Tag: ожиріння

Ожиріння, яке є наслідком способу життя, – це не лише проблема зовнішнього вигляду, але й, насамперед, проблема здоров’я, яка часто пов’язана з різними ускладненнями, такими як діабет 2 типу, серцево-судинні захворювання, інсульт та деякі види раку. Дієта, спорт і повноцінний сон є одними з контрзаходів, які пропонують фахівці.

Ліджія Александреску, викладач університету, що спеціалізується на дієтології, розповіла в інтерв’ю Радіо Румунія про ці питання: «Перша школа – це мама, коли йдеться про харчування та здоровий глузд. Нам не потрібно знати науку харчування, нам не потрібно знати науку про біохімію їжі. Ми повинні знати, що ми повинні споживати енергію, і ми повинні давати тілу паливо, якісний бензин. І це можна зробити за допомогою продуктів, які є максимально наближеними до природи, максимально необробленими. Купівля готової їжі, очевидно, призведе до набору ваги, тому що в ній також багато солі, вона також смажиться невідомо в чому, ми дуже добре знаємо, що все, що готується, не має первісної якості їжі. Це все повертається до освіти. Як кажуть китайці: «Якщо ви хочете мати здорове покоління, виховуйте населення протягом 30-40 років, і тоді у вас буде здорове покоління».   

Дані ВООЗ розкривають сувору реальність – ожиріння є глобальною проблемою громадського здоров’я. І Румунія не є винятком – понад 60% румунів борються із зайвими кілограмами. Що ми можемо зробити, щоб поліпшити ситуацію? Знову ж таки, Ліджія Александреску: «Ми потребуємо харчування. Термін «дієта» виник у Стародавній Греції, коли спосіб життя під назвою «даята» визначався як сукупність понять, що включають сон, відпочинок, гідратацію, їжу, рух, оздоровлення. Все це складає дієту. Коли ми говоримо про дієту, ми маємо на увазі їжу, не те, що ми їмо, а те, що ми не їмо. Коли ми говоримо про дієту, ми говоримо про обмеження, що абсолютно невірно. Якщо ми говоримо про їжу, ми повинні говорити про те, що нам потрібно, що підтримує наші клітини здоровими, і тоді персоналізація дійсно дуже важлива. Існує багато критеріїв, які ми беремо до уваги, коли йдеться про складання плану харчування: вік людини, стать, тип зусиль, які вона докладає, її емоційний стан, генетика, сучасні аналізи. Обговорення з лікарем загальної практики, обговорення з дієтологом, обговорення зі спортивним тренером – все це призводить до формування персоналізованої програми харчування».

Повсякденне життя людей з надмірною вагою аж ніяк не можна назвати хорошим, багато хто страждає від низької самооцінки, наприклад, іноді навіть у молодому віці, за якою слідує депресія. Або вищезгадані захворювання, в тому числі судинні, для яких фахівець з харчування Ліджія Александреску дала кілька рекомендацій для всіх, хто хоче вести здоровий спосіб життя: «При інсульті найкраще підходить середземноморська дієта, тобто дієта, при якій ви їсте рибу щонайменше 3-4 рази на тиждень, приготовану дієтично – запечену, відварену або запечену в папері для випічки, а не в алюмінієвій фользі. Поряд з цим, в першу чергу, овочі темного кольору, щоб мати багато антиоксидантів і якісних вуглеводів. Якомога менше натрію, між прийомами їжі перекушувати фруктами з низьким глікемічним індексом, і тут я маю на увазі чорницю, наше румунське яблуко або, якщо це після 16:00 – а ми перестали їсти фрукти – 4-5 горіхів, які захищають наше серце і мозок від судинних захворювань. Хліб хорошої якості, тобто клітковина повинна бути присутня, принаймні 60 грамів за один прийом їжі, якщо ми говоримо про дорослу людину, вранці, в полудень. Також рекомендується печена картопля, намагайтеся трохи охолодити її перед вживанням, щоб крохмаль не осідав так легко, як коли ми їмо гарячу картоплю. І багато-багато салату. Все сире допомагає організму виводити шкідливий холестерин LDL, який окислюється і наражає вас на ризик атероми, судинної атероми. Знову ж таки, дуже важлива хороша гідратація – пийте воду кімнатної температури через 10-15 хвилин після їжі. Також дуже рекомендуються сезонні супи, з невеликою кількістю білка, тобто ми посипаємо яйцем і заправляємо борщем, щоб мати пробіотичну їжу, яка також не містить солі. І дуже важливо, коли у нас були судинні захворювання, велнес – навчитися посміхатися, навчитися бути вдячними за те, що маєте. З точки зору руху, ходьба».

Статистичні дані щодо ожиріння, представлені ВООЗ, свідчать, що понад 4 мільярди людей у світі можуть мати надмірну вагу або ожиріння у 2035 році, а дитяче ожиріння збільшиться більш ніж на 100%, що означатиме, що майже 400 мільйонів дітей можуть жити з ожирінням протягом 11 років. Прогнозується, що ожиріння серед дорослих зросте більш ніж на 60%, причому поширеність ожиріння серед чоловіків збільшиться на 73% з 14% до 23%, а серед жінок – на 50% з 18% до 27%.

Щороку на початку березня відзначається Всесвітній день боротьби з ожирінням, аби привернути увагу до цієї поширеної патології. Ожиріння, що характеризується збільшенням маси тіла за рахунок жирової тканини, є не просто питанням зовнішнього вигляду або контролю ваги, а медичним станом, який може мати численні негативні наслідки для здоров’я. Воно може викликати або погіршити серцево-судинні та ендокринні проблеми, захворювання суглобів і навіть деякі форми раку. Ожиріння також має значний негативний вплив на якість життя і може призвести до зниження впевненості в собі або соціального осуду.

