Tag: ОЕСР

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд планує завершити роботу над Державним бюджетом 2025 року до кінця цього місяця, щоб новий парламент зміг його обговорити і прийняти, найімовірніше, на позачерговій сесії. При розробці бюджету кабінет міністрів враховуватиме дефіцит не більше 7% ВВП, як це було погоджено з Європейською комісією, без інших фіскальних заходів. Однак необхідні значні скорочення витрат державного сектору та реформи, передбачені Національним планом відновлення та стійкості. Заходи включають заморожування заробітних плат у державному секторі та заморожування державних виплат на дітей. Субсидії політичним партіям також скорочено на 25% порівняно минулорічними сумами. Цього року призупиняється процес заміщення вакантних посад, а деякі державні установи будуть реорганізовані та об’єднані. Податок на дивіденди також збільшується з 8% до 10%, а також запроваджується новий податок на спеціальні споруди. Пенсії цього року також не підвищуватимуться. Уряд має на меті скоротити бюджетні витрати на 1% ВВП, або 19 млрд леїв (близько 3,8 млрд євро), одночасно збільшивши бюджетні надходження за рахунок реалізації реформ, передбачених Національним планом відновлення та стійкості.

 

ВИБОРИ – Тимчасовий виконувач обов’язків голови Націонал-ліберальної партії (НЛП) Іліє Боложан попередив, що президентські вибори можуть бути перенесені на травень, якщо партії правлячої коаліції не ухвалять виборчий календар до наступного тижня. Ліберали виступають за проведення виборів до Великодня. Щодо офіційного висунення колишнього лідера НЛП Кріна Антонеску як єдиного кандидата в президенти від коаліції, Іліє Боложан пояснив, що це питання може бути затверджене в керівних органах кожної партії одразу після затвердження виборчого календаря. Він закликав до узгодженості та єдності у підтримці спільного кандидата. Лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор також заявив, що дата президентських виборів має бути визначена якомога швидше і, що вони мають відбутися до Великодня. За його словами, рішення має бути прийняте наступного тижня. З іншого боку, голова Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі звинуватила правлячі партії в тому, що вони зацікавлені лише в збереженні влади і привілеїв, а не в стабільності країни.

 

КАНДИДАТ – Колишній лідер Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску вважає призупиненою угоду, досягнуту з партіями правлячої коаліції про підтримку його кандидатури на посаду президента Румунії. Він заявив у суботу ввечері в програмі на приватному телеканалі, що прийняв це рішення в односторонньому порядку, не знімаючи свою кандидатуру, додавши, що виявив, що “чотири політичні лідери, які зробили цю пропозицію і взяли на себе це зобов’язання, не мали достатніх повноважень, коли поставили свій підпис під цією угодою”. Конституційний суд скасував президентські вибори, які мали відбутися наприкінці 2024 року, на тлі звинувачень у втручанні Росії у виборчий процес. 23 грудня Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Демократичний союз угорців Румунії та група національних меншин у Палаті депутатів домовилися про висунення спільного кандидата в президенти в особі Кріна Антонеску, домовленість схвалена в керівними органами кожної політичної сили. Пізніше, 28 грудня, вони домовилися про проведення першого туру президентських виборів 23 березня і другого туру 6 квітня. Для того, щоб ці вибори відбулися в узгоджені дати, уряд має прийняти відповідне рішення до 7 січня.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ – Протягом наступних чотирьох років Румунія братиме участь у дослідженні про навички, необхідні у повсякденному та професійному житті для кращої інтеграції на ринку праці та активної участі в житті суспільства. Проєкт, який реалізується Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), має на меті оцінити і порівняти базові навички дорослих у віці від 16 до 65 років у різних країнах, щоб краще зрозуміти рівень грамотності та вміння вирішувати проблеми в цифровому контексті. Результати цього дослідження будуть використані органами влади та установами для розробки політики у сфері освіти та навчання, адаптації до потреб ринку праці, зменшення нерівності у навичках та підтримки соціальної інтеграції.

 

ГРИП – Перед тим, як учні повернуться до школи після зимових канікул, фахівці виступають з новими рекомендаціями щодо вакцинації проти грипу, оскільки в лікарнях фіксуються все більше випадків захворювання на грип, а батьки на різних форумах запитують про час очікування у відділеннях невідкладної допомоги. В останній тиждень грудня 57 000 румунів були діагностовані з грипом, пневмонією або іншими респіраторними інфекціями. Решта Європи також переживає сплеск захворюваності на грип. У Франції багато лікарень були змушені створити тимчасові додаткові відділення, щоб зменшити навантаження на відділення невідкладної допомоги. Лікарі, яких цитують інформаційні агентства, кажуть, що це велика епідемія, і більшість серйозних випадків грипу – у невакцинованих людей. Така ж ситуація і в Іспанії, де і без того переповнені лікарні готуються до сплеску захворюваності, особливо через домінуючий штам грипу В.

 

РІЗДВО – Православні християни Румунії, які святкують за старим церковним календарем, зокрема уродженці з Республіки Молдова, етнічні українці, росіяни-липованці та серби, починають підготовку до Різдва. Вони святкують народження Ісуса Христа 7 січня за юліанським календарем, що на 13 днів пізніше від офіційного календаря. Вірмени також мають іншу дату Різдва, святкуючи його 6 січня. Напередодні Різдва, після церковної служби, групи вірменських дітей та молоді ходять від хати до хати, співаючи традиційну вірменську колядку «Аведіс», що означає «Чудова звістка про народження Ісуса Христа», пояснила продюсер Радіо Румунія Констанца Рафаела Казазян. У дельті Дунаю і на гірських курортах заброньовано заброньовано багато місць для святкування Різдва за старим стилем.

 

ГРЕЦІЯ – Колишній прем’єр-міністр Греції Костас Сімітіс помер у неділю у віці 88 років у своєму літньому будинку на Пелопоннесі. Про це повідомляють грецькі ЗМІ. “З сумом і повагою я прощаюся з Костасом Сімітісом, гідним і благородним політичним опонентом і прем’єр-міністром, який супроводжував Грецію в її великих національних кроках”, – йдеться в заяві прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса. Костас Сімітіс був одним із засновників соціалістичної партії Pasok (Загальногрецький соціалістичний рух), створеної в 1974 році, щойно після падіння диктатури військової хунти «чорних полковників». Він став наступником Андреаса Папандреу, історичного лідера партії, і був прем’єр-міністром з 1996 по 2004 роки. Костас Сімітіс відіграв особливо важливу роль у запровадженні євро в Греції у 2001 році.

 

АВСТРІЯ – Канцлер Австрії Карл Негаммер заявив, що подасть у відставку найближчими днями після того, як переговори між очолюваною ним Народною партією та соціал-демократами провалилися. У п’ятницю третя партія вийшла з коаліційних переговорів. Лідер консерваторів канцлер Негаммер заявив, що його партія і соціал-демократи не можуть дійти згоди з важливих питань. Карл Негаммер оголосив, що піде у відставку з посади канцлера і лідера партії. Ультраправа Партія свободи (FPÖ) перемогла на загальних виборах у вересні, але Карл Негаммер та інші партії виключили можливість створення коаліції з лідером партії Гербертом Кіклем.

