Tag: обшук

  • Чергове напруження у відносинах між Румунією та Україною

    Чергове напруження у відносинах між Румунією та Україною

    У відносинах між Румунією та Україною може з’явитися чергове
    напруження. Несподівані дії співробітників Служби Безпеки України в Чернівцях
    викликали здивування в Бухаресті та звинувачення в переслідуванні за етнічною
    ознакою з боку лідерів місцевої румунської громади.




    Сепаратизм чи історія?

    Про що саме йдеться? 11 червня на веб-сторінці СБУ
    з’явилося повідомлення згідно з яким, співробітники Служби безпеки
    України проводять у Чернівцях слідчі дії в одній із громадських організацій,
    представники якої нібито поширювали матеріали, що можуть містити заклики до порушення
    територіальної цілісності України. «У рамках кримінального провадження,
    відкритого за ч. 1 ст. 110 Кримінального кодексу України, перевіряються дані
    щодо представників організації, які під час публічного заходу в обласному
    центрі демонстрували картографічні
    зображення території Чернівецької області у складі так званої «Великої
    Румунії». Співробітники СБ України встановили, що надруковані карти виготовлені
    для пропаганди «святкування» на території України 100-річчя створення «Великої
    Румунії». Правоохоронці також зафіксували, що учасники громадської організації
    поширювали літературу, в якій можуть міститися заклики до відновлення так
    званої «історичної справедливості» через анулювання існуючих
    міжнародно-правових і міждержавних документів та «повернення» територій
    Північної Буковини, Північної Бессарабії та Південної Бессарабії до складу румунської держави. Наразі
    відбуваються слідчі дії в офісних приміщеннях громадської організації.» – йдеться у заяві.




    Заява румунської громадської організації



    Пізніше виявилося, що мова йде Центр румунської культури
    ім. Єудоксія Гурмузакі, у приміщенні якого напередодні відбувся Міжнародний
    науковий колоквіум «Буковина напередодні великого Воз’єднання» приурочений до
    сторіччя об’єднання румунських земель з Королівством Румунія. До цієї річниці було надруковано й історико-науковий матеріал, в тому числі
    історичні карти із заголовком «Румунія 1918 – 2018 роки». У поширеній пізніше
    заяві, директор центру, член-кореспондент Академії наук Румунії, поет Васіле
    Терицяну відкинув усі обвинувачення і пояснив, що йдеться про дві карти,
    присвячені сторіччю Возз’єднання, із зображенням міжвоєнної Румунії, відповідно
    міжвоєнної Буковини, яка тоді входила до складу Румунію, стверджуючи, що це
    ніяким чином не можна називати закликами до зміни меж території та державного
    кордону України. Він зазначив, що під час обшуку з Центру були вилучені не
    тільки діві зазначені карти, а весь травневий тираж газети «Нямул руминеск/Румунська
    нація» (кілька сотень примірників), всі екземпляри журналу «Голос Буковини» (№ 1/2018), книги,
    такі як «Мірча Друк або боротьба до останнього проти імперії» (автор Віорел Патрікі),
    «Невидиме лице агресора» (автор Йоан Попа), «Мирна конференція в Парижі» тощо.
    Тобто мова йде друкований матеріал історико-культурного характеру. У заяві наголошується, що просте розміщення карт
    або презентація міжвоєнної Румунії в наукових роботах, підручниках або
    загальнокультурній літературі, в календарях, плакатах тощо не є діями,
    спрямованими проти територіальної
    цілісності будь-якої сусідньої держави, в тому числі проти України.




    Депутатське звернення Г. Тіміша


    І депутат народний депутат Григорій Тіміш, фактичний
    представник румунської громади України у Верховній Раді відреагував на
    відповідний інцидент. У своєю депутатському зверненні на ім’я керівника СБУ він висловив сподівання, «що слідчі дії,
    які проводилися 11 червня та інші процесуальні дії в рамках зазначеного вище
    кримінального провадження проводитимуться неупереджено, з дотриманням закону та
    не спричинять шкоди іміджу України і добросусідським стосункам між Україною та
    Румунією». На на своїй сторінці у Facebook Григорій Тіміш написав: «Надіюсь на
    неупередженість і особисте втручання в справу з обшуком на вулиці Кобилянській
    в Чернівцях Голови Служби Безпеки України пана Грицака. Забагато запитань і мало відповідей останнім часом
    навколо румунського питання на Буковині. Засуджувати і захищати зараз замало,
    як ніколи потрібно забезпечити максимальну реалізацію прав і свобод людини та
    громадянина, не забувати про право на ідентичність меншин, без цього неможлива побудова
    справжнього європейського суспільства. Мені здається, що справа занадто
    заполітизована, тому фахове розслідування потрібно як ніколи. Взаємні звинувачення локального характеру лунали і лунають з вуст багатьох так званих
    лідерів- представників окремих ГО, ці речі ніколи не додавали, а навпаки
    руйнували міжетнічні стосунки, заважали співпраці між країнами сусідами.»




