Tag: наркотики

  • 18 лютого 2025 року

    18 лютого 2025 року

    ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Іліє Боложан заявив у вівторок на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих у Бухаресті, що Румунія є демократичною державою, яка продовжує працювати над зміцненням своїх інститутів і довіри до них. Він пообіцяв, що вільний, чесний і прозорий виборчий процес є метою травневих президентських виборів. «Румунія має правлячу коаліцію, яка забезпечує стабільність країни», – сказав тимчасовий президент. Він додав, що зовнішня політика Румунії зберігатиме свій природний курс, будучи членом ЄС і НАТО, маючи Стратегічне партнерство зі США і будучи відкритою до співпраці з усіма партнерами, які поділяють ті ж цінності і принципи. За словами Іліє Боложана, агресія Росії проти сусідньої України повинна припинитися, а припинення вогню, за яким якнайшвидше настане справедливий і тривалий мир, є метою, яку повинні переслідувати не тільки сторони конфлікту, а й все міжнародне співтовариство. Тимчасовий глава держави заявив, що Румунія зобов’язана підтримувати Республіку Молдова і, що стійкість цієї країни повинна бути посилена в контексті парламентських виборів, які пройдуть у 2025 році.

     

    ПЕРЕГОВОРИ – У вівторок в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, відбувся перший за багато років американсько-російський саміт. Посланці Москви заявили, що переговори були «серйозними» і «позитивними», а американська сторона оголосила про створення двох груп для початку переговорів щодо припинення війни в Україні, – повідомляють Reuters і AFP. Поки делегації на чолі з Марко Рубіо і Сергієм Лавровим вели переговори в Ер-Ріяді, Міністерство закордонних справ Росії оголосило, що вимагає від НАТО відмовитися від рішення, прийнятого на саміті в Бухаресті у 2008 році, про членство України в альянсі. Президент Володимир Зеленський заявив, що не визнаватиме жодних результатів американо-російських переговорів, проведених без України, а європейські лідери, які зібралися в понеділок у Парижі, запевнили, що продовжать надавати військову підтримку Україні, водночас посилюючи власну оборону. На неформальний європейський саміт, організований президентом Еммануелем Макроном, були запрошені лише кілька європейських лідерів: канцлер Німеччини, прем’єр-міністри Польщі, Італії, Іспанії, Нідерландів, Данії та Великобританії, а також президент Європейської ради, голова Європейської комісії та генеральний секретар НАТО. Франція планує провести у середу другу зустріч, присвячену Україні та європейській безпеці, повідомляє Reuters. За даними дипломатичних джерел, серед запрошених країн – Норвегія, Канада, Литва, Естонія, Латвія, Чехія, Фінляндія, Греція, Румунія, Швеція та Бельгія.

     

    ВИБОРИ – На сайті Постійного виборчого органу було зареєстровано понад 4 000 заяв на голосування поштою або на виборчій дільниці за межами Румунії на травневих президентських виборах. Кінцевий термін реєстрації у виборчому реєстрі як виборця поштою – 20 березня, а для голосування на виборчій дільниці – 4 березня. Підготовка до виборів президента стартує цього тижня, 20 лютого, коли буде створено Центральне виборче бюро. Кандидатури мають бути висунуті до 15 березня, а виборча кампанія розпочнеться 4 квітня.

     

    ПРАВОСУДДЯ – Міністр юстиції Румунії Раду Марінеску зустрівся у вівторок з послом Японії в Бухаресті Такаші Катаєм, з яким обговорив, серед іншого, пошук кращих рішень для судової співпраці щодо румунських громадян, які перебувають в японських в’язницях. Згідно з прес-релізом Міністерства юстиції, міністр Марінеску високо оцінив відмінну співпрацю між двома країнами у сфері юстиції, підтвердивши при цьому своє тверде зобов’язання розвивати тісне міжвідомче співробітництво в майбутньому. Двосторонні відносини між Румунією та Японією були підняті до привілейованого рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року. Минулого року була також підписана Декларація про співробітництво між міністерствами юстиції двох країн, що зробило Румунію першою країною в Європейському Союзі, яка підписала такий документ з Японією, – йдеться у прес-релізі.

     

    НАРОКОТИКИ – Сенат Румунії негласно прийняв законопроєкт, який передбачає, що особи, які ввозять в країну небезпечні наркотичні засоби для власного споживання, ризикують отримати від одного до п’яти років ув’язнення. Ініційований групою депутатів він керівної Націонал-ліберальної партії, законопроєкт також передбачає обмеження певних прав. Якщо йдеться про особливо небезпечні наркотичні засоби, то покарання становить від двох до семи років ув’язнення та заборону на користування певними правами. Законодавча пропозиція буде обговорюватися в останньому читанні Палатою депутатів.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції зберігає загальну тенденцію до зниження, але в кінці цього року зростання цін буде вищим, ніж очікувалося, – заявив на прес-конференції голова НБР Муґур Ісереску. У своєму останньому щоквартальному звіті про розвиток інфляції НБР змінив з 3,5 на 3,8% свій прогноз на кінець 2025 року і на 3,1% на кінець наступного року. Очікується, що в першому півріччі 2025 року інфляція матиме коливальний характер, зумовлений дією базових ефектів, пов’язаних із подіями в аналогічному періоді минулого року, після чого продовжить незначну тенденцію до зниження.

     

    ФУТБОЛ – Колишній румунський легіонер Крістіан Ківу був призначений у вівторок головним тренером італійської «Парми». Про це футбольний клуб оголосив на своєму офіційному сайті. Для Ківу це буде перший досвід роботи головним тренером, адже раніше він тренував кілька юнацьких команд міланського «Інтернаціонале», де виступав з 2007 по 2014 рік і де завершив свою професійну кар’єру у віці 34 років через постійні травми. У сезоні 2009/2010 рр. під керівництвом португальського тренера Жозе Моурінью він виграв з «Інтером» чемпіонат і Кубок Італії, а також Лігу чемпіонів. Команда посідає 18-те місце (з можливістю вильоту) з 20-ти, а тренерський дебют Ківу в Серії А відбудеться 22 лютого в домашньому матчі з «Болоньєю». Інша команда італійської Серії А, «Дженоа», належить румунському бізнесмену Дану Шуку, який також є мажоритарним акціонером бухарестського «Рапіда».

