Tag: Нідерланди

  • Реакція після крадіжки в Нідерландах

    Реакція після крадіжки в Нідерландах

    Чотири найважливіші артефакти національної спадщини Румунії були викрадені з нідерландського музею Дренте міста Ассен. Це золотий шолом з Коцофенешть (Coțofenești), датований 5-4 століттям до н.е., і три дакійські золоті браслети з Сармізеджетуса-Реджіа, датовані другою половиною 1 століття до н.е. Експонати, що мають неоціненну історичну цінність, були частиною виставки «Дакія! Королівство золота і срібла», яка відкрилася 7 липня 2024 року і мала закритися 25 січня.

    Пограбування сталося в п’ятницю ввечері, коли четверо людей за допомогою вибухового пристрою увірвалися до музею, викрали лише румунські артефакти і втекли на автомобілі. Потім вони, очевидно, підпалили машину, щоб замести сліди. Нідерландська поліція не виключає, що до пограбування причетні румуни, і розслідує можливість їхньої втечі до Німеччини. Викрадені чотири предмети є частиною колекції Національного музею історії Румунії і були найціннішими експонатами виставки. Всі експонати були застраховані на 30 мільйонів євро перед відправкою за кордон відповідно до румунського та міжнародного законодавства. Як приміщення, так і вітрини, де були виставлені предмети культурної спадщини, були захищені та обладнані системами спостереження, а також сигналізацією, пов’язаною з місцевою поліцією.

    У Бухаресті Генеральна прокуратура оголосила, що було відкрито кримінальну справу ex officio, а розслідуванням займатимуться прокурори Прокуратури Верховного суду і фахівці Генеральної інспекції румунської поліції. Водночас, уряд Румунії створив кризову групу, а прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що повернення шолома і трьох дакійських браслетів є пріоритетним завданням. Міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа заявив, що крадіжка дакійського скарбу є міжнародною ганьбою і що необхідно провести розслідування, щоб з’ясувати, чи не було це пограбування організовано з метою маніпулювання націоналістичною течією напередодні травневих президентських виборів.

    Контрольний орган прем’єр-міністра перевіряє документи в Міністерстві культури, які були підставою для відправки національних скарбів на виставку, а міністерка культури Наталія Інтотеро зустрінеться з королівською родиною і прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схуфом. Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою також оголосив, що команда судових експертів румунської поліції терміново приєднається до своїх нідерландських колег, щоб допомогти в розслідуванні, і що румунська влада перебуває в постійному контакті з нідерландською та європейською владою. Президент Румунії Клаус Йоганніс обмінявся месаджами з прем’єр-міністром Діком Схуфом, який запевнив, що нідерландська влада вживає всіх необхідних заходів для ідентифікації злочинців і повернення скарбів.

  • Урок румунсько-нідерландського життя

    Урок румунсько-нідерландського життя

    Журналістка, письменниця, любителька природи Яннеке Вос де Гроот родом з Нідерландів оселилася в нашій країні 15 років тому. Вона зі своїм чоловіком захоплювались ісландськими конями ще коли мешкали в Нідерландах. Вони познайомилися на кінних змаганнях. Тепер вони живуть у румунському селі Оарба де Муреш, що належить до міста Єрнут, їм сповнилось бажання далі жити ближче до природи і навіть розвивати сільський туризм у цьому регіоні.

    Яннеке Вос де Гроот розповіла нам, що ідея стати фермерами виникла у її чоловіка, але оскільки в Нідерландах земля коштує дуже дорого, вони шукали купити земельні ділянки в інших частинах Європи та обрали Румунію, де, крім краси природи, на жаль зіткнулися з певними труднощами. Яннеке Вос де Гроот розповідає, якими були найбільшими з них: «Мова! У нас був дуже добрий вчитель у Нідерландах, нідерландець, який володіє і румунською мовою. На щастя, ми переселилися в маленьке село, де ніхто не розмовляв англійською або німецькою мовами, тож із першого дня нам довелося розмовляти тільки румунською. Спочатку мова нам здавалася дуже складною, потім була інша культура, а також бюрократія. Такими були найбільшими проблемами, з якими ми стикалися.»

