Radio România Internațional

Tag: недовіра

Конституційний суд віклав розгляд суперечки між Урядом та Парламентом

Конституційний
суд, часто критикований та якому надто мало румунів довіряють, залишається беззаперечним арбітром політичного
життя Румунії, а
його вироки не підлягають оскарженню. Саме
тому напруженість посилилися в Румунії після
того як Конституційний суд повідомив, що лише 28 вересня розгляне клопотання уряду на чолі з лібералом Флоріном Кицу щодо можливого правового конфлікту з Парламентом у зв’язку з оголошенням недовіри уряду партією USR-PLUS,
колишньою «другою скрипкою» керівної коаліції та ультранаціоналістичним опозиційним Альянсом «За об’єднання румунів».

До того часу дебати та голосування щодо резолюції заблоковані відповідно
до рішення, прийнятого більшістю керівництва двопалатного Парламенту. До речі, постійні бюро двох палат також згідні з рішенням уряду щодо подання до Конституційного суду Румунії, в якому прем’єр-міністр стверджує, що ініціатори порушили Основний
закон під час збору підписів, а Парламент із запізненням повідомив про це уряд.

Після відкладення обговорення та голосування щодо резолюції сенатори та депутати Альянсу «За об’єднання румунів» оголосили парламентський страйк, стверджуючи, що братимуть
участь
у засіданнях законодавчого органу, але не голосуватимуть. У свою чергу, парламентарії USR-PLUS продовжують гостру критику на адресу Флоріна Кицу та президента Клауса Йоганніса,
якого вважають захисником прем’єр-міністра. Після того як усі
міністри USR-PLUS подали у відставку, прем’єр-міністр звільнив усіх державних
секретарів та субсекретарів, а також префектів та субпрефектів цієї політичної
сили, однак Флорін Кицу стверджує,
що він готовий до діалогу зі своїми колишніми партнерами щодо їх повернення до влади.

Умовою
для відновлення переговорів було відкликання резолюції про вотум недовіри,
яку підтримали парламентарії
Альянсу «За об’єднання румунів», який прем’єр-міністр та його прихильники називають екстремістською. У
відповідь USR-PLUS, стверджує, що повернеться до влади лише якщо
Флорін Кицу піде у відставку.

Те,
що ЗМІ вважають урядовим
безладдям,
почалося на початку місяця, коли без згоди міністрів USR-PLUS, кабінет міністрів прийняв термінову постанову про
затвердження Національної інвестиційної програми імені Ангела Саліні, яка, за словами прем’єр-міністра, абсолютно необхідна для фінансування проєктів щодо асфальтування,
водопостачання та водовідведення, а також газопостачання для тих населених пунктів, які не мають цих мінімальних вимог щодо благоустрою.

Однак USR-PLUS
стверджує, що проєкт
нагадує про національні
програми розвитку, ініційовані колишніми соціал-демократичними урядами, тобто є інструментом,
за допомогою якого гроші можна виділяти за непрозорими
політичними критеріями. Вони звинувачують лібералів у тому, що ті «топчуть законодавство і створили собі шлях для розкрадання».

Між часом опитування громадської думки показують,
що приблизно три чверті румунів, скоріше байдужі до політичних ігор, в умовах стрімкого зростання цін на продукти харчування та енергоносії, а також знецінення національної валюти – лея, вважають, що
країна рухається у неправильному напрямку.

17 September 2021
Парламент Румунії відхилив резолюцію про вотум недовіри уряду

Уряд, очолений Флоріном Кицу встояв першій резолюції про вотум недовіри, поданої головною опозиційною Соціал-демократичною партією, незадоволеною заходами румунської виконавчої влади в ключових сферах діяльності та способом розроблення Національного плану відновлення та стійкості. Щоб підхід соціал-демократів призвів до усунення кабінету після його півроку роботи, необхідно було 234 голоси, однак «за» резолюцію про вотум недовіри проголосував лише 201 парламентарій – ініціатори та представники ультранаціоналістичного Альянсу за об’єднання румунів. Парламентарії влади дотримувалися рішення правлячої правоцентристської коаліції: вони залишились у залі на пленарному засіданні Парламенту, але не голосували.

Прийнятими заходам нинішній уряд до складу якого входять Націонал-ліберальна партія, Союз «За порятунок Румунії»-ПЛЮС та Демократичний союз угорців Румунії, не поважає право на освіту та охорону здоров’я, ігнорує конституційні положення та сприяє політиці економіки, що веде до зниження рівня життя, – заявили соціал-демократи під час дебатів. Лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку: «Позичені мільярди євро не дійшли ані до дітей, ані до пенсіонерів, ані до приватного сектору. Всі гроші дійшли до ваших друзів по партії. Нічого для румунів! Нічого для сільського господарства! Нічого для освіти та охорони здоров’я! Нічого для румунських компаній! Все дійшло до вас! Ви систематично знищували довіру до кампанії вакцинації.»

Румунія зуміла подолати найбільшу економічну кризу за останні 100 років, а коаліція є сильною та готовою далі керувати, хоча Соціал-демократична партія бойкотувала в Парламенті реформи, розпочаті урядом, – відповів прем’єр-міністр Флорін Кицу проти якого була висунута безпосередньо резолюція про вотум недовіри: «Ви лише сіяли паніку серед румунів! Однак економіка рухається у доброму напрямку. Рівень інфляції нижчий, ніж у будь-який інший період, коли Румунією керували соціалісти, а також процентні ставки. Доходи румунів майже вдвічі перевищують рівень інфляції. Нижчі процентні ставки, швидше зростання доходів, ніж рівень інфляції – це урок економіки. Таким чином зростає купівельна спроможність! А також збільшується кількість робочих місць.»

Співголова Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон також висунув звинувачення на адресу уряду. Працівники Румунської залізниці дуже незадоволені тим, що відсутнє статегічне бачення у сфері залізничного транспорту в Румунії, – сказав він. Також перевізники та власники ресторанів кажуть, що їм нічим не допомогли, малий румунський виробник не захищений, він не має доступу до гіпермаркетів, в той час як ціни зросли, а життя стає все важчим.

Резолюція про вотум недовіри уряду провалилася. На відміну від підписантів нинішньої лицемірної демагогії, ми намагаємось зробити цю країну кращою, – заявив, з іншого боку, віце-прем’єр-міністр Дан Барна, співголова Союзу «За порятунок Румунії»-ПЛЮС. План цього уряду та правлячої коаліції полягає у реалізації окремих довгострокових реформ, надійних реформ для Румунії, – додав він».

30 June 2021
28 березня – 3 квітня 2021 року

Прискорений темп
вакцинації, жорсткіші карантинні обмеження та протести в Румунії

Президент Клаус Йоханніс знову закликав
румунів довіряти перевагам імунізації. Водночас глава румунської держави
повідомив, що в наступний період Румунія отримає значну кількість доз вакцини
від коронавірусу, а темпи кампанії вакцинації збільшаться. Від початку масового щеплення, що розпочалося 27 грудня, було щеплено понад 2 млн.
осіб, а більше половині з них було введено і повторну дозу, а це означає, що в
цілому по всій країні було введено понад 3 мільйони доз вакцини проти Covid-19.
Тим часом до Румунії надходять нові транші вакцин, а влада оголошує про
відкриття нових центрів вакцинації. З іншого боку, Румунія наближається до
одного мільйона людей, заражених новим коронавірусом. На цьому тижні кожного дня були зафіксовані понад 6.000 нових випадків заражень. Більшість нових випадків
було зареєстровано в столиці, але найвищий рівень зараження зафіксований у
повіті Ілфов, неподалік Бухареста. Показник захворюваності перевищив три
випадки на тисячу жителів у одній третині повітів Румунії.
Зростає як кількість смертей, так і тих, хто перебуває в реанімації, щодня
будучи зареєстровані нові антирекорди. Влада закликає населення дотримуватися
правил санітарної гігієни. Як і в більшості європейських країнах, і в Румунії
вступили в силу нові карантинні обмеження для боротьби з коронавірусною
хворобою. Таким чином при захворюваності на Covid-19 в понад 4 випадки на
тисячу жителів у п’ятницю, суботу та неділю магазини та постачальники послуг
працюють до 18:00 години, а з 20:00 і до 5:00 ранку забороняється виходити
з помешкання, за винятком обґрунтованих ситуацій. При рівні захворюваності в
7,5 випадків на тисячу жителів відповідні заборони діють і в робочі дні. У цьому контексті,
у Бухаресті та у кількох великих містах Румунії відбулися протести проти нових
карантинних обмежень через пандемію, запроваджених владою. Учасники скандували антиурядові гасла та вимагали послаблення обмежень, скасування
обов’язкового носіння захисних масок просто неба, відкриття шкіл, ресторанів та
спортивних залів. Однак, влада стверджує, що Румунія перебуває у третій хвилі
пандемії, карантинні заходи є необхідними для обмеження швидкого розповсюдження
нового коронавірусу та що не має наміру послабити ці заходи.

