Tag: Одеса

Інспекторатом з надзвичайних ситуацій у повіті Тулча (Румунія) спільно з Головним
управлінням ДСНС України в Одеській області було розпочато тестування спільної
платформи оповіщення про надзвичайні ситуації, що здійснюється в рамках транскордонного
проєкту «Спільне реагування на надзвичайні ситуації навколо Дунаю – JERAD», який
фінансується Європейським Союзом в рамках Спільної Операційної Програми
Румунія-Україна 2014-2020.

Проєкт, розпочатий у лютому минулого року, має завершитися 25 лютого 2022
року і націлений на розробці спільної платформи оповіщення як інструмент прийняття рішень у випадку надзвичайних ситуацій з
транскордонними наслідками, підвищенні рівня транскордонного співробітництва
шляхом спільних семінарів та навчань, а також на збільшенні оперативної
спроможності двох установ шляхом придбання спеціальних транспортних засобів. Ідея
спільної комунікаційної платформи полягає у швидкому взаємному інформуванні
рятувальних служб прикордонних територій Румунії-України щодо виникнення чи
загрози виникнення різних надзвичайних ситуацій з метою швидшого реагування на
їх наслідки, або попередження таких подій.

У четвер, 3 червня, на спільній прес-конференції менеджер проєкту JERAD від
румунської сторони Крістя Гугоаше озвучив основну концепцію проєктної
діяльності, його цілі, направленість, пріоритети та розповів про вже отримані
результати. «Спільна платформа оповіщення вже завершена і ми вже розпочали її тестування
співробітниками диспетчерських служб. Ця
платформа запрацює в останній період впровадження проєкту. Зараз ми проводимо
всі необхідні тестування та коригування, адже усі зацікавлені щоб бенефіціари,
тобто диспетчери, вчасно виявили прогалини, щоб мати якомога ефективніший робочий
інструмент», – заявив Крістя Гугоаше

У свою чергу координатор проєкту з українського боку, заступник начальника
Головного управління ДСНС України в Одеській області Микола Яловий, наголосив на важливості цієї спільної
платформи. «Це єдина спільна платформа для обміну настільки необхідною
інформацією на місцевому і регіональному рівнях, в районах з дуже мінливими
кліматичними ситуаціями. Найбільшою перевагою для нас у цьому проєкті є
можливість співпраці та спільних дій у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.
Ми ознайомилися з можливостями втручання наших колег, представимо їм свої
можливості, з тим, щоб мати змогу приймати правильні рішення щодо дій, які
дозволяють швидко втручатися у випадку надзвичайної ситуації», – заявив Микола
Яловий.

Він також відзначив чітко виражений транскордонний характер, комплексність
проблем та багатогранність заходів, які передбачається виконати у рамках
проєкту та ознайомив всіх присутніх зі структурою Головного управління ДСНС
України в Одеській області, особливостями Одеської області, а також з
техногенними характеристиками Ізмаїльського району, як території, де
впроваджується проєктна діяльність від української сторони.

За словами головного інспектора Інспекторату з надзвичайних ситуацій
«Дельта» Данієля Петрова, останні спільні дії, проведені двома установами з
обох берегів Дунаю, відбулися два роки тому, коли на Кілійському гирлі Дунаю
були виявлені плавучі об’єкти. «Ця ситуація була успішно врегульована і
показала, що між сторонами існує і може бути кращий зв’язок. Тоді ми усвідомили
необхідність створення спільної комунікаційної платформи», – сказав Данієль
Петров.

У рамках проєкту як румунська, так і українська сторони вже розпочали процедуру
придбання високоефективного обладнання, що дозволить швидко та ефективно діяти
у випадку надзвичайної ситуації, а наприкінці року відбудеться спільне
навчання, в якому візьмуть участь 70 румунських та 30 українських
рятувальників.

Під час основної частини Стартової конференції в рамках проєкту «Спільне
реагування на надзвичайні ситуації навколо Дунаю – JERAD», яка відбулась 3
червня в місті Тулча представники Тулчанської повітової ради згадали про інші
проєкти, що здійснюються у партнерстві з Україною, а префект Марчел Іванов
підкреслив важливість посилення румунсько-українських відносин. «Національна
безпека завжди визначається доброю співпрацею між сусідніми державами як для
попередження природних та антропогенних катастроф, так і для управління
надзвичайними ситуаціями шляхом спільних дій», – наголосив префект Марчел
Іванов на прес-конференції.