  • 2 січня 2025 року

    2 січня 2025 року

    ПОСТАНОВА – Новий рік у Румунії розпочався зі зростання цін та низки фіскальних заходів, за допомогою яких уряд хоче скоротити бюджетні витрати. Серед заходів, викладених у терміновій постанові, яка набула чинності 1 січня, – заморожування пенсій і зарплат у державному секторі, а також державних допомог на дітей. Водночас, цього року більше не буде працевлаштувань у державному секторі, а державні агентства та установи будуть ліквідовані або об’єднані. Постанова також скасовує пільги для працівників ІТ, будівництва, сільського господарства та харчової промисловості. Ухвалений виконавчою владою документ збільшує податок на дивіденди з 8 до 10 відсотків і запроваджує новий податок на спеціальні споруди. Згідно з новими положеннями, граничний розмір доходу мікропідприємств буде знижено з 500.000 євро до 250.000 євро. Студенти зможуть користуватися пільговими тарифами на проїзд у залізничному транспорті лише на шляху від дому до університету.

     

    ДОХОДИ – 1,8 мільйона працівників у Румунії отримають вищі доходи з 1 січня завдяки підвищенню мінімальної заробітної плати до 4050 леїв (близько 810 євро). Але, водночас, внаслідок підвищення акцизів, вартість штрафу для водіїв теж зросла, а пальне подорожчало. Вартість проїзду в метро також зросла, а пиво та ігристе вино подорожчали.

     

    НАРКОТИКИ – Понад 1600 осіб було затримано, а 1400 – взято під варту в рамках акцій, проведених румунською поліцією минулого року в боротьбі з незаконним обігом наркотиків. За даними румунської поліції, було проведено понад 3000 обшуків і ліквідовано 43 організовані злочинні угруповання, до яких входили сотні людей. Також було вилучено понад 1000 кг наркотиків та понад 1,2 мільйона різноманітних таблеток.

     

    ТУРИЗМ – Румунія увійшла до переліку 25 напрямків, які, на думку CNN Travel, варто відвідати у 2025 році. Список, який включає екзотичні напрямки з Азії, Латинської Америки, Африки та Європи, є не топом, а переліком напрямків, які варто відвідати, упорядкованих за алфавітом від Алмати в Казахстані до острова Ванкувер в Канаді. «У Європі залишилося не так багато місць, які все ще мають ту незвідану атмосферу, але Румунія серед них», – вважає CNN Travel. «Це подарунок у наші дні надмірного туризму – адже це країна, яка має все, від чорноморських курортів до надзвичайної краси Карпатських гір, і яка, схоже, намагається збільшити кількість своїх відвідувачів у сталий спосіб. Так, у замку Бран є Дракула, але якщо ви шукаєте інші середньовічні готичні принади в Трансільванії та за її межами, відвідайте Тімішоару, Клуж-Напоку, Сібіу, Брашов та Себеш. У столиці Бухаресті є чарівний старий центр, який зараз трохи переповнений туристичними барами і ресторанами, але недавня історія міста все ще залишається головною визначною пам’яткою». Також згадується Палац Парламенту, а щодо румунського сільського середовища CNN Travel вважає: «Мабуть, немає кращого способу дослідити її, ніж нещодавно відкрита Via Transilvanica – 1400-кілометровий маршрут через сільські ландшафти і села, що здаються застиглими в часі».

     

    ПІДВОДНИЙ КАБЕЛЬ – У четвер Агентство транспорту і зв’язку Фінляндії оголосило, що перевіряє нафтовий танкер Eagle S, який підозрюється у приналежності до російського «флоту-примари» (судна, що перевозять російську нафту і нафтопродукти, на які поширюється ембарго) і в пошкодженні підводного кабелю в Балтійському морі. Судно Eagle S під прапором Островів Кука підозрюється у пошкодженні на Різдво підводного силового кабелю EstLink 2, що з’єднує Фінляндію з Естонією в Балтійському морі. Судно було захоплене і під конвоєм доставлене в порту Кілпілахті, що за 40 кілометрів на схід від Гельсінкі, де слідчі проводять його огляд і допитують членів екіпажу, яких налічується близько 20 осіб. AFP нагадує, що багато подібних інцидентів сталося в Балтійському морі після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Ці дії, спрямовані проти енергетичної та комунікаційної інфраструктури, є, на думку деяких експертів і політиків, частиною «гібридної війни» між Росією і західними країнами в цьому величезному морському регіоні, що межує з кількома членами НАТО, де Москва також має точки входу.

     

    ТОРГІВЛЯ – Консервативний лідер Німеччини Фрідріх Мерц, який є фаворитом на посаду канцлера, підтримав би нову спробу переговорів щодо угоди про вільну торгівлю зі Сполученими Штатами у відповідь на жорсткіші умови торгівлі, заявив він в інтерв’ю німецькому інформаційному агентству ДПА. За президентства Дональда Трампа європейська економіка опиниться в складних умовах, сказав Мерц в інтерв’ю, опублікованому в четвер, але відповіддю Німеччини і Європи в цілому має стати відновлення конкурентоспроможності, а не запровадження тарифів. Нова євро-американська ініціатива щодо спільної вільної торгівлі могла б запобігти небезпечній спіралі тарифів, додав лідер опозиційної Християнсько-демократичної партії. Трамп, який має вступити на посаду приблизно за місяць до федеральних виборів у Німеччині, зупинив переговори щодо запропонованої торговельної угоди між ЄС та США під час свого першого терміну перебування на посаді і запровадив низку торговельних суперечок з ЄС.

     

    ПОГОДА – У найближчі 24 години погода в Румунії похолодає, особливо на південному заході, заході, півночі та північному сході. У четвер румунські метеорологи оголосили помаранчеве попередження про хуртовини, дійсне до п’ятниці ранку в гірських районах десяти повітів, а також два жовтих попередження про посилення вітру, що охоплюють периметри в центрі, на північному заході, сході та півдні. У районах, що знаходяться під помаранчевим кодом, вітер буде сильним, з поривами понад 110 – 120 км/год, буде сильна хуртовина і дуже низька видимість нижче 50 метрів. До суботи в більшості повітах зберігатиметься прогноз помірних опадів, сніг та сніговий покрив у горах, місцями ожеледиця.

  • Заходи на пунктах пропуску

    Заходи на пунктах пропуску

    Румунія має чотири робочі сканери на пунктах пропуску на кордонах, ще п’ять почнуть працювати наступного місяця, а в 2025 році ще вісім сканерів будуть розміщені на прикордонних митницях. Про це повідомила Митна служба Румунії на запит бухарестських ЗМІ. Перші сканери вже були встановлені на зовнішніх кордонах Європейського Союзу: три на кордоні з Республікою Молдова в травні 2024 року та один на кордоні з Україною – в жовтні. У грудні 2024 року буде встановлено один у Констанці, найбільшому чорноморському портовому місті Румунії, ще три на кордоні з Україною та один на кордоні з Сербією.

