Tag: насильство

ПРОТЕСТИ – Керівництво позапарламентської опозиційної партії РЕПЕР у понеділок подало заяву про кримінальне правпорушення за фактом публічного підбурювання та образи в контексті недільних подій біля Центрального виборчого бюро Румунії. Документ стосується публічних заяв, зроблених лідером популістського, ультранаціоналістичного парламентського опозиційного Альянсу за єдність румунів  Джордже Сіміоном, найманцем Гораціу Потрою та колишнім незалежним кандидатом у президенти, проросійським та антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску. Своїми заявами вони підбурювали до насильства проти державної влади, що безпосередньо призвело до актів вандалізму та агресії проти сил правопорядку в центрі столиці, – стверджують представники РЕПЕР. І правляча Націонал-ліберальна партія рішуче засудила вчорашні події і відкинула будь-які форми насильства в суспільному та приватному житті. Понад 500 осіб були перевірені в районі насильницького протесту в неділю ввечері біля приміщення Центрального виборчого бюро, а на основі оперативних і публічних відеозаписів люди, які вчинили антигромадські дії, будуть виявлені та притягнені до відповідальності, – повідомляє столичне управління Жандармерії. У результаті насильства 13 жандармів отримали поранення і були доставлені до лікарні, четверо з них досі перебувають у шпиталі. Протестувальники, прихильники Келіна Джорджеску, також завдали громаді матеріальних збитків. Насильство спалахнуло після того, як ЦВБ відхилило кандидатуру Джорджеску на президентських виборах у травні. ЦВБ послалася на рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів наприкінці минулого року, заявивши, що кандидатура Джорджеску не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, порушуючи виборчу процедуру, він порушив обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливому, чесному і неупередженому виборчому праві.

 

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – Румунська Жандармерія повідомляє, що на кількох акаунтах у соціальних мережах TikTok і Facebook проводиться кампанія з дезінформації щодо вчорашніх інцидентів на акції протесту в центрі Бухареста. Брехливі повідомлення, навколо яких будується ця кампанія, полягають у тому, що жандарми били жінок, використовували гумові кулі і гранати зі сльозогінним газом, привозили агітаторів, щоб викликати насильство, били людей в метро, використовували безпілотники для запуску сльозогінного газу. Уся ця інформація не відповідає дійсності, заявляє Жандармерія, і покликана маніпулювати громадянами, щоб спровокувати подальші насильницькі інциденти.

 

ПОЖЕЖІ – Військові пожежники разом з працівниками лісових управлінь і командами волонтерських служб з надзвичайних ситуацій, за повітряної підтримки літаків Міністерства внутрішніх справ і Міністерства національної оборони, продовжують гасіння кількох рослинних пожеж в більш ніж 20 населених пунктах Румунії. Двоє людей загинули, інші отримали поранення. У деяких районах пожежникам довелося працювати у надзвичайно складних умовах через крутий і нерівний рельєф місцевості, що унеможливило доступ пожежних машин. Влада нагадує громадянам, що спалювання сухої рослинності заборонено законом, а тим, хто порушує його, загрожує суворе покарання. За останні дні було виписано чимало штрафів і відкрито кілька кримінальних проваджень. Влада також закликає громадян поважати правила охорони навколишнього середовища і застосовувати альтернативні методи санітарної обробки земельних ділянок без використання відкритого вогню.

 

ФІНАНСИ – Міністерство фінансів Румунії оголосило, що не змінюватиме цього року податкове законодавство, але не виключає змін там, де є потреба покращити його застосування. Державний секретар Алін Маріус Андрієш каже, що будь-які такі зміни до законодавства повинні вноситися після консультацій з усіма зацікавленими сторонами. Головною метою цього року є фіскальна консолідація, щоб підвищити довіру партнерів, в тому числі міжнародних рейтингових агентств та Європейської комісії, – додав чиновник.

 

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська національна авіакомпанія TAROM повідомляє, що через страйк працівників німецького аеропорту Франкфурта-на-Майні, у понеділок, були скасовані рейси RO 305, Бухарест (OTP) – Франкфурт (FRA), та RO 306, Франкфурт (FRA) – Бухарест (OTP). Згідно з прес-релізом румунської авіакомпанії, 24-годинний страйк працівників аеропорту Франкфурта заблокував регулярні операції аеропорту. Загалом було паралізовано роботу 11 німецьких аеропортів. Це найбільші хаби Франкфурта і Мюнхена, а також аеропорти Штутгарта, Кельна/Бонна, Дюссельдорфа, Дортмунда, Ганновера, Бремена, Гамбурга, Берліна і Лейпцига-Галле.

 

СПОРТ – Румунський легкоатлет Андрей Рареш Тоадер виграв золоту медаль у штовханні ядра на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в приміщенні, який прошов в Апелдорні (Нідерланди). Андрей Рареш Тоадер переміг з результатом 21,27 метрів, що є новим національним рекордом. Румунія завершує чемпіонат Європи в приміщенні в Апелдорні з двома медалями, золотом Тоадера і сріблом Діани Ана Марії Йон у потрійному стрибку. Румунію на чемпіонаті Європи в Апелдорні представили сім спортсменів.

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА РУМУНІЇ – Незалежний кандидат Келін Джорджеску несподівано посів перше місце за кількістю голосів виборців, набравши 22,94% голосів після підрахунку 100% бюлетенів, у першому турі президентських виборів в Румунії, що відбувся в неділю. На другому місці – лідерка опозиційного правоцентристського Союзу «За Порятунок Румунії» Елена Ласконі – 19,18%, яка на понад дві тисячі голосів випереджає чинного прем’єр-міністра і лідера найбільшої в Румунії, керівної Соціал-демократичної партії Марчела Чолаку (СДП) з 19,15%. За ними йдуть лідер опозиційного ультранаціоналістського Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон (13,86%) і лідер іншої керівної Націонал-ліберальної партії, спікер Сенату Ніколає Чуке (8,79%). Колишній заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат отримав підтримку 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%. Приблизно 9,5 мільйонів румунів, або понад 52,6% тих, хто внесений до постійних виборчих списків, прийшли в неділю на виборчі дільниці. Понад 821 тисяча румунів проголосували за кордоном. За даними Постійного виборчого органу, найбільшу кількість дійсних голосів за кордоном отримав Келін Джорджеску – 43,35%, за ним йдуть Елена Ласконі – 26,82% і Джордже Сіміон – 12,07%. У президентських перегонах взяли участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій та 4 самовисуванці. Другий тур виборів Президента Румунії пройде 8 грудня. 1 грудня, у Національний день Румунії, пройдуть парламентські перегони. Нагадаємо, що 9 червня ц.р. пройшли місцеві вибори та вибори до Європарламенту.

 

ВІДСТАВКИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку оголосив, що подає у відставку з посади лідера соціал-демократів після провальних результатів у першому турі виборів Президента Румунії. Марчел Чолаку не пройшов до другого туру, поступившись кандидатці від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Елені Ласконі з різницею в кілька тисяч голосів. Лідер СДП привітав двох кандидатів, які пройшли до другого туру й оголосив, що його партія не оскаржуватиме результати голосування, оскільки важливість вирішального туру 8 грудня є набагато більшою, ніж особисті інтереси. Марчел Чолаку також заявив, що залишиться поруч зі своїми колегами до парламентських виборів, які пройдуть наступної неділі, після чого не балотуватиметься на жодну партійну посаду. Схожа ситуація і серед лібералів, партнерів соціал-демократів в чинному уряді. Лідер Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, який також є головою Сенату також подав у відставку за результатами президентських виборів, на яких він посів 5-е місце. Він закликав традиційні партії «зберегти єдність Румунії». Ніколає Чуке заявив, що НЛП «усвідомлює помилки, яких вона припустилася і боротиметься до кінця за те, щоб Румунія залишалася вільною і демократичною країною».

 

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА РУМУНІЇ-ДІАСПОРА – Перший тур президентських виборів офіційно завершився в понеділок о 7 годині ранку за румунським часом на всіх 950 виборчих дільницях, відкритих за кордоном. Про це повідомило Міністерство закордонних справ. Останніми виборчими дільницями, де пройшло голосування за кордоном, були дільниці у Ванкувері, Канада, а також у містах Західного узбережжя США – Сан-Франциско, Лос-Анджелесі, Анахаймі, Лас-Вегасі, Портленді, Сакраменто, Сан-Дієго, Сіетлі та інших містах. Різниця в часових поясах і особливий графік голосування призвели до того, що голосування на президентських виборах за кордоном тривало 78 годин: з 01.00 години (за Бухарестом) п’ятниці 22 листопада до 7.00 за румунським часом понеділка 25 листопада, – пояснили в Міністерстві закордонних справ Румунії. Зовнішньополітичне відомство організувало 950 виборчих дільниць за кордоном до цьогорічних президентських і парламентських виборів. За даними Постійного виборчого органу, до моменту закриття виборчих дільниць у понеділок, 821 703 громадяни Румунії проголосували в діаспорі – 817 476 за додатковими списками і 4 227 – поштою.

