Tag: Нямц

  • Літній відпочинок у Нямецькому повіті

    Літній відпочинок у Нямецькому повіті




    У пошуках привабливих туристичних місць сьогодні ми зупинимось
    на північному сході Румунії, в повіті Нямц. Тут ми знайдемо кілька культурних
    маршрутів, пішохідні стежки для любителів гір, а також цікаві музеї, які
    представляють культурну специфіку, історію, а також давні традиції цього регіону.
    Ми відкриємо місце, сповнене легенд, про які краще говорити за наповненим
    традиційними стравами столом.




    Прес-секретар Нямецької повітової ради Адріан Ніце
    стверджує, що цей регіон є твердою територіальною структурою, яка прагне стати одним
    з привабливіших туристичних місць у Румунії та Східної Європи. «Ось чому повітова рада, яка стає дедалі активнішою, залучається і наближається до потреб
    місцевої громади, демонструє відкритість у цьому плані. Поточні амбіції
    керівництва та команди, яка займається туризмом, полягають у тому, щоб зробити наш
    повіт одним з найкращих туристичних регіонів Румунії та надати йому міжнародний
    резонанс. Коли ми говоримо про Нямц, маємо на увазі особливий простір, складну
    територію з надзвичайно великою кількістю ресурсів, місце, де краса природи
    гармонійно переплітається з історією, традицією та гостинністю особливих людей.
    Переходячи до більш ретельного аналізу, я б хотів сказати, що наш повіт
    знаходиться серед перших у Румунії, маючи найбільшу кількість монастирів та налічується
    серед найкращих європейських туристичних напрямків. Ця позиція зумовлена
    ​​багатою спадщиною, яку має наш регіон, що складається з численних природоохоронних
    територій, понад 530 історичних пам’яток та сертифікованих туристичних курортів.»




    Усі ці ресурси забезпечують різноманітні форми туризму:
    гірський, культурний, екуменічний, сільський або санаторно-курортний. У повіті
    є добре розвинена транспортна інфраструктура, одиниці розміщення, заклади
    громадського харчування та інфраструктура відпочинку, а також три аеропорти
    поблизу – у містах Бакеу, Сучава та Ясси, – каже прес-секретар Нямецької
    повітової ради Адріан Ніце. «Надзвичайно гарний природний ландшафт, історичні
    та мистецькі пам’ятки, а також етнофольклорний скарб роблять Нямецький повіт
    одним з найкращих туристичних напрямків в Румунії, який вже приваблює численних
    румунських та іноземних туристів. Ознайомлення з повітом можна почати з
    підніжжя гір П’єтрічіка, де знаходиться повітовий центр П’ятра-Нямц, який також
    називають «Перлиною Молдови». Потім слід піднятися на вершину Чахлеу, яка є святою
    горою румунів, а також побувати на дамбі та озері Ізворул Мунтелуй, або на морі
    між горами, як його ще називають. Це великий водний простір в самому серці
    гори, у фантастичній природній обстановці. Не менш цікавими є й ущелина Біказ,
    яку ще називають «кам’яним королівством», та Край зубрів – єдине місце Румунії,
    що входить до 100 найкращих сталих напрямків у світі. Кілька днів тому в
    результаті публічного голосування він посів друге місце серед цих напрямків.
    Також у Нямецькому можна потрапити у захоплюючий всесвіт вічного дитинства,
    прямо в будинку знаменитого румунського казкаря Йона Крянге в Гумулешть, де можна
    відкрити й таємниці народних ремесл. Теж у цьому регіоні можна відвідати
    фортецю Нямц, яку ніколи нікому не вдалося завоювати, а також монастир Нямц,
    Єрусалим румунського православ’я, найстаріше монастирське поселення в Молдові, уперше
    документально засвідчене в 1210 році.»