    Наступного року Констанца та пункти перетину через кордон з Республікою Молдовою та Україною також залишаться пріоритетними для встановлення нових сканерів. З 2026 року система буде поширена на кордоні з Угорщиною та Болгарією, які, як і Румунія, є країнами-членами ЄС.  Митна служба повідомляє, що з моменту введення в експлуатацію сканерів митні інспектори виявили понад 53.000 євро, 123.000 молдовських леїв і 3.100 цигарок після сканування двох мікроавтобусів, що прибули з Республіки Молдова.

    Незадекларовані гроші та контрабандні сигарети були приховані в даху мікроавтобусів і були виявлені системою сканування. У даху мікроавтобуса також було виявлено чотири пістолети та понад 500 набоїв до них. «З кожним новим сканером, встановленим на митницях, ми бачимо як суттєве підвищення ефективності контролю, так і зміни у поведінці тих, хто намагається обійти закон. Ці зміни чітко показують, що наші заходи є не тільки необхідними, але й ефективними», – ствердив Марчел Болош, очільник Міністерства фінансів, під керівництвом якого діє Митна служба.

    З іншого боку, за перші дев’ять місяців цього року румунські поліцейські виявили тонни наркотиків – майже 170 кілограмів наркотиків високого ризику і 800 кілограмів наркотиків ризику, чотири тонни зеленої маси канабісу, сім тонн заборонених допінгових речовин, вилучених з підпільної фабрики, й одне з найбільш значних вилучень в порту Констанца – 16 тонн фруктової м’якоті, що містила кокаїн. Поліція повідомляє, що було ліквідовано 33 злочинні угруповання, до яких входило майже 240 осіб.

    Також за дев’ять місяців цього року правоохоронці вилучили понад 21 мільйон сигарет та 6 тонн контрабандного тютюну. У рамках боротьби з контрабандою тютюну та тютюнових виробів у випадку 119 осіб було застосовано запобіжні заходи, а 29 – заарештовано. У цих випадках співробітники поліції також наклали штрафи на суму майже 7 мільйонів леїв (близько 1,4 мільйона євро).

  • Антинаркотична кампанія в Румунії

    Антинаркотична кампанія в Румунії

    Прийміть свої почуття, подолайте свої страхи та спрямуйте свою енергію в конструктивне русло! Є так багато здорових альтернатив, щоб залишатися енергійним і ʺкрутимʺ, але з головою на плечах і ногами на землі, з постійним зв’язком зі своїми цілями та реальністю! Це, в двох словах, заклик Національного агентства з питань боротьби з наркотиками, яке ініціювало кампанію ʺGroundʺ в декількох столичних ліцеях, з метою запропонувати молодим людям безпечні способи управління своїми емоціями, характерними для підліткового віку. Послання кампанії є потужним: тобі не потрібні вигадки чи компроміси, щоб стати прикладом для наслідування для покоління, до якого ти належиш, або щоб реалізувати свій потенціал.

     

    Головне – визнати свою недосконалість, поважати свої принципи, а коли загубишся, звернутися за допомогою. Цей меседж доноситься до молоді безпосередньо, через зустрічі та семінари в школах, а також через запуск газети, орієнтованої на покоління Ground, через веб-сайт та сторінки у соціальних мережах, присвячених цій кампанії. За словами Рамони Дабіжи, директорки Національного агентства з питань боротьби з наркотиками, окрім ризиків, пов’язаних з вживанням наркотиків, молодим людям нагадують про безліч доступних для них варіантів здорового способу життя. А тим, хто вже піддався спокусі вжити заборонені речовини, нагадують, що якщо вони відчувають себе пригніченими або перебувають у групі ризику, то можуть отримати безкоштовну та конфіденційну консультацію.

     

    Щоб надати більшої ваги кампанії ʺGroundʺ, старшокласники мали змогу поспілкуватися та перейняти успішний досвід румунських спортсменів з видатними кар’єрними результатами, взірцями дисципліни, амбіцій та здорового способу життя. Серед зірок, які долучилися до кампанії, були Ларіса Йордаке – 16-разова золота медалістка чемпіонатів Європи зі спортивної гімнастики, Ана Марія Бринзе – багаторазова переможниця Олімпійських ігор, триразова чемпіонка світу та семиразова чемпіонка Європи з фехтування, Анкуца Боднар – олімпійська чемпіонка Токіо-2020 та Парижа-2024 з академічного веслування, футболісти Флорін Гардош та Іонел Денчулеску, баскетболіст Вірджіл Штенеску. А плавець Давід Поповіч, чемпіон року та кумир свого покоління, вирішив долучитися до кампанії через інтерв’ю, опубліковане в газеті ʺGroundʺ або на веб-сайті кампанії.

     

    Неможливо виміряти справжні масштаби вживання наркотиків у Румунії. Але хоча статистика не може точно відображати реальний стан справ, безперечно одне – ситуація погіршилася за останні роки, що спонукає експертів і політиків бити на сполох і шукати шляхи протидії проблемі. Місцевий референдум також відбудеться в Бухаресті 24 листопада, одночасно з першим туром президентських виборів. Одне з трьох питань, винесених на референдум, стосуватиметься участі мерії у запобіганні вживанню наркотиків у середніх школах та ліцеях.

  • 22 жовтня 2024 року

    22 жовтня 2024 року

    ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Палата депутатів прийняла у вівторок, як орган, що приймає рішення, законопроект, що забезпечує новий механізм встановлення рівня мінімальної заробітної плати, відповідно до положень європейської директиви у цій сфері. Працівники мають право на мінімальний захист в оплаті праці у вигляді встановленої законом мінімальної заробітної плати або у вигляді гідної заробітної плати та умов праці, встановлених колективним договором, колективною угодою або іншими письмовими угодами. Відповідно до проєкту, гарантована національна мінімальна заробітна плата встановлюється щорічно рішенням уряду і застосовується з 1 січня наступного року з періодичним переглядом один раз на рік після консультацій з репрезентативними об’єднаннями профспілок і роботодавців. Базова гарантована національна мінімальна заробітна плата, встановлена рішенням Уряду, може встановлюватися працівникові на період не більше 24 місяців з дня укладення індивідуального трудового договору.

     

    ВІЗИТ – У середу Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до Чорногорії на запрошення свого колеги Якова Мілатовича. Згідно із заявою Адміністрації Президента, це перший візит глави держави з моменту встановлення дипломатичних відносин, який є важливою віхою у двосторонніх відносинах і відбувається в контексті особливо динамічного політико-дипломатичного та галузевого діалогу. Політичні консультації двох президентів будуть присвячені політико-дипломатичному та оборонному співробітництву, підтримці європейського курсу Чорногорії, а також основним регіональним та глобальним безпековим викликам. Що стосується галузевих сфер співробітництва, то будуть обговорюватися можливості для збільшення інвестицій і торгівлі, активізації контактів у сферах енергетики, туризму, сільського господарства, внутрішніх справ, досліджень, освіти і культури.

