Tag: населення

Румунська Православна Церква (РПЦ) святкує 4 лютого століття відтоді, як стала патріархатом. Ідея стати патріархатом виникла за кілька десятиліть до цього, після того, як РПЦ стала автокефальною в 1885 році, але матеріалізувалася лише після Великого об’єднання 1918 року, коли вона налічувала 14 мільйонів віруючих і мала п’ять митрополій та 18 єпархій. Тоді, наприкінці Першої світової війни під владу Бухареста перейшли провінції з румунським населенням, окуповані сусідніми царською та австро-угорською багатонаціональними імперіями: Басарабія (схід), Буковина (північний схід), Трансільванія (центр), Банат, Крішана та Марамуреш (захід). Окрім спільної етнічної приналежності, культури та мови, їх також пов’язувала з батьківщиною переважно православна віра.

Акт про створення Румунського Православного Патріархату, зачитаний на засіданні Синоду 4 лютого 1925 року і одноголосно схвалений його членами, згодом був прийнятий Парламентом. Того ж місяця було оприлюднено закон і статут про організацію Румунської Православної Церкви, згідно з яким Предстоятель Митрополит Мірон Крістя став Патріархом. Він надіслав листи-повідомлення до Вселенського Патріархату та інших сестринських Православних Церков. Вселенський Патріарх Василій ІІІ видав акт визнання Румунського Патріархату 30 липня 1925 року, а інтронізація Мірона Крісті як Патріарха відбулася 1 листопада того ж року.

Через століття після свого заснування Румунський Патріархат проголошує 16 нових святих. Це духовні лідери та богослови, які відзначилися своїм сповідуванням віри під час атеїстичного комуністичного режиму, встановленого радянською окупаційною армією, та у в’язницях, в яких вони відбували покарання. Троє з 16 походять з Бессарабії, східної румунської території, анексованої в 1940 році сталінським Радянським Союзом, на якій була створена Республіка Молдова. Патріархат у Бухаресті відновив свою Бессарабську митрополію в 1992 році, всього через рік після розпаду СРСР, і велике число громадян сусідньої республіки належать до Румунської Православної Церкви.

Синод також підтримує створення Румунської Православної Церкви в сусідній Україні, де проживає понад 400.000 етнічних румунів, переважно поблизу кордону в Північній Буковині, Північній і Південній Бессарабії та Герцаївському краї. Є також мільйони румунських православних віруючих у діаспорі на Заході – у Західній Європі та Північній Америці. Під час останнього перепису населення в Румунії у 2021 році майже 16,4 мільйона осіб із загальної кількості постійного населення задекларували свою конфесійну приналежність. 85,3% з них визнали себе православними, 4,5% визнали себе римо-католиками, 3% – реформатами і 2,5% – п’ятидесятниками. 0,7% румунів визнали себе греко-католиками. 0,9% опитаних визнали себе безвірими, атеїстами чи агностиками.

Наразі, за оцінками експертів, третина всієї їжі, виробленої у світі, йде у відходи. Продовольчий банк – це неурядова організація, соціальна служба, яка бореться з харчовими відходами, бідністю та соціальною ізоляцією, підтримуючи благодійні організації, що опікуються людьми з вразливих верств населення. Організація вилучає надлишки продуктів у виробників і торговців та безкоштовно розподіляє їх серед інших організацій, які надають соціальну допомогу людям, що її потребують.

“Ми все ще купуємо і готуємо надлишки”, – каже Габріель Сеску, голова неурядової організації “Продовольчий банк”: „Я часто пропоную людям поставити на дверцятах кухонної шафи невеликий кошик поруч зі сміттєвим відром. Щоразу, коли викидаєш сміття, клади в нього лей. Скільки я викинув? Приблизно п’ять леїв. Ми ставимо п’ять у кошик. Лише через місяць ви усвідомити, що винесли звідти грошей стільки ж, скільки викинули. А так, не дуже. Реальність демонструє, що, на жаль, їжа, на яку були витрачені ресурси, починаючи від ферми, вирощеної пшениці, кукурудзи і т.д., до корму, вирощених тварин, а потім далі до нашої тарілки, викидається. Бувають святкові ситуації, коли є запаси продукції. Ті, хто займається роздрібною торгівлею, роблять запаси, щоб клієнти прийшли за покупками, знайшли те, що їм потрібно, і не йшли до інших. Але ми повинні бути більш свідомими і більш стриманими. Парадигма, порівняно з 30-річною давністю, полягає в тому, що ми знаходимо в місті, супермаркеті, гіпермаркеті все, що хочемо, аби були гроші. І тоді краще піти тричі і купити свіжий хліб, свіжі овочі, свіжі фрукти, ніж піти один раз, наповнити візок без жодних розрахунків. Потім ви приходите додому, наповнюєте холодильник і виявляєте, що через тиждень починаєте викидувати. Буває, що люди не знають і неправильно зберігають у холодильнику продукти, які не повинні бути в холодильнику, продукти, які повинні бути в просторій коморі. І тоді процес псування посилюється, і, звичайно, продукти в кінцевому підсумку викидаються.”