Румунсько-американські
дипломатичні дискусії

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску
та держсекретар США Ентоні Блінкен у вівторок провели телефонну розмову під час
якої, між іншим, розглянули внесок Румунії в НАТО, енергетичну безпеку та
верховенство права. Міністр закордонних справ Богдан Ауреску запевнив, що Румунія і надалі буде сильним та надійним стратегічним
партнером США, а також відданим союзником НАТО. З Вашингтона, новий державний секретар Ентоні Блінкен похвалив Румунію за те, що вона є надійним членом НАТО та за
її відданість зміцненню безпеки в Чорноморському регіоні. Ентоні Блінкен
висловив вдячність США за прогрес Румунії у сфері верховенства права, реформи
судової системи та боротьбі з корупцією, що також є актуальними на регіональному
рівні. Однак, з іншого боку, у звіті Держдепартаменту США «Про дотримання прав
людини у країнах світу» у розділі про Румунію повідомляється про чимало проблем
з дотриманням прав людини, будучи зареєстровані численні випадки корупції серед чиновників та
високопосадовців. У звіті також зазначається про те, що судова влада вжила
заходів для засудження посадових осіб, які вчинили злочини, однак інші органи
влади не мали ефективних механізмів щодо застосування покарань та відклали
провадження пов’язані зі зловживаннями з боку працівників поліції та корупцією,
що в багатьох випадках призводило до виправдувальних вироків. Громадяни Румунії загалом не поважають поліцію, оскільки вони
вважають цю установу корумпованою та неефективною. Щодо ЗМІ, Держдепартамент США
зазначає, що подані думки різноманітні, але низка медіа-каналів належать або
опосередковано контролюються людьми, що мають політичні зв’язки. Звіт також
показує, що насильство щодо жінок та дітей є серйозною та постійною проблемою в
Румунії.

Третій вотум
недовіри, ініційований СДП проти нинішніх міністрів провалився

Палата депутатів Румунського Парламенту
відхилила в середу ініційований опозиційною Соціал-демократичною партією (СДП)
вотум недовіри міністру сільського господарства Адріану Оросу. «За» вотум
недовіри проголосували 115 депутатів, а «проти» – 166 депутатів. Представники
ультранаціоналістичного, популістського, опозиційного Альянсу за об’єднання
румунів (AUR) проголосував «за» прийняття вотуму недовіри. Соціал-демократична
партія звинувачує Адріана Ороса в тому, що після 17 місяців правління, сільське
господарство переживає найтемніший період через його некомпетентність та
аматорство. Соціал-демократи також звинувачують Адріана Ороса в тому, що
він не застосував заходів щодо компенсації фермерам, які постраждали від
посухи, та що акцизний податок на пальне не був сплачений. У відповідь, Адріан
Орос заявив, що Румунія щорічно втрачає один мільярд євро через заходи, вжиті
під час урядування СДП. Це вже третій вотум недовіри, ініційований СДП на
поточній сесії парламенту. Попередні два були проти міністра охорони здоров’я
та міністра економіки, які також провалилися.

Без перемоги у румунському футболі

Національна збірна Румунії з футболу зазнала поразки
від збірної Вірменії з рахунком 3-2 у середу ввечері в Єревані, в групі J кваліфікації Чемпіонату світу-2022. Команда Вірменії вперше здобула
перемогу над футболістами Румунії. Після перемоги над збірною Північної
Македонії та двох поразок зі збірними Німеччини та Вірменії, Румунія посідає лише 4-е місце в групі. З
іншого боку національна футбольна збірна Румунії
гравців віком до 21 року пропустила, в Будапешті, кваліфікацію на чвертьфінал чемпіонату Європи-2021 з футболу серед молоді U21, після того як зіграла в нульову нічиєю вирішальний матч в групі А зі збірною Німеччини.

3 April 2021
Резолюція про недовіру міністру охорони здоров’я

У понеділок парламент Румунії став трибуною, з якої представники влади та
опозиції висловлювали один одному серйозні звинувачення щодо ситуації в системі
охорони здоров’я. За ініціативи головної опозиційної Соціал-демократичної партії,
міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску був викликаний для надання відповідей
на низку запитань, пов’язаних з
нещодавньою трагедією в інституті ім. Матея Балша – найбільшій інфекційній лікарні
в Румунії, де спалахнула пожежа і забрала життя кількох інтубованих пацієнтів з
COVID-19.

Звинувачений у невжитті необхідних заходів для забезпечення безпеки
пацієнтів, Влад Войкулеску стикається з першим вотумом недовіри у цьому
парламенті нового скликання, оголошеним соціал-демократами. СДП водночас стверджує, що міністр не вжив всіх
необхідних заходів для забезпечення належної імунізації і тестування населення,
і що він зробив суперечливі заяви щодо координаторів національної кампанії
вакцинації та знеохочував лікарів, які брали участь у цьому процесі.

Він не представив конкретних рішень для системи охорони здоров’я, -
ствердив депутат від СДП Александру Рафіла. «Ми не хочемо відповідей на кшталт:
міністерство робить оцінку, здійснює моніторинг та інші подібні речі, які не
мають ніякого результату без конкретних заходів, спрямованих на підвищення
безпеки в лікарнях, покращення тестування, поліпшення епідеміологічного
нагляду, в умовах нинішньої надзвичайної ситуації в галузі охорони здоров’я. Безвідповідальність
вбиває.»

У відповідь міністр Влад Войкулеску зазначив, що за два місяці з моменту
вступу на посаду було виділено 50 мільйонів леїв (близько 10 мільйонів євро) на
інвестиції в COVID-лікарні. У школах було відновлено очне навчання, був
збільшений доступ до тестування і лікарям платять за вакцинацію населення, -
сказав міністр Влад Войкулеску, який вважає, що відповідальною за нинішню
ситуацію в системі охорони здоров’я є Соціал-демократична парті. «Про
відповідальність говорять люди партії, яка з часів Революції 1989 року дала 12 міністрів охорони здоров’я. Говорять про відповідальність партійні
колеги останніх трьох міністрів охорони здоров’я, які є обвинуваченими у
провадженнях антикорупційного управління. Говорять про відповідальність люди,
які очолювали Міністерство охорони здоров’я протягом 18 з останніх 30 років, створивши за цей час справжні
мафіозні мережі, які своїми «щупальцями» проникли
у партійні осередки, у повітові ради і навіть у цей парламент.»

Міністра підтримали усі депутати власного альянсу Союз за порятунок Румунії-ПЛЮС,
а також партнери по коаліції з Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, які наголосили, що не підтримають відповідну резолюцію. Ініціативу
соціал-демократів висловили готовність підтримати лише депутати від
праворадикального Альянсу за об’єднання Румунів. Палата депутатів поставить резолюцію
про недовіру міністру охорони здоров’я на голосування у середу.

16 February 2021
30 серпня – 4 вересня 2020 року

Провальний вотум
недовіри

У
понеділок ліберальний уряд меншості без зайвих емоцій пережив спробу опозиційної
Соціал-демократичної партії відправити його у відставку шляхом прийняття вотуму
недовіри. Найбільшій опозиційній партії не вдалося зібрати необхідних 233 голосів, тобто половини плюс один голос від загальної кількості сенаторів та
депутатів. У залі були присутні лише 226 парламентаріїв. В умовах бойкоту засідання
Націонал-ліберальною партією, Союзом «За порятунок Румунії» та партією «Народний
рух», а також відмови Демократичного союзу угорців Румунії забезпечити кворум, резолюцію
так і не поставили на голосування. Більше того, на засідання не з’явилося кілька
парламентаріїв від Соціал-демократичної партії (СДП), яка ініціювала вотум недовіри,
а також від Альянсу лібералів і демократів та партії Про Румунія, які підтримали
резолюцію. Лідер СДП і спікер Палати депутатів Марчел Чолаку на другий день вирішив
виключити з лав партії тих, хто «прогуляв» засідання. Прем’єр-міністр, ліберал
Людовік Орбан сказав, що провальний вотум недовіри є «надзвичайно корисним для Румунії»,
оскільки уряд зараз має вирішувати нагальні проблеми країни і потребує для
цього всіх повноважень.