До участі в цьому заході було запрошено робочі групи проєкту від обох
партнерів, представників місцевих органів державної влади повіту Тулча,
представників засобів масової інформації
та Спільного Технічного Секретаріату Спільної Операційної Програми
Румунія-Україна 2014-2020.

Підсумовуючи роботу конференції офіцер з моніторингу та впровадження
проєктної діяльності Спільного Технічного Секретаріату, Дойна Турку, висловила
подяку всім учасникам, а також сподівання на майбутню результативну роботу, яка
базуватиметься на ефективній співпраці, взаємній підтримці та дружніх
відносинах. Загальний бюджет проєкту становить понад 555 тисяч євро.

Влада України
має поважати права історичної румунської громади «пропорційно до правильного
ставлення» до етнічних меншин, які проживають на території Румунії, – заявив голова
Комісії у справах румунів звідусіль, сенатор від Альянсу за об’єднання румунів
(АОР) Клаудіу Тирзіу на Міжнародному форумі «Румунські громади в Одеській
області: ефективні шляхи розвитку українсько-румунських відносин». Про це повідомляє
агентство AGERPRES, з посиланням на заяву цієї політичної сили.

«Ми просимо не
більше ніж пропонуємо ми етнічним меншинам, які проживають на території Румунії:
мовні, освітні та культурні права рідною мовою – усе це закріплено в
Конституції. Наші побратими у Південній Бессарабії прагнуть збереження та забезпечення
права на те, що їм завжди належало: румунську мову, національну культуру та
освітній процес відповідно до критеріїв, що поважають їхню національну
ідентичність. Ніщо не є більш легітимним за це», – заявив лідер АОР на форумі,
організованому в Ізмаїлі Ректоратом Державного гуманістичного університету та
Генеральним консульством Румунії в Одесі.

За словами
Клаудіу Тирзіу, «за відсутності чітко сформульованої та послідовної політики з
боку партій, які перебувають при владі, румунська історична громада в Україні
зазнає інтенсивного та агресивного процесу примусової асиміляції з боку
української держави». Під час дводенного офіційного візиту в Україну на чолі
парламентської делегації, сенатор Клаудіу Тирзіу зустрівся з викладачами Ізмаїльського
державного гуманітарного університету і був прийнятий мером міста Андрієм
Абрамченком, а також головою Ізмаїльської районної державної адміністрації
Родіоном Абашевим.

Сучавський
університет імені Штефана Великого має дуже потужні зв’язки з українськими
університетами, зокрема університетами Північної Буковини, але також Південної
Бессарабії та Одеської області. Існує дуже добра співпраця що стосується
впровадження транскордонних проєктів, обміну студентами та викладачами,передачі передового досвіду та проведення
літніх шкіл.

Проректор Сучавського
університету Штефан Пурич підкреслив: «Серед таких наших близьких партерів є
Одеський національний політехнічний університет, з яким ми вже маємо довгу та
плідну співпрацю в рамках транскордонних проєктів. Одна з дуже гарних ідей, яку ми тепер впроваджуємо це Лекторат
румунської мови, який був відкритий, при Одеському національному політехнічному
університеті, восени 2019 року. Ідея полягає в тому, що Сучавський університет
відкрив цей лекторат для тих громадян України,студентів, викладачів чи інших
бажаючих, які хочуть вивчити румунську
мову, побачити, почути, дізнатись більше про румунську культуру, цивілізацію,
особистості, природу та туризм Румунії, про плідні і добрі зв’язки між нашими сусідніми країнами
та народами.Наш лекторат має лектора, викладача Сучавського університету, Дана
Попеску, який викладає для студентів та викладачів Одеського університету. Ми
сподіваємось, що цей лекторат стане одним із каменів нашої співпраці щодо
заснування Румунського центру в Одесі, в рамках якого буде підтримуватись і просуватись співпраця між Румунією та
Україною,і між
університетами двох країн. Оцей центр має отримати фінансування і від ЄС та
національного бюджету. Ми сподіваємось, що наші зв’язки в галузі академічної та
наукової співпраці поглибляться.»