У Румунії існують правила для запобігання харчовим відходам: „Якщо у вас є швидкопсувний продукт на розпродажі, спробуйте зробити прискорений розпродаж зі знижкою 30 відсотків, два продукти за ціною одного. Це був би перший крок. Це ваш актив, ви ним володієте, спробуйте його продати. Але якщо ви бачите, що термін придатності закінчується і ви не можете цього зробити, пожертвуйте неурядовим організаціям, які мають соціальні програми, і вони візьмуть ці продукти і відвезуть їх у соціальну зону, де вони будуть спожиті швидко, за одну, дві, три доби. Зрозуміло, що ті, хто отримає цю їжу, одразу ж її споживатиме. Можливо, ці люди перебувають у денному центрі для інвалідів чи людей похилого віку, соціальній їдальні. Продукти підуть, скажімо, в меню, в їжу людям, які там перебувають. Стиглий помідор може піти в суп, може піти в соус, і можна не хвилюватися, що він зіпсується. Будь-який овоч або фрукт можна відразу помити, почистити і переробити на компот або варення. Для Продовольчого банку ідеальним бенефіціаром є саме така організація, тому що вона може взяти овочі, вона може взяти фрукти, вона може взяти хліб, вона може взяти інші хлібобулочні чи кондитерські вироби, щоб того ж дня або наступного дня їй було кому віддати те, що вона бере у вас”.

Отже, оскільки населення світу продовжує зростати, наш виклик має полягати не в тому, як виробляти більше їжі, а в тому, як нагодувати більше людей, витрачаючи при цьому менше того, що ми вже виробляємо.

У червні 2021 року 42% респондентів опитування громадської думки, проведеного INSCOP Румунія, на запитання, в якій країні вони хотіли б працювати або навчатися протягом більш тривалого періоду часу, обрали Захід (Європейський союз, США або Канаду), менше 4% – Росію або Китай, а 47,9% сказали, що не покинуть свою країну. 66,6% заявили, що віддають перевагу правам і свободам західного зразка перед традиційними цінностями, які, як стверджує путінська Росія, вона пропагує і лише 16,2% віддали перевагу так званим російським цінностям. 56,2% румунів заявили, що вступ Румунії до Європейського Союзу, швидше за все, принесе переваги, а 35,1% побачили в ньому недоліки.

65,8% респондентів віддали перевагу членству Румунії в НАТО, тому що таким чином вона буде краще захищена. 28,6% віддали перевагу нейтралітету, вважаючи, що на Румунію ніхто не нападе. 73,8% сказали, що наявність військових баз США в Румунії допоможе обороні країни в разі зовнішньої агресії. Водночас переважна більшість респондентів  була незадоволена діяльністю влади в Бухаресті, незалежно від її політичного кольору. Соціологи дійшли висновку, що румуни не оскаржують приналежність своєї країни до вільного світу, а лише легітимність політичного класу, який їх ігнорує і зневажає.

Румунія залишається твердо відданою євроатлантичному шляху, який вона обрала, і рішення зробити власний внесок у зміцнення безпеки в регіоні залишається твердим, – заявив у вівторок міністр оборони Ангел Тилвер. Разом з послом США в Бухаресті Кетлін Кавалєк міністр оборони відвідав військово-повітряну базу “Міхаїл Когелнічану” (південний схід), де вони зустрілися з делегацією аташе з питань оборони країн-членів НАТО, акредитованими в Бухаресті, а також з американськими солдатами, які там дислокуються, разом з їхніми іспанськими, французькими і румунськими товаришами. За словами Кетлін Кавалєк, румунська сторона вкладає значні кошти в розвиток бази, яка є однією з найважливіших баз НАТО і допомагає захищати східний фланг Північноатлантичного альянсу.

Також у вівторок Берегиня румунської корони принцеса Маргарета заявила, що “ніколи в сучасній історії Румунія не мала вищого рівня безпеки і кращих умов для економічного процвітання, ніж сьогодні, коли вона є повноправним членом Європейського Союзу і НАТО”. З іншого боку, вона описала нещодавні президентські і парламентські вибори як крик про допомогу від виборців, які відчувають себе проігнорованими в умовах швидкого, але нерівномірного економічного розвитку. Вона навела приклади контрасту між розкішшю в Бухаресті і бідністю в селах, або інвестиціями в сучасні технології, в той час як витрати на охорону здоров’я залишаються найнижчими в ЄС.

ХАБАРНИЦТВО – Ліберальному депутату Нелу Тетару, лікарю і колишньому міністру охорони здоров’я, в четвер було пред’явлено звинувачення прокурорами НАД у справі, в якій його звинувачують в отриманні хабарів в якості лікаря, в розмірі від 100 до 500 леїв (близько 100 євро), а також в отриманні продуктів харчування від 45 осіб (пацієнтів/опікунів). За даними прокуратури, він нібито отримував хабарі у зв’язку з виконанням своїх обов’язків медичного фахівця, таких як хірургічні операції, консультації пацієнтів або виписка рецептів. Справа також розслідується проти 27 інших підозрюваних у хабарництві, повідомляє НАД. Згідно з румунським законодавством, члени парламенту можуть бути об’єктом розслідування, звинувачення і судового розгляду за порушення закону, але депутатська недоторканність не дозволяє слідчим обшукувати або затримувати їх без ордера від їхньої палати. Нелу Тетару був міністром охорони здоров’я з березня по грудень 2020 року, в перший рік пандемії COVID-19. В результаті розслідування НАД лідер НЛП Ніколає Чуке оголосив, що Нелу Тетару відсторонений від керівництва філією НЛП Васлуй і від керівництва Комісією з питань охорони здоров’я Палати депутатів.

