Tag: нагорода

ПАРЛАМЕНТ – Тимчасовий виконувач голови Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан оголосив у середу, що проєвропейські сили у новому парламенті Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз порятунку Румунії та Демократичний союз угорців Румунії, а також фракція національних меншин у Палаті депутатів, домовилися про створення коаліції в рамках спільної резолюції. Він сказав, що коаліція виступає за стабільність і модернізацію країни. Разом ці чотири партії матимуть понад 55% місць у парламенті, і ця цифра зросте після перерозподілу. Інші три ультранаціоналістські партії – Альянс за об’єднання румунів, SOS Румунія та Партія молодих людей, які називають себе сувереністськими, матимуть близько 37% місць у наступному парламенті. Точна конфігурація, за словами голови Постійного виборчого органу Тоні Гребле, буде відома не раніше кінця наступного тижня, після перерозподілу місць, які не отримав жоден з претендентів. Новий парламент має приступити до роботи 20 грудня, коли закінчиться чотирирічний термін повноважень нинішнього законодавчого органу.

ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ – У Бухаресті п’ять документів, представлених на засіданні Вищої ради національної оборони 28 листопада, були розсекречені в середу президентом Клаусом Йоганнісом. Доповідні записки, що стосуються недотримання правил передвиборчої реклами напередодні першого туру президентських виборів, були опубліковані на сайті Адміністрації Президента. Документи були представлені на засіданні ВРНО Міністерством внутрішніх справ, Службою зовнішньої розвідки, Румунською розвідувальною службою та Службою спеціального зв’язку. Нагадаємо, що після цього засідання члени ВРНО встановили, що в першому турі президентських виборів, який відбувся 24 листопада, мали місце кібератаки, спрямовані на те, щоб вплинути на чесність виборчого процесу.

НАТО-УКРАЇНА – Союзники України повинні допомогти їй у військовому плані, щоб «змінити траєкторію» війни «раз і назавжди», – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в середу в Брюсселі, де у вівторок і середу відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. У вівторок, виступаючи на засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу, глава бухарестської дипломатії Лумініца Одобеску заявила, що членство в НАТО дає Румунії найсильніші гарантії безпеки, які вона коли-небудь мала. Вона нагадала, що понад 5000 військовослужбовців НАТО перебувають в Румунії для стримування і зміцнення оборони, і що присутність іноземних військ також має позитивний ефект, стимулюючи місцеву економіку в тих районах, де вони дислокуються. Лумініца Одобеску також зазначила, що членство в НАТО зміцнює довіру до Румунії на міжнародному рівні, в тому числі на фінансових ринках.

КНИГИ – З 4 по 8 грудня в Бухаресті проходить книжковий ярмарок Gaudeamus 2024, організований Радіо Румунія. Він пропонує відвідувачам справжнє книжкове свято, покликане задовольнити найвибагливіших. Цьогорічним почесним головою заходу є письменник Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найулюбленіших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних нагород. Понад 200 експонентів оголосили про свою участь у Gaudeamus 2024, заплановано сотні видавничих подій та десятки тисяч книг, серед яких чимало новинок.

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош заявив сьогодні, що румунський уряд вилучив 6 млрд. євро з Резервного фонду на тлі політичної невизначеності. За його словами, перша реакція була з боку банків, які більше не можуть задовольнити запити Міністерства фінансів на кредити для покриття тимчасового дефіциту. Болош підкреслив, що країна переживає досить невизначений період до призначення нового уряду, який визначить і завершить бюджетну політику Румунії та висловив сподівання, що ця криза закінчиться. Він також сказав, що ті ж труднощі, з якими стикаються фінанси, у сфері випуску державних цінних паперів і кредитів, є і на фондових ринках.

БІРЖА – Бухарестська фондова біржа (БФБ) сьогодні знову відкрилася в мінусі, вже третій день поспіль, після недільних парламентських виборів. Основний індекс BET, який показує 20 найбільш ліквідних компаній, знизився на 2,84%. Індекс фінансових інвестиційних компаній також знизився, в той час як індекс енергетичних та комунальних компаній знизився майже на майже на 3%. Економічні аналітики кажуть, що інвестори стурбовані політичним майбутнім країни й очікують, що цей період невизначеності продовжиться. Згідно з ринковими звітами, після першого туру президентських виборів, що відбувся 24 листопада, і дотепер вартість акцій на БФБ впала в середньому на майже на 10%. Другий тур виборів Президента Румунії відбудеться у неділю.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – У вівторок представники платформи TikTok заявили в Європейському парламенті, що вжили заходів для боротьби з дезінформацією в першому турі президентських виборів у Румунії і відкинули звинувачення в наданні переваги незалежному кандидату Келіну Джорджеску, який посів перше місце. За словами представників платформи, «усі кандидати були враховані в системі без різниці між незалежними кандидатами та тими, хто був висунутий партії». Водночас платформа видалила понад 66 000 фейкових акаунтів у Румунії, близько семи мільйонів фейкових «уподобайок», близько десяти мільйонів фейкових підписників і близько 1 000 акаунтів, які імітували профілі кандидатів.

НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав указ про посмертне нагородження великого румунського футболіста Гельмута Дукадама. На знак вшанування його видатної спортивної кар’єри, таланту, пристрасті, відданості та професіоналізму на службі міжнародному утвердженню румунського футболу, який став символом досягнень цілого покоління, Президент Румунії нагородив його Національним орденом «Зірка Румунії» у ступені Лицарський хрест. Гельмут Дукадам, відомий як «герой Севільї», помер у понеділок у віці 65 років. У фіналі Кубка європейських чемпіонів 1986 року він відбив усі чотири удари з 11-метрової позначки, а його команда «Стяуа» (Бухарест) перемогла  «Барселону». Досягнення Гельмута Дукадама в той день увійшло до книги рекордів Гіннеса.

ОЛІМПІАДА – Учні та вчителі з 60 країн світу в ці дні перебувають у Бухаресті, де до 12 грудня проходить Міжнародна юнацька наукова олімпіада. Олімпіада, організована Міністерством освіти у співпраці з Національним університетом науки і технологій «Політехніка Бухарест», проходить у Румунії вперше. Цього року в ній беруть участь 813 учнів, з яких 607 – з-за кордону.  Румунські учні брали участь у кожній олімпіаді, починаючи з 2004 року і завоювали численні золоті, срібні та бронзові медалі.

ПОЛІТИЧНА КРИЗА – Франція зіткнулася з політичною кризою всього через три місяці після того, як команда колишнього комісара ЄС Мішеля Барньє прийшла до влади. Його уряд може бути відправлений у відставку сьогодні ввечері, якщо одна з опозиційних партій висловить вотум недовіри через запропонований прем’єр-міністром бюджет жорсткої економії на соціальне забезпечення. В останній спробі врятувати свій кабінет, Мішелm Барньє закликав депутатів до відповідальності, щоб уникнути політичного та бюджетного хаосу. Нинішній французький уряд не має достатньої більшості в Національних зборах, оскільки опинився посередині між двома основними опозиційними блоками – ультраправими та альянсом лівих партій.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс провів у п’ятницю двосторонні консультації з канцлером Німеччини Олафом Шольцем з нагоди офіційного візиту глави румунської держави до Берліна. Німецький лідер поінформував свого візаві про телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, в якій він попросив його припинити напади на Україну. Президент Йоганніс також підкреслив, що Німеччина є надійним союзником Румунії, який робить значний внесок у зміцнення східного флангу НАТО і допомагає Україні протистояти російській агресії. Дискусії між двома лідерами також були зосереджені на розвитку економічних відносин, стимулюванні інвестицій та зміцненні співпраці в європейських справах. Канцлер Олаф Шольц запевнив Румунію в підтримці Німеччини, щоб вона могла якнайшвидше повністю приєднатися до Шенгенської зони.