Сучавський універсиет імені Штефана Великого
відкрив перший лекторат румунської мови при Чернівецькому національному
університеті імені Юрія Федьковича. Більше деталей подає проектор Сучавсчького
університету Штефан Пурич: «Сучавський університет має вже досвід щодо
відкриття і функціонування лекторату в Чернівцях. Лекторт румунської мови та культури був
відкритий в 2015 році. Він дуже добре
працює, і є дуже популярним серед студентів та викладачів чернівецьких вузів.
Кожного року записуються більше ста курсантів, і на протязі року на заняття
ходять приблизно 80 курсантів. Щороку, в кінці навчального року Комісія
Сучавського університету організує іспити для цих курсантів і надаються
кваліфікаційні ступені щодо знання
румунської мови.»

В Україні
немає лекторатів, відкритих Інститутом румунської мови, а
лише два лекторати, відкриті
Сучавським університетом. В
обох випадках ініціатива надійшла від наших партнерів, і ми відповіли,
фінансуючи два лекторати за допомогою Міністерства освіти Румунії.
Відповідальність партнерів – забезпечити розміщення для викладачів та
простір для проведення заходів », – зазначив Штефан
Пурич.

Він також відмітив, що два
лекторати користуються успіхом серед студентів, і ,особливо, викладачів.Йдеться
про тих викладачів, які беруть участь у
дослідженнях, багатьох цікавить доступ до спеціалізованої літератури румунською
мовою, і, з цієї причини, також у Чернівцях, де вже є
певний досвід, є викладачі, які вивчають румунську мову, щоб
мати доступ до публікацій, які
з’являються в румунському просторі», – сказав проректор Сучавського
університету Штефан Пурич.

Сучавський
університет імені Штефана Великого оголосив 30 січня про запуск транскордонного проекту, що впроваджуватиметься
у партнерстві з Одеським
політехнічним
національним університетом, проект, спрямований на
посилення прикордонної співпраці, розробку двосторонніх програм, обмін
досвідом. та передача передового досвіду тощо.

Cучавський
університет імені Штефана Великого співпрацює з багатьма університетами з
України, а декількома з них впроваджує різні транскордонні проєкти. Це зокрема
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та Одеський політехнічний національний
університет. Згідно новій програмі фінансування Румунія-Україна Р. Молдова
2014-2020, Сучавський університет виграв грант з Одеським політехнічним
національним університетом, іі
реалізуватиме проєкт «Освітній університет для румунсько-української
транскордонної співпраці». Цей проєкт впроваджується на протязі 18 місяців.
Сучавський університет є лідером проєкту, а Одеський політехнічний національний
університет є партнером. Вартість проекту
328 743 євро. Головною метою проєкту
є розвиток та вдосконалення системи вищої освіти через транскордонне
співробітництво на користь студентам, викладачам та румунським і українським
громадам у Сучаві та Одесі.

Проректор
Сучавського університету імені Штефана Великого, професор Штефан Пурич зазначив:
«Ми маємо дуже гарний досвід співпрраці з Одеським політехнічним національним
університетом в колишній Програмі фінансування Румунія-Україна 2007-2013. Ми
разом впроваджували інший проєкт щодо
модернізації освітньої інфраструктури Одеського університету. Це зокрема
комплекс «Чайка», 50 км від Одеси. У рамках цього проєкту Одеський університет
був лідером, а ми партнером. Цей проєкт був дуже добре сприйнятий як студентами
та викладачами, так і керуючими органами цієї програми. У рамках цього проєкту
ми пропонуємо розширити коло учасників
нашої співпраці, наших академічних спільнот, задіяти викладачів і студентів
обох сторін, створити два центри інформації, у Сучаві
та Одесі щодо транскордонної співпраці.»

Менеджер
проєкту Одеського університету Михайло Лебідь високо оцінює таку співпрацю: «На
півдні України, наш університет розвиває транскордонну співпрацю з румунськими
університетами. У нашому університеті є лекції румунської мови, що дозволяє нам
проводити транскордонну співпрацю між нашими двома країнами та вивести її на
новий рівень, щоб румунські та українські студенти більше знали про дві
культури.Ми сусідні країни, і ми повинні розвивати наш відносини. І тому для нас дуже важлива отака
співпраця, за допомогою таких грантів, які ми реалізуємо як у себе, так і у
румунській стороні. Цей проєкт спрямований на відкриття румунсько-українського Центру
транскордонного співробітництва. У рамках цієї співпраці буде проводитись обмін
студентами, група румунських студентів приїде в Одесу, і наші українські
студенти поїдуть до Сучави. Будуть проведені зимова та літня школи. Також буде
обмін викладачами, інформацією на культурному та освітньому рівні та створені
умови для такої співпраці та розвитку взаємовідносин між нашими країнами.»