     

    МОЛДОВА – Міністерство закордонних справ у Бухаресті вітає організацію владою в Кишиневі президентських виборів і конституційного референдуму 20 жовтня в Республіці Молдова відповідно до високих демократичних стандартів. Вихід до другого туру виборів з високим результатом кандидата з найбільш щирими і глибокими проєвропейськими поглядами – президентки Майї Санду – і результат конституційного референдуму доводять, незважаючи на виклики, прихильність громадян до європейського, демократичного майбутнього Республіки Молдова», – йдеться в прес-релізі. Перемогу на виборах здобула Майя Санду, яка у другому турі зустрінеться з кандидатом від Соціалістичної партії Олександром Стояногло. На референдумі щодо членства країни в ЄС громадяни проголосували за вступ до ЄС з перевагою у менш ніж 12 000 голосів. ЄС і Білий дім привітали результати виборів, тоді як Москва, звинувачена у втручанні у виборчий процес, заперечила втручання і заявила, що вибори не були вільними.

     

    ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд переглянув свій прогноз зростання румунської економіки в цьому році з 2,8% у квітні, згідно з останнім звітом, опублікованим у вівторок міжнародною фінансовою організацією. За даними МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, темпи зростання румунської економіки сповільняться до 1,9% в цьому році, а в 2025 році прискоряться до 3,3%. Організація також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії ще більше збільшиться до 7,5% ВВП цього року. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання цін в Румунії цього року становитиме 5,3%, а в 2025 році – 3,6%.  Що стосується рівня безробіття, то, за оцінками Фонду, він залишиться стабільним на рівні 5,6% цього року та 5,4% наступного.

     

    НАРКОТИКИ – Інформаційна кампанія Національного агентства з питань боротьби з наркотиками нещодавно стартувала в кількох середніх школах Бухареста через серію інтерактивних заходів – зустрічей і семінарів, спрямованих на інформування молоді про ризики вживання наркотиків. Послання влади також може досягти підлітків через газету, веб-сайт і сторінки в соціальних мережах, присвячені цій кампанії. Румунські спортсмени з видатними кар’єрними досягненнями приєдналися до кампанії Національного агентства з питань боротьби з наркотиками.

     

    ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер здійснює з 22 по 24 жовтня робочий візит до Туреччини, в Стамбул, на запрошення свого колеги Яшара Гюлера. Обидва посадовці проведуть двосторонню зустріч, під час якої обговорять результати, досягнуті з моменту реалізації проекту MCM Black Sea, і необхідні кроки для створення коридору військової мобільності між Болгарією, Румунією і Туреччиною, відповідно до Листа про наміри, підписаного минулого тижня на засіданні міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. В рамках візиту міністр Анджел Тилвер також зустрівся з президентом Агентства оборонної промисловості (SSB) Халуком Горгуном і відвідав Міжнародну оборонну і аерокосмічну виставку SAHA EXPO 2024, яка є еталонним заходом в галузі оборонної і аерокосмічної промисловості, що проходить у виставковому центрі Єшилькоя в Стамбулі.

     

    УКРАЇНА – Європейський парламент у вівторок схвалив надання Україні кредиту в розмірі до 35 млрд євро, який буде профінансовано за рахунок прибутків, отриманих від російських активів, заморожених в Європі, повідомляє AFP. Ця сума є внеском ЄС до пакету допомоги на суму майже 45 млрд євро, узгодженого в червні найбільшими економіками світу, які зустрілися в рамках групи G7. США, Канада, Великобританія і Японія мають вирішити, якою мірою вони братимуть участь у кредиті. За даними AFP, російські активи на суму близько 280 млрд євро були заморожені в ЄС після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

     

    КІНО – У місті Сібіу, що в центрі Румунії, триває Міжнародний фестиваль документального кіно «Астра». Протягом тижня, до 27 жовтня, буде показано понад 100 документальних фільмів. Покази відбуваються в кількох місцях по всьому місту – кінотеатрах, театрах і в Новому кінокуполі, просторі на головній площі міста Сібіу, який пропонує глядачам особливий досвід перегляду з використанням сучасних технологій, де вони стають частиною мистецького світу, до якого запрошуються для спостереження. Нагороди фестивалю будуть присуджені журі, до складу якого входять престижні професіонали документального кіно, у чотирьох конкурсах – «Центральна та Східна Європа», «Румунія», «Нові голоси документального кіно» та «Студентський конкурс». Участь беруть студенти та викладачі з престижних університетів Праги, Загреба, Вільнюса, Братислави, Зліна, Клуж-Напоки та Бухареста», – зазначають організатори. Міжнародний фестиваль документального кіно Astra Film у Сібіу, започаткований у 1993 році як інноваційний проєкт, є одним з найважливіших фестивалів неігрового кіно в Європі, включений Європейською кіноакадемією до переліку тих, що мають право на прямі номінації на здобуття Європейської кінопремії.

  • 13 липня 2024 року

    13 липня 2024 року

    СПЕКА – У Румунії оголошено червоний рівень небезпеки спекотної погоди, за винятком деяких районів у центрі, на півночі та південному сході, де оголошено помаранчевий рівень небезпеки. Це наймасштабніше попередження такого роду, оголошене в Румунії до цього часу. З понеділка, на два дні, по всій країні набуває чинності новий червоний код небезпеки спекотної погоди, за винятком дев’яти повітів у північній половині країни, які будуть під помаранчевим кодом. Вдень максимальні температури піднімаються до 42 градусів за Цельсієм в тіні, а вночі не опускаються нижче 20 градусів за Цельсієм. Тепловий дискомфорт особливо відчутний, а температурно-вологісний індекс (TIU) перевищує критичний поріг у 80 одиниць. Національні та місцеві органи влади намагаються впоратися з ситуацією. У кількох населених пунктах були створені пункти першої медичної допомоги та гідратації, щоб допомогти людям, які постраждали від екстремальної спеки. Введено обмеження на рух великовантажного транспорту. Автомобілям вагою понад 7,5 тонн заборонено рух на автомагістралях, швидкісних трасах та національних дорогах цими вихідними.

