Tag: ОБСЄ

Після 1945 року Європа була жорстоко розділена, і надії європейців на те, що після закінчення Другої світової війни, коли вони звільняться від фашизму, вони повернуться до нормального життя, були розбиті. Залізна завіса, що розділила Європу на процвітаючий і демократичний Захід та бідний і тиранізований комуністичним режимом Схід, проходила через центр Німеччини та її столицю Берлін. Близько двох десятиліть, до кінця 1960-х – початку 1970-х років, дві європейські країни ненавиділи одна одну, і напруженість досягла точки кипіння, особливо під час ракетної кризи 1962 року. Але якщо в Західній Європі можна було побачити бажання цих народів бути частиною демократичної системи, то в Східній Європі воля народів, окупованих Радянським Союзом і підбурюваних до ненависті до інших європейців, була розтоптана ногами. Антикомуністичні повстання в Польщі та Східній Німеччині в 1953 році, в Угорщині в 1956 році та в Чехословаччині в 1968 році, жорстоко придушені Радянським Союзом, довели, що східні європейці не хотіли бути ворогами західних європейців.

Але з плином часу і зміною поколінь ставлення змінилося. Європейці, як із Заходу, так і зі Сходу, шукали знайти рішення жити в мирі та пропонували нові концепції, такі як розрядка у відносинах на старому континенті. Ці нові менталітети матеріалізувалися у створенні  Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), форуму для обговорення гострих питань між європейцями. Столиця Фінляндії, як нейтральної країни, була обрана для проведення першої зустрічі форуму в липні 1973 року. Наступна зустріч відбулася у Женеві у вересні 1973 року, а через два роки, у серпні 1975 року, в Гельсінкі було підписано Заключний акт, який від імені Румунії підписав Ніколає Чаушеску. Хоча Акт мав переважно європейське значення, врешті-решт 57 країн, деякі з Північної Америки та Азії, також підписали його.

Дипломат і професор Крістіан Діаконеску, колишній міністр закордонних справ, описав зміни в європейських відносинах: «Починаючи з 1970-х років, однак, два блоки почали процес спроб заспокоїти ситуацію, намагаючись розслабитися. Попередні переговори почалися в 1972 році, і поступово було вирішено, що на Гельсінській конференції 1 серпня 1975 року буде прийнято Заключний акт, що охоплює чотири сфери, підписаний усіма європейськими державами, Канадою та Сполученими Штатами, за винятком Албанії, яка не захотіла брати в ньому участь.»

10 статей Акта також відомі як Декалог Конференції, і вони викладені наступним чином: рівність суверенітетів і повага до прав, що випливають з них; утримання від загрози силою або її застосування; непорушність кордонів; територіальна цілісність держав; мирне врегулювання спорів; невтручання у внутрішні справи; повага до прав людини і основних прав, включаючи свободу думки, совісті, релігії і переконань; рівні права і самовизначення народів; співпраця між державами; взаємна довіра і впевненість у міжнародному праві.

Крістіан Діаконеску підсумував принципи, на яких ґрунтується Декалог: «Гельсінський Заключний акт охоплював чотири сфери. Першою сферою була військово-політична сфера, яка охоплювала очевидну політичну і військову сфери, територіальну цілісність, визначення кордонів, мирне врегулювання спорів і реалізацію заходів з розбудови довіри і безпеки. Друга сфера стосувалася економічного виміру. Третім був гуманітарний вимір, і тут, відповідно до сьогоднішніх проблем, ми говоримо про свободу міграції, возз’єднання сімей, розділених внутрішніми кордонами, культурні обміни, свободу преси. І, нарешті, в останньому розділі йшлося про встановлення регулярності механізмів, дебатів і вивчення виконання. Були й інші зустрічі Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), такі як наради з безпеки і співробітництва в Європі до 1990 року, в 1977 і 1978 роках у Белграді, в 1980 і 1983 роках у Мадриді, та  в 1986 і 1989 роках у Відні. 1 січня 1995 року Нарада з безпеки й співробітництва в Європі змінила свою назву на Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) і стала інституціоналізованою багатосторонньою структурою на цих чотирьох рівнях. ОБСЄ, НБСЄ на той час, була єдиною багатосторонньою організацією, яка обговорювала такі питання.»

Після 1990 року, коли хвиля громадянських революцій 1989 року змела комуністичні тиранії у східній половині Європи, нові зміни торкнулися і спадщини Гельсінського Заключного акту. Він залишився чинним, а на його місці новим документом була створена Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Крістіан Діаконеску: «Віденський документ був прийнятий. Цей документ стосувався саме заходів з розбудови довіри та безпеки. Що містив цей документ? Готовність повідомляти один одного про військову діяльність, про різні дії з військово-політичним підтекстом, які могли б породити загрозу. І тоді, щоб не трактувати такий розвиток подій так чи інакше через кордони, було необхідне раннє попередження.»