 

ГАНБОЛ – Чоловіча збірна Румунії з гандболу програла Грузії з рахунком 34:35 в останньому матчі турніру “Карпатський трофей”. Сьогодні також був зіграний матч Туреччина-Сербія, в якому серби перемогли з рахунком 35:30. Перший день змагань, організованих у п’ятницю в місті Міовень (південь країни), румуни розпочали з перемоги над Туреччиною з рахунком 35:26, а в суботу зіграли внічию з Сербією з рахунком 31:31. За підсумком усіх матчів Сербія очолила турнірну таблицю і завоювала “Карпатський трофей”.

 

Вибори за виборами!

Уряд Румунії затвердив календар цьогорічних президентських виборів. Перший тур відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Минулого тижня кабінет міністрів також визначився з датою проведення парламентських виборів, які пройдуть 1-го грудня, у Національний день Румунії. Цього року у червні вже відбулися вибори до Європейського парламенту та місцевих органів влади. Згідно з опитуванням CURS, проведеним у період з 6 по 22 серпня, кандидати від керівних Соціал-демократичної партії – Марчел Чолаку та Націонал-ліберальної партії – Ніколає Чуке вийшли б до другого туру президентських виборів, якби голосування відбулося в неділю. На парламентських виборах СДП лідирує за кількістю голосів виборців, за нею йде її партнер по уряду, НЛП. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, лідера соціал-демократів, нинішня коаліція СДП-НЛП все ще може працювати в майбутньому. Він вважає, що наступний уряд може бути приведений до присяги ще до Різдва, 23 грудня. Чолаку заявив, що, незважаючи на різкі заяви з обох сторін на тлі висунення кандидатів у президенти, чинний уряд працюватиме в нинішньому вигляді до парламентських виборів. Прем’єр-міністр також заявив, що в майбутньому СДП не бачить іншої коаліції при владі, окрім як з Націонал-ліберальною партією. Лідер лібералів Ніколає Чуке також висловився за продовження роботи уряду, незалежно від того, що станеться в коаліції.

 

Пенсійний хаос

Тиждень у Румунії пройшов під знаком хаосу, спричиненого новим законом про підвищення державних пенсій. Новий закон мав на меті усунути деякі невідповідності в системі, але в результаті сотні тисяч людей залишилися незадоволеними. Незважаючи на те, що значна частина пенсій зросла, багато хто отримав рішення про перерахунок, згідно з яким їхні доходи є нижчими або навіть набагато нижчими, ніж вони отримували раніше. Крім того, деякі категорії пенсіонерів кажуть, що після перерахунку вони більше не зможуть отримувати регулярну індексацію протягом наступних років. Вони також бояться, що ці рішення, які зменшують їхні пенсії, можуть бути застосовані в майбутньому, хоча і прем’єр-міністр, і профільний міністр неодноразово запевняли, що, незалежно від результатів перерахунку на папері, жодна пенсія не буде меншою. Люди також скаржаться на прорахунки. У будь-якому випадку, так звані «спеціальні пенсії» деяких категорій працівників, які є значно вищими і не залежать від страхових внесків, жодним чином не постраждали. Щоб зменшити напругу з 1 жовтня податковий поріг для пенсій буде підвищено з 2 000 леїв (400 євро) до 3 000 леїв (600 євро), – оголосила міністерка праці Сімона Букура-Опреску. Поки що невідомо, чи вплине пенсійний хаос на майбутні вибори.

 

Дефіцит бюджету перевищив очікування

Згідно з даними Міністерства фінансів дефіцит бюджету Румунії за підсумками перших 7 місяців цього року перевищив поріг у 4% від Валового Внутрішнього Продукту. Аналіз виконання бюджету показує, що в січні-липні держава отримала загальні доходи в розмірі понад 331 мільярд леїв (еквівалент понад 66 мільярдів євро), що більш ніж на 15% більше, ніж за перші 7 місяців 2023 року. Витрати, однак, зросли більш ніж на 23% до понад 402 мільярдів леїв (понад 80 мільярдів євро). Слід нагадати, що цьогорічний бюджет побудований на дефіциті 5% ВВП. З іншого боку, міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу оголосив, що Румунія вже отримала кошти з фондів Політики згуртування на суму майже 24 мільярди євро у 2014-2020 фінансовому році і досягла рівня освоєння понад 99%.

 

Спека та посуха

Румунські фермери, чиї посіви були знищені посухою, отримають компенсацію від уряду. Заходи, які будуть схвалені наступного тижня, мають на меті забезпечити кошти для відшкодування збитків, понесених аграріями цього літа, а також створити механізм страхування осінніх та весняних посівів. Міністр сільського господарства Флорін Барбу заявив, що буде надано до 3 000 леїв на гектар (близько 600 євро), що призведе до розблокування кредитування для фермерів, відповідно до результатів переговорів з представниками банків. Необхідні кошти будуть отримані з національного бюджету, плюс 17 млн євро з фонду ризиків ЄС. Схема державної допомоги, відома як «фермерський кредит», також буде доповнена 400 мільйонами леїв (близько 80 мільйонів євро). Зазначимо, що після надзвичайно спекотного і сухого літа в Румунії в кількох районах почалася ґрунтова посуха.

 

Дві гарні новини

Румунія офіційно отримала позитивний висновок у сфері конкуренції в рамках процесу вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку. Згідно з прес-релізом Ради з питань конкуренції, висновок був виданий після завершення процесу оцінки діяльності, проведеної в період 2018-2022 років. Під час перевірки Рада мала продемонструвати, що її діяльність відповідає вимогам міжнародної організації. Також були надані рекомендації, стан виконання яких буде представлений через рік. Вступ до ОЕСР є пріоритетом для Румунії, який вважається третьою головною стратегічною метою після вступу до НАТО та Європейського Союзу. З іншого боку 15 жовтня очікується, що США оголосять рішення про скасування віз для румунів, яке буде застосовано з 2025 року, – повідомили урядові джерела в Бухаресті.

ВИБОРИ – Уряд на сьогоднішньому засіданні детально визначив календар виборчих дій, технічні заходи та витрати на підготовку, організацію та проведення виборів президента Румунії. Так, перший тур голосування відбудеться 24 листопада 2024 року, а 8 грудня – другий, у разі необхідності. 5 жовтня – крайній термін подання кандидатур та виборчих знаків до Центрального виборчого бюро, а 25 жовтня розпочинається виборча кампанія. Уряд також продовжив Національну програму місцевого розвитку ще на два роки, щоб підтримати понад 3 000 проєктів, які вже реалізуються. У середу кабінет міністрів також затвердив “Національний план створення безпечного шкільного середовища”, який доповнює заходи, спрямовані на боротьбу з насильством у школах. Серед іншого, будуть субсидовані терапевтичні сеанси для дітей, які стали жертвами насильства або були залучені до такого акту. У рамках програми також будуть організовані спеціальні курси для вчителів та створена онлайн-бібліотека з матеріалами про боротьбу з насильством у школах. Крім того, у сфері освіти прийнято ще один нормативно-правовий акт, який передбачає надання стипендій румунським учням через фінансовані державою культурні проєкти.

