Tag: національний парк

Прямуємо
ми
сьогодні на
південний захід Румунії і дістаємося
національного парку Семенік
– Ущелини Карашулуй.
Тут на
нас чекають одинадцять
природних заповідників, а також 65.000
га пралісів і незайманих
столітніх букових
лісів, занесених з 2016 року до Всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО. І
теж
тут росте
рідкісний
екземпляр секвої, окружність стовбура
якого
становить 5,7 метра, а вік – 200 років.

Про
визначні атракції
цього
парку, а також про туристичні маршрути
розповість Ніколає
Іфка, директор Управління
національного
парку Семенік – Ущелини Карашулуй:
«Парк розташований на південному заході
Румунії, в центрі Караш-северінського
повіту. Він займає площу приблизно в
36.000 га і розташований в північній частині
гір Аніней та східній частині гір
Семенік. На території парку було
улаштовано 9 туристичних маршрутів
загальною протяжністю 130 км. На маршрутах
зустрічаємо кілька туристичних об’єктів.
Наприклад, маршрут для відвідування
ущелин Карашулуй починається з Крашови
і перетинає шість кілометрів ущелини
Карашулуй, після чого продовжується до
печери Комарнік. Вона розташована
посеред парку, на перетині кількох
маршрутів. Це одна з наших головних
атракцій. На рівні 2021 року ми зареєстрували
найбільшу кількість відвідувачів.
Звідти можна попрямувати в кілька
напрямків, до Семенік або до озера Бухуй.
Іншим пунктом на маршруті – озеро
Мергітар. Це не дуже велике озеро, має
близько трьох гектарів. Для порівняння,
озеро Бухуй набагато більше і було
улаштоване після 1900 року. Там у нас також
є тематичний маршрут, де представлені
види дерев і флора».

У
національному парку Семенік – Ущелини Карашулуй
ми знаходимо дві гірські одиниці, пояснює
Ніколає
Іфка, директор управління:
«Гори
Семенік займають
близько 54%, а гори Аніней-
46% території і представляють карстову
зону парку. У горах
Семенік
ми можемо відвідати найбільший компактний
буковий ліс у Європі. Йдеться про праліс.
Займаючи площу понад 5.000
га, це найбільший праліс
та квазіліс
у Європі. Тут, у центральній частині, ми
можемо зустріти
дерева, вік яких дорівнює
500 років. Ліс можна відвідати у
супроводі представника управління.
Довжина маршруту -
близько
14 км.»

У
західній частині парку простягаються
гори Аніней.
Тут найбільш відвідуваним місцем
туристами
є печера Комарнік. Ніколає
Іфка, директор управління
національного парку Семенік -
Ущелини Карашулуй:
«Вона має довжину шість км, з яких можна
пройти близько 1,7 км. Це печера і природний
заповідник. Її можна відвідати неактивною
галереєю. Тут ми знаходимо всілякі цікаві
утворення: сталактити, сталагміти,
колони, утворення всіляких химерних
форм. Це природна печера, в якій управління
втрутилося дуже мало. Фактично, на
поверхні території, зайнятої горами
Аніней, ми маємо 803 печери та пропасті.
Печера – це порожнина, в яку ми входимо
горизонтально, а пропасть – це порожнина,
в яку входимо вертикально. Найдовша
печера в Національному парку Семенік
– Ущелини Карашулуй – печера Бухуй,
загальною довжиною близько 6500 метрів.
Це спелеологічний заповідник, а найглибшою
пропастю є Пояна Гропій з перепадом
висот у розмірі 240 метрів».

У
національному парку Семенік
– Ущелини Карашулуй
є 16-кілометровий маршрут, якого радимо пройти
як
дітям,
так і літнім людям
пішки або на велосипеді. Ніколає
Іфка:
«Цей маршрут починається в Решіціі
прямує до печери
Комарнік. На маршруті ми зустрічаємо
кілька
пам’яток
та туристичних зупинок,
які були облаштовані
інформаційними панелями з
інформацією про туристичні
атракції та
водоспади. Приблизно за кілометр від
печери Комарнік розміщений
водоспад
Сумрак, утворений відкладенням вапнякового
туфу. Потім велосипедисти можуть
продовжити
шлях інші
чотири
кілометри, щоб дістатися до одного з
найбільш вражаючих дерев цього
парку
– секвойї дендрум гігантея. Невідомо,
як воно тут з’явилося, але його безперечно
привезли
сюди,
бо це дерево родом із Каліфорнії.
Практично
дерево розвинулося на
висоті 600 метрів. На даний момент він
має 45 метрів
заввишки
і окружність стовбора у розмірі 5,7
м, діаметр 1,80 м».

