Tag: нацменшина

Проблеми, з якими стикаються румуни в Україні після
прийняття закону про освіту, який суттєво зменшує доступ до навчання рідною
мовою, були обговорені минулого тижня під час онлайн-дебатів, організованих
євродепутатом Єудженом Томаком. У дебатах взяли участь лідери організацій українських
румунів з Чернівецької, Закарпатської та Одеської областей, вчителі, культурні
діячі, а також представники румунських установ, які відповідають за збереження румунської
самобутності за кордоном.

Румунська громада в Україні (поділена на румунів і
молдован) є однією з найбільших у сусідній державі, точніше другою за
чисельністю після росіян. В останні роки більшість румунів, які компактно проживають
на Закарпатті, Чернівеччині та Одещині, скаржаться на погіршення стану освіти
румунською мовою. Румунський депутат Європарламенті, уродженець, Одеської області Єуджен
Томак роками стежить за ситуацією в цих громадах і минулого тижня організував онлайн-дебати, за участі чільних
посадовців Румунії, представників уряду та парламенту, щоб обговорити цю
проблему з представниками румунської меншини в сусідній країні та знайти
рішення їх проблем.

В інтерв’ю Румунському радіо він розповів. «Ми провели дебати
за участі міністра освіти Соріна Кимпяну та інших колег, президента Комітету з
питань культури Сенату Румунії Віорела Баді, голови Комітету з питань
закордонних румунів Сенату Джіджела Штірбу та інших румунських чиновників.
Вперше за досить довгий час вчителі, журналісти, активісти за права румунів у
сусідній державі мали можливість зустрітися з румунськими чиновниками й обговорити
надзвичайно серйозні проблеми, а саме не лише доступу до освіти, а просто
зникнення румунської мови у школах, у населених пунктах де компактно проживають
румуни. В останні роки сусідня держава веде навіть не «тонку», а відверту політику
денаціоналізації румунської громади. Я хочу нагадати, що після російської
меншини, румунська є другою за чисельністю в сусідній державі. Понад
півмільйона румунів мешкають у відомих нам історичних районах – на півночі
Буковини, півдні Бессарабії та Марамуреші за Тисою. І для нас це пріоритет.
Саме тому я організував ці онлайн-дебати, оскільки вкрай важливо зробити все
можливе, щоб зупинити цей неймовірний процес асиміляції румунського населення в
сусідній державі.»

Румунський євродепутат заявив, що планує порушити це
питання і в Європейському парламенті, адже в цьому випадку йдеться про одну з офіційних
мов ЄС. «Рішення є. Перш за все,
румунська держава збільшила кількість стипендій, які вона надає юнакам і
дівчатам з цих регіонів, які вирішують продовжити навчання в Румунії, але ми не
зупиняємось лише на цьому. Я, як член Європарламенту, планую ініціювати в
Європарламенті резолюцію, яка закликає до здорового глузду, а саме, щоб
європейське фінансування було обумовлене забезпеченням права нацменшин
зберігати свою ідентичність, і я маю на увазі передусім ті, хто говорять
офіційними мовами Європейського Союзу. Якщо Брюссель обумовлює держави-члени забезпеченням
верховенства права та обумовлює виділення коштів з європейських фондів повагою
та прихильністю, яку держави-члени повинні проявляти до верховенства права, я
думаю, що це питання здорового глузду, щоб і держави-партнери Європейського
Союзу, такі як Україна, поважали надзвичайно важливу річ, точніше гарантували
освіту рідною мовою для меншин, які говорять офіційними мовами Європейського
Союзу. Румунська мова є офіційною мовою Європейського Союзу і ми використаємо
всі наявні у нас механізми, щоб переконати офіційний Київ сісти за стіл
переговорів. Вже більше двох років змішана міжурядова комісія у справах меншин
не проводить засідань для обговорення цих питань, факт, який підтвердив і
держсекретар Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулеєску. Отже, я
дуже серйозно ставлюсь до цього питання і долучився до цього проєкту саме тому,
що мені не байдуже. Я отримав багато скарг від вчителів румунської мови в цих
областях та від людей, які кажуть, що з ними обходяться несправедливо і, саме
тому, думаю, що настав час бути трохи твердішими. Україна має досить жорсткий
конфлікт у відносинах з Російською Федерацією і має використовувати румунську
меншину, щоб зміцнити відносини з Румунією, без чутливих питань як зараз.»

