Radio România Internațional

Tag: народжуваність

  • Народження та смертність під час пандемії коронавірусу

    Народження та смертність під час пандемії коронавірусу

    У Румунії цього року стартував новий перепис населення
    та житла, який спочатку був запланований на 2021 рік, але був перенесений на рік через пандемію коронавірусу. Очікуючи остаточних даних, які будуть порівнянні з тими,
    що були зібрані в 2011 році під час попереднього перепису, нинішня статистика дає нам тривожну картину смертності та
    народжуваності в країні. Хоча кількість
    новонароджених залишалася відносно на тому ж рівні й під час пандемії коронавірусу, рівень смертності зріс.

    У 2021 році загальна кількість померлих румунів (незалежно від причин)
    перевищила 334 тисяч, що на 27% більше, ніж у допандемічний період. А загалом за два роки
    пандемії кількість померлих осіб перевищила 100 тисяч. Водночас у Румунії в 2020 році народилося на 40 тисяч менше дітей, ніж у 2019 році. Фактично, в цей останній
    період народилося найменше дітей за останні сто років, – стверджує Васіле Гецеу, соціолог та експерт з
    питань демографії.

    Таким чином природний приріст – різниця між кількістю новонароджених і
    смертей – залишається негативним, а це означає прискорення скорочення населення, – вважає Васіле Гецеу: «Природне скорочення населення до пандемічного періодув 2019 році становило 71 тисяч. У 2020 році природне скорочення становило 120 тисяч, а дані за 11 місяців 2021 року свідчать про дуже стрімке зростання кількості померлих, при цьому природне скорочення населення досягло майже 150 тисяч жителів. Якщо додати місяць грудень, то в минулому році
    ми б мали стрімке природне скорочення -
    160-170 тисяч жителів лише за один рік. Це жахлива цифра для населення країни, що становить
    19 мільйонів жителів.»

    Васіле Гецеу розповідає про причини такого високого рівня смертності: «Збільшення кількості смертей у 2020 році, і особливо в 2021 році,
    пов’язане лише помірно зі захворюванням на коронавірус. Рівень смертності був особливо високий від захворювань системи кровообігу та дихальної системи, ніж від коронавірусу. Однак це зростання було пов’язано з пандемією. Але дослідження все ще продовжується. Наприклад, визнається той факт, що у випадку захворювань системи кровообігу, соціальна ізоляція в умовах карантинних обмежень спричинила збільшення смертності серед людей похилого
    віку. У випадку респіраторних захворювань, відмінних від COVID, якщо ми беремо до уваги певні дані, ми побачимо, що збільшились випадки смертності внаслідок пневмонії. Ймовірно, існує зв’язок із загальним контекстом пандемії та
    характеристиками цього вірусу, але остаточні дані, коли вони будуть доступні, дадуть нам дуже точну ситуацію про рівень смертності та її причини. Тоді ми зможемо знати точну кількість летальних випадків від коронавірусу по відношенню до загальної смертності.»


    До того часу можна виміряти безпосередні наслідки смертності за останні
    роки. Васіле Гецеу: «Підвищення смертності у жовтні та
    листопаді мало прямий вплив на очікуване зниження очікуваної тривалості життя
    при народженні. Так, на рівні календарного року очікувана тривалість життя при
    народженні для всього населення, чоловіків і жінок, в Румунії становить майже
    76 років. Дані за перші 11 місяців минулого року показують, що очікувана
    тривалість життя на три роки нижча, тобто 73 роки. А якщо додати грудень, то
    дуже ймовірно, що тривалість життя за весь рік досягне 72 років. Чотирирічне
    скорочення тривалості життя величезне. Звичайно, в інших країнах також велика
    ймовірність того, що високий рівень смертності, викликаний пандемією, призведе до
    зменшення очікуваної тривалості життя. Але ці дані значно нижчі, ніж ті, які ми зареєстрували
    в 2020 році в нашій країні, і нижчі ніж ті, які чітко окреслені на 2021 рік.»