З 1970-х років європейці знають, як створити на своєму континенті нову архітектуру безпеки. Викликів наступних років не бракувало, а випадки розпаду колишньої Югославії, що був найбільш трагічним, і колишньої Чехословаччини перевірили життєздатність принципів і концепцій спільної безпеки та співпраці. Спадщина Гельсінського Заключного акту призвела до зміцнення переконання, що війна не є рішенням, але сьогодні європейці повинні бути готові до будь-чого.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який у вівторок здійснив свій перший візит в Україну з початку російського вторгнення, закликав Володимира Зеленського якнайшвидше розглянути можливість припинення вогню, щоб прискорити мирні переговори. Український президент також наполягав на “справедливому мирі” і продовженні європейської військової допомоги його країні, повідомляють AFP і EFE. Угорщина, яка в понеділок перебрала на себе ротаційне головування в Раді Європейського Союзу, неодноразово блокувала кілька рішень ЄС, спрямованих на допомогу Україні. Щодо російсько-української війни Віктор Орбан неодноразово заявляв, що його країна не братиме участі в конфлікті, і підкреслював, що НАТО прийняло цю позицію. Щодо членства України в ЄС, Будапешт виступає за послідовну політику розширення на основі заслуг. Але існують побоювання, що Угорщина може спробувати уповільнити розгляд заявки України, враховуючи, що прем’єр-міністр Орбан мав напружені відносини з Києвом у минулому і підтримує тісніші зв’язки з Москвою.

 

ВИБОРИ – Завершилися дводенні консультації з політичними партіями, які провів прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку щодо графіка президентських і парламентських виборів. Партія “Сила правих” підтримує проведення першого туру президентських виборів одночасно з парламентськими виборами 1 або 8 грудня. Представники партії “РЕПЕР” у вівторок надіслали повідомлення про те, що вибори повинні відбутися вчасно. Дводенні консультації показали, що в той час як деякі партії – Союз «Рятуйте Румунію» або Демократичний союз угорців Румунії – хочуть виборів у листопаді та грудні, інші – Союз за об’єднання румунів або Соціал-ліберальна гуманістична партія – кажуть, що вони готові до президентських виборів у вересні, як того хотіла б правляча Соціал-демократична партія. Дискусії, ініційовані прем’єр-міністром соціал-демократом, відбуваються на тлі розбіжностей всередині правлячої коаліції СДП – НЛП. На зустрічі, що проходила паралельно з урядовими переговорами, ліберальне керівництво одноголосно вирішило, що президентські вибори мають відбутися в листопаді, після того, як навесні погодилося провести їх у вересні. Всі політичні сили хочуть швидкого врегулювання виборчого календаря – такий висновок оголосив прем’єр-міністр Чолаку наприкінці консультацій.  9 червня Румунія вже провела спільні місцеві та європарламентські вибори.

 

СТАТИСТИКА – Національний інститут статистики зафіксував більший апетит румунів до читання в бібліотеках та культурних заходів минулого року. У 2023 році бібліотеки видали понад 19 мільйонів томів близько 2,5 мільйонам активних користувачів, що на 54.000 більше, ніж у 2022 році. НІС також повідомляє, що кількість відвідувачів музеїв і публічних колекцій у 2023 році була більш ніж на 3 мільйони вищою, ніж два роки тому. Те ж саме стосується і кількості глядачів вистав і концертів, яка зросла майже на 2 мільйони порівняно з 2022 роком.

 

ОБСЄ – У Бухаресті триває щорічна сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ, у якій беруть участь політики з понад 50 країн. У понеділок обговорювалися резолюції загальних комісій на такі теми, як безпека, зміна клімату та захист навколишнього середовища або запобігання використанню корупції як інструменту зовнішньої політики, які будуть включені до Бухарестської декларації, підсумкового документа зустрічі. На полях пленарного засідання румунські парламентарі провели заходи, що висвітлювали пріоритети Румунії в таких сферах, як інфраструктурне сполучення з країнами Центральної Азії, енергетичне сполучення, міжнародні транспортні шляхи або цифровізація, дослідження та інновації.

 

ОПИТУВАННЯ – 6 з 10 компаній в Румунії очікують зростання доходів цього року, згідно з результатами останнього опитування щодо якості інвестиційного середовища, представленого представниками Американської торговельної палати в Румунії. Однак, вони заявили, що незадоволені 1% корпоративним податком з обороту. Вони кажуть, що повинен бути чіткий графік скасування цього податку, який не обов’язково приносить очікуваний рівень надходжень до бюджету і створює серйозні проблеми для гравців в економіці. Представники Американської торговельної палати в Румунії називають серед пріоритетних напрямків державної політики – інвестиції в інфраструктуру, прискорення цифровізації державного управління, підвищення якості системи освіти та більш ефективне використання наявних європейських фондів.