    До речі у XVIII-му сторіччі настоятелем Нямецького монастиря протягом 15 років був
    уродженець Полтавщини, український аскет, письменник та філософ-богослов Паїсій
    Величковський. В бібліотеці монастиря існує близько 300 рукописів з часів
    Паїсія Величковського, з них близько 40 були переписані або виправлені
    власноруч святим Паїсієм. У 1782 році імператриця Катерина ІІ за посередництва
    маршала Григорія Потьомкіна в знак подяки святому Паїсію за підтримку й
    розвиток православ’я в церквах Росії, яку той надавав з Молдови, надіслала
    коштовний подарунок – Євангеліє у срібній оправі з позолотою, вагою у 35
    кілограмів. Нині книга зберігається в монастирському музеї.




    У Нямецькому повіті можна відвідати єдиний в Румунії музей
    культури Кукутень (Трипілля). «Можливо, менш відомим аспектом є те, що еволюція
    людських поселень у цьому регіоні сприяла формуванню найяскравішої доісторичної
    цивілізації в Європі, до якої також належить комплекс Кукутень. Переважна
    більшість тих, хто відвідує наш повіт, особливо цікавляться дозвіллям та
    унікальними подіями. Останнім часом великий інтерес викликають розважальні
    заходи, організовані в парку Дуреу на однойменному курорті. На цьому чудовому
    гірському курорті, розташованому у підніжжя гори Чахлеу, в надзвичайному
    природному оточенні, можна гарно провести час, влітку здійснюючи гірські
    мандрівки, а взимку – на лижах. Схил особливий, з підйомником, сніговими
    гарматами та нічним освітленням. Також популярними є такі кулінарні заходи, як
    Еко-бранч в Краї зубрів, який у вересні 2020 року був організований в поблизу
    міста Тиргу-Нямц. Культурна спадщина, збагачена картинами Ніколая Грігореску в
    монастирі Агапія або Ніколая Тоніци в монастирі Дуреу, також приваблює багатьох
    туристів.»





    У Нямецькому повіті ви можете знайти відомих майстрів у
    селі Тирпешть, поблизу м.Тиргу-Нямц. Є також різні заходи, де вони присутні. Їх
    також можна деколи зустріти й в деяких музеях. Прес-секретар Нямецької
    повітової ради Адріан Ніце розповідає. «З кожним відвідуванням легендарних Нямецьких
    земель, незалежно від мети поїздки, ви переконаєтесь, що цей повіт є унікальним
    простором, який відкриває необмежені можливості для експериментів та знань,
    місцем з багатою історією та вражаючою культурою. З огляду на ці причини та
    багато інших, які не можуть бути описані через брак часу, ми вважаємо, що повіт
    Нямц є невичерпним джерелом краси, історичного, культурного, етнографічного та
    духовного значення, і може стати місцем відпочинку, що припаде до душі кожному туристові. Приходьте до нас і переконайтеся
    в цьому самі. Ми щиро раді кожному гостю.»




    Отже, це ідеальне місце відпочинку в будь-яку пору року,
    а головне недалеко від кордону з Україною.





  • Митрополит Гаврило (Банулеску-Бодоні)

    Митрополит Гаврило (Банулеску-Бодоні)

    Майбутній митрополит Гаврило (у миру Григорій Бенулеську-Бодоні) народився в 1746 році в місті Бістріца (Трансільванія) походив з сім’ї молдовського дворянина з багатим родоводом. Первинну освіту Григорій здобув в Бістріцькому училищі. У 1771 році Григорій поступив в Київську духовну академію, де вивчив богословські науки. Після трьох років навчання в Греції повернувся до Румунії, де спочатку був призначений вчителем в місті Несеуд (центр Румунії), а потім переїздив до Ясс (схід), де обіймав посаду вчителя латинської мови в княжому училищі.