ШЕНГЕН – Приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони сухопутними кордонами було у четвер на порядку денному Ради з питань юстиції та внутрішніх справ. Європейська комісія вважає, що Румунія і Болгарія зробили більше, ніж вимагає законодавство ЄС, і краще, ніж інші держави, в управлінні кордонами Союзу, тому ці дві країни повинні користуватися всіма перевагами держави-члена, повідомляє брюссельський кореспондент РРА. Напередодні Ради юстиції та внутрішніх справ європейська виконавча влада опублікувала опитування, в якому 83% європейських компаній заявили, що Шенгенська зона є корисною для бізнесу і що скасування контролю зменшує їхні витрати. Комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон вказує на переваги скасування повітряних перевірок, що було зроблено в березні, але ефект буде неповним, якщо наземні перевірки залишаться. Австрія – єдина країна, яка виступає проти приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з наземними кордонами.

СЛУХАННЯ – Призначений єврокомісар з боку Румунії Роксана Минзату буде заслухана 12 листопада в комітетах Європейського Парламенту за участю євродепутатів з Комітету з питань зайнятості та соціальних питань та Комітету з питань культури та освіти. Два інших комітети, Комітет з прав жінок і гендерної рівності та Комітет з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ, матимуть статус гостей і матимуть право поставити письмове запитання призначеному румунському комісару. Роксана Минзату була призначена виконавчим віце-президентом Європейської Комісії і протягом наступних п’яти років може очолити портфель з питань зайнятості, соціальних прав та освіти.

ВІЗИТ – Республіка Молдова отримає протягом наступних трьох років пакет фінансової підтримки у розмірі 1,8 млрд. євро, заявила в четвер у Кишиневі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. План економічного зростання Республіки Молдова, який фокусується на реформах, інвестиціях і доступі до ринку ЄС, дозволить країні подвоїти економічне зростання протягом наступного десятиліття, сказала президентка Єврокомісії. Інвестиції в школи і лікарні, розвиток інфраструктури та енергетичних зв’язків з Румунією та ЄС, полегшення доступу до єдиного європейського ринку і підтримка реформ є ключовими елементами плану, пояснила Урсула фон дер Ляйен. Зі свого боку, президентка Майя Санду подякувала ЄС за підтримку, яку він надавав Молдові протягом останніх років у складні часи, такі як криза пандемії або зростання цін на енергоносії після кризи, спричиненої агресивною війною Росії в Україні. План є не лише інвестиційною програмою, але й символом впевненості ЄС у нашому потенціалі до трансформації та розвитку, що допоможе нам побудувати сильну економіку, підкреслила Майя Санду. Наразі 65% молдовського експорту йде на ринок ЄС, а в результаті збереження преференційного режиму минулого року Молдова стала головним експортером слив до ЄС, додала президентка Молдови.

НАСЕЛЕННЯ – У серпні населення Румунії скоротилося на понад 6.000 осіб, повідомляє Національний інститут статистики. За аналогічний період 2023 року падіння становило близько 5.500 осіб. За даними НІС, у серпні цього року в міських районах померло понад 10.000 осіб, що можна порівняти з кількістю смертей у сільській місцевості. У порівнянні з минулим роком кількість смертей зросла на 3,1% в містах і на 8,7% в селах. Що стосується шлюбів, то в серпні 2024 року їх кількість впала на 1,4%, тоді як кількість розлучень зросла.

ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер провів двосторонню зустріч у Сараєво зі своїм колегою з Боснії і Герцеговини Зуканом Хелезом. На порядку денному перговорів – зміцнення співпраці в галузі регіональної безпеки, з наголосом на місії EUFOR «Алтея», в якій Румунія відіграє важливу роль. Іншою важливою темою на порядку денному двох міністрів була двостороння угода про оборонну співпрацю, підписана в червні 2024 року. Документ встановлює рамки для поглиблення військової співпраці між двома країнами, включаючи аспекти спільних навчань, обміну досвідом і матеріально-технічної підтримки.

СТАТИСТИКА – Дефіцит торгового балансу, зафіксований Румунією за перші вісім місяців поточного року, збільшився на 14,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2023 року, склавши 20,919 млрд євро, свідчать дані, опубліковані в четвер Національним інститутом статистики (НІС). За даними джерела, тільки в серпні експорт склав 6,549 млрд євро, тоді як імпорт досяг 9,429 млрд євро, в результаті чого дефіцит склав 2,880 млрд євро. Дані НІС показують, що значні частки в структурі експорту та імпорту займають товарні групи: машини і транспортне обладнання та інші промислові товари.