БЮДЖЕТ – Головний переговірник з питань бюджету в Європарламенті, румунський євродепутат Віктор Негреску оголосив, що він домігся згоди між Європарламентом, Радою ЄС та Європейською комісією щодо бюджету Європейського Союзу на наступний рік. Новий бюджет передбачає майже 200 млрд. євро асигнувань, що на 10,5 млрд. євро більше, ніж у попередньому році. Він також передбачає збільшення приблизно на 6% видатків на ключові сфери і програми ЄС. Негреску також повідомив, що домігся виділення 3 млрд. євро на цілі згуртування для країн Центральної та Східної Європи, які постраждали від нещодавніх повеней. Угода про бюджет ЄС на 2025 рік, переговори щодо якої вів румунський євродепутат, включає бюджетні пріоритети, які безпосередньо стосуються Румунії. Серед отриманих збільшень є деякі в таких сферах, як конкурентоспроможність, соціальна політика, навколишнє середовище, а також розширення Шенгенської зони, на яку виділено 10 мільйонів євро. Тепер міжінституційна угода буде затверджена на листопадовому пленарному засіданні Європейського парламенту.

ЕНЕРГІЯ – Міністерство енергетики Румунії привітало рішення Європейської Комісії про виділення допомоги у розмірі 790 млн євро, які будуть використані румунською державою для покриття витрат на закриття чотирьох неконкурентоспроможних вугільних шахт. Цей захід допоможе Румунії поступово припинити видобуток вугілля до 2032 року, відповідно до її зобов’язань в рамках Національного плану відновлення та стійкості. Гроші покриють соціальні витрати для працівників, які втратили або втратять роботу, а також роботи з безпеки та екологічної реабілітації.

НАГОРОДА – Посол Габріела Данкеу була удостоєна нагороди «Посол року 2024» в Італії на знак визнання її політико-дипломатичної, культурної та економічної діяльності від імені Румунії в Італії. З цієї нагоди пані Данкеу підкреслила, що ця нагорода є результатом роботи всієї румунської дипломатичної та консульської команди в Італії, що складається з членів Посольства в Римі, семи кар’єрних консульств, чотирьох почесних консульств та двох культурних інститутів. Серед найважливіших організованих заходів – спільне засідання в Римі румунського та італійського урядів, підписання прем’єр-міністрами двох країн Спільної декларації про розвиток Посиленого стратегічного партнерства або широка програма культурних заходів, проведених в найважливіших історичних місцях протягом останніх двох років. Нагороду «Посол року» щорічно вручає «Gazzetta Diplomatica» в пам’ять про Джованні Джаннуцці, видатного представника італійської дипломатії.

ЯРМАРКИ – Великі міста Румунії готуються до зимових свят, і цьогорічні різдвяні ярмарки обіцяють бути вражаючими і запропонувати відвідувачам безліч розваг та спеціальних товарів. Один з найбільш відвідуваних різдвяних ярмарків у Східній Європі, в Сібіу (в центрі), відкрився в п’ятницю ввечері. Головною атракцією є різдвяна ялинка, прикрашена тисячами вогнів на центральній площі міста, а також льодовий каток і 120 кіосків, де продаються сезонні товари та сувеніри. Ярмарок у Сібіу щороку відвідують близько 300.000 туристів з країни та з-за кордону. У Крайові (південь) у п’ятницю ввечері тисячі людей відвідали відкриття різдвяного ярмарку, головна тема якого цього року натхненна казкою «Красуня і чудовисько». Однією з головних атракцій Крайовського ярмарку є літаючі сани Санти – найвищі у Східній Європі.

ВИСТАВКА – У Національному музеї мистецтв у Тімішоарі (західна Румунія) відсьогодні проходить виставка «Світло Караваджо». Найважливіший експонат виставки – «Хлопчик, якого вкусила ящірка» – це картина Мікеланджело Мерізі да Караваджо 1597 року, а також 42 інші роботи художників з кола великого італійського художника. Твори коштують десятки мільйонів євро і були привезені з Флоренції під охороною жандармів. Виставка триватиме до кінця лютого.

НАФТА – Видобуток сирої нафти в Румунії впав на 3,8% за перші дев’ять місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, та досяг 2 млн тонн нафтового еквівалента, повідомляє Національний інститут статистики. За цей же період імпорт сирої нафти склав 5,7 млн тонн, що майже втричі перевищує внутрішній видобуток. Згідно з останнім прогнозом енергетичного балансу, опублікованим Національною комісією з питань стратегії та прогнозування, очікується, що внутрішній видобуток скорочуватиметься до 2027 року в середньому на 2,5 відсотка на рік внаслідок природного зменшення покладів. З іншого боку, до цього часу імпорт зростатиме на 1,5% щороку.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд Румунії сьогодні схвалив перше в цьому році коригування бюджету. Воно є позитивним і збільшить дефіцит до 6,9% ВВП, навіть якщо Міністерство фінансів також очікує збільшення доходів. Гроші будуть використані в основному для співфінансування інвестиційних проєктів, але є також плани збільшити кошти для виплати підвищення заробітної плати, узгодженого після цьогорічних протестів. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що так само вчинили розвинені європейські країни, такі як Німеччина і Франція, які підтримали інвестиції за рахунок зростання дефіциту. Він сказав, що цей дефіцит є стійким, враховуючи, що 8,5 леїв з кожних 10 витрачаються на будівництво автомагістралей, лікарень, шкіл, газових і водопровідних мереж та інші об’єкти місцевого значення. Прем’єр-міністр також заявив, що інвестиції повернуться до бюджету у помноженому розмірі, точніше у 8 разів більше, ніж виділені на них кошти, як у випадку з будівництвом автомагістралей.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

ООН – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у неділю у відкритті Саміту майбутнього в Нью-Йорку. Захід, який передував Тижню високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, розпочався з прийняття Договору заради майбутнього. Міністерка Лумініца Одобеску взяла участь в Інтерактивному діалозі щодо зміцнення багатосторонності заради міжнародного миру і безпеки, під час якого підтвердила підтримку Румунією ефективної багатосторонності, заснованої на принципах ООН. Вона також підкреслила важливість поваги до міжнародного права, прав людини і демократичних цінностей як необхідних передумов для реалізації Пакту заради майбутнього.

НАГОРОДА – Папа Франциск нагородив двох румунських депутатів – Овідіу Ганца, представника німецької меншини у Палаті депутатів Румунії, та Сільвіу Векслера, представника єврейської меншини, – орденом Пія IX-го в ступені лицаря, «за особливі заслуги перед Святим Престолом». Про це повідомив Демократичний форум німців Румунії. Пропозиція про нагородження орденом надійшла від кардинала Лучіана Мурешана, який особисто вручив відзнаку і диплом ордена в неділю в архієпископстві міста Блаж. Орден був заснований Папою Пієм IX в 1847 році і, згідно з реформою Папи Івана Павла II 1993 року, вручається в лицарському ступені мирянам за видатні заслуги перед Святим Престолом. Двоє румунських депутатів були нагороджені за підтримку Церкви, що об’єдналася з Римом.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Румунія отримає 21,6 млн. євро від Європейської Комісії для фермерів, які постраждали від несприятливих погодних умов навесні та на початку літа. Таке рішення було прийнято на засіданні Ради з питань сільського господарства та рибальства, що проходить у Брюсселі, на якому Румунію представляє міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Флорін Барбу. Єврокомісія запропонувала виділити близько 120 мільйонів євро з сільськогосподарського резерву для прямої підтримки фермерів Румунії, Болгарії, Німеччини, Естонії, Італії, Болгарії та Естонії. Флорін Барбу зазначив, що це перший випадок, коли фермери отримали компенсацію в рік, коли сталися стихійні лиха. За даними Міністерства сільського господарства, понад 16 000 фермерів подали заявки на визначення та оцінку збитків, завданих осіннім посівам  2023 року. Звіти про встановлення та оцінку збитків були укладені на площі понад 320 000 гектарів, більшість з яких постраждали у відсотках від 50% до 100%. Флорін Барбу повідомив, що цього року, за оцінками, постраждали майже 2 мільйони гектарів ярих культур, кукурудзи та соняшнику, і 100 000 гектарів осінніх культур, пшениці та ріпаку.

