Tag: обмежувальні заходи

На пленарному засіданні Європарламенту
точилися гострі дискусії на тему експорту українського зерна. Єврокомісар з
питань сільського господарства та розвитку сільських територій Януш
Войцеховський заявив, що вважає, що Єврокомісія повинна продовжити тимчасову
заборону на імпорт українського зерна до п’яти країн-сусідів ЄС, оскільки цей
захід сприяв збільшенню експорту за межі блоку.

Зі свого боку,
румунський євродепутат Дачіан Чолош закликав членів Єврокомісії повернутися до
реальності і призначити спеціального координатора ЄС з питань експорту
українського зерна, щоб гарантувати, що поставки здійснюються лише транзитом
через сусідні країни, а не продаються там. За його словами, Євросоюз не зміг
прийти до спільного рішення, а стратегія Росії, яка використовує продовольство
як зброю для посилення свого політичного впливу у світі, є неприйнятною.

Однак найголоснішими були польські
депутати Європарламенту, які закликали до серйозних заходів з метою захисту
фермерів у своїй країні. Україна стала повністю залежною від альтернативних
маршрутів експорту зерна з ЄС після того, як у липні Росія вийшла з річної
угоди, яка дозволяла безпечно транспортувати українське зерно через
чорноморські порти, що зараз перебувають під загрозою нападу з боку Москви.

Як наслідок, фермери
сусідніх країн – Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччини – зіткнулися
з посиленням конкуренції та серйозними проблемами на власних ринках, тому вони
вимагають продовжити заборону, термін дії якої спливає у п’ятницю. У травні
виконавча влада ЄС оголосила про тимчасові запобіжні заходи, які
забороняють продаж зернових до цих п’яти країн, водночас дозволяючи транзит
через їхню територію на ринки за межами ЄС, переважно в Африку. Комісія
виділила 156 млн євро на компенсацію постраждалим фермерам з ЄС і зібрала майже
1,9 млрд євро на поліпшення альтернативних маршрутів.

Понад 60% українського
зерна, що йде транзитом до ЄС, проходить через Румунію, де фермерські асоціації
погрозили протестами у разі скасування обмежень.
Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу запропонував Єврокомісії
створити систему субсидій для транзиту української сільгосппродукції за межі
блоку. На його думку, обмежувальні заходи позитивно вплинули на румунський
ринок зерна. Війна в Україні змусила місцевих фермерів експортувати зерно за
будь-яку ціну. Однак їхні витрати набагато нижчі, оскільки вони звільнені від
митних зборів, що призводить до недобросовісної конкуренції.

Влада
Румунії вирішила
продовжити дію режиму надзвичайної
ситуації під час зимових свят, на тлі
пандемії
коронавірусу. Постанова,
яким Уряд продовжив його ще на 30 днів,
набрала
чинності в понеділок. Режим
надзвичайної ситуації,
який був продовжений
кілька разів поспіль, був оголошений
в середині травня, після того як протягом
двох місяців було впроваджено режим
надзвичайного стану,
починаючи з 16 березня. Відповідно
до нової постанови виконавчої
влади зберігаються обмеження, запропоновані
раніше Комітетом з надзвичайних ситуацій,
включаючи заборону пересування після
23:00 години
без
обгрунтованих
причин,
обмеження
що буде
чинним також
під
час зимових канікул.

Однак
до чинних до тепер рішень
додається ще одне. Йдеться про організацію
та здійснення діяльності операторів
кабельного транспорту на гірськолижних
трасах,
які будуть відкриті, але влада має намір
уникнути їх переповненості. Також
ресторани та готелі поруч із лижними
трасами працюватимуть
при
вже
встановлених умовах. Між
часом у Румунії кількість випадків
зараження продовжує зростати, і останнім
часом з’являються нові негативні рекорди
щодо кількості летальних випадків,
пов’язаних з COVID-19, або пацієнтів,
інфікованих новим коронавірусом,
госпіталізованих у важкому стані у
відділеннях інтенсивної
терапії. Столиця залишається на першому
місці в країні за кількістю захворювань.

