Tag: новини

  • 26 липня 2022 року

    СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Уряд Румунії звернувся до Європейської комісії з проханням схвалити фінансування у розмірі від 70% до
    85% прямих платежів для екологічних заходів передбачених Національною програмою розвитку сільських районів
    на 2014-2022 роки, щоб допомогти фермерам, які постраждали від посухи. Крім
    того, виконавча влада хоче надати допомогу в розмірі 51,6 мільйона євро, у тому
    числі 25,5 мільйонів євро з європейських фондів, а решта з національного
    бюджету, власникам садів і виноградників, а також тваринникам, свинарям та птахівникам. Згідно з даними Міністерства сільського господарства, посуха наразі
    поставила під загрозу майже 107 тисяч гектарів сільськогосподарських культур у 20 повітах Румунії.

    ГАЗ – Держави-члени Європейського Союзу схвалили у
    вівторок план узгодженого скорочення споживання газу, щоб зменшити залежність
    від Москви, – оголосило чеське головування в Раді ЄС. Угода була укладена після того, як кілька країн ЄС протестували
    проти глобальної цілі щодо скорочення споживання природного газу на 15%
    порівняно із середнім споживанням за останні п’ять років, чого вимагає
    Європейська комісія на період з 1 серпня 2022 року по 31 березня 2023 року.
    Незважаючи на те, що ця мета зберігається, новий документ передбачає, що
    країни-члени зроблять «усе можливе» для досягнення цієї мети щодо скорочення
    споживання газу, скорочення, яке наразі є добровільним. Європа вже стикається зі зменшенням поставок
    з Росії, а «Газпром» оголосив про подальше скорочення потоку через газопровід
    Nord Stream 1. Росію звинуватили у використанні енергії як зброї, а Європейська
    комісія попередила про можливе повне припинення поставок газу.

    УРЯД – Румунські побутові споживачі, малі та середні підприємства, соціальні служби та промисловість не постраждають від можливих додаткових заходів щодо скорочення споживання природного газу, – повідомляє румунський уряд. Запаси газу в країні становлять 55%, тобто вище обов’язкового рівня 46%, встановленого на 1 серпня 2022 року. Зберігаючи цей прискорений темп, ми зможемо досягти потужності сховищ щонайменше на 80% до 1 листопада, – написали представники уряду у вівторок у пості в соцмережі. Уряд вважає, що наявність внутрішніх джерел природного газу та профіль споживання країни у співвідношенні з урядовим пакетом із захисту громадян та економіки є елементами, які гарантують забезпечення необхідного споживання на майбутню зиму.

    БІЖЕНЦІ – У вівторок був оприлюднений національний план заходів щодо інтеграції українських біженців у Румунії на середньо- та довгострокову перспективи. Румунська влада заявляє, що ніяких особливих привілеїв не буде, але вони отримають підтримку, щоб у найкоротший термін стати незалежними. У плані також йдеться про безпеку біженців із сусідньої країни. Румунія є першою країною в Європейському Союзі, яка має середньо- та довгострокове бачення та план щодо інтеграції українських біженців – також уточнює румунська влада. Остання офіційна статистика свідчить, що наразі в Румунії перебуває майже 100 тисяч українських біженців.

    ДИПЛОМАТІЯ – Румунія
    є основним постачальником пшениці до Йорданії, – заявив у вівторок міністр закордонних справ
    Богдан Ауреску під час спільної прес-конференції з міністром
    закордонних справ та у справах експатріантів Йорданського Хашимітського Королівства Айманом Ас-Сафаді, який перебував у вівторок з візитом у Бухаресті. «Дякуємо за послідовність постачання пшениці в Йорданію. За це я вам дякую, – сказав йорданський чиновник. З іншого боку, глава
    румунської дипломатії сказав, що
    «Йорданське Хашимітське Королівство залишається опорою регіональної
    стабільності і, таким чином, є справжнім партнером для миру та стабільності на
    Близькому Сході». Стосовно Близькосхідного мирного процесу Айман Сафаді додав,
    що «Румунія, як і Йорданія, поділяє те саме бачення щодо вирішення проблеми
    двох держав, Палестини та Ізраїлю». Міністри підписали Протокол про внесення
    змін до міжурядової програми співробітництва у сфері культури, освіти, туризму
    та засобів масової інформації на 2019-2024 роки.

    МВФ – Міжнародний валютний фонд (МВФ) знову переглянув у бік зниження з 3,6% до 3,2% свої оцінки щодо зростання світової економіки для цього року, – попереджаючи, що ризики, пов’язані з високою інфляцією та війною в Україні, починають матеріалізуватися. Водночас, фінансова установа переглянула свої оцінки щодо Європи, що розвивається, регіону, який включає також Румунію, який зафіксує скорочення на 1,4% цього року та зростання лише на 0,9% наступного року. Нагадаємо, у квітні Міжнародний валютний фонд прогнозував зростання румунської економіки на 2,2% у 2022 році та 3,4% у 2023 році.

    ПЕРЕГОВОРИ – Міністр енергетики Румунії Вірджіл Попеску перебуває в США, де проводить переговори, спрямовані на розвиток цивільної ядерної програми та зміцнення стратегічного партнерства в галузі енергетики. У дописі у Facebook він пише, що мав дуже добрий діалог у Вашингтоні з представниками американських і канадських компаній, які є частиною проєкту, що передбачає будівництво третього та четвертого блоків на АЕС Чернаводе (південний схід). Крім того, у вівторок Вірджіл Попеску висловив свою впевненість, що до кінця року Румунія завершить етап фінансування цих реакторів за підтримки EximBank. Голова EximBank підтвердив своє бажання підтримати стратегічні інвестиції в розвиток цивільної ядерної програми в Румунії та забезпечити фінансування.

    КОРОНАВІРУС – У Румунії продовжує
    зростати кількість випадків COVID-19. За останню добу в країні було зареєстровано понад 12.350 нових випадків зараження коронавірусом, – повідомляє румунська влада. Це найбільша кількість за останні п’ять місяців.
    Водночас повідомлялося про 32 летальних
    випадків.
    Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла заявив, що наступного тижня може
    бути 70.000
    випадків, тобто 10.000
    випадків на день. Лікарні набагато менше завантажені, ніж під час попередніх
    хвиль, – додав
    він. Наразі у спеціалізованих медичних закладах кількість госпіталізованих у
    відділення з COVID-19 становить понад 3.440
    осіб. Також у реанімації перебуває 215 пацієнтів.

    ПЕРЕПИС – Понад 90% населення Румунії, приблизно
    19 мільйонів жителів пройшли
    рецензування, – повідомляє
    Національний інститут статистики. Речник установи Володимир Александреску заявив
    для Радіо Румунія, що на першому етапі перепису населення, а саме саморецензування, рівень участі в сільській
    місцевості був вищим, ніж у містах. До 31 липня, коли закінчиться збір даних, в
    країні працює 700 пунктів збирання
    даних ,
    з яких 80 знаходяться в Бухаресті. Адреси центрів можна знайти на сайті
    recensamantromania.ro.

  • 25 липня 2022 року

    ПОСУХА – Загальна
    площа, що постраждала від посухи, становить 106.389 га, згідно з даними, наданими на
    даний момент 20 повітами, – повідомляє Міністерство сільського
    господарства Румунії. У
    повітах Телеорман, Олт і Долж на півдні Румунії більше немає води для зрошення
    через падіння рівня води в Дунаї, – оголосив
    міністр сільського господарства Петре Дая.
    На зрошуваних площах стан рослинності добрий, посіви не постраждали. У цьому
    контексті Петре Дая
    стверджує, що влада прискорює інвестиційні роботи з відновлення національної
    зрошувальної системи, а також систем, які мають передавати воду з Дунаю до
    насосних станцій. Нещодавно міністр уточнив, що зараз оголошення стихійного
    лиха через посуху ґрунту не вимагається.

    ПЕРЕГОВОРИ – Державний секретар Румунії зі стратегічних питань Юліан Фота в
    понеділок провів переговори в Бухаресті із заступником заступника міністра
    національної безпеки США Келлі Енн Буррієсі, яка перебуває у регіональному турі
    по Європі. Пізніше американського чиновника прийняв міністр закордонних справ
    Румунії Богдан Ауреску. Переговори були зосереджені на участі Румунії в
    Програмі безвізового режиму та способах посилення двосторонньої співпраці з
    цією метою. Богдан Ауреску повторив, що включення Румунії до програми
    безвізового режиму є головною політичною метою для Бухареста та темою, яка
    особливо цікавить румунську громадськість. Він також наголосив на важливості
    успішного проведення спільної інформаційної кампанії та висловив повну готовність
    Румунії співпрацювати зі США, щоб допомогти зменшити відсоток відмов у видачі
    віз.

    КОРОНАВІРУС – У Румунії зростає кількість заражень коронавірусом. У понеділок було зареєстровано майже 5.000 нових випадків за останню добу. Найбільше випадків в Бухаресті, потім у повітах Клуж, Ілфов, Констанца, Брашов.
    Госпіталізовано майже 3400 хворих на коронавірус,з них
    204 в реанімації, більшість невакциновані. Також було зареєстровано п’ять летальних випадків.

    ПРАЦІВНИКИ
    Відповідно до опитування, опублікованого
    онлайн-платформою для працевлаштування, п’ять із десяти румунських працівників
    змінили роботу за останні два роки. Багато активних кандидатів хочуть, щоб їхня
    нова робота була менш напруженою та приносила більше винагороди. Четверо з
    десяти осіб,
    які змінили роботу, були мотивовані більш високою зарплатою, 27% були змушені
    залишити компанію на тлі хвилі звільнень, а для 3% причина була пов’язана з
    відмовою роботодавця дозволити працювати дистанційно. На даний час 35%
    опитаних шукають нову роботу та лише
    21% повністю задоволені нинішньою
    роботою.
    Підсумовуючи, румуни, які шукають нову роботу, хочуть вищу зарплату, можливість
    працювати дистанційно,
    додаткові переваги або можливість переїзду за кордон.

    ЕНЕРГЕТИКА – У наступний період у Румунії
    буде встановлено виробничі потужності понад 3.500 мегават відновлюваної енергії. Йде мова про сонячні електростанції з
    фото електричними панелями, та про вітрові
    турбіни, згідно з даними консалтингової компанії в цьому секторі. Майже 700 проєктів було подано на платформу, доступну через
    Національну програму відновлення та стійкості. Генеральний секретар
    роботодавців у секторі відновлюваної енергетики Міхай Вершеску заявив, що
    інвестиції в цей сектор необхідні, але бізнесмени були досить неохочі через
    численні законодавчі зміни. Він зазначив, що джерела фінансування існують, але
    потрібні також закони, які б забезпечували передбачуваність.