Зі
свого боку, викладач Марчела Слусарчук, керівник проекту від Сучавського
університету, зазначила, що завдяки цьому проєкту Сучавський університет
посилює свою роль у громаді завдяки внеску у розвиток доброї співпраці з
українськими партнерами.

Що стосується транскордонних проектів, проректор Штефан Пурич підкреслив, що Сучавський університет
бере участь у двох
програмах – Румунія – Україна 2014 – 2020 та Словаччина – Угорщина – Румунія -
Україна 2014 – 2020 р. Університет здійснить сім транскордонних проектів у різних галузях із
залученням декількох університетів-партнерів.

«Для нас дуже важливо
залучати якомога більше студентів, бути бенефіціарами цих проектів, брати
участь у їх реалізації. Студенти користуватимуться новим оснащенням, оновленою інфраструктурою, але також мають
можливість брати участь у заходах в рамках проектів. Вони матимуть
міжкультурний та мовний контакт, і ми сподіваємось, що цей досвід буде
корисним, коли вони закінчать факультет і будуть працювати», – зазначив
проектор Штефан Пурич.

Місяць січень є важливим для румунів, тому що 170 років тому, 15 січня,
народився видатний румунський поет-романтик, публіцист та громадсько-культурний
діяч Міхай Емінеску (справжнє ім’я
Емінович). Сьогодні рубрика присвячена його постатіта будинку в якому народився він у селі Іпотешть, Ботошанського повіту, що сьогодні є Меморіальним будинком. Відомо, що юні роки
Емінеску пов’язані з Україною, а особливо з містом Чернівцями. Тут він навчався
у гімназії, і теж тут знявся на крило його перший вірш.

Саме у рік коли прийшов на світ поет
Міхай Емінеску (1850-1889), тобто у 1850 році, дрібний поміщник Георге
Емінович, батько поета, купив маєток в селі Іпотешть, де збудував будинок з
усіма прибудовами. Він складався з трьох кімнат: салону, спальної для батька
Емінеску, а іншої для мати і сестер поета. Сім’я Емінович жила в цьому будинку
до 1878 року. Мати, Ралука Емінович, купила за 250 дукатів сімейну церкву, яка
датується 60-х років ХIХ століття. Церква невелика, але зберігаються в ній
цінні релігійні предмети. Позаду маленької церкви знаходяться могила батьків
Емінеску, Ралуки та Георге Емінович та двох його братів, Йоргу і Ніку. Після
смерті батька поета у 1884 році, будинок був залишений напризволяще. У 1924
році будинок, де виріс Міхай Емінеску, був вже руїною. Як дерев’яна церква, так
і могили батьків поета були покинуті всіма і покриті бур’янами…, як про
це свідчить стаття написана у 1926 році в Ботошанському журналі Молдова.

І тому що будинок був у такому
жалюгідному стані, власники маєтку знесли його влітку 1924 року, що викликало
протести з боку румунських та єврейських студентів у місті Ботошань. В
результаті цих протестів, власниця маєтку Марія Пападопол подарувала місцевій
владі місце, на якому знаходився сімейний будинок Еміновичів в Іпотештах. 3
серпня 1924 року вона написала лист префекту Ботошаньського повіту, в якому
зазначила наступне: Я, Марія Д. Пападопол, власник нерухомості в
населеному пункті Іпотешть, погоджуюся добровільно подарувати будинок з
Іпотешть, або, вірніше, місце, де був розташований цей будинок, при умові, щоб
на цьому місці був побудований інший будинок, ідентичний, і який не мав би інше
призначення, ніж бути національним музеєм під назвою Міхай Емінеску,
подарований Марією Пападопол, який може мати і читальний зал, і в ніякому
разі не може служити в якості місцевої школи.