На жаль діалогу між Румунією та Україною з цього питання
майже немає, хоча Бухарест, на відміну від Будапешта обрав конструктивний шлях
вирішення цього питання з українською стороною, зайнявши стриману позицію і неодноразово
наполягаючи на конструктивному підході. Єуджен Томак: «Саме тому уряд визначив своїм
пріоритетом у наступний період розмороження діалогу на освітньому напрямку,
оскільки ми зацікавлені в тому, щоб мати можливість забезпечити та гарантувати
молодим людям в цих громадах шанс професійної реалізації через Румунію.
Румунська держава надає ці стипендії. Ми знаємо, як важко комусь із сільської
Румунії, але уявіть, що з цих районів, де є компактні румунські громади, юнаки
та дівчата отримують можливість продовжити навчання в престижному румунському університеті.
І саме з цієї причини ми повинні наполягати шляхом діалогу на розблокуванні переговорів та добитися визнання Україною румунських дипломів у всіх сферах.
Оскільки, наприклад, немає ніяких причини не дозволяти випускникам медичних
закладів, уродженцям цих спільнот, повертатися додому і працювати в сфері
медицини, але з іншими професіями виникає багато труднощів. Крім цього ми є
зразком з погляду поваги до нацменшин, українська меншина в Румунії користується
всіма правами, має ліцей з українською мовою викладання, а також заклади
середньої освіти з викладанням на рідній мові, що є абсолютно природним. Ми
хочемо лише віддзеркалення в Україні того, що пропонуємо ми, гарантування тих самих
прав нашій меншині у сусідній державі.»

Міністр
закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у четвер, 6 червня, провів телефонну розмову
зі своїм українським візаві Дмитром Кулебою.

Про це повідомили
в прес-службі МЗС Румунії.

Міністри обговорили
способи реалізації права на освіту румунською мовою, а також інші питання захисту прав осіб, які належать до
румунської національної меншини в Україні. У цьому контексті вони домовились відновити
найближчим часом роботу Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії з
питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Так само
міністри обговорили деталі візиту глави українського зовнішньополітичного
відомства до Румунії, який буде організований найближчим часом, – йдеться у заяві
МЗС.

Під час розмови Богдан
Ауреску зазначив, що румунська влада, відповідно до рішення Президента Румунії Клауса
Йоганніса та Прем’єр-міністра Людовіка Орбана, планує надати в наступний період конкретну
медичну гуманітарну допомогу Україні для подолання наслідків пандемії, а Дмитро Кулеба висловив
особливу подяку за пропозицію румунської сторони.

Міністри
закордонних справ також торкнулися останніх подій, пов’язаних з пандемією нового
коронавірусу, у тому числі з точки зору полегшення транзиту через Румунію з
метою репатріації громадян України (понад 600 громадян України перетнули Румунію
з початку кризи). З цього приводу Богдан Ауреску наголосив на важливості
міжнародної солідарності та висловив готовність румунської сторони надалі
допомагати громадянам України.

Міністр
закордонних справ України Дмитро Кулеба подякував румунській стороні за
ефективну співпрацю в забезпеченні транзиту українських громадян, які повертаються
додому в контексті пандемії COVID -19, а також за постійну підтримку Румунією
суверенітету та територіальної цілісності України та її зусиль з європейської
та євроатлантичної інтеграції.

Були розглянуті й
інші питання, що становлять спільний інтерес на регіональному рівні.

Як повідомляє МЗС України, очільники зовнішньополітичних відомств обговорили й перспективи двостороннього політичного діалогу на вищому рівні, подальшого розвитку торгівлі, інвестицій, прикордонної інфраструктури та енергетичної сфери. Глави МЗС окремо зупинилися на питаннях військово-технічного співробітництва із наголосом на підтримання безпеки у регіоні Чорного моря.

Сторони погодилися, що європейські країни мають бути солідарними у питанні протидії намаганням Російської Федерації «легалізувати» тимчасову окупацію українських земель.

Це друга, починаючи з 25 березня 2020 року, телефонна розмова Богдана Ауреску та Дмитра Кулеби.

Коронавірус
у Румунії

Майже
15 тис. підтверджених випадків захворювання на Covid-19 – таким є баланс коронавірусної
епідемії у Румунії станом на суботу. Президент Клаус Йоганніс попередив, що
ситуація не покращилася і що епідемія не минула, але повторив, що після 15
травня надзвичайний стан, запроваджений у середині березня, не буде продовжений,
а перейде в режим надзвичайної ситуації. Румуни зможуть знову вільно
пересуватися, без необхідності заповнювати і мати при собі декларацію під власну
відповідальність. Знову запрацюють салони краси, стоматологічні кабінети, відкриються
музеї, але за умови дотримання «масочного режиму» та соціальної дистанції. Водночас
румуни будуть надалі зобов’язані носити захисну маску в закритих громадських
місцях, а також під час проїзду в громадському транспорті. Заходи щодо послаблення
режиму обмежень не поширюються на закриті на карантин населені пункти: місто Сучаву
(північний схід), місто Цендерей (південь) та два мікрорайони міста Бузеу
(південний схід).