    ЗАСУДЖЕННЯ
    Колишній голова Національної компанії медичного
    страхування РумуніїЛучіан
    Дуце був остаточно засуджений у понеділок Апеляційним судом Бухареста до 6
    років ув’язнення. Національне антикорупційне
    управління звинувачує його в отриманні хабара в розмірі 6,3
    мільйона євро в обмін на укладання державного контракту з двома компаніями, що
    займаються програмним забезпеченням. Апеляційний трибунал Бухареста залишив у силі вирок,
    винесений судом Бухареста в листопаді 2020 року. Суд також підтвердив рішення трибуналу щодо конфіскації 6,3 млн
    євро у Лучіана Дуце.

    ТЕНІС –
    Румунська тенісистка Ірина Бегу виграла тенісний турнір у Палермо після перемоги над італійкою Лучією Бронзетті з рахунком 6-2, 6-2. 31-річна
    румунська спортсменка займає 45-е місце у світовому тенісному рейтингу. Дотепер Ірина Спирля була єдиною румункою, яка виграла титул в Палермо в індивідуальних змаганнях у 1994 та
    1995 роках.

  • 23 липня 2022 року

    УКРАЇНА – Верховний представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель рішуче засудив у суботу напад Росії на український порт Одеса та розкритикував Москву за агресію проти важливого місця для експорту зерна, через день після підписання угоди про розблокування експорту українського зерна. «Удар по ключового місця для експорту українського зерна, через день після підписання Стамбульських угод, є вкрай осудним і ще раз демонструє повне ігнорування Росією міжнародного права та зобов’язань», – написав Жозеп Боррель у Twitter. Своєю чергою Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш рішуче засудив ракетний обстріл українського порту Одеса в суботу, – повідомляють AFP і Reuters. Українська влада повідомила в суботу про російський напад на торговий порт Одеси, який є ключовим пунктом для експорту зерна через Чорне море. Стамбульська угода, укладена під егідою Туреччини та ООН, передбачає створення морського коридору з метою пом’якшення продовольчої кризи, спричиненої блокадою Росією українських портів у Чорному морі.

    ЛИСТ – П’ять держав-членів Європейського
    Союзу – Естонія, Латвія, Литва, Румунія та Польща – закликали Євросоюз подвоїти свої зусилля для боротьби з
    російськими перетлумаченнями та викривленнями історії в контексті агресії проти
    України. У спільному листі, цитованому агентством DPA, п’ять держав також закликали європейські інституції взяти на себе провідну
    роль у збереженні історичної пам’яті та запобіганні маніпуляції фактами. «Росія
    ніколи не засуджувала злочини радянців, а її нинішнє керівництво відкрито терпить і навіть з ентузіазмом
    підтримує свою радянську спадщину», – йдеться у листі. Порівняно зі звірствами
    нацистів, радянські злочини досі не знайшли місце у свідомості європейців», – йдеться у тому ж документі. «Без точної,
    чесної та всебічної оцінки минулого нам буде неможливо ефективно запобігати
    майбутнім злочинам на нашому континенті чи розслідувати нинішні злочини в
    Україні», – йдеться у листі, підписаному лідерами п’яти держав.

    НАВЧАННЯ – Військово-морські сили Румунії беруть участь з
    трьома військовими кораблями з 14 по 25 липня в багатонаціональних навчаннях «Breeze 22», організованих і очолюваних
    Військово-морськими силами Болгарії, які проходять в територіальних водах
    сусідньої країни, в міжнародних водах Чорного моря і в болгарському порту
    Бургас. У цьогорічнихнавчаннях «Breeze 22» беруть участь військові та штабні офіцери
    Албанії, Бельгії, Франції, Грузії, Греції, Італії, Латвії, Польщі, Туреччини та
    Сполучених Штатів Америки. Основною метою навчання
    є консолідація оперативної сумісності на тактичному рівні між
    військово-морським персоналом і підрозділами, які беруть участь, шляхом відпрацювання
    оперативних процедур для традиційних і нетрадиційних бойових дій і боротьби з
    асиметричними загрозами.

    СПЕКТОНА ПОГОДА – Хвиля
    спеки продовжується
    в Європі та спричиняє жертви. Пожежі рослинності, які спустошили
    континент останніми тижнями, знищили більшу територію ніж була спалена минулого року, – уточнює Європейська служба моніторингу атмосфери Copernicus. В Італії вогонь знищив понад 27 тисяч гектарів, у Франції
    – майже 40 тисяч, в Іспанії – близько 200 тисяч гектарів, у Румунії – 10 тисяч,
    у Португалії – понад 48 тисяч гектарів. І ця хвиля спеки продовжує спричиняти жертви, більшість з яких – люди похилого
    віку, а також активні люди, які вмирають на роботі. Серед них 58-річний румун, який помер у Мадриді на складі, де
    працював та де на момент трагедії
    всередині будівлі була температура 46 градусів.

    ПОЖЕЖИ – Пожежникам довелося погасити всього
    за останню добу 174 пожежі рослинності, які охопили майже 800 гектарів. Департамент з
    надзвичайних ситуаційзазначає, що з початку спекотної пори року пожежами охоплено 2 тисяч гектарів
    сухої рослинності та лісової підстилки. В умовах тривалої спеки понад 1500
    людей звернулися за допомогою до персоналу пунктів першої медичної допомоги та
    гідратації, відкритих у повітах. Департамент з надзвичайних ситуацій також виконував місії з транспортування води
    до постраждалих регіонів.

    КОРОНАВІРУС – За останню добу в Румунії було зареєстровано майже 7.400 нових
    випадків коронавірусу, післяпроведення
    24.400 тестів, – повідомила румунська влада в п’ятницю. Найбільше постраждали Бухарест та
    повіти Сібіу, Тіміш та Ільфов. По всій країні госпіталізовано понад 2745
    хворих на коронавірус, на 109 більше ніж попереднього дня. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 170
    хворих на коронавірус. Також було зареєстровано 10 летальних
    випадків за
    останню добу. Що стосується імунізації, ВООЗ стверджує,
    що для припинення інфекцій необхідно виробляти нові вакцини. За даними
    ВООЗ, вакцини врятували мільйони людських життів, але вони не
    змогли суттєво зменшити передачу вірусу. ВООЗ закликає дослідників розробити
    нові вакцини, які мають зменшити кількість інфекцій. Інакше завжди існуватиме
    ризик розвитку стійких до вакцин варіантів вірусу.

    ВІСПА – Всесвітня організація
    охорони здоров’я оголосила у суботу спалах мавпячої віспи глобальною
    надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я, після того, як у 75 країнах уже було
    зареєстровано приблизно 16.000
    випадків, у тому числі п’ять смертельних випадків, багато з них у Європі, де
    хвороба не була ендемічною, – повідомляє
    EFE. Відповідне рішення було ухвалено за результатами другого засідання
    надзвичайного комітету ВООЗ із
    цього вірусу. Генеральний директор організації Тедрос Гебреїсусзазначив, що комітет із надзвичайних ситуацій
    не досяг єдиної позиції щодо того, чи слід класифікувати спалах мавпячої віспи
    як глобальну надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я. Однак генеральний директор вирішив оголосити найвищий рівень тривоги через збільшення числа випадків захворювання в усьому
    світі.

  • 21 липня 2022 року

    ЗАХОДИ – Румунська влада прийняла низку заходів, які діють цього літа, у
    періоди, коли видаються попередження
    про спекотну погоду. Від сьогодні
    запрацює кризова група,
    будуть встановлені пункти надання
    першої
    медичної допомоги, забезпечені питною водою,
    систематично інформуватимуть населення, влада координуватиме з громадськими
    організаціями першочергову допомогу незахищеним верствам населення. Державний
    секретар Міністерства внутрішніх справ Раєд
    Арафат говорив про заборону використання відкритого вогню для спалювання стерні
    та сухої рослинності, а також про моніторинг лісових масивів, особливо тих, які
    відвідують туристи. Влада рекомендує уникати подорожей або робити перерви у приміщеннях з
    кондиціонером, особливо людям, які страждають певними захворюваннями, і людям
    похилого віку. Зі свого боку, міністр навколишнього середовища Танцос Барна зазначив, що в нинішніх умовах
    посухи, люди марнотратно поливають сади питною водою, стверджуючи, що деякі
    місцеві органи влади повинні будуть ввести обмеження в цьому сенсі. Міністр транспорту Сорін Гріндяну каже, що Румунська залізниця може зменшити під час спекотної погоди кількість людей у ​​поїздах
    без кондиціонерів. У окремих повітах були введені тимчасові обмеження руху для транспортних засобів у понад 7,5 тонн.

    БЮДЖЕТ- Прем’єр-міністр Ніколає Чуке оголосив у четвер, що коригування бюджету буде здійснено в першій частині серпня, зазначивши, що є зобов’язання, які
    необхідно виконати, а саме 10% скорочення витрат на товари та послуги в кожному
    міністерстві. Він додав, що також має бути забезпечена реалізація програми «Підтримка Румунії». У цьому контексті Національна комісія з питань стратегії та прогнозу представила в четвер нові оцінки щодо економіки. Прогнозується торговельний дефіцит у 32,3 мільярда євро, тобто більший імпорт. Що стосується
    інфляції на кінець року, Єврокомісія прогнозує 12,9%. Середній очікуваний обмінний курс
    становить 4,95 лей за євро, а зарплати
    зменшаться на 1,2% – також прогнозує Єврокомісія.

    ВІЗИТ – Міністр закордонних справ Румунії
    Богдан Ауреску прийняв у четвер у Бухаресті Франка Розе,
    заступника головного адміністратора Національного управління ядерної безпеки
    Сполучених Штатів Америки та
    колишнього головного учасника переговорів між Румунією та США щодо розміщення американської системи протиракетної оборони в
    Румунії в 2011 році. Згідно з прес-релізом МЗС, обидва посадовці
    провели обмін думками щодо безпекової кризи, спричиненої незаконною,
    невиправданою та неспровокованою агресією Російської Федерації проти України.
    Водночас Богдан Ауреску подякував за американську військову присутність у
    Румунії, посилену після початку російської агресії, відповідно за заяву в
    Мадриді президента США Джо Байдена щодо її збільшення. Румунський міністр підкреслив роль Бухареста
    в наданні гуманітарної допомоги Україні та українським біженцям, а також у
    сприянні експорту зерна з України в інші частини світу. Представник США високо
    оцінив зусилля Румунії щодо підтримки України та пом’якшення глобальних
    наслідків російського вторгнення.

    ПЕРЕГОВОРИ – Міністр національної оборони Румунії Васіле Динку прийняв у
    четвер у Бухаресті голову Комісії з питань оборони Національних зборів Франції
    Томаса Гасіллу. Переговори були зосереджені на перспективах зміцнення співпраці
    в рамках НАТО, ЄС та на двосторонньому рівні, з наголосом на рішеннях саміту
    НАТО в Мадриді, відносинах у контексті стратегічного партнерства між двома
    країнами, внеску Франції у зусилля зі стримування та оборони на Східному фланзі.
    Румунський чиновник висловив подяку за роль Франції, як рамкової нації, щодо консолідації
    Групи захисту колективної оборони, аж до рівня бригади, залежно від розвитку
    ситуації з безпекою, – йдеться у
    прес-релізі президента Франції Еммануеля Макрона.