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало путівник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських та парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі – 10 жовтня для участі у президентських виборах і 17 жовтня для участі у парламентських виборах. Реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrăinătate.ro, яким управляє Постійний виборчий орган.

ЕНЕРГЕТИКА – У п’ятницю, 27 вересня, розпочинається реєстрація на програму “Casa Verde Fotovoltaice” (“Зелений дім на фотоелектричних батареях”) для приватних осіб у Румунії. Вона відбуватиметься онлайн на спеціальній платформі програми і завершиться 9 жовтня. Максимальний розмір фінансування, що надається державою, збільшився з 20 000 до 30 000 леїв, а встановлення акумуляторів для зберігання енергії стало обов’язковим. Цього року передбачено рекордні асигнування на загальну суму 2 млрд леїв, розподілені за регіонами розвитку. Прийом заявок триватиме один день для кожного регіону. Бажаючі взяти участь у програмі повинні мати постійне місце проживання в Румунії, володіти нерухомістю, на якій будуть встановлені фотоелектричні панелі, причому нерухомість повинна бути виключно житловою, і не мати боргів перед державою. Минулого року гроші, виділені на програму, були використані за лічені хвилини.

Новий навчальний рік у Румунії

Школи повинні бути абсолютно безпечними для учнів, вчителів та інших працівників освіти, – заявив у понеділок президент Клаус Йоганніс на церемонії відкриття нового навчального року в одному з коледжів Бухареста. Присутній на заході разом з міністеркою освіти Ліджиєю Дека, глава держави підкреслив, що однією з пріоритетних цілей проєкту «Освічена Румунія», втіленого в овітніх законах 2023 року, є створення шкільного та університетського середовища, яке не тільки сприяє розвитку освіти, а й простору, де всі учасники відчувають себе захищеними і шанованими. Близько трьох мільйонів румунських дошкільнят і школярів розпочали в понеділок новий навчальний рік. Уряд обіцяє, що 2024-2025 навчальний рік стане останнім, коли школи все ще навчатимуться у три зміни. Наразі в Бухаресті та повіті Ільфов (навколо Бухареста) залишилось лише 19 таких навчальних закладів. За даними Міністерства освіти, на початку навчального року 800 шкіл з більш ніж 6 000 навчальних закладів в Румунії переміщені з причин реабілітації, модернізації або будівництва.

Румунія і війна в Україні

Глава румунської держави Клаус Йоганніс скликав на 19 вересня засідання Вищої ради національної оборони. Про це повідомила в четвер Адміністрація президента. До порядку денного засідання включені питання про стан і перспективи розвитку конфлікту в Україні внаслідок незаконної і невиправданої агресії Росії та його наслідки для Румунії, а також про можливості, які надає новий геополітичний контекст для зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова і «забезпечення незворотності європейського шляху» сусідньої країни. Члени ВРНО також обговорять Національний план імплементації Громадянського пакту у сфері Спільної політики безпеки і оборони, а також План оснащення румунської армії на період 2025-2034 рр. Також у четвер міністр національної оборони Ангел Тилвер під час телефонної розмови зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим заявив, що в результаті агресивних дій Російської Федерації Чорне море більше не є зоною співробітництва, а театром воєнних дій. Як повідомляє міністерство оборони, румунський міністр підтвердив свою тверду позицію щодо засудження невиправданих ударів Російської Федерації по цивільній портовій інфраструктурі України на Дунаї, поблизу кордону з Румунією, що є порушенням норм міжнародного права. Рустем Умєров висловив подяку за рішення Румунії передати Україні зенітно-ракетний комплекс Patriot. «Незабаром Україна отримає від румунських партнерів нову систему протиповітряної оборони Patriot. F-16 в українському небі теж стане більше: група наших пілотів вже проходить підготовку в Румунії”, – додав він. Рустем Умєров також подякував за підтримку, надану його країні з першого дня російської агресії, в гуманітарній та дипломатичній площині, в експорті  зерна, а також  в інших важливих сферах.

Виборчий період у Румунії

У четвер створенням Центрального виборчого бюро, згідно з календарем, затвердженим урядом розпочалася підготовка до виборів Президента Румунії. Члени ЦВБ були обрані шляхом жеребкування, а днем пізніше таємним голосуванням був обраний його голова. Кандидатури на пост президента мають бути подані до 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Громадяни Румунії, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, зможуть голосувати дистанційно, а термін подачі заявок спливає 24 вересня. Перший тур виборів на найвищу посаду в румунській державі відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Румуни також будуть покликані на виборчі дільниці 1 грудня, в Національний день Румунії, коли пройдуть і парламентські вибори.

Велике театральне свято в Кишиневі

16 національних театрів з Румунії та Республіки Молдова зустрілися в Кишиневі, де з 10 по 22 вересня проходить 9-а Зустріч румунських національних театрів.  У цей період на публіку столиці Республіки Молдова чекає 46 культурних заходів, вистави в приміщенні та просто неба, вісім прослуховувань радіопостановок та шість прем’єр. Також відбудуться презентації книг, зустрічі з діячами культури та театральними діячами. Захід у Кишиневі проходить під гаслом «Європейські зв’язки» під патронатом президентів Румунії Клауса Йоганніса та Республіки Молдови Майї Санду. Почесним гостем фестивалю є Національний драматичний театр імені Івана Франка з Києва.

Президент нагородив румунських олімпійців та паралімпійців

Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу на церемонії нагородження медалістів Олімпійських та Паралімпійських ігор у Парижі, що дуже важливо, щоб спорт зайняв своє “належне місце” серед головних національних пріоритетів. Глава держави підкреслив, що медалі, завойовані румунськими спортсменами в Парижі, є символом відродження румунського спорту. Румунія завоювала загалом чотири золоті, чотири срібні та три бронзові медалі на Олімпійських та Паралімпійських іграх. На Паралімпійських іграх золоту медаль виграв 28-річний Флорін-Александру Болога у дзюдо для сліпих у ваговій категорії до 73 кг, а Камелія Чіріпана виграла бронзу в жіночому одиночному розряді з настільного тенісу. На Олімпійських іграх золото завоювали плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрей Корня і Маріан Енакє в чоловічій двійці та жіночий екіпаж «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібло завоювали Анкуца Боднар та Сімона Радіш – академічне веслування: двійки (жінки), Йоана Вринчану та Роксана Ангел – академічне веслування: двійки (жінки), Джаніна ван Гронінген та Іонела Козьмюк – академічне веслування: двійки парні, легка вага (жінки) та важкоатлетка Міхаєла Валентина Камбей у ваговій категорії до 49 кг. Бронзу завоювали Давід Попович у плаванні на дистанції 100 метрів вільним стилем та гімнастка Ана Марія Бербосу у вільних вправах.

