Tag: онлайн-навчання

  • Ідіть до школи!

    Ідіть до школи!

    Ефективність здорової
    шкільної системи вимірюється здатністю якомога довше утримувати учнів у ній.
    Цифри, що засвідчують збільшення кількості дітей, які кидають школу, викликають
    занепокоєння, і ви повинні знати, що ці цифри завжди спотворені. За даними
    Національного інституту статистики, найвищий рівень відсіву учнів у Румунії у 2018 році був
    зареєстрований у центральній частині країни, тобто в Трансільванії
    (5,2% у сільському середовищі та
    3,7% у міському).
    Найнижчий рівень відсіву був у регіоні Південна Волощина (1,6% у сільському середовищі та
    2,3% у міському).
    Іншими словами, згідно з даними Міністерства освіти, понад 109.000
    старшокласників кинули школу між 2013 і 2017 роками. Це учні віком від 15 до 18
    років, які не закінчили середню освіту. За
    даними Євростату, Румунія є третьою країною в Європейському Союзі (з 16,4%) за
    кількістю відмови від навчання, що стосується молоді у віці 18-24 роки, які
    більше не зараховані до
    жодної форми навчання. А відмова від навчання породжує безробіття, соціальне
    відчуження, бідність та проблеми зі здоров’ям.




    З іншого боку, міністр
    освіти Румунії Сорін Кимпяну нещодавно заявив, що ризик збільшення
    кількості учнів, які кидають школу, в
    результаті процесу онлайн-навчання під час пандемії, високий. Він
    зазначив, що є відставання у тому, що учні засвоїли протягом періоду онлайн-навчання. Цей ризик збільшення кількості учнів,
    які кидають школу, збільшує і без того дуже високий рівень відсіву учнів. Нам потрібно зосередитись
    якомога ефективніше, щоб учні
    могли надолужити згаяне під час періоду
    онлайн-навчання, сказав міністр. За словами Кимпяну,
    багато вчителів у
    Румунії, хоча й мали добрі наміри, не були готові до онлайнового навчання.


    Аліна Кирже є директором румунсько-фінської середньої школи в Бухаресті. Це
    молодий голос щодо того, як слід підходити до системи освіти в Румунії, в тому
    числі у сім’ї: «Середовище,
    в якому дитина росте, дуже важливе, тому що насправді дитина вчиться ставитись
    до школи в сім’ї. Зокрема, те, як батьки підтримують дитину, заохочують її,
    відправляють до школи, створює середовище допомоги, а не тиску, що допомагає
    дитині розвивати навички, вміння. На мій погляд, я думаю, що ставлення сім’ї до
    школи дуже важливе для дитини».



    Аліна Кирже вважає, що Румунія
    переживає тривожний момент що
    стосується навчання, яке
    впродовж кількох місяців перемістилося
    в
    онлайн-середовище: «На даний момент, я думаю, ми переживаємо тривожний
    момент з точки зору відданості дітей школі. Термінове повернення дітей за парти
    має надзвичайне значення. Діти втратили звичку перебування в школі, звичку спілкування
    з колегами, і я думаю, що за короткий час вони вважатимуть, що вони можуть дуже добре справлятися в онлайн-середовищі. Їм буде байдуже, підуть вони до коледжу чи ні, їм будуть
    байдужі їхні знання, і вони шукатимуть місце праці, щоб заробляти гроші, а це створить ситуації, які будуть згубними в довгостроковій перспективі».


    Ризик відмовлення від навчання не залежить від
    етнічної приналежності чи фінансових можливостей, вважає Аліна Кирже: «Незалежно від етнічної приналежності чи фінансових можливостей, діти
    знаходяться в зоні ризику, якщо їх не слухають і не розуміють. Я думаю, що
    ризик кинути школу йде в крок віком учнів та їхнім рівнем
    незалежності, тобто після десятого класу, після завершення обов’язкового періоду навчання,
    на мій погляд, ризик кинути школу є найбільшим. Так само думаю, що якщо їм дуже
    важко в школі (наприклад, восьмий клас), існує ризик кинути навчання, але чим
    швидше вони матимуть самостійну діяльність, що не має зв’язку із школою,
    якщо ця діяльність припускає й гроші, то діти будуть схильні відмовитися від навчання незалежно від середовища, з якого вони походять».