    ПРОТЕСТ

    Профспілковці національної
    Авіатранспортної компанії TAROM організували в
    четвер протягом години мітинг протесту перед осідком компанії в Отопені, поблизу Бухареста. Вони незадоволені тим, що
    керівництво компанії не погоджується з підвищенням зарплат. Працівники кажуть, що хочуть гідної
    зарплати, та що під
    час переговорів довкола колективного
    трудового договору, керівництво компанії ставилося до них зверхньо. Вони вимагають
    збільшення заробітної плати на 35% відсотків. Окремі співробітники будуть звільнені
    найближчими днями, оскільки вони не взяли відповідні оцінки під час оцінювання.

    КОРОНАВІРУС – У
    четвер румунська влада
    оголосила про 7.129
    нових випадків зараження SARS-CoV-2 за останню добу, більше порівняно
    з попереднім днем. Найбільше заражень було зафіксовано в Бухаресті, Клужі (центр) та Констанці (південний схід). Таким чином,
    загальна кількість випадків Covid-19
    наближається до трьох мільйонів з початку пандемії. У спеціалізованих медичних закладах госпіталізовано майже 2,5 тисячі
    людей із COVID-19. З них 155 знаходяться в реанімації. За останню добу було зареєстровано три
    випадки смерті. Від початку
    пандемії в Румунії померли майже 66 тисяч людей від коронавірусу.

    ПОЖЕЖІ – Іспанія найбільше
    постраждала від хвилі спеки, яка вразила південну та західну Європу.
    Повідомляється про майже 700 смертей через спеку. Також горять десятки гектарів лісу, а вітер ускладнює
    роботу пожежників. Найбільша в історії пожежа в Заморі
    в громаді Кастиліявсе
    ще триває, особливо через вітер. У Франції регіон Жиронда (південний захід)
    також постраждав від хвилі спеки, понад 200 км² землі було знищено пожежами. У
    Португалії влада продовжила режим надзвичайної
    ситуації,
    оскільки температура знову підвищується. Близько 900 пожежників борються з
    вогнем у Віла-Реал на півночі країни, де 2 осіб вже загинули. Усе це після того, як
    температура знову підскочила до 40 градусів. Греція також зіткнеться з
    температурами понад 40 градусів у найближчі дні, особливо на заході країни.

  • 20 липня 2022 року

    ПОСУХА – Румунський уряд цими днями розглядає проблему
    посухи та заходи, які необхідно вжити для підтримки сільського господарства. У
    вівторок прем’єр-міністр Ніколає Чуке закликав до швидкого втручання, щоб
    якомога швидше допомогти фермерам. Серед пріоритетів уряду фігурує також
    відновлення зрошувальних систем. Глава румунського
    уряду пообіцяв вчасно забезпечити всі субведії та кошти,
    виділені ЄС та державним бюджетом.


    НАТО – Парламент Румунії провів у середу позачергову
    сесію, на якій ратифікував приєднання Швеції та Фінляндії до
    Північноатлантичного альянсу.Документи були підписані 5 липня в Брюсселі.
    Бажання Швеції та Фінляндії приєднатися до Північноатлантичного альянсу виникає
    на тлі занепокоєння безпекою через вторгнення Росії в Україну. Документи
    були підписані 5 липня в Брюсселі. Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску поінформував
    своїх фінських і шведських колег про ратифікацію. Під час телефонної розмови зі
    своїм фінським колегою Пеккою Хаавісто міністр Ауреску також порушив питання
    приєднання Румунії до Шенгенської зони, що є пріоритетною метою для Бухареста.
    Міністр закордонних справ Фінляндії з цього приводу висловив повну та безумовну
    підтримку його країни вступу Румунії до Шенгенської зони.


    ПОЖЕЖНИКИ – 28
    румунських пожежників беруть участь у рамках європейської багатонаціональної
    програми щодо гасіння пожеж рослинності поблизу грецької столиці.
    Згідно з кореспондентом Радіо Румунія, жертв та постраждалих немає, але десятки
    будинків і магазинів були спалені або пошкоджені. Пожежа рослинності спалахнула у
    вівторок вдень на горі Пентелі, на північному сході столиці, звідки три роки
    тому почалася катастрофічна пожежа в Маті, яка призвела до загибелі 102 людей.
    Усі передмістя в регіоні були евакуйовані, рух транспорту припинено. У регіоні працюють
    близько 400 пожежників. Їм допомагає армія, а також повітряні вогнегасники,
    десятки машин і сотні волонтерів.

    ВПС – Щороку 20 липня Румунія відзначає День
    ВПС, який співпадає зі
    святом Святого Іллі, покровителя пілотів. У Бухаресті близько двадцяти літаків
    ВПС Румунії, Великобританії та Італії взяли участь у військовій церемонії, а
    також вертольоти Міністерства внутрішніх справ Румунії, літак національної
    авіакомпанії TAROM і 4 вертольоти Румунського авіаційного клубу. Військові
    літаки літали й над іншими містами Румунії, щоб відзначити День
    ВПС. Нагадаємо, початок румунської авіації сягає 1910 року, коли румун Аурел
    Влайку створив перший військовий літак.

    ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська комісія пропонує план
    скорочення споживання газу в усіх державах-членах на 15%, починаючи від 1
    серпня до наступної весни. Ця пропозиція була зроблена в умовах коли Євросоюз стикається
    з ризиком подальших перебоїв у постачанні газу від Росії. Європейський план
    скорочення попиту на газ спрямований на заміну газу іншими видами палива та
    загальну економію енергії в усіх секторах. Новий регламент надасть Єврокомісії можливість
    оголосити, після консультації з державами-членами, «сповіщення Союзу» щодо
    безпеки постачання, запроваджуючи обов’язкове скорочення попиту на газ для всіх
    держав-членів. Попередження може спрацювати, коли існує значний ризик
    серйозного дефіциту газу або надзвичайно високого попиту на газ. Саме тому країни-члени
    повинні оновити свої національні плани дій з надзвичайних ситуацій до кінця
    вересня.

    УРЯД – Уряд Румунії схвалив обґрунтування закупівлі деяких найсучасніших електропоїздів з двигуном на водневих паливних елементах. Згідно прес-релізом уряду, інвестиція передбачає реалізацію пілотного проєкту щодо їх використання як екологічної альтернативи транспорту з дизельною тягою на ще неелектрифікованих лініях. Переваги полягають у економії часу для пасажирів, зниженні витрат на експлуатацію транспортних засобів, зниженні витрат на технічне обслуговування та економії для операторів залізничного пасажирського транспорту, зменшенні аварій та викидів парникових газів. Проєкт має фінансування у понад 862 мільйони леїв (близько 175 мільйонів євро) – реалізований за рахунок коштів від Національного плану відновлення та стійкості та від державного бюджету – для закупівлі 12 таких поїздів, які знаходяться в обігу або тестуються лише в трьох країнах ЄС.


    АВТО – Відповідно до даних, опублікованих у четвер Європейською асоціацією виробників автомобілів, у Румунії знову спостерігається найбільше зростання продажів електромобілів у регіоні. У період з квітня по червень 2022 року продажі електромобілів в Європейському Союзі зросли на 11,1% до 233.413 одиниць. Багато європейських ринків зафіксували зростання у понад 100%, але Румунія мала найсильніший відсоток зростання – 412,4%. Частка акумуляторних автомобілів в ЄС досягла 9,9% реєстрацій у другому кварталі цього року від 7,5% за той же період минулого року.

    СПОРТ – У середу президент Клаус Йоганніс нагородив плавця Давіда Поповічі та тренера Адріана Редулеску. Глава румунської держави нагородив Давіда Поповічі національним орденом «Зірка Румунії», а його тренера – національним орденом «За заслуги». Рішення про нагороду було прийнято після результатів, отриманих на Чемпіонаті світу з плавання в Будапешті (18 червня – 3 липня), де Давід Поповічі (17 років) став дворазовим чемпіоном світу серед дорослих на дистанціях 100 і 200 метрів вільним стилем.

  • 19 липня 2022 року

    ПЕРЕГОВОРИ – Президент Румунії Клаус
    Йоганніс у вівторок у Бухаресті провів переговори зі своїм палестинським
    колегою Махмудом Аббасом, який перебував з офіційним візитом у Румунії на
    запрошення глави румунської держави.
    Як повідомили в Адміністрації президента, під час переговорів йшлося про
    можливості розвитку двостороннього співробітництва та обмін думками щодо
    розвитку подій на Близькому Сході, зокрема Мирного процесу, та наслідків російської
    агресії в Україні. У вівторок президента Палестини Махмуда Аббаса також прийняв
    прем’єр-міністр Ніколає Чуке. У Румунії були підписані двосторонні
    румунсько-палестинські угоди в галузі освіти, а також про співпрацю в
    запобіганні та боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом та іншими
    злочинами.

    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ
    Румунії Бодган Ауреску зустрівся в понеділок у Брюсселі зі своїм грецьким
    колегою Нікосом Дендіасом в
    рамках Ради
    ЄС із закордонних справ. З цієї нагоди
    міністр закордонних справ Греції подякував Румунії за підтримку, надану румунськими
    пожежними у боротьбі з лісовими пожежами в Греції. Під час переговорів також
    йшлося про ситуацію в Україні та її наслідки на регіональному та європейському
    рівнях. Також була відмічена важливість
    забезпечення енергетичної безпеки, сфери, де Румунія та Греція мають подібні погляди, – йдеться у заяві румунської дипломатії. Міністр Богдан Ауреску також привітав зміцнення
    діалогу та двостороннього співробітництва в цій галузі, згадавши нещодавнє
    відкриття газового інтерконектору між двома країнами, важливого в процесі
    зміцнення енергетичної безпеки країн регіону.

    ВІЗИТ – У вівторок прем’єр-міністр Ніколає Чуке зустрівся
    з міністром закордонних справ і оборони Ірландії Саймоном Ковені, який перебував з візитом у Румунії. Згідно із прес-релізом уряду, офіційні особи обговорили
    двостороннє співробітництво, ситуацію у Східній Європі, співпрацю в рамках
    європейського порядку денного, вирішення таких питань, як енергетика та
    розширення ЄС. На тлі високої оцінки ролі румунської громади в Ірландії, прем’єр-міністр Ніколає Чуке подякував владі цієї країни за
    відкритість тазаходи, прийняті для пристосування румунів, які зараз роблять внесок у розвиток
    ірландського суспільства та економіки.

    УКРАЇНА – Президент Росії
    Володимир Путін та президент
    Туреччини Реджеп Таїп Ердоган взяли участь
    сьогодні у саміті в Тегерані разом зі своїм
    іранським колегою Ібрагімом Раїсі. Як повідомляє BBC, після введених Заходом
    санкцій,
    Путін скористається цією можливістю, щоб довести, що у Москви все ще є сильні
    союзники. Путін також провів окремі зустрічі
    з лідерами двох держав. Туреччина домовилася з Росією та Україною про
    розблокування експорту українського
    зерна через Чорне море, в той
    час як Іран та Росія шукають нові торговельні шляхи в
    обхід санкцій, – також
    зазначає ВВС. Тим часом в Україні російські війська продовжували обстріли
    Нікополя, здійснивши десятки атак протягом ночі. Кілька людей, у тому числі
    дитина, отримали поранення після обстрілу Одеси російськими ракетами.


