних траєкторій. Наприклад, вона має конкретне визначення в трансільванському населеному пункті, де існує досить великий місцевий капітал і де не має проблем із працевлаштуванням. Інше тлумачення має це поняття в аналогічному населеному пункті Молдови, але не має тих робочих місць, доступних в Трансільванії. Це призвело до масової міграції молдовських мешканців до країн ЄС. Є багато різних ситуацій, тому відповідальність важко характеризувати двома реченнями. Але основною рисою залишається прив’язаність до сім’ї.

Зелений діловий індекс це проект Асоціації Зелена Революція, розпочатий в 2010 році, який моніторить діяльність з охорони навколишнього середовища та щорічно складає список найбільш зелених компаній. У цьому році, 260 бізнес компаній румунського ринку приєдналися до Зеленого ділового індексу. Це єдиний безкоштовний інструмент оцінки екологічної ефективності, заснований на показниках, які враховують міжнародні стандарти з семи конкретних специфічних галузей по захисту навколишнього середовища: сталий розвиток, використання ресурсів, вплив на навколишнє середовище, управління відходами, будівлі та зелені насадження, зелені закупівлі та сталий розвиток транспорту.

Нещодавно закінчився п’ятий випуск цього престижного конкурсу, де більше 20 компаній отримали нагороди за свої дії. Нінель Лазер, керівник проекту GBI, оцінив прогрес, досягнутий цими компаніями і закликав їх продовжувати свою діяльність по захисту навколишнього середовища: Відрадно бачити, що велике число компаній мали істотні поліпшення в порівнянні з попередніми роками що стосується специфічних досягнень. 74,2% компаній використовують інструменти або елементи зеленого дизайну для своїх продуктів у порівнянні з попередніми роками. 34% компаній скоротили споживання води на 75% в порівнянні з попереднім роком. 51,7% компаній скоротили споживання енергії в порівнянні з попереднім роком, але можливості величезні тут, тому що тільки 36% з них регулярно перевіряють використання енергії. 66% компаній не використовують небезпечні речовини в якості сировини, 40% скоротили кількість викидів в атмосферу в порівнянні з попереднім роком, на 45% скоротили кількість забруднюючих речовин, що скидаються у навколишнє середовище через стічні води, і 37,5% не використовують складання як рішення для управління непобутовими відходами.

ПроКредит Банк здобув у цьогорічному випуску Green Business Index, високий бал в категорії управління відходами і зелених закупівель. Габріела Еркеу, офіс-менеджер Зеленої Енергії Pro Credit Bank зазначила: Ми зосереджені на трьох напрямках для управління діяльністю з охорони навколишнього середовища. Перший напрямок це внутрішня система екологічного менеджменту. Моніторимо на центральному рівні показники споживання паперу, електроенергії, палива, тепла, щоб оптимізувати їх споживання, але без шкоди для наших умов праці. Для всіх видів відходів ми уклали контракти для переробки зі спеціалізованими компаніями для кожного нашого розміщення. Крім того, в процесі вибору наших постачальників ми намагаємось укласти партнерські відносини з компаніями, які застосовують ті самі правила, як наша компанія. Кінцева мета цього процесу є придбання обладнання або застосування зелених енергоефективних рішень. Тут нагадаємо транспортні засоби з низьким рівнем викидів СО2, покупка макулатури, освітлення світлодіодами. Другим критерієм є управління екологічними ризиками в кредитуванні. Це поглиблений аналіз усіх видів економічної діяльності, які можуть включати екологічні ризики, а також відмова від кредитних заявок від компаній, що беруть участь у діяльностях, які вважаються небезпечними для навколишнього середовища і з’являються в списку винятків нашої установи. Третій напрям є про-еко кредити, шляхом яких ми просуваємо економічний розвиток на рівні найбільш можливої стійкості. Для малих і середніх підприємств та фермерів таке фінансування сприяє ефективності бізнесу та ефективному використанню сучасних технологій, які, в той же час, захищають навколишнє середовище.

Категорії Вплив на навколишнє середовище і Сталий розвиток транспорту виграла компанія KPMG Румунія, яка здобула дві нагороди за управління відходами, відповідно сталий розвиток. Джета Диякону, директор екологічних послуг і стійкості, заявила, що компанія де вона працює надає консультування в цій області і не може зробити це без вирішення екологічних проблем у власній компанії: Тоді, коли радиш клієнтам, що робити, як керувати своїм бізнесом, щоб мати стійкий бізнес, не впливати на навколишнє середовище, в першу чергу необхідно реалізувати ряд заходів у компанії, де працюєш. Ми вирішили кілька років тому, щоб доглядати за навколишнім середовищем і мати стійкий бізнес, навіть якщо наша робота зводиться до офісної роботи. У транспортній галузі ми вирішили зробити щось, щоб не мати викидів, не забруднювати. Таким чином, ми забезпечили колег мікроавтобусами, тому тому наші офіси на краю Бухареста, заохочуємо їх їздити на велосипеді, я є великим шанувальником велоспорту.

DHL International була призначена компанією з найкращою екологічною діяльністю в Румунії, в 2015 році. Вона вчетверте на сцені Зеленого ділового індексу. Переваги кур’єрської компанії великий досвід і підтримка групи DHL, яка в свою користується досвідом з усіх країн де вона діє. Стратегічною метою компанії, яка охоплює і філію в Румунії, є зниження до 2020 року в порівнянні з 2007 роком, викидів вуглекислого газу на 30%. У порівнянні з минулим роком, компанія скоротила викиди на 19,5%, оголосили переможці Зеленого ділового індексу 2015.

Ралука Фішер, президент Асоціації Зелена революція, задоволена результатами цьогорічного конкурсу і запрошує компанії взяти участь і в наступному випуску 2016: Є транснаціональні компанії і в області малого та середнього бізнесу, які мають досягнення що стосується навколишнього середовища, які хотіли оцінити його з одного боку, а з іншого боку, вони хотіли побачити, де позиціонуються порівняно з іншими компаніями, які пройшли через цей конкурс. Я можу сказати вам, що це не було легко. Можливо ми трохи спростили структуру та методику розрахунку, але запитання адаптовані до усіх міжнародних стандартів. У наступному році починається і нова директива нефінансової звітності, а проект GBI хоче допомогти і задовольнити потреби румунського підприємництва, щоб поліпшити його екологічні досягнення. Як підсумок, ми можемо сказати, що румунські підприємці почали бути більш обізнані про важливість екологічних показників, які пов’язані з фінансовими результатами і починають бути видні їх покращення з року в рік.

Зелена революція є першою неурядовою організацією міської екології в Румунії, яка втілює в життя заходи, що лежать в основі будівництва зеленого міста.