    Класи з меншою кількістю учнів можуть створити можливість для вчителя
    встановити більш особисті стосунки з кожним учнем. Тріада сім’я-вчитель-дитина
    – це обов’язок запобігти відсіву учнів. Аліна Кирже: «Відсів учнів можна запобігти, коли керівник класу або
    вчитель, відповідальний за клас (у початковій освіті), встановлює індивідуальні
    стосунки з кожним учнем. Звичайно, для цього наші класи учнів не повинні мати велике число дітей, і
    вчитель повинен встановлювати стосунки з сім’єю. Сім’я отримуватиме
    повідомлення про відсутність дитини на шкільних заняттях, і теж сім’я повідомлятиме вчителю, коли буде вагома причина відсутності дитини зі школи.
    Дітям подобається відвідувати
    місця, де їх люблять, де їх цінують, і сім’ї повинні мати можливість створювати
    і підтримувати зв’язок зі школою та за ініціативою школи. Я вважаю, що це перші
    кроки, які можна зробити, щоб запобігти цій драмі з довгостроковими наслідками».


    Ось як цей молодий голос
    бачить підхід до системи
    освіти в Румунії.
    Аліна Кирже: «Якби я була міністром освіти, я б створила групу експертів на рівні кожної школи, складеної із вчителів, соціального працівника,
    психолога, які б знали всю
    інформацію про сім’ї, відвідували їх, мали момент на початку
    року, якого б назвали початковим моментом. Ця команда повинна слідкувати за дитиною та сім’єю принаймні протягом перших восьми років
    навчання. Ця модель повинна бути підтримана на міському рівні, добре
    регламентована, щоб батьки, які не пускають своїх дітей до школи з різних
    причин, могли бути фінансово санкціоновані. Батькам також треба допомогти подолати свій стан
    і мати можливість скористатися допомогою для відправлення своїх дітей до школи.»

  • Якої думки батьки про онлайн-навчання?

    Якої думки батьки про онлайн-навчання?




    Криза, породжена пандемією COVID-19, призвела до змін у навчальній
    практиці. Через закриття навчальних
    закладів, учні та викладачі адаптували свої програми до нового стану справ. Персональний комп’ютер, планшет чи мобільний
    телефон кожного замінили фізичне навчання в
    класах, перетворившись на простір для зустрічей з навчальними цілями.




    Не тільки учні змушені були раптово адаптуватися до нової шкільної програми
    та змін, притаманних навчальному процесу, а й їхні батьки. Взаємодія за посередництвом екрану з однокласниками та з викладачем з кожного предмету, практично, принесла школу додому. Однак,тиск був відчутним протягом усього цього періоду, надзвичайно високий для багатьох батьків, чиї діти навчалися за
    допомогою комп’ютера.




    Онлайн-прес-конференція, організована SuperTeach, представила як результати
    останнього опитування в Румунії на тему сприйняття батьків щодо
    проведення онлайн-навчання, так і проблем, що виникають у контексті оголошення
    надзвичайного стану. Фелікс Тетару, співзасновник SuperTeach: «Виходячи з того,
    що ми дізналися від викладачів, ми почали організувати вебінари та конференції та адаптувати
    всю тематику та гостей до їх потреб. Але будь-яка ситуація – і це дуже важливо, особливо в системі
    освіти – потребує зворотного зв’язку. Вчителі потребують зворотного зв’язку від
    батьків та дітей. Тому ми
    провели друге дослідження, разом з Open-I Research, разом з Адіною Ніка. Батьки відповідали на запитання, після
    чого ми запросили двох експертів, які б пояснили, з різних точок зору, як з
    точки зору управління освітою, так і з точки зору участі батьків, про ці ситуації, які
    ми виявили у батьків».