 

РЕФЕРЕНДУМ – У неділю У Бухаресті також пройшов місцевий референдум, ініційований генеральним мером столиці Нікушором Даном. Референдум було визнано таким, що відбувся, оскільки в ньому взяло участь більше 30% громадян, більшість з яких відповіли «Так» на всі три запитання. 67% виборців сказали «ТАК» на запитання про централізовану видачу дозволів на будівництво в столиці, 64% погодилися з пропозицією розділити гроші між генеральною мерією та меріями шести секторів столиці, а 82% відповіли так на запитання щодо необхідності запровадження програми запобігання вживанню наркотиків у школах Бухареста. Однак, результат всенародного волевиявлення має бути підтверджений Парламентом, а політичні партії не можуть проігнорувати бажання 500 тис. мешканців Бухареста, – заявив генеральний мер Нікушор Дан. Він закликав політичні партії проголосувати найближчими днями за те, щоб втілити у закон висловлену на референдумі волю громадян.

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ РУМУНІЇ – У місті Алба-Юлія, столиці Великого Возз’єднання від 1 грудня 1918 року, повним ходом йде підготовка до Національного дня Румунії. За традицією останніх років, 30 листопада в Алба-Юлії відбудеться покладання вінків та квітів до пам’ятників засновникам єдиної румунської національної держави. На вечір 30 листопада також заплановані концерти просто неба. На 1 грудня заплановано прийом Посланників з цитаделей та зачитування Резолюції Національної Асамблеї в Алба Юлії. Центральною подією Національного дня Румунії стане військовий парад на центральному бульварі, в якому візьмуть участь понад 1000 військовослужбовців з бойовою технікою, включаючи наземні транспортні засоби, вертольоти і літаки F-16. Увечері заплановано святковий феєрверк. Цього року 1 грудня є днем подвійного значення. З одного боку, румуни святкують створення унітарної національної держави, а з іншого – обиратимуть своїх представників до обох палат Парламенту Румунії.

 

ВІЗИ – Китай скасовує візовий режим для громадян Румунії з 30 листопада 2024 року (00:00 за пекінським часом) до 31 грудня 2025 року (00:00 за пекінським часом). Це рішення привітало Міністерство закордонних справ Румунії, яке вважає, що цей захід, ймовірно, сприятиме мобільності румунських громадян, збільшуючи обсяг міжлюдських контактів. Безвізовий режим застосовується в одній з наступних обставин: бізнес, туризм, відвідування або транзит. Громадяни Румунії, які не відповідають одній з цих умов, все одно повинні будуть пред’являти візу при в’їзді в країну.

 

НАСИЛЬСТВО ЩОДО ЖІНОК – Сьогодні відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, з нагоди якого Міністерство закордонних справ підкреслює, що Румунія прагне сприяти створенню безпечного і справедливого середовища для всіх жінок, незалежно від їхньої національності, культури чи соціального статусу. Таким чином МЗС підтверджує свою прихильність до просування і захисту прав жінок і дівчат як на національному, так і на міжнародному рівнях. Як член Ради з прав людини (2023-2025 рр.) та Комісії зі становища жінок (2024-2028 рр.), Румунія прагне просувати права жінок і дівчат, вважаючи, що їх захист має важливе значення для розвитку справедливого та інклюзивного суспільства. Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок має на меті підвищити обізнаність про те, що жінки в усьому світі стикаються з численними формами насильства, включаючи зґвалтування, домашнє насильство та інші форми жорстокого поводження. Справжні масштаби цього явища часто приховуються. У 2024 році виповнюється 10 років відколи Румунія підписала «Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами».

 

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Австрії та Угорщини разом з комісаром ЄС Ілвою Йоганссон домовилися у п’ятницю в Будапешті, що Румунія та Болгарія приєднаються до Шенгенської зони вільного переміщення і з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Остаточне рішення буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС в Брюсселі наступного місяця. «Румунія є постачальником безпеки в Європі, а її вступ до Шенгену зміцнить Шенгенську зону», – заявив міністр Кетелін Предою.

 

ВИБОРИ В АВСТРІЇ – Австрійські ультраправі здобули впевнену перемогу на регіональних виборах у неділю, закріпивши свою популярність після історичної перемоги на парламентських виборах у вересні. Партія свободи (FPO) отримала майже 35% голосів у південно-східній землі Штирія, що на 17% більше, ніж на попередніх виборах у 2019 році, значно випередивши консерваторів (26,8%) і соціал-демократів (21,4%). Це перший випадок, коли ультраправі вийшли на перше місце в цьому регіоні, яким наразі керують ліві та праві. Незважаючи на те, що вона стала найбільшою силою в парламенті, FPO наразі тримається на відстані в переговорах під керівництвом консервативного канцлера Карла Негаммера щодо формування уряду.

 

 

Чи
йде мова про фізичне, сексуальне, культурне, емоційне чи кібернасильство, ми
завжди говоримо про силу та контроль. Насильство – процес циклічний. Нерідко
ескалація насильства може призвести навіть до вбивства. Ця хвороблива гра
контролю та сили залишає глибокі травми в душі жертви.

Що таке домашнє
насильство з психологічної точки зору? Які
етапи цього процесу? Психотерапевт Крістіна Нестасе пояснює: «З психологічної точки зору сімейне насильство, також
відоме як домашнє насильство – це навмисне жорстоке фізичне чи емоційне
поводження одного члена сім’ї над іншим, це демонстрація сили і бажання
здобути контроль та владу над іншою особою. Домашнє
насильство, здається, є повторюваним процесом. Це подібне на серію образливих
дій, які після встановлення стають передбачуваними. Цей цикл поділено на чотири
фази, які помітні як у поведінці агресора, так в поведінці жертви. На першій
фазі з’являється напруга. Потерпілий відчуває неспокій, намагається
покращити сімейний клімат, уважно стежить за своїми жестами і поведінкою. На
другій фазі, агресії, жертва відчуває себе приниженою, сум і відчуття
несправедливої ​​ситуації. Третя фаза, виправдання, – це коли жертва намагається
зрозуміти пояснення і намагається допомогти агресору змінитися. Вона сумнівається
у правильності власного сприйняття реальності та відчуває, що несе відповідальність
за цю ситуацію. На четвертій фазі так званого примирення (або медового місяця)
жертва надає шанс кривднику. Вона допомагає йому, спостерігає за його зусиллями
і вірить, що він змінить свою поведінку. На жаль, Румунія посідає
провідне місце в ЄС за рівнем домашнього насильства. Кожні 30 секунд б’ють
якусь жінку, а 3 з 10 них зазнають фізичного чи психічного насильства,
починаючи від 15 років. Інша статистика ЄС показує, що в Румунії щогодини
двоє дітей стають жертвами домашнього насильства та 86% зареєстрованих випадків
жорстокого поводження з дітьми відбувається в сім’ї. Тільки один із 9 батьків
ніколи б не вдарив свою дитину, а 50% кажуть, що роблять це заради своїх дітей.
63% дітей сказали, що їх батьки хоча б раз вдарили.»

Може здаватися
парадоксальним, але жертва, хоча й неодноразово зазнає знущань, не покидає
агресора. Обдурена його обіцянками, вона
погоджується дати йому ще один шанс, а потім ще один. Крістіна Настасе
стверджує: «У процесі домашнього насильства є так звана фаза «медовий
місяць», коли кривдник змінює свою поведінку по відношенню до жертви лише для
того, щоб не покинула його. Вони можуть висловлювати те, що здається щирим каяттям, можуть
заявляти, що звертатимуться за професійною допомогою, і навіть поводяться як
любляча, турботлива людина, щоб повернути довіру жертви. Не забуваймо, що
жертва потерпає внаслідок агресії, вона розгублена.
Доброта та обіцянки кривдника можуть довести жертву на думку, що можна зберегти стосунки. Дуже важливо, щоб жертви зрозуміли, що вони не є причиною насильства,
яке було спрямоване на них, щоб у них не було того почуття провини у
стосунках з кривдником, відчуття, яке їх тримає у це порочне коло.»

