Почесний гість
цьогорічного Американського міжнародного кінофестивалю, Себастьян Стан провів кілька зустрічей з румунською
публікою і розповів про свою кар’єру в Голлівуді, про спільні проекти
і зустрічі з такими акторами
та відомими режисерами, як Ніколь Кідман, Наталі Портман, Метт Деймон або Майкл
Ханеке. Його першу роль виконав він у 10-річному віці, але роль, яка принесла йому міжнародну славу, була зіграна в молодіжному телесеріалі«Gossip
Girl» (Пліткарка). В останньому
фільмі трилогії «Captain America» (Капітан Америка)
він зіграв головну роль поряд
з Робертом
Дауні-молодшим, Скарлетт Йоханссон, Кріс
Еванс, Хьюго Вівінг, Семюелом Л.
Джексоном і Томмі Лі Джонсом. І тому що «Капітан Америка» – де він мав декілька слів румунською мовою – є
блокбастером, який приніс йому світову
популярність, Себастьян Стан покладається
на менш комерційних фільмах і
вважає за краще зніматися у авторських фільмах,
навіть якщо вони користуються більш
низьким бюджетом.
Себастьян Стан відповів
на виклик посла Американського міжнародного кінофестивалю, журналістки Андреї Еска, розмовляти румунською мовою, яку відчуває дуже близькою: Сьогодні
фільми такого типу, менш комерційні, дуже важко знімати. І навіть у Америці
такі фільми дуже важко знімати, тому що кінострічки, які приносять грошей, є
іншими, і більшість продюсерів дають перевагу блокбастерам. Очевидно, серед цих
суперпродукцій є також хороші фільми. Але таких фільмів, як ті з якими я
виростав, – «Хрещений батько», «Славні хлопці», довідкові фільми 70-х років,
більше не знімають. Так що, для мене, кінострічка «Я, Тоня» стала можливістю, що
не дуже поширена в Америці. Кінострічка стосується серйозних тем, я б сказав
тяжких. Тому я був дуже радий бути частиною команди.
Себастьян Стан народився 13 серпня 1982 року в місті Констанца. Він переїхав до Відня зі
своєю матір’ю, коли йому було вісім років, а в 10-річному віці він зіграв першу
роль у фільмі «71 фрагментів хронології шансів», відомого австрійського
режисера Майкла Ханеке. Через два роки сім’я покинула Європу і оселилися в
окрузі Рокленд, штату Нью-Йорк. Себастян закінчив Рутгерський університет, у штаті Нью-Джерсі. Після закінчення університету актор провів
рік на навчанні-стажировці у відомому лондонському театрі «Глобус». У Бухаресті,
до показу фільму Я, Тоня, Себастьян Стан провів діалог про своє життя і кар’єру.
З цієї нагоди, він також говорив про його тісний зв’язок із румунською мовою.
Оскільки перші роки життя він провів у Румунії, яка тоді була комуністичною
країною, американські друзі звикли дратувати його, прозвавши комуністом»:
Ви повинні прийняти мене назад, тому що я румун, але я також американець.
Я завжди вірив у причинно-наслідкові зв’язки, і те, що я є румуном, сприяє
тому, що зараз я перебуваю перед вами. Я пригадую собі, що коли я був дитиною,
емігрував з Румунії, я не хотів бути інакшим, і навіть не казав своїм колегам,
що я румун. Я хотів інтегрувати себе і бути таким, як інші. Речі почали
змінюватися в 15-16 років, коли я почав відкривати свої коріння і думати про
те, чим я відрізняюся від інших. І ти просто повинен бути примирений з тим, чим
ти є. Забирає нам багато часу для того, щоб зрозуміти це, але чим швидше
дізнаємося, тим легше нам буде.
Себастьян Стан розповів любителям фільмів з Румунії про те як він прийняв
рішення стати актором. Це сталося у підліткові роки, коли йому було 15-16 років, і учився він у ліцеї за
межами Нью-Йорка, де шукали
молодих людей, щоб зіграти у театральних виставах: Щоб набути успіху в акторській діяльності, ти повинен дуже любити цю професію.
У мене не було резервного плану, я
хотів цього. Кожен кастинг був для мене справою життя і смерті. І тепер
так само. Те, що я
найбільше дорожу, – це наполегливість. Мені подобаються люди, які не погоджуються з відмовою. Люди повинні боротися за те,
що вони хочуть.
Що стосується порад для молодих акторів, Себастьян Стан вважає, що важливо зосередитись на процесі, а не на
визнанні. З-поміж румунських
режисерів він шанує Корнеліу Порумбою і Крістіана Мунджіу, але щоб зіграти в румунському фільмі, він
повинен пробути щонайменше
місяць в Румунії, щоб відновити свій акцент.