Tag: Ніколає Паулеску

Ніколає Паулеску народився 8 листопада 1869 року в Бухаресті, де закінчив середню школу у 1888 році. Того ж
року він поступив до Паризької медичної школи, яку закінчив зі ступенем бакалавра
медицини. У Парижі він захистив ступінь доктора медичних наук і проводив численні
наукові дослідження у фізіології, зокрема щодо вуглеводного обміну, патогенезу цукрового
діабету, ролі підшлункової залози у засвоєнні нутрієнтів, коагуляції крові та механізму
раптової смерті. У 1906 році він розробив оригінальний метод для видалення
гіпофіза собаки, який потім застосовувався до хірургії гіпофізу людини.

23 липня 1921 року на засіданні
Товариства біології Ніколає Паулеску представив чотири доповіді, що включали
результати його багаторічного дослідження щодо дії екстракту підшлункової
залози у разі цукрового діабету. Паулеску опублікував свій винахід: протидіабетичний
активний принцип в підшлунковій залозі, який він називає панкреїн, у бельгійському
журналі по спеціальності «Archives Internationales de Physiologie» в статті, опублікованій 31
серпня 1921 року. Незважаючи на те, що ця стаття була опублікована за вісім місяців до подібного
винаходу канадців Фредеріка Бантінга і Джеймса Колліпа, а також шотландця Джона
Джеймса Маклаода, в підсумку Нобелівську премію за це відкриття отримали вони, а не Паулеску. І хоча Ніколає Паулеску сильно заперечував метод дослідників Торонтського
університету, першовідкривачами інсуліну врешті-решт оголосили останніх.

Провідний румунський діабетолог,
член Румунської академії і директор бухарестського Інституту ім. Ніколая
Паулеску Константін йонеску-Тирговіште розповів про внесок румунського винахідника до відкриття інсуліну. «Панкреїн це первинна назва інсуліну, що є гормоном
підшлункової залози, який Паулеску зумів синтезувати після дослідів на підшлунковій
залозі хворого на діабет собаки та інших тварин. Це був передбачуваний протидіабетичний
гормон, здобутий на основі попередніх досліджень, проведених кількома
дослідниками починаючи з 1890 року, коли почалася гонитва у пошуку цього
гормону. Ніколає Паулеску в 1899 році, під час захисту однієї з трьох
докторських дисертацій в Парижі, сказав у своїй доповіді, що проводив допити для
синтезу протидіабетичного панкреатичного принципу. Науковий опис властивостей цього
гормону Паулеску зробив бездоганно. Він сказав, що діабет є захворюванням, яке
характеризується не тільки гіперглікемією, а збільшенням кетонових
тіл в крові і сечі, які виражають метаболізм ліпідів і збільшенням в крові і
сечі сечовини, що означає катаболізм білкового обміну. Це комплексне бачення
було дивним для тих часів, тому що всі зосереджували свою увагу тільки з
гіперглікемії.»

У 1969 році, за підсумками
міжнародної кампанії за відновлення справедливості, ініційованої шотландським
фізіологом Яном Мюрреєм, Нобелівський комітет визнав заслуги та пріоритет
Ніколая Паулеску у відкритті антидіабетичного лікування. Історія Паулеску є ще
одним прикладом того, що якщо в якийсь момент історія робить велику
несправедливість, пізніше відновлення справедливості може принести заслужену славу.
Ніколає Паулеску помер 19 липня 1931 року.

Щороку, румунські винахідники повертаються з міжнародних виставок з медалями за винаходи з безпосереднім застосуванням. І в цьому році, вони завоювали безліч нагород, найбільше з яких золоті, на Міжнародній виставці винаходів в Женеві, найбільш престижному світовому заході в сфері винаходів. 45 міжнародна виставка відбулася у період з 29 березня по 2 квітня. 34 золотих, 8 срібних і 10 особливих нагород – таким був результат румунських винахідників, винагороджених членами міжнародного журі.

До них додалися ще 17 призів від іноземних делегацій, присутніх у День присвячений Румунії на виставці. Цього року, Румунія взяла участь з 40 роботами, присутність яких в Женеві було профінансовано від державного бюджету, поряд з іншими 8 винаходами, підтримуваними за рахунок власних коштів, уточнюється в повідомленні Міністерства науки та інновацій.

В цілому, було виставлено понад 2000 винаходів зі всього світу компаніями, університетами, урядовими організаціями, винахідниками і приватними дослідниками. Один з румунських винахідників Міхай Речану отримав спеціальний приз Всесвітньої організації інтелектуальної власності Організації Об’єднаних Націй. 23-річний студент Факультету електроніки, телекомунікацій та інформаційних технологій Бухарестського університету був нагороджений за винахід, який підвищує електричну і протипожежну безпеку у сфері транспортних засобів, літальних апаратів або будь-яких аналогічних промислових електроустановок. Цей винахід був розроблений в рамках Європейського Центру міждисциплінарних прикладних досліджень в Отопень під керівництвом Мірча Тудора, співавтора цієї роботи, і переможця в 2009 і 2013 роках Гран-прі на Женевській виставці винаходів.

Серед найбільш важливих румунських винаходів зі всіх часів є виявлення уколів інсуліну, винахід, що врятував мільйони життів. Ніколає Паулеску, професор фізіології в Медичному та фармацевтичному університеті в Бухаресті, виявив вперше в 1921 році, інсулін, гормон, що виділяється підшлунковою залозою, який регулює метаболізм вуглеводів, жирів і мінералів в організмі. Він продемонстрував ефективність цієї речовини в зниженні гіперглікемії та використав інсулін в лікуванні цукрового діабету. Іншим відмінним винаходом румуна був реактивний літак. У жовтні 1910 року, інженер Анрі Коанда зачарував журі в Парижі на другій Міжнародній виставці аеронавтики, на борту літака без пропелера, але забезпечений пропелерною турбіною, що виявилося упродовж часу винаходом для майбуття.