ДИПЛОМАТІЯ – Глава дипломатичного представництва Румунії в Римі, пані Габріела Данкеу, була визнана «Послом року 2024» в Італії за версією Gazzetta Diplomatica. Премія присуджується щорічно в пам’ять про італійського посла Джованні Джаннуцці, видатного представника італійської дипломатії. Марко Фінеллі, редактор Gazzetta, повідомив, що румунський дипломат отримав численні голоси від послів, італійських парламентаріїв, представників бізнесу та преси. Церемонія нагородження відбудеться 14 листопада в мерії Рима, де будуть вшановані й інші італійські дипломати.

ПРЕМІЯ – Нобелівську премію з літератури отримала південнокорейська письменниця Хан Кан. Голова Нобелівського комітету Андерс Олсон зазначив, що творчість цієї письменниці є поєднанням різних жанрів: «Перетинаючи кордони видів мистецтва, її творчість чітко відображається в її письмовій формі. Її головним міжнародним успіхом став роман «Вегетаріанець», суворий, але поетичний опис жорстоких наслідків відмови головного героя від вживання м’яса». Минулого року норвезький письменник Йон Фоссе був удостоєний цієї високої нагороди за свої новаторські п’єси та прозу, які дають голос невисловленому. Нобелівська премія з літератури присуджується за найцінніші роботи в усіх літературних жанрах і видах – від поезії, романів і повістей до п’єс, есе і промов. У 2009 році Нобелівську премію з літератури отримала Герта Мюллер, румунська письменниця німецького походження, яка народилася в Німеччині, за глибину її поезії та чесність прози, що яскраво змальовує світ знедолених.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс в суботу здійснить офіційний візит до Кишинева на запрошення президентки Молдови Майї Санду. Візит відбудеться 31 серпня, коли Румунія і Республіка Молдова святкують День румунської мови. У Кишиневі Клаус Йоганніс озвучить потужний сигнал підтримки і заохочення владі і громадянам Республіки Молдова в їхніх зусиллях з реформування, демократизації, незворотного впровадження принципів верховенства права і забезпечення європейського шляху, – повідомляє Адміністрація Президента. Президент також звернеться до всіх міжнародних партнерів із закликом продовжувати надавати допомогу Республіці Молдова на всіх рівнях, особливо в контексті агресивної війни Росії проти України та всіх ризиків, що виникають у зв’язку з цією складною безпековою ситуацією.

ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Румунія підтримує запровадження нових санкцій проти Росії. На неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у четвер у Брюсселі з українським колегою Дмитром Кулебою румунська міністерка Лумініца Одобеску наголосила, що тиск на Москву має бути збережений, а військова та енергетична підтримка України має тривати. У четвер перед зустріччю глав МЗС країн ЄС Лумініца Одобеску наголосила, що Євросоюз має прискорити всебічну підтримку України, в тому числі й  військову. “Ми маємо розблокувати Європейський фонд миру і місію військової допомоги EUMAM, щоб краще забезпечити потреби української армії. Російські стратегічні цілі щодо України залишилися незмінними. Удари по цивільній інфраструктурі, у тому числі по енергетичній інфраструктурі – це “норма” для Москви”, – заявила очільниця МЗС Румунії. Вона наголосила, що партнери мають допомогти Україні підготуватися до зими, а Румунія продовжить допомагати як Україні, так і Республіці Молдова, зокрема й в енергетичній сфері. Питання військової допомоги Києву також стало головною темою зустрічі міністрів оборони країн ЄС. Переговори стосуються триваючої операції ЄС з підготовки українських солдатів до захисту своєї країни від російського вторгнення, – повідомляє DPA. На порядку-денному – план перенесення частини навчань в Україну. Наразі навчання проходять у Німеччині та Польщі, а власне місія розпочалася у листопаді 2022 року. За даними Євросоюзу станом на травень, підготовку пройшли 52 000 українських солдатів.

СТАТИСТИКА – Станом на 1 січня 2024 року постійне населення Румунії зросло на 9 900 осіб у порівнянні з початком попереднього року, досягнувши 19 064 409 осіб. Про це  повідомив сьогодні Національний інститут статистики. Більшість населення складають містяни та жінки (51,9% та 51,4% відповідно). У той же час, все ще помітним залишається явище демографічного старіння, коли на 100 молодих людей у віці до 15 років припадає 123,8 осіб похилого віку. Й останнє, але не менш важливе, сальдо довгострокової тимчасової міжнародної міграції було позитивним і становило майже 82 тис. осіб. До постійного населення відносяться всі особи (румуни, іноземці або особи, які не є громадянами Румунії), які мають постійне місце проживання в Румунії протягом щонайменше 12 місяців.

