Tag: невдоволення

  • Соціальні невдоволення

    Соціальні невдоволення

    Незадоволені тим, що уряд не взяв до уваги їхні вимоги щодо оплати праці, працівники мерій населених пунктів Румунії у понеділок розпочали протест. Протягом тижня вони щодня виходитимуть на двогодинний попереджувальний страйк, а в решту днів страйкуватимуть «по-японськи», використовуючи метод надмірної пильності. Тобто, вони розглядатимуть заяви та прохання громадян, але у встановлений законом термін, – пояснив лідер Національної профспілки працівників мерій міст і сіл Румунії Дан Кирлан.

    Представники профспілки кажуть, що 60 000 працівників мерій сіл – єдині в бюджетній системі, яким залишили зарплати на рівні 2021 року, а уряд пообіцяв їм підвищення на 500 леїв брутто (близько 100 євро). Рішення про можливе підвищення зарплат може бути прийняте після аналізу виконання бюджету за перші три місяці цього року, який буде здійснений у квітні.

    Також у понеділок вийшли на протест близько 200 працівників у сфері торгівлі. Вони зібралися під стінами Міністерства праці та вимагали звільнити від податків харчові та відпочинкові купони. Крім того, вони вимагають підвищення зарплат та укладення національного трудового договору. Протестувальники скаржаться на тиск з боку роботодавців, які, за їхніми словами, часто змушують їх отримувати низьку заробітну плату або навіть мінімальну заробітну плату в секторі, де продуктивність праці і прибутки високі.

    Тим часом, після протестів у столиці, Федерація «Санітарна солідарність» наприкінці тижня провела референдум про те, чи варто розпочинати загальний страйк. Усім працівникам системи охорони здоров’я було запропоновано оцінити актуальність і вплив підвищення базової заробітної плати на індивідуальний дохід і вирішити, чи потрібно оголошувати страйк. Медичні працівники незадоволені тим, що уряд пообіцяв їм підвищення зарплати лише на 20% і кажуть, що отримують занадто мало грошей за чергування.

    Так, лікарі мають договір на чергування, але їхня оплата здійснюється за попереднім окладом, а медсестри не отримують доплати за нічні зміни та за чергування в суботу-неділю, які забезпечують безперервність роботи в закладах охорони здоров’я. Представники профспілки також зазначають, що медсестри, санітарки та доглядальниці отримують доплату за небезпечні та шкідливі умови праці, доплату за нічну зміну, доплату за суботу-неділю та святкові дні за окладом 2018 року, тобто до набуття чинності чинного закону «Про оплату праці».

    В аналогічній ситуації перебуває й адміністративно-управлінський і допоміжний персонал, який також стикається з проблемою є невиплати надбавки на харчування. Профспілчани заявляють, що вони рішуче налаштовані надалі вимагати виконання своїх вимог, а наступним кроком стане попереджувальний страйк. У понеділок і працівники в’язниць також оголосили, що планують протести в більшості місць позбавлення волі з 21 березня, якщо до них не буде застосований закон «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці».

  • Невдоволення щодо майбутнього Держбюджету Румунії

    Невдоволення щодо майбутнього Держбюджету Румунії




    Хоча періодично
    лунають обіцянки щодо винесення на обговорення представлення проєкту Державного бюджету Румунії
    на 2021 рік, прийняття державного бюджету знову було перенесене на наступний
    тиждень. Урядова коаліція, утворена
    з Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок Румунії»-ПЛЮС та Національного
    союзу угорців Румунії, стверджує, що у бюджеті цього року був закладений
    дефіцит 7%
    ВВП, що має сприяти відновленню економіки та зупинити
    надмірне та необґрунтоване витрачання державних коштів.

    В умовах пандемії, при
    дуже великих витратах на систему охорону здоров’я, зведення держбюджету виявилося
    дуже складним завданням, тому у понеділок лідери керівної коаліції вирішили
    скоротити витрати. Вони оголосили про відкладення збільшення пенсій з вересня ц.р. на 1 січня 2022 року.
    Також цього року бюджетники не отримуватимуть відпочинкові купони для відпочинку
    в країні. Будуть скасовані й деякі доплати,
    наприклад, так звана доплата «за COVID-19» у розмірі 30% від базового окладу,
    який отримують співробітники префектур. А розмір доплати на харчування, яку отримують працівники державного сектору ймовірно
    буде зменшений. Цього року розмір допомоги
    на дитину залишаться незмінним, але розглядається можливість скорочення субсидій
    на транспорт для студентів.