    Ці
    цифри ще чіткіше описують явище, яке триває вже давно: нові покоління, що
    народилися в Румунії, більше не забезпечують рівень заміщення населення, -
    стверджує соціолог Васіле Гецеу: «Якщо в середньому одна жінка народжує більше двох дітей, потенційне населення
    збільшиться, тож буде надлишок понад кількість замін. Але в Румунії останнє
    покоління, яке забезпечило її генетичну заміну, – це покоління, народжене в
    1961 році. Усі наступні покоління мали менше двох дітей на жінку. Оскільки такі
    покоління накопичуються з часом, очевидно, що популяція з часом зменшиться,
    тому що вона не забезпечує власної заміни.»


    Після перепису населення у нас буде більше даних та, зрозуміло, більш детальну картину
    подальшої демографічної еволюції та інволюції.

  • Наслідки демографічного спаду

    Населення Румунії старіє. Основна причина: негативний природний приріст. Друга причина – феномен еміграції. Статистичні дані показують, що станом на 1 січня 2021 року населення впало нижче 19,2 млн осіб, що майже на 143.000 осіб менше, ніж 1 січня 2020 року. За один рік Румунія втратила населення середнього міста, ствердив аналітик Костантін Рудніцкі в інтерв’ю Радіо Румунія: «Причини тут цілком зрозумілі. Досить низький рівень народжуваності, відносно високий рівень смертності і основною причиною є еміграція, виїзд громадян Румунії з країни. Звісно, вони їдуть проживати у спільному Європейському Союзі, але вони виїжджають. Статистика невблаганна і показує цю тенденцію. З іншого боку, проблема старіння також дуже чітка. Ми маємо зростаючу чисельність структури літніх людей, скажімо, і зменшення частки молодих людей, а аналіз показує, що ці тенденції триватимуть».

    Не тільки Румунія стикається з демографічним спадом, а й Європа в цілому. Якщо на початку XIX століття населення континенту становило 15% населення планети, то до 2050 року воно становитиме лише 5%. Ситуація значною мірою зумовлена зростанням населення в інших частинах світу. Але також різке скорочення населення в Європі. Це незважаючи на те, що європейці хотіли б більше дітей. Є дві причини, чому вони неохочі до варіанту мати велику сім’ю – це відсутність економічної безпеки та турбота про майбутнє дітей. Результат: все більше й більше зменшення кількості дітей, що має важливі наслідки, такі як загроза для ринку праці, системи охорони здоров’я та пенсійної системи. За оцінками, до 2050 року середній вік у Європейському Союзі може досягти 49 років. Тобто, зростання демографічного процесу старіння, що означає збільшення кількості пенсіонерів та зменшення кількості людей, активних на ринку праці.

    Для Румунії розрив знову поглиблюється в результаті феномену еміграції. Мільйони румунів за останні роки вирішили жити в інших країнах, переважно в Західній Європі, і, за даними Національного інституту статистики, у 2020 році кількість емігрантів перевищила кількість імігрантів майже на 29 тисяч осіб. Знову ж таки, економічний аналітик Костантін Рудніцькі: Вплив на економіку цілком очевидний, а саме, з одного боку, ми маємо економічну проблему, тому що це кваліфіковані люди, люди з робочою силою. Отже, втрачається важливий трудовий ресурс. З іншого боку, очевидно, що суспільство, яке старіє, має інші види потреб та інші зростаючі витрати, і тут я маю на увазі витрати з пенсіями та системою охорони здоров’я, які в будь-якому випадку в Румунії є чутливими, оскільки вони мають дефіцити, система охорони здоров’я – недофінансована, тому з цієї точки зору проблеми, здається, загострюються .