Неконституційні
штрафи

Конституційний
суд Румунії, що вже багато часу перебуває під шквалом критики, залишається суперечливим арбітром. У справі за
конституційним поданням Омбудсмена, судді КСР прийшли до висновку, що штрафи, виписані
за порушення режиму карантину та самоізоляції, є неконституційними. Однак вони
не будуть скасовані автоматично, а мають бути оскаржені в суді. Прем’єр-міністр,
ліберал Людовік Орбан вважає, що унаслідок цього рішення уряд та інші органи
влади опинилися в ситуації неможливості захищати здоров’я та життя румунів. Міністр
фінансів Флорін Кицу наголосив, що роль цих штрафів полягає не в поповненні
державної казни, а в зниженні ризику поширення епідемії. Раніше, однак, його колега
по уряду, міністр внутрішніх справ Марчел Вела визнав факти зловживання поліцейських під час перевірки дотримання режиму обмеженого пересування. З моменту запровадження
надзвичайного стану загальна сума штрафів, виписаних громадянам Румунії за
порушення карантину, становить 120 мільйонів євро.

ЄСПЛ
проти КСР

Прокурор
Лаура Кодруца Кьовеші виграла справу в ЄСПЛ проти Румунії. Європейський Суд з Прав
Людини прийняв рішення на користь колишнього головного прокурора Національного
антикорупційного директорату Румунії. Кьовеші оскаржила в ЄСПЛ рішення, яким Конституційний
Суд Румунії зобов’язав президента Клауса Йоганніса підписати указ про її звільнення
до завершення законного терміну на посаді. У цій справі ЄСПЛ одноголосно встановив,
що держава порушила права Кьовеші на справедливий суд та на свободу вираження
поглядів, позбавивши її можливості оскаржити в суді рішення про свою передчасну
відставку. Лаура Кодруца Кьовеші, яка сьогодні очолює Європейську прокуратуру,
створену для боротьби з шахрайством у витраті коштів ЄС, заявила, що не вимагала
сплати фінансових компенсацій, оскільки їх мали б сплатити румунські платники
податків.

Криза після пандемії

Економіка
Румунії скоротиться на 6% у цьому році.
Принаймні це випливає з весняних оцінок Європейської Комісії. До речі
Європейський Союз переживе найбільший у своїй історії економічний спад,
європейська економіка знизиться на рекордні 7,4%. Комісар ЄС з питань
економіки Паоло Джентілоні заявив, що за попередніми оцінками дефіцит бюджету
Румунії становитиме щонайменше 8%, додавши що в цій ситуації знаходяться більшість
країн ЄС, оскільки змушені підтримувати економіку ліквідністю та захистити
робочі місця. Єврокомісар попередив, що хоча вже було вжито низку заходів, а
інші будуть вжиті найближчим часом, потрібно ще більше таких ініціатив, оскільки безробіття зросте
та зменшиться кількість робочих годин.
За даними Європейської Комісії у Румунії рівень безробіття становитиме 6,5% в
цьому році та 5,4% в наступному. Що стосується інфляції, то в цьому році вона
досягне 2,5% та зросте наступного року, також повідомляє Єврокомісія.

Братська допомога

У четвер до столиці
Республіки Молдова прибув конвой з 20 вантажівок з гуманітарною допомогою з
Румунії, що включає 500 тис. захисних масок, 50 тис. захисних комбінезонів,
ліки, які використовуються в лікуванні пацієнтів з COVID-19 та інше. Конвой
супроводжувала офіційна делегація, до складу якої входили міністр охорони
здоров’я Нелу Тетару, начальник управління з надзвичайних ситуацій Раєд Арафат
та державний секретар Департаменту з питань взаємодії з Республікою Молдова Ана
Гуцу. Уряд Румунії вирішив підтримати сусідню країну в боротьбі проти епідемії
COVID-19 та надати гуманітарну допомогу на загальну суму 3,5 млн. євро. Раніше Румунія
також направила кілька десятків лікарів і медсестер, які допомагають своїм молдовським
колегам лікувати хворих на коронавірус.