    У Яссах він знайомиться з митрополитом Гаврилом Калімахом, що став його другом і заступником. Протягом двох років Григорій викладав латинську мову в Ясському училищі. У 1779 р. за допомогою свого заступника вирушає на острів Патмос продовжити навчання, але спочатку Григорій їде до Константинополя з рекомендаційним листом до патріарха Софронія і там приймає постриження в Свято-успенському монастирі з ім’ям Гаврило, ймовірно, на честь свого заступника митрополита Гаврила.





    Проучившись в Патмосській школі майже три роки, чернець Гаврило вимушений був виїхати із-за епідемії, що почалася на острові. Повернувшись до Ясс, Гаврило зайняв місце викладача грецької мови. У 1781 році митрополит Гаврило (Калімах) висвятив Гаврила в ієродиякони, потім – в ієромонахи і призначив його проповідником слова Божого на грецькій і молдовській мовах в Ясській митрополії. Посаду цю він займав недовго. На запрошення архієпископа Словяно-херсонського Никифора (Феотоки) ієромонах Гаврило відправився до Полтави, де йому була надана посада вчителя грецької мови в Слов’янській семінарії. У 1783 році його призначили інспектором цієї ж семінарії і вчителем філософії. Через рік ієромонах Гаврило знову виїжджає до Ясс.





    Митрополит Гаврило (Калімах) зводить його в сан архімандрита. У 1787 році архімандрит Гаврило переїжджає до Росії. Він звернувся до єпископа Екатеринославського Амвросія з проханням надати йому будь-яку посаду в семінарії. По дозволу Священного Синоду єпископ Амвросій надав архімандритові Гаврилу посаду ректора Екатеринославської семінарії і викладача грецької мови. У травні 1793 року Гаврило призначений Екатеринославським і Херсоно-таврійським митрополитом, а в 1798 році – Київським митрополитом. Лише 4 роки займав митрополит Гаврило Київську кафедру. У 1805 році він знов поселяється в Одесі, звідки переїжджає в Дубоссари.





    Одеса двічі входила до складу єпархій, якими управляв митрополит Гаврило (Банулесько-Бодоні): вперше, коли він займав Екатеринославську кафедру (1793-1799 рр.), і в другій, коли він очолював Кишинівську митрополію. Саме Гаврило Банулеску – Бодоні заклав перші храми в Одесі. З ім’ям митрополита Гаврила пов’язана підстава Одеського Свято-успенського чоловічого монастиря, але це сталося, коли владика займав Кишинівську кафедру. У 1798 р. помер Київський митрополит Ієрофей. На древню кафедру, що звільнилася, призначили митрополита Гаврила. Трохи згодом, він стає членом Святійшого Синоду. Митрополит підтримував зв’язки з Нямцьким монастирем, який з часу Паїсія Величковського став центром ісихастськой традиції. Преподобний Паїсій збирав і перекладав на слов’янську мову твори святих священників. Багато учнів старика продовжили його справу, тому, коли стало питання про відкриття в Кишиневі друкарні, митрополит Гаврило благословив очолити її нямецького ченця Ігнатія.





    Помер 30 березня 1821 і був похоронений в Капріянському Успенському монастирі під Кишиневом (Страшенський район, село Капріяна). На його кам’яній надмогильній плиті в цьому монастирі, розташованому на території сучасної Республіки Молдова, висічена епітафія, що закінчується словами: «Ім’я його житиме вічно, Мудрість повідуватимуть люди, Похвалу його – церква».

  • Природний парк Венеторь Нямц

    Природний парк Венеторь Нямц

    Сьогодні ми прямуємо до північної частини країни і зупиняємося в недавно відкритому природному парку. Національний природний парк Венеторь Нямц був створений 17 років тому, в 1999 році, і хоча він користується популярністю серед туристів у період літніх і зимових канікул, він є ідеальним туристичним призначенням в будь-яку пору року. В області передгір’їв Стинішоарей, в північній частині повіту Нямц, яка охоплює понад 30.000 гектарів, ви знайдете чотири природоохоронні райони, біорізноманіття та дикі тварини, які в інших місцях перебувають під загрозою зникнення. З-поміж них, мабуть тварина, яка пробуджує найбільший інтерес, це зубр.