КЛАСИЧНА МУЗИКА – У суботу в Бухаресті стартує Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску – 2024. До 27 вересня рекордна кількість конкурентів – 667 музикантів у віці від 13 до 35 років з майже 60 країн – змагатимуться у категоріях композиція, віолончель, альт, скрипка та фортепіано. Цьогорічний конкурс також включатиме Майстер-клас, що складатиметься з музичних майстер-класів для молодих виконавців, які спеціалізуються на диригуванні, грі на скрипці, віолончелі або фортепіано. Майстер-класи проведе румун Крістіан Мечелару, головний диригент Симфонічного оркестру Кельнського радіо та музичний директор Французького національного оркестру. Конкурс імені Джордже Енеску розпочався у вересні 1958 року і проводиться вже удев’ятнацяте. Він проходить щодвароки, чергується з однойменним Міжнародним фестивалем Джордже Енеску, і швидко став одним з найпрестижніших музичних конкурсів Європи, а з 2002 року є членом Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів.

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу «FCSB» кваліфікувався до групового етапу Ліги Європи після перемоги вдома над австрійським «LASK» Лінц з рахунком 1:0 у четвер увечері у вирішальному матчі плей-офф.  Перший матч в Австрії завершився нічиєю 1:1. Натомість віце-чемпіон Румунії клузький «CFR» втратив місце в груповому етапі Ліги Конференцій, програвши у вирішальному матчі плей-офф з рахунком 0:3 на виїзді кіпрському ФК Пафос. У першому матчі клузький клуб здобув перемогу з рахунком 1:0.

НАТО – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у засіданні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі, де заявила про багатовимірну і всеосяжну підтримку Румунією сусідньої України, та про її рішучість продовжувати ці зусилля стільки, скільки буде необхідно. На засіданні Ради Україна-НАТО за участі міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби глава бухарестської дипломатії наголосила на важливості збереження твердої прихильності до України та підтримки її євроатлантичного шляху і заявила, що майбутній саміт Альянсу у Вашингтоні буде сприятливим моментом для послідовних і амбітних рішень у цьому відношенні. Брюссельська міністерська зустріч також відзначила 75-ту річницю заснування НАТО.

ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії оголосив, що рівень інфляції продовжить знижуватися в найближчі місяці, але дещо вищими темпами, ніж передбачалося середньостроковим прогнозом від лютого цього року. За словами НБР, існують невизначеності та ризики для прогнозу інфляції, що випливають, серед іншого, з фіскальних заходів, нещодавно запроваджених для підтримки процесу бюджетної консолідації, динаміки заробітної плати в державному секторі та повного впливу нового пенсійного законодавства. Центральний банк також вирішив залишити облікову ставку без змін на рівні 7%.

СТАРІННЯ – Населення Румунії за місцем проживання на 1 січня 2024 року досягло 21,83 мільйона осіб, що на 0,5% менше, ніж 1 січня 2023 року, згідно з даними, опублікованими в п’ятницю Національним інститутом статистики. Постійне населення в міських районах становило майже 12,19 мільйона осіб, а в сільських районах – близько 9,65 мільйона. Середній вік становив 42,5 року, що на 0,3 року більше, ніж станом на 1 січня 2023 року. Демографічне старіння стало більш вираженим: кількість людей похилого віку у віці 65 років і старше перевищила кількість молодого населення у віці до 14 років більш ніж на 27,5%, згідно з даними Національного інституту статистики. Кількість людей у віці 65 років і старше становила близько 3,97 мільйона осіб, тоді як кількість молодого населення у віковій категорії до 14 років становила 3,11 мільйона осіб. Станом на 1 січня 2024 року найбільшу частку в загальній чисельності населення становила вікова група 45-49 років (8,6%). Ця ж вікова група мала найбільшу частку як серед жінок (8,3%), так і серед чоловіків (9%).

ПЕРЕВІРКИ – Румунські поліцейські здійснили понад 170 000 перевірок за допомогою запущеним 31 березня мобільних пристроїв із додатком eDAC, що дозволяє запитувати ІТ-системи Міністерства внутрішніх справ, а також бази даних країн Шенгенської угоди. Таким чином, були виявлені десятки осіб, які перебували під національним чи європейським розслідуванням або були визнані зниклими безвісти, осіб, на яких були видані ордери на превентивний арешт або які розшукувалися в рамках різних судових розглядів, а також осіб, які не мали права на проживання на території вільного пересування. Нагадаємо, що з 31 березня, після приєднання Румунії до Шенгенської зони з морськими та повітряними кордонами, систематичні перевірки проїзних документів у портах та аеропортах були скасовані. Однак, вибіркові перевірки здійснюються на основі аналізу ризиків або певних підозр.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан ефектно пройшла до чвертьфіналу турніру WTA 500 у Чарльстоні (Південна Кароліна) із загальним призовим фондом понад $920 000. Вона перемогла американку Емму Наварро з рахунком 6-3, 5-7, 6-1. У чвертьфіналі вона зустрінеться з росіянкою Дар’єю Касаткіною.

ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу розгромила команду Боснії і Герцеговини з рахунком 37:16 у четвер ввечері на виїзді в Казині в матчі першої групи відбіркового турніру чемпіонату Європи EHF EURO 2024. Румунія посідає перше місце з 10 очками, за нею йдуть Хорватія – 6 очок, Греція – 4 очки, Боснія і Герцеговина – 0 очок. До фінального турніру вийдуть по дві кращі команди з кожної групи та чотири кращі команди, що посядуть треті місця. У неділю відбудуться останні групові матчі, Румунія – Греція та Хорватія – Боснія і Герцеговина.