КОНСУЛЬТАЦІЇ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку провів у понеділок консультації з політичними партіями щодо термінів проведення президентських виборів. Союз «Рятуйте Румунію» виступив за проведення виборів у листопаді – у встановлений законом термін. Альянс за об’єднання румунів заявив, що готовий до виборів 15 вересня, про що неодноразово публічно заявляв глава виконавчої влади.  Демократичний союз угорців Румунії хоче провести їх у жовтні, а “SOS Румунія” – у листопаді. Переговори відбуваються на тлі розбіжностей всередині правлячої коаліції СДП – НЛП.  На зустрічі, що проходила паралельно з консультаціями в будинку Уряду, керівництво НЛП одноголосно вирішило, що президентські вибори мають відбутися в листопаді. Нагадаємо, цього року, на додаток до президентських виборів у грудні, в Румунії заплановані парламентські вибори, які визначать склад румунського парламенту.

ОБСЄ – У Бухаресті проходить засідання Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Головна тема обговорення – “Парламентський погляд на роль ОБСЄ в сучасній архітектурі безпеки”. 31-а Парламентська сесія ОБСЄ є подією великого геополітичного значення, за словами Дана Барни, голови делегації румунського парламенту в ОБСЄ. За його словами, ця подія є визнанням ролі Румунії в нинішньому регіональному контексті війни в Україні та розвитку європейської безпеки в країнах ОБСЄ в цілому. Війна Росії проти України є однією з головних тем на порядку денному засідання, зазначив Дан Барна. 250 парламентарів у Бухаресті також обговорюють питання економічного розвитку, рівної участі жінок і чоловіків у політичному житті та залучення молоді до прийняття рішень.

ПОДОРОЖЧАННЯ – З 1 липня в Румунії знову підвищуються акцизи на пальне. За підрахунками експертів, літр бензину коштуватиме приблизно на 0,43 лея більше, а дизельного палива – на 0,4 лея більше. Рахунки за газ також зміняться з понеділка, оскільки Національний орган з регулювання у сфері енергетики затвердив підвищення тарифів на розподіл газу в середньому на 19%. Мінімальна заробітна плата в країні зросте з 3 300 до 3 700 леїв з 1 липня, згідно з рішенням виконавчої влади. Працівник, який отримує мінімальну заробітну плату, отримає додаткові 284 леї нетто на місяць. (1 євро = близько 5 леїв)

ОПИТУВАННЯ – 74% румунів вважають інфляцію основною причиною того, що вони витрачатимуть більше коштів у наступному півріччі, згідно з опитуванням, опублікованим аудиторською, податковою та бізнес-консалтинговою компанією PwC. Згідно з дослідженням, більшість румунів очікують, що витрачатимуть більше на їжу, одяг, саморобку та подорожі. У цьому контексті 46%, відповідно, 39% респондентів заявили, стверджують, що знижки та рекламні пропозиції є основними причинами, чому вони вирішують змінити придбаний бренд. На рішення про покупку особливо впливає реклама в соціальних мережах, на думку понад 70% опитаних, подібно до їхніх світових аналогів. Найпопулярнішою соціальною мережею в Румунії залишається Facebook, тоді як молоді користувачі віддають перевагу Instagram та TikTok. Що стосується каналів продажів, фізичні магазини залишаються популярними, але онлайн також набирає обертів. Щомісяця 36% румунських споживачів здійснюють покупки в фізичних магазинах, але 29% роблять покупки онлайн на компютерах і 31% на смартфонах. Опитування “Голос споживача 2024” було проведено серед 20 662 споживачів у 31 країні та території, включаючи Румунію.

ГОЛОВУВАННЯ В РАДІ ЄС – 1 липня Угорщина перебрала на себе ротаційне головування в Раді Європейського Союзу з сімома пріоритетами, серед яких підвищення конкурентоспроможності, більш ефективна боротьба з нелегальною імміграцією та наближення Західних Балкан до членства в ЄС. Прем’єр-міністр Віктор Орбан обіцяє діяти неупереджено і з повною лояльністю до всіх країн-членів, але в той же час хоче просувати своє бачення Європи. Він обрав гасло, схоже на гасло колишнього президента США Дональда Трампа: “Зробимо Європу знову великою”. Девіз передбачає активне і динамічне головування, а також символізує, що “разом ми сильніші, ніж поодинці”, – заявив у Будапешті Янош Бока, міністр, відповідальний за європейські справи. Але головування Угорщини в Раді, ймовірно, буде складним, оскільки Угорщина часто має розбіжності з іншими країнами ЄС з багатьох важливих питань. Будапешт заблокував надання військової допомоги Україні, чинить опір розширенню ЄС на схід за рахунок України та Молдови, безуспішно намагався заблокувати міграційний пакт і перебуває під слідством за порушення верховенства права, зазначають інформаційні агенства.