    Згідно з даними, оприлюдненими Євростатом навесні, із 1216 регіонів у системі відліку ЄС NUTS (Номенклатура територіальних одиниць для статистики), 802 матимуть меншу чисельність населення у 2050 році порівняно з 2019 роком, а інші 414 матимуть більше населення у 2050 році порівняно з 2019 роком. Найшвидше населення, які старіють, спостерігаються в регіонах, розташованих переважно у Східній Європі (країни Балтії, Польща, Словаччина, Румунія та Болгарія) та південній Європі (Італія, Іспанія та Португалія). Чехія, Греція, Хорватія, Угорщина та Фінляндія – це інші країни з переважною більшістю регіонів, де очікується скорочення населення. На протидежному полюсі, молоде населення очікується лише у 10% регіонів, 8 з 10 з яких – у Німеччині, де середній вік зменшиться максимум на 4 роки.Останні дані Євростату показують, що 2020 рік був, з іншого боку, в контексті пандемії, роком, позначеним найвищим показником смертності в ЄС за останні 60 років. Країни ЄС зареєстрували на 534 тисячі більше летальних випадків минулого року, ніж у 2019 році, а це означає зростання на 11%.

    Так, населення Європейського Союзу скоротилося з 447,3 млн мешканців до 447 млн мешканців. Найбільше скорочення населення в загальній кількості осіб зареєстровано в Італії (-384.000, або -0,6% населення), далі йдуть Румунія (-143.000, -0,7%) та Польща (-118.000, -0,3%). Однак, у відсотках від загальної кількості населення, у порівнянні з населенням кожної держави, Румунія займає перше місце у цьому небажаному рейтингу. Якими є рішення для зупинення цього демографічного спаду? Аналітик Костантін Рудніцкі проявив скептицизм: На жаль, немає жодних рішень, які б зупинили це явище, або немає видимих рішень. Я бачив в інших державах всілякі варіанти заохочення народжуваності, починаючи від грошових сум, наданих матерям, і відпусток для матерів на довший період. Їх також можуть бути застосовані в Румунії, але, схоже, на даний момент тема демографії не присутня на порядку денному політиків.

    У Республіці Молдова ситуація набагато гірша. Аналіз Інституту розвитку та соціальних ініціатив « Майбутнє» з Кишинева показує, що з 1991 року населення Республіки Молдова скоротилося майже на 1,5 мільйона осіб. Кількість молдовських громадян наразі становить 2,9 мільйона, включаючи громадян сепаратистського Придністровського регіону, де проживають трохи більше 300 тисяч громадян. Майже третина населення Республіки Молдова виїхала за останні три десятиліття жити закордоном, країна стала однією з найбільш постраждалих від демографічного спаду.

  • 31 травня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – У понеділок Румунія отримала найбільшу партію вакцини BioNTech/Pfizer
    – майже 1,1 мільйона доз. Цей препарат може бути використаний для щеплення проти COVID-19 дітей віком від 12 до
    15 років, після того, як Європейське агентство з лікарських засобів у п’ятницю
    дозволило щеплення проти коронавірусу препаратом від BioNTech/Pfizer осіб цієї
    вікової групи. Від початку вакцинаційної
    кампанії, яка стартувала наприкінці грудня минулого року, у Румунії було
    щеплено приблизно 4,3 мільйона людей, з яких три чверті отримали обидві дози
    вакцини. Упродовж минулих вихідних по всій Румунії відбулися вакцинаційні
    марафони, таким чином влада йде на зустріч тим, хто хоче прищепитися. Тим часом
    кількість нових добових випадків коронавірусу продовжує зменшуватися. Усі повіти перебувають у «зеленій» карантинній
    зоні епідеміологічної небезпеки з розповсюдження COVID-19, тобто рівень
    захворюваності у них складає менше одного випадку та тисячу жителів упродовж
    останніх 14 днів. У понеділок було повідомлено про 153 нові випадки
    коронавірусної хвороби. Водночас 36 людей померли, а 425 пацієнтів перебувають
    у відділеннях інтенсивної терапії.