    Себастьян Кетеною, директор Управління природного парку Венеторь Нямц розповів, що в зоні можна переглянути кілька тематичних маршрутів: Всі вони пов’язані з важливими туристичними атракціями регіону. Всі ці маршрути пов’язують, по суті, різні місця поклоніння. Деякі з них добре відомі: монастирі Нямц, Агапія, Вератек. Інші менш відомі, але не менш цікаві: монастирі Вовіденія, Сіхла та келія Даниїла Пустельника. Це приховані в природі місця, де турист може провести, по суті, незабутні моменти. Це місця з казковими краєвидами, які пов’язані з антропогенними факторами. Наприклад, з Нямцькою фортецею і тамтешньою панорамою, монастирями. Південна частина парку дійсно це частина незайманого лісу, дикого, куди не ступала нога людини. Там і водиться на свободі найбільша кількість зубрів. Для тих, хто дійсно хоче заблукати в природі, ця територія є найпідхіднішою.

    Управління парку пропонує туристам кілька туристичних програм. Одна з них називається По слідах зубрів. Це пішохідний маршрут, одноденний, низької складності. Туристи рушають у 8.30 ранку і завершують день вечерею і багаттям о 19.00 годині в гостьовому будинку. Природа і сакральність – це інша туристична програма, запропонована Управлінням природного парку Венеторь Нямц, триває чотири дні і є теж низької складності. Транспорт здійснюється на взятих на прокат автомобілях і припускає відвідування найкрасивіших монастирів і природних пам’яток у парку. Кожен день закінчується багаттям. Організується також тур по монастирях в області для зацікавлених монастирями туристів. Ціна цих програм залежить від кількості туристів, каже Себастьян Кетеною, директор Управління Природного парку Венеторь Нямц: У цілому, туристи платять збір тільки для об’єктів, які можна відвідати. Доступ до парку безкоштовний. Що стосується спостерігання за зубрами, Природний парк Венеторь Нямц є буквально єдиним місцем в Європі, де зубрів можна знайти в зоопарку біля монастиря Нямц в умовах напівсвободи, поблизу Центру відвідування Природного парку, де ми збудували вольєр на 180 гектарів. Однак, для того, щоб побачити їх на свободі, ми рекомендуємо, щоб туристи зверталися до рейнджерів Парку. За допомогою GPS-трекерів, яких вони носять, тварини будуть ідентифіковані на свободі.

    У регіоні у туристів не буде проблем із розміщенням. Ті 50 пансіонатів в регіоні парку, але й монастирі готові приймати туристів. І, якщо вам будуть потрібні карти, брошури та інформаційні матеріали мовами міжнародного спілкування, ви їх знайдете в туристичних інформаційних центрах області, зазначив Себастьян Кетеною, директор Управління природного парку Венеторь Нямц: Існує центр туристичної інформації в місті Тиргу-Нямц, який запрацював нещодавно, є Центр відвідування Природного парку Венеторь Нямц, є туристичний інформаційний центр в селі Венеторь. Досвідом пошуку зубрів на основі GPS-телеметрії були зацікавлені в основному іноземні туристи. Нас відвідали голландці, італійці і німці. У третьому епізоді документального фільму Wild Carpathia кілька хвилин виділено природному парку Венеторь Нямц. Інші туристи зацікавлені монастирями. Навіть у наші дні, є такі ченці, які проживають у лісі, в землянці, повністю ізольованими, продовжуючи традицію православного монашества.

    Глибоко в лісі, слідами зубрів, так характеризує директор Природного парку Венеторь Нямц Себастьян Кетеною ідеальне туристичне призначення для всієї сім’ї у будь-яку пору року.