Управління
Національного парку Семенік – Ущелини Карашулуй забезпечує
рекомендації щодо семи туристичних
програм на заповідній території.
Екскурсоводами є охоронці парку, які
знають добре
цю територію,
які володіють
великою кількістю інформації
про місцеву історію та культуру, види
флори,
фауни чи екосистеми. Ціна такої
програми
у
супроводі ренджера -
70 леїв (14 євро) з особи. Ніколає
Іфка, директор Управління
парку,
рекомендує всім туристам перед
відвідуванням парку дізнатися про
атракції
та
погодні умови:
«Через
туристичні інформаційні центри з
населених пунктів
ми розповсюджуємо інформаційні матеріали:
карти та листівки з описом туристичних
атракцій.
З будь-якого напрямку
увійшов би турист до національного
парку, я б закликав його заходити до
цих центрів.
Ви також можете отримати доступ до
веб-сайту парку: pnscc.ro. Управління
національного парку Семенік
– Кейле Карашулуй з
нетерпінням чекає на всіх
відвідувачів, які бажають відвідати
печери
та праліси».

Сьогодні ми вирушаємо до одного з найвидовищніших гірських масивів Румунії: П’ятра Краюлуй. З адміністративної точки зору Національний парк П’ятра Краюлуй простягається на території двох повітів: Брашов та Арджеш. Перший крок до захисту цієї території був зроблений в 1938 році, коли тут були закладені основи природного заповідника. Сьогодні ми розповімо вам про безліч туристичних маршрутів та природних пам’яток, улаштованих управлінням цього національного парку.

Це гірський район у центрі Румунії, лише за 25 км від міста Брашов, отже легко доступний туристам, каже Мірча Вергелец, директор управління Національного парку П’ятра Краюлуй: «Основні ворота до парку – це північна частина, місто Зернешть. У південній частині половина парку знаходиться на території повіту Арджеш, головними вхідними воротами є два населених пункти: Рукир і Димбовічоара. Перш за все, ландшафт особливий, адже це єдина в нашій країні територія, на які знаходиться родовища вапняків, які сягають альпійського піку. Отже, тутешні гірські піки перевищують 2000 метрів. Західний схил німецькі туристи назвали Вествандом. В основному це вертикальна стіна, яка може сягати місцями до 500-600 метрів висоти. Це характеристика вапнякового рельєфу. Однак особливим аспектом П’ятри Краюлуй є те, що шари вапняку, які зазвичай утворюються на морському дні і мають горизонтальне положення, завдяки тектонічним рухам стоять тут майже у вертикальному положенні. Отже, рельєф тут є набагато видовищнішим, ніж в інших районах країни».

У Національному парку П’ятра Краюлуй є 44 позначені та затверджені маршрути. Також є 11 гірських велотрас, спроєктованих управлінням парку. Директор управління Мірча Вергелец: «В результаті цього проєкту, нам вдалося розмістити інформаційні панелі, а також багато стовпів та стрілок, щоб допомогти тим, хто подорожує цими маршрутами. Насправді маршрути також можна знайти на нашому веб-сайті. На території Національного парку є , звичайно, важливі види та місця проживання. Ми маємо численну популяцію великих хижих тварин, так як вовк, ведмідь та рись. Особливо в парку П’ятра Краюлуй, туристи можуть насолоджуватися спостеріганням за чисельною популяцією чорних кіз. У П’ятра Краюлуй, на відміну від інших районів країни, де після майже 20 років, коли полювання було заборонено для всіх видів диких тварин, чорні кози звикли до туристів, які фотографують їх за допомогою мобільних телефонів, не потребуючи для цього спеціальних фотоапаратів. Іноді відстань між ними і туристами становить лише 4-5 метрів. Для тих, хто дістається гірського хребта, особливо влітку, зустріч з цими тваринами може бути великою радістю, і фотографії стають спогадами, з якими вони повертаються додому».