    ЕКОНОМІКА – Національний план відновлення та стійкості Румунії був офіційно
    поданий сьогодні до Європейської комісії. Про це заявив міністр європейських
    інвестицій та проєктів Румунії Крістіан Гіня. 30 окремих документів для кожного
    розділу Плану було завантажено в комп’ютерну систему Європейської Комісії.
    Після того, як Брюссель відхилив перший варіант плану, нова редакція НПВС буде оприлюднена 2 червня,
    а Румунія за словами Крістіана Гіні, є однією з небагатьох держав-членів
    Європейського Союзу, які це роблять. На запитання, чому зміст НПВС буде
    оприлюднений лише після того, як він буде направлений до Брюсселя, прем’єр-міністр,
    ліберал Флорін Кицу заявив, що документ вже був представлений в спеціалізованих
    парламентських комітетах, а експерти головної опозиційної Соціал-демократичної партії,
    вже ознайомилися з редакцією, яка була передана до Європейської комісії. Лідер соціал-демократів
    Марчел Чолаку заявив, однак, що він розчарований тим, що план не обговорювався в
    деталях і, що йому були представлені лише його принципи. Наразі не відомо ані
    які реформи уряд передбачив у цьому плані, ані які гроші отримають МСП від
    загальної суми майже 30 мільярдів євро, які Брюссель поставив у розпорядження
    Румунії, – зазначив лідер Соціал-демократичної партії.

    E-ARC – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у понеділок у Бухаресті під час церемонії інавгурації штаб-квартири Євроатлантичного центру стійкості (E-ARC), що це «абсолютно необхідний інструмент» і висловив своє переконання, що він принесе додану вартість у поточному геополітичному контексті. Діяльність центру буде зосереджена на конкретних сферах, включаючи реагування на нові та руйнуючі технології, а також комунікації або транспорт, а Румунія хоче залучити не тільки найкращих вітчизняних фахівців, а й експертів з країн-членів ЄС та НАТО, а також з країн-партнерів у регіоні. У церемонії інавгурації взяли участь міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоана та віце-президент Європейської комісії, Комісар ЄС з питань міжінституційних відносин та прогнозування Марош Сефчовіч.




    НАТО – Організація Північноатлантичного договору відповіла «з найбільшою
    здатністю до адаптації» у контексті, в якому вона зараз стикається з
    «найскладнішим середовищем безпеки одного покоління». Цю заяву у понеділок
    зробив заступник генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане, який
    перебуває з робочим візитом у Румунії з метою відвідання командування
    Південно-Східного багатонаціонального підрозділу, який бере участь у військових
    навчаннях НАТО «Steadfast Defender 21». Мірча Джоане підкреслив, що ці
    військові навчання «заплановані давно, вони не спрямовані проти когось і мають
    суто оборонний характер». Близько 4000
    солдатів та понад 600 транспортних засобів та літаків з 12 держав НАТО беруть
    участь у Румунії у навчаннях «Noble Jump 2021», що етапом швидкого реагування
    союзних військ в рамках широкомасштабних військових навчань «Steadfast Defender
    21», які в даний час проходять у понад 20 країнах-союзниках або партнерах НАТО.
    Цей етап розпочався 19 травня, коли, згідно зі сценарієм навчань, НАТО
    попередила Об’єднані сили з дуже високим рівнем реакції Північноатлантичного
    альянсу, які мають бути перекинуті з Туреччини до Румунії через Болгарію.

    ВИБУХ – Міністр внутрішніх справ Румунії Лучан Боде заявив, що Румунія є
    безпечною країною, а вбивство в Араді (на заході країни) є поодиноким випадком.
    Він пообіцяв, що виконавців
    умисного вбивства буде встановлено та притягнуто до відповідальності. У суботу внаслідок
    вибуху авто загинув відомий арадський бізнесмен. Генеральна прокуратура Румунії
    почала досудове розслідування за фактом умисного вбивства. Префект Арадського
    повіту Тот Чаба наказав вжити додаткові заходи громадського порядку. Бізнесмен
    володів однією з небагатьох ферм африканських сомів у Східній Європі, створеною
    протягом кількох років у периметрі колишньої фабрики, розташованої в декількох
    кілометрах від міста Арад. Крім цього він планував створити ферму для штучного
    розведення крокодилів.