    Опитування проведене Адіною Ніка, консультантом та дослідником Open-I, проаналізувало наслідки у психологічному плані та те, що означає з точки зору
    соціальної взаємодії, навчання з дому: «Перш за все, я хочу зазначити позитивне ставлення батьків щодо онлайн-освіти. На них було чимало тиску, і ми очікуємо, що й повернення до школи
    буде теж великим тиском. Я також хочу наголосити на стані батьків. Вони були дуже стурбовані призупиненням навчання, тим більше, що коли було взято рішення про закриття шкіл, сталася велика перерва
    у спілкуванні з боку викладачів. Що стосується дітей, цікавим є те, що для них закриття школи означало брак соціального життя».




    Протягом усього періоду
    ізоляції, батьки в Румунії стикалися не лише з адаптацією до
    нового повсякденного способу життя чи труднощами, що виникають на роботі, а й з
    підтримкою, яку вони повинні були надати дітям під час онлайн-навчання. У більшості випадків, дистанційна робота батьків та заняття на аудіо-відео веб-платформах дітей проводилися паралельно. Адіна Ніка: «Батьки були так би мовити «дуже постраждалим сегментом» від усіх цих змін, адже мова йшла не лише про зміну роботи з дому або навіть втрату місця праці, а й про те, що вони стикнулися раптово із тим, що діти залишалися вдома і на додаток їм треба
    було займатися багатьма іншими заходами. Від приготування їжі та часу,
    проведеного з дітьми, до надання допомоги дітям у
    процесі навчання та допомогти їм адаптуватися до технологій. Це було серйозною зміною, і, отже, тиск на батьків був дуже високим».





    Опитування SuperTeach
    також проаналізувало психологічний вплив на батьків, їх побоювання будучи безпосередньо пов’язані з почуттям соціальної
    незахищеності: «Надійшло багато побоювань з боку батьків. Основна тема стосується охорони здоров’я, власного здоров’я, здоров’я дітей, батьків, але
    у них також є побоювання щодо системи освіти. Чи матеріал, який учні вивчали дистанційно цього навчального року буде
    закріплений колись, і це питання особливо стосується учнів 8- гота 12-го класів. Усі ці побоювання нашаровуються
    на фінансову незахищеність».





    Також турбота щодо правильного ставлення до власних дітей була однією з невідомих батьківських рівнянь
    цього періоду. Я занадто суворий зі своєю дитиною чи навпаки? саме це питання проросло у свідомості більшості.
    Адіна Ніка пояснює: «На запитання про основні труднощі
    цього періоду, перше, що було згадано, – стосувалося рівноваги між суворістю та гнучкістю. Вчителі раптом зникли, вони не знали, як
    реагувати, і першою їхньою реакцією було перестати з’являтися. Батьки залишилися з дітьми вдома, вони не знали, що з ними робити. Тому головне питання полягало в тому, скільки гнучкості вони повинні проявляти щодо власних дітей, якою мірою дозволити їм насолоджуватися цими нав’язаними міні-канікулами чи навпаки
    скільки суворості проявити у стосунках з дітьми».




    Незважаючи на це,
    деякі батьки-респонденти вирішили бачити у цій ситуації повну частину склянки. Пристосування до змін
    здається їм однією з навичок, якими користуються їхні діти і навіть вони самі
    після нав’язаного періоду ізоляції. Адіна Ніка: «Ми також запитали їх про те, що вони вважають позитивним за цей період. Цікавим є те, що вони відповіли, що цей період був можливістю для дітей навчитися адаптуватися до змін. Знову ж таки, додаткова можливість спілкуватися
    та займатися більшою кількістю сімейними заходами. І, по-третє,
    експериментування цифрових платформ. В основному, основна зміна у дітей була
    пов’язана з переходом від офлайн до онлайн».