Насильство може
мати різні форми, попереджає Крістіна Нестасе: «Відомі чимало форм
домашнього насильства. Фізичне насильство є найбільш очевидною формою і
відноситься до тілесних ушкоджень. Сексуальне насильство передбачає сексуальні
практики без згоди жертви, насильство над членами сім’ї та дітей. Психологічне насильство включає серйозні погрози,
примус, позбавлення волі, переслідування, емоційний шантаж, приниження,
глузування, використання дітей як засіб тиску. Соціальне насильство означає
ізоляція жертви шляхом заборони або обмеження контактів з родиною чи друзями.
Економічне насильство – це заборона працювати, обмеження доступу жертви до
грошей, до особистих речей, їжі, телефону, всього того, що робить людиною
автономною. Емоційне насильство передбачає заборону права говорити рідною
мовою або зобов’язання сповідувати релігійні обряди, які є неприйнятними для особи.
З’явився ще один вид домашнього насильства – кібернасильство. Це переслідування
в Інтернеті шляхом відстеження та перехоплення різних пристроїв без згоди
жертви. Тож з метою здобути контроль та владу над іншою особою. Емоційний
шантаж, це насадження відчуття провини, повторне пригадування про минулі
помилки жертви, маніпуляція, примус. Крістіна Нестасе уточнює: «Відчуття провини є частиною
домашнього насильства, яке називається емоційним насиством, і на відміну від
фізичного, це тривалий процес, який жертва не сприймає і вважає за стан
речей. В основному це форма словесної чи несловесної комунікації, при якій
кривдник намагається викликати у жертви почуття провини, намагаючись
контролювати її поведінку. Це чітка форма психологічної маніпуляції та
примусу, та її можна розпізнати в наступних ситуаціях: коли кривдник робить
коментарі, які свідчать про те, що жертва не працювала так добре як він, коли повторно
пригадує про помилки, зроблені жертвою в минулому, коли нагадує про послуги,
які жертва отримала, коли поводиться так, ніби він засмучений, але потім
заперечує, що наявна певна проблема, коли не говорить, чітко показуючи через мову
тіла, тон голосу та виразу обличчя. що не схвалює те, що робить жертва. Насадження
почуття провини може спрацювати, щоб змусити партнера робити те, що хоче
кривдник, але партнер може відчути це маніпулювання.»

Діти найбільше
піддаються впливу і найлегше травмуються. Ідеальні жертви, без орієнтирів,
знущані діти, навіть вважаю це нормальним. Про наслідки фізичної, психічної чи
іншої форми насиства над дітьми розповідає психолог Крістіна Нестасе: «Діти
часто залишаються лояльними до своїх батьків чи опікунів, які знущаються над
ними, тому що бояться того, що станеться, якщо вони повідомляють про
насильство. Дитина, яка страждає від емоційного насильства, також може думати,
що її обзивання образливими прізвиськами або відсутність любові – це нормальний
спосіб життя. Вони можуть нікому не розповідати про насильство, оскільки
вважають свій досвід нормальною поведінкою. По суті, дитина часто думає, що
вона винна за насильство, а це означає, що вона небажана та її не люблять. Лише
через порівняння з сім’ями друзів, лише через дискусій в школі, дитина може
зрозуміти, що ситуація є токсичною. Наслідки такого жорстокого поводження для
дітей можуть бути серйозними і можуть тривати до дорослого віку. Вони можуть мати
проблеми з спілкуванням. Крім того, у дітей може бути підвищений ризик поганих
стосунків з однолітками, проблеми конфіденційності, труднощів у вирішенні
конфліктів, агресії у стосунках, антисоціальна поведінка, навіть
правопорушення, агресивна поведінка та відсутність цікавості. Іншими словами,
люди, які зазнали насильства в дитинстві, більше ризикують, у свою чергу, стати
агресорами своїх дітей, ніж люди, які не зазнали насильства.»

Незважаючи на труднощі зі збором даних про пандемію, організації «Рятуйте дітей» вдалося завершити дослідження на тему жорстокого поводження з дітьми за допомогою відповідей як дітей, так і батьків. Як і слід було очікувати, дорослі та неповнолітні мають різні погляди щодо певних питань. Наприклад, відповіді, отримані від дітей, свідчать про набагато більшу частоту тілесних покарань у сім’ях (46%), ніж визнають батьки (28%). Існують також відмінності при порівнянні цьогорічних результатів з результатами досліджень, проведених у 2001 та 2013 роках.

Більше про це дізнаємося від соціолога Чіпріана Гредінару: «Спостерігаємо, що рівень словесних образливих зловживань дещо знижується, але він все ще відносно високий. Що стосується фізичного насильства, ось деякі елементи, які варто згадати. Ми помічаємо, що число випадків побиття дитини без слідів постійно зменшується в трьох хвилях з майже 85% у 2001 році до 46% у 2021 році, але із все ще дуже високою часткою. Це думки або відповіді дітей. Ми також спостерегли щось, що викликає занепокоєння: а саме, що фізичне насильство, жорстоке побиття різними предметами або рівень побиття, яке залишає слідів не зменшується, а навпаки, у 2021 році ми зберігаємо трохи вищий рівень порівняно з 2013 роком. Те ж саме відбувається і з емоційним насильством та погрозами. Воно зберігається приблизно на тому ж рівні, як і нехтування дітьми, експлуатація дітей і сексуальне насильство. Зменшується, на думку дітей, фізичне насильство. (…) Але, швидше за все, це те, що ми називаємо розпізнаванням явища. Батьки, здається, усвідомлюють, що ображати або кричати на дитину – це погано. Якщо поглянути на 2013 рік, то відсотки були значно нижчими. (…) З відповідей дітей про поведінку вчителів ми бачимо, що фізичне насильство постійно зменшується, маючи чітку тенденцію до зниження з 30% у 2001 році до 5% у 2021 році. Натомість частка емоційного насильства залишається на високому рівні.»

Що саме означає емоційне насильство і які його підкатегорії? Пояснює теж соціолог Чіпріан Гредінару: «Класичне емоційне насильство – коли тебе ображають – має рівень 12%. Майже 90% дітей кажуть, що батьки сварять їх. Половина дітей кажуть, що неодноразово стають свідками сварок між батьками, і це може бути ще однією формою емоційного насильства. Майже двоє з десяти дітей кажуть, що батьки не дозволяють їм зустрічатися з іншими дітьми. Подібний відсоток дітей стверджує, що хтось із їхніх батьків занадто багато п’є. Більш серйозна форма жорстокого поводження – це не годувати дитину. Заходячи трохи далі й аналізуючи занедбаність, ми помічаємо, що майже кожна третя дитина каже, що батьки не забезпечують їм харчі, або буває так, що вдома немає готової їжі. Більше двоє з десяти дітей кажуть, що батьки не звертаються до лікаря, коли вони хворі, що їх залишають вночі вдома, щоб доглядати за молодшими братами і сестрами, або що їх залишають вдома цілими днями. Тут ми говоримо про соціально-економічні фактори, а не про поведінковий чи освітній вибір батьків.»

Також тривожними залишаються показники сексуального насильства: близько 3% батьків стверджують, що за останній рік їхня дитина стала жертвою сексуального насильства, майже у двох третинах випадків насильником є невідома особа, а 2,9% підлітків сказали, що їх змушували займатися сексом проти їхньої волі. Чіпріан Гредінару: «Приблизно 3 з 10 дітей бачили в Інтернеті або по телебаченню сексуальні зображення. З огляду на те, що соромно говорити про це, відсотки, можуть бути, безперечно, вищими. Тут ми бачимо лише верхівку айсберга. Проте в реальному житті близько 7% дітей кажуть, що вони бачили дорослих у реальному житті, а не по телевізору чи в Інтернеті, у сексуальних ситуаціях. Кажуть, що в Інтернеті були розміщені або викладені відео, на яких вони зображені в сексуальних позах. Цей відсоток, схоже, не має тенденції до зниження.»

Що робить школа, щоб зменшити кількість зловживань чи попередити зловживання загалом? Відповідь також надають шкільні радники, на жаль, нечисленні й зазвичай дуже переважтажені. Але навіть у цьому випадку можна вжити заходів, як ми дізнаємося від радника Аури Стенкулеску: «Ми зацікавлені у запобіганні поведінки, яку нам навряд чи вдасться ліквідувати пізніше, щоб побудувати правильні поведінки. Тому на уроці з учнями ми проводимо багато заходів у сфері спілкування, щоб навчити їх спілкуватися та спілкуватися вибірково, навчити їх визначати ситуації, коли вони відчувають дискомфорт, і з’ясовувати, що спричинило дискомфорт і, перш за все, можливість сказати, висловити це і звернутися до людей, які можуть впоратися з ситуацією. (…) Дитина, яка каже, що її болить, – це дитина, яка навчилася захищатися, і ми зацікавлені в тому, щоб ці діти не залишалися в ролі жертви, тому що травми посилюються, і згодом вони стануть нещасними дорослими, які, у свою чергу, стануть кривдниками. Ми зацікавлені створити здорове середовище в школі».

Але для того, щоб у школі було здорове середовище, необхідно також змінити бачення на рівні суспільства, де досі зберігаються традиції, згідно з якими «ліпше, щоб дитина плакала тепер, ніж батьки опісля.».