Туристи повинні знати, що П’ятра Краюлуй – одні з найскладніших гір. Схили дуже круті, а певні ділянки характеризуються осипами. Для цього туристам потрібно підготувати обладнання: черевики, плащ, а також, це будучи вапняковим районом, їм також знадобиться вода. У альпійських та субальпійських районах джерел води немає. Остання важлива інформація – завжди залишатися на позначених маршрутах. За словами гірських рятувальників та представників управління парку, більшість нещасних випадків трапляється, коли туристи покидають ці маршрути. Мірча Вергелец, директор Управління Національного парку П’ятра Краюлуй: «У нас є вісім туристичних притулків, три з яких знаходяться прямо в районі хребта: Вирфул Аскуціт, Шауа Гріндулуй та Шауа Фундурь, в південній частині. Крім того, інші притулки розташовані в нижчих районах, в деяких ключових точках, дуже важливих для виживання туристів у разі небезпеки. Ми маємо на увазі виживання взимку, у випадку хуртовини, та влітку для тих, хто погано розраховує довжину маршруту і не співвідносить його з необхідними зусиллями. У районі хребта туристів може здивувати поява грози, і ці притулки дуже важливі для їх безпеки. Ми дбаємо про утримання цих притулків. Ми особливо співпрацюємо з командою рятувальників із Салвамонт Зернешть щодо ремонтування притулків, улаштування місць відпочинку, для чергового маркування маршрутів за допомогою наших колег рейнджерів.»

Зазвичай будь-який візит до Національного парку П’ятра Краюлуй повинен розпочатися в Центрі для відвідувачів. На даний момент він закритий для громадськості через пандемію, але можливо доступ буде дозволений у літній сезон. Мірча Вергелец: «Будівля центру розташована на виїзді із Зернешть, у напрямку до Плайул-Фої, приблизно в 1 км від Зернешть. У центрі туристів практично ознайомлюють віртуально із маршрутом, за допомогою сенсорного досвіду, зображень, звуків. У нас також є макет гори, на якому проєктуються різні зображення, які користувачі можуть змінювати. На даний момент центр закритий через протипандемічні обмеження. Ми сподіваємось, що після цієї хвилі інфікувань Covid-19 та настання літнього сезону, кількість інфікованих зменшиться, і ми зможемо його знову відкрити. Програма центру розміщена на веб-сайті www.pcrai.ro, і ми просимо відвідувачів, які хочуть прийти до центру, заздалегідь інформуватися у зв’язку із пандемічною ситуацією. П’ятра Краюлуй – ідеальне місце для проведення дня або кількох днів, де Ви можете насолодитися особливими пейзажами, незайманою природою і, особливо тепер, коли визначні пам’ятки Румунії користуються більшою популярністю, П’ятра Краюлуй є ідеальним місцем для проведення вільного часу серед природи.»

Щоб насолодитися досвідом, ідеально було б улаштуватися в одному з численних пансіонатів у цьому районі. Вони пропонують традиційне меню і можуть допомогти вам порадами, картами та ідеями маршрутів.

Близько 200 км на північ від Бухареста, площею 14.800 гектарів, лежить Національний парк П’ятра Краюлуй, в районі одного з найбільш видовищних гірських масивів Румунії. У 1938 році було вирішено, що ця територія має стати охоронюваною територією, вона маючи тоді всього 440 га.

У 1972 році ця територія подвоїлася, а в 1990 році був створений Національний парк П’ятра Краюлуй, який охороняє велику різноманітність рослин і тварин. Про цю охоронювану територію розповідає Мірча Вергелец, директор Управління Національного парку П’ятра Краюлуї: Те, що є унікальним для національного парку П’ятра Краулулуй, є те, що це єдиний вапняковий гірський хребет в Румунії, чия висота перевищує 2000 м. Це вапнякова територія з важливим альпійським луком. Крім того, особливо західна частина цього вапнякового хребта характеризується дуже видовищним рельєфом, вертикальними скелями у розмірі сотень метрів і всякого роду красивих геоморфологічних форм, що є привабливими для туристів, які приїжджають відвідувати цей район. Також, як у північній, так і у південній частинах, на вершинах цього гірського масиву, існують красиві міжгір’я. Наведу кілька прикладів: провалля Зернештюлуй, у повіті Брашов, ущелини Димбовічіорей, ущелини Брустурелуй і ущелини ріки Димбовіца у південній частині масиву. Всі ці ущелини – це колишні природні заповідники, які зараз є частинами природно-охоронюваної території Національного парку.