    Ініційований Фондом
    «Румунські бізнес-лідери», групою «EDUCATIVA» та Інститутом особистісного
    розвитку, SuperTeach – це проект, який сприяє зосередженню уваги на потребах учнів та підготовці викладачів відповідно до принципів відкритого менталітету.

  • Суперечки щодо румунської освіти

    Суперечки щодо румунської освіти


    На тлі ситуації
    породженої коронавірусною пандемією, із 11 березня в Румунії ввели карантин
    у навчальних закладах. Рішення перейти на онлайнове навчання для одних
    виявляється найкращим варіантом, а для інших – це втрачена ставка з самого
    початку, в умовах коли не всі діти мають вдома планшети, Інтернет, а у деяких
    навіть немає електрики. Зіткнувшись з безпрецедентною ситуацією, влада в Бухаресті
    вирішила, на першому етапі, призупинити навчання на обмежений період. Потім вона
    продовжила цей період, онлайн-заняття перейшли від стану рекомендації до
    загальнообов’язкового, так що врешті-решт було прийнято рішення про те, що у
    цьому навчальному році учні вже не повернуться до звичного навчання. Винятком будуть
    учні 8 та 12 класів, які з наступного тижня будуть брати участь, у спеціальних
    умовах і лише протягом двох тижнів, у так-званій підготовці до іспитів.


    З опозиції, ПРО
    Румунія та СДП вважають всю цю ситуацію неприйнятною та ініціювали проти міністра
    освіти Моніки Анісіє просту резолюцію про вотум недовіри. Суперечливі та
    заплутані заяви про те, як проводитимуться національні іспити, іспит на атестат
    зрілості та іспит на статус повноправного вчителя,
    створили паніку серед учнів та викладачів, а рішення щодо організування онлайн-навчання
    доводять безвідповідальність міністра освіти, – стверджують ті 93
    підписанти резолюції про вотум недовіри. Вони вимагають відставки Моніки Анісіє,
    яку звинувачують у відсутності стратегії на тлі кризи у сфері охорони здоров’я.
    Текст резолюції було прочитано на пленарному засіданні Палати депутатів
    Міхаелою Хунке від ПРО Румунія: Що ми робимо із сотнями
    тисяч учнів, які не мають планшетів, ноутбуків та доступу до Інтернету? Що ми
    робимо з тими, хто не може дозволити собі такі витрати? Якою є стратегія уряду
    Орбана? Відповідаємо: повна байдужість.


    «Прийняті
    рішення відповідали епідеміологічній ситуації і дійсності румунської системи
    освіти, яка не була готова до негайного переходу на онлайн-навчання», відповіла
    міністра освіти. Моніка Анісіє відхилила всі звинувачення, заявивши, що нинішня
    ситуація в румунській освіті є наслідком заходів, вжитих попередніми урядами СДП,
    яких вона звинуватила в хронічному недофінансуванні системи: Що сталося з
    проєктами, запланованими з 2011 року в Законі «Про національну освіту»? Що ви
    хочете цим сказати? Що опосередковано визнаєте, що звинувачуєте мене за ваше власне
    невміння? Будуть придбані пристрої, підключені до Інтернету для тих приблизно 250.000
    дітей в неблагополучній ситуації.



    Голосування цієї вже третьої резолюції про вотум
    недовіри міністру кабінету Орбана відбудеться в середу. Попри політичні
    суперечки, однак, норми організування національних іспитів для учнів 8 та 12
    класів, у наступний період, є зрозумілими. Графік іспиту на атестат зрілості
    був вже затверджений та передбачає, серед іншого, скасування усних тестів, а між
    часом був оголошений також графік організації та проведення національних іспитів
    для випускників 8-класу на 2020-2021 навчальний рік.