Tag: наука

Про Фонд Штіінцеску ми вже говорили. Це платформа підтримана Румуно-американським фондом в декількох містах країни, таких як Бакеу, Брашов, Бухарест, Клуж-Напока, Галаць, Ясси, Тиргу- Муреш, Одоргею-Секуєск, Орадя, Плоєшти, Сібіу та Фегераш, через проектні конкурси, що проводяться фондами місцевих громад.

Штіінцеску – це програма фінансування освітніх проектів, яка сприяє створенню пристрасті до науки та техніки дітей та молоді від 6 до 19 років. Сьогодні ми зупинимось у Фегерашському карю, щоб побачити, як ця зона зростає з наукової точки зору.

Фегераш – це місце легенд, яке має давню історію і чудову природу. Але у наші дні, крім Печерного монастиря або Піраміди у Шоні (8 курганів близько 30-ти метрової висоти), чудеса, що вважаються цілющими, Фегерашський край зростає, через стимулювання творчих проектів щодо виявлення чудес природи або усвідомлення значення наукових відкриттів людства.

Она Мітя, виконавчий директор Фонду громад Фегерашського краю розповідає про свою роботу: Ми втілюємо багато проектів, починаючи від благодійного Конкурсу велосипедів, Днів волонтерів та Громадських ініціатив. У нас також є два фонди фінансування. Фонд Штіінцеску Фегерашського краю, це програма, яка проходить в декількох містах Румунії через Федерацію фондів громад у нашій країні. У нас також є проект зі стимулювання вивчення іноземних мов, альтернативна мовна програма, YouthBank, програма для стимулювання громадянської ініціативи та благодійності для учнів середніх шкіл. У нас є стипендіальний фонд, який ми розгортаємо з 2015 року.

Цільова група проектів спрямована на учнів від І до XII класів у школах та ліцеях Фегерашського краю. Цього року Фонд Штіінцеску продовжує свою діяльність, яку він розпочав восени 2016 р., спільно з 24 запропонованими проектами, спрямованими на учнів з міст: Фегераш, Рупя, Вікторія та сіл: Ліса, Дрегуш, Чінку, Жіберт, Харесень, Фельмер, Миндра і Ракош. Більше деталей подає Оана Мітя: Штіінцеску -це фонд фінансування вчителів та деяких неурядових організацій, або навіть тих, які стимулюють інтерес дітей до точних наук. Оскільки ми виявили, що учні втрачають свій інтерес або навіть не набувають його для наук, через суто теоретичний спосіб, за яким ці предмети викладають. Ми надаємо фінансування тим, хто вивчає ці предмети по-іншому, ніж ми звикли, тобто більше практично і прикладно.

З огляду на те, що прищеплювати любов до науки серед дітей і підлітків є обов’язком всього суспільства, Фегерашський край змобілізувався. Якщо у минулому році були 24 проекти, що фінансуються Фондом Штінцеску, в цьому році їх число збільшилось. Оана Мітя розповідає: «На даний момент у нас 30 представлених проектів. Йдеться про будівництво моделей літаків, моделей човнів, роботів, будівництва метеостанції. Вони дуже різноманітні, торкаються багатьох галузей науки, математики, фізики, хімії, астрономії, в тому числі ІТ, проект, який спрямований на розробку механізмів захисту персональних даних, проекти біології та географії. Переважна більшість цих проектів взаємопов’язані з рядом наук. У нас є проект з театру, театр тіней, який поєднує в собі театр з фізикою.

Журі, яке складається з семи членів вирішить, порядок проектів, з тим, щоб пізніше на цій основі побачити, які проекти можуть бути профінансовані. Результат: учні, викладачі, представники громадських організацій Фегерашського краю, всі сприяють оживленню наук, стимулюючи в довгостроковій перспективі, молодь Фегерашського краю для вибору кар’єри в так званих галузях STEM (наука, технологія, інженерія та математика ).

Не знаю, наскільки вам близька фізика. Не знаю навіть, чи
вона вас цікавить, не кажучи вже про захопленість нею. І все-таки теорії про вагу та шківи, про рідини або акустику чи
оптику тощо, можуть збільшити інтерес кожного з нас до цієї точної науки.

З бажання скористатися тенденцією дітей до гри більше,
ніж до читання, Будинок експериментів надає можливість завдяки експериментам
на власній шкірі ознайомитися з різними науковими явищами і, врешті-решт,
неформально вдосконалити свої знання. Це місце, де навіть здача верхнього одягу
в гардероб є нагодою проекспериментувати дію шківів. Цей незвичайний проект виник у результаті партнерства
між румунською асоціацією та Швейцарським науковим центром
Technorama і був співфінансований швейцарським
грантом.

Перший секретар Посольства Швейцарії в Румунії Анне-Ліз
Катін Хеннін на офіційному відкритті Будинку експериментів підкреслила, що цей
проект є конкретним прикладом результату двосторонньої співпраці між Румунією
та Швейцарією: Я дуже щаслива бути тут, на презентації цього проекту. Він є
надзвичайно цікавим, це не тільки розвага, а й новий спосіб наблизитися до
науки і це відповідає сучасному поняттю освіти. Він певним чином підтверджує
наявність великої відстані між академічним способом викладання в школах і тим,
як подобається дітям освоювати науки. Очевидно, що наука та інновації сприяли
тому, що наші розвинені суспільства почали більше діяти на нашу користь. Цей
будинок є місцем, в якому діти можуть провести різні експерименти, де можуть
взяти в них участь та, врешті-решт, краще зрозуміти те, як потрібно
взаємодіяти, щоб відкрити для себе і освоїти науку. Вони мають можливість взяти
участь в експериментах, які зможуть провести самі. Тому я переконана, що цей
будинок стане надзвичайним місцем, і
зізнаюся, що коли я сказала своєму синові сьогодні вранці, що прийду
сюди, він дуже засмутився, що не може прийти зі мною, оскільки мусить йти до
школи. Ми дуже щасливі бути партнерами в цьому проекті, це була дуже плідна
співпраця між надзвичайними партнерами, і результати є приголомшливими та дуже
корисними.

Про історію створення Будинку експериментів розповіла
Габрієла Йонеску, директор проекту і голова Асоціації з питань формування:
Будинок експериментів є науковим центром, це перший неприбутковий науковий
центр, який адресується дітям, молоді та не тільки, в рівній мірі він
адресується й дорослим. Ми не могли почати цю подорож одні, нам допомогли наш
швейцарський партнер – науковий центр Технорама, а також інші партнери з Румунії.
Чому був створений Будинок експериментів? Тому відчувалася така необхідність,
пов’язана, в першу чергу, з якістю освіти, яка в Румунії дещо впала. Звичайно
ж, пропонуючи цей практичний підхід до освоєння наук, нам вдалося охопити
невелику відстань між теорією та практикою. Що фактично відбувається у Будинку
експериментів? Дуже просто: тут експериментують. Ми прикладаємо тут свої руки,
випробовуємо, знаходимо абсолютно все, що тут відбувається. Кожен наш
відвідувач, незалежно від віку, має повну свободу робити те, що йому прийде в
голову з кожним експонатом. Звичайно дотримуючись інструкцій, кожен експонат
має свої інструкції румунською, англійською та італійською мовами, а якщо буде потрібна додаткова інформація, їм допоможуть наші співробітники.

Тут можна провести більше 100 експериментів. Відвідувачі
можуть доторкнутися, обертати, відкрити для себе все що тут представлено.
Вірніше, вони можуть погратися з ними і у грі відкрити для себе різні закони
фізики, зокрема в таких розділах як акустика, оптика, оптичні ілюзій, механіка,
магнетизм тощо. Зокрема, мова йде про 12 різних галузей, з якими пов’язані
експонати із захоплюючими назвами, як наприклад: Ліфт Мюнхаузена або Ліжко
факіра.

Видатний румунський письменник-фантаст Александр Міронов
заявив, що покладає великі надії на цей центр: Дуже важливо, що було створене
таке місце, яке демонструє, що навчання виходить за стіни класу і, що вчитися
можна всюди. Мені б дуже хотілося, щоб через засоби масової інформації, через
учителів учні понад 1340 ліцеїв та понад 860 середніх шкіл дізналися про цей
центр і приходили сюди, хоча б раз у місяць, щоб провести незвичайний урок
фізики, насолодитися побаченим взяти з собою, скажімо в Бая-Маре, в Констанцу,
в Тімішоару, хоч незначну частину цього нового способу навчання, без якого
зараз неможливо. Я розумію, що це тільки початок. Багато років я мріяв, що й в
Румунії буде створено Містечко науки й промисловості, як у Парижі, або щось на
кшталт Німецького музею техніки в Мюнхені чи Музею науки в Лондоні. Це початок.
Я сподіваюсь, що одного дня у дворі цього Будинку експериментів буде запущений
космічний корабель.

Будинок експериментів має й платформу, що
полегшує як доступ до наукового центру на основі завчасної реєстрації, так і
можливість надання спонсорської допомоги в режимі онлайн.

Історичний момент для румунського дослідження – румунський прапор було піднято, в понеділок, у штаб-квартирі Європейської організації ядерних досліджень – ЦЕРН, що розташована недалеко від Женеви (Швейцарія).

