Сучавська
філія Союзу українців Румунії організувала 14 травня 2023 року в селі Негостина
Сучавського повіту XXVII-й міжетнічний фестиваль «Співжиття», за
фінансове сприяння СУР-у. Цього року взяли участь вокальні й танцювальні
колективи, а також солісти етнічних українців, вірменів, рромів та поляків з
Румунії, гурт українських переселенців у Сучаві, а також вокальний колектив з
України.
Метою
фестивалю є зібрання нацменшин докупи, щоб популяризувати народні пісні, танці
й традиції, заохочувати міжкультурний діалог та взаємну повагу. Така подія відіграє значну роль у збереженні культурних цінностей, толерантності та мирного співжиття. Фестиваль «Співжиття» організується щороку в різних місцевостях Буковини, де компактно проживає українська громада.
У фестивалі взяли участь наступні колективи: «Червона Калина» (Негостина), координатор Юліан
Кідеша, «Koзачoк» (Бaлкiвці), координатор Петрo Шойман, «Негостинські голоси»
(Негостина), координатор Антонета Крайнічук, «Хаякахак» (Герла), координатор
Урсан Естегар Еріка, «Співучi українки» (Сучава), координатор Вікторія Дригола,
«Мала Пояна», координатор Агнєшка Полачик, «Квіти Буковини» (Ботошани),
координатор Віктор Семчук, «Коломейка» (Сірет), координатор Зірка Янош, вокальна група з Йорданешти, Україна, координатор Зоя Лутик, «Квіти Гулії»
(Гулiя) координатор Нарцис Флоря, «Полонинка» (Палтину), координатор Ілля
Саучук, «Весна» (Ботошани), координатор Віктор Семчук, та «Iзворашул» (Ізвоареле Сучевей), координатор священник Валентин Арделян. Також виступили солісти-вокалісти та солісти- інструменталісти. У ході фестивалю
відбувся й парад народних костюмів. Члени народних колективів та солісти
представили гордо свої традиційні костюми, які передаються з покоління в покоління.
На фестивалі «Співжиття» була присутня і
вчителька української мови в Сучавському повіті Делія Мартіняк, яка розповідає як пройшов цей міжетнічний захід: «Сучавськa філія Союзу українців
Румунії організувала 14 травня у партнерстві з мерією ceлa Бaлкiвці та місцевою
організацією CУРу з Негостини XXVII-й міжетнічний фестиваль «Співжиття», який
зібрав понад 400 учасників української, польської, ромської та
вірменської меншин. Розпочався захід парадом фольклорних колективів, які
пройшли від Негостинської загальноосвітньої школи до місцевого Будинку
культури. Організатори запросили 13 фольклорних колективів. На початку програми
голова Сучавської філії СУРу Ілля Саучук підкреслив важливість різноманітної
спільноти меншин на Буковині, згадавши Міжнародний день сім’ї, який
відзначається 15 травня. Він передав вітання голови CУРу та депутата
Миколи-Мирославa Петрецького та висловив подяку за підтримку, яку він і вся
Рада CУРу надають українській громаді, особливо в плані культурної діяльності.
Священники Данієль Петрашук та Космін Куку промовили молитву «Отче наш»
українською та румунською мовами, після чого послідували виступи гостей, серед яких: заступник Сучавської повітової ради Василь Тофан, мер Балківців Василь Шойман, заступник мера Юліан Кідеша, перший заступник голови CУРу Семчук Віктор, заступник голови СУРу Віктор Григорчук, місцевий радник CУРу Петро Шойман та також представники Сучавського повітового комітету CУРу:
Клапон Нікуліна Клапон, Крістіна Кідеша, Надя Бойчук-Лазар, Зірка Янош, Родіка Шойман, Ніколає Чокан, Овідіу Ткач та Бриндуша Писларь. Фестиваль
«Співжиття», ініціював Коля Курелюк, колишній директор будинку культури в
Меріцеї. Перший випуск фестивалю відбувся 25 травня 1994 року в
Маріцеї-Дарменешть, а через сім років вiн став мандрівним заходом у Бродіні,
Ульмі, Сіреті, Негостині, Палтіну, Карлібабі та в Сучаві.»
Вчителька Антонета Крайнічук, яка викладає українську
мову в Ліцей імені Лацку Воде в Сереті Сучавського повіту, керівник гурту
«Негостинські голоси», розповідає про виступ гурту та
свої враження від участі у цьогорічному фестивалі «Співжиття»:
«У неділю 14 травня багато гостей завітало у гостинну Негостину на XXVII-ий міжетнічний фестиваль «Співжиття», який об’єднує на одній сцені фольклорні виступи з традиційними
особливостями різних меншин. Організатори запросили цього року 13 фольклорних
колективів, які представили українську, польську, рромську та вірменську
меншини. Ніде не можна побачити таке етнічне та мовне розмаїття, як у нас на
Буковині. Буковина, яку називають і Європою в мініатюрі відображається своїм
етнічним багатством та гарним співжиттям майже 11 етнічних меншин.