ДРОНИ – Румунії необхідно доповнити законодавство про здатність реагувати на проникнення ворожих або несанкціонованих безпілотних літальних апартів  в її повітряний простір. Таким є висновок сьогоднішньої зустрічі членів Комітету з питань оборони Сенату та представниками Міністерства оборони, – повідомила голова комітету Ніколета Паулюк. За її словами, вони обговорили необхідність термінового прийняття законопроектів, які б дозволили міноборони виконувати свої місії: «Немає ніякої небезпеки, що ми не зможемо виконувати свої місії, оскільки повітряний простір захищений, тому що ми є членом НАТО», – сказала Ніколета Паулюк. У суботу ввечері жителі південно-східних повітів Тулча і Констанца були попереджені про можливість падіння об’єктів з повітря. Пізніше військові виявили рештки російського безпілотника в безлюдній місцевості поблизу села Періправа. Міністерство оборони Румунії рішуче засудило російські атаки проти українських цивільних об’єктів та інфраструктури, які є невиправданими і серйозно суперечать міжнародному праву. Своєю чергою, МЗС Румунії знову висловило рішучий протест проти чергового порушення повітряного простору Румунії і категорично закликало припинити повторні атаки на українське населення та цивільну інфраструктуру.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими в середу Національним інститутом статистики, річна інфляція в Румунії знизилася до 5,1% у серпні 2024 року з 5,42% у липні. За цей період ціни на продукти харчування зросли на 4,25%, на непродовольчі товари – на 4,35%, а на послуги – на 8,60%. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,4% з 4,9% раніше і очікує, що вона досягне 3,4% на кінець 2025 року, як повідомив у серпні голова НБР Муґур Ісереску.

ВИБОРИ – Виборчий період президентських виборів в Румунії розпочнеться в четвер створенням Центрального виборчого бюро, згідно з календарем, затвердженим урядом Румунії. Члени ЦВБ будуть обрані шляхом жеребкування, а днем пізніше таємним голосуванням буде обраний його голова. Кандидатури на пост президента повинні бути подані не пізніше 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Громадяни Румунії, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, зможуть голосувати дистанційно, а термін подачі заявок спливає 24 вересня. Перший тур виборів на найвищу посаду в румунській державі відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Румуни також будуть покликані на виборчі дільниці 1 грудня, в Національний день Румунії, коли пройдуть і парламентські вибори.

ЗАКОНОДАВСТВО – Сенат, верхня палата парламенту Румунії, прийняв законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу, що передбачає однаковий правовий підхід до торгівлі людьми та сутенерства за допомогою примусу. Наразі сутенери в деяких випадках можуть уникнути відбування покарання за ґратами, якщо, наприклад, жертви скажуть, що їх не примушували займатися сексом за гроші. Ініціативу підтримали всі парламентські фракції. Для того, щоб ця поправка до Кримінального кодексу набула чинності, вона також має бути прийнята Палатою депутатів. З іншого боку, нещодавно було оновлено список психоактивних речовин, заборонених в Румунії, до списку наркотиків було додано 14 нових назв. 13 з них відносяться до категорії наркотиків високого ризику, а одна – до категорії середнього ризику.

КІНО – 12-й Бухарестський фестиваль музичного кіно пройде з 14 по 22 вересня на площі Джордже Енеску в центрі румунської столиці. За словами організаторів, фестиваль перезапускається з новою концепцією і пропонує публіці вечори концертів у різних музичних стилях, від класичного репертуару до джазу, від кіномузики до поп-ф’южн, виводячи на авансцену сотні відомих виконавців та оркестрів. Захід організований мерією Бухареста через столичний культурний центр АRCUB, під егідою Днів Бухареста, що відзначають 565 років з часу першої документальної згадки про місто. Вхід на фестиваль буде вільним.

НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу на церемонії нагородження медалістів Олімпійських та Паралімпійських ігор у Парижі, що дуже важливо, щоб спорт зайняв своє “належне місце” серед головних національних пріоритетів. Глава держави підкреслив, що медалі, завойовані румунськими спортсменами в Парижі, є символом відродження румунського спорту. Румунія завоювала загалом чотири золоті, чотири срібні та три бронзові медалі на Олімпійських та Паралімпійських іграх. На Паралімпійських іграх золоту медаль виграв 28-річний Флорін-Александру Болога у дзюдо для сліпих у ваговій категорії до 73 кг, а Камелія Чіріпана виграла бронзу в жіночому одиночному розряді з настільного тенісу. На Олімпійських іграх золото завоювали плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрей Корня і Маріан Енакє в чоловічій двійці та жіночий екіпаж «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібло завоювали Анкуца Боднар та Сімона Радіш – академічне веслування: двійки (жінки), Йоана Вринчану та Роксана Ангел – академічне веслування: двійки (жінки), Джаніна ван Гронінген та Іонела Козьмюк – академічне веслування: двійки парні, легка вага (жінки) та важкоатлетка Міхаєла Валентина Камбей у ваговій категорії до 49 кг. Бронзу завоювали Давід Попович у плаванні на дистанції 100 метрів вільним стилем та гімнастка Ана Марія Бербосу у вільних вправах.

ПРИВАТНІ ПЕНСІЇ – Сенат Румунії негласно прийняв законодавчу пропозицію, ініційовану групою депутатів від Союзу «За порятунок Румунії», яка передбачає щорічне прогресивне підвищення ставки внеску до другого рівня пенсійної системи. У пояснювальній записці до закону зазначається, що, починаючи з дати публікації закону в Офіційному віснику Румунії, ставка внеску до приватного пенсійного фонду щорічно збільшуватиметься на 1% з 1 січня кожного року, доки не досягне рівня у 10%. Пенсійну систему ІІ рівня слід розглядати як інвестицію, яка збільшує державні витрати в короткостроковій перспективі, але стане дешевшою в довгостроковій перспективі, – йдеться в пояснювальній записці, – і цей захід матиме значний позитивний вплив на рівень доходів населення, яке досягає пенсійного віку, полегшуючи навантаження на державу, яка стикатиметься з проблемою старіння населення. Законодавча пропозиція буде розглянута в останньому читанні Палатою депутатів.

ЕНЕРГЕТИКА – Половина електроенергії, виробленої в Європейському Союзі цього року, була отримана з відновлюваних джерел, йдеться у звіті, опублікованому Європейською комісією в середу. Крім того, ЄС вдалося масово відмовитися від російського газу, а споживання газу в ЄС значно скоротилося завдяки заходам з підвищення ефективності, – додається у звіті. У той же час, запаси газу на наступну зиму були забезпечені до 1 листопада і зараз перевищують 90% спроможності газосховищ. Згідно з доповіддю ЄК, рівень заповнення шести румунських газосховищ становив майже 90% ще в серпні.

Румунський фільм «Новий рік, який не настав» режисера, сценариста та продюсера Богдана Мурешану був удостоєний нагород на цьогорічному Венеційському міжнародному кінофестивалі, який завершився в суботу ввечері. Це приз FIPRESCI, присуджений журі Міжнародної федерації кінокритиків та нагорода Bisato d’Oro 2024 за найкращий сценарій, присуджена незалежними критиками.

Члени журі FIPRESCI відзначили «амбітну та непересічну режисуру, вдумливе політичне бачення, витончену та захопливу розповідь, художній баланс тонів та винятковий кастинг». За їхніми словами, «повнометражний фільм завершує глибоке дослідження людської поведінки під впливом страху перед політичними репресіями, який поділяють багато поколінь, що жили в умовах авторитарного режиму».

Своєю чергою, незалежні критики, які нагородили фільм премією Bisato d’Oro, вважають, що сценарій Богдана Мурешану чутливо ілюструє переломний момент румунської історії, винятковим чином переплітаючи «долі яскравих і сильних героїв, водночас пропонуючи нам зворушливу історію та унікальне дослідження душі, справжню людську комедію».

Після показу на Венеційському кінофестивалі фільм зірвав бурхливі оплески та багатохвилинні овації понад 1400 присутніх глядачів. Дебютний повнометражний фільм режисера Богдана Мурешану – це трагікомедія, дія якої розгортається за день до антикомуністичної революції грудня 1989 року, з Емілією Добрін, Міхаєм Келіном та Ніколетою Ганку в головних ролях. Фільм також містить багато посилань на те, що відбувалося в попередні дні в Тімішоарі.