Передвиборча
кампанія у захисній масці

Тим часом у Румунії триває виборча кампанія місцевих перегонів, намічених
на 27 вересня. Влада оголосила правила, яких кандидати та їхні команди повинні
дотримуватися протягом цього періоду задля профілактики захворювання на COVID-19.
Міністерство внутрішніх справ повідомляє, що в обов’язковому порядку мають
носити захисну маску всі особи, які беруть участь у виборчих заходах чи зборах
і дотримуватися дистанції не менш ніж 1 метр один від одного, в тому числі
просто неба. Крім цього всі присутні
мають пройти температурний скринінг та обов’язкову дезінфекцію рук. Чинні
санітарно-протиепідемічні правила і норми мають бути вивішені на видимому
місці. У заходах в закритих приміщеннях можуть брати участь щонайбільше 50
осіб, а тривалість буде обмежена двома годинами. У заходах та зустрічах, що
проводяться просто неба можуть брати участь до ста осіб. 27 вересня румуни
обиратимуть 41 голову повітової ради, близько 3200 мерів, понад 1300 членів
повітових рад та 40 тисяч членів місцевих рад. Місцеві вибори мали пройти у
червні, але були відкладені через пандемію, а повноваження місцевих обранців
були продовжені на півроку.

COVID-19 та послаблення обмежень

З 1 вересня у Румунії знову відкрилися ресторани, кав’ярні, кінотеатри і
театри. Рішення було прийнято урядом за рекомендацією Національного комітету з
надзвичайних ситуацій, а усі зазначені заклади мають забезпечити суворе
дотримання протиепідемічних заходів. Театри і концертні зали, а також
кінотеатри знову запрацюють, але лише на половину потужності і лише в населених
пунктах, де захворюваність на коронавірус не перевищує певний рівень. Водночас клуби
та бари залишаються закритими. З іншого боку, теж з 1 вересня збільшилася з 20
до 50 осіб дозволена кількість учасників приватних заходів, навчальних курсів,
майстер-класів для дорослих, у тому числі для реалізації проєктів фінансування
з європейських фондів, та з 50 до 100 – максимальна допустима кількість
учасників заходів просто неба.

У
Бухаресті про репресії в Мінську

Сенат
Румунії (верхня палата румунського парламенту) одноголосно прийняв Декларацію
щодо порушення основних прав людини в Республіці Білорусь. Цим документом
Парламент Румунії висловлює свою солідарність з білоруським народом, закликає
припинити насильство проти мирних акцій протесту та закликає до «більш чіткої
реакції» з боку міжнародного співтовариства, якщо ситуація не покращиться
негайно. У декларації румунські сенатори закликають білоруську владу поважати право громадян брати участь у
громадських зборах, утриматися від незаконного або надмірного застосування
сили, звільнити незаконно затриманих та ініціювати справжній та змістовний
політичний діалог з громадянським суспільством. І міністр закордонних справ
Румунії Богдан Ауреску закликав владу Білорусі звільнити всіх затриманих
політичних активістів та пересічних людей, заарештованих під час протестів. Він
також наголосив на необхідності прийняття жорсткої та послідовної європейської
політики щодо Російської Федерації, яка підтримує режим Алєксандра Лукашенка, який
перебуває при владі з 1994 року і вважається останнім диктатором в Європі.
Раніше міністр Ауреску оголосив, що Румунія виділить сто тисяч євро на допомогу
громадянському суспільству та незалежним журналістам у Білорусі та знову закликав
покарати винних у зловживаннях режиму в Мінську. Неприйнятні дії влади Білорусі
не можна залишити без адекватної відповіді Європейського Союзу, – сказав глава румунської
дипломатії.

День румунської мови

Культурні
заходи, організовані одночасно в Румунії, Республіці Молдова, а також в історичних
румунських громадах, які компактно проживають в сусідніх Сербії, Болгарії,
Україні та Угорщині та діаспорою, відзначили 31-го серпня День румунської мови.
Президент Клаус Йоганніс заявив, що «мова визначає нашу самобутність та
культуру, формує та надихає нас». Він високо оцінив зусилля вчителів та викладачів
румунської мови за кордоном, які передають новим поколінням успадковані з
минулого коріння і допомагають їм визначитися культурно та духовно. День
румунської мови, який відзначається з 2013 року 31 серпня накладається з
подібним офіційним святом у Республіці Молдова та є даниною поваги руху
національного відродження в сусідній державі, переважно румуномовній. 31 серпня
1989 року, ще при радянському режимі, парламент у Кишиневі, оточений близько
750 тисячами людей, тобто шостою частиною тодішнього населення республіки, проголосив
румунську мову державною, а також прийняв рішення про перехід переходу до латиниці
від кирилиці, нав’язаної радянськими окупантами після анексії Бесарабії в 1940
році.

5 September 2020
Вотум недовіри міністру праці

У Парламенті Румунії політичні ініціативи, спрямовані опозицією проти чинного уряду, примножуються. Після схвалення резолюцій про вотуми недовіри міністру фінансів, міністру сільського господарства, міністру внутрішніх справ та міністру освіти, у вівторок, румунські сенатори прийняли ініційовану Соціал-демократичною партією резолюцію про вотум недовіри міністру праці Віолеті Александру. За вотум недовіри проголосувало 76 сенаторів, 28 були проти.

Соціал-демократична партія, котра має більшість у парламенті, серед інших, дорікає міністру праці, що термінова постанова про так зване технічне безробіття та заходи, пов’язані із наданням фінансової допомоги різним вразливим категоріям, була погано редагована та кілька разів необхідно було її виправляти. Віолету Александру також критикували за те, як вона провела реорганізацію структурних підрозділів міністерства, а також за спосіб, в який вона управляла ситуацією румунів, які виїхали на роботу за кордон. Водночас, Соціал-демократична партія стверджує, що міністр праці не має рішення на такі питання як підвищення пенсій та грошова допомога дітям, а також працевлаштування румунів, які повертаються додому. Раду Опря, сенатор Соціал-демократичної партії ствердив: «Ви не піклувалися про те, щоб рівень життя румунів не знизився на 10%. У вас немає жодного проєкту для понад мільйон румунів, які від початку пандемії повернулися в країну, щоб вони залишилися і працювали вдома».

У свою чергу, міністр праці відкинула звинувачення, представленні в резолюції про вотум недовіри, що, за її словами, є неправдивою та зневагою на адресу людей, які чесно працюють. Міністр праці заявила, що від початку впровадження режиму надзвичайного стану було перевірено працю 4.000 роботодавців, будучи накладені штрафи на суму понад 4 мільйони леїв за незадекларовану роботу (понад 830 тисяч євро). Міністр Віолета Александру додала, що вона ставиться до пенсіонерів з повагою та що зменшить до нуля кількість недопрацьованих документів, які чекають на перерахування. Вона додала, що Національний пенсійний будинок стикався з багатьма проблемами та що люди здавна чекали документи про вихід на пенсію та перерахування пенсій. Віолета Александру: Вам були відомі всі ці речі та ви ставилися до них байдуже. Я наполегливо працювала над тим, щоб значно скоротити кількість неодопрацьованих документів про вихід на пенсію та перерахування пенсій.

Що стосується румунських працівників за кордоном, Віолета Александру заявила, що був винесений на громадське обговорення законопроєкт про безпечніші умови для румунів, які їдуть на роботу за кордон. Діяльність міністра праці також була піддана критиці сенаторами партії «Народний рух» та партії «Про Румунія», які вимагали її відставки. Націонал-ліберальна партія та Союз «Рятуйте Румунію» проголосували проти вотуму недовіри. Однак, слід зазначити, що схвалення вотуму недовіри не призводить до звільнення міністра праці, незалежно від кількості голосів, висловлених за її відставку.