ОБСЄ – У Бухаресті триває 31-а щорічна сесія Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі, в якій до середи візьмуть участь парламентарі з понад 50 країн. Війна Росії проти України домінує на порядку денному, а промовці закликають до миру, стабільності та поваги до міжнародних зобов’язань. Штучний інтелект, зміна клімату, боротьба з наркоторгівлею, торгівлею людьми та міграцією – інші теми порядку денного.

 

ВИБОРИ – Уряд Румунії оголосив про проведення в понеділок і вівторок консультацій з політичними партіями щодо виборчого графіку цьогорічних президентських і парламентських виборів. У п’ятницю прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що запросить лідерів партій для обговорення президентського графіку, стверджуючи, що “суперечки” з цього питання підривають довіру між партнерами і повинні припинитися. У співуряді СДП і НЛП не дійшли згоди щодо дати президентських виборів. Ліберали хотіли, щоб вони відбулися наприкінці року, в листопаді-грудні, тоді як соціал-демократи наполягали на збереженні вже узгодженої в коаліції дати – у вересні. 9 червня в Румунії відбулися одночасно місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту.

 

ФЕСТИВАЛЬ – Сім видатних особистостей світового театрального мистецтва були вшановані зірками на Алеї слави в Сібіу в неділю, напередодні закриття 31-го Міжнародного театрального фестивалю в цьому місті центральної Румунії. Серед нагороджених були французька актриса Ізабель Аджані, американський актор Джон Малкович і норвезький драматург Юн Фоссе, лауреат Нобелівської премії з літератури 2023 року. Сібіуський міжнародний театральний фестиваль, один з найбільших і найважливіших фестивалів театру та перформативних мистецтв у світі, відкрився 21 червня. До закриття  30 червня в Сібіу було організовано 830 заходів. Цього року також відбувся насичений французький сезон, присвячений 100-річчю Французького інституту в Румунії, а також великий польський сезон, який запропонував попередній перегляд Румунсько-польського культурного сезону 2024-2025.

 

ЦЕРКВА – Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл звернувся в неділю з посланням з нагоди інтронізації нового Предстоятеля Православної Церкви в сусідній Болгарії, висловивши переконання, що новий Предстоятель сприятиме захисту та утвердженню християнських цінностей у сучасному світі. Патріархом Болгарії обрано 52-річного митрополита Відінського Даниїла, який змінив на цій посаді харизматичного Неофіта, який помер у березні. Член ЄС і НАТО, Болгарія, слов’янська православна країна, історично, культурно і релігійно близька до Москви. Але з початком російського вторгнення в Україну відносини стали напруженими. Болгарська православна церква представляє понад дві третини населення країни.

 

ВІДПУСТКИ – Понад 1000 румунських поліцейських і пожежників будуть розміщені на Чорноморському узбережжі, на додаток до вже існуючих поліцейських і пожежників. Рішення було оголошено Міністерством внутрішніх справ на тлі хвилі насильства на чорноморських курортах. 357 правопорушень було зафіксовано за останні сім днів на узбережжі, – повідомляє поліція міста Констанца. Більшість насильницьких злочинів були результатом спонтанних спалахів конфліктів або вживання алкогольних напоїв. За деякими оцінками, очікується, що близько 180 000 туристів перебували на чорноморському узбережжі на цих вихідних.

 

ЦІНИ – 1 липня для румунів починається нове підвищення цін – повідомляє економічна преса в Бухаресті. Знову зростають акцизи на пальне. За підрахунками експертів, літр бензину коштуватиме приблизно на 0,43 лея більше, а дизельного палива – на 0,4 лея більше. Деякі АЗС вже підвищили ціни на пальне з минулого тижня, і зараз ціна літра стандартного бензину становить від 6,99 до 7,06 леїв за літр, а ціна стандартного дизельного палива коливається між 7,13 і 7,19 леїв за літр. Рахунки за газ також зміняться з понеділка, оскільки Національний орган регулювання енергетики затвердив підвищення тарифів на розподіл газу в середньому на 19%. Мінімальна заробітна плата в країні зросте з 3 300 до 3 700 леїв з 1 липня, згідно з рішенням виконавчої влади. Працівник, який отримує мінімальну заробітну плату, отримає додаткові 284 леї нетто на місяць. (1 євро = близько 5 леїв)

 

ТЕНІС – Румунські тенісистки зіткнуться з сильними суперницями в першому раунді третього тенісного турніру Великого шолома року Вімблдону, який стартує в понеділок. У кваліфікації Габріела Русе зіграє з чемпіонкою 2022 року Єленою Рибакіною з Казахстану, а Жаклін Крістіан зіграє з канадкою румунського походження Б’янкою Андреску. Анка Алексія Тодоні, яка вперше після кваліфікації зіграє в основній сітці турніру Великого шолома в одиночному розряді, зустрінеться з італійкою Елізабеттою Коччаретто. Ірина Бегу зіграє з китаянкою Лінь Чжу. Ана Богдан зіграє з Крістіною Букша, яка народилася в Молдові, але представляє Іспанію. Сорана Корстя (29-та ракетна світу), зустрінеться із найдоступнішою для неї суперницею, британкою Сонай Картал.