 

ДЕФІЦИТ – За підсумками перших семи місяців цього року дефіцит бюджету Румунії перевищив 4% Валового Внутрішнього Продукту. Про це повідомляє Міністерство фінансів. Аналіз виконання бюджету показує, що в січні-липні держава отримала загальний дохід у розмірі понад 331 мільярд леїв (еквівалент понад 66 мільярдів євро), що на понад 15% більше, ніж за перші 7 місяців 2023 року. Витрати, однак, зросли більш ніж на 23% до понад 402 мільярдів леїв (більше 80 мільярдів євро). Нагадаємо, що цьогорічний бюджет побудований на дефіциті 5% ВВП. Минулого тижня Фіскальна рада попередила, що дефіцит бюджету Румунії на кінець року становитиме понад 7%, а за відсутності заходів фіскально-бюджетної консолідації існує ризик, що він наблизиться до 8%. З іншого боку, міністр інвестицій та європейських проектів Адріан Кичу оголосив, що Румунія вже отримала кошти з фондів Політики згуртування на загальну суму 23,84 млрд. євро у 2014-2020 фінансовому році і досягла рівня освоєння у понад 99%.

 

ОСВІТА – Дуальна освіта, в тому числі на університетському рівні, отримає 1 млрд євро фінансування з європейських фондів та державного бюджету до 2029 року. Про це оголосив у середу прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку, виступаючи на заході для студентів з усього світу. Він закликав молодь не залишати країну: «На мою думку, життєво важливо виховувати нові покоління фахівців через систему технологічної освіти», – сказав він.

 

ОЕСР – Румунія офіційно отримала позитивний висновок у сфері конкуренції в рамках процесу вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку. Згідно з прес-релізом Ради з питань конкуренції, висновок був виданий після завершення процесу оцінки діяльності, проведеної в період 2018-2022 років. Під час перевірки Рада мала продемонструвати, що її діяльність відповідає вимогам міжнародної організації. Також були надані рекомендації, стан виконання яких буде представлений через рік. Вступ до ОЕСР є пріоритетом Румунії і вважається третьою головною стратегічною метою після вступу до НАТО та Європейського Союзу.

 

ІНЦИДЕНТ – Два морських судна зіткнулися в середу в гирлі Суліна в дельті Дунаю на південному сході Румунії після того, як одне з них просигналізувало про відмову головного двигуна і спробувало в екстреному порядку стати на якір. Під час операції судно під прапором Панами, завантажене ячменем, зіткнулося з іншим судном під прапором Ліберії, що перевозило дизельне паливо. Постраждалих немає, судноплавство каналом здійснюється у нормальному режимі, ознак забруднення немає. Адміністрація порту Суліна розпочала розслідування для встановлення точних причин інциденту.

 

СПОРТ – Сьогодні ввечері в Парижі стартували Паралімпійські літні ігри, які триватимуть до 8 вересня. Від Єлисейських полів до знаменитої площі Згоди, сотні танцюристів, виконавців та віртуозів беруть участь у шоу під назвою «Парадокс», яке, за словами організаторів, має на меті змусити людей замислитися про їхню унікальність, що виходить за рамки фізичних характеристик їхніх тіл. На Паралімпійських іграх Румунія буде представлена шістьма спортсменами в трьох дисциплінах: дзюдо для сліпих (Александру Болога і Даніель Варгоцкі), пара-велосипед (Едуард Новак і Теодор Матікан) і настільний теніс (Камелія Чіріпан і Бобі Сіміон). Камелія Чіріпан та Бобі Сіміон першими розпочнуть змагання у другій половині четверга у змішаному парному розряді проти японської пари Юрі Томоно та Койо Івабучі.

 

ПОГОДА – Минулої ночі в кількох регіонах Румунії пройшли грози. Метеорологи оголосили десятки попереджень про небезпечні погодні умови, включаючи «червоний», найвищий рівень небезпеки, який наклався на вже існуючий «жовтий» рівень у Східних Карпатах, центрі, на півдні та сході країни. В Яссах, на північному сході країни, сильна гроза налякала мешканців, які масово дзвонили на номер екстреної допомоги 112. Поривчасті вітри повалили кілька дерев і пошкодили автомобілі. Вулиці по всьому місту були підтоплені, а на одному з проспектів у центрі міста рівень води перевищив 10 сантиметрів. Сильний вітер зірвав дах, а два рейси бюджетних авіаліній приземлилися в аеропорту Ясси із запізненням в кілька десятків хвилин через складні погодні умови. Також на північному сході, в повіті Ботошани, пожежники були викликані для гасіння пожежі, що спалахнула після того, як блискавка влучила в дерево. Десятки вулиць і підвалів були також підтоплені в місті Клуж-Напока (північний захід) після зливи, сильного вітру і грози.

НАТО – У Вашингтоні триває ювілейний саміт НАТО, і лідери країн-членів Альянсу погодили підсумкову декларацію зустрічі. Серед іншого, НАТО підтвердить своє зобов’язання продовжувати підтримувати Україну на незворотному шляху повної євроатлантичної інтеграції, коли будуть виконані відповідні умови. Україна є домінуючим питанням на 75-му ювілейному засіданні НАТО. П’ять президентів і прем’єр-міністрів країн Альянсу, в тому числі президент Румунії Клаус Йоганніс, підписали спільну декларацію з українським лідером Володимиром Зеленським про посилення протиповітряної оборони країни, в тому числі про передачу Україні зенітних ракетних комплексів “Патріот” і компонентів до них, а також ще одного типу ракетних комплексів, переданих Італією. А винищувачі F-16 з Данії та Нідерландів будуть також надані Україні і будуть літати в українському повітряному просторі вже цього літа, повідомляє Reuters з посиланням на держсекретаря США Ентоні Блінкена. Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав до збільшення допомоги Україні, оскільки якщо вона зазнає поразку у війні, “ми всі зазнаємо поразку”. “Росія залишається найбільшим ризиком для європейської безпеки, але також і для євроатлантичної безпеки. Перед обличчям гібридних атак, до яких вдається Кремль, країни НАТО повинні бути готовими захищати себе. Тому рішення, які ми приймемо найближчими днями, призведуть до ще більш ефективних дій зі зміцнення нашої безпеки”, – наголосив президент Йоганніс. Він додав, що саміт ознаменує рішучий прогрес у зміцненні сил стримування і оборони НАТО, особливо на східному фланзі і в Чорному морі.

 

ОЕСР – Румунія отримала офіційний висновок Організації економічного співробітництва та розвитку щодо регіонального розвитку, повідомило в середу Міністерство розвитку, громадських робіт та адміністрації. Згідно з цитованим джерелом, прийняття офіційного висновку підтверджує як готовність і здатність Румунії імплементувати правові інструменти ОЕСР, що належать до компетенції Комітету з політики регіонального розвитку, так і узгодження політики і практики Румунії з політикою і практикою ОЕСР у сфері регіонального розвитку. Таким чином, Комітет визнає зусилля Румунії щодо зміцнення політики регіонального розвитку, зокрема, шляхом розробки надійної системи територіальної статистики, прийняття локалізованого підходу до регіонального розвитку та стратегічних документів на регіональному, повітовому та місцевому рівнях, зміцнення багаторівневої системи управління та покращення інституційної та фіскальної спроможності субнаціональних органів влади. Офіційний висновок містить низку рекомендацій щодо вдосконалення політики, системи управління та фінансування регіонального розвитку.