Автономія під
час пандемії

Сенат Румунії,
більшістю голосів, відхилив законопроєкт про автономію угорськомовного Секейського
краю, в центрі країни. Згідно з цим суперечливим проєктом ця територія мала
стати угорською автономією з правосуб’єктністю. Раніше
законопроєкт,
ініційований народними обранцями Демократичного Союзу Угорців Румунії (ДСУР), був
прийнятий Палатою
депутатів за процедурою «мовчазного схвалення». Єдиний регіон Румунії, де угорці складають
більшість населення, Секейський край,
мав об’єднати в своєму складі нинішні повіти Ковасна і Гаргіта та частину Муреського
повіту, в тому
числі місто Муреш, мав би отримати свого президента, власні установи, в яких угорська мова мала б стати офіційною, а
також право вільно використовувати
«символіку угорської нації».П ісля цього
настала черга
Палати депутатів відхилити проєкт внесення змін до Адміністративного кодексу
Румунії, який був раніше прийнятий у Сенаті за тією ж процедурою «мовчазного схвалення». Ініційовані тим
же ДСУР, поправки надавали право використовувати мову
національних меншин в органах місцевої влади та державних установах у населених
пунктах, де національні меншини становлять не менше, ніж 20% населення, а також право вивішувати
прапор Секейського
краю на державних установах.
Президент Клаус Йоганніс піддав гострій критиці опозиційну Соціал-демократичну
партію, яка має
більшість в обох палатах парламенту, звинувативши її у пособництві ДСУР та Будапешту. Соціал-демократи
відповіли не менш гостро, а політична атмосфера знову починає
загострюватися у перспективі намічених на другу половину цього року місцевих та парламентських виборів.

Сьогодні ми запрошуємо вас на захід Румунії, точніше у Тімішоару,
мультикультурне та поліетнічне місто, з
надзвичайно багатою історією. Ми розкажемо про його
основні туристичні принади та дізнаємось про деякі меншини,
які живуть у ньому.

Щоб краще зрозуміти сьогодення, ми повинні знати
минуле. Таким чином, приблизно в 1700 році до Тімішоари та її околиць були
привезені переселенці, особливо з німецьких регіонів Європи, – розповідає представниця
місцевого туристично-інформаційного центру Лучія Соломон. «Вони жили переважно усередині
фортеці Тімішоара. Більшість румунського населення мешкала в селах та
передмістях. Перебуваючи в районі з сильним угорським та сербським впливами,
Тімішоара стало містом, в якому люди різних національностей завжди дуже добре
розуміли одне одного. Таким чином тут завжди панувала атмосфера толерантності,
взаєморозуміння та взаємоповаги. Крім румунів, німців, угорців, сербів, євреїв,
у той період, тобто у XVIII ст., тут оселилися
й чехи та
словаки, які досі живуть у Тімішоарі. Зокрема в католицьких церквах богослужіння
досі відправляються всіма цими мовами. Діти з різних сімей жили на одній вулиці
і часто граючись, вони говорили спільною мовою, поєднуючи слова різних мов. Гарний
настрій був всюдисущим.»

І ці етнічні групи принесли із собою традиції та
звичаї, які люди переймали одне від одного, – каже Лучія Соломон. «Це також
вплинуло на розвиток міста. Усе найкраще завжди передавалося з покоління в
покоління, це вплинуло на тутешню міжкультурність. У нас є кілька особливих тематичних
фестивалів: Фестиваль етносів, який проходить у червні кожного року в музеї банатського
села. Так само у центрі міста організовуються Дні тімішоарських меншин. Центральними
вулицями міста проходить марш-парад народних костюми, у спеціально облаштованих
павільйонах представляють традиційні страви, а на сценах колективи художньої
самодіяльності товариств національних меншин презентують свої пісні і танці.
Кожна етнічна група може представити все тільки найкраще.»

Огнян Крістіч, голова Союзу сербів Румунії, каже,
що Банат є поліетнічним, багатокультурним та багатоконфесійним географічним ареалом.
«Ми, серби, живемо у мирі і злагоді з іншими меншинами, а Банат славиться
гармонією співіснування. Я не кажу про толерантність, тому що ми не терпимо одне одного, а живемо разом. Більшість сербів у Румунії проживає в історичному
Банаті, у чотирьох повітах: Арад, Тіміш, Караш Северін і Мехедінць. За даними
останнього перепису населення сербська меншина налічує 18500 осіб. За 20 років
від створення наша організація веде боротьбу за збереження національної
самобутності за допомогою культурної, релігійної та освітньої діяльності. Під
егідою Союзу сербів Румунії діють 22 народні та мистецькі колективи. У нас є
три аматорські театри, а крім культурної діяльності ми створили
науково-дослідний центр сербської культури в Румунії. Це незалежна установа, що
проводить культурні, соціологічні та лінгвістичні дослідження. Усі наукові
праці публікуються у журналі, нещодавно вийшов його п’ятий номер і він вже
продемонстрував свою авторитетність і наукову цінність.»