    Яннеке Вос де Гроот розповіла нам про свою пристрасть до коней: «Ісландські коні було нашим хобі в Нідерландах. Я з чоловіком здавна займаємося верховою їздою. Розведення ісландських коней також завжди було для нас пристрастю. Ми завезли зі собою 9 коней, а зараз у нас – 23. У нас є 3-4 коні, на яких ми катаємось, але не ставимо їх у розпорядження відвідувачів. На ісландських конях інакший спосіб їзди, ніж на звичайних конях, тому що ці ісландці коні мають 4-5 стилів ходьби, звичайний кінь має три: крок, рись та галоп, але ісландські коні відображають два різні додаткові ходи, яких потрібно знати, інакше не можна займатися верховою їздою.»

    Ісландські коні – єдині у світі породи коней, які мають ходьбу тьолт. Рухаючись тьолтом, кінь робить чотири рівномірних послідовні кроки – ліва задня, ліва передня, права задня, права передня – і досягає високої швидкості. Це швидка хода, яка є плавною їздою і дозволяє коням подолати великі відстані, не втомлюючись. Тьолт особливо вигідний на нерівній місцевості, оскільки гонщик може швидко рухатися вперед, зберігаючи особливо зручне та надійне сидіння.

    Яннеке Вос де Гроот сказала нам, що село Оарба де Муреш це здорове місце як для коней, так і для людей: «У Нідерландах, хоча ми працювали в містах, ми жили на селі. Ми привикли до більшого простору. Але зокрема для коней, ми шукали тут, у Румунії, більш просторне місце, де б ми могли їх вирощувати, але водночас займатися сільським господарством. Коні завжди перебувають просто неба, у них є багато простору. І взимку вони залишаються просто неба, це для них дуже здорово. Звичайно, і для нас здорово. Всі кажуть, що в селі Оарба де Муреш чисте повітря. Я не знаю, чи воно чистіше ніж де інде, але природа маленького села, розміщеного між пагорбами, дуже гарна. Тут є дикі тварини, зрозуміло ні в селі, але в регіоні: ведмеді, вовки, шакали, лисиці, олені, а це чудово! Гості з Нідерландів, які приїжджають сюди, стверджують, що тут дуже гарно.»

    Яннеке бере участь у розвитку тамтешнього регіону, тому вона вирішила долучитися до вирішення окремих проблем, яких вона запримітила: «Єдине, що мене дуже дратує – це сміття, яке всюди викидають з автомобілів. Цього року нам доведеться вирішити цю проблему в Орба де Муреш, а саме провести акції зі збору сміття! Повсюди є проблеми стосовно цього питання, але в Нідерландах ми звикли збирати сміття, вивозити його в спеціальні місця і не викидати його будь-де, але тут багато людей викидають сміття з автомобілів. Більшість – це пластикові пляшки пива, які залишаються в природі понад 100 років. А це зовсім не добре, я завжди кажу людям у селі, що я не успадковую це село, ані мої діти, але для їхніх дітей та онуків треба розміщувати відходи у спеціально відведених місцях. У цьому сенсі ми завжди хочемо бути добрим прикладом.»

    Яннеке Вос де Гроот написала шість книг про Румунію, зокрема про зону, де вона зі своїм чоловіком оселились.Таким чином спонукала більше туристів відвідувати нашу країну. Коли тристи відвідують їх, вона веде їх скрізь: «Зазвичай я їду з ними до Брашова, до Клужу – прекрасних міст, але тоді, коли я запитую їх, що їм найбільше сподобалось, вони завжди кажуть: життя в селі Оарба де Муреш, де можна бачити як працюють та живуть люди. Зазвичай місцеві жінки готують для туристів овочевий суп, але й інші румунські традиційні страви, а це створює дуже гарну атмосферу. Навіть Палац Парламенту не є таким популярним, як обід в Оарба де Муреш!»

    Ми дізналися, що крім холодцю, Яннеке любить всі румунські традиційні страви: «Я їм що завгодно. Я дуже люблю чорба де бурте, сармале, кіфтеле, ці страви дуже смачні!»

    Але вдома вона все ж таки готує зокрема нідерландські страви, за винятком кількох рецептів, яких навчилася від свого сусіда в Оарба де Муреш.