Біорізноманіття в цьому парку вражає. Гвоздика мозолиста з П’ятра Краюлуй, унікальна у світі, є символом парку. Нею можна милуватися на горбистих і сонячних скелях у нижній альпійській частині або у верхній частині альпійських лугів. У літні місяці її рожевий колір не може залишатися непоміченим. Поряд із гвоздикою, ті 41 вид орхідей, едельвейс, жовтий мак або дикий гладіолус збільшують багатство Національного парку П’ятра Краюлуй. З весняного сезону до осені різнобарвні квіти наповняють територію парку.

Варто зазначити, що у тутешніх печерах водяться понад 15 видів кажанів, а на території парку гніздяться понад 100 видів птахів та понад 216 видів рідкісних метеликів, деякі згадані в Червоному списку денних метеликів Європи. Мірча Вергелец: У Національному парку налічуються понад 1.100 видів рослин, що становить близько одну третину від загального числа видів вищих рослин в Румунії, тільки на 14.800 га. Ростуть тут унікальні у світі види рослин, такі як Гвоздика мозолиста (Dianthus callizonus) – символ парку і гірського масиву П’ятра Краюлуй – це ендемічний вид, що цвіте у другій половині червня. Її можна побачити на вершинах масиву, а й в нижчих районах – цей гірський масив будучи єдиним місцем у світі, на якому вона росте. У парку водяться кілька видів ссавців. Тут хочу нагадати про великі хижаки, але які не типові тільки для П’ятра Краюлуй, але для всіх румунських Карпат (вовк, ведмідь і рись). Цієї зими, в результаті моніторингу проведеного нами всередині парку, нам вдалося захопити на камери чотири примірники рисів, ідентифікували 25-30 ведмедів і дві зграї вовків, кожна з яких налічує близько 5-7 примірників. Інший знаковий вид національного парку П’ятра Краюлуй, який є символом цієї гори, – це чорна козуля, яка постійно водилася тут. На момент заснування Управління парку, в 1989 році, нам вдалося зупинити полювання на них, і тепер ми маємо понад 250 одиниць чорної козулі. Вони змінили свою поведінку з плином часу і стали великими друзями з туристами, які можуть знімати їх з 10 до 15 м.

Любителі гір можуть оглянути райони парку на велосипедах, для яких вже було влаштовано кілька трас. Так само, на околиці міста Зернешть, у Брашовському повіті, розташована ущелина з дуже високими стінами заввишки понад 200 метрів протягом близько п’яти кілометрів. Це провалля Зернештюлуй, один з найбільш важливих шляхів доступу до туристичних маршрутів у масиві П’ятра Краюлуй, це найбільш популярна зона для любителів альпінізму і скелелазіння. На стінах ущелини було улаштовано десятки трас. Найдовший має 115 метрів. У минулому році ми розробили проект, шляхом якого ми улаштували 11 гірських велосипедних маршрутів всередині парку та навколо нього. Маршрути були позначені на терені приблизно 160 стрілами, вони мають три рівні складності, є й карта цих маршрутів, яку можна придбати в будинку управління парку. Також у важливих точках перетину на територію парку було розміщено 10 білбордів з цією картою та із вказівками для туристів. Для альпіністів було влаштовано маршрути для скелелазіння. Найбільш використовуваними є маршрути в нижніх ділянках, бо вони легко доступні в зоні провалля Зернештюлуй, де ми розмістили деякі інформаційні білборди, що містять інформацію про види і місця проживання тварин в парку, а також і невелику схему маршрутів з відповідними назвами та ступенями складності.

Щорічно близько 110 тисяч туристів відвідують Національний парк П’ятра Краюлуй, 25% з них є іноземцями.

Найменший за розміром національний парк в Румунії, всього 4186 га, розташований в північній частині Вилчанського повіту, південніше гір Кепецині є Національний парк Буїла Винтураріца. Гори Кепецині складаютьcя з кристалічних пород, довжиною близько 14 км, а на півдні здіймаються стрімкі вапнякові скелі й теж тут знаходяться вершини Буїла (1849 м.) та Винтураріца Маре (1885 м). Протягом часу, річки Бістріца, Костешть, Кея та Оленешть вирили у горах надзвичайні ущелини і утворили водоспади. Ущелина Бістріци є найвідомішим сектором, тому що вона дуже вузька. Довжина ущелини становить 1000 м. Лісова перевальна дорога в ущелині із півдня на північ замінила стару залізницю та створює чудовий пейзаж.