    Голова Націонал-ліберальної
    партії, спікер Палати депутатів Людовік Орбан спробував пояснити ці заходи, які
    деякі аналітики називають заходами жорсткої економії: «В основі збільшення
    пенсійного пункту стоїть попередня формула, а саме компенсація в пропорції 100%
    втрати купівельної спроможності через інфляцію, а також збільшення купівельної
    спроможності шляхом збільшення пенсійного пункту на 50% він підвищення середньої
    валової заробітної плати. Жодних нових відпочинкових купонів не надаватиметься,
    оскільки минулорічні купони, дійсні протягом 2021 року.»




    Ці рішення уряду
    викликали гостре невдоволення представників галузі ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні),
    оскільки ця сфера сильно потерпає через обмежувальні заходи, вжиті внаслідок
    пандемії. Збитки у галузі ГоРеКа сягають близько 7 мільярдів євро, стверджує
    президент Організації роботодавців в галузі готелів та ресторанів Румунії Данієль
    Міскіє: «Туристичним одиницям не потрібна допомога, туристичним одиницям мають
    бути компенсовані втрати. Ми дивуємось, чому чверть осередків туристичної
    діяльності не відкриваються сьогодні. По-перше, через брак фінансових ресурсів,
    а по-друге, через відсутність передбачуваності. Ми є галуззю, яка має 7%
    активної робочої сили Румунії. 400 000 людей працюють прямо та опосередковано у
    цій галузі. Ми представляємо собою 5% ВВП Румунії. Уряд має в розпорядженні три
    місяці, щоб знайти рішення для компенсації втрат, спричинених обмеженнями,
    застосованими до цієї галузі. Цього не сталося до тепер. Немає більших нагальної
    ситуацій, ніж 400 000 людей, які чекають на допомогу.»



    У свою чергу студентські організації
    закликають скасувати захід, який стосується зменшення транспортної субсидії. На цьому тлі лідер опозиційної
    Соціал-Демократичної партії Марчел Чолаку звинувачує урядову коаліцію в непослідовності та довільному
    розподілі коштів, призначених для політичних клієнтів коаліції.

  • Вотум недовіри міністру праці

    Вотум недовіри міністру праці

    Повне відрахування соціальних внесків працівникові з 1 січня 2018 року призвело до зменшення доходів значної частини румунських працівників. За неофіційними оцінками, йдеться про близько 2 мільйонів людей приватного сектора, де держава не може змусити збільшити заробітну плату, щоб компенсувати різницю, а також з бюджетної системи, де набрав чинності новий закон про заробітну плату. У минулому році міністр праці, соціал-демократ Лія Ольгуца Васілеску, запевнила, що обіцянок в передвиборчій кампанії про підвищення зарплат, внаслідок чого СДП перемогла на виборах, будуть дотримуватись.

    Для бюджетників було застосовано 25% надбавку, але її наслідки скасовуються через збільшення соціальних внесків, що для деяких працівників призводить до усунення різних надбавок. Для частини приватних працівників ситуація ще більш заплутана, оскільки деякі роботодавці вирішили не підвищувати зарплату та отримувати вигоду від внесків, які роботодавець більше не платить. На тлі невдоволення 60 депутатів НЛП подали вотум недовіри міністру праці. Підписанти документу, стверджують, що через закони та термінові розпорядження, які утверджувала Лія Ольгуца Васілеску створила хаос як у громадській, так і в приватній системі.

    На думку лібералів міністр повинна піти у відставку. Депутат Дан Велчану: Ви продемонстрували некомпетентність і продовжили нехтувати населення. Поясніть більш ніж 2 мільйонам румунів, які отримали менше грошей у січні, чому ваші ініціативи гарні на папері, але не приносять більше грошей в їхні кишені.

    Однак міністр праці ствердила в понеділок у Парламенті, під час обговорення вотуму недовіри, що оцінки лібералів не є правильними. Вона визнала, що закон про заробітну плату не є досконалим, але пояснила, що нормативний акт дотримується принципу за однакову роботу, однакова зарплата: Дійсно, це означає, що для менш ніж 3% державних службовців буде коригування заробітної плати. Але ми не повинні забувати, що інші 97% отримають більші зарплати.

    На думку опозиції, заходи утверджені міністром праці, викликають недовіру та нестабільність у економічному середовищі. У відповідь представники СДП-АЛДЄ нагадали, що ініціаторами вотуму недовіри є ті, хто у 2009 році на тлі кризи згодились скоротити заробітні плати всіх державних службовців на чверть.