    Реакція МЗС Румунії


    Тим часом у Бухаресті висловили стурбованість обшуками у Центрі
    румунської культури імені Єудоксіу Гурмузакі.
    МЗС Румунії, у відповіді на запит агентства AGERPRES, повідомило, що «між владою Румунії та України відбулися
    дискусії щодо обшуків у Центрі румунської культури імені Єудоксіу Гурмузакі в
    Чернівцях, із наголосом на необхідності
    дотримання прав румунської меншини у сусідній країні». У повідомленні
    зазначається, що «під час зустрічі, у понеділок, у приміщені МЗС, на рівні держсекретаря,
    Посла України в Румунії Олександра Банькова попросили надати додаткову
    інформацію щодо обставин обшуків у румунському культурному центрі у Чернівцях».
    Так само румунська сторона наголосила на необхідності забезпечення українською
    владою прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні та уникати
    будь-яких дій, які можуть призвести до їх порушення, або можуть бути
    інтерпретовані як елементи залякування.









  • 3 травня 2017 року

    ЗЛОЧИННІСТЬ – Слідчі та прокурори Управління
    по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом сьогодні провели обшуки в
    офісних приміщеннях Національного товариства залізничних вантажних перевезень
    ЧФР Марфе у Бухаресті та кількох повітах Румунії. Прокурори повідомили про
    звинувачення 40 осіб, в тому числі нинішнього і колишнього директорів держкомпанії, які підозрюються в створенні організованого злочинного
    угруповання, розкраданні державного майна в особливо великих розмірах, підробці
    документів та використанні завідомо підроблених документів. За даними
    прокуратури члени угруповання у 2016 році продали на утилізацію майже 2500 вагонів за заниженою вартістю. Слідчі
    стверджують, що різниця між реальною вартістю вагонів і фіктивною була
    перерахована на рахунки компанії з прийому металобрухту. Збиток, заподіяний
    державній компанії «ЧФР Марфе» перевищує 6,3 мільйони євро.




    ЗМІ -
    Використання преси як інструмент пропаганди та занепад якісної журналістики є
    основними особливостями румунських засобів масової інформації упродовж
    останнього року – зазначається у звіті про свободу преси, розробленому неурядовою організацією ActiveWatch. У документі, опублікованому у середу з нагоди
    Всесвітнього дня свободи преси зазначається, що головними проблемами ЗМІ є
    пропаганда, поширення фейкової інформації, дезінформація, погрози і так звані
    «гострі заяви» на адресу журналістів. Професія журналіста, як і раніше
    використовується окремими людьми для залякування, шантажу або зловживання
    впливом, а серйозні порушення етичних і професійних норм невинними телеканалами
    викликали гостру реакцію з боку глядачів і громадянського суспільства. Згідно
    зі звітом, колишнє керівництво суспільного радіо провело агресивну кампанію
    проти законопроекту про поділ функції президента і виконавчого директора
    Румунського радіо. Ця кампанія була санкціонована Національною радою
    телерадіомовлення через відсутність неупередженості у дебатах довкола
    відповідного законопроекту. Крім того, керівник суспільної радіостанції вдався
    до утисків журналістів, які повідомили про порушення редакційної політики і
    видав наказ про створення обов’язкових правил повідомлення про редакційні
    порушення співробітниками установи. Раніше аналогічний звіт, опублікований
    організацією Репортери без кордонів минулого тижня розмістив Румунію на
    46-му місці зі 180 країн у щорічному Всесвітньому індексі свободи преси. У
    цьому році Румунія піднялася на три сходинки у відповідному рейтингу, в
    порівнянні з минулим роком, коли посіла 49-е місце.




    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – МЗС Румунії в середу провело конференцію на тему румунського головування в
    Раді ЄС у першій половині 2019 року. Румунія має шанс принести свіжість і
    динаміку, сприяючи відродженню європейського проекту під час головування в Раді
    ЄС, – зазначив прем’єр-міністр Сорін Гріндяну у своєму зверненні до учасників
    заходу. У свою чергу міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану заявив,
    що під час головування в Раді ЄС
    Бухарест намагатиметься прискорити процес європейської інтеграції балканських
    країн і проведе саміт Східного партнерства. Міністр
    з європейських справ Ана Берчалл сказала, що головування в ЄС є національним
    проектом Румунії, додавши, що незважаючи на те, що Бухарест головуватиме в Раді
    ЄС у складний період, цей виклик може бути перетворений на перевагу.







    ПРИДНІСТРОВ’Я – Перебування на Території Р.Молдова будь-яких військ або військових баз, що
    контролюються іншими державами є неконституційним. До такого висновку у
    вівторок прийшли судді Конституційного суду Р.Молдова. Голова Конституційного
    суду Александру Тенасе пояснив, що, хоча чинним законодавством чітко зазначено,
    що «Республіка Молдова не допускає розміщення на своїй території військ, які
    належать іншим державам» в сепаратистському проросійському Придністров’ї перебувають
    російські війська, які він назвав окупаційними. Придністров’я вийшло з-під фактичного
    контролю Кишинева у 1992 році в результаті збройного конфлікту, що призвів до
    загибелі кількох сотень осіб, після того як російські війська заступилися за сепаратистів.
    Ці війська досі перебувають в придністровському регіоні, хоча Росія
    зобов’язалася вивести на саміті ОБСЄ в 1999 році.