    ЄС – Європейський Союз у вівторок розпочав переговори про
    вступ Албанії та Північної Македонії до ЄС, – оголосила голова Європейської
    комісії Урсула фон дер Ляєн. 27 держав-членів ЄС у понеділок ввечері оголосили
    про відкриття переговорів про вступ Албанії та Північної Македонії після
    підписання протоколу між Скоп’є та Софією, що усуває останні перешкоди.
    Північна Македонія є кандидатом з 2005 року, а Албанія – з 2014 року.

    ГАЗ – Румунія могла б покрити своє споживання
    газу цієї зими з внутрішніх джерел, не вдаючись до імпорту, – заявив колишній президент Національного
    органу з регулювання енергетики Ніколає Гаврілець. За його словами, Румунія також могла б
    допомогти іншим державам Союзу отримати газ, але через систему компенсацій, а не
    безкоштовно. Заява «Газпрому», який оголосив
    форс-мажорну
    ситуацію щодо поставок газу в Європу у випадку принаймні одного великого покупця, викликає побоювання повного скорочення поставок російського газу.

    УЧНІ – Румунські учні посіли 3 місце на Міжнародній олімпіаді з географії, після Сінгапуру та Литви. У цьому міжнародному конкурсі взяли участь 209 учнів із 54 країн. Успіхи з географії доповнюють чудові результати, отримані румунськими учнями на Міжнародних олімпіадах з фізики та математики, а саме 2 місце у світі на фізичній олімпіаді, організованій Швейцарією онлайн, перше місце в європейському конкурсі з математики та 5 місце у світі на Міжнародній олімпіаді з математики в Осло, яка об’єднала учасників зі 105 країн.

  • 18 липня 2022 року


    ПОСУХА – Цього тижня уряд Румунії починає розробку довгострокової
    стратегії боротьби з посухою в контексті негативного впливу зміни клімату на
    сільськогосподарські культури. Румунська виконавча влада хоче використати
    європейські кошти та гроші від державного бюджету для розвитку зрошувальної
    системи та підтримки фермерів, які постраждали від посухи. Прем’єр-міністр
    Румунії Ніколає Чуке оголосив про створення міжміністерської комісії, яка має
    розпочати роботу цього тижня.

    УКРАЇНА – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску взяв участь у понеділок разом зі своїми колегами інших держав-членів Європейського Союзу в засіданні Ради закордонних справ, яка відбулася в Брюсселі. На порядку денному зустрічі були дискусії щодо агресії Росії проти України. Згідно з прес-релізом Міністерства закордонних справ Румунії, глава румунської дипломатії закликав Україну продовжувати шлях реформ, але наголосив на складному контексті, в якому вони повинні здійснюватися, через агресію Росії. Він також виступив за посилення режиму санкцій проти Росії, а також за підтримку України з боку ЄС, у тому числі шляхом виділення нового фінансового траншу від Європейського фонду миру. У контексті продовольчої кризи, спричиненої агресією Росії, Богдан Ауреску уточнив, що наразі транзитом через Румунію пройшло приблизно 2,7 млн ​​тонн українських зернових, що становить близько половини загальної кількості зернових, експортованих Україною. Він також закликав до посилення підтримки ЄС Республіки Молдова, держав Південного Кавказу та Центральної Азії, регіонів, особливо вразливих до дій Російської Федерації.

    БІЖЕНЦІ – За даними Генерального інспекторату прикордонної
    поліції Румунії, понад 153.000 осіб перетнули румунські прикордонні пункти,з них близько 11 тисяч громадян України. Від початку війни в сусідній Україні приблизно 1,6 мільйона громадян України
    в’їхали в Румунію, переважна більшість з них лише транзитом.


    ПЕРЕГОВОРИ – Прем’єр-міністр Ніколає Чуке
    прийняв у понеділок посла Японії в Румунії Хіроші Уеду. Згідно з прес-релізом уряду
    були обговорені фундаментальні питання двосторонніх відносин, японська сторона
    наголосила на важливості оновлення майбутніх рамків румунсько-японського
    стратегічного партнерства в контексті російського вторгнення в Україну та з
    огляду на пряму зацікавленість Японії в регіоні, на підтримку гуманітарної
    допомоги Україні та сусіднім державам, особливо Румунії та Польщі. Що
    стосується двосторонніх проєктів були оюговорені такі цілі, як будівництво
    мосту з Бреїле через Дунай, який має бути завершений до кінця року, та лінії
    метро, ​​яка буде запущена найближчим часом з японською підтримкою. Прем’єр-міністр
    Румунії знову висловив співчуття рідним та всьому японському народу у зв’язку з
    убивством колишнього прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе.




    ВІЗИТ – Президент Палестини Махмуд Аббас відвідає Румунію з
    офіційним візитом у вівторок на запрошення президента Клауса Йоганніса. Обидва
    лідери оцінять можливості активізації та консолідації галузевих аспектів
    двосторонньої співпраці в усіх сферах спільного інтересу, з особливим наголосом
    на політичному діалозі, внутрішніх справах, освіті, економіці та торгівлі.
    Також на порядку денному зустрічі фігурують: обмін подіями регіонального значення на Близькому
    Сході, стан і перспективи Мирного процесу, безпекова ситуація та наслідки
    російської агресії в Україні, – йдеться в прес-релізі Адміністрації президента Румунії.

    КОРОНАВІРУС У Румунії за останню добу було зареєстровано 3.288 нових випадків інфікування коронавірусом,
    на 1.123 більше, ніж попередньої доби. У медичних закладах
    кількість госпіталізованих у відділеннях з COVID-19 становить близько 2.132 особи, що на 237 осіб більше, ніж попередньої доби.
    Також
    у реанімації перебуває 115
    пацієнтів. З початку пандемії і до цього часу з діагнозом COVID-19 померли
    понад 65.815
    людей.

    КОРУПЦІЯ – У червні 2022 року 27 обвинувачених були
    остаточно засуджені у справах, які розслідує Національне антикорупційне
    управління, – йдеться
    в прес-релізі установи.
    Їх звинуватили в корупції, зловживанні впливом, шахрайстві з європейськими
    фондами. Серед засуджених до ув’язнення:
    мер міста, двоє поліцейських, два командири авіації, два директори місцевих
    державних установ і радник міністра, – йдеться
    в прес-релізі Національного антикорупційного управління. Вироки, призначені 27
    обвинуваченим, коливають від
    9 років ув’язнення до кримінальних штрафів у розмірі 1500 євро.




    ОЛІМПІЙСЬКІ ЗМАГАННЯ – Румунські учні виграли чотири золоті медалі та одну срібну на
    Олімпійських змаганнях з фізики, які організувала Швейцарія в режимі онлайн. Взяли
    участь близько 369 учнів. Румунські учні посіли друге місце у світовому
    рейтингу разом із Південною Кореєю. Китайська команда посіла перше місце, а
    Сполучені Штати Америки посіли третє місце. Команда Румунії з математики посіла
    перше місце в Європі та п’яте місце у світі на Міжнародних олімпійських
    змаганнях з математики в Осло, Норвегія, здобувши дві золоті та чотири срібні
    медалі. Цей конкурс зібрав делегації зі 105 держав світу. Слід нагадати, що в
    травні румунська олімпійська група з матиматики виграла шість медалей та 1-ше
    місце на 39-ій Балканській олімпіаді матиматики, що відбулося в Агросі, Кіпр.




    РЕГБІ – Національна збірна Румунії з регбі програла
    Уругваю з рахунком 26-20 у неділю в матчі в Монтевідео. Тиждень тому Румунія
    обіграла Уругвай з рахунком 30:22. Національна збірна Румунії з регбі вже
    кваліфікувалася на Чемпіонаті світу з регбі у 2023 році, який відбудеться у
    Франції. Вона входить до групи B разом із Південною Африкою, Ірландією,
    Шотландією та командою з Азіатсько-Тихоокеанського регіону, яка пройде кваліфікацію.

  • 01 липня 2022 року

    САМІТ НАТО – Заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане заявив у п’ятницю в Констанці, на південному сході Румунії, що НАТО продовжить підтримувати Україну та що Чорноморський регіон залишається стратегічним у нинішньому військовому контексті. Він взяв участь у круглому столі «Чорноморський саміт безпеки», який співголовували міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску та американський сенатор Роджер Вікер. Мірча Джоане також зазначив, що Росія наразі є «найбільшою загрозою», і сказав, що експансія Китаю є «викликом» інтересам, цінностям і безпеці НАТО. Зі свого боку Богдан Ауреску підкреслив, що в умовах російської агресії трансатлантична координація була бездоганною і такою має залишатися. Якщо президент Путін сподівався нас розділити, він зазнав невдачі, – сказав румунський дипломат. Державний секретар Сімона Кожокару заявила, що Румунія вітає той факт, що російські війська покинули островів Зміїний, який знову під контролем України. Заступник міністра оборони України Олександр Поліщук заявив, що Росія готова піти на компроміс тоді, коли бачить, що вільний світ не тільки має засоби перемогти агресора, але й готовий діяти і воювати, а не лише говорити.Захід у місті Констанца вперше відбувається в Румунії та є першим багатостороннім діалогом у цій формулі між регіональними союзниками та партнерами на тему безпеки в Чорноморському регіоні.

    ПАЛИВО – У п’ятницю румунська влада привітала рішення
    великих мереж автозаправних станцій знизити ціни на паливо на 50 бані
    (приблизно 10 євроцентів) згідно з терміновою
    постановою уряду. Міністр енергетики Румунії Вірджіл Попеску
    подякував компаніям, які добровільно підкорилися вимогам і знизили ціни на
    насоси. У свою чергу, прем’єр-міністр Ніколає Чуке
    помітив це зниження, але він також попросив Національне управління із захисту
    прав споживачів, Податковий департамент і Раду з питань конкуренції уважно
    стежити за ситуацією на місцях, щоб забезпечити збереження нової ціни. Він
    нагадав, що згадані інституції зараз мають правову базу для втручання. У свою
    чергу перевізники виграють від схеми часткової компенсації пального. Ці заходи
    дозволили уникнути дефіциту та раціоналізації палива, як це було в інших
    країнах, Румунія зараз має одні з найнижчих цін у Європі,- також зазначив голова румунської виконавчої влади. При цьому
    станції технічного обслуговування в Румунії сьогодні вранці показали 8,7 лей
    (1,7 євро) за літр стандартного дизеля і 8,1 лей (1,6 євро) за літр бензину.