ОБСЄ – Від сьогодні до 3 липня в Бухаресті проходить 31-а щорічна сесія Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Тема саміту – парламентський погляд на роль ОБСЄ в сучасній архітектурі безпеки. Учасники – парламентарі з понад 50 країн-членів Організації – ухвалять Бухарестську декларацію, документ, який включатиме резолюції загальних комітетів та додаткові резолюції, ініційовані членами Асамблеї. Серед них буде резолюція про погіршення ситуації з правами людини в російськомовному сепаратистському регіоні Придністров’я. Росія і Білорусь не беруть участь у зустрічі в Бухаресті.

 

ПОЛІТИКА – На позачерговому з’їзді Альянсу «Рятуйте Румунію», що відбувся в суботу, кандидатом на президентських виборах було обрано нового лідера парламентської опозиційної партії Елену Ласконі. Вона отримала 94,31% голосів у внутрішньому змаганні на висунення кандидата в президенти. Ласконі стверджує, що праві сили є єдиним рішенням для процвітання Румунії. Прем’єр-міністр Румунії, соціал-демократ Марчел Чолаку оголосив у п’ятницю, що запросить лідерів усіх політичних партій на консультації наступного тижня щодо графіку проведення президентських виборів. Ця заява була зроблена після того, як правлячі в Румунії СДП і НЛП не змогли домовитися про дату виборів на найважливішу посаду в державі.

 

СВЯТО – 29 червня християни вшановують святих Петра і Павла, найважливіших апостолів Ісуса Христа. Святий Петро поширював християнство в Палестині та Римі, а святий Павло заснував багато церков у Малій Азії та сучасній Греції. Обидва загинули мученицькою смертю в Римі під час переслідування імператора Нерона в 67 році. У день святих Петра і Павла понад 450 000 румунів святкують свої іменини.

 

ФЕСТИВАЛЬ – Семеро діячів мистецтва були вшановані у суботу зіркою на Алеї слави в рамках Міжнародного театрального фестивалю в м. Сібіу. Серед них американський актор Джон Малкович, французька актриса Ізабель Аджані і норвезький драматург Юн Фоссе, лауреат Нобелівської премії з літератури 2023 року. Крім того, програма дня включила численні вистави в закритих приміщеннях, а також вуличні перформанси. Увечері камерний хор “Мадригал” представив попередній показ своєї надзвичайної вистави “Ритуали” на сцені біля озера Музею традиційної народної цивілізації, одного з найбільших музеїв під відкритим небом в Румунії. 31-й Міжнародний театральний фестиваль у Сібіу розпочався 21 червня і завершиться у неділю ввечері.

 

СПЕКА – Сьогодні в Греції спостерігається дуже висока температура в деяких частинах країни, і Міністерство цивільного захисту та кліматичних криз в Афінах попередило, що існує дуже високий ризик пожеж в Аттиці, Пелопоннесі, центральній Греції, на Криті та інших островах Егейського моря, які є популярними серед туристів у цю пору року. Лісові пожежі можуть спричинити такі перебої, як відключення електроенергії та води, погіршення якості повітря та перекриття доріг. Міністерство закордонних справ Румунії радить громадянам Румунії проявляти обережність у цих районах, а в разі отримання телефонних повідомлень про пожежі в їхньому регіоні, дотримуватися інструкцій місцевої влади та уважно стежити за місцевими ЗМІ.

 

ПРАВОСУДДЯ – Десять осіб, які перебували в міжнародному розшуку і на чиє ім’я були видані ордери на виконання покарань у вигляді позбавлення волі або попереднього ув’язнення, були доставлені в країну минулого тижня, – повідомляє румунська поліція. Десять правопорушників прибули з Франції, Італії, Іспанії, Німеччини та Великобританії і були засуджені, серед іншого, за вбивство, зґвалтування, сексуальне розбещення неповнолітніх, торгівлю наркотиками та крадіжки. Підозрювані були ув’язнені для відбування покарання.

 

ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ – Цими вихідними у Франції та заморських територіях Франції проходить перший тур дострокових виборів, які вважаються історичними, для призначення 577 представників Франції в Національні збори, нижню палату парламенту. Майже 49 мільйонів людей, які мають право голосу, покликані до виборчих дільниць на цих виборах, на яких націоналістично-популістські праві є в авангарді уподобань електорату, набагато випереджаючи партію президента Еммануеля Макрона. Другий тур виборів запланований на 7 липня. Президент Франції розпустив Національні збори 9 червня після провалу його партії на європейських виборах.