У Тімішоарі діє й єдиний у Румунії загальноосвітній навчальний заклад з сербською мовою викладання – Теоретичний ліцей ім. Досітея
Обрадовича. Навчальний заклад носить ім’я просвітника Досітея Обрадовича, який народився
у Тіміському повіті. У 1808 році він створив у Сербії «Велику школу», а в 1811
році став першим сербським міністром освіти.

Нашим наступним гідом уявною екскурсією містом
Тімішоара є Йоан Фернбах, голова банатської філії Німецького демократичного
форуму Румунії. «Особливим туристичним об’єктом, що обов’язково слід відвідати є
собор Марії Радни поблизу Ліпови. Це Мала Базиліка, яка отримала найвищий
титул, що надається католицьким церквам від Папи Римського Івана Павла II-го. Собор
був побудований близько 400 років тому і є винятковим. Звичайно, є й інші
прекрасні місця, навіть у Тімішоарі, як наприклад площа Унірій. Тут знаходиться
знаменитий Кафедральний собор, один з найбільш представницьких храмів Банату,
що є осередком нашого єпископа. Тому він і називається кафедральним собором.
Площа Унірій – одне з небагатьох місць в Європі, де діють два єпископи. Йдеться
про римо-католицького єпископа та православного єпископа, адже поруч
знаходиться й Сербський православний собор.»

Площа Унірій найстаріша в Тімішоарі, і тут можна
помилуватися низкою барокових будівель. Упродовж часу вона також називалася
Hauptplatz, Головна площа, Domplatz, площа Кафедрального
собору. Тут можна побачити унікальний об’єкт – фонтан мінеральної води, що працює
з 1894 року. Голова банатської філії Німецького демократичного форуму Румунії Йоан
Фернбах розповідає й про інші туристичні місця. «У Джимболії, де народився видатний
швабський художник є однойменний музей. Потім я б рекомендував вам поїхати до
Ленаугейму, де народився великий поет і романіст Ніколас Ленау. Це чудове
місце. Там також є музей ляльок, одягнених у народні костюми швабів. У кожному швабському
селі, як відомо відзначалося храмове свято Кірхвейг і в кожному населеному
пункті молодь мала різні народні костюми. Ви не знайдете сіл, де народні костюми
однакові. Вони мають щось спільне, але й щось специфічне, що їх відрізняє. Я б
також рекомендував Синніколау Маре, місто на кордоні з Угорщиною, в якому
народився великий угорський композитор Бела Барток, де можна побачити ще одну
сильну німецьку громаду, де добре збереглися наші традиції. Нещодавно відбулося
німецьке свято День подяки за плоди землі – Erntedankfest. На жаль, у
Шарлоттенбурзі живе лише один німець. Саме він б’є у дзвони щодня о 12.00 та
18.00 год. Шарлоттенбург – це єдине в світі село, що має форму кола, у центрі
якого розміщена церква.»

У 2021
році Тімішоара стане культурною столицею Європи. Це друге румунське місто, що
здобуло відповідний статус після Сібіу в 2007 році. Наостанок слід сказати, що
ця рубрика була записана за підтримки Департаменту з питань етнічних відносин,
що діє при румунському уряді.

Уряд Румунії виділить додатково 3
млн. леїв (майже 640 тис. євро) на фінансування програми надання стипендій румунським дітям, які навчаються в школах з рідною мовою викладання в Україні, – заявила
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле.

Уряд
Румунії стурбований дотриманням та пропагування права мовного самовизначення румунів,
які проживають за кордоном. Сьогодні ми вживемо заходів, які дозволять
отримувати стипендії якомога більшій кількості учнів румунської національності,
які навчаються у школах з румунською мовою викладання в Україні. До фондів,
виділених на фінансування цієї програми, ми виділимо ще 3 мільйонів леїв,
враховуючи, що кількість школярів, які бажають навчатися румунською мовою та
отримувати стипендію, цього року збільшилася на 60% порівняно з попереднім навчальним
роком», – зазначила Віоріка Денчіле на засіданні уряду.

Глава румунського
уряду додала, що ця програма призвела до збільшення кількості етнічних румунів,
які бажають зарахувати своїх дітей до шкіл з рідною мовою викладання і значно
сприяє поглибленню знань румунської мови.