    ОСВІТА – Після етапу вирішення скарг,відсоток тих, хто склав іспит на атестат про повну загальну
    середню освітуперевищив 75%.- заявив сьогодні міністр освіти Сорін Кимпяну. Цього року було подано понад 49 тисяч оскаржень щодо отриманих
    оцінок, що менше, ніж минулого року, – повідомили представники Міністерства
    освіти. До подання оскаржень відсоток тих, хто склав іспит становив 73,3% -
    найкращий показник за останні 10 років, – сказав міністр Кимпяну. Випускники 8-х
    класів вже дізналися кінцеві результати на Загальнонаціональному іспиті. Понад 80% учнів отримали прохідну оцінку «5», що є найкращим досягненням румунської освіти
    за останні 10 років.Оцінка, отримана на
    загальнонаціональному іспиті враховується в пропорції 80% у розрахунку
    вступного балу до ліцею.

    УКРАЇНА – Україна
    почала експортувати великі обсяги електроенергії до Європейського Союзу через
    Румунію, – заявив у четвер президент України Володимир Зеленський, – повідомляє
    AFP. Він заявив, що його країна готова збільшити поставки, і підкреслив, що
    українська електроенергія може замінити значну частину російського газу, який
    споживають європейці. Україна була синхронізована з російською енергомережею до
    вторгнення Росії в Україну 24 лютого, але після цього стала автономною. У
    середині березня українську електромережу підключили до європейської. Президент
    Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своєму дописі у Twitter підкреслила, що
    відтепер Україна може експортувати електроенергію на ринок ЄС, що стане
    додатковим джерелом електроенергії для Євросоюзу вкрай необхідним доходом для
    України.

    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – Чехія почала 1 липня своє піврічне головування у Раді Європейського
    Союзу та очолюватиме її до 31 грудня.Чехія перейняла
    керівництво Радою ЄС від Франції.
    Чехія обіймає цю посаду вдруге після
    вступу до ЄС у 2004 році. Щоб відзначити передачу головування голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр
    Чехії Петр Фіала зустрілися цієї п’ятниці в замку Літомишль на схід від Праги,
    який є памятником ЮНЕСКО. Гасло
    головування – «Європа як задача» натхнене промовою колишнього президента Чехії Вацлава Гавела. Пріоритетними напрямками Чехія визначила: питання, пов’язані з
    прийомом українців, що рятуються від війни, та повоєнним відновленням України, енергетичну
    безпеку, посилення обороноздатності європейських країн та безпеки у
    кіберпросторі.

    ТЕНІС – Румунія має лише одну представницю в третьому колі турніру Великого шолома
    на Вімблдоні: Сімону Халеп (30 WTA), яка в суботу зустрінеться з польською
    Магдаленою Фреч (92 WTA). У п’ятницю Іріна Бегу покинула змагання, програвши
    латвійці Олені Остапенко, у трьох сетах.

  • 23 червня 2022 року

    ЗАСІДАННЯ – Президент Румунії Клаус
    Йоганніс бере участь в у четвер та п’ятницю у Брюсселі в засіданні лідерів
    Європейського Союзу та Західних Балкан, Європейській раді та саміті групи держав
    Єврозони в розширеному форматі. Він сказав, що учасники розуміють необхідність
    прискорення процесу інтеграції Західних Балкан. «Атмосфера була доброю, навіть
    якщо з зрозумілих причин деякі з лідерів висловили на цій зустрічі свою надію,
    розчарування, підбадьорення та багато емоцій», – сказав глава румунської
    держави після першого раунду переговорів. У другій половині дня обговорюються заявки
    Республіки Молдова, України та Грузії на отримання статусу країни-кандидата на членство в ЄС. Президент
    Клаус Йоганніс пояснив, що Румунія підтримує точку зору Єврокомісії, яка
    пропонує, щоб Україна та Республіка Молдова отримали статус країни-кандидата, а
    Грузія отримала статус, який стверджує, що її європейські прагнення
    підтримуються, але її потрібен більш помітний прогрес.

    ПАЛИВО – Урядова коаліція досягла компромісу
    щодо компенсаційних заходів стосовно цін на паливо на автозаправних станціях. Після сьогоднішнього засідання уряду, прем’єр-міністр Ніколає Чуке оголосив, що з 1 липня протягом наступних трьох
    місяців паливо подешевшає на 50 банів за літр. Половину компенсаційного пакету,
    вартість якого становить 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро), буде нести
    державний бюджет, а решту – галузеві компанії. Механізм послужить основою для
    нормативно-правового акта, який уряд схвалить наступного тижня.

    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламентарії союзу «За
    порятунок Румунії» винесли до Палати депутатів Румунії резолюцію про вотум
    недовіри чинному міністру з питань енергетики, якого звинувачують у некомпетентності. Конкретно, вони
    стверджують, що під час мандата міністра Вірджіла Попеску тарифи на енергоносії
    постійно підвищувалися. Резолюція буде обговорена в понеділок на пленарному
    засіданні Палати депутатів перед остаточним голосуванням, призначеним на
    середу.

    ПЛАВАННЯ – 17-річний румун Давид
    Попович став другим плавцем в історії, який виграв чемпіонат світу на
    дистанціях 100 та 200 м вільним стилем у тому самому етапі. Юний плавець
    завершив змагання, побивши три світові рекорди у юніорській категорії на
    Чемпіонаті плавання у Будапешті. Роберт Глінце, інший румунський плавець, у
    п’ятницю виступить у кваліфікаційному заході на дистанції 50 метрів на спині.
    Нещодавно він посів 8 місце на дистанції 100 метрів на спині.


    ВІДСТАВКА – Міністр
    сільського господарства Румунії Адріан Кесною оголосив у четвер, що йде у
    відставку та покидає Соціал-демократичну партію, оскільки проти нього
    Національна антикорупційна дирекція порушила розслідування. Він закликав
    депутатів проголосувати за зняття з нього депутатської недоторканності та
    заявив, що не вчинив «жодних кримінальних чи корупційних дій». Раніше
    Національна антикорупційна дирекція вимагала від Палати депутатів позбавити
    його імунітету для проведення розслідування за зловживання службовим
    становищем. Судові джерела повідомили для AGERPRES, що йде мова про
    фальсифікацію конкурсів на заміщення окремих вакантних посад.

    РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА – У сусідній Республіці Молдова було продовжено у четвер на 45 днів надзвичайний стан через напад Росії на Україну. Запит, висунутий у парламенті прем’єр-міністром Наталією Гаврилицою, проголосували59 депутатів. Оппозиція, яка звинувачує владу в некомпетентності, виступила проти, – повідомляє Радіо Кишинів. За словами глави виконавчої влади Республіки Молдова, необхідність продовження режиму надзвичайної ситуації викликана ризиками, які зберігаються щодо постачання країни енергоресурсами, безпеки кордонів та управління потоком українських біженців.

    БОЛГАРІЯ – Парламент Болгарії сьогодні виніс вотум недовіри уряду Кирила Пєткова на тлі різких розбіжностей щодо війни в Україні. Прийшовши до влади в грудні минулого року, після десятиліття правління суперечливого Бойка Борисова, гетерогенна коаліція, сформована в грудні, розкололася на початку червня після суперечок щодо бюджетних витрат та початку переговорів про вступ Північної Македонії до ЄС. Президент Болгарії Румен Радєв готується запросити сторони на переговори з метою формування нового уряду. Якщо це не вдасться, парламент буде розпущено і відбудуться дострокові вибори.

  • 22 червня 2022 року

    ЗАСІДАННЯ – Президент
    Румунії Клаус Йоганніс візьме участь 23-24 червня в Брюсселі в засіданні лідерів
    Європейського Союзу та Західних Балкан, Європейської Ради та Євро-Саміту в
    розширеному форматі. Зустріч лідерів Європейського Союзу та Західних Балкан
    стане нагодою підтвердити, в нинішньому геополітичному контексті, підтримку
    лідерів ЄС європейського закріплення Західних Балкан та просування і консолідації
    процесу розширення, – йдеться у прес-релізі
    Адміністрації Президента Румунії. Водночас зустріч
    буде присвячена обміну думками з партнерами в регіоні для визначення конкретних
    шляхів стимулювання процесів реформ та посилення співпраці в ключових сферах
    спільного інтересу, з метою зміцнення
    стійкості. Порядок денний засідання Європейської Ради
    включатиме стратегічні дебати щодо визначення відносин Європейського Союзу з
    його європейськими партнерами, ситуації в Україні стосовно безпеки
    та підтримки, яку надає Європейський Союз на багатьох рівнях, заявки на
    членство в Європейському Союзі
    України, Республіки Молдова та Грузії. На розширеному
    саміті також буде обговорено економічну
    ситуацію в Євросоюзі, а також ситуації
    Банківського союзу та ринків капіталу.

    СПІВПРАЦЯ -
    Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску співголовував разом із
    державним міністром економіки та торгівлі Об’єднаних Арабських Еміратів Ахмедом
    бін Алі Аль Сайєхом на другому засіданні Комісії з питань співробітництва між
    урядами двох країн,що відбулося в Абу-Дабі. Зустріч відбулася в контексті візиту
    прем’єр-міністра Румунії Ніколає Чуке до Об’єднаних Арабських Еміратів 20-21 червня. Богдан Ауреску
    висловив велику зацікавленість у подальшому розвитку та диверсифікації
    співробітництва в сферах, які мають велике значення для двох держав, а саме:
    економічний, комерційний, морський та повітряний транспорт, енергетика,
    IT&C, кібербезпека, сільське господарство та продовольча безпека,
    екологічні та аерокосмічні дослідження. Між Міністерством транспорту та
    інфраструктури Румунії та Управлінням портів, митних та вільних зон Дубая було підписано
    двосторонню урядову угоду про військове співробітництво та меморандум про
    взаєморозуміння.

    НАТО – Сполучені Штати Америки заявляють, що НАТО
    готове захищати Литву у разі російського вторгнення. У Держдепартаменті США
    підкреслили, що Вашингтон рішуче захищає статтю 5 Північноатлантичного
    договору, яка передбачає, що будь-який напад на одну державу-членавважається нападом на НАТО. Так реагували Сполучені
    Штати Америки на
    погрози Росії проти Литви після того, як країна Балтії обмежила перевезення
    вантажів до російського анклаву Калінінград, відповідно до європейських санкцій,
    запроваджених після російського
    вторгнення в Україну.Згідно з кореспондентом Радіо Румунія в Москві, до Міністерства закордонних справ Росії викликали
    посла ЄС в Росії Маркуса Еделера, де йому висловили рішучий протест через обмеження
    транзиту між Росією та Калінінградом, що, на думку російської сторони, порушує
    зобов’язання ЄС та веде до ескалації напруженості в цьому регіоні. Маркус
    Еделер, який порадив Москві вирішити питання дипломатичним шляхом, підкреслив,
    що не йде мова про блокаду Калінінградської області, оскільки транзит людей і
    вантажів, які не підпадають під санкції, функціонує нормально.