«Ми знімаємо фільми з потаємним бажанням сподобатися глядачам, а також бути оціненими тими, хто пише про кіно. Для мене така важлива нагорода – це більше, ніж визнання фільму. Це знак понадкордонного діалогу. Вище цього немає нічого», – зазначив режисер Богдан Мурешану.

Водночас Борока Біро, операторка-постановниця фільму «Новий рік, який не настав», була удостоєна спеціальної нагороди за образ Premio Autrici до 40 років  ім. Валентини Педічіні. Нагорода відзначає талант авторки віком до 40 років за видатні досягнення в режисурі, сценарії, монтажі, операторській роботі у фільмі, представленому в розділах Orizzonti, Orizzonti Extra, Giornate degli Autori та Settimana Internazionale della Critica. Борока Біро стала першою операторкою-постановницею, яка отримала цю нагороду, що вручається вже четвертий рік поспіль під егідою «Venezia a Napoli. Il Cinema Estesoˮ. «Новий рік, який не настав» – другий ігровий повнометражний фільм, над яким вона працювала як операторка.

ВЕЛИКДЕНЬ – Воскресіння Ісуса Христа, найбільше свято християнства, сьогодні відзначають православні та греко-католики по всьому світу, в тому числі і в Румунії, країні, де більшість населення є православними. У своєму посланні Патріарх Даниїл наголосив на зціленні від гріха і смерті, що людина отримує з воскресінням Ісуса Христа і закликав людей робити добрі справи. У ці дні торжества, світла і радості для нашого християнського життя, молімося за мир у всьому світі, виявляймо знаки братерської любові до всіх румунів серед чужинців, – закликав Патріарх. «Воскресіння Господнє нагадує нам усім християнський заклик любити ближнього і жити разом у мирі та доброму взаєморозумінні», – також зазначив у своєму Великодньому привітанні Президент Клаус Йоганніс. Він також підкреслив, що це наші головні цінності. Свято Воскресіння Христового в більшості країн світу називають «Пасхою». Це слово походить від давньоєврейського – «песах», що означає «перехід». Спочатку це слово означало перехід або приведення Богом світу з небуття в буття, а потім перехід ізраїльського народу з єгипетської неволі до повної свободи. Свято продовжує уособлювати для всього людства перехід як від смерті до життя, так і від рабства гріха до стану свободи дітей Божих.

МІНІ-КАНІКУЛИ – Близько 150 000 людей беруть участь у сотнях заходів по всій Румунії під час Великодніх міні-канікул. З метою забезпечення громадського порядку Міністерство внутрішніх справ збільшило кількість правоохоронців на місцях. За даним МВС, яке забезпечило громадську безпеку навколо храмів та інших релігійних споруд по всій країні, у ніч Воскресіння Христового не було зафіксовано жодного серйозного інциденту. На гірських курортах працюють багато жандармських патрулів, які надають поради або втручаються в разі потреби. Поліція також працює на головних морських курортах для попередження вживання наркотиків. Найбільш популярними в ці дні є курорти Мамая та Вама Векє. У Мамаї проходить міжнародний фестиваль електронної музики Sunwaves. Захід, що триватиме до 7 травня зібрав десятки діджеїв, які міксують цілодобово вдень і вночі. З іншого боку, Національний директорат з кібербезпеки попереджає, що під час свят люди менш пильні щодо безпеки веб-сайтів, на яких вони роблять покупки і можуть стати жертвами онлайн-шахраїв.

КЛАУС ЙОГАННІС – Атлантична рада вручить президенту Румунії Клаусу Вернеру Йоганнісу в середу у Вашингтоні нагороду «Видатний міжнародний лідер» за його видатну кар’єру, зразкове керівництво Румунією та за його роль трансатлантичного і європейського лідера. Серед цьогорічних лауреатів – міністр торгівлі США Джина Раймондо, Верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі і актриса і продюсер Мішель Єо. Щороку гала-вечір збирає міжнародну аудиторію високого рівня – понад шістсот політичних, ділових, військових, мистецьких та громадських лідерів, щоб вшанувати лауреатів, яких обирають з-поміж особистостей, котрі є кращими виразниками глобальних відносин. Серед минулих лауреатів – президенти США Джордж Буш-молодший, Вільям Клінтон, Джордж Буш-старший, а потім віце-президент Джо Байден, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, нинішній і колишній директори-розпорядники МВФ Крісталіна Георгієва і Крістін Лагард. Створена в 1961 році, Атлантична рада є неприбутковою організацією, співробітники якої повинні дотримуватися високих стандартів особистої та професійної доброчесності, відкритості та чесності у спілкуванні один з одним, з іншими організаціями, державними службовцями, засобами масової інформації та громадськістю.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – З 5 по 24 травня відбудуться багатонаціональні навчання «Swift Response 24», в тому числі на території Румунії. Міністерство національної оборони заявило, що вони включатимуть одну з найбільших повітряно-десантних операцій в Європі з часів Другої світової війни, в якій візьмуть участь близько 2 000 десантників з Франції, Німеччини, Румунії, Іспанії, США і Нідерландів. У навчаннях беруть участь тисячі військовослужбовців і сотні одиниць техніки з семи країн-членів і партнерів Альянсу. Навчання організовані Командуванням сухопутних військ США в Європі та Африці. Румунія бере участь із 2300 військовослужбовцями і 220 технічними засобами і поставила в розпорядження кілька авіабаз і три полігони. На території Румунії навчання проводяться під керівництвом Збройних сил Німеччини у партнерстві з румунськими сухопутними військами і за підтримки ВПС Румунії.

СТАТИСТИКА – Іспанія має найвищу очікувану тривалість життя в Європейському Союзі – 84 роки, що перевищує середній показник по ЄС, який становить 81,5 року. За даними Євростату, Румунія має третій найнижчий показник очікуваної тривалості життя в ЄС – 76,6 років, поступаючись лише Латвії – 75,9 років та Болгарії – 75,8 років. Однак у Румунії зафіксовано найбільший приріст очікуваної тривалості життя з 2019 по 2023 рік – на один рік. Загалом 15 з 27 країн ЄС перевищують середній показник очікуваної тривалості життя в ЄС. Загалом, країнами з найнижчою очікуваною тривалістю життя є країни Східної Європи та Балтії, тоді як країни Середземномор’я, Скандинавії та Центральної Європи мають найвищу очікувану тривалість життя.

СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА – У неділю команда Румунії посіла четверте місце на чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики серед жінок у Ріміні (Італія). П’єдестал пошани виглядав наступним чином: Італія на першому місці, а за нею – Великобританія та Франція. Румунія завершила змагання з двома медалями, обидві срібні, які виборола Сабріна Манека Войня у вправах на колоді та вільних вправах.

НАГОРОДА – 8 травня у Вашингтоні, Атлантична рада присудить президенту Румунії Клаусу Вернеру Йоганнісу нагороду “Видатний міжнародний лідер” за його видатну кар’єру, зразкове керівництво Румунією та роль трансатлантичного і європейського лідера. Серед цьогорічних лауреатів – міністр торгівлі США Джина Раймондо, Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Дж. Каволі і актриса і продюсер Мішель Йео. Щороку гала-вечір збирає міжнародну аудиторію високого рівня – понад шістсот політичних, ділових, військових, мистецьких та громадських лідерів, щоб вшанувати лауреатів, яких обирають з-поміж особистостей, що найкраще репрезентують стовпи глобальних відносин. Серед минулих лауреатів – президенти США Джордж Буш-молодший, Вільям Клінтон, Джордж Буш-старший, віце-президент Джо Байден, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, нинішній і колишній директори-розпорядники МВФ Крісталіна Георгієва і Крістін Лагард. Створена в 1961 році, Атлантична рада є неприбутковою організацією, співробітники якої повинні дотримуватися високих стандартів особистої та професійної доброчесності, відкритості та чесності у спілкуванні один з одним, з іншими організаціями, державними службовцями, засобами масової інформації та громадськістю.