У Румунії цього року стартував новий перепис населення
та житла, який спочатку був запланований на 2021 рік, але був перенесений на рік через пандемію коронавірусу. Очікуючи остаточних даних, які будуть порівнянні з тими,
що були зібрані в 2011 році під час попереднього перепису, нинішня статистика дає нам тривожну картину смертності та
народжуваності в країні. Хоча кількість
новонароджених залишалася відносно на тому ж рівні й під час пандемії коронавірусу, рівень смертності зріс.

У 2021 році загальна кількість померлих румунів (незалежно від причин)
перевищила 334 тисяч, що на 27% більше, ніж у допандемічний період. А загалом за два роки
пандемії кількість померлих осіб перевищила 100 тисяч. Водночас у Румунії в 2020 році народилося на 40 тисяч менше дітей, ніж у 2019 році. Фактично, в цей останній
період народилося найменше дітей за останні сто років, – стверджує Васіле Гецеу, соціолог та експерт з
питань демографії.

Таким чином природний приріст – різниця між кількістю новонароджених і
смертей – залишається негативним, а це означає прискорення скорочення населення, – вважає Васіле Гецеу: «Природне скорочення населення до пандемічного періодув 2019 році становило 71 тисяч. У 2020 році природне скорочення становило 120 тисяч, а дані за 11 місяців 2021 року свідчать про дуже стрімке зростання кількості померлих, при цьому природне скорочення населення досягло майже 150 тисяч жителів. Якщо додати місяць грудень, то в минулому році
ми б мали стрімке природне скорочення -
160-170 тисяч жителів лише за один рік. Це жахлива цифра для населення країни, що становить
19 мільйонів жителів.»

Васіле Гецеу розповідає про причини такого високого рівня смертності: «Збільшення кількості смертей у 2020 році, і особливо в 2021 році,
пов’язане лише помірно зі захворюванням на коронавірус. Рівень смертності був особливо високий від захворювань системи кровообігу та дихальної системи, ніж від коронавірусу. Однак це зростання було пов’язано з пандемією. Але дослідження все ще продовжується. Наприклад, визнається той факт, що у випадку захворювань системи кровообігу, соціальна ізоляція в умовах карантинних обмежень спричинила збільшення смертності серед людей похилого
віку. У випадку респіраторних захворювань, відмінних від COVID, якщо ми беремо до уваги певні дані, ми побачимо, що збільшились випадки смертності внаслідок пневмонії. Ймовірно, існує зв’язок із загальним контекстом пандемії та
характеристиками цього вірусу, але остаточні дані, коли вони будуть доступні, дадуть нам дуже точну ситуацію про рівень смертності та її причини. Тоді ми зможемо знати точну кількість летальних випадків від коронавірусу по відношенню до загальної смертності.»

До того часу можна виміряти безпосередні наслідки смертності за останні
роки. Васіле Гецеу: «Підвищення смертності у жовтні та
листопаді мало прямий вплив на очікуване зниження очікуваної тривалості життя
при народженні. Так, на рівні календарного року очікувана тривалість життя при
народженні для всього населення, чоловіків і жінок, в Румунії становить майже
76 років. Дані за перші 11 місяців минулого року показують, що очікувана
тривалість життя на три роки нижча, тобто 73 роки. А якщо додати грудень, то
дуже ймовірно, що тривалість життя за весь рік досягне 72 років. Чотирирічне
скорочення тривалості життя величезне. Звичайно, в інших країнах також велика
ймовірність того, що високий рівень смертності, викликаний пандемією, призведе до
зменшення очікуваної тривалості життя. Але ці дані значно нижчі, ніж ті, які ми зареєстрували
в 2020 році в нашій країні, і нижчі ніж ті, які чітко окреслені на 2021 рік.»

Ці
цифри ще чіткіше описують явище, яке триває вже давно: нові покоління, що
народилися в Румунії, більше не забезпечують рівень заміщення населення, -
стверджує соціолог Васіле Гецеу: «Якщо в середньому одна жінка народжує більше двох дітей, потенційне населення
збільшиться, тож буде надлишок понад кількість замін. Але в Румунії останнє
покоління, яке забезпечило її генетичну заміну, – це покоління, народжене в
1961 році. Усі наступні покоління мали менше двох дітей на жінку. Оскільки такі
покоління накопичуються з часом, очевидно, що популяція з часом зменшиться,
тому що вона не забезпечує власної заміни.»

Після перепису населення у нас буде більше даних та, зрозуміло, більш детальну картину
подальшої демографічної еволюції та інволюції.

Електронний
перепис
– перший етап перепису населення та
житлового
фонду
Румунії, який мав завершитися в неділю,
було
продовжено
до 27 травня. Голова
Національного інституту статистики
Тудорел Андрей
зазначив, що при прийнятті цього рішення
було враховано високий інтерес виявлений
румунами
за останній період, коли середньодобове
число заповнених онлайн-анкет зросло
в чотири рази порівняно з початковим
періодом. Крім того, такий спосіб збору
даних економить від 7 до 10 леїв, тобто
майже 2 євро, за кожний
переписний лист.