17 липня, Румунія стала 22-ю державою повноправним членом ЦЕРН, найбільшого у світі науково-дослідного центру в області фізики елементарних частинок. Це був тривалий процес, який почався в 1991 році, коли Організація і Уряд в Бухаресті підписали угоду про науково-технічне співробітництво. Присутній на церемонії підняття прапору, Президент Клаус Йоханніс говорив, з цього приводу, про особливе значення приєднання Румунії до цієї організації для середовища науки і досліджень: Румунія дуже пишається тим, що вона приєднується до спільноти ЦЕРН. Ми усвідомлюємо, що членство нашої країни в цій організації є міжнародним визнанням передового досвіду румунського дослідництва, яке мало видатні результати.

Клаус Йоханніс нагадав про результати румунських дослідників, інженерів і техніків, які брали участь, в останні 20 років, в діяльності ЦЕРН і які, своєю діяльністю, зміцнили імідж країни за кордоном. В даний час більше 170 румунських фізиків і інженерів з п’яти університетів і трьох науково-дослідних інститутів Румунії працюють в дев’ятьох проектах Організації. Глава держави заохотив румунських дослідників, які представили йому свої поточні проекти, скористатися можливостями, які відкриваються разом зі вступом Румунії в ЦЕРН: Найважливішою перевагою отриманою після здобуття якості члена Європейської організації ядерних досліджень є прямий вплив на діяльність довгострокових досліджень в Румунії. Крім того, Румунія має можливість виробляти, розробляти і поставляти наукове обладнання, необхідне для фіналізації науково-дослідних проектів. Так само, членство в цій організації може сприяти передачі технологій і промислового досвіду в румунській промисловій галузі, з очевидними економічними перевагами.

Завдяки новій якості Румунії держави-члена Організації, компанії, науково-дослідні інститути і румунські підприємці зможуть користуватися широкою палітрою науково-технічних навичок ЦЕРН, в результаті більш ніж 50-річної діяльності. З іншого боку, масштабним проектом румунського ядерного дослідження є проект Extreme-Light Infrastructure – Nuclear Physics, відомий як найпотужніший лазер у світі. Передбачається, що роботи по реалізації цього проекту завершаться в грудні 2018 року.

Румунська Академія відзначила, у понеділок, 150 років з дня заснування, урочистим засіданням, в якому взяли участь представники органів влади, іноземні гості, президенти європейських академій, особистості румунської культури і науки, дійсні члени Академії і члени-кореспонденти з країни та з-за кордону. Заснована в 1866 році, спочатку під назвою Румунське літературне товариство, по тому Румунське академічне товариство, установа, яку вважали вищою румунською науковою та культурною установою, отримала, у березні 1879 року, назву Академія Наук Румунії.

Її членами є наукові діячі визнані і оцінені на національному та міжнародному рівнях, в найрізноманітніших галузях, від історії, філософії та лінгвістики до ядерної фізики, хімії, макро та мікробіології. В даний час, Румунська академія налічує 84 дійсних членів, 76 членів-кореспондентів, 45 почесних членів, шість з яких знаходяться за кордоном.

На урочистій сесії, Президент цієї установи Іонел-Валентин Влад зазначив, що після півтора століття безперервної діяльності, Румунська Академія виконала роль захисту національної ідентичності та її глибоких духовних цінностей. Іонел-Валентин Влад: Ось чому, в рамках проектів довгострокового розвитку Румунії, Румунській академії відведено досягнення одного з найбільш важливих, пов’язаного з румунською культурою, з чітко визначеними цілями в галузі освіти і навчання, в притягненні до культури населення країни, особливо молодого покоління.

Присутній на заході, Президент Румунії Клаус Йоханніс говорив про важливу роль, яку Румунська Академія відіграє в рамках діалогу між різними культурами. Клаус Йоханніс: У нашому суспільстві, ця почесна установа є орієнтиром конкурентоспроможності для нового покоління еліт, а також для румунських особистостей, які живуть і працюють за кордоном протягом тривалого часу.

На думку глави держави, капітал довіри, який накопичила протягом тривалого часу Академія Наук Румунії дозволяє їй брати участь, з довірою і професіоналізмом, у великих темах розвитку Румунії. У свою чергу, прем’єр-міністр Дачіан Чолош наголосив на тому, що Уряд прагне створити міцні партнерські відносини з Румунською академією, на основі якого використав би краще досвід і дослідження цього інституту в інтересах громадян. Він нагадав, що Академія вже працює над стратегією розвитку Румунії на найближчі 20 років і запропонував організувати в наступний період дебати, які окреслили би план глибокої трансформації країни, призвели би до змін у менталітеті і системі цінностей.