З початку пандемії та впровадження
перших заходів з обмеженння вільного пересування, навесні минулого року, спостерігається поширення домашнього насильства
по всьому світу. Держави-члени ЄС, в тому числі Румунія, не були
винятком, а жінки зазнали навіть більших труднощів, ніж
зазвичай, стверджує Андрея Русу, виконавча
директорка асоціації
«FILIA», яка працює у сфері захисту прав жінок: «У Румунії за перщі
дев’ять місяців минулого року було понад 20.000 випадків домашнього насильства. Крім того, кількість дзвінків на єдиний номер екстреної допомоги 112 збільшилась
на 18%, ніж за той же період у 2019 році. Водночас кількість дзвінків на безкоштовний номер, наданий Національним агентством з питань рівних можливостей між жінками та чоловіками, де жінки
можуть отримати інформацію про послуги, якими вони можуть скористатися у разі
насильства, у двічі збільшилась протягом
надзвичайного стану. Жінки також стикалися з
іншими перепонами. Наприклад, щоб подати заяву
про видачу обмежувального припису, їм потрібен був доступ до Інтернету,
комп’ютеру та принтеру. Але загальновідомо, що в румунських селах доступ до Інтернету обмежений, зокрема у неблагополучених населених пунктах. У багатьох жінок просто немає вдома необхідних технологічних засобів для цього.»

Під час надзвичайного стану в
березні-травні, коли свобода пересування була серйозно обмежена, багато жінок
були практично ізольовані у своїх помешканнях зі
своїми агресорами, не маючи можливості вийти з помешкання або до кого звертатися по
допомогу. Крім того, що заяву про видачу обмежувального припису
треба було подавати через Інтернету, окремі суди були закриті або працювали
лише кілька годин на день. У більшості випадків у жінок, що зазнали насильства,
залишалося враження, що на той час пріоритетом було громадське
здоров’я, а безпека та
гідність жінок постраждалих стали для влади менш важливими. У будь-якому випадку до такого
висновку прийшли неурядові організації.

Андрея
Русе подає деталі: «Чимало
жінок, бенефіціарок програм, які проводили неурядові організації, повернулися додому, до агресорів або залишилися в тому ж помешканні, тому що боялися виходити через вірус, або просто тому, що через агресора більше не могли ні з ким
поговорити. В інших країнах були знайдені способи для жертв домашнього насильства, щоб вони могли попередити
поліцію або центри соціального захисту, наприклад, вони могли набирати
спеціальні номер на Whatsapp або сходити в аптеку і сказати там певний код.
Коли перебувають в помешканні
з агресором дуже важко їм зв’язатися з неурядовими організаціями або центрами соціальної
допомоги. Потерпіла особа
не завжди може телефонувати за номером 112, та
їх дзвінок не завжди вважається терміновим.»

Однак і в цих умовах потерпілі отримували
допомоги, по мірі можливості, теж за
допомогою цифрових технологій. Як могли втрутитися громадські асоціації чи неурядові організації, які зазвичай допомагали цим жінкам? Андрея Русу
відповідає: «У
більшості випадків дискусії з постраждалами відбулися
в соціальних мережах, тоді
коли вони мали доступ до Інтернету. З цієї причини
кількість відвідувань спеціальних сайтів наших колег інших асоціацій зросла. Також були
започатковані кілька онлайн-кампанії, які допомогли постраждалим під час пандемічної кризи. Але, на жаль, жінкам, які живуть у неблагополучених середовищах та яким невідомі жодні неурядові
організації, ніхто не допоміг та у них не було багато варіантів або, взагалі, жодного варіанту.»

Незважаючи на те, що у Європейському Союзі збільшилась кількість скарг на домашнє насильство, держави-члени реагували по-різному, тоді коли виступали проти домашньно насильства. Європейський інститут з
питань гендерної рівності (EIGE) – агентство ЄС з
осідком у Вільнюсі – провело дослідження про
наслідки COVID-19
на жертв домашнього насильства. Представниця Європейського інституту з
питань гендерної рівності (EIGE) Вероніка Коллінз, розповідає про перші інформації, зареєстровані після впровадження карантину в численних країнах ЄС : «Лише
за перший тиждень у Франції кількість скарг на домашнє насильство зросла на
32%. У Литві кількість цих скарг зросла на 20% за три тижні, порівняно з тим самим періодом 2019 року. Це перші дві
цифри, які ми отримали. У випадку Литви дані надходять від
поліції, а у випадку Франції ці цифри з’явилися в пресі.
Ми ще не маємо повного доступу до достовірної інформації від установ держав-членів, і наше дослідження більше зосереджується
на державних ініціативах щодо захисту жінок від насильства та надання їм
доступу до послуг підтримки, таких як притулки та
спеціальні гарячі лінії для них.
Спочатку в окремих державах була навіть зменшена кількість повідомлень про випадки насильства, ймовірно, тому, що жертви
були ізольовані разом з агресорами і не могли вийти на вулицю або
зателефонувати.»

Дослідження
EIGE також показує причини того, чому у кризових ситуаціях, таких як ця пандемія,
збільшується кількість випадків домашнього насильства. Вероніка Коллінз стверджує: «Існує багато причин зростання рівня домашнього насильства. Однією з них є економічна небезпека, яка
призводить до посилення напруженості в сім’ї та в помешканні. Якщо жертва є
фінансово залежною, їй буде ще важче вийти із жорстоких стосунків в умовах загальної
економічної незахищеності. Стрес та загальне занепокоєння також можуть
призвести до великого споживання алкоголю, ще однією з причин посилення насильства. Також під час кризи та обмежень жертва більше не має доступу до підтримки
з боку друзів чи
знайомих.»

Хоча
деякі держави-члени ЄС в цей період застосовувати заходів щодо захисту жертв
домашнього насильства, дослідження EIGE показує, що окремі втручання
недостатні та, що необхідна комплексна стратегія, яку треба застосовувати у кризових ситуаціях.

Сьогодні жінки
стикаються з проблемами, про які громадянське
суспільство знає, мабуть, занадто мало. З нагоди Міжнародного жіночого дня на
початку березня відбулася європейська конференція, присвячена всім, хто
цікавиться статусом та роллю жінок у суспільстві 2020 року.

Організувала цей захід у
Бухаресті Рамона Стругаріу, депутат Європарламенту
від Альянсу USR-PLUS (фракція «Оновити Європу»), яка
зазначила з цього приводу: «Ми не обов’язково настільки просунуті,
наскільки б нам хотілося, з точки зору стратегії щодо гендерної рівності загалом
та гендерної рівності в політиці. Більше того,
в той же час ця Європа, про яку комісар
ЄС Вєра Юрова казала, що є
найкращим місцем у світі на сьогоднішній день для жінок та прав жінок, і це дійсно
так, – це Європа, в якій кожна третя жінка щодня є
жертвою фізичного чи іншого виду насильства. Це
Європа, в якій 55% жінок зазнають сексуальних
домагань.»

Представляючи
реальні проблеми жінок у Румунії Рамона Стругаріу зосередилася на правовій
базі, якою можуть скористатися жінки-жертви насильства по всій Європі. Депутатка
також додала, що загальноєвропейські зусилля повинні бути продовжені на
національному рівні: «Ми живемо в країні, де 63% населення вважає, що гендерне
та сімейне насильство не є проблемами суспільства, що це не можна називати проблемою і, що вони не є проблемою
для суспільства. Спираючись на ці дані та цифри, ми повинні задуматися над тим,
що треба робити. Що ми можемо конкретно зробити, як структуровані заходи, на
європейському рівні? Що ми можемо зробити на національному рівні не лише в
законодавстві, а й щодо вжиття заходів та дотримання закону? А також над тим, що
можна зробити на рівні менталітету та освіти.»

Ірина фон Візе,
депутатка Європарламенту до Брекзиту Brexit, представляє Ліберал-демократичну
партію Великобританії. На конференції «Румунія та Європа жіночого роду»,
британський політик наголосила на важливості усунення гендерних стереотипів: «Це
відбувається не через відсутність шансів. Частково це викликано тим, що наша
система освіти стільки років розглядає технологію, математику, інженерію як
галузі, присвячені чоловікам. Для визначення можливостей жінок на ринку праці
необхідно сформувати інше покоління. Нам потрібно змінити правила та стереотипи
професій, які мають обирати для себе й жінки. Ми повинні заохочувати наших
дочок і говорити «так, і ти можеш обрати цю професію». Сучасні жінки мають надзвичайні
можливості.»

Ірина фон Візе, яка
увійшла в політику завдяки сприятливій кон’юнктурі,також
розповіла про неприємний досвід, який вона мала після
того, як стала публічною людиною: «Мушу
сказати, що хто не готовий до
чогось подібного, потребує великої витривалості.
Особливо в онлайн-середовищі. Як ми всі знаємо, ми
мусимо бути присутніми в Інтернеті, а особа,
відповідальна за моє спілкування у віртуальному середовищі, зробила численні скарги до
поліції за образливі коментарі. Це сталося не
лише у Twitter, але і в інших ЗМІ. Більшість коментарів мали
мізогіністичний характер, включаючи сексуальні домагання та погрози. Були
й коментарі, які стосувались мене як жінки-політика. Мені довелося
нарощувати власні сили і надзвичайно швидко.»