10 June 2020
Вотум недовіри міністру внутрішніх справ

Черговий вотум недовіри, четвертий, був обговорений і
проголосований у вівторок у Бухаресті, на цей раз проти міністра
внутрішніх справ, ліберала Марчела Вели. Головна опозиційна Соціал-демократична
партія, яка ініціювала вотум недовіри, дорікає йому, що через військові розпорядження, видані протягом двох місяців надзвичайного стану, були впровадженні ряд обмежень, які потім були скасовані, та що кожна скасована стаття є офіційним
визнанням некомпетентності та непослідовності в управлінні кризою, спричиненою
пандемією коронавірусу.

Марчела Велу також критикують за те,
що він запізнився з поданням законопроекту щодо регулювання режиму надзвичайної
ситуації, що, на думку соціал-демократів, призвело до триденного законодавчого
вакууму. За словами Соціал-демократичної партії, структури, координовані
міністром внутрішніх справ, мінімізували ризик розвитку пандемії, не займалися придбанням засобів індивідуального захисту для медичного персоналу і тестів
для визначення
коронавірусної інфекції, а Група стратегічних
комунікацій навмисно фальсифікувала реальні дані про санітарну кризу.

Втручання в основні права
румунських громадян було занадто грубим через погані регулювання, незаконні
штрафи та надмірний авторитет міністра Вели, – йдеться в тексті вотуму
недовіри. Усі заходи, вжиті під час пандемії з
новим коронавірусом, хоча вони були обмежувальні, були правильними та були впроваджені для захисту здоров’я населення, – відповів міністр внутрішніх справ, який
нагадав, що ця війна проти COVID-19 призвела людство, у тому числі Всесвітню
організацію охорони здоров’я, до того моменту, коли воно не було підготовлене.

Рішення потрібно було приймати дуже швидко, тому що здоров’я громадян залежало від них, пояснив міністр, згідно з
яким все це виходило в результаті техніко-наукових аналізів, щоб обмежити
розповсюдження нового коронавірусу шляхом прийняття виняткових заходів. Результати,
– стверджує Марчел Вела, – показують, що заходи були правильними.

Ми почали з того ж старту як Іспанія, Італія, Франція, Бельгія або Великобританія,
які сьогодні зареєстровують трагічні показники, порівняно з Румунією, – ствердив міністр внутрішніх справ. Він додав, що будь-який
крок, який призводить до зараження меншої кількості людей, меншої кількості
смертей та вилікування більшої кількості людей, видається виграшною ситуацією.

«Вірус не вибирає між лівими і
правими, між Соціал-демократичною партією та Націонал-ліберальною партією, я не
хочу вірити, що ви маєте намір скористатися цим важким моментом, щоб почати виборчу
боротьбу з звинуваченнями, – додав міністр Марчел Вела.

За вотум недовіри проголосувало
65 сенаторів, 25 були проти, 5 утрималися. Вотум недовіри не призводить
до звільнення міністра, незалежно від кількості голосів, висловлених за його
відставку.

27 May 2020
Вотум недовіри міністру фінансів

У понеділок члени нижньої палати румунського парламенту
розглянули резолюцію про недовіру міністру фінансів, лібералу Флоріну Кицу. Це
стало для ініціаторів новою нагодою висловити своє невдоволення заходами чинної
влади щодо відновлення економіки. Опозиція стверджує, що після двомісячного
надзвичайного стану, після відстрочок та внесення поправок до цілої низки нормативно-правових
актів, міністр фінансів не запропонував жодних ефективних заходів підтримки
економіки.

Соціал-демократи кажуть, що вони ініціювали резолюцію про недовіру міністру,
оскільки уряд не вжив жодних конкретних заходів щодо захисту підприємців та
підтримання життєвого рівня населення, в той час як інші держави виділили до
15% ВВП на відновлення економіки. Депутат від Соціал-демократичної партії Андрей
Поп вважає, що, хоча отримав від попереднього соціал-демократичного уряду
зростаючу економіку, з невеликим дефіцитом бюджету та з низьким рівнем частки
боргу до ВВП, Флорін Кицу завів Румунію в тупик.

Андрей Поп: «В той час, коли МВФ, Світовий Банк та Європейська Комісія кажуть
що перспектива для Румунії погана, міністр фінансів, здається, живе в
нескінченному маренні, стверджуючи, що в Румунії відбуваються фантастичні речі.
Єдині фантастичні речі, які на нас чекають – це спад, безробіття, інфляція,
банкрутство та бідність.»

У свою чергу, лідер фракції СДП у Палаті депутатів Альфред Сімоніс
розкритикував міністра фінансів за останні фінансові запозичення держави та їхній
вплив на громадян до кінця року.

Флорін Кицу, однак, відкинув усі звинувачення і відповів критикою щодо
стану економіки країни, яку він отримав від соціал-демократичного уряду. Він
пояснив, що останні запозичення уряду були потрібні для покриття витрат,
здійснених під час перебування при владі СДП і сказав, що завдяки рішенням
чинного кабінету міністрів економіка Румунії швидко відновиться після кризи. Говорячи
про ефективність заходів, вжитих ліберальним урядом, Флорін Кицу навів приклад програми
«МСП Інвест», оцифрування Національного агентства податкового управління або
збільшення доходів до бюджету та звинуватив соціал-демократів у спробі
скористатися нинішньою кризою для перешкоджання роботі уряду.

Флорін Кицу: «Я знаходжуся
тут, тому що румуни повинні знати, що, в той час, коли я та Націнал-ліберальна
партія успішно боремося з цією кризою, ініціатори резолюції про недовіру намагаються
нас зупинити. Упродовж двох місяців, протягом яких ми реалізовували заходи щодо
відновлення економіки, вони в парламенті кримінально-популістськими рішеннями змінювали
усі ці заходи.»

Депутат від
Націонал-ліберальної партії Лучіан Хеюш заявив, що текст резолюції є чорною хартією
соціал-демократичних урядів, а депутат від Союзу «За порятунок Румунії» Клаудіу
Несуй зазначив, що можливість здійснення в цей період у Румунії глибоких реформ була
втрачена. Голосування щодо вотуму недовіри міністру фінансів намічене на середу.

12 May 2020
Румунія напередодні розгляду питання про «вотум недовіри»

Чергова сесія румунського
парламенту розпочалася різко з озвучення тексту резолюції про недовіру уряду на
чолі з лідером Націонал-ліберальної партії Людовіком Орбаном, ініційованої
опозиційними Соціал-демократичною партією та Демократичним союзом угорців
Румунії. Такий крок опозиції був спричинений тим, що уряд вирішив вдатися до
процедури прийняття відповідальності у парламенті за внесення ряду змін до
виборчого законодавства з метою повернення, починаючи з місцевих літніх
виборів, до системи обрання мерів у два тури.

Ініціатори документу стверджують,
що уряд має піти у відставку в терміновому порядку, оскільки цими змінами
виборчого законодавства напередодні виборів він порушує рішення Конституційного
Суду та рекомендації європейських інституцій. Аргументи наведені НЛП
на підтримку цього рішення мають суто політичний характер і не мають нічого
спільного з інтересами громадян, – кажуть соціл-демократи. Зі свого боку,
ліберали посилаються на аргумент сильнішої репрезентативності та легітимності мерів,
які проходять крізь фільтр двох турів.

Таким чином, навіть якщо це відбудеться
у рік виборів, повернення системи до двох турів можна вважати вдосконаленням
виборчого законодавства, – вважають ліберали, – тому воно не суперечить європейським
рекомендаціям з цього питання. Для відставки уряду, за румунським
законодавством, Соціал-демократичній партії та Демократичному союзу угорців
Румунії потрібно щонайменше 233 голоси «за».

Тимчасово виконуючий
обов’язки лідера СДП Марчел Чолаку впевнений, що зуміє набрати необхідну
кількість голосів. Більше того, він каже, що соціал-демократи запропонують кандидатуру
безпартійного прем’єр-міністра після відправлення у відставку ліберального уряду.
Марчел Чолаку: «Я переконаний, що ми вже маємо необхідні голоси. Я мав дуже
прикладну дискусію з колегами в країні та в парламенті, і найімовірніше ми
прийдемо з кандидатурою позапартійного прем’єр-міністра. Я ніколи не голосуватиму
за новий ліберальний уряд і не рекомендуватиму, скільки є тимчасово виконуючим голови
цієї партії, голосувати за кандидата в прем’єри Орбана.»

Однак прем’єр-міністр
Людовік Орбан впевнений, що соціал-демократи і ДСУР зазнають невдачі у спробі
звільнити кабінет Людовіка Орбана: «Парламентарії Націонал-ліберальної партії будуть
присутні на пленарному засіданні та голосуватимуть проти резолюції про недовіру
уряду. Я доручив керівникам парламентських фракцій почати переговори з усіма
групами-партнерами, з окремими парламентарями, щоб переконати їх, що Румунії
надзвичайно корисна система обрання мерів у два тури і, відповідно, не
голосувати за вотум недовіри.»

Якщо спочатку
оголошення недовіри уряду розглядалося скоріше як символічний крок, оскільки соціал-демократи
у дійсності хочуть уникнути дострокових парламентських виборів, то зараз ситуація
змінилася. Ризик того, що відставка кабінету Орбана призведе до дострокових
виборів, вигідних Націонал-ліберальній партії, яка за результатами останніх
соцопитувань має всі шанси здобути більше 45% голосів, ще не минув, але Соціал-демократична
партія зробила аналіз і зрозуміла, що для неї важливо зберегти своє панування в
регіонах, що забезпечило їй стільки перемог на попередніх виборах. І для цього вона
буде всіляко заважати спробам повернення до обрання мерів у два тури.

Напередодні
місцевих і парламентських виборів політичні баталії є жорсткими і в них можливий
будь-який результат.

4 February 2020
3 лютого 2020 року

ВОТУМ НЕДОВІРИ -
У понеділок в парламенті було зачитано текст резолюції про недовіру ліберальному уряду меншості на чолі з Людовіком Орбаном, ініційованої
Соціал-демократичною партією. Відповідний документ був внесений на розгляд
парламенту після того, як кабінет міністрів взяв на себе відповідальність за
проєкт закону про обрання мерів у два тури, приблизно за півроку до місцевих виборів.
208 сенаторів і депутатів від СДП, а також парламентарії від Демократичного
союзу угорців Румунії підтримали резолюцію під назвою «Уряд Орбана/НЛП -
приватизація румунської демократі», вимагаючи відставки уряду, через внесення
змін до виборчої системи напередодні виборів. Вони також зазначають, що ці
зміни були прийняті в односторонньому порядку, за процедурою взяття відповідальності,
без консультацій та дебатів. Однак ліберали стверджують, що повернення до системи
обрання мерів у два тури надає останнім більшої легітимності та
репрезентативності. Людовік Орбан заявив у понеділок, що народні обранці від
Націонал-ліберальної партії проголосують проти резолюції про недовіру уряду, для
прийняття якої ініціаторам не вистачає голосів. Для відставки уряду, за
румунським законодавством, потрібно щонайменше 233 голоси «за».

КОРОНАВІРУС – Через десять днів від закриття на карантин
гігантського китайського мегаполіса Ухань, щостав епіцентром спалаху небезпечного
коронавіруса, котрий вже поширився в 24 країни, Пекін повідомив що кількість померлих
сягнула 361, з яких 57 померли у неділю. Загалом у Китаї нині понад 17 тисяч
інфікованих, і ще 170 в інших країнах світу. У материковому Китаї (за винятком
Гонконгу та Макао) зараз підтверджено більше смертей внаслідок цього
коронавірусу, ніж від епідемії SARS, яка забрала життя 349 людей у 2002-2003 роках. Уперше
смерть зафіксували за межами Китаю, на Філіппінах, де помер 44-річний чоловік,
який приїхав з Уханя, – повідомляє ВООЗ. Багато країн посилили заходи щодо
протидії новому виду коронавірусу з Китаю. У Румунії, де станом на сьогодні не було
підтверджено жодного випадку зараження новим вірусом, вживаються подальші
заходи щодо моніторингу та попередження його поширення. Уряд вирішив у
терміновому порядку придбати спеціальне захисне та ізоляційне обладнання, – заявив
міністр внутрішніх справ Марчел Вела. Також додатковий медичний персонал був відряджений
до столичного міжнародного аеропорту «Отопень», де є спеціальний маршрут для
осіб, які прибувають до Румунії з Китаю.

КОРУПЦІЯ – Колишній спікер Палати депутатів Валеріу Згоня
у понеділок був засуджений до трьох років позбавлення волі у справі про
торгівлю впливом. Згідно з прокурорами він намагався сприяти призначенню на
посаду заступника державного секретаря дочки повітового депутата однопартійника.
Захист стверджує, що в справі немає жодних доказів, які б підтверджували вину підсудного.
Рішення суду не є остаточним і може бути оскаржене в апеляційному порядку. Справа
Валерія Згоні була передана до суду в січні 2018 року.

БРЕКЗИТ – ЄС може запропонувати Лондону «надзвичайно
амбітну» торговельну угоду, включаючи нульові тарифи та квоти, а також багато
послуг, за умови, що Великобританія зараз і в майбутньому дотримуватиметься
стандартів ЄС, – заявив у понеділок головний переговірник ЄС щодо Brexit Мішель
Барньє. Документ стане «головною опорою партнерства» з Лондоном і буде
спрямований на усунення всіх митних зборів та квот на товари, що є предметом
торгівлі з континентом, – пояснив він. Барньє представив у Брюсселі принципи,
які ЄС планує використати у майбутніх відносинах з Великобританією. За словами
представника ЄС, якщо Великобританія покине єдиний ринок ЄС та митний союз,
товари, які входять до Євросоюзу проходитимуть регуляторний контроль. Не буде
взаємного визнання правил щодо фінансових послуг, – додав представник ЄС, тому
банки, що знаходяться у Великобританії, не зможуть автоматично пропонувати свої
послуги в будь-якій точці Євросоюзу. Угодою передбачена можливість продовження
перехідного періоду, що спливає наприкінці
року, на один-два роки, за умови, що Лондон попросить про це до 30 червня.

ГРИП – Від початку сезону від ускладнень грипу у Румунії
померли щонайменше 15 осіб. Про це у понеділок повідомив Національний центр
спостереження та контролю за інфекційними захворюваннями. Останні випадки – це
90-річна жінка з Муреського повіту та 38-річна
жінка з Сібіуського повіту, які потерпали від інших захворювань та не
були щеплені проти грипу. У Бухаресті та інших регіонах через грип та ГРВІ
школи та дитсадочки закривають на карантин. Міністерство охорони здоров’я
оголосило, що придбало ще 35 тис. доз вакцини проти грипу для щеплення людей з
високим ризиком захворювання.

КСЕНОФОБІЯ – Міністр праці Віолета Александру оголосила
про початок позапланової перевірки в пекарні в селі Дітреу (центральна
Румунія», де сотні місцевих жителів взяли участь в протесті проти рішення
власника сільської пекарні найняти на роботу двох гастарбайтерів зі Шрі-Ланки.
Міністр додала, що кожен роботодавець вирішує, як йому вести свій бізнес,
додавши, що була неприємно вражена ставленням місцевої громади до двох
чоловіків, які просто хочуть працювати. Поліція порушила кримінальну справу, а
Національна рада з боротьби з дискримінацією повідомила, що розгляне цю справу.
Жителі села, в якому компактно проживають етнічні угорці, кажуть що бояться появи мігрантів в їхньому
селі, які можуть нав’язати їм свою культуру і поставити під загрозу їхню
безпеку.

ТЕНІС – Румунка Сімона Халеп піднялася на одну позицію і
посідає тепер друге місце у рейтингу WTA завдяки результатам на відкритого
чемпіонату Австралії, що проходив у Мельбурні. Румунка дійшла до півфіналу
першого в році «Великого шолома». Перше місце в поточному рейтингу WTA, як і
раніше, залишається за австралійкою Ешлі Барті, а третю сходинку посідає чешка
Кароліна Плішкова. Канадська тенісистка румунського походження Б’янка
Андрееску, відсутня в Мельбурні через травму, залишається на шостому місці.
Румунія має ще двох представниць у топ-100: Сорана Кирстя, яка піднялася на
п’ять позицій і посідає 69 місце та Ана Богдан, яка знаходиться на 90-ій
позиції.

3 February 2020
26 січня – 1 лютого 2020 року

Вшанування пам’яті
жертв Голокосту

У понеділок, у Польщі понеділок
відбулася офіційна церемонія відзначення 75-ї річниці визволення нацистського
концтабору Аушвіц-Біркенау. Румунію на церемонії, організованій з нагоди
Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту представив прем’єр-міністр Людовік Орбан. Він зазначив, що «Румунія як окрема держава і як член ЄС утверджує
толерантність між людьми, недискримінацію та мир, залишаючись активною у
процесі збереження та доповнення пам’яті про Голокост». Президент Румунії Клаус
Йоганніс, який Минулого тижня взяв участь у Міжнародному форумі пам’яті жертв
Голокосту в Ізраїлі, у понеділок, в Бухаресті, вручив нагороди жертвам та
установам, які мають вирішальну роль у збереженні пам’яті про Голокост.

Закон про скасування спеціальних пенсій

Парламент Румунії був скликаний на позачергове засідання з понеділка по
середу. На порядку денному були два питання: прийняття закону про скасування
спеціальних пенсій та взяття урядом відповідальності щодо закону про обрання мерів у двох турах. У вівторок Палата депутатів прийняла проєкт закону про скасування
так званих спеціальних пенсій для парламентарів, суддів та прокурорів,
спеціалізованого допоміжного персоналу судів та прокуратур, державних
службовців зі спеціальним статусом, членів дипломатичного та консульського
корпусу, суддів Конституційного суду, а також для осіб льотних екіпажів повітряних
суден цивільної авіації та персоналу аеронавігаційного обслуговування. Усі ці
категорії отримували пенсії, при розрахунку яких не враховувався розмір
зроблених внесків, а їх розмір іноді був і в 15 разів більшим за середню
звичайну пенсію. Судді Верховного суду, а також Вища рада магістратури вирішили
оскаржити закон у Конституційному суді. Вони стверджують, що закон про
скасування спеціальних пенсій є неконституційним і «брутально» порушує принципи
незалежності та недоторканності суддів, Конституцію та рішення ЄСПЛ. Конституційний
суд розгляне подання Верховного суду 18 березня.

СДП внесла першу постанову про вотум недовіри чинному
ліберальному уряду

Опозиційна Соціал-демократична партія у четвер внесла
до парламенту першу постанову про вотум недовіри від початку роботи ліберального
уряду. Вотум недовіри був оголошений після того, як кабінет міністрів на чолі з
Людовіком Орбаном взяв на себе відповідальність за проєкт закону про обрання
мерів у два тури, приблизно за півроку до виборів. У тексті документу під
назвою «Уряд Орбана/НЛП – приватизація румунської демократії» зазначається, що
чинний кабінет міністрів має піти у відставку, оскільки зміна виборчої системи
напередодні виборів порушує європейські стандарти, а також тому, що прийняття
цих змін було здійснене в односторонньому порядку, без консультацій та дебатів.
Однак ліберали кажуть, що повернення до системи обрання мерів у два тури надасть їм більшої легітимності та репрезентативності. Соціал-демократи також заявили,
що вони зібрали голоси, необхідні для відправлення уряду у відставку. У
відповідь прем’єр-міністр Людовік Орбан сказав, що готовий до будь-якого
результату голосування, а його ціль – забезпечити стабільне урядування та здобути перемогу на майбутніх виборах (місцевих та парламентських).

Позиція Румунії щодо американського мирного плану щодо
Середнього Сходу

Будь-які дії, спрямовані на вирішення
ізраїльсько-палестинського конфлікту на благо обох сторін, варті похвали, -
заявив міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у середу. Він мав на
увазі мирний план щодо врегулювання ситуації між Ізраїлем та Палестиною,
представлений у вівторок президентом США Дональдом Трампом. За словами міністра
Ауреску, жоден підхід до вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту не може
бути життєздатним і сталим без участі Сполучених Штатів Америки. «Цей план,
запропонований США, є нагодою відновити зусилля, вкрай необхідні, у пошуку узгодженого
та життєздатного рішення ізраїльсько-палестинського конфлікту. Румунія
продовжить виступати за стале вирішення цього конфлікту, на базі справедливої,
всебічної та сталої угоди, заснованої на рішенні про створення двох держав, Ізраїлю
та Палестини, які співіснуватимуть у мирі та безпеці». Глава румунського зовнішньополітичного
відомства також заявив, що Бухарест братиме активну участь у консультаційному
процесі, розпочатому в ЄС, спрямованому на продовження дипломатичних зусиль для
досягнення спільної та унітарної позиції на основі принципів міжнародного права
та міжнародно-правові бази ООН.

Румунія та Великобританія після Brexit

Великобританія стала першою країною, що
виходить зі складу ЄС. На зустрічі з представниками британської ділової
спільноти у Румунії прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що підтримує
переговори про поглиблення майбутніх відносин між ЄС та Великобританією. У свою
чергу, міністр закордонних справ Богдан Ауреску в інтерв’ю приватному
телеканалу заявив, що Великобританія залишається надзвичайно важливим,
стратегічним партнером Румунії. Ауреску також підкреслив, що Бухарест
стурбований ситуацією громадян Румунії, які прибудуть до Великобританії після
закінчення перехідного періоду, тому хоче, щоб ЄС об’єднався у переговорах з
Лондоном щодо прав європейських громадян. Румуни, які проживають у Великій Британії,
можуть до червня 2021 року подати заявку на включення до процедури отримання
статусу резидента, що дозволить їм залишатися у Великобританії після виходу з
ЄС. Процедура відкрита для тих, хто проживає на території Великобританії не
менше п’яти років.

1 February 2020
Баланс 2019 року: Огляд основних подій у Румунії упродовж року

Румунське головування в
Раді ЄС

Рівно через
12 років від вступу в ЄС у січні Румунія офіційно прийняла піврічне ротаційне
головування у Раді Європейського Союз. Бухаресту вдалося закрити 90 кейсів та
провести близько 2500 заходів. Незаперечним успіхом став Європейський саміт у місті
Сібіу (у центрі) щодо майбутнього Євросоюзу, на якому була окреслена Стратегічна
програма дій на період 2019-2024 роки. За словами тогочасного прем’єр-міністра, соціал-демократки Віоріки Денчіле,
концепція згуртованості між громадянами, громадами, регіонами та
країнами-членами була головним гаслом румунського головування в Раді ЄС. За її словами Бухарест також
поставив перед собою такі завдання як: вдосконалення соціальної політики,
сприяння гендерній рівності та боротьбі з антисемітизмом, ксенофобією та
ненавистю.

Поразка лівих на виборах Європарламенту

За
результатами голосування румунських виборців 26 травня до Європейського
Парламенту потрапили депутати від шістьох політичних сила. Націонал-ліберальна
партія, яка на той час була в опозиції, здобула найбільшу кількість голосів,
близько 27%. Друге і третє місця поділили між собою Соціал-демократична партія,
«перша скрипка» тодішньої керівної коаліції та правий альянс, до якого входять
Союз «Рятуйте Румунію» та партія PLUS. По
двоє депутатів пройшли до Європарламенту від партії «Про Румунія», Демократичного
союзу угорців Румунії та партії «Народний рух», які набрали 5-6%. Іншим сімом політичним
силам, які взяли участь у виборах, в тому числі Альянсу лібералів та демократів,
на той час меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції, не вдалося здолати 5% виборчий поріг. На закордонних виборчих дільницях румунам довелось
знову годинами чекати у нескінченних чергах, при цьому основні звинувачення у
неналежному проведенні виборчого процесу за кордоном були спрямовані у бік
Міністерства закордонних справ. Одночасно з виборами до Європарламенту був
проведений і референдум з питань правосуддя, скликаний президентом Клаусом Йоганнісом.
Понад 80% тих, хто взяв участь у референдумі, сказали «так» продовженню боротьбі
з корупцією.

Кінець
соціал-демократичної епохи

Наступного
дня, 27 травня, фактичний лідер коаліції при владі, голова Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня був ув’язнений за
рішенням Верховного суду, який засудив його до 3 років з половиною років
позбавлення волі за корупцію. Він отримав цей вирок у справі про фіктивне
працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні з питань захисту
дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради. Раніше Лівіу Драгня був засуджений умовно за спроби фальсифікувати результати
референдуму 2012 року про імпічмент президента Траяна Бесеску. Після ув’язнення
Лівіу Драгні прем’єр-міністр Віоріка Денчіле перейняла лідерство у партії, а
соціал-демократ Марчел Чолаку був обраний замість нього на посаду спікера Палати
депутатів.

Зміна уряду

Уперше за тридцять років посткомуністичної
демократії, Румунія має «одноколірний» ліберальний уряд. 4 листопада парламент затвердив Програму дій нової
урядової команди на чолі з лідером Націнал-ліберальної партії Людовіком Орбаном. Підрахунок голосів поклав край тривалому напруженому
очікуванню, адже напередодні було важко
сказати, чи зуміє Людовік Орбан набрати 233 голоси, тобто половину плюс один
від загальної кількості сенаторів і депутатів, необхідних для затвердження
уряду. Урешті-решт набралося 240 голосів, враховуючи, що частка лібералів у парламенті становить близько 20%. Ліберали «сіли за кермо» уряду після того як парламент підтримав
ініціативу Націонал-ліберальної партії й оголосив недовіру
соціал-демократичному уряду Віоріки Денчіле. Ініціатори резолюції про недовіру уряду назвали команду Віоріки Денчіле найбільш шкідливим кабінетом міністрів за останні 30 років і заявили, що після їх відставки представлять у
парламенті відповідальну програму діяльності, спрямовану на розвиток та модернізацію країни та
реальне процвітання кожного румуна.

Румунки
на важливих європейських посадах

Комісаром
ЄС з питань транспорту у новій Європейській комісії, яка розпочала роботу 1 грудня, стала
євродепутат від Націонал-ліберальної партії Румунії-Європейської народної
партії Адіна Велян. Серед пріоритетів та цілей, які вона поставила перед собою налічуються екологічно чистий та рівноправний транспорт. Колшиня вчителька та депутат Європарламенту
з 2007 року, Адіна Велян (51 рік) була віцеспікером європейського законодавчого
органу та очолювала в минулому комітети з питань навколишнього середовища та з питань
промисловості. За даними дослідження, здійсненого у квітні групою VoteWatch
Europe Адіна Велян посіла четверте місце у рейтингу найвпливовіших депутатів
Європарламенту попереднього скликання. Вона є четвертим єврокомісаром від Румунії
після Леонарда Орбана, який був відповідальним за багатомовність, Дачіана
Чолоша на чолі сільськогосподарського відомства та Коріни Крецу, яка
відповідала за регіональну політику Єврокомісії. Інша румунка, колишній головний
антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші очолила майбутню Прокуратуру ЄС,
створену передусім для посилення боротьби з шахрайством та зловживаннями у
використанні коштів з бюджету Європейського Союзу.

Переобрання
президента

Чинний
президент Клаус Йоганніс, за підтримки Націонал-ліберальної партії, здобув
перемогу в чергових президентських перегонах. У другому турі президентських
виборів 24 листопада він набрав понад 66% голосів, удвічі більше ніж експрем’єрка
Віоріка Денчіле. Через два дні після найбільш розгромної поразки кандидата від соціал-демократів
у посткомуністичній історії Румунії, остання пішла у відставку з посади лідера
партії. На церемонії інавгурації переобраний президент Клаус Йоганніс пообіцяв,
що й надалі буде непохитним прихильником дотримання основних прав і свобод
громадян, найвищих цінностей, закріплених у Конституції, у дусі демократичних
традицій румунського народу та ідеалів грудневої антикомуністичної революції
1989 року, за які боролися і пролили кров румуни 30 років тому.

Спорт

У
червні молодіжна збірна Румунії дійшла до півфіналу чемпіонату Європи з
футболу, проведеного в Італії та Сан-Марино, і таким чином здобула путівку на
Олімпійські ігри в Токіо. Після 56-річної перерви румунські футболісти знову братимуть
участь в олімпійських змаганнях. У розіграші Європейських кубків чемпіон
Румунії з футболу клузький CFR вийшов до 1/16
фіналу Ліги Європи, де у лютому зустріне іспанську «Севілью». У тенісі румунка
Сімона Халеп та канадійка румунського походження Б’янка Андреєску закінчили поточний
рік на 4-му та 5-му місцях у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA).

28 December 2019
Вотум недовіри міністру фінансів

Румунські сенатори з різницею в три голоси
прийняли ініційований Соціал-демократичною партією вотум недовіри міністру
фінансів, лібералу Флоріну Кицу. «Проти» проголосували народні обранці від
Націонал-ліберальної партії (НЛП), Союзу «Рятуйте Румунію», Демократичного
союзу угорців Румунії та неафілійовані сенатори, тоді як «за» голосували сенатори від Соціал-демократичної
партії. Ініціатори резолюції дорікають міністру в тому, що його непродумані
легковажні заяви на початку міністерського терміну призвели до знецінення національної
валюти – лея по відношенню до євро та
долара США, що призвело до збільшення цін і платежів за кредитами румунів.

Флорін
Кицу стверджує, що резолюція соціал-демократів, які були владі до жовтня, має суто
політичний характер, додавши, що готовий піти у відставку, якщо цього зажадає від нього НЛП.
Він додав, що колишній міністр фінансів, соціал-демократ Єуджен Теодоровіч з
початку року знав, що без додаткових заходів дефіцит бюджету зросте до 4%. «Ця
резолюція про недовіру не про мене і не має зі мною жодного зв’язку. Це політична
ініціатива, спрямована на приховування реального економічного становища
Румунії. Ініціатори цього документу, вочевидь, хочуть, щоб я перестав говорити про
катастрофічний стан справ, який я знайшов у Міністерстві фінансів. Я скажу їм, а
також усім соціал-демократам: Націонал-ліберальна партія обіцяла казати румунам
правду будь-якою ціною. Баста! Минув той час, коли ви крали, а потім спокійно йшли
по своїх справах.»

А сенаторка від НЛП Аліна Горгіу стверджує,
що у соціал-демократів немає реальних підстав для критики на адресу міністра фінансів.
У свою чергу, соціал-демократ Штефан Опря засетріг Флоріна Кицу від дій, що
призводять до зростання дефіциту бюджету, до показників, які він критикував,
перебуваючи в опозиції. «Ви робите все, щоб ваше пророцтво, часто істеричне, про
те, що робить Соціал-демократична партія при владі, здійснилося, та намагаєтеся
вдатися до всіх засобів, щоб реальний дефіцит склав 4,4%. Не має значення, що в
останні два місяці не збираються податки до бюджету, не має значення, що Ви
дали «зелене світло» неконтрольованим державним витратам, тільки аби
здійснилося Ваше пророцтво про дефіцит на рівні 4,4%.»

Тимчасово виконуючий обов’язки голови Соціал-демократичної
партії Марчел Чолаку вважає, що ліберали не зрозуміли сигнал тривоги, поданий у
парламенті, коли профільний комітет відхилив кандидатуру Флоріна Кицу на пост
міністра фінансів. Після прийняття вотуму недовіри Флоріну Кицу глава уряду Людовік
Орбан заявив, що він не відмовиться від свого міністра фінансів і, що соціал-демократам
краще утриматися від критики і від вимоги відставки після залишеної ними
бюджетної катастрофи. Відповідно до Конституції Румунії, прийняття вотуму
недовіри певному міністру не тягне за собою його звільнення.

10 December 2019
9 грудня 2019 року

КОЛЕКТИВ -
Сьогодні Трибунал Бухареста відклав на 16 грудня оголошення вироку у
кримінальній справі, порушеній за фактом пожежі, що сталася у жовтні 2015 року
в столичному рок-клубі «Колектив», у результаті якої загинуло 65 осіб і кілька
сотень отримали травми різного ступеня важкості. Рішення суду не буде
остаточним. Підсудними у цій справі проходять власники клубу, пожежники, які
видали дозвіл на початок роботи клубу, хоча знали, що приміщення не відповідає
вимогам закону «Про пожежну безпеку», колишній мер 4-го сектора столиці, а
також директори та кілька працівників піротехнічної компанії, що організувала
феєрверк у закритому приміщені. Жоден з підсудних у справі не визнав своєї вини.
Прокурори Національного антикорупційного директорату Румунії запропонували суду
обрати підсудним покарання у виді позбавлення волі на строк від
12 до 15 років. Цивільні
позивачі у цьому провадженні, зокрема родичі загиблих, а також потерпілі особи
вимагають, щоб підсудні сплатили спільно з державними установами, включаючи
мерію 4-го сектору столиці, величезні відшкодування на сотні мільйонів євро.

КОРУПЦІЯ – Явище
корупції підриває демократію та верховенство закону, підтримує мережі
організованої злочинності і, врешті-решт, знижує якість життя громадян, – зазначає
президент Клаус Йоганніс у зверненні, поширеному з нагоди Міжнародного дня
боротьби з корупцією. Румунія, через 30 років від падіння комунізму, досягла
«величезних успіхів» у боротьбі з корупцією на високому рівні та в суспільстві,
– стверджує глава держави, додавши, що цей процес має бути «беззупинним», що припускає
докладання зусиль щодо зміни менталітету, послідовність і набір непохитних
принципів. У свою чергу, прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що боротьба з
цим явищем є «прагненням, що об’єднало румунів різного віку» та повторив «прихильність
і рішучість уряду Румунії невпинно підтримувати ці зусилля». З ініціативи ООН з
2003 року Міжнародний день боротьби з корупцією відзначається 9 грудня. За даними опитування
Євробарометра, опублікованого Європейською Комісією, 97% румунів вважають, що в країні корупція широко поширена. Високі
податки, часті зміни законодавства та складність адміністративних процедур -
основні проблеми, з якими стикаються компанії, коли хочуть відкрити бізнес у
Румунії.

НЕДОВІРА – Сенат Румунії сьогодні прийняв першу резолюцію про недовіру члену
чинного кабінету міністрів на чолі з лібералом Людовіком Орбаном. За проголосувало 59 сенаторів, проти – 56. Документ,
ініційований опозиційною Соціал-демократичною партією спрямований проти міністра
фінансів Флоріна Кицу, якому дорікають у тому, що його заяви про стан державних
фінансів призвели до знецінення національної валюти – лея. У відповідь ліберали
заявили, що ця резолюція є додатковою нагодою представити у парламенті катастрофічний
стан державного бюджету після майже трирічного перебування при владі
соціал-демокартів. Після оголошення результатів голосування міністр Кицу заявив, що якщо Націонал-ліберальна партія зажадає, він подасть у відставку, але, на його думку, цей вотум недовіри не приніс нічого нового.

МЗС – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску
сьогодні у Брюсселі взяв участь у
засіданні Ради міністрів закордонних справ, центральними темами якого були:
відносини між ЄС та Африкою та ситуація з дотриманням прав людини у світі, з огляду
на те, що 10-го грудня відзначається Міжнародний день прав людини. У своєму
виступі глава румунського зовнішньополітичного відомства представив оцінку та
позицію Румунії щодо останніх політичних подій у Кишиневі, наголосивши на
значному прогресі, досягнутому у сфері реформ Республікою Молдова за п’ять
місяців роботи прозахідного уряду Майї Санду. З іншого боку Богдан Ауреску
наголосив на важливості поглиблення відносин між ЄС та Африкою у контексті
Нового альянсу з Африкою за розвиток економічних та торговельних зв’язків з
країнами-партнерами та наголосив на підтримці Румунії у навчанні молодих
африканців, у тому числі як способі боротьби з насильницьким екстремізмом. У
кулуарах засідання Богдан Ауреску провів зустріч зі своїм німецьким колегою Гайко
Маасом. Міністри наголосили на стратегічному характері відносин між двома
країнами з наголосом на посиленні політико-дипломатичного діалогу, економічного
співробітництва та зміцненні міжлюдських контактів. Вони також наголосили на
необхідності постійного діалогу на високому рівні та домовилися про візит в Німеччину
глави румунської дипломатії.

ГАНДБОЛ – Румунія у вівторок зіграє проти Швеції на на основному груповому етапі
чемпіонату світу з гандболу серед жінок, який проходить в Японії. У суботу румунки
програли команді Росії та втратили будь-які шанси на
вихід у півфінал світової першості. Єдина ставка для румунських гандболісток – посісти
четверте місце, аби здобути путівку на Олімпійські ігри. В останній грі групового
етапу жіноча збірна Румунія зіграє проти Японії. Національна збірна з гандболу
займає останнє місце в другій основній групі, яку очолюють Росія та Іспанія.

ДОПІНГ – Всесвітнє антидопінгове агентство (ВАДА) у
понеділок вирішило відсторонити на чотири роки Росію від міжнародних змагань. Рішення
було прийнято через маніпулювання російською стороною матеріалами Московської
антидопінгової лабораторії, які було надіслано у ВАДА в січні, – заявив речник
ВАДА після завершення засідання в Лозанні. Таким чином упродовж наступних чотирьох років
Росія братиме участь в Олімпіадах, Паралімпіадах і чемпіонатах світу. У результаті
цього рішення російські спортсмени не зможуть виступати під національним
прапором на літніх Олімпійських іграх у Токіо 2020 року, на чемпіонаті світу з
футболу 2022 року та на зимових Олімпійських іграх у Пекіні 2022 року. Водночас
спортсмени, які доведуть, що вони не вживали допінг, зможуть брати участь у
міжнародних змаганнях під нейтральним прапором. Росія має 21 день, щоб
оскаржити це рішення в Спортивному арбітражному суді.

9 December 2019
Дискусії довкола висловлення вотуму недовіри уряду тривають

Після розлучення
Соціал-демократичної партії (СДП) та Альянсу лібералів і демократів (АЛДЕ) наприкінці
серпня здавалося, що доля чинного уряду була вирішена. Однак, незважаючи на
гострі заяви опозиції, соціал-демократичний уряд меншості залишається
непохитним. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, яка схоже не поспішає звертатися
до парламенту по вотум довіри, як того вимагає Конституція у випадку зміни
політичної конфігурації кабінету міністрів, вдало спекулює на невизначеності
опозиції.

Лідер опозиційної
націонал-ліберальної партії (НЛП) Людовік Орбан заявив, що текст резолюції про
вотум недовіри уряду вже був узгоджений з представниками Союзу «Рятуйте Румунію»
(СРР), партії «Народний рух» (ПНР) та Демократичного союзу угорців Румунії
(ДСУР). «Ми надалі відкриті до діалогу щодо цього вотуму недовіри з усіма
парламентаріями від політичних сил, які не підтримують уряд і, водночас,
переконані, що наші зусилля зі збору 233 підписів під резолюцію про недовіру увінчаються
успіхом.»

Для голосування
про вотум недовіри необхідно мінімум 117 підписів. Лідер фракції СРР в Палаті
депутатів Стеліан Йон закликав АЛДЕ та
партію «Про Румунія» (ППР) прмяо сказати, чи підтримують вони зусилля з
відправлення у відставку кабінету Віоріки Денчіле. «Єдиним рішенням цієї кризи є
оголошення недовіри та відставка уряду, а ті, котрі заявляють, що перебувають в
опозиції повинні чітко визначити свою позицію щодо вотуму недовіри. Не можна одночасно
стверджувати, що протистоїш уряду Денчіле та висувати всілякі абсурдні умови
щодо підписання та підтримування цієї резолюції про недовіру кабінету міністрів.
І я маю на увазі, головним чином, наших колег з АЛДЕ та ПРР.»

Тим часом АЛДЕ
опинився під загрозою розколу після виходу з керівної коаліції,оскільки не всі
його члени були згодні з таким кроком, тому найбільшою проблемою цієї
політичної сили наразі є уникнення самоліквідації.
Зі свого боку, парламентарії ПРР обіцяють підтримати вотум недовіри, якщо
прем’єрка не постане перед парламентом з реструктурованою формулою кабінету.

Лідер ПРР Віктор
Понта заявив: «Ми сподіваємося, що в середу пані Денчіле представить новий
склад уряду. Але якщо цього не станеться в середу і, крім міністерств
навколишнього середовища, енергетики, з питань зв’язків з Парламентом та
внутрішніх справ, з середи або четверга, фактично без очільника залишиться й
міністерство освіти, то, звісно, у нас не буде іншої альтернативи. Ми зробили
все від нас залежне у спробі знайти раціональне рішення. Усі депутати від партії
«Про Румунія» підтримають вотум недовіри,
який, сподіваємося, внесуть НЛП та СРР.»

Спікер Палати Депутатів,
соціал-демократ Марчел Чолаку переконаний, однак, що за будь-якого із сценаріїв
– вотум довіри чи вотум недовіри – уряд встоїть. «Я твердо переконаний, що під
резолюцією про недовіру уряду не буде 233 підписів. Так само, впевнений, що у
нас буде половина плюс один голос для зміни політичного складу уряду.»

Керівництво СДП
сподівається й на допомогу Конституційного суду, який у середу має розглянути
подання про правовий конфлікт між Урядом і Президентом, котрий відмовився призначити
кандидатів прем’єрки тимчасово виконуючими обов’язки голів трьох відомств, посади,
що стали вакантними після відставки міністрів АЛДЕ.

17 September 2019