    ОПИТУВАННЯ – Згідно з результатами нещодавнього опитування, проведеного Національною спілкою
    страхових і перестрахувальних компаній Румунії (UNSAR) та Румунським інститутом оцінки та стратегії (IRES) щодо сприйняття
    ризику та страхової культури
    в Румунії, три
    чверті румунів, а саме 76%, стурбовані можливою економічною кризою, яка може
    вплинути на їх фінансовий стан. Аналіз показує, що галопуюча
    інфляція викликає занепокоєння 68% опитаних, далі йде війна – 64%, пожежі та
    ДТП – 61%. Пандемія та/або захворювання є джерелом занепокоєння 57% румунів.


    ІСПИТИ – Сьогодні румунські випускники довузівської освіти склали факультативне тестування в рамках літньої сесії іспитів на здобуття атестату про повну загальну середню освіту. Письмові іспити розпочалися в понеділок з іспитомрумунської мови та літератури, у вівторок відбулося обов’язкове профільне тестування, а на четвер заплановано іспит з рідної мови та літератури для учнів, що належать національним меншинам. Понад 126.000 випускників довузівської освіти беруть участь у цій сесії, що є найнижчим показником з часів антикомуністичної революції 1989 року. У вівторок Палата депутатів Румунії відхилила просту резолюцію, подану союзом «За порятунок Румунії» проти міністра освіти, ліберала Соріна Кимпяну, якого звинуватили у відповідальності за катастрофічний стан освіти в Румунії. Його критикують, серед іншого, за високий рівень відсіву та зміни в системі оцінювання учнів без будь-якої консультації зацікавлених сторін.


    ПЛАВАННЯ – 17-річний румунський плавець Давид
    Попович у середу
    здобув золоту медаль на дистанції 100 м вільним
    стилемна Чемпіонаті світу з плавання в Будапешті. У
    понеділок Давид Попович здобув золоту
    медаль на дистанції 200 м вільним стилем, яку проплив за 1 хвилину, 43 секунди
    і 21 соту, встановивши новий світовий рекорд серед юніорів.Давид Попович – дебютант на чемпіонатах світу
    серед дорослих і приніс перший титул чемпіона світу в олімпійському басейні для
    румунських чоловіків з плавання.


    ЗЕМЛЕТРУС
    Щонайменше тисяча людей
    загинули в результаті сильного землетрусу, який стався на південному сході
    Афганістану у ніч з вівторка на середу, – оголосив уряд «Талібану» в
    Кабулі, – повідомляють міжнародні інформаційні
    агентства.
    Кількість загиблих, ймовірно,
    зросте
    , – сказав заступник міністра з ліквідації наслідків стихійних лих в
    уряді «Талібану» Маулаві Шарафуддін Муслім. Найбільше від землетрусу постраждали
    провінції Пактика і Хост.

  • 12 червня 2022 року

    ДОПОМОГА
    Літак військово повітряних сил Румунії здійснив
    у неділю гуманітарний транспорт, щоб
    доставити трьох українських пацієнтів до лікарень Копенгагена, – інформує Міністерство оборони Румунії. Літак вилетів з аеропорту Отопені та до Копенгагена через
    Польщу. Запит на політ був зроблений Департаментом з питань надзвичайних ситуацій на прохання України на основі Механізму цивільного захисту Європейського Союзу.

    СВЯТО – Православні та греко-католики християни Румунії
    відсвяткували сьогодні Зішестя Святого Духа, свято відоме і як П’ятидесятниця та Зелені свята.
    Це останнє свято Великоднього циклу. В богослужіннях взяли участь майже півмільйона
    людей. Оскільки й понеділок вихідний для всіх румунів, сотні тисяч людей також беруть
    участь у багатьох громадських заходах, фестивалях та спортивних змаганнях, які
    проводяться у міні канікулах з нагоди Зелених свят.

    УКРАЇНА – Глава Єврокомісії
    Урсула фон дер Ляєн заявила після візиту,
    здійсненого в Києві, що країни ЄС мають перед собою «історичне рішення», коли на саміті 23-24 червня, висловляться щодо заявки України на вступ до
    ЄС, – повідомляє
    агентство dpa. Фон дер Ляєн сказала, що завданням є завершити саміт з єдиною
    позицією, яка б відображала масштаби цього історичного рішення. Єврокомісія має оприлюднити свою оцінку у цьому
    сенсі до кінця наступного тижня. Кілька
    днів тому, міністр регіонального розвитку України Олексій Чернишов
    заявив, що очікує, щоб 27 країн-членів ЄС надали Україні, на саміті в Брюсселі 23-24 червня, статус кандидата в ЄС, якщо Єврокомісія дасть відповідну
    рекомендацію наступного тижня.

    БІЖЕНЦІ – Близько 9.300 українців в’їхали в Румунію в
    суботу, – повідомляє Генеральна інспекція прикордонної поліції. Кількість громадян України, які прибули до Румунії, порівняно з попереднім днем,
    ​​зросла майже на 14 відсотків. З початку війни в Україні, до Румунії прибуло
    майже 1,2 мільйона громадян України.

    ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу виграла свій перший матч у
    Лізі націй УЄФА, перемігши Фінляндію з рахунком 1-0, у суботу ввечері в
    Бухаресті. Це перша перемога румунської команди,на чолі з новим менеджером Едвардом
    Йорденеску. Румунія програла попередні два матчі в цьому змаганні з Чорногорією 0-2 та з Боснією і
    Герцеговиною 0-1,
    обидва на виїзді. У наступному матчі, який відбудеться в Бухаресті, збірна Румунії з футболу зустрінеться
    з Чорногорією у вівторок, 14 червня. Наразі Румунія займає останнє місце у групі з трьома очками, лише на 2 очки відстаючи від лідера групи Боснії й Герцеговини.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп була оголошена
    другою фавориткою на турнірі WTA 250 у британському Бірмінгемі, який
    розпочнеться в понеділок. Дві інші румунські тенісистки потрапили в основний
    розряд одиночного розряду: Сорана Кирстя, яка зіграє з Шелбі Роджерс з США в
    першому раунді, та Габрієла Русе, яка зустрінеться з Цян Ван з Китаю.

  • 11 червня 2022 року

    ЗУСТРІЧ – Глава румунської держави Клаус Йоганніс зустрівся з латвійським колегою Егілсом
    Левітсом у п’ятницю на полях саміту
    у форматі «Бухарестської девятки». Вони обговорили зокрема перспективи посилення двостороннього співробітництва та
    кращої координації на європейському та регіональному рівнях, наприклад, у
    форматі «Бухарестської девятки» або Ініціативи трьох морів, наступний саміт якої відбудеться в столиці Латвії, Ризі 20 червня. Президент Клаус Йоганніс знову підкреслив важливість, яку
    Бухарест надає цій ініціативі з численними стратегічними наслідками в таких
    сферах, як безпека, економіка, транспортна інфраструктура або енергетика. Крім
    того, румунський лідер нагадав про рішення Румунії знову брати участь у місії повітряної поліції
    НАТО в країнах Балтії, ініціативі, яку президент Латвії вважає внеском у
    безпеку на східному фланзі країн Балтії. На саміті «Бухарестської девятки» Клаус Йоганніс
    наголосив, що майбутня стратегічна концепція НАТО має реалістично та адекватно
    відображати нові параметри безпеки, надавати
    перевагу колективній обороні та визначити Росію як загрозою, паралельно зі зміцненням НАТО на всіх рівнях. Президент Румунії також говорив про посилення присутності
    союзників на Східному фланзі,
    особливо в Чорноморському регіоні, який є особливо вразливим до російських
    загроз.

    КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД – Маріан Енаке в суботу був обраний головою Конституційного суду Румунії. Голосування було таємним і відбулося після того, як троє нових судді склали присягу перед президентом Румунії Клаусом Йоганнісом. Строк повноважень голови Конституційного суду становить три роки. Маріан Еначе був призначений суддею Конституційного суду Сенатом в 2016 році. Він був депутатом від соціал-демократів та послом у Республіці Молдова у 1993-1996 роках. Новими суддями з дев’ятирічним терміном повноважень стали Міхаєла Чокіне, Лаура-Юліана Скентей та Богдан Ліку. «Я хочу, щоб ви забезпечували дотримання Конституції та були фактором рівноваги у румунському суспільстві», – сказав глава румунської держави на офіційній церемонії.

    КОРУПЦІЯ – Колишній міністр
    туризму Румунії Елену Удря буде відвезена до Румунії після того як Софійський
    суд дозволив її екстрадувати. Болгарські судді уточнили у своєму повідомленні, що
    немає жодних доказів того, що пані Удрі загрожує порушенням її прав і свобод, після
    її повернення до Румунії. Болгарська юстиція також відкинула зауваження
    колишнього румунського міністра, яка звинувачує румунських прокурорів в політичному провадженні
    її справи. Елена Удря покинула Румунію 7 квітня, до того, як румунські судові
    органи засудили її до шести років ув’язнення у справі Гала Буте, в
    якій її звинувачують у зловживанні службовим становищем та взяття хабара. Елени
    Удря проходить також в інших двох корупційних справах.

    УКРАЇНА – Європейська комісія доопрацює висновок наступного
    тижня щодо запиту України на членство в ЄС, – повідомила в суботу голова ЄС
    Урсула фон дер Ляєн. Цю заяву вона зробила в Києві після зустрічі з президентом
    України Володимиром Зеленським, який наголосив, що позитивна відповідь може бути
    історичним моментом для Європи. Ситуація в Україні стала
    знову драматичною в Маріуполі, де було вбито понад 20 тисяч жителів, а
    відсутність гігієнічних умов та їжі підвищила ризик епідемій, особливо
    дизентерії та холери. Мер міста закликав Організацію Об’єднаних Націй та
    Червоний Хрест створити гуманітарний коридор для евакуації мирного населення. На
    сході України тривають бої, українські офіційні особи просять більше допомоги
    від західних країн, включаючи швидкі поставки зброї, щоб зупинити просування
    краще оснащених російських сил.


    БІЖЕНЦІ – За останню добу до Румунії в’їхали майже 8.200
    громадян України. З цієї загальної кількості жоден не звернувся з проханням про
    надання притулку. З початку війни в Україні, притулку в Румунії вимагали понад
    4.350 українців. З 18 березня і дотепер румунська влада видала понад 3.800
    дозволів на тимчасове проживання біженцям, які отримують тимчасовий захист.На даний момент
    заповнюваність центрів розміщення Головної імміграційної інспекції становить
    42%.

    СОЦІАЛЬНІ КУПОНИ – Румунська
    пошта у п’ятницю почала розповсюджувати перші картки, за якими уряд буде платити
    з 20 червня, соціальні купони для малозабезпечених верств населення Румунії, – повідомив
    прем’єр-міністр Ніколає Чуке на своїй сторінці у Facebook. За його словами,
    близько 3 мільйонів людей – пенсіонерів, людей з інвалідністю, малозабезпечених
    сімей та безпритульних – кожні два місяці отримають близько 50 євро допомоги,
    які вони зможуть використати на придбання харчових продуктів. До кінця року
    соціальні купони загальною вартістю близько 626 мільйонів євро будуть надані чотирма
    траншами.

