Понад 1 мільйон християн східного обряду Православної Церкви в нашій країні святкують Різдво Христове та Новий рік за старим стилем, переважно липовани, українці, молдовани та серби. У багатьох частинах країни Різдво і Новий рік святкують за старим стилем 7 січня і в ніч з 13 на 14 січня. Традиції та звичаї, яких дотримуються під час святкування Різдва за старим стилем, мають багато спільного з грудневими. Віряни одягаються в традиційні костюми і ходять колядувати. Сім’я збирається на святу вечерю, яка є важливою частиною святкування.
Павло Кондрат, липованин з Журиловки (повіт Тулча), розповів про святкування, які організовує липованська громада: «З етнічного погляду липовани є росіянами, але конфесійно православними старого обряду. Це архаїчне, самобутнє православ’я. Єдина відмінність від решти православ’я – це не тільки календар, тобто юліанський, григоріанський, новий – старий. Є також деякі культові відмінності. Сьогодні традиції все ще дотримуються в досить великій мірі. Святкування дещо відрізняються, наприклад, Різдво і Новий рік святкують скоріше в родинному колі, в невеликих, нечисленних громадах. Святвечір – це тихий вечір без розваг. На Святвечір наймолодші діти, молодь колядують. У перший день Нового року, колядують найменші діти. Тут є багато спільного з румунським «Плугушором». Є така колядка, що починається словами: «Бог по полю ходив», не дуже вдалий переклад, це дослівний переклад, але колядка знаменує перехід до Нового року. Колядники віншують нового року і нової удачі, нового шансу!»
Ми запитали Павла Кондрата, чи є якісь особливі страви, покликані принести нову удачу, що міститься в цій колядці: «Не особливо, але якось слова з колядки теж зустрічаються на святковому столі. Я б згадав про пиріг, свого роду десерт, схожий за формою на «горішок», але без крему. Смачне, просте тісто».
Крім традиції, ці старовинні святкування стали гарною причиною для любителів розваг інших віросповідань продовжити веселощі. Ми запитали Павла Кондрата про те, які спокуси чекають на туристів: «Традиційна місцева рибна гастрономія і, звичайно, під час зимових свят, в пропозиції місцевих пансіонатів, ми також маємо традиційні страви зі свинини (голубці, холодець), з риби, рибний борщ є зіркою, він не може бути відсутнім на жодній трапезі, а потім інші рибні страви: рибні закуски, копчена риба, ікра, різні види маринованої риби, рибні фрикадельки.»
В українській громаді на півночі Румунії, наприклад, господині готують 12 пісних страв на Святвечір, використовуючи гриби, квасолю, пшеничне борошно, кукурудзяне борошно, картоплю та мариновану капусту. Щоб мати ті 12 страв, з одного і того ж інгредієнта готується кілька страв. Однією з особливих страв є вареники з білого борошна із джемом, волоськими горіхами або маринованою капустою за смаком. Суп з квашеної капусти та голубці з кукурудзяною крупою також є обов’язковими в будь-якій родині.
Різдвяний стіл українців Марамуреша має обов’язково дев’ять страв, які символізують багатство року. Найважливішою стравою є «греблянка» – страва з грибів, приготована на капустяному соку. Обов’язковими також є варена пшениця, символ багатих врожаїв, і риба. Ще один звичай, характерний для марамороських українців, полягає в тому, що ніжки столу були зв’язані ланцюгом, який залишається таким до Водохреща за старим стилем, оскільки вважається, що це збереже добро в домі. Традиційні українські різдвяні десерти – це варена пшениця з волоськими горіхами або маком, підсолоджена медом, а також пампухи з повидлом.
Що стосується сербської громади в Банаті (захід), то вони зустрічають Різдво з рибними стравами, смаженим на рожні молочним поросям і пирогом, який називається чесніца, з великою кількістю волоських горіхів і меду, щоб наступний рік був солодким і лагідним. Перед випіканням цього пирога в нього кладуть дві монети, вірячи, що той, хто їх знайде, матиме удачу цілий рік.