     

    НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку подякував у п’ятницю Франції за те, що вона “без вагань і в рекордно короткі терміни мобілізувала свої сили і взяла на себе роль рамкової країни Багатонаціональної бойової групи НАТО, а також за присутність в Румунії значного контингенту військовослужбовців”. Глава Уряду взяв участь у прийомі з нагоди Національного дня Франції в Бухаресті. Він згадав про двостороннє Стратегічне партнерство і зазначив, що наступного року відзначатиметься 145 років дипломатичних відносин, “протягом яких ми стали сім’єю”. Марчел Чолаку також нагадав, що Франція є одним з найважливіших іноземних інвесторів в Румунії. З іншого боку, він подякував країні-партнеру за підтримку повного приєднання Румунії до Шенгенської зони, а також у процесі вступу до ОЕСР. Глава уряду підтвердив, що передова присутність на східному фланзі є важливим компонентом стримування і оборони НАТО.

     

    НАРКОТИКИ – Уряд Румунії вніс зміни до термінової постанови про тестування водіїв на наркотики після того, як закон зазнав різкої критики з боку громадянського суспільства. Було вирішено, що водії, чиї права були вилучені, отримають їх назад, якщо результати біологічних тестів у судово-медичних лабораторіях не будуть готові протягом 72 годин. Влада заявила, що співробітники поліції будуть перевіряти водіїв, як тільки стане зрозуміло, що в транспортному засобі або при водієві є заборонені речовини. Якщо остаточні результати судово-медичних лабораторій покажуть наявність наркотиків в організмі, то водійське посвідчення буде знову вилучено, а водій відповідатиме відповідно до  закону.

     

    МУЗЕЙ – У Національному музеї історії Румунії проходитиме протягом місяця проект CultMuse, який фінансується ЄС. На суботу було заплановано нове полювання за скарбами. У рамках проекту CultMuse волонтери з Румунії, Франції, Швеції, Естонії, Фінляндії та Латвії працюють у трьох робочих групах: впровадження, логістики та просування. Вони проводитимуть заходи в Національному музеї історії Румунії з метою надання громадськості цікавого музейного досвіду, підкреслюючи при цьому роль музею як важливого ресурсу неформальної освіти. CultMuse має на меті заохочувати освітню діяльність у музеях, допомогти зрозуміти, як працюють ці культурні інституції, а також надати громадськості можливість брати участь у мультидисциплінарних заходах, організованих волонтерами з європейських країн, які походять з різних інтелектуальних та професійних середовищ.

     

    ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Наступного тижня в Страсбурзі депутати Європарламенту голосуватимуть за другий термін Урсули фон дер Ляєн на посаді голови Європейської комісії, а перед голосуванням пройдуть дебати. 65-річному німецькому політику потрібні голоси щонайменше 361 з 720 депутатів Європарламенту, щоб бути переобраною на посаду президента Комісії. Цього тижня в Європарламенті сформувалися дві нові ультраправі фракції, і одній з них вдалося зібрати достатню кількість депутатів, щоб стати третьою за величиною політичною силою в законодавчому органі ЄС. Народна партія, соціал-демократи, ліберали та зелені мають 454 місця в європейському законодавчому органі і є тими чотирма фракціями, які хочуть створити так званий санітарний кордон, щоб ізолювати дві ультраправі фракції – “Патріоти заради Європи” та “Європа суверенних націй”. Ці дві групи виступають проти допомоги Україні, вважаються такими, що мають дружні погляди щодо Москви, і їх звинувачують у тому, що вони складаються з авторитарних партій. Також наступного тижня у Страсбурзі нові депутати Європарламенту обиратимуть свого спікера, 14 віце-президентів та квестора. Уродженка Мальти Роберта Метсола, 1979 року народження, може бути знову затверджена на посаді голови Європарламенту.

     

    ПОЖЕЖНИКИ – Другий контингент з 40 румунських пожежників вирушив у суботу до Франції для обміну персоналом, який протягом останніх двох тижнів надавав підтримку французьким колегам у моніторингу територій, що знаходяться під загрозою лісових пожеж. З 1 по 31 липня Департамент з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ, через Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій, бере участь зі спеціалізованим національним модулем з боротьби з лісовими пожежами в програмі попередньої підготовки, організованій Генеральним директоратом з питань європейського цивільного захисту та операцій з гуманітарної допомоги (DG ECHO), з метою посилення стійкості французьких пожежників в управлінні цим типом ризику. Перший контингент у складі 40 пожежників і 8 технічних засобів (3 лісові пожежні машини місткістю 3 000 літрів, 1 автоцистерна місткістю 30 000 літрів, 1 велика пожежна машина місткістю 10 000 літрів, 2 автомобілі швидкого реагування і управління та 1 мікроавтобус) прибув до Франції 30 червня.

  • 7 липня 2024 року

    7 липня 2024 року

    ГРОМАДЯНСТВО – Румуни, які проживають в Іспанії, зможуть отримати подвійне громадянство до кінця цього року, оголосив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку після переговорів зі своїм іспанським колегою Педро Санчесом у суботу в Бухаресті. Глава румунської виконавчої влади повідомив, що угода про подвійне громадянство наразі знаходиться в Міністерстві юстиції в Мадриді, і запевнив, що до кінця року понад 1 000 000 румунів зможуть скористатися цією можливістю. Якщо угода про подвійне громадянство буде прийнята, Румунія стане третьою європейською країною, після Франції та Португалії, яка укладе таку угоду з Іспанією. Чолаку також повідомив, що до кінця 2024 року румунські громадяни більше не потребуватимуть віз для поїздок до Сполучених Штатів Америки, і висловив сподівання, що Румунія також приєднається до Шенгенської зони з сухопутними кордонами. Прем’єр-міністр Румунії також поінформував Педро Санчеса про намір Бухареста провести спільне засідання урядів двох країн, на порядку денному якого буде угода про створення та функціонування румунсько-іспанських двомовних секцій, організацію двомовних іспитів на отримання атестату про повну загальну освіту в румунських ліцеях, а також про співпрацю в галузі оборони та боротьби з торгівлею людьми. І останнє, але не менш важливе: румунська сторона також заявила, що має підтримку Іспанії у своєму прагненні отримати представницький портфель у майбутній Європейській комісії.

     

    КУЛЬТУРА – Румуни та іноземні туристи, які відвідують нашу країну, все більше цікавляться культурою, заявила міністерка культури Румунії Ралука Туркан. За її словами, кількість відвідувачів музеїв, публічних колекцій, ботанічних садів, зоопарків, акваріумів і природних заповідників у 2023 році зросла на понад 3 мільйона в порівнянні з 2022 роком. Туркан послалася на дані, опубліковані Національним інститутом статистики, згідно з якими кількість відвідувачів, які взяли участь у “Ночі музеїв”, зросла з 481.000 у 2022 році до 596.000 у 2023 році. З’ясувалося, що мережа музеїв та публічних колекцій зросла минулого року до 464 державних та приватних закладів. Водночас понад 33,5 мільйона культурних та природних цінностей стали доступними для громадськості, що на 713.000 більше, ніж у 2022 році. Кількість вистав та концертів також зросла до 24.100, а кількість глядачів перевищила 6,1 мільйона. Міністерка культури також підкреслила, що кількість активних користувачів бібліотек зросла на 57.000, а в 2023 році румуни запозичили на 600.000 книг більше, ніж у 2022 році.