СВЯТО – Православні та греко-католицькі християни сьогодні відсвяткували Чистий четвер – день спогадів про Таємну вечерю, арешт і суд над Ісусом Христом. У середу Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл звернувся із Великоднім посланням, адже в неділю відзначатимуть Великдень православні та греко-католики, в якому сказав, що Воскресіння Господнє – це свято смиренної й милосердної любові Христа, який переміг ненависть, насильство і смерть, подарувавши людям вічне життя. Тому Великдень – це свято прощення, миру і радості, каже Патріарх, закликаючи нас словом і ділом ділитися Христовою любов’ю, миром і радістю з оточуючими нас людьми.

ДЕНЬ МОЛОДІ – Урядовці отримають підтвердження того, що вони діяли в правильному напрямку, якщо наша молодь зорієнтує свої прагнення щодо свого майбутнього в Румунії, а ті, хто вже обрали шлях за межі країни, захочуть повернутися додому, – зазначив прем’єр-міністр Марчел Чолаку в повідомленні з нагоди Дня молоді. Всім повинні бути запропоновані рівні можливості в житті та перспективи розвитку, в тому числі на інституційному рівні, додав прем’єр-міністр. Він підкреслив, що особисто має велику довіру до молодих людей і з моменту вступу на посаду підтримує постійний діалог з їхнім поколінням через представницькі асоціації, в тому числі через пропозицію стажування в уряді, спрямовану на ознайомлення молодих людей з процесом прийняття рішень на рівні уряду та підпорядкованих йому установ.

ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК – Понад 150 000 румунів візьмуть участь у сотнях заходів, запланованих по всій країні під час великодніх міні-свят. Для забезпечення громадського порядку Міністерство внутрішніх справ збільшило кількість персоналу на місцях. Патрулі жандармерії також перебуватимуть на гірських стежках, щоб надавати поради або втручатися в разі потреби. Також чергуватимуть поліцейські та пожежники. Національний директорат кібербезпеки також попереджає, що під час свят люди менш пильні щодо безпеки веб-сайтів, на яких вони роблять покупки, і можуть стати жертвами онлайн-шахраїв.

ГАЗА – Дев’ять громадян Румунії та їхні сім’ї були евакуйовані із сектора Гази і відправлені до Єгипту, повідомляє Міністерство закордонних справ у Бухаресті. Їх підібрала мобільна консульська група посольства Румунії, яка супроводжувала їх до Каїра, звідки їх відправили в країну. Ще одному громадянину Румунії допомогли покинути палестинський анклав у вівторок. За даними міністерства, наразі із сектору Гази евакуйовано 323 румунських громадянина та їхні сім’ї. Міністерство підтримує контакт з ізраїльською та єгипетською владами, щоб сприяти подальшій евакуації, якщо надійдуть нові запити і залежно від розвитку подій на місці та згоди залучених сторін.

Всесвітня організація охорони
здоров’я нагородила румунського лікаря Кетеліна Денчу, який у листопаді
минулого року ризикуючи власним життям спробував врятувати з вогню пацієнтів реанімаційного
відділення інфекційної лікарні в місті П’ятра-Нямц (на північному сході
Румунії).

На Всесвітній асамблеї охорони здоров’я в Женеві Генеральний директор
ВООЗ Тедрос Гебреєсус заявив, що цією нагородою організація, яку він очолює, дякує
румунському лікарю за те, що він пожертвував своїм здоров’ям заради інших
людей, нагадуючи про те, що у ніч трагедії, коли в спалахнула пожежа, Кетелін
Денчіу був черговим лікарем у відділенні інтенсивної терапії, опікуючись про
хворих на Covid-19 пацієнтів. Намагаючись їх врятувати,
лікар отримав опіки третього ступеня на 40% поверхні тіла. Є мільйони таких історій
про мужність, страждання, відчай, боротьбу та тріумф медпрацівників, які боряться
з пандемією, – сказав генеральний директор ВООЗ, який також нагадав, що
щонайменше 115 000 медичних працівників померли через коронавірусну хворобу.

Всесвітня організація охорони
здоров’я також опублікувала у Twitter відеозвернення лікаря Кетеліна Денчу. Він
заявив, що присвячує цю нагороду всьому медичному персоналу Румунії та у всьому
світі, а також всім пацієнтам, які перетерпіли страждання від коронавірусної
хвороби та сім’ям медпрацівників, які підтримують їх в горі і в радості. «Білий одяг лікаря супроводжується величезною
відповідальністю та очікуваннями. Я закликаю вас підтримувати лікарів, підтримувати їх нашій спільній боротьбі
з пандемію. Героями є ті, хто щодня протягом більше вже понад року продовжує,
незважаючи на всі труднощі, бути поруч з пацієнтами та їхніми сім’ями. Це
нагорода для всіх тих, хто бореться з пандемією, для тих, хто не здається, хто
йде далі. Я пишаюся тим, що є одним із таких людей. Здоров’я – це перемога над
стражданням та хворобою. Разом ми переможемо!»

14 листопада 2020 року внаслідок
пожежі, яка спалахнула у реанімаційному відділенні Повітової лікарні
П’ятра-Неамц загинули 14 людей. Черговий лікар Кетелін Денчіу намагався вивести
з палаючого відділення якомога більше пацієнтів, не думаючи про те, що ризикує
своїм життям. Його перевезли військовим літаком до лікарні в Бельгії, медики
якої врятували життя румунського героя, але він досі знаходиться під медичним
наглядом. За його мужній вчинок бельгійці оголосили п’ятра-нямецького лікаря «Героєм
2020 року».

Тим часом розслідування пожежі у П’ятра-нямецькій
інфекційній лікарні триває і досі, причини займання невідомі. Після перевірок,
проведених у всіх лікарнях країни щойно після цієї трагедії було виявлено майже
2 тис. порушень із забезпечення протипожежної безпеки у медичних закладах.

Стратегічне
партнерство між Румунією та США, започатковане в липні 1997 року з нагоди
офіційного візиту до Бухареста тодішнього лідера Білого дому Біла Клінтона, є
важливою віхою зовнішньої політики Бухареста, – підкреслює Міністерство закордонних
справ Румунії та є ефективним інструментом підтримки внутрішніх зусиль у галузі
політичної, економічної, військової та адміністративної реформ.

У контексті
боротьби з пандемією COVID-19, у 2020 році визначилися нові засоби для
зміцнення цього партнерства через взаємну підтримку двох країн, у вигляді повітряного
перевезення медичних матеріалів до Румунії, репатріації громадян або обміну
досвідом та допомоги під час відрядження румунської команди лікарів до штату
Алабама.

2020 рік
був також роком 140-ї річниці двосторонніх дипломатичних відносин, часом
роздумів та прогнозування майбутнього, але можна з упевненістю стверджувати, що
зв’язки між нашими країнами міцніші ніж будь-коли, – заявив президент
Клаус Йоганніс на церемонії нагородження Посла США у Румунії Адріана Цукермана
Національним орденом Зірка Румунії 1-го ступеня «Великий Хрест». Посол США
щойно завершив свою місію в Румунії у зв’язку зі зміною лідера Білого дому.

2021 рік є роком
відзначення десятиліття з моменту укладення Спільної декларації про Стратегічне
партнерство на XXI століття між Бухарестом і Вашингтоном та Угоди про розміщення
системи елементів протиракетної оборони США в Румунії, – заявив глава держави,
висловивши переконання, що разом з новою Адміністрацією США, розвиток партнерства
та міцних відносин взаємодовіри, побудованих на спільних цінностях та
інтересах, буде продовжено. Президент Румунії також згадав про прогрес,
досягнутий протягом останнього року та про значні двосторонні проєкти у галузі
безпеки й оборони, економічного та енергетичного співробітництва. Румунія -
дивовижна країна, країна зі світлим майбутнім та необмеженим потенціалом,
– сказав посол Адріан Цукерман, нагадавши, що він народився в Румунії.