  • Візит голландського прем’єра до Румунії

    Візит голландського прем’єра до Румунії




    Президент
    Румунії Клаус Йоханніс у середу прийняв прем’єр-міністра Нідерландів Марка
    Рютте, який перебував у Румунії з робочим візитом.

    Глава румунської держави зазначив,
    що відносини Румунії з Нідерландами мають важливу економічну складову,
    а також соціальну, з огляду на те, що Нідерланди є найбільшим інвестором у
    Румунії та враховуючи той факт, що в цій країні проживають близько 30 тис.
    румунів. Під час зустрічі були обговорені актуальні проблеми ЄС, такі як: міграція, Брекзит та
    головування Румунії в Раді ЄС у першій половині наступного року.




    Як і очікувалося
    приєднання Румунії до Шенгенської зони стало головною темою зустрічі, з огляду на те, що Нідерланди налічуються серед європейських країн, які виступають проти цього.
    Голландський прем’єр зазначив, що його країна завжди прив’язувала вступ Румунії
    до Шенгену з виконанням вимог Механізму співробітництва та контролю в сфері
    правосуддя. Це питання найближчим часом розгляне й Європейська комісія та, щойно після оприлюднення висновків, ми визначимо наступні кроки, – сказав Марк
    Рютте. У свою чергу, глава румунської держави наголосив на підтримці Румунії
    для підвищення ефективності управління
    кордонами ЄС і підтвердив прагнення Румунії якомога швидше приєднатися до
    Шенгенської зони.


    Клаус Йоханніс:
    «Шенгенський простір був створений на базі угоди, яка
    також передбачає кроки та умови, які мають бути виконані. Ці питання були неодноразово та широко
    обговорені.»
    Європейська Комісія, – додав президент, – підтримує прагнення Румунії до
    вступу в Шенген.




    Ця чутлива для Бухареста тема була обговорена і під час зустрічі Марка Рютте з румунським колегою
    Віорікою Денчіле. Остання нагадала, що Румунія виконала всі технічні критерії
    членства, додавши, що офіційний Бухарест здатний виконувати всі свої
    зобов’язання. Віоріка Денчіле: «Той факт, що Румунія виконала технічні критерії
    вступу до Шенгенської зони, що також підтвердила Європейська комісія, спонукав
    мене закликати прем’єр-міністра Нідерландів підтримати Румунію у досягненні
    цієї мети. Я твердо вірю в те, що Румунія заслуговує бути в зоні вільного
    пересування і вважаю, що не треба прив’язувати питання Механізму співробітництва та
    контролю із шенгенськими критеріями.»



    Прем’єр-міністр
    Марк Рютте заявив, що переговори з румунським колегою також були зосереджені на двосторонніх відносинах, які,
    на його думку, є дуже тісними, зважаючи на те, що обсяг торгівлі між Румунією
    та Нідерландами постійно зростає, перевищивши 5 мільярдів євро.

  • 12 вересня 2018 року

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні прийняв прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте. З цієї нагоди глава держави зазначив, що відносини Румунії з Нідерландами мають
    важливу економічну та соціальну складову, враховуючи той факт, що в цій країні
    проживає близько 30 тис. румунів. Президент Йоханніс обговорив з головою
    голландського уряду майбутнє ЄС і зазначив, що, хоча погляди двох країн не
    збігаються в усіх питаннях, Румунія та Нідерланди працюють над зміцненням ЄС. Так
    само були обговорені такі теми, як: приєднання Румунії до Шенгенської зони,
    міграція, Брекзит та головування Румунії в Раді ЄС у першій половині наступного
    року.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Румунські депутати у середу відхилили ініційовану
    опозиційною Націонал-ліберальною партією резолюцію про вотум недовіри міністру
    внутрішніх справ Кармен Дан під назвою «Удар соціал-демократичним кийком по
    обличчю румунської демократії». На парламентських дебатах у вівторок
    міністр заявила, що під час антиурядової
    акції протесту 10 серпня у столиці жандарми
    діяли згідно із законом і запевнила, що всі винні в довільному використанні
    сили проти протестувальників відповідатимуть
    перед законом. Опозиція, однак, звинувачує жандармів у застосуванні заборонених
    засобів і методів проти учасників протесту, більшість з яких були мирними
    протестувальниками.