 

ІРАН – Єдиний кандидат-реформатор на президентських виборах в Ірані Масуд Пезешкян і ультраконсерватор Саїд Джалілі зустрінуться у вирішальному турі голосування, призначеному на 5 липня. Пезешкян переміг у першому турі з перевагою у 3%, але не абсолютною більшістю голосів, що забезпечило б йому перемогу, зважаючи на найвищу явку виборців з часів Ісламської революції 1979 року. З 14 президентських виборів, що відбулися в Ірані, лише на виборах 2005 року результат визначався у другому турі. Вибори були призначені після загибелі минулого місяця президента Ібрагіма Раїсі в авіакатастрофі.

САМІТ МИРУ – Росія може припинити агресивну війну проти України, але не хоче цього робити, – заявила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску на Глобальному саміті миру у Швейцарії. Вона пояснила, що всупереч кремлівській пропаганді, яка стверджує, що Росія хоче миру, війна була нав’язана Києву Москвою, і Росія несе політичну, юридичну та моральну відповідальність за її наслідки. Отже, – підкреслила Одобеску, – Російську Федерацію треба судити за її справами, а не за словами. Учасники саміту в Швейцарії рішуче відкинули заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що він негайно припинить війну, якщо офіційний Київ відмовиться від вступу до НАТО і від окупованих російською армією регіонів. Сполучені Штати також пообіцяли надати Україні допомогу в розмірі 1,5 мільярда доларів, а заяви про мир включають умову поваги до суверенітету і територіальної цілісності України. У саміті взяли участь понад 90 країн, серед яких не було Росії та Китаю. Підсумковt cпільне комюніке про основи миру підписали лише 80 держав. Серед тих, хто не підтримав документ, налічуються Бразилія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Індія, Індонезія та Ватикан.

КОНГО – Один громадянин Румунії загинув і ще двоє отримали поранення в результаті зіткнень між повстанськими угрупованнями та урядовою армією в Демократичній Республіці Конго. Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що ще одна людина, громадянин іншої країни, отримала поранення в результаті інциденту, який стався поблизу міста Гома на кордоні з Руандою. речник МЗС Раду Філіп заявив, що представники румунської дипломатичної місії в Анголі зробили термінові звернення до конголезької влади з метою отримання інформації у цій справі. У той же час, МЗС Румунії підкреслило, що для Конго діє восьмий з дев’яти рівнів попередження щодо подорожей і, що румунам слід уникати будь-яких поїздок до цієї країни.

ТУРИЗМ – Румунія просувається як туристичний напрямок у Німеччині, оскільки минулого року більшість іноземних туристів, які перебували в Румунії, були німцями. Понад 600 таксі зі світлинами туристичних принад у нашій країні їздять по Гамбургу, Берліну, Мюнхену та Франкфурту під час Чемпіонату Європи з футболу, який приймає Німеччина. Міністр туризму Румунії Раду Опря заявив, що ця кампанія є продовженням кампаній, розпочатих у Парижі, Римі та Мілані. Він сказав, що обрані зображення підвищать впізнаваність Румунії і приваблять іноземних туристів, які прагнуть «побачити зелень, природу і культуру». Кожна світлина, розміщена на таксі в Німеччині, має QR-код з німецькомовною брошурою, яку відвідувачі можуть використовувати для отримання відповідної інформації про різні дестинації у нашій країні. Перший матч Румунії на ЄВРО-2024 відбудеться завтра проти України. Румунія потрапила до групи E, в якій також зіграє з Бельгією та Словаччиною.

БЕЗГОТІВКА – Починаючи з неділі, 16 червня, всі торговці в Румунії зобов’язані приймати оплату карткою. У неділю набув чинності закон про розширення фінансової інклюзії, який вимагає від усіх фізичних або юридичних осіб, зареєстрованих у Торговому реєстрі, впровадити та приймати принаймні один інструмент безготівкових платежів. Крім того, торговці можуть пропонувати послугу видачі готівкових коштів на платіжних терміналах на суму до 500 леїв (близько 100 євро) і можуть стягувати з власника картки комісію, що не перевищує 1% від суми наданої готівки.

ОБСЄ – Румунія відмовила у видачі віз усій російській делегації на щорічну сесію Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка відбудеться в Бухаресті з 29 червня по 3 липня 2024 року. Цей захід стосуватиметься всіх членів російської делегації, тобто парламентарів і технічного персоналу. Така ж заборона стосуватиметься і делегації Білорусі, країни, яка підтримує війну Росії проти Україні. Речник МЗС Румунії Раду Філіп пояснив Румунському Радіо, що це рішення ґрунтується на відомій і послідовній позиції Румунії щодо Росії в контексті агресивної війни проти України. Крім того, деякі члени російської делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ підпадають під обмежувальні заходи на європейському рівні, тому вони не можуть бути прийняті в Румунії.