Черговий міст
Румунії у зовнішньополітичному напрямку, цього разу з Францією, був укріплений
в ході дискусій між прем’єр-міністром Флоріном Кицу та його французьким колегою
Жаном Кастексом. Я радий привітати безперервність двосторонніх відносин
між Францією та Румунією, відносин, які мають тривалу та успішну історію в
багатьох галузях. Окрім дискусій щодо пандемії та процесу вакцинації в двох
країнах, я підкреслив важливість діяльності французьких компанії в процесі
економічного відновлення Румунії , – написав прем’єр-міністр Румунії на
своїй Facebook-сторінці після телефонної розмови з французьким колегою. Глава
французького уряду, у свою чергу, висловив повну підтримку, яку Франція буде надалі
надавати Румунії у всіх спільних проєктах.

У рейтингу, складеному відомим американським виданням Rolling Stone, серед
20 найкращих фільмів цього року, документальний фільм режисера румунського
походження Александра Нанау «колектив» займає перше місце.

У ньому йдеться про трагедію,
що сталася 30 жовтня 2015 р., коли в бухарестському рок-клубі, що діяв в
приміщені колишньої фабрики, під час концерту спалахнула пожежа, яка призвела
до смерті 64 осіб, з яких 27 осіб згоріли на місці, а ще близько 200 осіб отримали
травми та опіки різної тяжкості, з яких одна молода людина пізніше покінчила
життя самогубством. Декілька поранених були перевезені для проходження необхідного
лікування за кордон, багато інших, які залишилися в країні, програли боротьбу
за життя як через сильні опіки, так і через внутрішньолікарняні інфекції.

На цьому тлі зросла соціальна напруженість, відбулися масштабні вуличні
акції протесту, під тиском яких тодішній прем’єр-міністр пішов у відставку. Спостерігаючи
за журналістами, жертвами пожежі та представниками уряду, документальний фільм Александра
Нанау розповідає про відродження громадськості та про необхідність політично
незаангажованої журналістики в демократичному світі. Ні британці від The
Economist, ні американці від Vanity Fair не приховують свого захоплення
документальним фільмом «Колектив»: на думку публікації The Economist це «вражаючий»
фільм, а Vanity Fair вважає його «приголомшливим».

Тим часом документальний фільм «колектив» отримує все більше визнання у світі. Після
здобуття нагород на міжнародних кінофестивалях у Бразилії, США, Бельгії,
Ізраїлі, Швейцарії чи Люксембурзі, наприкінці минулого тижня, фільм отримав
премію Європейської кіноакадемії в номінації «Найкращий документальний фільм». «колектив»
– перший румунський документальний фільм, який перемагає на цьому конкурсі Європейської
кіноакадемії, заснованому в 1988 році, що об’єднує роботи понад 3800 режисерів
з усієї Європи.

З цієї нагоди режисер Александр Нанау заявив, що перш за все нагорода
означає визнання важливості журналістики в суспільстві, мужності викривачів та підтвердження
права громадян на повагу та захист з боку політичних діячів у своїх державах. «колектив»
також був номінований, разом із двома іншими фільмами («Ще по одній!» і «Корпус
Крісті» на премію «Люкс» європейської глядацької аудиторії. Переможець буде
оголошений 28 квітня 2021 року на сесії Європейського парламенту. Рішення про
присудження премії прийматимуть як громадськість, так і члени Європарламенту.

Також, кінострічка «колектив» Александра Нанау є номінацією від Румунії на
премію «Оскар-2021» в категорії «Найкращий повнометражний міжнародний фільм». Таким
чином, вперше документальний фільм є пропозицією Румунії на нагороду
Американської кіноакадемії.

Посол Румунії в Україні Крістіан-Леон Цуркану у вівторок, 13 жовтня 2020
року, вручив нагороди, присуджені Президентом Румунії Клаусом Йоганнісом пані Лілії
Говорнян, вчительці румунської мови та літератури школи № 17 м. Чернівці та Опришенській ЗОШ І-ІІІ ступенів,
з румунською мовою викладання, Глибоцького району Чернівецької області.

На знак особливої ​​пошани та вдячності за професіоналізм і відданість освітянській
справі, проявлені упродовж часу, за внесок у популяризацію румунської мови та
літератури, за просування позитивного іміджу Румунії в світі, за активну
підтримку культури та цінностей Румунії, Президент Румунії нагородив вчительку
румунської мови та літератури Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІ
ступенів №17 Лілію Говорнян орденом «За
заслуги в галузі освіти».

Також, на знак особливої вдячності за внесок у популяризацію румунської
мови та літератури, за сприяння утвердженню позитивного іміджу Румунії за
кордоном, за активну підтримку румунських цінностей та культури, Президент
Румунії нагородив орденом «За заслуги в галузі освіти» Опришенську загальноосвітню
школу І-ІІІ ступенів, з румунською мовою викладання, Глибоцького району
Чернівецької області.

Урочиста церемонія вручення державних нагород відбулася у приміщенні Генерального
консульства Румунії в Чернівцях.

Монстри, єдиний
румунський фільм, обраний на Берлінале, дебютний фільм Маріуса Ольтяну, отримав нагороду глядачів, надану німецьким виданням Tagesspiegel, яке зібрало голоси дев’яти представників цього
незалежного журі, які оцінили досягнення режисера Маріуса Ольтяну, використовувати спеціальну візуальну
мову для опису багатошарового характеру відносин під тиском суспільства. Маріус Ольтяну сказав, що нагорода, надана в Берлінале, для нього багато значить, тим
більше, що вона походить від публіки. Порадували
його і чотири додаткові
покази з фестивалю, і він сподівається, що фільм зазнає успіху і в Румунії.

Ми розмовляли з Маріусом Олтяну про реакцію глядачів на покази фільму Монстри під час Берлінського
міжнародного кінофестивалю та сесій Q & A, що відбулись
там: Запитання присутніх на показах були
хороші, в тому сенсі, що вони показали, що люди відреагували на фільм, вони
були зацікавлені в тому, що вони бачили там, вони були збуджені, деякі з них сказали,
що не бачили інший
фільм, який би піднімав питання, порушені «Монстрами». Як я вже говорив, я отримав багато запитань і багато хороших реакцій.
Одного дня,
хтось на вулиці,
підійшов до мене, обіймив мене, і подякував мені за фільм. На
показах було також
багато румунів, і це мені сподобалося. У фільмі є певний гумор, хоча це драма, нетипова
історія кохання, в якій можливо, що найбільшим доказом любові є відмова від
іншого. І я помітив, що румуни, присутні в залі на показах в Берліні, сильніше реагували на гумор фільму,
ніж інші глядачі. Мені здається, що існує доступний рівень розуміння, в першу чергу румунам, і я міг
зрозуміти після сміху і
реакцій, де знаходяться румуни в залі. Це була типова румунська реакція на гумор фільму, реакція, яка
мені дуже сподобалася.