    ВЗАЄМИНИ – Марокко високо цінує роль Румунії на регіональному
    і глобальному рівнях та підтримує її кандидатуру на місце непостійного члена
    Ради Безпеки ООН, – заявив сьогодні в Бухаресті міністр закордонних справ і
    міжнародного співробітництва Марокко Насер Буріта. Після зустрічі з румунським
    колегою Теодором Мелешкану глава марокканської дипломатії зазначив, що Бухарест
    робить дуже корисний внесок у збереження миру, стабільності в регіонах навколо Марокко,
    в Африці та на Близькому Сході. У свою чергу, міністр Теодор Мелешкану
    підтвердив підтримку Румунією Марокко у перспективі головування у Раді ЄС в
    першій половині наступного року. Переговори також були зосереджені на
    двосторонніх відносинах, з огляду на те, що Марокко є першим економічним
    партнером Румунії в Африці та арабському світі.



    ЄВРОСОЮЗ
    – Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер сьогодні виступив з щорічним
    зверненням у Європарламенті про стан справ в Європейському союзі. З огляду на
    те, що вихід Великої Британії з ЄС намічений на березень 2019 року Жан-Клод
    Юнкер заявив, що британський уряд повинен зрозуміти, що країна, яка покидає
    європейське співтовариство не може лишатися у такій же привілейованій позиції,
    що й держава-член. З іншого боку він запропонував нове економічне партнерство
    між Євросоюзом та африканським континентом, а також значне посилення до 2020
    року європейського агентства Frontex. Жан-Клод Юнкер також заявив, що до кінця року Єврокомісія
    озвучить пропозиції щодо зміцнення євро по відношенню до долара. Агентство
    Франс-Прес нагадує, що це була остання промова Жана-Клода Юнкера на посаді
    президента Єврокомісії – його термін добігає кінця 31 жовтня 2019 року. Він
    зайняв цю посаду в розпал боргової кризи Греції та на тлі усунення наслідків
    світової фінансово-економічної кризи.






    САНКЦІЇ -
    Європейський парламент на сьогоднішньому пленарному засіданні в Страсбурзі засудив
    порушення Угорщиною демократичних цінностей та
    закликав Європейську комісію відреагувати, тобто порушити
    санкційну процедуру, передбачену статтею 7
    Лісабонського договору. Депутати Європарламенту більшістю
    голосів прийняли звіт, що містить перелік порушень
    свободи та цінностей ЄС у засобах масової інформації, наукових колах, щодо меншин,
    мігрантів, а також в сфері боротьби з корупцією та забезпечення
    незалежності правосуддя. Під час пленарних
    дебатів у вівторок Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
    заявив, що цей звіт використовує подвійні стандарти, зловживає владою, а
    спосіб його прийняття виходить за
    рамки положень базового договору ЄС. У разі
    активації статті 7 Лісабонського
    договору, щодо Угорщини можуть
    бути застосовані різні санкції, включаючи призупинення права голосу в
    Раді ЄС.




    НАГОРОДА
    – Румунський військовий – Віктор Богдан Біла – був нагороджений Збройними
    силами США за результатами його участі у військових навчаннях «Saber Guardian-2017», – повідомляє Міністерство національної оборони Румунії.
    Церемонія вручення нагороди відбулася у місті Клуж-Напока (північний захід) у
    штабі 4-ї стрілецької дивізії «Джеміна». Лейтенант Віктор Богдан Біла був нагороджений
    Медаллю за досягнення, за активну участь та підтримку, яку він надав
    американським військам.

    РЕФЕРЕНДУМ -
    Конституційний Суд Румунії у середу оголосив, що розгляне 17 вересня законодавчу пропозицію щодо внесення до Конституції поправки про те, що сім’я
    базується на вільно укладеному шлюбі між чоловіком і жінкою. Сенат Румунії прийняв
    цю пропозицію у вівторок. Лідер керівної
    Соціал-демократичної партії та спікер Палати депутатів Лівіу Драгня нещодавно
    оголосив, що референдум на цю тему відбудеться 7 жовтня. Кілька неурядових організацій, об’єднаних
    в «Коаліцію заради сім’ї», зібрали близько трьох мільйонів підписів щодо
    призначення референдуму на цю тему для блокування одностатевих шлюбів у Румунії.