А психічне насильство, вчинене тими, хто приховує
свою особистість у віртуальному середовищі, може мати великі негативні наслідки для жертв.
Хоча перебувають на високих посадах, жінки, які часто стикаються з такими ситуаціями,
можуть зазнати серйозних емоційних травм і часто відмовляються від своєї
кар’єри у публічних сферах. Ірина фон Візе: «Проблема не лише у зловживанні.
Проблема полягає в наслідках психологічого насильства на молодих жінок в
політиці. Щоразу, коли я розмовляю з такими жінками, я кажу: «Звичайно, я хочу,
щоб моя участь мала значення, я хочу брати участь у політичному житті, але
чи дійсно я хочу пережити цей досвід, всю цю ненависть, цю постійну агресію на
рівні сьогоднішнього суспільного дискурсу? Чи можу я впоратися з цим емоційно?»

Однак Ірина фон
Візе переконана, що і в Румунії, і в інших державах-членах Європейського Союзу
можна запобігати зловживанням та контролювати їх наслідки, якщо існують групи
підтримки. «Я думаю, що у нас є необхідні рамки, і в багатьох випадках ми маємо
конкретні програми сприяння жінкам. Але цього недостатньо. Для залучення всіх
їхніх талантів у політиці нам потрібно створити мережу, мережу безпеки для
політиків, для всіх, хто працює в публічній сфері. Це потрібно, щоб підготувати
їх, навчити протистояти, як резервне рішення, на випадок, коли щось піде не
так. Нам потрібна доступна мережа наставників та прихильників для цих жінок.
Думаю, що це стане каталізатором, що заохотить жінок зробити крок вперед та
зайняти позицію. Нам це потрібно.»

Останні
статистичні дані показують, що жінки складають понад 52% населення Румунії. І хоча
їх частка збільшується, присутність жінок на державних посадах залишається
низькою. Наразі лише 5% мерів та 20% обраних парламентаріїв є жінками.
Аналогічна ситуація спостерігається і в бізнес-середовищі, де жінки становлять трохи
більше 35% акціонерів. А насильство над жінками та упередження щодо жіночих та
чоловічих професій надалі широко поширені в Румунії.

За даними Європейської Комісії, між 2015 та 2016 роками
більше половини (56%) торгівлі людьми в ЄС було спрямовано на сексуальну експлуатацію, і це залишається найпоширенішою формою торгівлі людьми. У цьому контексті, як очікувалося, жінки та дівчата складали понад дві третини (68%) зареєстрованих жертв. Цей відсоток підніметься
до 77%, якщо ми видалимо статистичні дані про Великобританію, яка, між часом,
вже не є членом ЄС.

Першими п’ятьма європейськими країнами громадянства жертв
були Румунія, Угорщина, Нідерланди, Польща та Болгарія. Сьогодні ситуація,
схоже, не змінилася, Румунія будучи в
2018 році, однією з країн-джерел торгівлі людьми в Європі, за даними
Національного агентства з питань боротьби із торгівлею людьми, і приблизно
половина загальної кількості жертв – неповнолітні. Деякі з цих дівчат, яким
якимось чином вдається врятуватися від такого типу сучасного рабства,
опиняються під опікою активістки Яни Матей, яка 20 років тому відкрила у місті Пітешть,
притулок для захисту та реінтеграції жертв торгівлі людьми у суспільство.

Між
часом заснована нею неурядова організація «Reaching Out Romania» допомогла понад 600 жертвам сексуальної експлуатації відновити своє життя,
як розповідає Яна Матей: «Я почала з орендованої квартири, потім кількість
дівчат зросла. Десь у 2000 році був досягнутий пік. Спочатку дівчат вивозили на
маршрут колишніх югославських країн. Пізніше, ми побудували для них центр, а
минулого року ми побудували ще один центр на 6 місць, тому що ми не справлялися
із ситуацією. Загалом у двох центрах є 18 місць, а наразі у них живуть 12
дівчат. Другий центр, транзитний центр, як ми його називаємо, і який ми почали
будувати минулого року, ще не готовий. А ще у нас є місця на фермі лаванди в
Крайові, адже ми створили альтернативу для дівчат, які не хочуть продовжувати
навчання. Більшість з них походять із сільських місцевостей, і на нашій фермі
лаванди ми навчаємо їх, як розвивати власний бізнес. Зараз нашим дівчатам від
12 до 14 років, і на мій погляд, це педофілія, а не торгівля людьми. Це не
насильство над жінками, а насильство над дитиною.»

Якщо на
фермі лаванди у цих дівчат є можливість придбати певні навички, необхідні для
пошуку роботи або способу самообслуговування поза проституцією, в притулку, наданому
організацією Яни Матей, їм також надають психологічні консультації. Травми жертв сексуального рабства є
специфічними, їх важко подолати та живляться вони досвідом набутого до періоду експлуатації. У них відсутня впевненість в собі, часто викликана відсутністю любові, з якою вони виросли в сім’ї. Ці раніше існуючі проблеми
використовуються торговцями людьми та найкраще висвітлюються методом loverboy,
одним із найефективніших способів вербування дівчат з метою торгівлі людьми. Цим методом торговець переконує дівчат, а потім, експлуатуючи їх почуття кохання, змушує їх займатися проституцією.

Яна Матей розповідає про травми до і після періодуїх експлуатації: «За допомогою методу вербування «loverboy», особистість дитини насправді повністю зазнає цькування та нападу.
Підкреслюється відсутність самооцінки цих дівчат. Мова йде про дітей, які не
знають, що означає любов, і тому їх дуже легко вербувати. На жаль, вони стають
залежними від статевих стосунків. Якщо вони починають своє сексуальне життя в
11 або 12 років і мають 10/15 клієнтів на день, виникає певний тип залежності,
про який ніхто не говорить. Більше того. На всіх цих маленьких дівчат показують
пальцем. У цьому контексті деяким дуже легко судити так, як ніби вони винні в
тому, що з ними відбувається. Перші три місяці надзвичайно важкі, тому що все, чого
вони хочуть, – це повернутися до іхнього колишнього оточення. Державні установи
не дуже допомагають нам у цьому плані. Наприклад, відповідно до закону, кожна
дитина повинна ходити до школи. Однак дівчата, що врятувалися від сексуального
рабства, не можуть так швидко повернутися до школи».

Саме тому існує потреба в комплексному підході до проблеми торгівлі людьми. Міністерства освіти і охорони здоров’я,
міністерство внутрішніх справ, міністерство юстиції та Управління боротьби з організованою злочинністю повинні працювати
разом. І всі повинні співпрацювати з неурядовими організаціями, які дуже добре
знають ситуацію та потреби цих дівчат, вважає Яна Матей. Крім того, у колективній свідомості сільських
громад, звідки походить більшість цих дівчат, звинувачення жертви торгівлі людьми є загальним місцем, а сексуальна експлуатація не повністю
зрозуміла як вид гендерного насильства щодо жінок.
Найчастіше таке ставлення зустрічається у випадку з жертвами іншого відомого
явища, що стосується жінок: домашнього насильства. Елена Самоїле, координатор програм Центру FILIA, асоціації, яка
виступає за права жінок, описує цей менталітет: «Звинуваченння жертви на рівні суспільства досить високе. Найчастіше
жертва також винна в тому, що вона вирішує залишатися у жорсткому браці. Найчастіше
кажуть жінка та, мабуть, у чомусь провинилася. У висновок хочу
сказати, що ми живемо в суспільстві, де жінок звинувачують у ініціюванні насильства,
яке теж вони переживають. Чоловікам, які найчастіше є агресорами, виправдовують
цю поведінку.»

Крім того, експерти вже попереджають, що на даний момент, кількість випадків насильства в сім’ї зросла у всьому
світі, і багатьох жінок обставини змушують залишатися замкненими разом із
агресивними партнерами.

Організація
«Рятуйте дітей» привертає увагу на небезпеку, з якою
стикаються діти під час користування Інтернетом. Минулого року організація
розпочала дослідження, в якому висвітлила передусім питання про час, який діти
проводять в онлайн-середовищі.

Про це розповів директор програм організації «Рятуйте
дітей» Джордже Роман. «Ми не могли передбачити, що в середньому діти проводять
від 4 до 6 годин в Інтернеті, в шкільний день. На вихідні або в канікулах вони
проводять в Інтернеті ще більше часу, а також перед телевізором. Ми також
констатували, що у цих дітей є проблеми з психічним здоров’ям, в тому сенсі, що
більшість з них проявляє ознаки депресії, тривоги, вони незадоволені соціальними
стосунками зі своїми друзями чи батьками. Ми також констатували, що кожна друга
дитина і майже стільки ж – переглядали веб-сторінки зі шкідливим вмістом. Я не
знаю яким чином ситуація зміниться в майбутньому, але на сьогодні ми можемо спробувати
допомогти дітям усвідомити те, що їм потрібна підтримка дорослих.»

Організація «Рятуйте дітей»
також має спеціальну гарячу лінію
для повідомлень про незаконний контент -esc_ABUZ, в рамках проєкту «Урок Інтернету»,
а кількість повідомлень про дитячі порнографічні матеріали, зареєстровані на цій
платформі постійно зростає.
З 2713 повідомлених у 2019 році випадків,
1600 – це матеріали, які свідчать про сексуальне насильство над дітьми,
переважно віком до 10 років. Дані також показують, що більшість жертв -
дівчата.