Фільм Монстри був
включений у розділ Форум, розділ, присвячений експериментальним
проектам, з акцентом на авангард, есе, політичні доповіді. Монстри
представляють один день із
життя двох одружених
молодих людей, яких
сім’я, суспільство, друзі,здається люблять разом, але вони судять і відкидають їх, коли
вони незалежні. Маріус
Ольтяну: «Я говорив це в і інших інтерв’ю, Монстри – це не фільм, який дає
вердикт або ставить печатки. Це фільм, який задає запитання і звертається до людей, які готові думати про
ці речі. Це також фільм, який піднімає питання про те, скільки ми готові йти назустріч
іншому, скільки
ми готові терпіти, робити компроміси, як ми розуміємо один одного, що
відбувається з коханням в парі протягом тривалого часу, як воно виживає, якщо воно не виживає з чим ми його замінюємо, яка реакція сторонніх на
пару. Головних героїв у фільмі люблять інші – сім’я, суспільство, друзі – до
тих пір, поки вони перебувають разом, але коли вони відокремлюються, їх не шанують і отримують різні етикетки.
І це ще одна тема, яку піднімає фільм, наскільки ці етикетки, по суті, є остаточними
вердиктами. Тому
що, коли ми ставимо етикетки людям, ми
віддаляємось від них, ми ставимо відстань між нами і іншими, і ми втрачаємо шанс пізнати,
зустрітися з ними, зустрітися і виграти від цієї взаємодії.»

У ролях
«Монстрів» виступають Юдит Стате, Крістіан Поп, Александру Поточан, Шербан Павлу, Доріна Лазер, Габріель Реуце, і є продукцією Parade Film and Wearebasca, снятий за підтримки Національного центру
кінематографії. Хоча акцентв фільмі, спрямований на крихкі відносини між чоловіком і жінкою, Монстри ставлять і інші питання. Маріус Олтеану
розповідає: «Існує ще одна тема, яка мені здається принаймні
такою ж важливою у фільмі, позиція жінки в суспільстві. Крім того, питання
материнства, якою мірою жінка вважається жінкою, тільки коли вона стає матір’ю.
Тому що я вважаю це питання дуже серйозним – і це має місце не тільки у нас, – що жінку розглядають лише як матір і дружину і набагато менше, як
людину, яка робить своє життя відповідно до власних цінностей. Багато людей
вважають, що це перспективи старших поколінь. Але у мене є друзі мого віку і
навіть молодші за мене, які мають якраз бачення своїх бабусь і дідусів».

Монстри
будуть показані на міжнародному кінофестивалі TIFF Transilvania і в кінці
вересня вийдуть у прокат в Румунії.

Проект Ліцейний оглядач був ініційований у 2016 році журналом Культурний оглядач, за підтримки Національного музею румунської літератури та за зразком престижної французької літературної нагороди – Гонкурівська премія ліцеїстів.

Проект спрямований на створення комунікаційної платформи між сучасними румунськими письменниками і молодими читачами та має на меті, зокрема, заохочувати молодих осіб до румунської літератури і розвивати пристрасть до читання. Проект Ліцейний оглядач був нагороджений в рамках гали-вечір Культурного оглядача. У 2018 році із дев’яти бухарестських престижних ліцеїв був обраний журі, до складу якого входили учні, які прочитали книги,номіновані на премію Ліцейного оглядача, мали дискусії про ці твори та потім обрали лауреата, який був премійований на галі-вечорі Культурного оглядача.

У 2016 році лауреатом премії Ліцейського оглядача став Октавіан Совіані за його роман Смерть Зігфріда, який побачив світ у видавництві «Картя роминяске», у 2017 році лауреатом став Влад Зографі за його роман «Побічні ефекти життя», який був надрукований видавництвом «Гуманітас», а у 2018 році лауреатом була Тетяна Цібуляк за її роман «Літо, коли мама мала зелені очі», який побачив світ у видавництві «Картієр». Кармен Мушат, ініціатор проекту Ліцейного оглядача вважає, що цей проект є взаємним шансом для учнів та сучасних письменників. Завдяки цьому проекту, учні відкривають для себе сучасну літературу та розвивають своє критичне мислення, яке, на жаль, застаріла навчальна програма, а також засоби масової інформації, які все менше висвітлюють культурні події, не можуть стимулювати.

Професор Кармен Мушат: Дискусії про ці твори з року в рік надзвичайні, мені вони дуже подобаються. Ці молоді люди виявляють надзвичайну творчість. І коли ми зустрічаємося всі і говоримо про книги, їхні думки не повторюються. Навіть якщо вони обирають ту саму книгу, аргументи, які вони висувають для підтримки свого вибору є дуже різними. Захоплюючою є можливість констатувати, що вони є дітьми з відкритим розумом, які вміють чітко та змістовно висловлювати і відстоювати свої думки. Я вважаю, що це мета освіти: формувати людей, здатних розуміти і виражати себе. Якщо від учнів вимагається лише відтворення навчального матеріалу, не можна розвивати їх мислення ніяким способом. І мова йде не тільки про літературу, але й про їхню поведінку як громадян. Як можна формувати громадянську компетентність молодих осіб, якщо їм не довіряють, якщо їм не дають зрозуміти, що на їх думку розраховуються? На жаль, румунська школа часто зобов’язує їх засвоювати ідеї інших. І у таких умовах ми можемо вимагати, щоб ці молоді люди мали власне критичне мислення?

Для Доріки Болташу Ніколає, викладачки бухарестського Національного коледжу імені Юлії Хашдеу, «Ліцейний оглядач» не є першим позакласним проектом. Вона організувала дебати та майстер-класи для своїх учнів, рекомендувала їм книги сучасних письменників, які б викликали інтерес учнів до літератури: Я взяла участь у дискусіях, які відбулися до оголошення результату журі. Можу сказати, що для мене, а також для моїх колег, викладачів бухарестських ліцеїв, які взяли участь у цьому проекті, було великим сюрпризом почути думки цих учнів, як вони сперечаються, тому що вони мають сміливість, що на звичайному уроці з румунської літератури не дуже можна почути. Радісно бачити, як вони думають, як вони виражають себе, як вони відносяться до деяких цінностей та аспектів життя, про яких вони читають у книгах. І ми з нетерпінням чекали їх почути, тому що ми дивилися як на справжній шоу. Проект «Ліцейний оглядач» – це великий шанс для них.

Учениці Лорена Міхайлеску та Ана Марія Іон Національного коледжу імені Юлії Хашдеу були членами першого журі у проекті Ліцейний оглядач. Проект дав їм можливість зрозуміти, що кожен та кожна думка є важливими та що сучасна література пов’язує нас з світом, в якому ми живемо. Лорена Міхайлеску: Я не думаю, що помиляюсь, коли стверджую, що під час першого випуску проекту, в 2016 році, учні були трохи сором’язливими, але врешті-решт нам вдалося провести цікаву розмову. Нарешті ми, учні відважилися говорити про те, що ми думаємо та чому нам подобаються окремі книги. Мене приємно вразили дебати у ході другого випуску проекту, які були дуже жвавими і напруженими. Мені дуже сподобалася атмосфера, в якій всі учні висловлювали свої аргументи. На третьому випуску проекту «Ліцейний оглядач», який до речі був моїм улюбленим випуском, до складу журі ввійшло майже тридцять учнів, окремі ліцеї мали аж чотири представників. Тому, багато думок та аргументів було висловлено, кожен з них мав особисту цікаву думку. Суть полягає в тому, що протягом цих років я багато чому навчилась від того як читається текст до висловлення власної думки.

У свою чергу, Ана Марія Іон ствердила: Мені
найбільше сподобався останній випуск проекту, тому що я як член журі мала висловити
свою думку та зробити остаточний вибір з моїх улюблених книг. У 2018 році було
багато учасників, як сказала Лорена, отже у нас була дуже оживлена дискусія.
Основною перевагою проекту Ліцейний оглядач залишається, на мою думку те, що
це допомогло нам зрозуміти, що ми різні та що нормально, щоб кожен з нас мав власну
думку про текст. І дуже важливим є той факт, що нас не заставили оцінювати текст рівномірним
способом, як цього вимагається у ліцеї, де на жаль поки що є лише одна думка про літературний текст, та
яка написана у підручнику.