    ШЕНГЕН – Дуже важливо мати реалістичний
    погляд на графік приєднання Румунії до Шенгенської зони, – заявив у п’ятницю
    міністр внутрішніх справ Румунії Лучіан Боде, присутній у Люксембурзі, на Раді
    «Юстиція та внутрішні справи». І додав, що Румунія доклала чимало зусиль, а
    також серйозні інвестиції в цьому сенсі. Щодо України, міністр Лучіан Боде
    наголосив на значному прогресі, досягнутому Європейською комісією у координації
    реалізації плану з 10 пунктів для ефективного управління викликами, які спричинила
    військова агресія Росії проти України. Стосовно солідарності з Республікою
    Молдова, румунський чиновник оцінив, що цю державу надалі треба підтримувати,
    щоб вона могла справитися з викликам, з якими вона стикається.

  • 10 червня 2022 року

    НАТО – Президент Румунії
    Клаус Йоганніс заявив, що на саміті в форматі Бухарестської дев’ятки» (B9), який мав місце у п’ятницю в Бухаресті відбувся суттєвий обмін думками
    між лідерами-учасниками щодо останніх подій у сфері безпеки, відмітивши, що
    необхідно, щоб НАТО «міг захищати кожен сантиметр своєї території». Він
    підкреслив, що майбутня стратегічна концепція НАТО повинна максимально
    адекватно і реалістично відображати нові параметри безпеки, визначати
    пріоритети колективної оборони, визначати Росію як загрозу та зміцнювати НАТО
    на всіх рівнях. Клаус Йоганніс також говорив про посилення присутності НАТО на
    східному фланзі, особливо в чорноморському регіоні, який «найбільш піддається»
    загрозам з боку Росії. Зі свого боку, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що
    країни-учасниці хочуть «сильнішої передової присутності НАТО» в регіоні,
    «передової оборони», за участі Болгарії, Угорщини та Словаччини. Ми хочемо, щоб
    у країнах східного флангу бойові групи були підняті до рівня бригади, щоб
    кількість відправлених військ була значно більшою. Також жадається військова
    присутність США, як на рівні НАТО, так і на двосторонньому рівні, – сказав
    Анджей Дуда. У дописі в Twitter президент США Джо Байден сказав учасникам, що США
    «віддана захищати східний фланг НАТО, зміцнювати енергетичну безпеку регіону та
    співпрацювати для підтримки України». У Бухаресті були президенти Польщі,
    Естонії, Угорщини, Литви, Латвії та Болгарії, а президенти Чехії та Словаччини, а також генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг вязли участь у форматі онлайн.


    ВІЗИТ – Президент Франції Еммануель Макрон у вівторок здійснить
    офіційний візит до Румунії, де зустрітися з французькими військовослужбовцями,
    які тут розміщені. Наступного дня він відвідатиме Республіку Молдова, щоб відновити
    свою підтримку цієї країни, яка постраждала від війни в Україні, – повідомив у
    п’ятницю Єлисейський палац. Уточнюється, що візит Макрона в Україну відбудеться,але
    ще не була запланована дата, однак тоді, коли це буде «корисно президенту
    Зеленському».


    ОЕСР – Уряд Румунії вітає прийняття Дорожньої карти щодо вступу Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку на Паризькій зустрічі міністрів. Згідно з повідомленням, документ визначає терміни, умови та етапи приєднання Румунії до організації та спрямований на сумісність внутрішнього законодавства, політики та практики із законодавством, політикою та практикою ОЕСР. Прем’єр-міністр Ніколає Чука сказав, що прийняття Дорожньої карти для вступу є обнадійливим сигналом і визнанням потенціалу Румунії для зближення з державами з консолідованою економікою.Членами Організації економічного співробітництва та розвитку є 38 переважно розвинених держав, які визнають принципи представницької демократії та вільної ринкової економіки.


    ЗУСТРІЧ
    -
    Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке та прем’єрка Республіки Молдова Наталія Гавріліце обговорили у п’ятницю в Бухаресті питання
    оптимізації прикордонного руху з Україною та Республікою Молдова. За словами речника виконавчої влади Дана Кербунару, прем’єр-міністри обмінялися думками,
    щоб знайти найбільш функціональні рішення, оскільки у окремих пунктах пропуску на кордоні,
    наприклад у Галаці (південь), спостерігаються
    великі черги. У п’ятницю Міністерство оборони країни відправило додатковий пором до Ісакчі (південний
    схід), а на північному кордоні будуть
    відкриті два нові пункти пропуску.

    МВФ – МВФ покращив свої прогнози щодо економічного зростання
    Румунії, до 3,5 для 2022 року та до 4,5% 2023 року, – заявив у п’ятницю під час
    прес-конференції глава місії МВФ в Румунії Ян Кеес Мартійн. Невизначеність,
    пов’язана з цим прогнозом, є дуже високою, враховуючи ризик ескалації війни в
    Україні та припинення поставок газу з Росії, що призведе до зростання цін на
    енергоносії та зниження економічного обміну між європейськими партнерами, -
    уточник чиновник МВФ. Він також вважає, що ВВП Румунії досяг докризового рівня
    в першій половині 2021 року, потім швидко відновитися в першому кварталі 2022
    року після хвилі Covid-19 від минулої осені. Крім того, згідно з попередніми
    даними, опублікованими цього тижня Національним інститутом статистики, в
    першому кварталі цього року ВВП Румунії зріс на 6,5% порівняно з аналогічним
    періодом минулого року.

    МІСТ – Два кримінальні провадження були порушені після
    обвалення мосту через річку Сірет у селі Луцка, повіт Нямц (північно-східна частина
    Румунії), коли його перетнули великоваговий автомобіль та фургон. В результаті цього
    постраждали обидва водії. Міст був відновлений для руху в листопаді минулого
    року, і тому влада хоче знати, як його відновили і чому він обвалився лише
    через півроку після здачі в експлуатацію. Восени минулого року голова повітової
    ради Нямц соціал-демократ Йонел Арсене оголосив про безпечне відновлення дорожнього
    руху на мості. Однак за офіційною інформацією, нещодавно виявилося що це було неможливим.
    Фактично в Міністрество з питань розвитку ствердило, що ця інвестиція не була
    завершена, оскільки не був підписаний документ приймання-передачі після
    закінчення робіт. Для проведення незалежного розслідування на місці також були
    залучені представники Державної будівельної інспекції. Зазначимо також, що
    минулого квітня пана Арсена було засудили до 8 років і 4 місяців позбавлення
    волі за корупцію, але він досі є головою Повітової ради, оскільки вирок не є
    остаточним.

    ПАРИЖ – У Парижі триває міністерська
    зустріч Організації економічного співробітництва та розвитку. Румунію представляє
    міністр закордонних справ Богдан Ауреску. Цієї п’ятниці робота присвячена
    зміцненню відносин з Африкою, гостем якої є президент Сенегалу Макі Салл, який
    зараз головує в Африканському Союзі. У четвер в рамках цієї зустрічі міністр Богдан
    Ауреску провів зустріч з міністеркою
    Європи та закордонних справ Франції Катрін Колонна.

    КОМПАНІЇ – Румунські компанії, підконтрольні російським
    структурам, які потрапили під санкції, зможуть продовжувати свою діяльність без
    заблокованих рахунків, але лише за умови, щоб вони підпали під державний
    нагляд. Таке рішення прийняла румунська виконавча влада через термінову постанову. Мета подвійна: запровадження гарантій, які б
    не завдали шкоди режиму санкцій Європейського Союзу, водночас із захистом
    компаній на румунському ринку праці.

    УКРАЇНА – Президент
    України Володимир Зеленський заявив, що його українські солдати чинили опір у
    Сєвєродонецьку, де тривають інтенсивні вуличні бої проти російських військ,
    стратегічному місті, від якого залежить контроль України над усім східним
    Донбасом, – повідомляє AFP. Льодовий палац, який є одним із символів міста, знищено
    внаслідок пожежі, спричиненої російськими бомбардуванням, – повідомив у
    п’ятницю в Telegram губернатор Луганської області Сергій Гайдай. Захоплення
    Сєвєродонецька – прокладає шлях Москві до
    іншого великого міста Донбасу, Краматорська, що є важливим кроком для
    завоювання всього цього прикордонного регіону з Росією, частково утримуваного
    проросійськими сепаратистами з 2014 року. Лисичанськ, сусід Сєвєродонецька, за
    словами пана Гайдая, який звинувачує росіян у «навмисному» нападі на лікарні та
    центри розподілу гуманітарної допомоги, залишається повністю під контролем
    України, але перебуває під «потужним» бомбардуванням. Також росіяни бомбардують
    Донецьку область, іншу частину Донбасу, «по всій лінії фронту», включаючи атаки
    на Слов’янськ і Бахмут, – повідомляє Київ. Згідно зі звітом української армії,
    опублікованим у Facebook, росіяни бомбили понад двадцять населених пунктів у
    Донецькій та Луганській областях. У четвер українські війська відбили сім
    російських атак.Міністр оборони Олексій
    Резніков заявив, що на фронті щоденно Україна втрачає до 100 своїх воїнів
    убитими та до 500 пораненими.

  • 29 травня – 04 червня 2022 року

    29 травня – 04 червня 2022 року

    Нові санкції ЄС проти Росії



    Румунія
    вітає рішення Європейської ради, прийняте на початку цього
    тижня в Брюсселі, де
    керівники держав і урядів 27 країн-членів ЄС домовилися ввести прогресивне ембарго на імпорт
    російської нафти. Частина так званого шостого
    пакету економічних санкцій
    проти Росії, після того, як вона вторглася в Україну 24 лютого, ембарго
    спочатку буде спрямовано на нафту, яка постачається морем, а саме дві
    третини від загальної кількості. Тимчасове звільнення від ембарго було
    узгоджено для нафти, яка постачається трубопроводами, чого вимагала Угорщина, країна, яка не має виходу до моря, та яка погрожує накласти
    вето, якщо вона не буде задоволена. Розширення ембарго на трубопровідні поставки буде
    обговорено «якнайшвидше» і загалом 90% експорту російської нафти до Євросоюзу буде
    припинено до кінця року. Ембарго скорочує
    величезне джерело фінансування для військової машини Росії, – ствердив президент
    Європейської ради Шарль Мішель. Новий
    пакет європейських санкцій також передбачає виведення
    трьох російських банків
    з міжнародної фінансової системи SWIFT, в
    тому числі найбільшого російського
    банку Ощадбанку. Експерти стверджують,
    що після попередніх хвиль санкцій російська економіка починає страждати.
    Ціна на запчастини для іномарок зросла на 30% і навіть більше. Річна
    інфляція становила майже 18% у квітні, та є найвищою за останні 20 років. Відомі західні
    компанії, від мережі ресторанів McDonald’s до автовиробника Renault, покинули російський ринок, а десятки тисяч людей
    працюють неповний робочий день або перебувають у вимушеній відпустці.