Теодора
Стойка, керівник проєкту організації «Рятуйте дітей» Румунія, пояснює, як
матеріали про сексуальне насильство над дітьми поширювалися Румунією в минулому
році: «За даними останнього дослідження, проведеного «Рятуйте дітей», 4 з 10
дітей віком від 12 до 17 років натрапили на контент відвертого сексуального вмісту.
Більше того, 20% із них заявляють, що їх просили надіслати фотографію чи
відео зі своїми інтимними місцями. Булінг (виготовлення матеріалів за допомогою
примусу) є лише одним із способів, у який ці матеріали, що зображують сексуальне
насильство над дітьми, потрапляють в Інтернет. З розвитком технологій
з’являються нові види злочинів і тепер кривднику легше ніж коли-небудь
контактувати з дітьми. Однією з найсерйозніших проблем в онлайн-середовищі є
сексуальна експлуатація дітей. За даними INHOPE, Румунія посідає 7 місце у списку країн ЄС, де
розміщується такий контент, а з отриманих звітів ми спостерігаємо, що хоча
більшість зловмисників – це чоловіки, все більшого поширення набувають
матеріали, в яких жінки зловживають дітьми.»

Гаряча лінія esc-ABUZ працює у співпраці з
Генеральним інспекторатом румунської поліції та є складовою INHOPE, глобальної мережі організацій та
установ, які борються з цим явищем. Небезпечні матеріали для дітей в Інтернеті,
отримані спеціалістами «Рятуйте дітей» на цій лінії, надсилаються до Генерального інспекторату Поліції Румунії,
де їх досліджують та видаляють з Інтернету, а агресорів виявляють і притягують
до відповідальності.

Елена Саву, начальник Бюро розслідування правопорушень щодо дитячої
порнографії за допомогою інформаційних систем, котре працює в рамках Генерального
інспекторату Поліції Румунії,
розповіла, що згідно з офіційними даними щодо випадків дитячої порнографії за допомогою
комп’ютерних систем на рівні країни у 2019 році було зареєстровано 398 кримінальних справ і 277 було скеровано до суду. Вона зазначила, що було проведено 168
оперативних дій, 261 домашній обшук, 296 осіб було розслідувано та проаналізовано понад 20 мільйонів фото-відеофайлів. Пряма трансляція в Інтернеті «відеороликів» із сексуальним
насильством дорослих над дітьми є останньою тенденцією в сфері сексуального
насильства щодо дітей застерігає Елена Саву: «Найбільш чутливі випадки, які, на жаль, стрімко поширюються й в Румунії, – це пряма
трансляція в Інтернеті. Це жінки,
які раніше надавали проводили
відеочати. Під час цих шоу вони вирішили представити власних дітей за різні
гроші. І для цього вони, як правило, використовують застосунки, що дозволяють вести трансляцію наживо.»

Починаючи
з 2010 року організація «Рятуйте дітей» здійснює проєкт «Урок Інтернету», що популяризує інструменти безпечного користування Інтернетом та новими онлайн-технологіями для дітей. Для цього була створена мережа волонтерів, а саме вчителів та
спеціалістів, які працюють з дітьми для впровадження освітньої програми на національному рівні. Джорджіана Рошкулец,
координатор освітніх програм організації «Рятуйте дітей»: «У цьому році ми порушили кілька конкретних тем, зокрема домагання в онлайн-середовищі та Інтернет-залежність.
Програма волонтерства зосереджена, передусім на вчителях, які готові розмовляти на ці теми з дітьми. Вони отримують інформаційні матеріали та
пакети відеоресурсів, посібники для кращого розуміння теми, а потім можуть використовувати різні запропоновані нами плани уроків, щоб порушити цю тему під час занять. На «Уроці Інтернету» у нас є інформаційно-довідкова лінія для дітей, по ній вони можуть зв’язатися з нами, коли у них є
цікавість до Інтернету або вони стикаються з менш приємними ситуаціями і не знають, що робити. За 10 років
діяльності, в рамках волонтерського проєкту було поінформовано понад півмільйона дітей. Ми маємо близько 4000 вчителів-волонтерів у 800 містах і протягом цих років ми співпрацювали з близько 2800 навчальними закладами. Крім цього планує здійснити акредитовану програму для вчителів у вигляді курсів підвищення кваліфікації, що проводитимуться у кожному з 41 повіту Румунії.»

Фахівці
організації «Рятуйте дітей» попереджають, що влада не приділяє цій проблемі
належної уваги, а це означає, що зростає кількість тих, хто зберігає,
розповсюджує, купує чи торгує такими фотографіями чи відеороліками з дітьми-жертвами
сексуального насильства, і багато з них не притягуються до відповідальності за
ці дії.

У Румунії інформація про здоров’я
жінок і боротьбу з насильством в сім’ї важко доходить до
безпосередньо зацікавлених
жінок. Доказом цього
є також статистика про наслідки відсутності інформації. Наприклад, кожна п’ята жінка не зверталася до лікаря
для обстеження, а 20%
вагітних жінок у Румунії не були у лікаря до народження, враховуючи, що 10% матерів, що
народжують в нашій
країні, є неповнолітніми, а смертність на рак молочної залози і шийки матки є серед перших в європейській статистиці.

Щоб виправити ситуацію, феміністська
організація «Центр Філія» втілює в життя проект Bona Dea для здоров’я та
безпеки жінок. Андрея Русу, яка представляла Центр Filia, взяла участь у цьому проекті і розповідає про те, що вони запланували, але й зуміли зробити з серпня минулого року. Андря Русу: «За допомогою нашоого проекту ми прагнемо забезпечити
жінкам безпечний простір, де вони можуть говорити про свої проблеми, а також
отримати корисну інформацію від експертів. Таким чином, ми були в 18-ох
селах, де ми
обговорювали питання охорони здоров’я матері та грудного вигодовування про
профілактику раку молочної залози та раку шийки матки, про запобігання та
боротьбу з насильством проти жінок. Ми також були в шести містах, де ми обговорювали ті ж
теми, до яких додали дискримінацію жінок на ринку праці та боротьбу з сексуальними домаганнями. За шість
місяців ми зустрілись з близько 1700 жінками і обійшли близько 11000 кілометрів у 85
зустрічах. На жаль, ми помітили, що, хоча в бідних сільських районах,
інформація дуже слабка, таку
ж ситуацію
можна зустріти і в
містах. Наприклад, профілактика раку молочної залози і шийки матки. Румунія займає
погані позиції в ЄС у
зв’язку з цими захворюваннями. Ми на першому місці щодо смертей, викликаних цими раками. Це відбувається
також тому, що жінки не
знають, як запобігти або як отримати ранні ознаки цих захворювань.»

Упродовж розгортання проекту Bona Dea представники Центру
Філія мали
можливість підтвердити
статистику,
зрозуміти менталітет і звички, які стоять за ними. Андрея Русу: «У Румунії ми також маємо цей
менталітет, щоб не говорити про сексуальність, про контрацепцію, навіть про
сексуальне виховання. Все це табу. За даними ЮНІСЕФ, середній вік початку сексуального життя становить 15 з половиною років.
Але багато жінок не мають можливості отримати інформацію. Наприклад, ніхто не
пояснив їм про позаматкову вагітність. Можливо вони почули, що якась
жінка мала таке і вони злякались. Вони не розуміють,
чому їм доводиться звертатися до лікаря під час вагітності. Часто вони
бачать в цьому розкіш і
не розуміють,
що здоров’я дитини залежить від медичного обстеження. Вони ховаються за міфами.»

Можливо, тому перші контакти в рамках проекту Bona Dea були складнішими, нагадує
інший учасник програми Елена Самоїле:
«Жіноча громада
спочатку була дуже стриманою.Так мені здавалося. Все їм здавалося дивним, вони нас навіть не знали …
Вони не знали, чого очікувати і чому витрачати час, щоб приходити на наші зустрічі. Але після першої
зустрічі – про здоров’я матері та грудне вигодовування – ми побачили, що їх
цікавить інформація. Тому вони прийшли і на наступні заходи, задали запитання і були дуже активні в
дискусіях.»

Іншою була взаємодія з представниками
місцевої адміністрації та поліції, як ми дізнаємося від Андреї Русу: «На жаль, інколи влада є
некомпетентною або шкідливою. Однак для того, щоб зберегти позитивну думку, ми
також зустрілися з надзвичайними людьми: соціальними працівникfми та санітарними посередниками, які щодня відвідують громади і знають проблеми кожного і
знають, як їм допомогти. Я також зустрічалась з надзвичайними жінками
співробітники поліцїї, які втручалися. Щоправда, я мала також погані досвіди з владою, але я думаю, що вони незначні
у порівнянні з добрими враженнями, з яких я
багато чого навчилась.»