ЗАРПЛАТНЯ – Законопроект про запровадження європейської мінімальної заробітної плати в Румунії буде представлений на розгляд уряду наступного тижня. Документ, розроблений Міністерством праці, імплементує в румунське законодавство Директиву Європейського Парламенту та Ради ЄС про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі, яка повинна бути транспонована в національне законодавство до 15 листопада 2024 року. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що після прийняття цієї директиви румуни матимуть заробітну плату, максимально наближену до середньоєвропейської. Директива ЄС 2041 від 2022 року передбачає, що мінімальна заробітна плата в країні-члені повинна становити щонайменше 50% від середнього доходу. В даний час мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 3300 леїв (близько 660 євро) і з 1 липня зросте до 3700 леїв (близько 740 євро). Найнижча мінімальна заробітна плата брутто в ЄС – в Болгарії, майже 480 євро, а найвища – в Люксембурзі, близько 2 570 євро на місяць.

КАМПАНІЯ – Румунська поліція проводить національну кампанію по боротьбі зі злочинами, спричиненими дискримінацією на расовому ґрунті. Акція, яка проходить у червні-липні, має на меті запобігти поширенню в ЗМІ та соціальних мережах повідомлень, мотивованих упередженнями та ненавистю до ромської меншини. Кампанія спрямована на просування толерантності під гаслом «У наших силах протидіяти ненависті». У складі Управління кримінальних розслідувань також було створено спеціалізоване управління з розслідування злочинів на основі дискримінаційних критеріїв. Проєкт фінансується з європейських та національних фондів.

ВИБОРИ –  Центральне виборче бюро повідомило, що до оголошення остаточних результатів виборів до Європарламенту та до органів місцевого самоврядування, що відбулися тиждень тому в Румунії, має ще обробити голоси з 28 виборчих дільниць. Установа повідомила, що на 15 дільницях йшлося про голосування на місцевих виборах, на 7 – про вибори голів повітових рад, на 5 – про призначення мерів і на одній дільниці в країні – про вибори до Європарламенту. Останні дані, ЦВБ показують, що альянс Соціал-демократична партія – Націонал-ліберальна партія, які утворюють нинішню правлячу коаліцію, лідирує на виборах до Європейського парламенту – 48,55% голосів. За ним йдуть Альянс за об’єднання румунів – 14,93%, Об’єднаний правий альянс з 8,71%, Демократичний союз угорців Румунії – 6,48% та партія СОС Румунія – 5,03%.

Румунія на ювілейному саміті НАТО в Лондоні

НАТО завершило свою ювілейну зустріч з нагоди
70-річчя створення альянсу заявою про єдність, солідарність та згуртованість,
незважаючи на розбіжності у поглядах між країнами-членами. У заключній заяві
НАТО підтверджує свій оборонний характер та прагнення до роззброєння, але
підкреслює, що поки існує ядерна зброя, НАТО залишиться ядерним альянсом. Тому
НАТО буде постійно зміцнювати свою здатність стримувати та захищати себе
адекватною сумішшю постійно адаптованих ядерних, звичайних та протиракетних
систем. Румунію на саміті представив президент Клаус Йоганніс, який заявив, що він
був успішним і для альянсу, і для Румунії. Він підкреслив, що НАТО – це найпотужніший
альянс усіх часів, який існує уже 70 років, а майбутнє альянсу дуже важливе.
Клаус Йоганніс додав: «Усі ми зійшлися на тому, що НАТО потребує
процесу розмірковування, щоб обрати найкращу стратегію майбутнього НАТО. Ми
повинні відповісти на такі питання, як: хто є нашим ворогом, які загрози стоять
перед НАТО, як НАТО має ставитися до нових світових лідерів, наприклад, якими мають бути відносини
між НАТО і Китаєм. Чи повинні ми змінити або ні наше ставлення до Росії? Ці
питання були порушені і, безсумнівно, вони призведуть до розробки вдосконаленої
стратегії.» Глава румунської держави заявив, що на цьому саміті також
обговорювались питання безпеки у Чорноморському регіоні, а також плани дій на Східному
фланзі. У той же час глава Румунії заявив, що НАТО зосередиться і на космічному
просторі для забезпечення безпеки союзників.