Вокальний гурт «Негостинські голоси» предс ьави на цьому фестивалі українську
меншину. У якості газди наш гурток виконав для гостей відому українську пісню «Зеленеє
жито, зелене», упродовж
прозвучала пісня «Місяць і зіроньки» та негостинська пісня «Ой піду я лугом
тугом». Наш репертуар складається з давніх автентичних українських пісень села Негостина,
цінних надбань успадкованих від старших поколінь, а також з відомих українських
народних пісень. Важливе місце у репертуарі гуртка займають і релігійні пісні,
оскільки значна частина нашого гуртка є також частиною церковного хору. Єднає
наш гурток любов до пісні, до рідної мови, до народних традицій та звичаїв
нашого села. Щодо фестивалю тільки гарне враження: гарний фестиваль, гарні
виступи учасників, добрий і гарний настрій, які залишаться в душі на довгий
час.»
Учитель Балківецької восьмирічної школи Петро Шойман,
керівник танцювального ансамблю «Козачок» розповідає про участь ансамблю на фестивалі «Співжиття»: «Ансамбль Козачок з великим хвилюванням взяв
участь у фестивалі «Співжиття». Це було гарне свято, тому що в ньому
взяло участь багато дітей, які бажали популяризувати танці характерні для
етнічних груп, до яких вони належать. Для мене особисто це був випуск з великими
емоціями, тому що дебютувало нове покоління танцюристів, які у свою
чергу були схвильовані. На мою думку вони вступили дуже, дуже гарно
перший раз. Хочу вітати всіх учасників. Я також дуже радий за вступ нашого гурту
«Козачок». Ми сподіваємось, що Союз українців Румунії допоможе нам придбати
костюми для нових членів ансамблю. Також я дуже радий, що я знову зустрівся з
багатьма друзями, викладачами, які також керують групами дуже талановитих дітей
і можу стверджувати, що це була чудова неділя, взяли участь багато дітей,
одягнутих у чудових кольорових народних костюмах.»
На
міжетнічному фестивалі «Співжиття» виступив і гурт українських переселенок «Співучi
українки». Координатор гурту Вікторія Дригола поділяється своїми враженнями: «До
складу гурту входять жінки з України, які знайшли прихисток в Румунії, а саме в
місті Сучава. Ми з дівчатами хочемо подякувати Союзу українців Румунії,
Сучавській філії за можливість займатися улюбленою справою, творчістю та
за можливість спілкуватися з етнічними українцями в Румунії. Ми відчуваємо щиру
підтримку та співчуття від наших справжніх братів. Вони в ці важкі часи для
України дали нам прихисток, підтримку і підставили своє пличе. Я особисто хочу
подякувати голові Сучавської філії СУРу, пану Іллі Саучуку, який завжди
знаходиться поруч з нашим колективом. Він допомагає нам, підтримує, запрошує
нас брати участь у різноманітних заходах та подіях. Для нас це дуже важливо, бо
ми як біженки з України, відчуваємо свою місію в тому, що нашими виступами
нагадуємо мешканцям Європи, саме Румунії, що в Україні все ще триває ця
жорстока та безглузда війна, що там гинуть наші захисники, наші чоловіки та
сини, які захищають свої сім’ї, своїх мам та жінок та діточок, що ворог все ще
продовжує ракетні удари, яким вбиває мирних мешканців, старих та малих. Ми дуже
дякуємо Румунії за підтримку в ці важкі часи і сподіваємось, що ми швидше здолаємо ворога і вже у мирні часи ми будемо приїжджати на фестивалі,
будемо спілкуватися, будемо ще більш дружити, будемо їздити один до одного в
гості, і запрошуємо етнічних українців з Румунії до нас у гості, а також всіх
румунів. Коли не буде війни приїжджайте у нашу чудову країну. Ось на приклад саме цієї неділі ми залюбки взяли участь у міжетнічному фестивалі національних
меншин «Співжиття». Ми були дуже вражені: фестиваль дуже різноманітний, дуже
багато націй було представлено, яскраві колективи, яскраві костюми, виступи,
номери, дуже багато молоді, дуже багато діточок. Це дуже корисно коли етнічні
та національні спадщини передаються з покоління в покоління. Нас це неймовірно
вразило. Ще раз дякуємо СУРу, а особисто пані Іллі Саучуку за можливість брати
участь у такій дуже вражаючі для нас події, нам дуже сподобалось, це
запам’ятається на все життя. Дякуємо щиро!»