 

ФОНДИ – Міністр європейських фондів Адріан Кичу оголосив, що Румунії вдалося залучити за останній місяць ще 4 мільярди євро в рамках програм, що відповідають Політиці згуртованості на 2021-2027 фінансовий рік, основній інвестиційній політиці Європейського Союзу. Таким чином, загальна сума підписаних контрактів за цими програмами досягла 14 мільярдів євро, а ще 6 мільярдів євро знаходяться в процесі підписання, написав міністр у соціальних мережах. Кичу зазначив, що такі темпи залучення європейських коштів збережуться і надалі, і що це має бути правильним підходом для забезпечення реального розвитку країни.

 

ІНФРАСТРУКТУРА – Представник Румунії в європейській виконавчій владі, комісарка з питань транспорту Адіна Велян, підбила підсумки свого 5-річного мандату. Вона повідомила, що за останні 5 років Європейська комісія виділила Румунії 12 мільярдів євро на проєкти транспортної інфраструктури і що Румунія посідає 6-е місце в ЄС за обсягом виділених коштів. Велян зазначила, що наша країна була включена до транспортного коридору Північ-Південь, що з’єднує Балтійське, Чорне та Егейське моря, що порт Констанца, найбільший чорноморський порт Румунії, отримав інвестиції, щоб залишатися воротами до ЄС для товарів з Азії, і що проект “Швидкий Дунай II”, спрямований на поліпшення умов судноплавства на спільній румунсько-болгарській ділянці Дунаю, наближається до отримання європейського фінансування. Щодо ситуації, створеної деякими пілотами TAROM, які оголосили себе непридатними до польотів, Велян зазначила, що цей жест спричинив незручності для пасажирів і не обіцяє нічого доброго, враховуючи, що національний авіаоператор користується державною допомогою, затвердженою Європейською комісією.

 

ТОРГОВИЙ БАЛАНС – Дефіцит торгового балансу Румунії в період з 1 січня по 31 травня 2024 року склав 12,288 млрд євро, що на 1,230 млрд євро більше, ніж за аналогічний період минулого року, згідно з даними Національного інституту статистики, опублікованими в середу. За перші п’ять місяців року експорт скоротився на 2,9%, а імпорт зріс на 0,2%. За даними НІС, важливі частки в структурі експорту та імпорту займають товарні групи: авто і транспортне обладнання та інші промислові товари.

 

МІСТ– У середу розпочався ремонт мосту “Дружби” Джурджу-Русе через Дунай з болгарського боку терміном на два роки. За повідомленням автодорожньої компанії сусідньої країни, роботи планують проводити в шість етапів, без повного зупинення руху, і автомобілі зможуть перетинати міст в обох напрямках смугою, на якій роботи не проводять. Громадянам Румунії рекомендується користуватися іншими пунктами перетину кордону з Болгарією.

 

ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу “ФЧСБ Бухарест” обіграв чемпіона Сан Марино команду “Virtus” з рахунком 7-1 у вівторок ввечері на виїзді в першому матчі першого попереднього раунду Ліги чемпіонів. Матч-відповідь заплановано на 16 липня в Бухаресті. Якщо наша команда пройде до другого раунду попереднього турніру, то вона зустрінеться з “Маккабі Тель-Авів” з Ізраїлю.

 

СПЕКА – У середу в столиці та дев’яти повітах на півдні Румунії оголошено помаранчевий рівень небезпеки спекотної погоди, пікові температури сягатимуть 39 градусів, а вологість повітря – 80 одиниць. На решті території країни оголошено жовте попередження про спеку, де максимальна температура сягатиме 37 градусів. Метеорологи попереджають, що спека збережеться по всій країні до кінця тижня.

Організація економічного співробітництва та розвитку систематично і наполегливо підтримує Румунію в розробці всеосяжного порядку денного реформ для забезпечення економічного і соціального добробуту її народу, – заявив генеральний секретар організації Матіас Корманн. Він був присутній у вівторок в Бухаресті на презентації Огляду ОЕСР щодо економіки Румунії, в якому висвітлюється прогрес країни у виконанні рекомендацій до 2022 року.

Румунська економіка продемонструвала справжню стійкість в останні роки після серйозних зовнішніх потрясінь, – йдеться в документі. Матіас Корманн навів приклад той факт, що після пандемії COVID-19 валовий внутрішній продукт Румунії швидко відновився і зріс на п’ять відсоткових пунктів. Більше того, у 2021 році, після війни Росії проти сусідньої України, коли ланцюг поставок постраждав від інфляції, румунська економіка зросла на один відсоток у 2022 році та ще на два відсотки минулого року, і очікується, що в наступні два роки зростання буде ще сильнішим.

«Ми очікуємо зростання ВВП на 3,1% цього року та 3,3% у 2025 році. Ми очікуємо поліпшення на експортному ринку, і ці поліпшення також матимуть добрі результати для Румунії. Ми очікуємо подальшого зниження інфляції, щоб продовжити процес конвергенції Румунії, з подальшим зростанням рівня життя і доходів по всій Румунії», – сказав представник ОЕСР.

За його словами, країна потребує зусиль, послідовних реформ, а фіскальна політика повинна підтримувати економічну політику. Водночас Румунія потребує чіткого середньострокового плану фіскальної консолідації. Організація найрозвиненіших країн світу також рекомендує румунськіцй владі запровадити прогресивну податкову систему для зменшення нерівності, а також обмежити достроковий вихід на пенсію і підвищити пенсійний вік. «Ви – прекрасна країна, яка знаходиться на правильному шляху, щоб досягти рівня життя країн ОЕСР. Ми підтримуємо вас у ваших зусиллях продовжувати йти правильним шляхом», – підсумував Матіас Корманн.

На заході в Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що вступ Румунії до ОЕСР є головним проєктом країни, і пояснив, що вступ означатиме більше інвестицій, більшу видимість країни на міжнародній економічній карті та більш ефективне управління. Він пообіцяв економічну та соціальну модернізацію країни і висловив сподівання, що вона приєднається до 38 членів, на які припадає 70% світового виробництва і торгівлі та 90% прямих іноземних інвестицій у світі.

Наразі Румунія перебуває в процесі вступу, проходячи оцінку в 26 галузевих комітетах організації відповідно до Дорожньої карти, яка встановлює умови та вимоги, яким вона повинна відповідати.

ОЕСР – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв у середу в Бухаресті Генерального секретаря Організації економічного співробітництва та розвитку Матіаса Кормана. Глава держави підтвердив політичну прихильність вступу Румунії до ОЕСР. Йоганніс привітав запуск другого Економічного огляду Румунії і високо оцінив «значний внесок, який аналіз ОЕСР робить з точки зору потреб країни в реформах і цілей сталого економічного зростання». Були розглянуті поточні пріоритети та основні виклики щодо забезпечення макроекономічної стабільності, фіскальної та бюджетної консолідації й створення сприятливого інвестиційного та економічного клімату в Румунії. Зі свого боку, Матіас Корман привітав Румунію з прогресом, досягнутим на шляху до членства в ОЕСР, зазначивши, що країна є однією з найактивніших серед кандидатів.