     

    НАРКОТИКИ – Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму затримали громадянина Румунії, який проживає в Сполучених Штатах Америки і перебуває під слідством за торгівлю наркотиками підвищеної небезпеки. За версією слідства, він пропонував заборонені речовини у вигляді желе, що містять тетрагідроканабінол (ТГК), на приватному заході, організованому 29 червня, на якому були присутні неповнолітні. Одне з таких желе з’їла 3-річна дівчинка, яку згодом госпіталізували для проведення складних медичних досліджень. Під час обшуку в будинку підозрюваного також було виявлено велику кількість канабісу, а розслідування показало, що наркотик планували продати на фестивалі електронної музики Neversea в Констанці на узбережжі Чорного моря.

     

    ВИБОРИ – У неділю понад 2800 виборців чорноморського курорту Костінешть знову прийшли на виборчі дільниці, щоб обрати свого мера. Центральне виборче бюро анулювало вибори, що відбулися 9 червня, і вирішило провести їх повторно через суперечливі результати після кількох перерахунків голосів та інших недоліків виборчого процесу. Спочатку переможцем став чинний мер, представник Соціал-демократичної партії, який випередив кандидата від Націонал-ліберальної партії на один голос. Після першого перерахунку голосів ліберальний кандидат став першим, але це рішення було оскаржене його політичним опонентом. Потім ще один підрахунок голосів показав нічию. СДП і НЛП формують правлячу коаліцію в Бухаресті, але були опонентами на місцевих виборах у більшості міст Румунії.

     

    ТРАНСПОРТНИЙ РУХ  – З понеділка по 9 серпня буде закрито транспортний рух на національній дорозі DN7 в долині ріки Олт, дуже завантаженій дорозі, що з’єднує центральну та південну Румунію. Зокрема, рух буде перекрито вдень, з 06:00 до 20:00. Закриття долини ріки Олт необхідне для розчищення понад 20 000 дерев на гірських схилах над дорогою для будівництва автомагістралі Сібіу-Пітешть. Обмеження руху також будуть введені з середи на болгарській ділянці мосту Джурджу-Русе, що з’єднує Румунію і Болгарію, в рамках робіт з відновлення інфраструктури. Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало прес-реліз, в якому закликає громадян бути обережними за кермом і дотримуватися тимчасових дорожніх знаків. Роботи триватимуть два роки, але дорожній рух не буде повністю зупинений. Рух буде здійснюватися почергово по одній смузі за домопогою світлофорів.

  • Жорсткіші закони, прийняті парламентом

    Жорсткіші закони, прийняті парламентом

    Законопроект про посилення покарання для водіїв спійманих за кермом у нетверезому стані або під дією наркотиків був прийнятий Палатою депутатів у Бухаресті. Документ також забороняє відстрочку відбування покарання у вигляді позбавлення волі особам, засудженим за скоєння смертельних ДТП під впливом алкогольних напоїв або психоактивних речовин.

    По суті, з моменту ухвалення і набуття чинності закону, кожен, хто буде спійманий за кермом у стані алкогольного сп’яніння або під впливом психоактивних речовин, отримає не лише вирок, але й заборону керувати транспортним засобом на строк до 10 років, пояснив сенатор соціал-демократ Роберт Казанчук, ініціатор законопроєкту. Наразі судді не можуть призначати терміни більше 5 років.

    Штраф буде застосовуватися лише до водіїв, рівень алкоголю в крові яких перевищує поріг, за яким вживання алкоголю вважається кримінальним злочином, а саме 0,8 г спирту на 1 л крові чистого алкоголю в крові. Крім того, якщо вони спричинять дорожньо-транспортну пригоду, що призведе до загибелі людей, покарання становитиме від 15 до 25 років позбавлення волі. Нормативним актом передбачено, що осіб, у яких буде виявлено заборонені речовини, більше не будуть штрафуватися, а отримуватимуть покарання у вигляді позбавлення волі.

    Документ доповнює чинний з минулого року закон “Анастасія”, який передбачає тюремне ув’язнення без можливості відстрочки для п’яних або наркозалежних водіїв, які спричиняють ДТП, що призводять до загибелі жертв. Закон “Анастасія” названо на честь 4-річної дівчинки, яка загинула у 2022 році через водія без прав. Список наркотиків підвищеної небезпеки також було оновлено, до нього додано шість нових речовин, отриманих синтетичним шляхом.

    З іншого боку, Палата депутатів, як орган, що приймає рішення, прийняла нормативний акт, що зобов’язує втікачів, які ухиляються від кримінального переслідування або відбуття покарання, сплачувати судові витрати у разі їх повернення в країну. Зокрема, держава відшкодовуватиме свої витрати на їхню екстрадицію. За словами міністра юстиції Аліни Горгіу, вартість кожної особи, доставленої до Румунії для відбування покарання, коливається від кількох тисяч євро до 25 000 євро, гроші, які зараз сплачує держава, в той час як явище втікачів зростає з року в рік.

    Закон поширюється на осіб, які перебувають у міжнародному розшуку і щодо яких видано європейський ордер на арешт, а також на осіб, які втекли за межі ЄС і щодо яких триває процедура екстрадиції. Колишній столичний мер лікар Сорін Опреску, Аліна Біка (колишня голова Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму), Маріо Йоргулеску (син голови Професійної футбольної ліги Джино Йоргулеску) і принц Пауль Філіп (онук короля Румунії Кароля II) – це лише кілька імен у списку відомих втікачів, які після засудження знайшли притулок в інших країнах, багато з яких в Італії та Греції. Деяких з них Румунія не може повернути до країни роками.

  • Європа, на маршруті наркотиків

    Європа, на маршруті наркотиків

    Незважаючи на різку критику з боку
    правоцентристської опозиції, асоціацій лікарів та церкви, Парламент Мальти в
    середині грудня схвалив закон, згідно з яким повнолітнім особам дозволено мати
    при собі до семи грамів канабісу та вирощувати до чотирьох рослин вдома.


    Таким чином, Мальта стала першою європейською країною, яка легалізувала канабіс
    для особистого використання та контрольованого домашнього вирощування. Рішення
    було прийняте в контексті ширшої течії в Європейському Союзі, у жовтні
    Люксембург оголосив про подібні плани, але законодавчий орган країни ще не
    схвалив цей захід, Німеччина, де використання канабісу в медичних цілях
    легалізовано з 2017 року, має намір створити юридично регульований ринок канабісу.
    Також уряди Швейцарії, Люксембургу та Нідерландів заявили про такі плани. В
    Італії споживачі наркотиків зібрали достатньо підписів, щоб провести
    спеціальний референдум з цього питання.