Залучення місцевої поліції, проте,
має вирішальне значення в застосуванні законодавства по боротьбі з
насильством в сім’ї. У Румунії, кожна четверта жінка зазнала фізичного або сексуального насильства з боку партнера або колишнього партнера. Більше 20000 випадків насильства між членами сім’ї були
зареєстровані в поліції в 2017 році, і ситуація покращилася разом із введенням в липні 2018 року тимчасового
розпорядження про захист.Протягом перших 10 днів після введення цього попереднього захисту було видано 150 розпоряджень. З цими заходами повинні спочатку звикати
представники влади, каже
Андрея Русу: «Якщо на рівні влади зберігається традиційний менталітет за яким
«місце жінки вдома, де вона повинна прибирати і піклуватися про дітей», тоді і інформації, які вони повинні передати спотворені. Якщо
поліцейський вважає, що жінка заслуговує бути побитою, оскільки не
справилась із домашніми справами, не введе тимчасове розпорядження про захист і не буде захищати її права.»

І продовжує Елена Самоїле: «Автоматично жодна жінка не матиме
сміливості, коли зазнає домашнього насильства, іне звернеться до поліцейського отримати захист, на
який вона має право. Цей захід було введено для надання тимчасового
розпорядження про захист, який може бути виданий працівником поліції на місці,
на основі заповненого формуляру. Якщо це розпорядження видано, агресор може бути вилучений з дому
на п’ять днів. Протягом цього часу жертва має можливість вжити заходів для
того, щоб звернутися до суду і отримати розширений захист.»

Розпочатий
минулого літа проект Bona Dea буде завершено в кінці цього місяця, коли
представники Центру Філія сподіваються, що вони зможуть повідомити
і про
скорочення відс

Однією з проблем, з якими стикаються румунські сім’ї, це домашнє насильство, а зґвалтування – це найсерйозніша форма насильства. Жертвам дуже важко пережити травму зґвалтування, деяким ніколи не вдається її подолати. Дані поліції дуже неповно відзеркалюють масштаби цього явища оскільки в більшості випадків жертви не звертаються до поліції. Для того щоб допомогти жертвам зґвалтування, Національне Агентство рівних шансів між чоловіками і жінками відкрило при Університетській лікарні швидкої допомоги в Бухаресті,перший Пілотний Кризовий Центр для осіб, які постраждали від зґвалтування.

На думку Граціели Дрегіч, державного секретаря Агентства рівних шансів між чоловіками і жінками, в нововідкритому Пілотному кризовому центрі жертви сексуальних домагань отримають всю необхідну підтримку і допомогу: «Ми хочемо, щоб відкриття в Бухаресті цього Пілотного кризового центру для жінок, які постраждали від зґвалтування, дало надію всім жінкам Румунії, щоб нова модель інтегрованого управління випадками зґвалтування забезпечувала їм всю необхідну підтримку. Відрити цей Центр нас спонукала сумна реальність. Справа в тому, що через застарілі стереотипи і менталітет, більшість жінок або не подають скарги в поліцію, або не доводять до кінця відповідну процедуру, щоб насильник був покараний. З цієї причини, ми з самого початку звернулися до Національного інституту судово-медичної експертизи з проханням ідентифікувати метод, який би дозволив лікарям Відділення швидкої медичної допомоги взяти біологічну пробу від жертви зґвалтування, яка абсолютно необхідна у випадках сексуального насильства. Таким чином, вся робота і управління випадками зґвалтування переходить в руки лікарів Відділення швидкої допомоги, а жертви зґвалтування вже не будуть змушені звертатися до різних установ для відбору біологічних проб, так щоб значний відсоток цих жінок не відмовлялися довести до кінця справи і покарання насильника».

Граціела Дрегіч, державний секретар Національного агентства рівних шансів між чоловіками і жінками, розповіла нам про те, як буде працювати цей Кризовий центр: «Першою умовою є готовність жінки заявити про зґвалтування, потім лікар Відділення швидкої допомоги звертається до Оперативної групи, що спеціалізується у боротьбі із злочинністю, яка працює при Університетській лікарні швидкої допомоги. Оперативна група прибуває у Відділення швидкої допомоги, просить у жінки згоду на подачу скарги про зґвалтування в поліцію і, після того, як жертва дає свою згоду, можна сказати, що з юридичної точки зору випадок зґвалтування зареєстрований. Потім слід відібрати від жертви біологічні проби, на основі стандартного комплекту, наданого Національним інститутом судової медицини, після чого потерпіла буде направлена і приведена до притулку для жертв домашнього насильства, де вона отримає житло, психологічне консультування, юридичні консультації, щоб все завершилося покаранням агресора».

Влада планує відкрити такі кризові центри для постраждалих від зґвалтування по всій країні, з метою скорочення випадків сексуального насилля. На даний момент ситуація викликає занепокоєння: минулого року, 46 жінок і 12 дітей загинули в результаті насильства з боку колишніх або нинішніх партнерів, або ж інших членів сім’ї. Неповнолітні дівчата піддаються сексуальному насиллю раз у два дні, але вони не звертаються до поліції, щоб повідомити про це. Більш серйозною проблемою є те, що 55% румунів вважають зґвалтування виправданим в певних ситуаціях. Граціела Дрегіч: «На підставі даних, наданих Румунською поліцією, у 2017 році, було зафіксовано та розслідувано понад 500 випадків зґвалтування, і агресори були покарані. У нас немає остаточних даних про жертви домашнього насильства в 2018 році. За приблизними оцінками, мова йде про 450 випадків. Але ми повинні враховувати ще один аспект. Якщо розглядаємо феномен насильства в цілому, а це означає домашнє і сексуальне насильство, то за деякими статистичними даними, кількість жертв, які не звертаються до влади і не заявляють про насильство, становить близько 70% від загального числа постраждалих. Отже, вище вказані цифри стосуються тільки оголошених випадків, про які довідається Поліція, і які закінчуються покаранням агресорів».

Феміністські організації з Румунії вітають ініціативу Національного агентства рівноправності шансів між чоловіками і жінками відкрити Перший пілотний кризовий центр для осіб, які постраждали від зґвалтування. Ось що нам розповіла Андрея Браге, виконавчий директор феміністського Центру «Філія», який бореться проти гендерної нерівності за допомогою активізму, правозахисної діяльності і науково-дослідної роботи: «Цей центр для жертв сексуального насилля став великим кроком вперед, бо раніше таких центрів в Румунії не було. Але, на жаль, цього недостатньо. Ми дуже далекі від суспільства, яке ставило би наголос на правах жертви і наданні цій жертві належного захисту. Я маю на увазі те, що у нашій країні відсутні фахівці, які вміють працювати з травмами сексуального насильства. Зафіксовано багато таких ситуацій, коли, на жаль, люди керуються забобонами, згідно з якими жертва носить провину у ситуації сексуального насилля. У таких випадках часто жертва піддається повторній травмі. У нас немає добре продуманої системи, схожої на системи інших європейських країн, яка захищає жертви і ставить собі за мету скоротити ризики, яким піддається ця жертва насильства».

Єврокомісія
стурбована можливістю зростання дефіциту бюджету Румунії

Європейська
комісія попередила Румунію про небезпеку найбільшого в цьому році зростання
бюджетного дефіциту в Європейському Союзі – до 3,6% ВВП, і це
після того, як в минулому році Румунія мала найбільше серед країн ЄС економічне
зростання. Голова
Представництва Європейської Комісії в Бухаресті Анжела Крістя на презентації
звіту про стан економіки Румунії заявила, що в документі відзначено ряд
парадоксів. «З одного боку, ми констатуємо скорочення бідності в Румунії, а з
іншого – зростання соціальної нерівності, гадаю, найбільше зростання нерівності
доходів в Європейському Союзі. Слід сказати, що ця тенденція почалася ще в 2012
році й спостерігається не лише в Румунії, а й в інших державах-членах ЄС та
віддзеркалює глобальні наслідки кризи, ускладнені наслідками глобалізації.»
Румунії потрібна здорова економічна політика, спрямована на посилення
зареєстрованого в останні роки економічного зростання, в умовах зростання ризиків для поточної податково-бюдженої політики, – заявили у четвер і представники Міжнародного Валютного Фонду на
зустрічі з президентом Клаусом Йоханнісом. Вони наголосили на необхідності
переміщення уваги румунської влади від стимулювання споживання на підтримку
інвестицій і виробництва. Відчувається й потреба підвищення ефективності
освоєння коштів з європейських фондів, – зазначили експерти МВФ.