  • Виклики 2017 року (друга частина)

    Виклики 2017 року (друга частина)

    Після того, як минулого тижня спільно з директором бухарестського Центру із запобігання конфліктам та раннього попередження Юліаном Кіфу ми проаналізували наслідки таких подій, як інавгурація нового лідера Білого дому Дональда Трампа, Brexit або вибори у Франції, сьогодні ми продовжимо цей демарш і торкнемось виборів у Німеччині, Нідерландах і ситуації в Сирії.

    Канцлер Німеччини Ангела Меркель буде балотуватися в цьому році на четвертий термін. Ця заява була зроблена в кінці минулого року після з’їзду Християнсько-демократичного союзу, лідером якого є Ангела Меркель. Це оголошення було зроблене на тлі закликів про відставку глави федерального уряду, якої зажадали в основному радикали та партія Альтернатива для Німеччини, противники політики прийому біженців, підтриманої канцлером Німеччини. У своїх звинуваченнях вони говорять про втрату контролю над потоком міграції. Однак, згідно з останніми даними, в минулому році було констатоване різке скорочення кількості мігрантів-шукачів притулку в Німеччині. Офіційні дані показують, що 280.000 осіб, що шукають притулку прибули до Німеччини в минулому році, у порівнянні з майже 900 тисячми, скільки було зареєстровано в 2015 році. Незважаючи на значне скорочення, в минулому році, країна як і раніше стикається з численними проблемами.

    Кількість заяв на отримання притулку перевищує кілька сотень тисяч, а німецький уряд повинен продемонструвати, що здатний забезпечити інтеграцію тих, хто отримує вид на проживання. Наскільки важливі вибори в Німеччині для Європи і, які шанси на перемогу має чинний канцлер? Професор Юліан Кіфу, директор Центру із запобігання конфліктам та раннього попередження зазначає: Звичайно, ми говоримо про дуже важливий елементі, оскільки мова йде про Німеччину, що є двигуном Європи, і в цих умовах все стає дуже важливим. Є й надалі можливості для порозуміння між правими і лівими силами, яке б дозволило узгодити формулу, завдяки якій пані Меркель зможе продовжити свій мандат. Зростає вплив крайньоправих сил. Але очевидно, що вони є «домашніми планами». І я бачив неодноразово, принаймні у випадку Brexit-у і виборів в США, що плани не завжди здійснюються, отож можна очікувати й сюрпризи.

    Цього року пройдуть парламентські вибори в Нідерландах, країні, де, на тлі невдоволення виборців управлінням імміграційного потоку, популістська і ультраправа Партія свободи посідає перше місце в опитуваннях. Її лідер Герт Вілдерс представив передвиборчу програму, в якій обіцяє деісламізацію країни, виступає за закриття мечетей і заборону імміграції з мусульманських країн. Публікації Die Welt і Express стверджують, що політична програма передбачає також закриття мусульманських шкіл, заборону Корану і паранджі.

    Для Бухареста, вибори в Нідерландах мають важливе значення, перш за все, з точки зору перспективи приєднання Румунії до Шенгенського простору. Заплановане на березень 2011 року приєднання було відкладене кілька разів, в тому числі й тому що проти цього виступили Нідерланди, хоча Бухарест виконав всі необхідні критерії.


    Чи слід очікувати найближчим часом якихось змін в цьому відношенні? Відповідає Юліан Кіфу: З цієї точки зору у нас немає підстав радіти, тому що вибори в Нідерландах обіцяють швидше за все підтвердити тенденцію збереження партій євроскептиків на передньому плані, тому ймовірність того, що Нідерланди зроблять кроки вперед досить незначна. Є, водночас, і позитивні ознаки, зокрема спосіб у який Нідерландам вдалося досягти рішення щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. У цьому ключі ми можемо сподіватися, що незалежно від того, як виглядають справи та якими будуть результати виборів у Нідерландах, ми зможемо досягти європейської домовленості, яка б була на користь в тому числі Румунії. Але з огляду на те, як відновлюється Шенген і стриманість в зв’язку з міграцією, я гадаю, що ця тема, буде закрита протягом найближчих років.