    Зміна підходу європейських урядів відбулася
    після рішення Комісії з наркотичних речовин ООН від 2020 року, згідно з яким канабіс був виключений зі списку найнебезпечніших
    наркотиків. Дослідження, опубліковане в листопаді Інститутом з
    питань економіки конкуренції показує, що легалізація канабісу принесе
    Німеччині, наприклад, податкові надходження в розмірі близько 4,7 мільярдів
    євро на рік, включаючи заощадження в розмірі 1,3 мільярда євро на діяльності
    поліції та судової влади, та створить 27 тисяч робочих
    місць. Які шанси мають заходи, що були прийняті або що розглядаються різними країнами, щоб тримати
    під контроль споживання наркотиків – явище, яке постійно зростає в Європі,
    ринок, який забезпечений як внутрішнім виробництвом, так і
    незаконним обігом наркотиків з інших частин світу?


    Південна Америка, Західна Азія та Північна
    Африка є важливими джерелами для нелегальних наркотиків, що надходять до
    Європи, в той ча як Китай є країною-джерелом нових психоактивних
    речовин. Європейський звіт про лікарські засоби, представлений у червні
    2021 року, попереджає про ризики для здоров’я населення, пов’язані
    з доступністю та використанням ширшого спектру речовин, часто з високою
    ефективністю та якістю. Документ показує, що 15% дорослих молодих європейців,
    тобто 18 мільйонів, вживали канабіс протягом останнього року і понад 25
    мільйонів осіб віком від 15 до 64 років, тобто 7,6% цієї групи європейців,
    споживали канабіс. У звіті описується, як організовані злочинні групи
    збільшували виробництво нелегальних наркотиків у Європі, та вказується на те,
    що продовжують з’являтися нові шкідливі та потужні психоактивні речовини. У
    2019 році в Європейському Союзі було зареєстровано півтора мільйона злочинів,
    пов’язаних з наркотиками, 82% з яких були пов’язані з використанням чи
    зберіганням у особистих цілях. При цьому закрито 370 нелегальних
    лабораторій.


    За даними Європейської обсерваторії
    наркотиків та наркоманії (EMCDDA), більше половини з 45 міст, які мають дані
    про залишки кокаїну в стічних водах, за 2018 та 2019 роки, повідомили про їх
    збільшення. Централізовані дані також показують, що в ЄС, як і раніше затримуються великі обсяги кокаїну та
    героїну, що викликає побоювання щодо можливого впливу на рівні споживання.
    Румунські фахівці також зазначають, що останнім часом зросло споживання
    канабісу та психоактивних речовин, а вік споживачів знижується. За 11 місяців
    2021 року поліцейські Управління по боротьбі з організованою злочинністю
    затримали в Румунії майже півтори тонни героїну, майже 900 кг кокаїну та понад
    400 кг канабісу – показники збільшуються, порівняно з минулими роками.
    Більшість із цих речовин не залишається в країні, – пояснив для Радіо Румунія
    Віктор Ністор, головний комісар поліції: «Усі великі партії, затримані в
    Румунії впродовж останніх років, не були призначені для румунського ринку, вони
    транзитували країну. Як і інші європейські країни, Румунія є територією
    маршрутів нелегального обігу наркотиків, тому що тут є доступ зокрема, до
    чорноморського порту, це класичний балканський маршрут, що йде з Афганістану,
    Ірану, через Туреччину до Болгарії та Румунії, до Західної Європи, говорячи про
    маршрути героїну. Якщо ми порівнюємо себе з навколишніми країнами стосовно
    боротьби з цим явищем, то ми вважаємо що у нас добре. З іншого боку, обсяги,
    які призначені для румунського ринку також постійно збільшуються, тому що всі звіти
    про моніторинг незаконного обігу наркотиків показують той факт, що всі види
    наркотиків більше присутні на ринку, і кількість споживачів постійно зростає.»


    Віктор Ністор вважає, що Румунія не готова до
    легалізації легких наркотиків, навіть якщо цього вимагає низка асоціацій. Він
    каже, що ці заходи можна б вводити поступово, щоб підготувати систему охорони
    здоров’я та систему освіти, щоб люди усвідомлювали небезпеку впливу наркотиків,
    і лише потім можна буде прийняти варіант, необов’язково для їхньої легалізації,
    але скоріше для декриміналізації споживання окремих категорій легких
    наркотиків.

  • Про вибір

    Про вибір

    Фільми, театральні вистави, круглі столи та навіть табори для підлітків були частиною заходів, проведених в рамках проекту про здорові вибори. Вибір вибору – це назва проекту, організованого Асоціацією Бенева, фінансованого урядом Румунії через Міністерство внутрішніх справ – Національним агентством по боротьбі з наркотиками, в рамках Програми національного інтересу з профілактики та медичної, психологічної та соціальної допомоги споживачам наркотиків 2015-2018. Це проект, в якому йдеться про людей і досвід.

    Флорентіна Чеканя-Петраріу, член Асоціації «Бенева», пояснила нам назву проекту: У проекті йдеться про наш вибір і ми вирішили втрутитись в громаду та освіту. Проект розпочався з потреб, які ми виявили серед підлітків, з того факту, що вони часто відчувають себе невидимими та під тиском суспільства, бо вони вчаться, ходять до школи, що не погано, але наполягається на тому, щоб вони отримували великі оцінки, навіть забуваючи про пристрасті, на користь шкільних предметів. Це спонукало нас намагатися відкрити їм очі, і показати, що є люди, які йдуть за своєю мрією і перетворюють її на професію.


    Мотиваційний проект покликаний реагувати на потребу, виявлену її ініціаторами, як сказав нам голова Асоціації «Бенева» Юліан Векерян: Ми помітили, що в системі освіти, де речі змінюються дуже швидко, те що важливо для учнів, і те, що залишається все життя з тобою – і саме це ми намагалися заохотити через цей проект – це вибір жити своїми мріями та пристрастями до кінця. Тому що пристрасті, які вони виявляють протягом цього періоду в їхньому житті, залишаться до кінця. Наприклад, це театр, музика, спорт, особливо спорт, наприклад, зберігає їх здоровими, щоб виконати всі задуми.