Проблема освоєння коштів з фондів ЄС

Термінові заходи, які мають бути вжиті румунською владою
для прискорення освоєння коштів з фондів ЄС стали центральною темою зустрічі в
Бухаресті прем’єр-міністра Соріна Гріндяну з комісаром ЄС з питань регіональної
політики Коріною Крецу. Зустрріч відбулась щойно після попередження останньої
про те, що минула вже половина фінансового циклу 2014-2020 років, а рівень освоєння
коштів, виділених на цей період дорівнює нулю. За словами пані Крецу 2017 рік
стане для Румунії ключовим для вирішення цієї проблеми. Водночас Коріна
Крецу повідомила, що попередній фінансовий цикл 2007-2014 років закритий з
коефіцієнтом освоєння більш ніж 90% коштів, виділених Бухаресту – з 19
мільярдів були використані 17, гроші, які були вкладені в румунську економіку
і це можна побачити в кожному селі, в кожному повіті. У свою чергу,
прем’єр-міністр Сорін Гріндяну висловив готовність розблокувати деякі сфери, що
дозволить освоїти європейські кошти, стверджуючи, що європейські фонди є
двигуном економічного зростання Румунії.

Румунсько-українська військова співпраця

Начальник Генерального штабу Збройних Сил Румунії, генерал
Ніколає-Йонел Чуке у четвер здійснив робочий візит до Чернівців, на запрошення його
українського колеги, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних
Сил України, генерала Віктора Муженка. У ході зустрічі були обговорені різні аспекти
нинішнього стану співпраці між збройними силами двох країн, спільні проекти в рамках
міжнародного військового співробітництва, а також безпека в Чорноморському регіоні та на південному сході Європи. Так само було обговорене питання участі в спільних
навчаннях як в двосторонньому, так багатонаціональному форматах. Ніколає-Йонел Чуке
та Віктор Муженко підписали План двостороннього співробітництва (Дорожньої карти)
між збройними силами України та Румунії на 2017-2018 рр.

МВС Румунії підбили підсумки роботи у 2016 році

У Румунії злочинність значно скоротилася за останні п’ять
років, було сказано у середу на засіданні з підбиття підсумків роботи МВС у
2016 році. Зокрема зменшилася кількість тяжких кримінальних правопорушень,
випадків насильства в сім’ї, грабежів і крадіжок. Не менш важливим є те, що
минулий рік став четвертим поспіль, упродовж якого кількість загиблих в
результаті дорожньо-транспортних пригод не перевищила 2000 осіб. Іншим значним
досягненням було виявлення та конфіскація наприкінці червня 2,663 кг кокаїну.
Так само, відповідно до підсумків роботи у 2016 році, Міністерство внутрішніх
справ приділило особливу увагу попередженню і боротьбі з фінансово-економічною
злочинністю та корупцією. Таким чином було ліквідовано понад 200 організованих
злочинних угруповань. Докладніше про це розповіла міністр внутрішніх справ
Кармен Дан: «Дії, що були вжиті в напрямку попередження і боротьби з
ухиленням від сплати податків, корупцією і контрабандою були зосереджені на
поверненні заподіяної шкоди, що сприяло збільшенню доходів до державного
бюджету. Робота структур міністерства з боротьби з фінансово-економічною злочинністю призвела до виявлення близько
32 тис. злочинів і накладення арешту на майже 4 мільярди леїв.» Активність МВС,
– сказала пані Кармен Дан, – однак ускладнена через проблему нестачі персоналу.

Румунські жінки – рабині в Італії

Уряд прийняв рішення направити в Італію спеціальну
делегацію в контексті поширення в ЗМІ інформації про можливі випадки
експлуатації румунських громадян, які працюють на фермах в Сицилії. Міністр у
справах діаспори Андрея Пастирнак провела переговори з представниками місцевої
влади та низкою експертів, за підсумками яких Румунія та Італія домовилися
створити Центр підтримки і допомоги жертвам торгівлі людьми, а також створення
постійних мобільних груп з надання допомоги, консультації та медичних послуг.
Як випливає з репортажу, опублікованого минулої неділі британським тижневиком
The Observer, близько 7500 жінок, більшість із Румунії живуть і працюють в
умовах рабства на фермах на півдні Італії. Вони є жертвами численних
зловживань, в тому числі сексуального насильства, і все це відбувається в
умовах майже повної безкарності.

Сімейне насильство, що робить життя нестерпним, дуже важко описати навіть свідками або терапевтами, які займаються реабілітацією жертв. Насильство в сім’ї це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина та завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров’ю.

Основу законодавства Румунії у сфері запобігання сімейному насильству, разом з Конституцією, становить Закон 217 від 2003 року Цивільного кодексу. Вищеназваний Закон визначає правові й організаційні основи попередження насильства в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з його попередження. Цей Закон був необхідним в країні, де, за даними Агентства Європейського Союзу з фундаментальних прав людини (European Union Fundamental Rights Agencу), одна з чотирьох жінок у Румунії постраждала від фізичного або сексуального насильства з боку свого партнера у 2015 році.70% з них не повідомили про це у поліцію.

Деякі з причин містяться навіть в законодавстві, через недоліки Закону 217 від 2003 року, так як відмічає Андрея Брага, голова Центру Filia, неурядової організації, яка бореться з гендерною нерівністю: З 2012 року цей закон зазнав змін, був введений захисний припис, спеціальний інструмент щодо захисту жертви насильства в сім’ї. Закон передбачає і надання послуг жертвам сімейного насильства, а також надання необхідної грошової допомоги. Але багато разів ці суми не є передбачені в місцевих бюджетах, а у 13 повітах не має жодного центру притулку для жертв домашнього насильства. До речі, і захисний припис, який був введений у 2012 році, не забезпечує негайний захист. Мережа по боротьбі з сімейним насильством, тобто 24 неурядових організацій, до якої належить і наша організація, провела моніторинг щодо впровадження цього припису від 2012 року. Дані показують, що в середньому триває майже 33 днів поки видається цей захисний припис з дати подачі заявки.

У минулому році, було зареєстровано 150 тисяч дзвінків до служби 112 про сімейне насильство, але були видані лише тисячу захисних приписів. Крім того, судовим розглядам, за якими закон повинен захистити жертву або покарати агресора, перешкоджає бюрократія, з якою бореться теж жертва. Наприклад, у разі порушення справи, всі докази повинна принести теж жертва. До цього додається іноді ставлення громади, але і стриманість влади щодо видання захисного припису через різні причини. Адрея Брага подає інші деталі: Жертву часто звинувачують близькі особи або родина стверджуючи наступне: Напевно те щось зробила, бо не бив тебе даремно?. Навіть ставлення органів влади часто є ворожим. Були випадки, коли жертви відмовилися від своїх скарг і через зауваження деяких поліцейських. Існують такі коментарі як: Що робимо з правом агресора на власність? Як виселити агресора із власного помешкання? Але мова не йде про порушення права власності, а про право жертви на захист. Тепер, протягом 33 днів, скільки триває видання захисного припису, жінка-жертва продовжує жити із своїм агресором або їде до родичів та приятелів та далі залишається в контакті з агресором, який може взяти зв’язок з нею, щоб загрожувати або навпаки, дуже добре поводитися з нею. Таким чином, іноді жертви знеохочені подати у суд на агресора.

Незважаючи на те, чи звертаються до судових органів чи ні, багато жінок-жертв сімейного насильства шукають підтримки з боку благодійних організацій, таких як Асоціація ANAIS. Тут жертви можуть отримати безоплатну правову допомогу для підготовки досьє, щоб подати в суд на агресора, але зокрема отримувати психологічну індивідуальну або колективну допомогу. Але навіть в цьому безпечному середовищі, загоєння внутрішніх ран триває дуже багато часу, психологічне насильство має найгірші наслідки для жінок. Міхаєла Мангу голова Асоціація ANAIS: Багато з жінок-жертв мають напади паніки, тому що більше часу проводять біля агресора. Вони доходять до того, що бояться рухатися або зробити якісь жест, щоб не спровокувати агресора. Проживаючи стільки часу в напрузі та страху, після того, як вони визволяються, вони залишаються зі звичкою думати, що щось погане може статися. З самого початку найбільше знижується самооцінка. Агресор весь час стверджує, що жінка дурна, що нічого не вміє робити, що не є в змозі вирішувати різні проблеми. Якщо це повторюється щодня, призводить до зниження самооцінки, а найчастіше жінка продовжує жити в ситуації насильства.

В кінці лютого Парламент Румунії ратифікував Конвенцію Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством по відношенню до жінок та сімейним насильством, документ відомий під назвою Стамбульська конвенція. Про її основні положення розповість Андрея Брага, голова Центру Filia: Необхідно видати захисний припис протягом 24 годин. Стамбульська конвенція називає його екстреним захисним приписом та, у окремих випадках, влада видає його відразу після насильницького випадку. У Конвенції визнається той факт, що більшість жертв домашнього насильства є жінки та відмічається, що насильство по відношенню до жінок є результатом історичних нерівноправних відносин між жінками і чоловіками. Ратифікація цієї Конвенції припускає і попередження насильства. Я сподіваюся, що будуть введені в навчальні програмі курси з питань гендерної рівності, поваги між партнерами, вирішення конфліктів шляхом уникнення насильства, визнання насильства по відношенню до жінок.

У наступний період, Румунія повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Конвенції Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством по відношенню до жінок та сімейним насильством.