РУМНІЯ-УКРАЇНА – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску провела телефонну розмову з Віце-прем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною. Дискусії були зосереджені, головним чином, на європейському порядку денному України в контексті підготовки до засідання Європейської Ради (21-22 березня 2024 року). Про це повідомляє прес-служба МЗС Румунії. Співрозмовниці обмінялися думками щодо нещодавніх реформ, ухвалених Україною з метою виконання всіх рекомендацій Європейської Комісії. У цьому контексті обидві посадовиці наголосили на важливості чіткого та передбачуваного графіку процесу європейської інтеграції України та Республіки Молдова.Лумініца Одобеску підтвердила послідовну підтримку Румунією України та українського народу, підкресливши конструктивний та прозорий підхід у контексті процесу вступу України та Республіки Молдова до ЄС. Вона також високо оцінила зусилля, докладені українською владою у впровадженні реформ в особливо складному контексті, спричиненому повномасштабною війною російської федерації. Своєю чергою Ольга Стефанішина представила останні напрацювання щодо реформ, прийнятих у сфері захисту прав осіб, які належать до національних меншин в Україні. Вона подякувала Румунії за відкритість та послідовну підтримку України як на двосторонньому рівні, так і в контексті європейського порядку денного.

НАТО – Президент Румунії Клаус Йоганніс офіційно оголосив про свою участь у виборах на посаду генерального секретаря НАТО. Серед своїх аргументів він згадав глибоке розуміння Румунією викликів, що стоять перед Альянсом та її діяльність в НАТО. Йоганніс вирішив балотуватися на посаду генерального секретаря Північноатлантичного альянсу напередодні завершення свого другого президентського терміну та  після того як чинний генсек НАТО Єнс Столтенберг оголосив що йде у відставку з посади, яку обіймає з 2014 року.

ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річна інфляція в лютому знизилася до 7,23% з 7,41% у січні. За цей місяць продовольчі товари подорожчали на 4,48%, непродовольчі товари – на 7,82%, а послуги – на 11%. Про це повідомив сьогодні Національний інститут статистики. Нагадаємо, що згідно з даними, представленими в лютому Національний банк Румунії переглянув до 4,7% свій прогноз інфляції на кінець цього року з 4,8% у листопаді і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Прогнозований шлях був переглянутий у бік зниження протягом 2024 року в контексті більш сприятливої динаміки показника протягом останнього періоду, особливо в продовольчому сегменті.

ПРОТЕСТ – Сьогодні в центрі Бухареста відбувся протест таксистів, за участі понад 4 000 автомобілів. Вони вимагають рівних прав з альтернативними транспортними компаніями і б’ють на сполох щодо недобросовісної конкуренції в цьому вкрай дерегульованому секторі, де існує недосконале і паралельне законодавство про так звані «альтернативні пасажирські перевезення». Міністерство транспорту опублікувало проєкт термінової постанови про внесення змін до законодавства, що регулює діяльність альтернативних транспортних послуг, змін, яких вимагали представники таксистів. У проєкті відсутнє обмеження відповідності автомобілів, що належать операторам за договорами оренди або лізингу, критеріям, подібним до тих, що застосовуються до послуг таксі, що, на думку таксистів, сприятиме захисту якості життя та якості повітря, зменшенню заторів та забруднення у великих містах.

КНИГИ – Сьогодні у місті Крайова (південний захід) відкрився 22-й книжковий ярмарок Румунського радіо «Гаудеамус». У ньому беруть участь десятки видавництв та книгорозповсюджувачів з усієї країни, а ті, хто не зможе відвідати ярмарок, матимуть доступ до онлайн-версії на сайті «Gaudeamus.ro». Десятки учасників, серед яких найпрестижніші видавництва та книгорозповсюджувальні агенції країни, та понад 10 000 найменувань, багато з яких вийшли друком в останні місяці і вперше представлені на книжковому ярмарку, є головними родзинками ярмарку. Протягом п’яти днів громадськість також має можливість взяти участь у панельнимх дискусіях, сесіях та презентаціях книг.

НАТО – Глава румунської держави Клаус Йоганніс оголосив у вівторок, що візьме участь у перегонах на посаду генерального секретаря НАТО, заявивши, що Східна Європа має цінний внесок у Північноатлантичний альянс. Я думаю, що НАТО потребує оновленого погляду на свою місію, із сильним представництвом цього регіону, – сказав він. У грудні завершується другий термін повноважень президента Румунії. У лютому Румунія повідомила союзників по НАТО, що має намір висунути кандидатуру Клауса Йоганніса на посаду генерального секретаря Альянсу, в контексті того, що США, Великобританія і Франція оголосили про свою підтримку прем’єр-міністру Нідерландів Марку Рютте. Пропозиції Румунії на вищі міжнародні посади обговорюються між Адміністрацією президента, Урядом і МЗС. Термін повноважень нинішнього генерального секретаря НАТО, норвежця Єнса Столтенберга, продовжено на рік, до жовтня. Він очолює Альянс з 2014 року. Також до жовтня заступником генерального секретаря НАТО буде румун Мірча Джоане, призначений на цю посаду у 2019 році. Румунія є членом Північноатлантичного альянсу з 2004 року.

ОЕСР – Економічний огляд 2024 для Румунії, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку, був представлений у вівторок у Бухаресті в присутності прем’єр-міністра Марчела Чолаку і Генерального секретаря ОЕСР Матіаса Корманна. Генеральний директор ОЕСР заявив, що досягнення членства в ОЕСР залишається найважливішою стратегічною метою Румунії після вступу до НАТО і Європейського Союзу, і виконавча влада повністю віддана досягненню прогресу в проведенні необхідних реформ. Дослідження охоплює останні економічні показники Румунії, включає аналіз макроекономічної та структурної політики, а також розділ про “зелений” перехід і декарбонізацію. 25 січня 2022 року Рада ОЕСР вирішила розпочати дискусії щодо вступу Румунії до Організації. Румунію оцінюють у 26 галузевих комітетах організації.

РЕФП – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош взяв участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань у Брюсселі у вівторок. Серед питань порядку денного був Механізм відновлення та стійкості. Міністри також обговорили економічні та фінансові наслідки російської агресії проти України. Головуюча країна та Комісія поінформували міністрів про основні результати зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків G20, що відбулася 26-29 лютого 2024 року. У вівторок міністри економіки та фінансів також взяли участь у дебатах з міністрами зайнятості та соціальних питань про інвестиції та соціальні реформи для стійких економік.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс привітав у вівторок у Бухаресті під час спільної прес-конференції зі своїм чорногорським колегою Яковом Мілатовичем “рішучі заходи”, вжиті цією країною у відповідь на російське вторгнення в Україну. Глава держави запевнив, що Румунія продовжить підтримувати Чорногорію та інші західнобалканські держави проти дестабілізуючих дій Росії. Водночас Клаус Йоганніс високо оцінив прогрес Чорногорії на шляху до необхідних реформ у процесі вступу до ЄС і закликав продовжувати їх “у стабільному темпі”. Він також запевнив, що продовжуватиме підтримувати європейську інтеграцію Чорногорії. Крім історичних відносин, Румунію і Чорногорію пов’язують питання безпеки, і, як члени НАТО, ми зосереджені на стабільності Західних Балкан і Чорноморського регіону, – сказав Яков Мілатович. На двосторонньому рівні глави двох держав обговорили підписання меморандуму про співпрацю.