    Ми запитали, комісара поліції Паулу Фресіною, які заходи здавались їй важливими у цьому проекті щодо профілактики вживання наркотиків, у проекті адресованому учням: Абсолютно всі заходи були важливими, але те, що привернуло нашу увагу з точки зору фінансиста, була театральна вистава реалізована нашими партнерами Асоціації Бенева, а також заходи, проведенні в шкільних таборах. Інформація та обізнаність, у смислі просування здорового способу життя.

    І тому, що в рамках проекту також було знято фільм, який вимагали ліцеї показати, Юліан Векерян, президент Асоціації «Бенева», подає деталі: Фільм починається з ідеї учня ліцею Крістіана Робе, який зустрічається з людьми, які його надихають. І ці люди навіть є моделями для сучасних поколінь. Крім пристрасті слід мати деякі моделі, які б керували вашу поведінку, щоб ви були успішними Успіх – це мета кожного з нас, але ми хочемо жити в прекрасному світі, і люди спрямовують до гарного світу та прекрасних людей!

    Ми запитали Юліана Векеряна, який був найважливіший вплив проекту: Коли дитина сьомого класу каже я довіряю тобі, щоб розповісти, що відбувається в моєму житті, я вважаю це надзвичайним наслідком. Або коли учениця ліцею підходить до тебе і каже: Господи, ви світло для нашого ліцею, і те, що ви принесли, – це приклади, до яких ми досі не мали доступу! Не мають значення так багато сльози, можливо більше посмішки учнів, коли ми розповідали їм іноді хороші, іноді погані історії про те, що може статися з ними, я думаю, що найбільший вплив від проекту – посмішка дітей!

    І з точки зору соціального помічника Служби скорочення попиту на наркотики Міхаели Бебу, проект був успішним та необхідним: «Рівень споживання, зареєстрований у нашій країні, не перевищує середній показник країн ЄС, не є значним відхиленням. Ми всі докладаємо зусиль, і громадські установи, і ми раді, що громадянське суспільство приєднується до цих демаршів, тому що разом ми можемо зробити набагато більше, ніж ми могли б зробити окремо. Ми прагнемо продовжувати та розвивати це партнерство.

    І підвищена ефективність такого проекту ґрунтується на тому, що сьогодні його вплив на дитину потрапить в Інтернет та засоби масової інформації, поширюючись за межі очікувань.

  • 8 квітня 2015 року

    8 квітня 2015 року

    КОРУПЦІЯ – Конституційний суд Румунії задовольнив позов керівника Вищої ради
    юстиції, констатувавши наявність конфлікту конституційного характеру між Генеральною
    прокуратурою та Сенатом (верхньою палатою Парламенту Румунії), викликаного відмовою останнього опублікувати рішення, що засвідчує підсумки голосування у Сенаті довкола запиту Національної
    антикорупційної дирекції про надання згоди на арешт екс-міністра транспорту,
    сенатора Дана Шови, обвинуваченого у співучасті в зловживанні службовим
    становищем. Сенат зобов’язаний відредагувати рішення, прийняте на пленарному засіданні 25 березня, що підтверджує результат голосування щодо згоди на арешт Дана Шови, повідомити його всім компетентним державним органам, а також
    опублікувати його в Офіційному віснику. Нагадаємо, що 25 березня Сенат не дав згоду на арешт
    соціал-демократа Дана Шови, стверджуючи, що
    подібне рішення приймається більшістю голосів від загальної кількості сенаторів. Відповідну позицію Сенату оскаржили в
    Конституційному суді президент
    Клаус Йоханніс, Вища рада юстиції та опозиційна націонал-ліберальна партія.




    МОЛОДЬ
    – Більше 400 тисяч молодих румунів отримають консультації та гранти, що
    допоможуть їм знайти і зберегти стабільну і гідно оплачувану роботу на більш
    тривалий період часу, – заявив прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта на
    презентації програми Гарантії для молоді – проект, фінансований з фондів ЄС,
    спрямований на скорочення рівня безробіття серед молоді. Європейська Комісія
    виділила на впровадження цієї програми 470 млн євро, – сказав прем’єр-міністр.
    На урочистості був присутній і віце-президент Європейської комісії, єврокомісар
    з питань зони євро та соціального діалогу Валдіс Домбровскіс, який перебуває в
    Бухаресті з одноденним візитом. Раніше європейський чиновник зустрівся з
    міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску, з яким обговорив співробітництво між Румунією та новою
    Єврокомісією. Домбровскіс і Ауреску, також, обмінялися думками щодо пріоритетів ЄС в економічній і
    соціальній сферах, в тому числі з точки зору досягнення цілей, визначених у
    Стратегії 2020.




    Р.МОЛДОВА
    – На тлі українського конфлікту, Молдові зараз, більше, ніж коли-небудь,
    потрібна чітка перспективу членства в ЄС, – заявила міністр закордонних справ
    Молдови Наталія Герман в інтерв’ю агентству France Presse. За менш ніж два місяці
    до саміту Східного партнерства в Ризі, Кишинів наполягає на тому, що двері ЄС
    повинні залишитися відкритими для України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії
    та Азербайджану. Для Республіки Молдова, членство в ЄС може стати кращим
    варіантом возз’єднання колишньої радянської республіки з сепаратистським
    Придністров’ям, зазначає агентство. Торік Молдова підписала угоди про асоціацію
    і про вільну торгівлю з ЄС.




    НАРКОТИКИ – Румунська поліція вилучила в Тімішоарі 70 кг
    чорного кокаїну, вартість
    яког
    о на
    чорному ринку може сягати 4 мільйонів євро. Наркотики були приховані в меблевих виробах. Вони були привезені з Еквадору та мали бути доставлені в Іспанію.
    Як повідомляється, четверо осіб заарештовано, вони звинувачуються в контрабанді
    наркотичних засобів. Чорний кокаїн є одним з найдорожчих засобів на ринку
    наркотиків. Крім цього чорний кокаїн дуже вижко виявити, оскільки він не має
    запаху.





    ВІЗИТ – Греція не просила фінансової допомоги від Росії, – заявив у середу президент Росії Володимир Путін після зустрічі у Москві з грецьким прем’єр-міністром Алексісом Ціпрасом. Путін заявив, що Греція та Росія прийняли план спільних дій на 2015 і 2016 роки, домовившись приділити більше уваги співпраці в області інвестицій. Ціпрас здійснив візит до Росії у переддень дати повернення 450 млн євро МВФ, в рамках програми фінансового
    порятунку Греції. На думку аналітиків Афіни намагаються поліпшити відносини з Москвою на випадок провалу переговорів із західними кредиторами довкола програми виходу Греції з глибокої фінансово-економічної кризи. З іншого боку, глава грецького уряду заявив, що не є прихильником політики
    ЄС щодо запровадження секторальних економічних санкцій проти Російської
    Федерації за дії останньої в Україні.