На крутих схилях розташовані входи до понад 20 печер, окремі з них будучи оголошеними охоронюваними територіями, як наприклад Печера Григорія Десятимістя. Парк Буїла Винтураріца, який в майбутньому стане частиною Європейської мережі “Природа 2000”, був створений 10 років тому. Директор парку Космін Ботез пояснив, якими були аргументи, що призвели до створення цієї охоронюваної території: “Упродовж часу, люди помітили особливості формування рослинності та фауни, що призвело до оголошення лісового Резервату тиси ягідної в Ущелині Кея у 60-их роках, а потім Заповідника “Гора Стогу”, теж у тому ж періоді, печери Арнеутів, печери Святого Григорія Десятимістя чи Печери Кажанів. Тут проживає чисельна популяція козиці звичайної, рисей, вовків, ведмедів, диких кіз, не кажучи вже про кабанів, глухарів та інших елементів фауни. Що стосується флори, тобто рослинного покриву, тут ростуть гвоздики, білий плющ, а ще вище тис ягідний, який є охоронюваним видом природи, сосна гірська, яка росте на висоті понад 1.600 метрів або ялівець звичайний. У парку Буїла Винтураріца маємо 17 визнаних і захищених оселищ. Водяться тут і шість видів кажанів, великий і малий орли.”

Основними ініціаторами заснування Національного парку Буїла Винтураріца були члени неурядової організації “Асоціація Когайон”, які розробили кілька проектів з розвитку інфраструктури, улаштування кемпінгів, відновлення пішохідних туристичних маршрутів але й екологічної освіти. Космін Ботез: “Було розроблено дуже багато проектів, найбільший – на суму 100 тис. євро у 2008 році. В рамках заходів екологічної освіти ми проводили, раз у два місяці, зустрічі з місцевими громадами, почергово, у тих двох головних долинах Національного парку, тобто на курорті Беїле Оленешть для Долини річки Кея та Оленешть, та у селі Костешть для інших двох сіл Коcтешть та Бербетешть. На заходах з екологічної освіти ми запросили всіх вирішальних і зацікавлених чинників у цьому питанні, щоб поінформувати їх про хід проектів, а також про конкретні проблеми специфічні природо-охоронюваним територіям, про законодавство у галузі та про зміни до нього. Ми з нетерпінням чекаємо на продовження проектів POSMEDIU 2014-2021. Ми хочемо, так само, реалізувати інший проект, можливо за фінансової підтримки організації “Life Plus” у співпраці з неурядовою організацією “Batlife”, сферою діяльності, якої є захист кажанів.”

Парк Буїла Винтураріца має більше 500 гектарів незайманих лісів, які є найціннішими з точки зору біорізноманіття: столітні дерева поряд з саджанцями дуже багатьох видів, галявини переповнені рідкісними видами квітів, рідкісні види тварин. Куди не глянь, тебе захоплюють приголомшливі березові, букові та ялинові ліси​​, яких перетинають води, які створили собі невеликі водоспади, гострі вапнякові гребти, круті скелі, квіткові пагорби і кошари. В диких лісах цього парку росте знаменитий Бурачник горний (Еритрихиум маленький), унікальний у регіоні Вилча, та лілія лісова (Lilium martagon), захищена рідкісна квітка. Знаходимо тут і багато видів орхідей, не менше 28 з тих 50, скільки ростуть в Румунії. Орхідеї є найбільш погрожена група рослин у всьому світі. Вище простягується Царство альпійських луків та гірських порід. Тут ростуть, з весни до осені, найбільш рідкісні і крихкі гірські квіти. Купальниця європейська (Trollius europaeus) подібна на жовту троянду, у вологих і тінистих місцях росте дягель лікарський (Angelica archangelica), зеленувато-біла квітка, а також гірська гвоздика, що росте по обидвох боках гірських стежок. На альпійських луках росте дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala) із великими білими квітами, а також росте білий плющ (Daphne blagayana) з ванільним ароматом. Символом цих вапнякових хребтів є едельвейс (Leontopodium alpinum), що охороняється законом з 1931 року і який, як вказує сама її назва є дійсно “королевою” гірських квітів. На недоступних всіх скелях водиться козиця звичайна (Rupicapra Rupicapra), яка є символом цих піків і перебуває під загрозою зникнення.

Протягом довгого часу, ця гора спокою приховувала релігійні споруди, відомі лише кільком паломникам, свідченням є скити та монастирі розташовані на периферії парку та легенди про їх заснування.