    ЄС-НАТО -
    Віце-президент Європейської комісії, Комісар ЄС з питань міжінституційних та
    перспективних відносин, заявив у понеділок, що був дуже вражений діяльністю
    Румунії у боротьбі з вразливостями, посилаючись, в контексті, на
    Євроатлантичний центр стійкості, відкритий у понеділок у Бухаресті. У своїй
    промові на Форумі безпеки Атлантико-Чорноморського регіону 2021 року,
    організованому Інститутом Аспену в Румунії, Марош Сефчович наголосив, що
    Європейському Союзу та НАТО потрібно бути краще підготовленими, оскільки, за
    його словами, «ми переживаємо часи, коли відходимо від багатосторонності і рухаємося
    до багатополярного світу, в якому великі держави змагаються між собою». Марош
    Сефчовіч взяв участь разом із заступником генерального секретаря НАТО Мірчею
    Джоаною та міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску в роботі панелі
    «Відповідь на виклики – НАТО та ЄС у постпандемічному світі».

    НАРОДЖУВАНІСТЬ
    – Минулого року Румунія
    мала найменшу з 1930 року кількість новонароджених дітей. Торік
    у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян було зареєстровано всього 178 тисяч дітей. Дані Національного
    інституту статистики також показують, що в 2020 році рівень народжуваності
    знизився порівняно з попередніми роками, становивши 34 новонароджених на 1000 жінок
    дітородного віку. Станом на 1 січня цього року кількість дітей віком від 0 до 18 років, які
    проживали в Румунії, становила майже 3,9 млн., що майже на 38 тисяч менше порівняно з попереднім роком.

  • Усе більше жінок відкладають народження дитини до більш пізнього віку

    Усе більше жінок відкладають народження дитини до більш пізнього віку

    У наші дні молодим людям все важче приймати рішення
    мати дітей. Все більше молодих сімей або вибирають не
    мати дітей або вирішують мати їх у старшому віці.






    Останні дані, опубліковані Європейським
    статистичним офісом – Євростат, показують, що середній вік жінок в ЄС, які
    вперше стали матерями, станом на 2017 рік становив 29 років, найменший вік був зареєстрований у Болгарії та Румунії – 26,5 років. Здається, що румуни взяли
    приклад із західноєвропейських країн, а молоді подружжя хочуть невелику кількість
    дітей і якомога пізніше. Люди більше стурбовані особистим щастям. В останні
    роки професія почала відігравати надзвичайно важливу роль у житті жінок. Вони віддають
    перевагу навчанню та кар’єрному росту на
    роботі і відсувають сімейне життя на другий план.




    З
    іншого боку, фахівці попереджають, що з віком у жінок зростають ризики під час вагітності.
    Говорить Штефанія Мірча, координатор
    програм організації «Рятуйте дітей». «Така тенденція спостерігається останнім
    часом, можна стверджувати, що це вже явище… відкладання народження першої
    дитини після 30-річного віку. Причини численні і особливо пов’язані зі
    збільшенням матеріального і професійного тиску, іноді наслідки дуже серйозні аж
    до неможливості завагітніти, але є й багато інших ризиків: втрата вагітності,
    генетичні аномалії плода, гестаційний діабет, передчасне народження, важкі
    пологи або навіть смерть матері. У цілому вважається, що жінка досягає
    максимальної фертильності у віці 25 років.»




    Проте,
    незважаючи на зростання середнього віку жінок, які народжують свою першу
    дитину, Румунія стикається з серйозними проблемами, особливо в уразливих
    громадах. Європейське дослідження підкреслює, що найвищий відсоток
    матерів-підлітків (до 20 років) був зареєстрований у 2017 році у Румунії та Болгарії. Мова йде про 13,9% від загальної кількості жінок, які вперше стали
    матерями. Явище неповнолітніх матерів ставить Румунію на перші місця в Європі.