ПРОТЕСТ – Сотні місцевих поліцейських від сьогодні протягом двох днів протестують перед будівлею Міністерства розвитку, громадських робіт і адміністрації, повідомив Національний профспілковий блок, до якого входять протестувальники. Основними вимогами є повне дотримання положень закону про оплату вихідних та святкових днів, а також обов’язкова виплата грошової допомоги на харчування. Профспілчани також вимагають внесення на розгляд сесії парламенту проєкту POCA (Оперативна програма розвитку адміністративної спроможності), розробленого Міністерством розвитку, та статуту для місцевих поліцейських. Національний профспілковий блок нагадує, що у грудні 2023 року Національна федерація об’єднаних профспілок поліції розпочала публічну кампанію, щоб привернути увагу до важливості працівників місцевої поліції в суспільстві.

ІНВЕСТИЦІЇ – За даними Національного інституту статистики, чисті інвестиції в економіку Румунії минулого року склали майже 190 млрд леїв (близько 38 млрд євро), що приблизно на 17% більше, ніж у попередньому році. Більшість інвестицій було спрямовано на нове будівництво, а також на техніку та транспортні засоби.

ЧЛЕНСТВО В НАТО – Румунія рішуче підтримує політику відкритих дверей Північноатлантичного альянсу, а вступ Швеції демонструє, що двері НАТО залишаються відкритими і що разом ми сильніші, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. Церемонія підняття прапорів Швеції, Румунії і НАТО з нагоди вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу відбулася в понеділок у штаб-квартирі Міноборони в Бухаресті. На церемонії міністр Тильвер заявив, що Швеція, як член НАТО, зробить рівний внесок як у вироблення політики і прийняття рішень Альянсу, так і в зміцнення союзницьких сил. Прапор Швеції, яка стала 32-м членом НАТО, також був піднятий того ж дня в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі в присутності шведського прем’єр-міністра і Генерального секретаря Альянсу.

Р. МОЛДОВА – Словосполучення “румунська мова” і надалі використовуватиметься у всіх законодавчих актах Республіки Молдова, включаючи Основний закон. У понеділок судді Конституційного суду в Кишиневі відхилили скаргу, подану минулого року групою депутатів-соціалістів і комуністів після того, як парламент Молдови виконав рішення суду від 2013 року про правильне визначення офіційної мови.

ВСТУП ДО ЄС – Європейська комісія рекомендуватиме розпочаття переговорів про вступ до ЄС з Боснією і Герцеговиною, заявила у вівторок глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У своєму виступі в Європарламенті в Страсбурзі Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що Боснія зараз “повністю узгоджена” із закордонною політикою і політикою безпеки ЄС і поліпшила управління міграційними потоками. У лютому Сараєво виконало ще одну умову Брюсселя, прийнявши новий закон про боротьбу з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Боснія і Герцеговина офіційно отримала статус кандидата на вступ до ЄС у грудні 2022 року.

ЗОЛОТИЙ СКАРБ РУМУНІЇ – Національний банк Румунії та депутат Європарламенту Єуджен Томак організували у вівторок в Європейському парламенті виставку, присвячену Румунському скарбу, вивезені на збереження до Російської імперії у грудні 1916 року і досі не повернутому нашій країні. Це унікальний випадок в історії, а Бухарест хоче привернути до нього увагу Європейського Союзу як до ще одного прикладу порушення Москвою міжнародного права. Очікується, що наступного тижня Європейський парламент вимагатиме виправлення цієї несправедливості в резолюції, яку підтримають усі політичні групи. 91 тонну золота, творів мистецтва, артефактів та архівних документів було відправлено до Москви у 1916 та 1917 роках під час Першої світової війни, коли більша частина країни була окупована Центральними державами. Пізніше, після більшовицької революції 1918 року, Радянський Союз, а потім Російська Федерація відмовилися повернути скарб, за винятком кількох творів мистецтва та інших культурних цінностей. Виставка в Європарламенті представляє юридичні докази та історичні документи, що стосуються відправки румунського скарбу до Москви, а також зобов’язань Росії повернути його на вимогу нашої країни.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Палата депутатів Румунії сьогодні відхилила вотум недовіри міністру фінансів у коаліційному уряді, лібералу Марчелу Болошу, ініційований опозиційними Союзом «За порятунок Румунії» та партією «Сила правих». Текст резолюції був обговорений напередодні, коли ініціатори піддали критиці  рішення міністра про запровадження 10% податку на лікарняні з метою латання «фінансових дірок» у державному бюджеті. Вони також стверджували, що Болош порушив закон, оскільки від прийняття нового податку та його застосуванням не пройшло щонайменше шість місяців. Міністр відкинув звинувачення і назвав дії опозиції політиканством. Він пояснив, що система охорони здоров’я недофінансована, а заходи уряду спрямовані на те, щоб перешкоджати використанню лікарняних, оскільки вони оплачуються краще, ніж якби працівник працював.

ЗУСТРІЧ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку сьогодні провів зустріч в Бухаресті з президенткою Р.Молдова Майєю Санду, під час якої підтвердив «тверду» підтримку європейського курсу Кишинева. Пізніше і президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв Майю Санду в палаці Котрочень. «Я повторив, що безпека Р.Молдова є пріоритетом для Румунії, яка залишається найсильнішим прихильником її європейського курсу», – написав президент у мережі Х. Очолювана Клаусом Йоганнісом до того, як він став президентом, Націонал-ліберальна партія (яка зараз перебуває при владі з соціал-демократами) входить до Європейської народної партії. У Бухаресті президент Європейської народної партії Манфред Вебер заявив, що підтримує рішення про те, щоб «хтось із країн Центральної або Східної Європи» очолив Євросоюз під час наступних мандатів інституцій ЄС. Понад 1 500 представників Європейської народної партії, в тому числі 13 глав держав і урядів, перебувають у Румунії для участі у Конгресі ЄНП, який пройде в Бухаресті в середу і четвер.

ОЕСР – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що в 2026 році румунській владі вдасться досягти однієї з найважливіших цілей: вступу Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Для цього необхідно провести реформи, передбачені Національним планом відновлення та стійкості, – сказав глава уряду. До ОЕСР входять найрозвиненіші країни світу, на які припадає 70% світового виробництва і торгівлі та 90% прямих світових інвестицій.

ЗАБРУДНЕННЯ – Бухарест посідає 35 місце в рейтингу найбільш забруднених столиць. Це випливає з даних платформи, яка надає незалежну інформацію про глобальне забруднення повітря. Румунську столицю випередили кілька європейських міст, серед яких Берлін, Стамбул, Брюссель та Варшава. Столиця В’єтнаму, Ханой, посідає перше місце серед найзабрудненіших міст. У понеділок вона була вкрита густим смогом, що є наслідком високих викидів від транспортних засобів та дрібних частинок, пов’язаних з діяльністю будівельної промисловості. Забруднення повітря – це невидимий ворог, який пошкоджує дихальну систему і може сприяти виникненню хронічних захворювань.