У 1934 році, будинок був
споруджений на тому ж самому місці, там
і був відкритий в 1940 році перший меморіальний музей, присвячений видатному
поетові. Цей будинок не мав структуру ідентичну з оригіналом, так що його було
знесено, і піднято інший в 1979 році за оригінальними планами, на старому
фундаменті сімейного будинку Еміновичів. У будинку зберігаються меблі -
частково оригінальні, частково ні, з другої половини ХIХ століття. З 2000 року
зовнішня обробка і інтер’єр будинку, а також виставлені там меблі відтворюють
атмосферу тих 30 років (1848-1878), коли сім’я поета жила в Іпотештах. У
вітринах виставлені рукописи (рукописи письменників Міхаїла Садовяну та
Александра Влахуце про поета), листи Вероніки Мікле поету з 1881 року, лист
Міхая Емінеску яському письменнику Василю Бурлі (1885 р.), факсимілі віршів,
перекладів, відмітки астрології, математики, граматики), а також стінова панель
із генеалогічним деревом поета. З-поміж оригінальних предметів фігурують шафа з
рожевого дерева, венеціанське дзеркало, скриня приданого мати поета, кілька
срібних предметів та одна ложка з монограмою матері. На дворі Меморіального будинку Емінеску розташований
Будинок Пападопол, тобто селянська хата у молдовського стилі, яка належала
останньому власнику маєтка, лікарю Пападополу. Він
подарував цю батьківську хату державі. У 4 км від Меморіального будинку Іпотешть
розташоване озеро та ліс Баїса, що були джерелами натхнення для багатьох віршів
Міхая Емінеску. Меморіальний будинок можна відвідати щодня, з понеділка до
неділі, з 9 по 17 годину.

Як відомо,
юні роки поета Міхая
Емінеску пов’язані з Чернівцями, де у 1860-1866 рр. він навчався у вищій
гімназії. Міхай
Емінеску – автор багатьох поетичних, прозових і публіцистичних творів, статей,
записів румунського фольклору. Із безлічі написаного М. Емінеску – прози і
поезії – лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних
збірниках. Єдина прижиттєва книжка його віршів опублікована 1883 року. Аж
наприкінці минулого століття з’явилося 16-томне зібрання його творів. Він прихильно
ставився до української культури, знав українську мову, знав творчість М.
Драгоманова та І. Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях
«Буковинська зоря» (1870 р.). Читачам творів
Емінеску та більш широкій публіці не відомо багато про зацікавленість Емінеску
слов’янським культурним простором. Він висловив цей інтерес у багатьох рядках
його творів. Готуючись до захисту докторської дисертації у Відні та Берліні,
Емінеску приділив велику увагу вивченню старослов’янської мови, якою він, як
романтик, дуже цікавився.

Твори Емінеску перекладені сьогодні на багато мов світу. В Україні перші
твори Емінеску українською мовою з’явились друком 1902-го року. З плином часу
майстри поетичного слова та професійні перекладачі все частіше зверталися до
спадщини Емінеску. Слід відмітити, що Андрій М’ястківський є найвідомішим
українським перекладачем творів Емінеску. У 1974 році вийшло друге видання
поезій Емінеску у видавництві Дніпро, переважна більшість поезій якого
перекладена М’ястківським. Також, він був автором другої версії перекладу поеми
Лучафер українською мовою. Одеса – це єдине прибережне місто, де румунський
поет Міхай Емінеску споглядав красу Чорного моря, про що й написав у своїх
віршах. Це сталося 1885 року, коли поет зупинився в готелі Струзбург, що на
бульварі Екатерина, по дорозі до одного з грязьових курортів Одеси – Куяльник.
На цьому курорті поет пробув понад півтора місяця, з кінця липня до середини
вересня. Супроводжував поета в цій його поїздці його приятель Василь Бурле
(1840 – 1905 рр.), румунський філолог і педагог, професор, вірний послідовник
Арона Пумнула з питань орфографії румунської мови, до речі уродженець села
Буденець, Сторожинецького району, Чернівецької області.

День національної культури,
якого румуни відзначають 15 січня не випадково співпадає з річницею народження
поета Міхая Емінеску (1850-1889). Про Міхая Емінеску літературознавець Тіту
Майореску писав, що він буде ”відправною точкою для всього майбутнього
розвитку румунської культури.” Останній видатний представник європейського
романтизму, ініціатор в журналістиці консерваторизму і просвітницького
націоналізму Емінеску став, в минулому столітті, найпопулярнішим румунським
культурним брендом.