    За даними останньої доповіді організації «Рятуйте дітей», кожна друга мати у
    віці до 18 років не зверталися за консультацією до лікаря, що призвело до
    чотириразового збільшення кількості передчасних пологів. Докладніше
    про це розповідає Штефанія Мірча: «Явище матерів-підлітків залишається
    тривожним в Румунії, враховуючи, що рівень дитячої смертності майже втричі
    перевищує цей показник у дорослих матерів, які мають доступ до адекватної медичної допомоги.
    За даними Національного інституту громадського здоров’я, опублікованими на
    початку 2019 року, дитяча смертність у випадку породілль у віці до 15 років станом на 2017 рік становила 17,3 на тисячу, тоді як в середньому по країні було 6,7
    на тисячу народжених дітей. І у віковій групі 15-19 років, смертність немовлят
    збільшилася в 2017 році в середньому по країні до 10,5 на тисячу. А за
    останніми даними 742 дівчинки віком до 15 років стали матерями у 2017 році, тоді
    як серед молодих мам віком від 15 до 19 років було зареєстровано 18 938
    народжень.»




    Організація
    «Рятуйте дітей» вже кілька років проводить програми на підтримку уразливих
    спільнот в Румунії, розповідає Штефанія Мірча: «Ми підтримуємо багато сімей
    шляхом забезпечення адекватного медичного лікування та всього, що пов’язано з
    цим освітнім компонентом. Створили мережу соціальної інтеграції та подолання
    бідності шляхом надання комплексних медичних, соціальних, освітніх послуг на
    місцевому рівні. Ми працюємо в 14 повітах і можу сказати, що в цих регіонах вже
    відчувається різниця в порівнянні з тим, що було раніше. Надаємо
    допомогу приблизно 7500 бенефіціарам, у тому числі дітям до 5 років, молодим
    матерям, вагітним. У результаті наших зусиль більше 30% вагітних у цих громадах стали на гінекологічний
    контроль під час вагітності, діти і вагітні ходять до лікаря або навіть стали
    на облік у сімейного лікаря. У багатьох випадках раніше вони або не мали такої
    можливості, або не знали про це, або їм було важко дістатися до медичного
    кабінету.»




    Розширення прав та можливостей жінок,
    інтенсифікація міграційного явища, зростання вимог до виховання та виховання
    дітей, відсутність державних політик у сімейній сфері – це лише кілька причин,
    що призвели до зниження рівня народжуваності в Румунії. Статистика показує, що
    населення Румунії стрімко скорочується. У 2018 році було зареєстровано найменшу
    кількість народжених за останнє півстоліття, минулого року народилося лише 173
    900 дітей. Щороку румунська молодь виїжджає за кордон у пошуках кращого життя.
    Багато хто не повертається. Протягом одного десятиліття, з 2007 по 2017 роки,
    3,4 млн осіб покинули Румунію, а це означає близько 17% населення.

  • Високі темпи економічного зростання в Румунії

    Високі темпи економічного зростання в Румунії

    Національний інститут
    статистики повідомив, що економіка Румунії порівняно з попереднім роком, зросла
    на 3,7% , ВВП будучи на рівні 710 млрд леїв (158 млрд євро). Зростанню ВВП
    посприяли всі сектори економіки, за винятком сільського господарства,
    лісівництва та рибальства. За даними Європейського статистичного бюро
    (Євростат) Румунія була третьою європейською країною за темпами зростання ВВП
    у четвертому кварталі 2015 року.




    В інтерв’ю Радіо Румунія економічний аналітик Константін Рудніцкі сказав, що основним двигуном
    економічного зростання було внутрішнє споживання, яке збільшилося на 15% в
    результаті зростання заробітних плат та скорочення ПДВ, зокрема на продукти
    харчування. Румунський експерт сказав, що Румунія заслуговує на чільне
    місце в ЄС, але попередив, що такі темпи економічного зростання не є дуже здоровими, якщо така динаміка продовжиться.
    Константін Рудніцкі: Румунська економіка зросла зокрема завдяки внутрішньому
    споживанню. Інвестиції не мали значного внеску в цей період. Це не обов’язково
    здоровий шлях зростання, було б добре щоб подібне економічне зростання не
    тривало довгий період часу і не мало надто високий темп. Слід приділити велику увагу фірмам. Не треба надавати різні пільги компаніям, зацікавленим інвестувати в економіку, а треба
    дбати про те, щоб вони могли працювати в умовах жорсткої конкуренції в європейській економіці.