ІСПИТ – Симуляція іспиту на здобуття повної середньої освіти в Румунії продовжилася у вівторок обов’язковим письмовим іспитом відповідно до профілю навчання, згідно з календарем, затвердженим Міністерством освіти. У понеділок відбувся письмовий іспит з румунської мови та літератури, а в середу відбудеться письмовий іспит відповідно до профілю або спеціалізації. Учні, які відносяться до національних меншин, складатимуть письмовий іспит з рідної мови та літератури 7 березня. Результати будуть оголошені 15 березня. Симуляція іспиту на здобуття повної середньої освіти у 2023-2024 навчальному році проходить у понад 1 320 навчальних закладах і передбачає участь понад 146 тисяч учнів, – повідомляє Міністерство освіти.

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою на засіданні Ради ЄС з питань правосуддя та внутрішніх справ у Брюсселі знову заявив, що Румунія заслуговує на повний вступ до Шенгенської зони, а не лише з морським та повітряним кордонами, як це станеться наприкінці цього місяця. Румунія зміцнить Шенген і зовсім не справедливо продовжувати мати лише часткову інтеграцію в цю європейську зону вільного пересування – сказав Предою. Минулого року Румунія скоротила міграцію приблизно на 60%, а на кордоні з Сербією, завдяки пілотній програмі, лише 40 осіб перетнули кордон нелегально, – додав міністр. Його австрійський колега Герхард Карнер, уряд якого виступає проти вступу Румунії, заявив, що Відень не поспішає приймати рішення про сухопутні кордони.

НАРКОТИКИ – У Румунії торговці наркотиками підвищеного ризику більше не зможуть отримувати умовне покарання, а торгівля психоактивними речовинами каратиметься позбавленням волі від 3 до 10 років. Відповідний законопроєкт був прийнятий у вівторок Палатою депутатів в останньому читанні. Депутати підкреслили, що явище вживання наркотиків ігнорувалося протягом тривалого часу і, що для боротьби з ним необхідні додаткові заходи: сканери на кордоні, центри детоксикації та профілактичні центри.

ТЕНІС – Спортивний арбітражний суд (САС) у Лозанні скоротив термін допінгового покарання румунської тенісистки Сімони Халеп з чотирьох років до дев’яти місяців. Румунка, колишня перша ракетка світу, зможе повернутися на корт, оскільки її тимчасове відсторонення розпочалося 7 жовтня 2022 року. Рішення САС, опубліковане на сайті трибуналу, є остаточним і оскарженню не підлягає. Нагадаємо, що тенісистка завжди стверджувала, що приймала забруднену домішку, а на слуханнях у лютому заручилася допомогою французького експерта, який спеціалізується на фармакології, токсикології та біології. У вересні 2023 року Міжнародне агентство з чесного тенісу заявило, що Сімона навмисно порушила антидопінгові правила і відсторонило її на 4 роки.

ГАНДБОЛ – Чемпіон Румунії з гандболу серед чоловіків Динамо «Бухарест» сьогодні ввечері приймає вдома португальську команду Спортинг «Лісабон» в останньому матчі IV основної групи Європейської ліги EHF. У цій же групі ЧСМ «Констанца» грає на виїзді з німецьким Фуксе «Берлін», володарем трофею. Динамо, яке забезпечило собі 3-тє місце в групі, зіграє в плей-офф з командою, що посяде друге місце в ІІІ-й основній групі, ймовірно, з данською командою Б’єррінгбро «Сількеборг». Перший матч відбудеться в Бухаресті 26 березня, а другий – на виїзді 2 квітня. З іншого боку, ЧСМ «Констанца» закінчує груповий етап на останньому місці і вибуває зі змагання.

Візит Президента Румунії Клауса Йоханніса до США

Центральною подією політичного тижня став шестиденний візит Президента Румунії Клауса Йоханніса до Сполучених Штатів Америки. Він є першим главою держави з Центральної та Східної Європи, прийнятим лідером Білого дому Дональдом Трампом після вступу на посаду. Основною метою візиту стало зміцнення Стратегічного партнерства між Сполученими Штатами і Румунією на тлі виповнення 20-ої річниці його укладення. Безпека і захист є ключовими складовими стратегічного партнерства, – заявив президент Йоханніс під час дискусії, що відбулася у Вашингтоні, в осередку престижного центру аналізу зовнішньої політики і стратегії «Heritage Foundation». Клаус Йоханніс нагадав, що Румунія виділила 2% ВВП на оборону, ставши шостим членом НАТО, який виділив відповідний відсоток на оборонні потреби. Говорячи про нинішні проблеми міжнародної та регіональної безпеки, президент Румунії заявив про необхідність узгодженого та стратегічного підходу, в поєднанні з імперативом збереження єдності, як всередині ЄС, так і у відносинах між ЄС та США. Він наголосив на важливості економічної складової румунсько-американських відносин, а також міжлюдської, та додав, що включення Румунії до безвізової програми США, якого давно очікують румуни, стане каталізатором, що стимулюватиме ці сфери. Під час зустрічі з представниками румунської громади в Сполучених Штатах, президент Йоханніс високо оцінив те, що румуни в США успішно інтегрувалися в американське суспільство, завдяки наполегливій праці, таланту і чесності, роблячи значний внесок в економіку США і зміцнення румунсько-американського партнерства.

Робочий візит прем’єр-міністра Соріна Гріндяну до Франції

Прем’єр-міністр Румунії Сорін Гріндяну на цьому тижні здійснив дводенний робочий візит до Парижа, де зустрівся зі своїм французьким колегою Едуардом Філіппе. Переговори зосередилися на підтримці Франції зусиль Румунії з приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також на Стратегічному партнерстві, що зв’язує ці дві країни і зміцненні ЄС після виходу Великої Британії зі співтовариства. Сорін Гріндяну: «Я подякував за підтримку, яку Франція надає нам в досягненні мети стати членом ОЕСР. Ми дуже цінуємо цю підтримку, як і підтримку, яку Франція надала Румунії протягом всієї історії. Вони завжди були поряд з нами, наприклад, коли ми прагнули стати членами НАТО і, коли ми стали членами ЄС. Ця країна підтримує приєднання Румунії до ОЕСР.» У Парижі прем’єр Гріндяну взяв участь у церемонії приєднання Румунії до Агентства з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку, де заявив, що входження до цієї організації є важливим кроком вперед для атомної галузі країни. Це приєднання дасть можливість румунським фахівцям приєднатися до еліти міжнародних експертів з країн, які мають найвищі стандарти в галузі ядерної енергетики, – сказав Сорін Гріндяну.

Палата депутатів прийняла Закон про єдину тарифну сітку оплати праці бюджетників

Ініційований урядом проект закону Про єдину тарифну сітку оплати праці бюджетників, на цьому тижні був прийнятий Палатою депутатів. Протягом наступних чотирьох років зарплатня бюджетників збільшиться в середньому на 56%, що означає 32 млрд леїв (7 млрд євро) з державного бюджету, якими влада намагається підвищити рівень життя працівників бюджетного сектора. У прийнятій на цьому тижні редакції, закон передбачає, що з 1 січня 2018 року всім бюджетникам буде збільшена зарплатня на 25%, а з 1 березня вчителі та лікарі отримають обіцяну різницю. Міністерство фінансів запевняє, що бюджет витримає необхідні для збільшення зарплат 32 млрд леїв. Тим часом новий закон вже викликав невдоволення деяких категорій працівників. Профспілки органів місцевого самоврядування, управління захисту дітей і місцевої поліції минулого тижня протестували в Бухаресті та в інших кількох містах Румунії. Незадоволені і профспілки освіти, зокрема відкладенням підвищення заробітної плати на 6 місяців.

