Radio România Internațional

Tag: національні меншини

  • Україна та мови національних меншин

    Україна та мови національних меншин



    Незалежна
    від покійного
    Радянського Союзу з серпня 1991 року,
    українська держава довгий час зберігала
    двовалетне
    ставлення до своїх численних національних
    меншин. З одного боку, на індивідуальному
    рівні приналежність
    до
    етнічної меншини не є перешкодою для
    соціального просування. Президент
    Володимир Зеленський – єврей. Міністр
    оборони Рустем Умаров – татарин. Голова
    Миколаївської обласної державної
    адміністраці Віталій Кім має далеке
    корейське коріння. З іншого боку,
    політичний клас у Києві досить стримано
    ставиться до колективних прав нацменшин.
    Скарг на цю тему чимало, як зсередини,
    так і від зовнішніх партнерів.




    Експерти
    вважають,
    що лише надання статусу кандидата на
    вступ до Європейського Союзу змусило
    Україну пом’якшити свою позицію в цьому
    питанні, оскільки повага до прав меншин
    є ключовою цінністю в ЄС. Захист прав
    осіб, які належать до національних
    меншин, є важливим для демократичної
    та європейської української держави,
    – заявила міністр закордонних справ
    Румунії Лумініца Одобеску у спільній
    заяві з віце-прем’єр-міністром з питань
    європейської та євроатлантичної
    інтеграції України Ольгою Стефанішиною.


    Заява
    була зроблена після того, як Верховна
    Рада України ухвалила
    нормативний акт, яким вносяться зміни
    до низки законів щодо прав нацменшин.
    Запропонований київською владою
    законопроект про внесення змін до
    відповідного законодавства є позитивним
    і довгоочікуваним кроком вперед, -
    заявила міністерка
    Одобеску. Вона додала, що румунська
    сторона і надалі дотримуватиметься
    прозорого та конструктивного підходу
    у цьому питанні.




    Зі
    свого боку, Ольга Стефанішина зазначила,
    що законодавство у
    сфері національних
    меншин було розроблено з урахуванням
    інклюзивного діалогу з ними. Ми вдячні румунській меншині, яка брала активну участь у процесі протягом усього цього часу, але ми також вдячні колегам з румунського уряду, які поділилися з Україною законодавством Румунії, своїми практиками, які стали основою та підґрунтям для законодавства, прийнятого в парламенті. В Україні тисячі українських дітей отримують освіту румунською мовою, тепер це буде ширша група осіб, оскільки Україна підтримала прохання Р. Молдови та Румунії визнати молдавську румунською мовою, – нагадала вона
    про рішення офіційного Києва остаточно скасувати
    радянську брехню про існування молдавської
    мови, відмінної від румунської.




    Понад
    400 000 етнічних румунів проживають у
    сусідній країні, переважно у Північній
    Буковині, Північній та Південній
    Бессарабії та Герцаївському
    краю
    – румунських територіях, анексованих у
    1940 році Радянським Союзом після
    ультиматуму і перейнятих у 1991 році
    Україною як державою-правонаступницею
    Радянського Союзу. Після початку
    російського вторгнення минулого року
    багато етнічних румунів пішли на фронт
    під українським прапором і немало
    загинуло в боях.

  • День національних меншин у Румунії

    День національних меншин у Румунії








    26 років тому Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію
    про права осіб, які належать до національних, етнічних, релігійних та
    мовних меншин. Цей міжнародний документ містить гарантії реалізації прав в
    цілому, а деякі держави визнали його важливість, оголосивши 18 грудня Днем національних
    меншин.

    Серед них налічується і Румунія та щороку у цей день своє свято
    відзначають всі наявні на території країни етнічні меншини: албанці, болгари, вірмени,
    греки, євреї, італійці, македонці, німці, поляки, роми, росіяни-ліпованці,
    русини, словаки, татари, турки, чехи, угорці, а також українці. Цього дня відбуваються численні культурні заходи, симпозіуми, круглі столи
    та інші тематичні події.




    «День національних
    меншин є вираженням загального інтересу до життя в суспільстві демократичного співіснування,
    терпимості і захисту різноманітності, для ефективного функціонування якого всі
    ми докладаємо зусилля», – зазначив президент Клаус Йоханніс, який є етнічним німцем,
    у заяві, оприлюдненій з цієї нагоди. «Хранителі традицій своїх предків, а також
    важливі контрибутори до модернізації держави і до окреслення нашої європейської
    ідентичності, представники національних меншин побудували, разом з румунською
    більшістю, демократичний і прозахідний шлях, який Румунія обрала в грудні 1989
    року», – каже глава держави. «У світі конкуренції і глобальних викликів, постійне
    утвердження міжетнічного діалогу як фактору соціальної згуртованості та
    розвитку людини, терпимості, відмови від шовінізму та засудження ксенофобії, мають
    бути характерними рисами Румунії», – вважає Клаус Йоханніс.




    І в пленумі парламенту прозвучало звернення до громадян
    Румунії, які належать до нацменшин, яке озвучив голова фракції нацменшин і
    представник вірмен у Палаті Депутатів Варужан Памбукчан. «Національні меншини в
    Румунії розвивають та просувають свою етнічну самобутність не лише на підставі
    законів, але й на основі значно важливішої речі, заснованої на процесі, який
    розпочався в одному з астральних моментів Румунії, 100 років тому, коли
    румунський народ, разом з націями, які жили на території історичної Румунії, з
    якими тісно перепліталася історія румунського народу, вирішив створити сучасну Велику
    Румунію», – заявив Варужан Памбукчан.




    Румунія є європейською моделлю захисту прав
    національних меншин, що перевищує міжнародні стандарти та підтримує їх активну
    участь у прийнятті рішень щодо суспільства в цілому. Нагадаємо, що 18 офіційно
    визнаних національних меншин мають своїх представників у Палаті депутатів, а Демократичний
    союз угорців Румунії, політична сила найбільшої нацменшини, починаючи з 1996
    року входила до складу більшості коаліційних урядів. Українці є третьою етнічною меншиною Румунії (після угорців
    та ромів), а їхнім представником в нижній палаті румунського парламенту є
    голова Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький.