Tag: незалежність

  • Республіка Молдова, 33 роки незалежності

    Республіка Молдова, 33 роки незалежності

    У 1991 році, після провалу путчу в Москві, 27 серпня парламент у Кишиневі зібрався, щоб вирішити подальшу долю Молдови. Десятки тисяч громадян, що зібралися на Великих національних зборах у центрі Кишинева, закликали парламент проголосувати за незалежність. Сусідня Румунія, з якою Молдову пов’язують спільні історія і мова, першою визнала її державність.

     

    У вівторок Республіка Молдова відзначила 33-ю річницю незалежності у складний для країни і всього європейського континенту момент, викликаний російською агресією проти України. Президентка Майя Санду заразилася вірусом Covid-19 і не змогла бути присутньою на національних святкових заходах. Вона поширила вітальне послання своїм співгромадянам.

    «Завжди є можливість здатися. Наші рішення можуть тримати нас на місці. Ми могли б відмовитися. Шлях, який ми обираємо, може бути важким. Ми могли б бути байдужими. Ми могли б здатися і занепасти духом. Кожне рішення, яке ми приймаємо, або тримає нас на місці, або рухає нас уперед. Ми – це те, що обираємо щодня. Ми обираємо піднятися, хоч би як важко це було. Ми вибираємо працювати заради нашого майбутнього. Ми працюємо заради наших дітей. Ми обираємо надію і життя. Ми віримо в силу нашого народу», – йдеться в посланні Майї Санду, опублікованому в соціальних мережах.

    Президенти країн Балтії, які, як і Молдова, вийшли з васальної залежності від Москви на початку 1990-х років і обрали незалежність, взяли участь у церемоніях в Кишиневі. Вони підписали спільну декларацію, в якій підтвердили свою підтримку вступу Республіки Молдова до Європейського Союзу. Вони привітали зобов’язання Молдови щодо впровадження реформ, зміцнення демократичних інститутів та економічного зростання.

    І найвищі посадові особи Румунії, країни яка залишається головним політичним та економічним партнером молдовської держави, привітали громадян Республіки Молдва з Днем Незалежності. Президент Клаус Йоганніс написав у мережі X, що Румунія продовжить надавати Молдові стратегічну підтримку на всіх рівнях. «Вітаю громадян Республіки Молдова з Днем незалежності! Ви є частиною великої європейської сім’ї, а продовження нинішніх зусиль зробить вступ до Європейського Союзу досяжною метою», – підкреслив Клаус Йоганніс.

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку також надіслав у вівторок вітальне послання всім громадянам Республіки Молдова з нагоди Дня незалежності, запевнивши свого колегу в Кишиневі Доріна Речана, що Румунія і надалі буде на передовій лінії зусиль, спрямованих на зміцнення європейського шляху, стабільності та демократичного розвитку сусідньої країни. «Місце Республіки Молдова в Європейському Союзі. Я переконаний, що на референдумі 20 жовтня 2024 року громадяни Республіки Молдова переконливо підтвердять цю істину», – зазначив Марчел Чолаку.

    Нагадаємо, що  наприкінці жовтня у Р. Молдова відбудеться референдум щодо вступу країни до Європейського Союзу. На всенародне опитування винесуть одне запитання «Чи підтримуєте ви введення європейської інтеграції до Конституції Молдови». Передбачено два варіанти відповіді: «Так» і «Ні».

    Також у бюлетені вкажуть конкретні зміни, які внесуть до Конституції, якщо більшість громадян Молдови підтримає вступ країни до ЄС. Зокрема, йдеться про те, що у преамбулі Основного закону Р. Молдова з’явиться положення про європейську ідентичність та незворотність європейського шляху розвитку країни.

    До Конституції також буде внесено окрему статтю «Європейська інтеграція», в якій буде вказано, що Р. Молдова приєднується до договорів про створення та актів ЄС, і після приєднання до цих документів вони матимуть пріоритет перед національним законодавством.

  • Європейський курс Республіки Молдова

    Європейський курс Республіки Молдова


    З
    рішучим прозахідним президентом Майєю
    Санду та президентською партією «Дія
    та солідарність», яка явно домінує в
    парламенті та володіє всіма міністерськими
    портфелями, Республіка Молдова, здається,
    після трьох десятиліть коливань між
    Сходом і Заходом, нарешті, здатна
    остаточно вийти з орбіти Москви. Як
    завжди, Румунія є найенергійнішим
    і
    послідовним прихильником незалежності,
    суверенітету та територіальної цілісності
    сусідньої держави, а також її прагнень
    до європейської інтеграції.

    Створена
    на частині східних румунських територій,
    анексованих сталінським Радянським
    Союзом у 1940 році, після ультиматуму,
    Республіка Молдова проголосила свою
    незалежність 27 серпня 1991 року після
    провалу необільшовицького перевороту
    в Москві, спрямованого проти останнього радянського лідера,
    реформатора
    Михайла Горбачова.
    Того ж дня Румунія стала першою країною
    у світі, яка визнала державність свого
    нового сусіда. У
    момент,
    коли сотні тисяч українців знаходять
    прихисток
    в Респ.
    Молдові
    від російських військ, які вторглися в
    їхню країну, а несподівані
    вибухи та напади гранатами
    викликають побоювання щодо відновлення
    замороженого конфлікту в проросійському
    сепаратистському регіоні Придністров’я,
    парламентські партії в Бухаресті
    одноголосно
    підтверджують свою підтримку європейському
    курсу Кишинева.

    Кар’єрний
    військовий, прем’єр-міністр ліберал
    Ніколає
    Чуке закликав
    до дуже зваженого аналізу інцидентів
    у Придністров’ї, щоб ситуація з безпекою
    в цьому регіоні, яка є й
    так крихкою,
    не погіршилася додатково.
    Лідер СДП (при
    владі разом з НЛП) Марчел
    Чолаку також вважає, що інциденти в
    Тирасполі були спробою залякування, і
    повідомив,
    що найближчими тижнями відбудеться
    спільне засідання лідерів парламентів
    двох держав.

    Депутат
    Європарламенту від ДСУР
    (партнер урядування)
    Юліу Вінклер нагадує про заявки на
    членство в Європейському Союзі, подані
    Україною, Республікою Молдова та Грузією,
    і сподівається, що всі ці колишні
    радянські країни офіційно стануть
    кандидатами спільнотної
    організації.
    З
    опозиції депутат Союзу
    За порятунок Румунії Дан
    Барна вважає, що інциденти в
    Тирасполі були
    простими викликами, до яких треба
    ставитися з дипломатичною мудрістю, і
    що
    єдиним
    шансом стабільності
    Республіки Молдова є
    у Європейському Союзі, а Румунія як член
    ЄС
    та
    НАТО зобов’язана
    підтримувати цей курс
    Молдови.

    Для Альянсу
    за об’єднання румунів
    (націоналістична опозиція),
    каже сенатор Сорін Лаврік,
    возз’єднання Республіки Молдова з
    Румунією є єдиним реальним рішенням
    безпеки, враховуючи, що інциденти в
    Придністров’ї мають на меті поширення війни з
    України.

  • Реакції після нападу Росії на Україну

    Реакції після нападу Росії на Україну



    Президент
    Румунії Клаус Йоганніс
    рішуче засуджує збройну агресію
    Російської Федерації проти України. Ця
    поведінка Російської Федерації після
    незаконного визнання нею «незалежності»
    самопроголошених сепаратистських
    Луганської та Донецької республік, що
    є невід’ємною складовою України, є ще
    одним грубим порушенням принципів
    міжнародного права, зокрема суверенітету
    та територіальної цілісності України,
    недоторканності кордонів цієї держави,
    відповідно принципу незабезпечення
    застосування сили в міжнародних
    відносинах- йдеться у
    прес-релізі
    Адміністрації Президента.


    Румунія
    разом з усім демократичним міжнародним
    співтовариством, додав
    президент Йоганніс,
    рішуче засуджує
    таку безвідповідальну поведінку, яка
    підриває фундамент міжнародних відносин
    і самий нинішній порядок міжнародного
    права. Прем’єр-міністр Ніколає Чуке
    також засудив
    рішення Російської Федерації про
    вторгнення на територію України, яке
    він вважає незаконним актом агресії,
    і підтвердив
    солідарність румунської
    виконавчої
    влади з українським урядом. Він повторив,
    що Румунія користується всіма гарантіями
    безпеки та солідарності, які ґрунтуються
    на статусі країни-члена НАТО, і закликав
    всіх румунських громадян до спокою.



    Усі
    парламентські партії в Бухаресті, як з урядової
    коаліції СДП-НЛП-ДСУР,
    так і з
    опозиції СПР
    і АОР,
    також засудили військову агресію Росії
    в Україні.
    Раніше,
    міністр оборони Васіле Динку
    заявив, що в разі збройного конфлікту,
    Румунія готова прийняти понад 500 тисяч
    біженців з України. «Для
    цього вже готовий план в усіх великих
    містах, а також у регіонах поблизу
    румунсько-українського кордону», -
    пояснив міністр. Румунія має понад 600
    кілометрів спільного кордону з Україною.
    Румунська громада в Україні налічує
    понад 400 тисяч осіб, більшість з яких
    зосереджена в Північній Буковині,
    Північній та Південній Бессарабії та
    в Герцаївському районі.


    Канцелярії
    всього цивілізованого світу з подивом
    і обуренням відреагували на нову війну,
    спровоковану тим, що аналітики називають
    мегаломанією
    кремлівського лідера
    Володимира Путіна.
    Для Генерального секретаря НАТО Єнса
    Столтенберга це необдуманий і
    неспровокований напад, що ставить
    під загрозу незліченну кількість життів.
    Американські та європейські партнери
    Києва одноголосно
    засудили нову російську агресію та
    підтвердили свою підтримку незалежності,
    суверенітету та територіальній
    цілісності України.

  • Румунія підтримує територіальну цілісність України

    Румунія підтримує територіальну цілісність України


    Рішення
    російського
    лідера
    підписати указ про визнання незалежності
    сепаратистських утворень
    ЛНР і ДНР на
    сході України рішуче засудила Румунія.
    Цей
    акт є грубим порушенням міжнародного
    права, суверенітету та територіальної
    цілісності України.
    Росія також порушує свої
    зобов’язання
    як сторони Мінських угод, які таким
    чином позбавлені свого змісту,
    – наголосив
    президент
    Клаус Йоганніс
    у поширеній
    в понеділок заяві.

    Румунія
    вважає,
    що Росія, як постійний член Ради Безпеки
    ООН, своїми діями загрожує глобальному
    миру та безпеці, які гарантує Рада
    Безпеки ООН, свідомо порушуючи принципи
    міжнародного права, закріплені в Статуті
    ООН і Гельсінкському Заключному акті.

    Міжнародне співтовариство має
    твердо, і недвозначно відповідати на
    це безвідповідальне рішення
    Росії, – додав глава держави,
    підкресливши, що Румунія підтверджує
    свою рішучу підтримку суверенітету та
    територіальної цілісності України та
    діятиме у тісній співпраці зі своїми
    партнерами та союзниками для впровадження
    відповідних заходів реагування.

    Уряд
    Румунії також засудив будь-які спроби
    поставити під сумнів територіальну
    цілісність України та вважає,
    що
    ставлення під сумнів статусу члена ООН
    ревізіоністським підходом, загрожує
    миру в Європі та світі. Рішення Російської
    Федерації визнати незалежність двох
    сепаратистських утворень
    і направити миротворців на Донбас
    викликало хвилю міжнародного осуду, а
    Рада Безпеки ООН скликала екстрене
    засідання для обговорення останніх
    подій в Україні.

    Розгортання,
    яке Росія назвала миротворчою операцією
    на сході України, є «дурницею»,
    -
    сказала на екстреному
    засіданні Ради Безпеки ООН Лінда Томас-Грінфільд, посол США при ООН,
    яка
    також ствердила, що
    визнання Москвою незалежності
    сепаратистських утворень на сході
    України є частиною плану Росії створити
    привід для широкомасштабного вторгнення
    в Україну. Сполучені Штати і Великобританія
    вже оголосили, що введуть санкції проти
    Росії, а Німеччина заявила, у
    свою чергу, що
    дії Москви не залишаться без відповіді.

    Брюссель
    також оголосив невдовзі після того, як
    Путін підписав укази, що ЄС відреагує
    санкціями проти тих, хто підтримав
    визнання самопроголошених Донецької
    та Луганської
    народних республік. «Москва
    продовжує розпалювати конфлікт на сході
    України, надаючи фінансову та військову
    підтримку сепаратистам. Вона також
    намагається створити привід для
    повторного вторгнення в Україну. Це ще
    більше підриває суверенітет та
    територіальну цілісність України,
    підриває зусилля щодо врегулювання
    конфлікту та порушує Мінські домовленості,
    стороною яких є Росія, – заявив
    генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

  • 30 років з дня проголошення незалежності Республіки Молдова

    30 років з дня проголошення незалежності Республіки Молдова




    У 1989
    році в Центральній та Східній Європі комуністичні режими закінчувалися після того, як
    майже півстоліття вжили на
    практику катастрофічну економічну, соціальну та політичну модель. Повалення комунізму в
    Радянському Союзі означало не тільки відмову від марксистської моделі, а й зникнення
    Радянської держави. Колишні союзні республіки проголосили свою незалежність, а
    колишній радянський змінив
    свої розміри відповідно до нових геополітичних бачень. Першою
    республікою, яка покинула СРСР, була Литва у березні 1990 року, незабаром за
    нею послідували Латвія та Естонія. До кінця 1991 р. Грузія, Україна, Білорусь,
    Молдова, республіки Центральної Азії, Вірменія та Росія започаткували кінець однієї з
    найстрашніших у світі наддержав у другій половині ХХ століття.

    Республіка
    Молдова стала сьомою одиницею, яка проголосила свою незалежність 27 серпня 1991 року. Це був останній акт із
    циклу, спрямованого на відновлення місцевої ідентичності та традицій. Поява Молдови на
    геополітичній карті світу стала можливою на тлі політики гласності та перебудови, яку пропагував
    останній радянський лідер Михайло Горбачов з 1985 р. У 1986 р. був утворений
    Демократичний рух в Молдові, який 27 серпня 1989 р. організував великі збори, в ході яких вимагав схвалення румунської мови як державної
    мови та переходу на латинський алфавіт. 23 червня 1990 р. Парламент у Кишиневі
    прийняв декларацію, згідно з якою Молдова стала суверенною державою, а Мірчу
    Снегура було обрано президентом. Через два місяці, 16 серпня 1991 р., Придністровський
    регіон оголосив про відокремлення від Молдови. Після того, як 23 червня 1991 р.
    було
    прийнято нову назву держави – Республіка Молдова, перед народними зборами в
    Кишиневі, 27 серпня 1991 р,було прочитано декларацію про оголошення незалежності.
    З цієї нагоди, за кілька годин до прийняття важливого акту, Александру Мошану, спікер Парламенту Республіки
    Молдова, нагадав про зусилля, які країна доклала для досягнення цього успіху: «Дорогий народе! Наше святе устремління
    до свободи, один із найдорожчих дарів, які Бог дав кожній людині, знаходиться
    за крок до реалізації. Менш ніж за дві години, Парламент збирається на
    позачерговій сесії для прийняття декларації незалежності Республіки Молдова. Пройдений
    нами шлях до сьогодні, – це шлях, настільки ж трагічний, але й героїчний. Кожен
    з нас йшов по ньому так, як диктував нам розум, як підказував нам розум».




    Нова Молдова обирала свої керівні
    структури, окреслювала свої майбутні
    стратегії економічного розвитку та шукала партнерів у
    міжнародних відносинах. Одним із партнерів, до якого Молдова, природно,
    звернулася, була Румунія, територія, з якої вона була відірвана у 1812, 1940 та
    1945 роках. У 1812 році Османська імперія поступила Бессарабію чи Молдову між Прутом та
    Дністром Росії та до 1918 року вона належатиме царському простору. У 1940 році в результаті двох
    ультиматумів, СРСР окупував Бессарабію, а влітку наступного року вона була звільнена румунською армією
    та повернута до складу Румунії. В 1944 році, Радянський Союз повернувся до Бессарабії і знову зайняв її.
    За часів комуністичного режиму, коли загальні репресії також означали
    ліквідацію еліт та пересічних людей, національні переконання, пам’ять про належність до румунського
    простору залишалася важливою. Таким чином, після здобуття незалежності, Румунія
    стала найближчим партнером Молдови, як зізнався сам прем’єр-міністр Валеріу Муравський: «Ми вважаємо, що проголошення
    незалежності республіки не означає самоізоляцію. Я казав це, і ви знаєте,
    що ми
    зробили
    конкретні кроки: розвиток відносин з іншими республіками колишнього Союзу,
    незалежно від того, чи будуть вони в союзі чи поза ним. Ми економічно інтегровані, і ми
    повинні підтримувати відносини. По-друге, нам потрібно розвивати відносини з
    усіма іноземними країнами за зручних умов, і насамперед з Румунією».






    Поет Грігоре Вієру разом з іншими важливими
    іменами, такими як Міхай Чімпой, Ніколає Дабіжа, Іон Хадирке, був одним із лідерів покоління молдовських інтелектуалів з
    румунськими переконаннями. У 1960-ті роки, під час культурної лібералізації
    радянського режиму, Вієру був автором віршів, послання яких було про відновлення традицій румунських письменників, латинських предків,
    латинського алфавіту, історії Молдови та її важливих діячів, таких як князь Штефан Великий з 15 ст. На
    народних зборах 27 серпня 1991 р. у Кишиневі, Вієру віддав належне жертвам, які принесли мешканці Молдови, щоб
    досягти астрального моменту: «Шановні
    співвітчизники! Побив наш золотий годинник. Золотий промінь, якого ми настільки довго чекали,
    зійшов. Він виник з самопожертви, з боротьби та страждань орача та працівника,
    письменника та журналіста, студента та вченого, нашого парламенту та уряду.
    Прислів’я говорить: не піднімайся занадто вгору, бо вони тебе повісять, не згинайся занадто, бо вони тебе потоптають. Ми все нахилилися перед туманними часами, вважаючи, що вони нас не потоптають, і нас по
    -варварськи топтали ногами. Ми сьогодні
    піднялися майже до повного зросту, і ось, вони нас не повісили, тому що неможливо
    повісити цілий народ і стільки інших народів».






    Через 30 років після важливого моменту
    проголошення незалежності 1991 року, Республіка Молдова пройшла через складні реформи та
    перетворення. Це був шлях пошуків, який зараз рухається до європейських цінностей.

  • Республіка Молдова – 30 років незалежності!

    Республіка Молдова – 30 років незалежності!


    27 серпня 1991 року, після
    провалу московського серпневого путчу, у Кишиневі, під оплески сотень
    тисяч людей, які зібралися під стінами парламенту, народні обранці прийняли Декларацію
    про незалежність та вихід Республіки Молдова зі складу СРСР. Того ж дня Румунія
    стала першою державою у світі, яка визнала державність свого нового сусіда.

    Новоутворена
    незалежна держава виникла на східних румунських територіях, анексованих сталінським
    Радянським Союзом у 1940 році. Згодом офіційний Бухарест енергійно і послідовно підтримував суверенітет,
    територіальну цілісність та європейську інтеграцію Республіки Молдова. Після
    укладення у 2014 році Угоди про асоціацію та вільну торгівлю між Кишиневом та
    Брюсселем громадяни Р.Молдова отримали право безвізового в’їзду до ЄС, а молдовські
    компанії – можливість експортувати на дуже вигідних умовах свої товари на ринок
    ЄС.


    Прозахідні президентка Майя Санду
    та новий уряд, очолений прем’єркою
    Наталією Гавріліце та утворений пропрезидентською політичною
    партією «Дія та солідарність», яка тріумфально перемогла на
    позачергових парламентських виборах минулого місяця, твердо просувають поставлену перед собою мету – європейську
    інтеграцію Р.Молдови. Але проросійська опозиція, на чолі з колишніми главами
    держави, румунофобами та антизахідниками, соціалістом Ігорем Додоном та
    комуністом Володимиром Вороніним, намагаються повернути Р Молдову на московську
    орбіту. Кожна із сторін, що мають підтримку значної частки виборців, Санду та
    Гавріліце, з одного боку, та Воронін і Додон, з іншого – є представницькими для
    сучасного молдовського суспільства, розділеного на дві протилежні частини з
    точки зору політичних та геополітичних поглядів та цінностей.




    Причини цього суспільного розриву
    болісні і глибокі. У 1940 на момент
    анексії Р. Молдови сотні тисяч етнічних румунів знайшли притулок у Румунії, яка
    втратила частину своїх східних територій, інші десятки тисяч були депортовані
    до Сибіру чи Казахстану, а натомість московські окупанти привезли новобраних
    колоністів з усіх куточків радянської імперії. Колишній посол Р.Молдова у Бухаресті
    Міхай Грібінча підкреслив, що сучасна Р Молдова, глибоко розділена з
    політичної, адміністративної, етнічної, мовної та релігійної точках зору, та дуже
    відрізняється від тієї румунської провінції
    міжвоєнного періоду. Найгіршим наслідком півсторічної окупації є той факт, що
    хоча Республіка Молдова вийшла зі складу Радянського Союзу, вона не позбулася
    радянського менталітету, – підсумував
    посол.


    Восени минулого року Майя Санду стала не тільки першою жінкою-президентом
    Республіки Молдова, але й главою
    найбіднішої держави Європи, про що свідчать всі спеціалізовані рейтинги. Вона та
    її уряд успадкували пронизану корупцією та політичною клієнтурою адміністрацію колишнього
    президента Додона. А найнадійнішими союзниками Маї Санду є громадяни власної країни, Європейський
    Союз та, як зазвичай, Румунія.





  • Політичний діяч Ласкер Катарджіу

    Політичний діяч Ласкер Катарджіу

    Серед найважливіших політичних імен ХІХ-го століття було й ім’я Ласкера Катарджіу. Нащадок великої та багатої боярської родини з Молдови, Катарджіу народився в 1823 році, в епоху модернізації та розбудови
    румунської держави. До
    1859 р. обіймав
    різні посади в місцевій адміністрації Молдови. Консерватор, він був прихильником союзу Молдови з
    Волощиною та брав
    активну участь у виборах Александра Іоана Кузи правителем обидвох князівств. Він був одним з найбільш
    ефективних і рішучих румунських політиків. У коаліції з лібералами він виступав за
    усунення Кузи у 1866 році, коли його правління загрожувало існуванню румунської
    держави. Він був членом королівської ради в 1866 році і був активним прихильником встановлення
    конституційної монархії
    та іноземної династії. Толерантний, з великою робочою силою, Ласкер Катарджіу утвердився як лідер консерваторів,
    які бачили в ньому фактора балансу щодо єдності партії.


    Ласкар Катарджіу був одним із провідних людей в
    історії Румунії другої половини ХІХ-го століття. Він
    врятував Румунію в 1871 році від дестабілізації, як підкреслив історик Сорін Крістеску: Його
    роль була абсолютно особливою, в певний момент він врятував панування Карола I. Драматичним моментом була ніч на 22 березня 1871, коли ця людина
    справилась з важкою ситуацією. Не можемо точно знати, якщо Кароль вирішив
    зректися престолу, але він рішуче втрутився в той час, коли в
    Бухаресті проходила демонстрація організована лібералами, спрямована на скомпрометування німецької громади в Бухаресті та правителя
    країни. Він прийшов до короля, як член господарського оточення, і сказав, що
    дасть йому сильний уряд, який потрібний країні, якщо він призначить його
    прем’єр-міністром.


    Що зробило Катарджіу лідером консерваторів, партія з
    численними особистостями? Сорін Крістеску: Він мав дуже
    сильний престиж і авторитет, коли зійшов на простол Кароль, тому що він був першим
    президентом Ради Міністрів призначений Каролем, 11 травня 1866 року.
    Він буде при владі до 13 липня 1866 року. Як ця людина дійшла до того,
    щоб керувати консерваторами? Якщо ми подивимось, якими були консерватори, то
    побачимо, що це була партія особистостей. Одні з них були відомими культурними
    діячами, як Петре П. Карп і Тіту
    Майореску. Ми бачимо, що Ласкер Катарджіу не був знаменитим оратором або
    інтелектуалом, який у своїх виступах був дуже поміркованим. Він був звичайним і
    скромним, але всі почувались дуже добре з ним, в той час як в розмові з Петре
    Карпом люди почувались приниженими. Карп завжди показував свої переваги над
    іншими членами партії. Через це до Ласкера Катарджіу ставились з повагою і
    віддавали йому перевагу. Він проявляв скромність і порозуміння, за що всі хотіли
    його лідером партії, тому що він нікого не ображав.


    Ласкер Катарджіу 4 рази був прем’єр-міністром Румунії. Уряд на чолі з Ласкером Катарджіу з 1871 по 1876 роки направив Румунію до незалежності, здобутої
    після російсько-румунсько-турецької війни 1877-1878 років. Але іронія історії зробила
    так, що Катарджіу не насолоджувався перемогою, а його наступник, не менш відомий ліберальний політик Іон Ч. Бретяну. З деталями про те, що означав
    перший уряд Катарджіу, історик Сорін Крістеску: Той уряд був першим урядом об’єднаних князівств, який завершив 4-річний
    мандат. Такого ще не було. Був дуже ефективним, вирішив скрутне фінансове
    становище. Був настільки ефективним, що без проблем здобув перемогу на виборах.
    Він вирішив піти на незалежність всупереч виданому султаном указу, який
    забороняв Румунії підписувати угоди про торгівлю з іншими державами. Він уклав
    торгову угоду з Австрією в 1875 році, показуючи, що Румунія практично є
    незалежною. Він був очолював уряд ще чотири роки, якщо б у серпні 1875 не
    спалахнуло заворушення християн в Боснії та Герцеговині. Через кілька місяців
    всі зрозуміли, що відбудеться війна між
    Османською імперією та Росією, і що Румунія повинна буде брати участь у
    війні.


    Ваша
    Величність так неможливо є одним з найвідоміших висловлювань того часу.
    Воно належить Ласкеру Катарджіу і
    проявляє твердість, мужність і непохитність, тоді коли було досягнуто межі,
    навіть королевою. Деталі подає Сорін Крістеску: У той час, коли він
    зробив це твердження був міністром внутрішніх справ в уряді іншого
    консерватора, генерала Іона Еманоїля Флореску. Він сказав це як щось очевидне.
    Було неприпустимо те, що хотіла зробити
    королева, одружити принца спадкоємця Фердинанда з Еленою Векереску, яка
    не мала королівської крові. Він найкраще висловив ставлення еліти, яка раптом
    об’єдналася навколо пропозиції.






    У 1899 році, у віці 76 років, Ласкер Катарджіу помер від серцевого нападу, саме того ж дня, коли король Кароль I в четвертий раз призначив його прем’єр-міністром. У своєму
    некролозі історик і філософ Тіту Майореску зазначив: Чесний і невтомний що стосується
    державної адміністрації. Ці якості і його мужність надали йому авторитет у
    Консервативній партії.

  • 27 серпня 2019 року

    ЗАКОРДОННА
    ПОЛІТИКА
    – Президент Клаус Йоханніс сьогодні на зустрічі з керівниками
    закордонних дипломатичних установ Румунії заявив, що приєднання до Шенгенської
    зони та входження до єврозони залишаються цілями, які мають бути досягнуті
    Румунією якнайшвидше. Він сказав румунським дипломатам, що тепер слід
    скористатися капіталом довіри, здобутим офіційним Бухарестом за час головування
    в Раді ЄС упродовж першої половини цього року. Що стосується відносин із США,
    то глава держави заявив, що Стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами є
    важливим вектором закордонної політики Румунії, а «рівень двосторонніх відносин
    досяг свого піку» після двох візитів глави держави до Білого дому, у 2017 році,
    відповідно, у серпні цього року. Клаус Йоханніс також сказав румунським дипломатам,
    що захист інтересів закордонних румунів повинен бути їх пріоритетом. Щорічна
    нарада керівників закордонних дипломатичних установ Румунії проходить у
    Бухаресті з понеділка по четвер та організовується Міністерством закордонних
    справ. Центральними темами заходу є: майбутнє ЄС та його роль у світі,
    трансатлантичні відносини, відносини зі Східним сусідством, європейські справи,
    політичні та економічні відносини Румунії з країнами Азійсько-Тихоокеанського
    регіону, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки, гуманітарна допомога та
    розвиток, мир та безпека у всьому світі.




    УРЯД – Троє
    міністрів-ліберал-демократів у коаліційному уряді сьогодні подали у відставку,
    після того, як напередодні Альянс лібералів і демократів вирішив припинити своє
    партнерство з Соціал-демократичною партією та піти в опозицію. Зокрема Граціела
    Гаврілеску пішла у відставку з посади міністра навколишнього середовища, Віорел Іліє покинув
    крісло міністра з питань відносин з парламентом, а Антон Антон пішов з посади міністра енергетики.
    Лідер альянсу Келін Попеску-Терічану також заявив, що складає з себе
    повноваження голови Сенату – верхньої палати парламенту. Прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле заявила, що СДП залишається при владі і продовжить впровадження
    програму дій уряду, завдяки якій перемогла на парламентських виборах у 2016
    році. Вона уточнила, що міністри СДП тимчасово виконуватимуть обов’язки голів
    трьох вищезгаданих відомств, а Міністр закордонних справ Рамона Менеску, яка
    посіла цей пост за квотою АЛДЕ, залишиться на посаді попри вимогу Терічану піти
    у відставку.




    ЗАКОНОДАВСТВО -
    Комітет Палати депутатів з питань правової політики у вівторок одноголосно
    відхилив проєкт закону про амністію та помилування певної категорії осіб. У
    середу рішення про відхилення буде обговорене та внесене на голосування
    депутатів на пленарному засіданні. У той же час комісія у вівторок вирішила
    відкласти дебати щодо Закону про право на повторне (компенсаційне) касаційне оскарження
    вироку. Члени комітету Палати депутатів з питань бюджету-фінансів сьогодні також
    відклали розгляд законопроєкту про затвердження Термінової постанови № 114 про
    запровадження заходів у сфері державних інвестицій та бюджетно-фінансових
    заходів. Представники Соціал-демократичної партії піддали критиці дії опозиції
    і зауважують, що терміновою постановою №114 передбачено підвищення пенсій з 1
    вересня та обмеження цін на природний газ і електроенергію для населення.
    Нагадаємо, що на цьому тижні проходить скликана опозицією позачергова сесія
    Палати Депутатів.


    НЕЗАЛЕЖНІСТЬ -
    Республіка Молдова відзначає сьогодні, 28-у річницю незалежності. 27 серпня
    1991 року, після провалу необольшевицького путчу в Москві, парламент,
    оточений сотнями тисяч протестувальників, проголосував за проголошення
    незалежності від Радянського Союзу на частині румунських східних територій,
    анексованих Сталіним у 1940 році. У понеділок у Бухаресті міністр закордонних
    справ прозахідного уряду Республіки Молдова Ніколає Попеску висловив
    сподівання. Що найближчим часом буде прийнята нову декларацію про стратегічне
    співробітництво між Бухарестом і Кишиневом на наступні десять років. Він також
    зазначив, що протягом майже трьох десятиліть Кишинів є політично незалежним і
    прагне здобути економічну й торговельну незалежність завдяки Угоді про асоціацію
    з Європейським Союзом, підписаній п’ять років тому. З іншого боку Президент Р.
    Молдова, соціаліст Ігор Додон каже, що його країна не вступить до ЄС і виступає
    за зміцнення відносин з контрольованим Москвою Євразійським союзом.

  • Реакції після вимоги відставки Генерального прокурора

    Реакції після вимоги відставки Генерального прокурора

    Вимога міністра юстиції Тудорела Тоадера про звільнення Генерального прокурора Румунії Августина Лазара є абсолютно неадекватною, – вважає глава держави Клаус Йоганніс, який у свою чергу знову зажадав відставки Тудорела Тоадера. За словами президента зараз спостерігається спроба поширення думки про те, що прокурори є ворогами суспільства. Він закликав суддів та прокурорів не втрачати довіру до спроможності румунського суспільства протистояти новому наступу на верховенство права.

    Міністр Тудорел Тоадер у середу розпочав процедуру звільнення Генерального, стверджуючи, що керівник Генеральної прокуратури не виконав належним чином свої службові обов’язки. 20 пунктів звинувачення містять від з ігнорування управлінського проекту до публічних заяв політичного характеру.

    Августин Лазар назвав критики міністра Тудорела Тоадера смішними, перебільшеними і цікавими та запевнив, що прокурори продовжать працювати з дотриманням Конституції та прав людини. Призначений керівником Генпрокуратури у 2016 році на трирічний термін Августин Лазар вважається своїми прихильниками останньою перешкодою на шляху втілення в життя суперечливої судової реформи, ініційованої лівою парламентською більшістю, яку гостро розкритикували включно й в Брюсселі, де висловили стурбованість тим, що ці зміни несуть загрозу незалежності суддів та боротьбі з корупцією.

    У відповідь на запит румунського приватного телеканалу Європейська Комісія провела паралель між ситуацією Августина Лазара та Лаури Кодруци Кьовеші, колишнього керівника Національного антикорупційного управління, яку президент Йоганніс був змушений Конституційним Судом звільнити в липні, за поданням Тудорела Тоадера. Більше тисячі суддів та прокурорів закликали міністра юстиції негайно відмовитися від звільнення Генерального прокурора.

    Таку процедуру, яка обходить гаранта незалежності судової влади, а саме Вищу раду магістратури, роль якої є суто декоративною, і яка нехтує правом на захист прокурора, якого хочуть звільнити, піддали критиці й експерти Венеціанської комісії, GRECO та Європейської Комісії. Це загрожує демократичному курсу Румунії в Європейському Союзі та Раді Європи, а також демократичному існуванню румунської держави, – вважають члени Форуму суддів.

    Аналітики кажуть, що після рішення Конституційного суду Румунії у справі Кьовеші президент Клаус Йоганніс не має ніяких важелів завадити звільненню Августина Лазара.

  • Р. Молдова: 27 років незалежності

    Р. Молдова: 27 років незалежності

    27
    серпня 1991 року на карті Європи з’явилася нова держава – Республіка Молдова,
    створена на частині колишніх східних румунських територій, відірваних Радянським
    Союзом в 1940 році. Румунія, яка попрощалася з комунізмом двома роками раніше, стала
    першою країною, котра визнала нову державу. Через 27 років Румунія є членом ЄС та
    НАТО, а також найзапеклішим захисником ідеї європейської інтеграції сусідньої,
    переважно румуномовної держави, згідно з заявленими прагненнями офіційного Кишинева.
    І обіцяє надалі робити це упродовж свого головування в Раді ЄС у першій
    половині наступного року.




    Проте
    ці майже три десятиліття, що минули від проголошення незалежності не принесли процвітання
    та соціального спокою молодій молдовській державі.У 1992 році
    Придністров’я, за підтримки Москви, вийшла з-під контролю Кишинева після збройного
    конфлікту, що забрав сотні життів. Статус східного сепаратистського
    регіону не був врегульований досі.

    Р. Молдова пережила гострі економічні кризи, які
    посилили небажану першу позицію цієї країни в списку найбідніших європейських
    держав та спровокували масштабний відтік робочої сили. Внутрішні конвульсії та масштабні
    протести призвели до зміну владній верхівці. А після того як у 2009 році
    головною метою закордонної політики стало зближення з Європейським Союзом,
    Республіка Молдова досягла значних успіхів у цьому напрямку, отримавши
    скасування візового режиму з ЄС та підписання Угоди про вільну торгівлю з
    державами європейського співтовариства.




    Відносини з Брюсселем, однак, погіршилися після того як у
    2014 році з банківської системи Республіки Молдова зник щонайменше 1 мільярд
    доларів, а реформи, в тому числі в сфері правосуддя, зайшли в глухий кут. Крім
    цього на президентських виборах 2016 року переміг проросійський політик Ігор
    Додон. Сьогодні західні партнери Кишинева стурбовані скасуванням старої виборчої
    системи за партійними списками та переходом на змішану систему. Їх невдоволення
    досягли апогею після скасування, на сумнівних підставах, результатів виборів
    столичного мера, на яких переміг лідер проєвропейської коаліції «ДА» Андрей Нестасе.




    Невиконання низки критеріїв правової держави, демократії та
    здорової ринкової економіки роблять уразливою молдовську державу і підсилюють побоювання
    з приводу її майбутнього. Це добре усвідомлюють прихильники проєвропейської
    опозиції. Тисячі з них у неділю взяли участь в антиурядовому протесті в Кишиневі,
    організованому Рухом національного опору «АКУМ», створеним після скасування результатів
    виборів у столиці. Протестувальники засудили корупцію серед тих, хто управляє
    країною і зажадали відставки уряду Павла Філіпа, який на їх думку несе
    відповідальність за погіршення ситуації в країні та ізоляції молдовських громадян
    в Європі.

    «Багато молодих людей були вигнані з дому, нас залишається все менше. Ми не можемо більше
    вірити брехні цього корумпованого режиму, більше не можемо дозволити красти цьому
    авторитарному режиму, ми не можемо виховати й вчити своїх дітей, коли зарплатня
    нижче прожиткового мінімуму, ми не можемо дозволити їм принижувати нас надалі»
    ,
    – заявила лідер партії «Дія і солідарність» Майя Санду.

  • Венеціанська комісія  про закони правосуддя в Румунії

    Венеціанська комісія про закони правосуддя в Румунії

    Упродовж півтора року правосуддя- це тема найбільш пристрасних громадських дебатів у Румунії. Урядова коаліція.що складається з СДП-АЛДЄ зазначає, що внесення змін до законів про функціонування системи та кримінальних кодексів відповідає рішенням Конституційного Суду та судовим вирокам ЄСПЛ. З іншого боку, права опозиція, громадянське суспільство та засоби масової інформації стверджують, що частка всіх цих змін підпорядковує суддів та прокурорів, припиняє боротьбу з корупцією та, загалом, злочинністю. Нарешті, сторони звернулися до зовнішнього арбітражу Венеціанської комісії, консультативного органу Ради Європи, чиї думки в цілому поважають держави-члени.

    Комісія попереджає, що поправки до трьох законів про судоустрій, швидше за все, підривають незалежність прокурорів та суддів Румунії та довіру громадськості до судової влади. Експерти Комісії рекомендують встановити рівновагу між повноваженнями Президента, Вищої ради суддів та прокурорів та Міністерством юстиції у процедурі призначення голів прокуратур. Вони також стурбовані обмеженням свободи вираження суддів та прокурорів, створенням структури для розслідування їхньої діяльності та зменшенням ролі Вищої ради суддів та прокурорів, як гаранта незалежності системи.

    Незважаючи на те, що деякі зміни були зроблені за рішеннями КС, важко уникнути небезпеки того, що вони підривають незалежність системи правосуддя та створюють негативні наслідки для боротьби з корупцією, – попереджає дорадчий орган Ради Європи. Вірулентний критик лівої політики, президент Клаус Йоганніс каже, що оцінка Венеціанської комісії є дуже тривожним сигналом про незалежність судової влади. Він стверджує, що її попередній висновок підтверджує погляди, висловлені громадянським суспільством, Вищою радою суддів та прокурорів, і виправдовує скарги щодо неконституційності та запити про перегляд внесених поправок до цих законів.

    Головна опозиційна НЛП закликає Конституційний Суд прийняти до відома попередній звіт про закони правосуддя, про які вона зазначає, що повинні бути переглянуті в парламенті. Союз «Рятуйте Румунію» та Партія «Народний рух» поділяють цю точку зору. У відповідь юристи соціал-демократи в Парламенті заявляють, що попередній висновок заперечує думку опозиції та президента що закони правосуддя не треба змінювати. Більше того, це не офіційний документ і навіть суперечить попередній доповіді Венеціанської комісії про європейські стандарти щодо незалежності судової влади. Дуже необґрунтована політична думка, – вважає лідер демократ-лібералів Келін- Попеску Терічану, який також є президентом Сенату, про попередження іноземних експертів. Остаточна оцінка Венеціанської комісії очікується восени.

  • Румунія – енергетична незалежність?

    Румунія – енергетична незалежність?

    Доброю новиною є те, що, на відміну від багатьох інших європейських країн, Румунія вже забезпечує найбільшу частку споживання природного газу з власного виробництва. Краща новина полягає в тому, що імпортувати газ з Росії не буде потрібно після розпочаття видобутку родовищ з континентального шельфу Чорного моря. Таким є висновок дослідження, представленого колишнім міністром енергетики Резваном Ніколеску, у даний час фахівець відомого агентства Делойт. Він пояснив, що з офшорних периметрів можна видобувати в цілому 170 мільярдів кубометрів, тобто в середньому 5 мільярдів кубометрів на рік. Інвестиції в вуглеводневий сектор Чорного моря генеруватиме до державного бюджету доходи в розмірі 26 млрд. дол. США та додаткові 40 млрд. доларів до ВВП Румунії до 2040 року.

    Більш обережна оцінка, ніж оцінка влади Румунії, також ґрунтується на технічних даних видобутку у Мексиканській затоці, подібного до того, що знаходиться у Чорному морі. Резван Ніколеску: У випадку резервів, чиновники заявили, що вони складають 200 мільярдів кубометрів. Ми кажемо 170 мільярдів. Європейська комісія, за результатами досліджень впливу, показує на високий рівень цін на газ. Ми прогнозуємо, що у нас буде надлишок виробництва, що ця надлишкова продукція призведе до позитивного конкурентного впливу та стримуватиме тенденцію зростання цін у Румунії.

    З початком видобутку Чорноморського газу, кожен інвестований долар помножиться втричі, через прямі, непрямі ефекти або в суміжних галузях економіки. Тут, на думку експертів Делойт, ми говоримо не тільки про продаж газу, а й про весь економічний ланцюжок, що задіяний у цьому ресурсі. Сорін Елісей, координатор проекту: Це інвестиції в 22,2 мільярда доларів. Виконуючи ці проекти на всіх чотирьох етапах, середня річна кількість працівників за цей період перевищить 30000. Доходи до державного бюджету зростуть на 26 млрд. доларів, і в результаті цих інвестицій ми говоримо про понад 70 млрд. доларів додаткового виробництва.

    За оцінкою Делойт, 65% газу буде спожито в Румунії, а решта піде на експорт, таким чином зміцнюючи позиції Румунії на європейському газовому ринку. Знову Сорін Елісей: З 28 держав-членів за показником залежності від імпорту ресурсів, я думаю, що нас випереджає лише Естонія та Данія. Я думаю, що ми можемо навіть поліпшити це третє місце.

    Прогнози експертів Делойт радують не тільки економічних аналітиків, а й аналітиків закордонної політики. Вони нагадують, що багато разів Москва використовувала в політичних та геополітичних цілях залежність Європи від її вуглеводнів, і вважають дуже важливим виявлення та використання альтернативних джерел нафти та газу.

  • ЄС  про закони правосуддя в Румунії

    ЄС про закони правосуддя в Румунії

    Президент Клаус Йоганніс в середу обговорив з посадовими особами ЄС зокрема питання функціонування верховенства права, тема, яка захоплює політичний клас та громадську думку в країні. Незалежність правосуддя є недоторканою, – категорично заявив глава держави. Після зустрічі з президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером він сказав, що питання, пов’язані з законами правосуддя та кримінальними кодексами, повинні бути вирішені в Румунії, не чекаючи рішення за межами країни.

    Клаус Йоганніс:Я сповнений рішення і переконаний, що мені вдасться зробити так, щоб ці дискусії завершились законами, які будуть в найкращому варіанті, законами, які можуть бути використані практично. Але моя найважливіша мета залишається незмінною: незалежність румунського правосуддя є недоторканою, і для цього я буду робити все від мене залежне, абсолютно все, що може зробити президент, щоб зберегти речі такими якими вони є.

    У свою чергу, голова ЄК оцінив, що румунська судова система функціонує, і не можна сказати, що Бухарест буде ігнорувати верховенство права стільки часу скільки рішення Конституційного суду будуть поважати. Але, попередив Юнкер, Румунія не може здійснити кроки назад на цьому шляху. Від дотримання цих принципів, повторив він, залежить скасування Механізму співпраці та перевірки, через який Брюссель здійснює моніторинг прогресу правосуддя в Румунії після вступу до ЄС у 2007 році та її прийняття до Шенгенської зони, від якої було відмовлено Бухаресту впливовими західними канцеляріями, які звинувачують постійну корупцію в румунській адміністрації.

    Румуни не заслуговують на те, щоб до них ставились, як до європейців другого сорту. Для мене Румунія та румуни є центром європейського життя, і я буду продовжувати докладати всіх зусиль для досягнення цієї мети, – підсумував Юнкер. Його заяви мають місце після того, як Посольства семи країн західних членів Союзу, так і сама Комісія висловили свою стурбованість щодо внесення змін до законів правосуддя. В Бухарестському парламенті це було гостро критиковане правою опозицією, а на вулицях – протягом року сотні тисячми демонстрантів, які побоюються, що коаліція СДП-AЛДЄ намагається підпорядкувати правосуддя і припинити антикорупційну боротьбу.

    У відповідь представники урядової коаліції стверджують, що поправки узгоджують закони з вироками Європейського суду з прав людини, де Румунію часто звинувачують у помилках у судах та зловживаннях у в’язницях, а також з попередніми рішеннями Конституційного суду Румунії. Однак у січні через оскарження у Верховному суді і лібералами, в опозиції, якраз конституційні судді приборкали реформаторський настрій влади та вирішили, що деякі зміни внесені до статусу суддів та прокурорів та судоустрою є неконституційними.

  • У Бухаресті відзначено 26 річницю незалежності України

    У Бухаресті відзначено 26 річницю незалежності України

    У Бухарестському концертному залі Даллес. 5 вересня, відбувся урочистий захід, присвячений 26-й річниці незалежності України, організований Бухарестською філією Союзу українців Румунії спільно з Посольством України в Румунії. Взяли участь у цьому заході українці та румуни Бухареста, представники нацменшин, Союзу українців Румунії, Посольства України, гості з Чернівців та Ужгорода, представники Міністерства культури Румунії.

    З вітальним словом до гостей заходу звернувся радник-посланник Посольства України Євген Левицький, який зазначив:Важко дається Україні незалежність. До 2013 року всі казали, що Україна отримала в подарунок незалежність. Сьогодні, тим, хто народились в день незалежності 26 років. Вони зі зброєю в руках відвойовують і бережуть незалежність України. Незважаючи на тяжкі часи, на війну, яку веде Росія проти України, в Україні йдуть зміни, реформи, підвищуються соцстандарти. Я хотів би передати вами найщиріші побажання і вітання з сьогоднішнім святом від нашого посла Олександра Банькова, який знаходиться з робочою поїздкою на Мараморощині, Сату-Маре та Сучаві. Найщиріші побажання всім вам. Побажання зберегти нашу мову і культуру.

    Виступаючи перед присутніми Голова спілки письменників Закарпатської області Василь Густій наголосив: Я і мій колега Петро Ходанич надзвичайно задоволені цим прекрасним дійством. У ньому стільки тепла, стільки любові, щирості і доброти, що ми всі з вами приречені на щасливе майбутнє. Тому, що ці зерна доброти людської проростуть у наших наймолодших учасників і відобразяться великою любов’ю до України, до нашої духовності, до всіх наших скарбів, які єднають нас. Я щиро вдячний пані Ярославі Колотило, яка запросила нас на це прекрасне свято. І користуючись цією нагодою, я хочу передати щире вітання від усіх письменників Закарпаття. Передаю також вітання від нашого голови Михайло Сидоржевського та всіх письменників України. Наша дружба, наше спілкування мають глибокі коріння.

    Дуже приємно, що нам вдалось сьогодні зібратися і провести таке гарне свято. Радіємо, що ми могли відзначити День незалежності України тут у Бухаресті, де вже стало традицією, від якогось часу, щоб не тільки Посольство відзначало це свято, а й ми всі разом з Посольством. Сьогодні був такий гарний урочистий концерт. Були гості з Румунії та України, які зачарували публіку. Ті, що не прийшли можуть пожаліти, тому що був дуже гарний концерт. І гості з Чернівців, і наші серетські танцюристи і співаки гарно представились. Похвалюсь, що й наш колектив Зоря справився– зазначила Голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії Ярослава Колотило.

    Урочистий захід продовжився святковим концертом, в якому взяли участь Чернівецький дует «Скриня» у складі заслужених артистів України Марії і Володимира Лобураки, фольклорний ансамбль «Коломийка» з повіту Сучава та гурт Зоря з м. Бухарест.

  • Незалежність Румунії, 140 років потому

    Незалежність Румунії, 140 років потому

    10 травня 1877 року Румунія проголосила свою незалежність, будучи однією з 20 країн на карті Європи з цим статусом. Незалежність була наслідком міжнародної обстановки, а також більш ніж 50 річних зусиль докладених всім румунським суспільством. Це сталося після російсько-турецької війни 1877-1878 років, у якій взяла участь і румунська армія.

    Разом з істориком Бухарестського університету імені Спіру Харета, Соріном Крістеску ми розглянемо міжнародні європейські рамки довоєнних років: «Міжнародна обстановка була визначена набагато раніше, з огляду на те, що в 1875 році спалахнуло повстання в Боснії і Герцеговині, а потім в Болгарії проти османського панування, яке стало дуже важким за рахунок сильних податків. Жахливе придушення повстання мало як наслідок, поетапне надання гарантій від великих держав Європи і змусило Росію почати війну проти Османської імперії. Було дуже добре відомо, що війна закінчиться перемогою росіян, вони були фаворитами, але для Росії однією з цілей було повернення трьох південних повітів Бессарабії. І румунський уряд, який повинен був піти на такий поступок вважався опозицією зрадником народу і країни». Це була найскладніша ситуація для Румунії. Майореску сказав, що тільки ліберальний уряд міг справитись з таким складним питанням і залишитися сильною ліберальною партією.

    Румунія не має письмову Декларацію про незалежність, а ні формального проголошення. Ми запитали Соріна Крістеску чому Румунія не має такого важливого документа? «Так вирішили тодішні посадовці. 9 травня треба було дати відповідь на інтерпеляцію в парламенті. Все було прекрасно влаштовано, була інтерпеляція в Сенаті та Палаті депутатів, і міністр закордонних справ повинен був дати відповіді на інтерпеляції, який підписав румунсько-російську Конвенцію, тобто Михаїл Когелнічану, який повинен був взяти на себе відповідальність щодо втрати трьох повітів. На наступний день, 10 травня, в день, коли відзначалося 11 років від приходу Кароля до Бухареста відбулося офіційне проголошення незалежності, тобто офіційне святкування незалежності. Згодом комуністична історіографія відокремила 9 травня від 10 травня, щоб не стало самостійним святом. Це було найкраще досягнення цієї історіографії, «найкраще» в негативному смислі. Безперечно, незалежність була проголошена і святкована 10 травня 1877 року.

    Чи була Румунія готова до війни? Сорін Крістеску розповідає: «Судячи події в перспективі, це була підготовка, яку важко уявити для країни з обмеженим потенціалом і бюджетом, 100 мільйонів леїв доходу і 100 мільйонів леїв витрат. Але незалежність була метою Кароля з моменту його сходження на престол в Бухаресті. Почалась підготовка. Були закуплені німецькі гармати Krupp. Першу батарею гармат король купив за свої гроші. Але ясно, що навряд чи можна говорити про змістовну і реальну підготовку. Але це був надзвичайний настрій, дуже особливий, як зазначають австро-угорські звіти. Вони порівнювали Кароля з білим конем, який бив копитом землю, бажаючи сміливо піти в бій, і мріяв про королівську корону. На прохання австро-угорського дипломата, щоб Румунії воювала з турками проти росіян, Кароль відповів, що таке неможливо. Турки погано поводились з румунами, відколи він прийшов в Румунію. Рішення боротися на стороні турків було б непопулярним, і рішення воювати проти турків мало підтримку всієї країни. Так що настрій був дуже особливим.

    Румунія здобула незалежність після війни 1877-1878 років та Добруджу. Сорін Крістеску вважає, що, в цілому, Румунія виграла: «Добруджа була отримана взамін на три південних повіти Бессарабії. Можна було отримати більше, якщо румунські лідери дали б три повіти з підписами, що були згодні з обміном. Можна було отримати і Південну Добруджу і деякі міста на правому березі Дунаю. Але оскільки такого не сталося, отримано тільки нинішню Добруджу. Але не можна було дати підпис на три південні райони Бессарабії: якщо Румунія була визнала, що віддає три райони здобуті 1856 року на Європейському з’їзді в Парижі, яке право мала би претендувати на всю територію між Прутом і Дністром, захопленою Росією в 1812 році, тобто всю Бессарабію? Безумовно, Румунія отримала область, хоча і посушливу, менш родючу, але з великим виходом до моря, що повністю змінило економічну і політичну історію Румунії. З цієї точки зору, війна 1877-1878 років була успіхом, і неминучим етапом без інших варіантів, протягом всієї історії Румунії.

    Протягом 140 років незалежності, Румунія пережила важливі зміни: зазнала демократичні і тоталітарні режими і впровадила кілька моделей економічного розвитку. Здобута великою ціною незалежність в останню чверть ХІХ-го століття залишається еталоном румунської держави, юридичним і символічним