    Загальний обсяг інвестицій в
    румунській економіки зріс в минулому році на понад 8%, у порівнянні з 2014
    роком, коли становив близько 16 млрд євро. Більше 40% інвестицій були здійснені в
    сфері торгівлі та послуг, в той час як в сільському господарстві, промисловості
    та будівництві вони дещо скоротилися.


    З іншого боку, Комітет з питань праці Палати депутатів схвалив законопроект, який передбачає
    надання повної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею дворічного віку
    та усунення обмеження на рівні 3.400 леїв (майже 750 євро) щомісячно. Депутати
    стверджують, що цей закон необхідний для підвищення рівня народжуваності.
    Міністр праці Ана Костя сказала, що уряд розробить порядок реалізації цього
    закону, але хотів би, щоб пакет заходів, був узгоджений з комітетом. Ана
    Костя:     У нас не має інших пропозицій, ми лише хотіли трохи обмежити рівень
    грошової допомоги з огляду на забезпечення певної рівноваги та протидії різним
    правопорушенням. Саме з цієї причини, були встановлені певні обмеження, щоб уникнути дискримінації.




    Законопроект буде винесений
    на розгляд Палати Депутатів і якщо буде прийнятий, набуде чинності 1 липня.

  • Румунія – демографічні тенденції

    Румунія – демографічні тенденції

    По мірі модернізації, Румунія переживає негативну демографічну тенденцію, яку західні європейські країни випробували вже у минулих десятиліттях. Вже роки поспіль демографи попереджають про депопуляцію і прогресивне старіння, і останні статистичні дані підтверджують ці їхні занепокоєння.

    Населення Румунії скоротилося в 2014 році на 80.000 людей, до яких додалися ті 40.000 громадян, які емігрували, і, таким чином, населення Румунії впало нижче порога в 20 млн громадян, це будучи рівнем схожим на рівень 1966 року, – оголосив у четвер голова Національного інституту статистики Тудорел Андрей. Така велика кількість людей дорівнює зникненню двох невеликих міст щороку.

    Ситуація посилюється великою кількістю смертей та низькою народжуваністю, тенденції, які, додає він, не можуть бути скасовані найближчим часом. Голова Національного інституту статистики уточнив, що до 2013 року число громадян зменшилось здебільшого за рахунок міграції, і після цього року через великий розрив між народжуваністю і смертністю: У 2014 році зареєстровано близько 240-250.000 смертей і близько 170-180.000 новонароджених, що означає багато для населення, чисельність якого складає 19.900.000 людей. У перспективі 30-40 років ми можемо мати величезне зниження чисельності населення Румунії, до близько 14 – 15 млн чоловік, якщо буде збережена та ж тенденція.

    Заяви ці були зроблені з нагоди офіційної презентації Демографічного щорічника Румунії, документ, що містить статистичні дані про дані про адміністративно-територіальний поділ, чисельність населення, його розміщення на території області, статево-віковий склад, шлюби, розлучення, народжуваність, захворюваність, смертність, міграційні потоки. В останні 25 років, після повалення комуністичної диктатури, населення скоротилося з 23,2 млн до 19,9. Посприяли цьому як скасування непопулярного в той час закону, який забороняв аборти, так і відкриття кордонів, до тоді закритих, внаслідок чого, у даний момент, близько три мільйони румунів проживають за кордоном.

    Останнім часом, міграційний потік здається припинився і Румунію не покидають більше людей, ніж повертаються назад, але це явище надалі сприяє зменшенню чисельності населення, тому що іммігрували з Румунії в основному особи вікової групи 25-34 років, що є небезпечним з точки зору народжуваності. Крім того, за менш ніж півстоліття майже подвоївся відсоток громадян старших 65 років, яке перевищує 15% загального числа населення. У 1970 році, діти віком до 15 років становили більше чверті від загального числа населення, а зараз їх частка становить тільки 15%. Тому, попереджають оглядачі, через кілька десятиліть це може підірвати державну пенсійну систему.