Влада
попереджає, що тиск на систему охорони
здоров’я в Бухаресті буде посилюватися
і що необхідно буде продовжувати
переміщувати
пацієнтів за межі столиці,
до лікарень,
де санітарний
тиск
нижчий. У зв’язку з цим державний
секретар та керівник Департаменту з
надзвичайних ситуацій Раєд
Арафат оголосив про доставлення до медичних
установ
500 індивідуальних генераторів кисню,
щоб збільшити кількість ліжко-місць,
де пацієнти з COVID можуть приймати
кисень.

Хоча
кількість інфікувань
у Бухаресті постійно зростає, влада не
розглядає питання розміщення столиці
під
карантин, аргументуючи тим, що чинних
заходів на даний момент достатньо. Однак
декілька населених пунктів
поблизу столиці,

де рівень зараження становить від 7 до
майже 9 на тисячу насeлення
перебувають
під карантином. Обмежувальні заходи
були
продовжені в
інших населених пунктах країни.

Натомість
у повіті
Сібіу
(центр) влада вирішила скасувати
карантин,
у понеділок,
у повітовому
центрі та
семи інших населених пунктах, після
того, як рівень зараження у всьому повіті
зменшився
з понад 9 до 3,65 випадків у тис. населення.
Лікарні вже не переповнені, але вони
зайняті приблизно на половину. Однак
ліжко-місця
у відділеннях інтенсивної
терапії завжди зайняті, в тому числі з
пацієнтами, переведеними з інших повітів.

Переважною більшістю голосів Європейський
парламент проголосував зміни до регламенту Європейської Комісії, відповідно до
яких, країна може залишитися без фінансування з європейських фондів, в тому
разі, якщо влада зневажає принцип верховенства права. Така міра була введена на
тлі тенденцій авторитаризму ліберального уряду Угорщини і консервативної
влади в Польщі.

Кабмін та провладна ліва більшість в
Бухаресті також були жорстко розкритиковані з боку європейських інституцій.
Більшість депутатів Європарламенту звинуватили Румунію в недотриманні принципу
верховенства права в частині поправок до законів про правосуддя і кримінального
законодавства, а також непропорційне застосування сили з боку правоохоронних
органів під час антиурядового мітингу в серпні.

Проте, ці зміни будуть застосовуватися до
всіх держав-членів. Вони передбачають, що Європейська Комісія разом з групою
незалежних експертів визначатиме, чи був дотриманий принцип верховенства права
в країнах-членах, чи відбувалося втручання в діяльність судової влади та чи
достатні заходи щодо боротьби з шахрайством та корупцією. Після чого
Єврокомісія пропонуватиме санкції покарання, в залежності від серйозності
порушень.

Тобто, мова йде чи про скорочення, чи про заморожування фінансування від Європейського Союзу. Потім рішення має бути
затверджене Європарламентом і Радою міністрів. Держава, на яку накладаються
обмежувальні заходи, зобов’язана продовжувати сплачувати внески бенефіціарам
європейських фондів з державного бюджету, в той час, як гроші ЄС для цієї
країни будуть заблоковані.

Румунський європарламентар Маріан-Жан Марінеску,
з Європейської народної партії підтримав цю пропозицію, але каже, що процедуру
необхідно поліпшити: Важко голосували за те, що може мати наслідки для твоєї
країни. Однак, все ж існують деякі принципи. Безсумнівно, європейські гроші
повинні регулюватися жорсткими правилами й, коли є проблеми з верховенством
права, звичайно, це матиме наслідки для бюджету. Зрештою, таке регулювання
має бути, але його треба доопрацювати. Процедура має відображати
пропорційність між покаранням та самими фактами….

Європарламентар від групи ALDE Норіка Ніколай
виступає проти цієї пропозиції і пояснює чому: Переважна більшість нових країн-членів, але й
не тільки, в тому числі й Іспанія, Португалія, та Італія, побоюються, що через
уряди, які вони мають при владі, їхні країни потерпатимуть від наявної формули,
при якій Єврокомісія може тимчасово зупинити фінансування. Пропонувати
нормативний акт, в якому відсутні будь-які об’єктивні критерії при вивченні
чиновниками з Єврокомісії ситуації, – неприпустимо.

До остаточного
прийняття цих положень ще передуватиме складне обговорення й рішення має бути
одноголосно затверджене главами держав та урядів. Ця пропозиція включена в
проект європейського бюджету на 2021-2027 роки.