Згідно з існуючими даними у 2020 році 1 мільярд людей, або кожна сьома людина в усьому світі страждала від ожиріння. А за деякими оцінками, до 2035 року ця цифра може сягнути 1,9 мільярдів. Що стосується дітей, то ті, хто має схильність до неконтрольованого набору ваги, починаючи з дитячого садка, – кажуть експерти – можуть отримати ожиріння ще до закінчення середньої школи. Очікується, що в період з 2020 по 2035 рік рівень ожиріння серед дітей молодшого віку зросте на 100%.

Як виглядає ситуація в Румунії? За даними Національного інституту громадського здоров’я у 2022 році ожиріння буде діагностовано у 2 зі 100 осіб. Що стосується нових випадків захворювання також у 2022 році, то більшість з них будуть серед жінок та в містах. Здоровий спосіб життя нелегкий, але й не є неможливим! Для окремих людей рекомендації полягають в обмеженні споживання жирів і цукру, збільшенні споживання фруктів, овочів, бобових, горіхів, а також в регулярній помірній фізичній активності. Також необхідна програма відпочинку та спосіб життя, адаптований до віку, статі та емоційного стану.

Одним словом – потрібна персоналізована програма, як пояснила в ефірі Радіо Румунія лікар дієтолог ЛіджияАлександреску. «Термін “дієта” з’явився в Стародавній Греції, коли спосіб життя, який називався “daiata”, визначався як сукупність понять, що включають сон, відпочинок, споживання води для гідратації організму, харчування, рух та добре самопочуття…все це формує “дієту”. У наші часи, коли говоримо про дієту, маємо на увазі їжу, але не те, ЩО ми їмо, а те, що ми НЕ їмо. Коли ми говоримо про “дієту”, ми маємо на увазі обмеження, що абсолютно невірно. Коли говоримо про їжу, ми повинні говорити про те, що нам потрібно, що підтримує наші клітини здоровими і тут дуже важлива система, яка підходить кожному особисто. Однакова дієта не працює для всіх, тому все, що ми бачимо в інтернеті – високобілкова дієта, високоглікемічна дієта, рисова дієта або яблучна дієта – усе це повна нісенітниця, усі ці дієти абсолютно незбалансовані. Або дієта, яка підходить одній людині, не підходить іншій. За якими критеріями? Є багато критеріїв, на які ми звертаємо увагу, коли йдеться про складання плану харчування. Я б навіть не назвав це дієтою – це щось обмежувальне, це щось, чого ви дотримуєтеся достатньо довго, щоб влізти в сукню, достатньо довго, щоб легше застібнути сорочку або ремінь. Усе що стосується їжі тісно пов’язано зі способом життя! І тут ми повертаємося до системи, яка підходить кожному окремо. Вік, стать, вид зусиль, які ми докладаємо, тип емоційного стану, генетика, поточні, сучасні аналізи. Обговорення з лікарем, обговорення з дієтологом, обговорення зі спортивним тренером – все це допомагає сформувати особисту дієтичну програму. Не може бути двох однакових дієт. Так само, як і ліки, вони повинні бути індивідуальними.»

Ще якісь конкретні поради? Вживання необроблених продуктів, 100 кроків після їжі, пиття води для гідратації організму, повернення до традиційної кухні з вареними стравами… «Коли ми харчуємося, особливо в другій половині дня, у великих кількостях і в неправильних поєднаннях, ми фактично старіємо», – каже Ліджия Александреску. «Не потрібно вивчати теорію харчування, не потрібно знати біохімію їжі! Ми маємо усвідомити, що маємо споживати енергію, давати тілу пальне, якісний «бензин». А це можна зробити за допомогою продуктів, які є дуже близькими до природи, якомога менше оброблених. Купівля готової їжі, очевидно, призведе до набору ваги, тому що в ній також багато солі, вона містить смаження, вона не має первинної якості їжі. Є дуже багато деталей. Це все потрібно повертати і виховувати. Як кажуть китайці, якщо ви хочете мати здорове покоління, протягом 30-40 років виховуйте населення і тоді у вас буде здорове покоління. Ви отримуєте врожай рису з року в рік, ви отримуєте здорових, збалансованих і повноцінних людей, виховуючи покоління.»

Оскільки, таким чином, на колективному рівні освіта у формуванні здорового способу життя має важливе значення бухарестський Університет медицини і фармації ім. Кароля Давілив розпочав, наприклад, кампанію «Контроль за ожирінням», за допомогою якої людей навчатимуть здоровому харчуванню і фізичним вправам. Цього року вона пройде у формі восьми інформаційних, просвітницьких та медичних освітніх заходів у вісьмох румунських містах. Кожна акція в кожному місті матиме два компоненти: один, спрямований на широку громадськість, органи влади та ЗМІ, і другий – науковий, медичний, освітній компонент, націлений на медичних працівників, які беруть участь у лікуванні людей з ожирінням. «Наша мета – привернути увагу до того, що ожиріння є проблемою громадського здоров’я, яка потребує негайного і скоординованого втручання», – говорить професор Кетеліна Пояне, ініціатор кампанії «Контроль за ожирінням».

Без серйозних і скоординованих дій рівень ожиріння продовжуватиме зростати і все більше людей передчасно помиратимуть від ожиріння або однієї з пов’язаних з цим хвороб. Більше того, хронічні неінфекційні захворювання, пов’язані з ожирінням, які раніше спостерігалися лише у дорослих, стають все більш поширеними у значно молодшому віці. Проте наразі жодна країна світу не в змозі виконати поставлену Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 2013 році мету – зупинити зростання поширеності ожиріння до 2030 року. Інакше кажучи, нагальність дій дуже велика!