Посадовець
зазначив,
що він задоволений тим, як до цього часу
працювала платформа електронного
перепису,
враховуючи, що такий спосіб збору даних
використовується
вперше в
Румунії. Тудорел Андрей:
«За день надходить майже мільйон запитів
на заповнення анкет, з яких заповняються
десь 400 тис., 500 тис. Колеги зі Служби
спеціального зв’язку, з якими ми працювали,
надають всю підтримку, і навіть якщо
синкопи виникають, я запевняю, що ми їх
вирішуємо вчасно. І ми хочемо здолати
цієї межі не менше 50% респондентів».

Наразі понад
8,4 млн
румунів заповнили онлайн-форми, а
це означає, що рівень електронного
перепису становить
близько 44%. Він
дорівнює рівню зафіксованого
у Болгарії, але вищий
рівню з
інших
країн
Східної Європи. Тудорел Андрей
також уточнив, що особи,
які проживають
за кордоном вже
більше
року
повинні
заповнювати лише форми
для
тих нежилих будинків, які вони мають у
країні.

Голова
Національного інституту статистики
також пояснив, що існує низка штрафів,
що
стосуються надання неправдивих даних
або відмови в наданні інформації
переписному
персоналу.
Стосовно остаточних результатів
електронного
перепису,
лідер
ДСУР
Келемен Гунор
заявив,
що вони визначать державну політику в
майбутньому. Келемен Гунор: «Ми провели
дуже сильну кампанію, за допомогою якої
хотіли привернути увагу людей до етапу
електронного перепису,
тому що нам важливо показати те,
що ми сильна громада.
Я запримітив,
що цей період самоперепису
почав проходити дуже добре і є важливим
для нашої громади.
Ми радили
людям заповнити переписний
лист
і вказати
там
свою культурну, етнічну, релігійну,
мовну ідентичності,
бо це важлива річ, яка пов’язана із
сьогоденням і особливо з майбутнім
нашої громади».

Нагадуємо,
що 14 березня розпочався перепис населення
та житлового
фонду
Румунії. Люди, які не хочуть або не можуть
самостійно заповнювати документи,
зможуть
це зробити вдома
перед
обліковцем з
31 травня по 17 липня 2022 року. Перепис
населення
мав
відбутися минулого року, але його
перенесли через пандемію COVID-19. Захід
цей
проводиться кожні десять років для
офіційного
обліку
чисельності населення, яке проживає на
території країни в цілому та на всіх
рівнях її адміністративно – територіального
устрою.

Десятки тисяч румунів щодня вакцинуються від Covid 19. Представники влади стверджують, що імунізація дуже допомагає у боротьбі з цим вірусом, який до цього часу вбив понад три мільйони людей у ​​всьому світі. Навіщо нам це потрібно? Є табори, які підтримують цей процес, але достатньо людей мають протилежну думку. Відповідь досить проста: хоча запобіжні заходи, такі як соціальне дистанціювання, особиста гігієна або носіння маски, певною мірою захищають від зараження, цього недостатньо.

Вакцинація залишається найбезпечнішим і найшвидшим способом захисту, а імунізація населення повинна допомогти нам усунути цей вірус. Влада в Бухаресті прагне отримати до 1 червня п’ять мільйонів вакцинованих румунів, тобто близько 35% активного населення, в умовах коли понад 2,7 мільйона вже отримали першу дозу. Прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що в населених пунктах, де число вакцинованих значно зростає, обмежень більше не повинно бути. Імунізація також корисна для системи ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні).

Припустимо, що весь персонал столичних ресторанів, кав’ярень, готелів раптово буде щеплений, і лише тоді ми зможемо по іншому ставитись до цієї індустрії, додав прем’єр-міністр. Він зазначив, що для цього щепленого персоналу навіть повинні бути передбачені преміяльні. Ми хочемо повернутися до нормального життя, і єдиним способом для цього є вакцинація, підкреслив Флорін Кицу. Кількість нових центрів вакцинації зростає по всій країні. Голова Національного комітету з координації діяльності з імунізації від SARS-CoV-2, військовий лікар Валеріу Георгіце, заявив, у свою чергу, що буде проведена імунізація від COVID-19 через мобільні центри вакцинації, і що вонавже розпочалася в середу в семи повітах Румунії.

В інших повітах будуть виділені лише мобільні бригади разом із усім необхідним для проведення вакцинації обладнанням у вже улаштованих просторах, також сказав Валеріу Георгіце. На його думку, Румунія має одну з найбільш доступних систем вакцинації в Європі. На запитання, чи можна підрахувати, який відсоток населення хотів би бути імунізованим, військовий лікар відповів, що поточні дослідження та дані показують, що 50% ще не визначились, але вони можуть змінити цей погляд, якби мали доступ до додаткової переконливої інформації.