Президент зустрівся з послами країн ЄС, акредитованими в Румунії

Президент Румунії Клаус Йоганніс у четвер зустрівся з послами держав-членів
Європейського Союзу, акредитованими у Бухаресті, а порушені теми стосувалися питань
з порядку денного засідання Європейської Ради від 12 і 13 грудня, та міжнародного
життя, а також внутрішньої політики. Про це повідомила прес-служба
Адміністрації Президента. Глава держави наголосив на тому, що прагне допомогти у
знайденні рішень щодо поточних великих викликів, що стоять перед Євросоюзом,
такі як боротьба зі зміною клімату, міграція, багатосторонність чи безпека
громадян. Клаус Йоганніс також підкреслив, що він прагне міцніших та ефективніших
європейських інституцій, здатних приносити результати на користь усіх громадян
ЄС. Президент Румунії зазначив, що новій Європейській комісії доведеться ефективніше
відповідати очікуванням європейських громадян та держав-членів, розробляючи
робочу програму, яка має зосередитися на основних пріоритетах, визначених Стратегічною
програмою ЄС на 2019 – 2024 роки та забезпечуючи рівновагу, єдність та рівність
між усіма державами-членами. Щодо майбутнього бюджету ЄС Йоганніс сказав, що головним
пріоритетом є досягнення згоди та забезпечення збалансованості, що відповідає
як новим пріоритетам Євросоюзу, так і необхідності відповідного фінансування
традиційних політик, а саме згуртованості та Єдиної сільськогосподарської
політики.

Парламент скасував закон про компенсаційно-касаційне
оскарження судових рішень

Палата депутатів у середу прийняла законопроєкт про
скасування закону про компенсаційно-касаційне оскарження судових рішень у
кримінальних справах. Останній був прийнятий у 2017 році, в період перебування
при владі соціал-демократів, хоча його розробником був міністр юстиції технічного
уряду Дачіана Чолоша, який управляв країною близько року. Відповідний
нормативно-правовий акт був розроблений для уникнення жорстких санкцій з боку
Європейського суду з прав людини за неналежні умови в румунських в’язницях. За
даними Національної пенітенціарної адміністрації, з 2017 року користуючись
положеннями цього закону із в’язниць
вийшло майже 23 тисячі осіб, з яких майже 19 тисяч було звільнено
умовно-достроково. Близько 2300 із них повернулися за грати, частина з них за
повторне скоєння злочинів, інші – у результаті винесення остаточних вироків в
інших кримінальних справах, які на момент звільнення, перебували на різних
етапах судового розгляду. Міністр юстиції Румунії Кетелін Предою нещодавно
пояснив, що через недоліки у розробці закон несе загрозу для громадян Румунії.
Він уточнив, що очолюване ним відомство розробило перехідний текст із заходами,
які в майбутньому будуть застосовуватися у пенітенціарних установах, погані
умови в яких, призвели до численних скарг до ЄСПЛ. Влада прагне, передусім,
покращити умови у в’язницях.

Міністр закордонних справ Румунії взяв участь у засіданні
ОБСЄ у Братиславі

Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску у
четвер у Братиславі взяв участь у 26-му засіданні Ради міністрів Організації з
безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). З цієї нагоди він озвучив ключові
цілі Румунії з питань безпеки та співробітництва. На полях засідання ОБСЄ Богдан Ауреску зустрівся
з міністром закордонних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова Аурелієм
Чокоєм, якому сказав, що підтримка Румунії, включаючи фінансова, не зможе
продовжуватися у межах раніше погоджених параметрів. Вона буде переорієнтована в
залежності від конкретних дій нового уряду, відповідно до положень двостороннього
Стратегічного партнерства з питань європейської інтеграції Республіки Молдова,
а також жорстко обумовлена продовженням необхідних реформ для демократичного
розвитку та просування по шляху євроїнтеграції. Таким чином, підтримка Румунії буде
пріоритетно зосереджена на інтересах громадян Республіки Молдова, передусім на
місцевому рівні і буде спрямована, з іншого боку, на продовження впровадження проєктів
стратегічного двостороннього взаємозв’язку.

Державний
секретар МЗС Румунії Дан Некулеєску підтвердив позицію Румунії щодо ризиків
мілітаризації Чорноморського регіону, наголошуючи, водночас, на необхідності дотримання
норм міжнародного права Росією, яку закликав повернути затримані в Азовському
морі українські військові кораблі.

Відповідну заяву
він зробив під час свого виступу на засідання Ради міністрів ОБСЄ 6-7 грудня у
Мілані, Італія.

Як повідомляє прес-служба МЗС Румунії Дан Некулеєску висловив стурбованість у зв’язку з погіршенням безпекової
ситуації на європейському рівні, на тлі конфлікту в Україні, наявності
заморожених конфліктів в Чорноморському регіоні та погіршення режиму
контролю над звичайним озброєнням.

У цьому контексті
Дан Некулеєску підтвердив тверду підтримку з боку Румунії зусиль з врегулювання
кризи в Україні, в тому числі шляхом активної участі в Спеціальній моніторинговій
місії ОБСЄ. Дипломат ще раз підтвердив непохитну підтримку Румунією територіальної
цілісності і суверенітету України і висловив стурбованість останніми подіями в
Чорному/Азовському морях. Він наголосив на важливості
дотримання міжнародного права, необхідності деескалації ситуації і повернення
українських моряків та суден.

Державний
секретар Дан Некулеєску також провів коротку зустріч з міністром закордонних
справ України Павлом Клімкіним, під час якої підкреслив важливість знайдення компромісних
рішень у питанні нового Закону України «Про освіту».