Театр і кіно в Трансільванії

У п’ятницю в місті Сібіу стартував Міжнародний театральний фестиваль, який вже давно завоював міжнародне визнання. Майже 70 тисяч осіб, як очікується протягом 10 днів візьмуть участь у понад 500 виставах і заходах. Теж Сібіу, а також частина повіту стане під час фестивалю великою танцювальною сценою, на якій виступатимуть більше 3000 танцюристів і гостей. Фестиваль в Сібіу відомий і своїми вуличними виставами. Теж у Трансільванії, але на цей раз в місті Клуж-Напока до 11 червня проходить XVI-й Міжнародний кінофестиваль «Трансільванія» – TIFF 2017. У п’ятницю в присутності відомого режисера і актора, французької зірки Алена Делона, відбувся спеціальний показ художнього фільму 1981 року випуску «За шкуру поліцейського». Почесний гість фестивалю отримає нагороду «За видатний внесок у розвиток кіномистецтва». 81-річний Ален Делон відзначає шістдесяту річницю свого дебюту в кіно. Більше 1200 румунських і іноземних гостей беруть участь у кінопоказах, концертах, семінарах, круглих столах і презентаціях, що відбуваються в рамках найбільшого румунського профільного фестивалю, медіа-партнером якого виступає Радіо Румунія.

У листопаді Організація економічного співробітництва і
розвитку (ОЕСР) вдруге за останні три місяці знизила прогнози зростання
світового ВВП. Рішення тісно пов’язане з уповільненням торгівлі на ринках країн, що розвиваються, а це впливає
на більш розвинені країни, такі як Німеччина і Японія.

За даними ОЕСР зростання
світової економіки в цьому році складе 2,9%, на 0,1% менше ніж оцінювалося у
вересні, а наступного року зростання світового ВВП прискориться до 3,3%, хоча проміжні
вересневі прогнози організації припускали зростання до 3,6%. ОЕСР вважає, що світова
торгівля цього року зросте лише на 2%, порівняно з 3,4% в 2014 році. Головний економіст ОЕСР Кетрін Манн, попередила:
«Ці дані нас дуже турбують. Надійна торгівля і глобальне економічне зростання
йдуть пліч-опліч.»

Криза з іммігрантами в Європі
може, з іншого боку, стимулювати економічне зростання за рахунок збільшення
державних витрат. За оцінками експертів ОЕСР приплив біженців може додати від 0,1
до 0,2 процентних пункти до зростання ВВП в 2016 і 2017 роках. Якщо біженці будуть
швидко інтегровані в європейське суспільство, країни, які їх прийняли матимуть
значну економічну вигоду від цього, зазначається в повідомленні організації.
Європейська комісія очікує, що близько трьох мільйонів прохачів притулку прибудуть
до ЄС в 2017 році.

Що стосується румунської економіки, то за осінніми оцінками
Єврокомісії, вона продовжить зростання в наступні роки. Наш кореспондент у
Брюсселі Черасела Редулеску повідомляє, що за оцінками ЄК цього року бюджетний дефіцит Румунії
не перевищить планові 1,5%, і це на
тлі продовження зниження рівня безробіття. «Європейська комісія прогнозує, що
економіка Румунії продовжить рости в найближчі роки, досягаючи максимуму в 4,1%
у наступному році завдяки консолідації споживання на тлі зменшення податкового
навантаження на платників податків. Віце-президент ЄК Валдіс Домбровський каже,
що ці прогнози свідчать про поліпшення економічних показників Румунії. Він стверджує,
що це було б неможливим без рішучих дій, вжитих у плані реформи державних
фінансів. Тим не менш він вважає ключовим продовження структурних реформ, а
також забезпечення стабільності державних фінансів та сталого економічного
зростання в короткостроковій і середньостроковій перспективах за допомогою відповідальної
бюджетної політики. Європейська комісія також очікує, що рівень безробіття в
Румунії продовжить тенденцію зниження в найближчі роки.»

І в Бухаресті Національний банк Румунії знову змінив свій
прогноз інфляції на 2015 і 2016 роки. Таким чином, за останніми оцінками рівень
інфляції становитиме -0,7% в кінці цього року і 1,1%. Проміжні попередні прогнози
НБР припускали інфляцію на рівні -0,3% цього року і 0,7% у 2016-му. Голова НБР Мугур Ісереску
сказав, що в третьому кварталі 2015 року, індекс споживчих цін змінився по нижчій
траєкторії, ніж очікувалося, зокрема завдяки трьом чинникам: «Основним
чинником, що зіштовхнув інфляцію униз, зокрема на негативну територію, не тільки
за межі цільового коридору, було зниження ПДВ на всі продукти харчування,
безалкогольні напої та громадські послуги. Крім того значний вплив мало зниження
цін на нафту на світовому ринку й отже, зниження цін на пальне в Румунії та
низькі інфляційні очікування.»

За словами голови центрального банку Румунії, інфляція залишиться
на негативній території до кінця наступного року і повернеться до цільового
діапазону НБР – в межах від 1,5 до 3,5% – лише у 2017 році. Мугур Ісереску, однак,
наголосив на високій невизначеності щодо майбутньої інфляції на тлі
непердбачуваності як зовнішнього, так і внутрішнього економічного середовища. У
цьому контексті, він сказав, що ті, хто взяв відносно дешевий кредит у національній
валюті – леях протягом цього періоду не повинні боятися потрясінь у цьому
сегменті, тому що центральний банк використає весь наявний інструментарій, щоб
підтримати відносну стабільність на всіх рівнях, незалежно від того чи йтиметься про ціни, курс валют або відсоткові ставки.

Голова НБР також сказав, що
кредитний бум в іноземній валюті в докризові роки, хоча був спричинений,
частково, впевненістю румунів у приєднанні Румунії до єврозони в 2015 році, був
в основному обумовлений іншими факторами. Мугур Ісереску: «Масштабне кредитування в іноземній
валюті було пов’язано й зі встановленням цільових показників, які не здавалися
надто амбітними, але двигуном валютного кредитування були більші процентні
ставки в Румунії. Ми приватизували великі банки з іноземними банками, вони принесли
на наш ринок багато хорошого – капітал, менеджмент, якісне управління, довіру,
але водночас вони прийшли з цим продуктом – кредит в іноземній валюті, і ніхто у
2006-2007 роках не думав, що він стане таким шкідливим.»

Прагнення до кращого, бажання бути європейцями наштовхнули
румунів на думку, що якщо Румунія є частиною Європейського Союзу, вони можуть жити,
як у країнах, які вже давно є членами європейського співтовариства і, як потім
виявилося, ці мрії були надто оптимістичними ілюзіями, – сказав голова Національного банку Румунії
Мугур Ісереску.