    Що стосується ситуації в Сирії та участі Росії в цьому конфлікті, політолог Юліан Кіфу підкреслив: Звичайно Сирія, це справа, яку не можна швидко закрити. Я бачив, що спроби вирішити проблему в короткостроковій перспективі, укласти угоду про припинення вогню не увінчалися успіхом. Особливо, коли йде мова про часткове перемир’я. Росія намагається нав’язати певний тип рішення, як це зробила в Україні та в Грузії. Я думаю, що такий підхід не дає результатів.

    Рішення повинно бути узгодженим, – вважає Юліан Кіфу, – який зазначає, що все ще є надзвичайно важливі аспекти у цьому конфлікті, як масові вбивства в Алеппо, використання забороненої зброї та порушення прав людини.

  • Румунія і Шенген

    Румунія і Шенген

    Запланований на 2011 рік і неодноразово відкладений,
    оскільки проти цього виступили ряд країн-членів ЄС, вступ Румунії до Шенгенської
    зони дедалі залишається пріоритетом закордонної політики офіційного Бухареста.
    Серед наведених суджень про причини, через які Нідерланди, Франція, Німеччина
    та Фінляндія не згодні з приєднанням Румунії є повільний прогрес у сфері
    правосуддя та боротьби з корупцією.




    Нещодавно міністр закордонних справ Румунії Лазер
    Коменеску заявив, що цього року, будуть важливі аргументи на підтримку вступу
    Румунії до Шенгену. Він сказав, що майбутній звіт, який щорічно складається
    Єврокомісією в рамках Механізму співробітництва і контролю в сфері правосуддя
    послужить додатковим аргументом тим, хто стверджує, що входження Румунії до
    Шенгенського простору буде на користь всього ЄС.




    Глава румунського зовнішньополітичного відомства на
    стартовій конференції нідерландського головування в Євросоюзі пояснив, що
    необхідність убезпечення зовнішніх кордонів ЄС вимагає включення Румунії до
    Шенгенської зони. Лазер Коменеску: Я сподіваюсь, що наступна доповідь
    Єврокомісії принесе додаткові аргументи на користь Румунії, та інших країн, які
    стверджують, що вступ нашої країни в Шенгенську зону є вигідним Європейському
    Союзу в цілому. І якщо пов’язати це питання з проблемою міграції, з огляду на
    те, що все більше країн усвідомлюють необхідність зміцнення європейських
    кордонів, я думаю, що всі зрозуміють перевагу для всього Євросоюзу від
    входження Румунії до Шенгенського простору.




    У свою чергу Посол Нідерландів у Румунії Стелла
    Роннер пояснила, що Шенген перебуває зараз під дуже великим тиском і наголосила
    на необхідності зосередитись на проблемах, що ставлять під загрозу цей простір.
    Відповідаючи на запитання, чи Нідерланди підтримають вступ Румунії до Шенгену,
    як це робили, принаймні декларативно, інші країни, які головували в ЄС, Стелла
    Роннер уникла чіткої відповіді і сказала, що говорити про це зараз рано. Стелла
    Роннер: Шенгенська зона перебуває під величезним тиском. Це означає, що ми
    повинні зосередитися на управлінні зовнішніми кордонами. На цьому зосереджені
    в даний час всі дискусії. Тому я кажу, що проблеми з якими зараз стикається ЄС
    і Шенген настільки складні, що передусім на них ми маємо зосередити свої
    зусилля.




    В умовах
    побоювань, що вступ до Шенгенської зони принесе більше мігрантів в Румунію
    Лазер Коменеску пояснив, що такого сценарію можна буде уникнути, якщо втілити усі погоджені заходи безпеки кордонів та співпраці з країнами
    походження і транзиту мігрантів. У цьому надзвичайно складному контексті на
    європейському рівні, Нідерланди удванадцяте перейняли функцію головуючої країни
    в ЄС. Боротьба з тероризмом, міграційні потоки, ситуація в Сирії налічуються
    серед найбільш важливих проблем, які стоять перед Амстердамом, а ключовою роллю
    нідерландського головування в ЄС стане забезпечення узгодженості дій 28
    країн-членів ЄС.