    Румуни
    жадають засудження російських лідерів

    Згідно
    з опитуванням, проведеним з 16 по 21 травня компанією INSCOP Research, для
    переважної більшості румунів, а саме 70%, Росія винна у війні в Україні. Згідно
    з цим опитуванням, більше 87% румунів стверджують, що російських лідерів слід
    засуджувати за військові злочини в Україні. Щодо членства в Європейському Союзі та НАТО, понад 80%
    виступають проти виходу з цих двох організмів. 22,7% респондентів ствердили, що
    можливо, щоб Росія окупувала сусідню
    Республіку Молдова, а більше двох третин (68,7%) не вірять цій гіпотезі.

    Соціальні
    заходи


    На
    тлі галопуючої інфляції, яка безперервно знижує
    купівельну спроможність
    румунів, коаліційний уряд Румунії вирішив, що люди з пенсіями, меншими або рівними
    2000 леїв (близько 400 євро), отримають фінансову допомогу у липні в розмірі
    700 леїв (140 євро). Цей захід доповнює видачу соціальних купонів номінальною
    вартістю 250 леїв (50 євро) на придбання продуктів харчування особами, які
    перебувають у скрутному матеріальному становищі. Бенефіціарами є понад 2,5
    мільйона румунів, а гроші надходитимуть кожні два місяці.

    Міністр
    освіти оголошує нові реформи, учні
    знову виходять на вулиці

    Знову
    змінюються правила гри в освіті, секторі, в якому відбулися найбільші реформи, переважна більшість яких зазнали поразки, за 32 роки посткомуністичної румунської демократії. Після радикальної зміни структури наступного навчального
    року, міністр освіти Сорін Кимпяну оголосив, що з цієї осені буде скасовано
    семестрові оцінювання, обов’язкові іспити, а наприкінці навчального року буде
    лише одна загальна оцінка. Таким чином, вчитель матиме набагато більше
    самостійності в оцінюванні учня протягом навчального року, а оцінки краще
    відображатимуть ступінь засвоєння учнями знань та навичок, – додав міністр
    освіти. На тлі анонсованих серйозних змін у освіті Румунії Національна
    рада учнів організувала акцію протесту проти ситуації в школах, де учні
    отримують нездорову їжу або не отримують її загалом і вимагали забезпечення
    усіх учнів гарячим обідом. Згідно з дослідженням World Vision Romania,
    кожна десята дитина лягає спати голодною, а кожна друга – у сільській
    місцевості каже, що батьки лише іноді забезпечує її або ніколи не забезпечують
    достатньою кількістю їжі. При цьому кожен третій підліток прогулює уроки, тому
    що мусить працювати по господарству, а кожна десята дитина не відвідує жодного
    навчального закладу.

    Румунія
    не готова перейти на єдину європейську валюту


    Румунія
    наразі не відповідає жодному з чотирьох критеріїв, необхідних для переходу на
    єдину європейську валюту. Відповідно до положень відомого Маастрихтського
    договору, укладеного в 1992 році, цими критеріями є стабільність цін, міцні та
    стійкі державні фінанси, стабільність обмінного курсу та конвергентність
    довгострокових процентних ставок. Більше того, згідно з так званим звітом про
    конвергенцію, опублікованим у середу Європейською комісією, з усіх 27
    держав-членів ЄС, Румунія є єдиною країною проти якої застосовується
    процедура надмірного бюджетного дефіциту. Парадокс,
    який відзначають аналітики, полягає в тому, що в 2016 році Румунія відповідала
    трьом з чотирьох критеріїв. Залишилося виконати лише критерій обмінного курсу
    та, як додаткову умову, встановлену Європейською комісією, законодавчу
    сумісність. Іншими словами, економічна політика наступних урядів, що управляли
    Румунією після 2016 року, лише погіршила сумісність Румунії з вимогами
    єврозони.

    Румунський
    фільм відзначений на Каннському кінофестивалі


    Румунський
    режисер Александру Белк отримав приз за найкращу режисуру в секції «Особливий
    погляд» Каннського кінофестивалю за фільм «Метроном». У своїй дебютній роботі режисер розповідає
    про двох старшокласників у комуністичні Румунії 1972 року, які кохають один
    одного і пишуть листи до редакції передачі «Метроном» румунською мовою на
    «Радіо Свобода», у той час, коли румунські тенісисти Йон Ціріак та Іліє Нестасе
    грають у фіналі Кубка Девіса проти Америки. «Метроном» – дебютна повнометражна
    кінострічка режисера Александра Белка, відомого до тепер документальними
    фільмами «Cinema, mon amour» (2015 р.) та «8 березня» (2012 р.).

    Румунський
    футбол



    Збірна
    Румунії з футболу цього місяця зіграє в новому сезоні
    Ліги націй, другому
    ешелоні цінності, у групі, в якій зустрінеться з Чорногорією, Боснією та
    Фінляндією. Напередодні завершився
    внутрішній футбольний сезон. ЧФР Клуж виграв п’ятий титул чемпіона за оставнні п’ять років, а Сепсі ОСК Сфинту Георге виграв Кубок Румунії, змагання, яке
    колись було сповнене шарму, а сьогодні є все більше і більше без ставок.
    Історичним залишається лише виліт у 2-й Лізі знаменитої та популярної бухарестської
    команди «Динамо», другої за
    титулами команди румунського футболу, після команди «Стяуа».
    Маючи 18 титулів і 13 кубків, перша команда Румунії, яка зіграла у півфіналі
    Кубка європейських чемпіонів у 1984 році, «Динамо» тепер розпалася, після багатьох років агонізації з
    слабкими гравцями та некомпетентними лідерами, які пограбували заснований клуб у 1948 році Міністерством внутрішніх
    справ комуністичного періоду.

  • 02 червня 2022 року

    УРЯД –
    Кабінет міністрів Румунії схвалив сьогодні
    термінову постанову, згідно з якою пенсіонери, які отримують менше 2000 леїв (майже 400 євро) зможуть отримати фінансову допомогу у
    розмірі 140 євро. Цей захід мав би значною мірою компенсувати зниження
    купівельної спроможності незахищених верств населення, спричинене нещодавнім зростанням цін на паливо, продукти
    харчування та комунальні послуги. Нагадаємо, що у середу в Румунії розпочався процес видачі,
    розповсюдження та оплати соціальних купонів в рамках програми «Підтримка Румунії». Ці купони мають номінальну вартість 50 євро і
    призначені для людей, які мають низькі доходи. Понад 2,5 мільйона румунів зможуть скористатися цими купонами для покупки харчових продуктів.

    СВЯТО – Переважно православні румуни сьогодні святкують
    Вознесіння Господа Ісуса Христа, через 40 днів після Його Воскресіння. Вони відзначають цей день фарбованими яйцями та традиційними
    великодніми стравами. З 1920 року цього дня румуни також відзначають Національний
    день вшанування пам’яті героїв. З цієї нагоди було проведено низку заходів,
    зокрема покладання вінків, панахиди та хвилини мовчання у всіх головних
    закладах країни. Сьогодні в Бухаресті відбулася церемонія вшанування пам’яті героїв біля могили Невідомого солдата, в якій взяв участь президент країни Клаус Йоганніс,
    міністр оборони Васіле Динку та начальник Генштабу Данієль Петреску. У
    зверненні до Дня Героїв прем’єр-міністр країни Ніколає Чуке зазначив, що наші
    думки вдячності сьогодні спрямовані до тих, хто приніс найвищу жертву заради
    кращої долі майбутніх поколінь.

    ОПИТУВАННЯ
    Згідно з опитуванням, проведеним з
    16 по 21 травня компанією INSCOP Research, для переважної більшості румунів,
    70%, Росія винна у війні в Україні. Згідно з цим опитуванням, більше 87%
    румунів стверджують, що російських лідерів слід засуджувати за військові
    злочини, а 65% позитивно оцінюють розміщення військ НАТО та США в Румунії. На запитання, хто може виграти війну в Україні, 50% румунів стверджують, що Україна,
    а 26% – Росія. Згідно з тим же опитуванням, відсоток тих, хто каже, що Росія
    захищає традиційні цінності від морального занепаду західних країн, знизився з
    41% у лютому до 25% зараз. Водночас до 67% зріс показник румунів, які
    стверджують, що, використовуючи ресурси природного газу в Чорному морі, Румунія
    усуне будь-яку залежність від російського імпорту. В опитуванні взяло участь 1100
    осіб віком понад 18 років з максимальною похибкою 2,9%.

    ЮВІЛЕЙ – Президент Румунії Клаус Йоганніс надіслав вітальний лист
    Королеві Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії Єлизаветі
    II, з нагоди офіційного відзначення її дня народження та святкування платинового ювілею, -
    інформує Адміністрація президента Румунії. Президент Румунії висловив
    переконання, що стратегічне партнерство між Румунією та Великобританією далі буде
    зміцнюватися на благо обох країн. Сполучене Королівство відзначає від четверга,
    протягом 4 днів, 70-ту річницю правління королеви Єлизавети II, найдовшого
    монарха в історії Королівства. Уряд винятково схвалив чотири вихідні дні, тому
    мільйони людей беруть участь у святкуваннях платинового ювілею, включаючи
    вуличні вечірки, які збирають сім’ю, друзів та сусідів навколо традиційних британських страв,
    концертів або військових парадів. Однак, ВВС зазначає, що цьогорічний Ювілей
    буде іншим. 96-річна королева обтяжена віком і не буде брати участь у всіх
    урочистостях в ці вихідні.

    ПЕРЕСЕЛЕНЦІ – Виконавча влада
    Румунії cхвалилау четвер надання нової екстреної гуманітарної
    допомоги на суму 185 тисяч євро для управління ситуації українських біженців.
    Теж у
    четвер запрацювала урядова інформаційна платформа для громадян України, які
    отримують тимчасовий захист у Румунії. Відвідуючи адресу
    protectieucraina.gov.ro, біженці можуть знайти всю необхідну інформацію про
    права та послуги, якими вони можуть користуватися,
    як вони можуть в’їхати в Румунію або відповіді на юридичні запитання.
    Головна інспекція прикордонної поліції повідомляє, що в середу до Румунії
    в’їхали 10.330 громадян України (на 13% менше, ніж у
    попередній день). З початку української кризи 24 лютого майже 1.100. 000
    біженців потрапили на територію Румунії. Більшість із них прямували до Західної
    Європи, але десятки тисяч вимагали притулку або тимчасового захисту від
    румунської держави.

    ЄВРО – Румунія наразі не виконує жодних необхідних критеріїв
    для переходу на єдину європейську валюту, згідно зі звітом про конвергенцію,
    опублікованим Європейською комісією. Щоб перейти на євро, держава-член Союзу
    має виконати чотири умови: стабільність цін, міцні та стійкі державні фінанси,
    стабільність обмінного курсу та зближення довгострокових процентних ставок.
    Однак, згідно зі звітом, Румунія не тільки не відповідає жодним критеріям, але
    й є єдиною державою-членом, яка підпадає під дію процедури надмірного дефіциту.
    У 2016 році Румунія виконала три з чотирьох умов.