Що стосується вакцинації в компаніях, він сказав, що певні компанії можливо розпочнуть щеплення наступного тижня. Валеріу Георгіце також пояснив, що в наступний період буде впроваджено низку змін щодо способу програмування імунізації, особливо у сільських місцевостях, враховуючи, що доступ для деяких людей до онлайн-платформи досить складний. Таким чином, можна буде зареєструватися по телефону, через кол-центр, або безпосередньо в центрі вакцинації.

Ніколи в історії Європи не було так багато людей, котрі раділи б такому довгому життю. Останній звіт Європейської Комісії про наслідки демографічних змін від червня 2020 року показує, що за останні півстоліття очікування тривалості життя при народженні зросла в ЄС приблизно на 10 років як для чоловіків, так і для жінок. Згідно з документом, в даний час 20% населення країн ЄС старше 65 років, і, за оцінками, до 2070 року ця частка зросте до 30%.

Гість Радіо Румунія, Вдадимір Александреску від Національного інституту статистики, розповідає про фактори, що сприяють цій ситуації в ЄС, в тому числі в Румунії – країні, яка знаходиться десь всередині списку за рівнем старіння населення: «Умови харчування, незалежно від усіх зауважень, все ще кращі в європейських країнах, а також медичні послуги, не враховуючи нинішню пандемічну ситуацію, яка є зовсім винятковою, – набагато кращі у всіх країнах, рівень життя також скрізь покращився, і тому очікувана тривалість життя постійно зростає. На даний час тривалість життя мешканців країн ЄС становить 80 років. Повільно наближаємось і ми до цього рівня, ми не дуже далеко від решти Європи. Враховуючи це все виникають проблеми, оскільки люди похилого віку, природно потребують більше уваги ніж молоді люди. Отож соціальні видатки для всіх країн збільшаться у найближчі десятиліття.»

Завдяки здоровому способу життю, а також досягненням медицини та вдосконаленню профілактики, діагностики та лікування захворювань – більшість пенсіонерів країн ЄС мають добрий стан здоров’я і можуть обирати як проводити свій час. Багато з них, як ніколи раніше, згідно з даними ЄС, вирішили продовжувати професійну кар’єру та брати участь у соціальній діяльності після виходу на пенсію. Інші – ні, а системи соціального захисту стикаються з викликами та відповідають за підтримку цих осіб. Дуже важливого мати загальне бачення, знати якою є тенденція. Знову біля мікрофону Владимір Александреску: «Кілька років тому демографи ввели ще один показник, крім показника очікуваної тривалості життя при народженні, який є суттєвим показником. Йде мова про показника очікуваного здорового життя, оскільки надзвичайно важливо, щоб з певного моменту людина не була тягарем для суспільства, для своїх побратимів, а через активне та здорове життя продовжувала бути підтримкою для сім’ї та своїх ближніх. І, що стосується цього другого показника, якщо ми вдаємося до демографічних деталей, є деякі проблеми, що суперечать першому. Наприклад, якщо жінки мають довшу очікувану тривалість життя при народженні, ніж чоловіки (в Румунії 79 років для жінок та 72 роки для чоловіків, отож велика різниця), а на рівні ЄС різниця становить 5 років, 83 із 78, у випадку очікування тривалості здорового життя, то для чоловіків вона більша, ніж у випадку жінок. Після 60 років тривалість життя чоловіків трохи перевищує тривалість життя жінок.»

Нові реалії старіння населення займають головне місце на порядку денному Брюсселя, який розглядає всі аспекти, починаючи з важливого внеску, який можуть зробити люди похилого віку в суспільстві, до того, наскільки готові справлятися нинішні пенсійні системи зі зростаючою кількістю пенсіонерів. Однією з можливостей для Євросоюзу є те, що визначається як «економіка людей похилого віку», що стосується виробів та послуг, які відповідають конкретним потребам та вимогам людей похилого віку. Згідно оцінкам, економіка людей похилого віку зростає приблизно на 5% на рік, від 3,7 тисяч мільярдів євро, п’ять років тому, до 5,7 тисяч мільярдів в 2025 році.

Туризм, «розумне житло», що допомагає людині жити незалежно, допоміжні технології, доступні товари та послуги, робототехніка оздоровчих послуг або особиста та автоматизована мобільність це лише кілька секторів, в яких можуть появитися нові місця праці в тісному зв’язку з економікою та людьми похилого віку. Водночас життя пацієнтів можна покращити за допомогою телемедицини, програм для смартфонів та біосенсорів для дистанційної діагностики та моніторингу. Про все це йдеться у Зеленій книзі щодо старіння населення за доповіддю Європейської комісії. Намагаючись визначити оптимальну відповідь, документ є базою для масштабної дискусії щодо викликів та можливостей суспільства, яке зазнає прогресивного старіння, беручи до уваги вплив цієї посиленої демографічної тенденції на економіку та суспільство. У Зеленій книзі йдеться про швидкість та масштаби змін у суспільстві, а також про питання, які нам потрібно задати собі у зв’язку з цим явищем.

З точки зору ЄС, це включає все: від просування здорового способу життя та навчання протягом усього життя до покращення систем охорони здоров’я та догляду за літніми людьми. З іншого боку, заохочення народжуваності за допомогою різних політик є однією з ініціатив, яка може допомогти з часом демографічній рівновазі.