Tag: ООН

Туристичні села Бреб в повіті Марамуреш і Половрадж в повіті Горж увійшли до Програми Upgrade міжнародного змагання «Кращі туристичні села – 2024», повідомляє Міністерство економіки, підприємництва і туризму. Результати були оголошені 14 листопада в Картахені де Індіас, Колумбія, на засіданні Виконавчої ради ООН з туризму, спеціалізованої установи Організації Об’єднаних Націй, яка просуває відповідальний, сталий і загальнодоступний туризм.

У цьому році Міністерство економіки, підприємництва та туризму підтримало участь Румунії, подавши шість пропозицій щодо туристичних сіл: Журиловка (повіт Тульча), Венеторь-Нямц (повіт Нямц) і Бреб (повіт Марамуреш), які були відібрані в національному конкурсі 2024 року, а також Половрадж (повіт Горж), Ейбенталь (повіт Мехедінць) і Гура Сіріулуй (повіт Бузеу), відібрані в минулому році. Туристична програма ООН надає підтримку обраним селам у розвитку та покращенні сфер діяльності, визначених як менш розвинені, тим самим підвищуючи їхню конкурентоспроможність на міжнародному туристичному ринку. Ці сільські дестинації знову зможуть подавати заявки на звання «Найкраще туристичне село» за спрощеною процедурою, а також будуть інтегровані у глобальну мережу «Найкращих туристичних сіл», що сприяє обміну інформацією, досвідом та найкращими практиками.

За даними міністерства, у процесі відбору враховувалися критерії, пов’язані з культурними та природними ресурсами, утвердженням та збереженням культурних ресурсів, економічною, соціальною та екологічною сталістю, розвитком та управлінням туризмом і визначенням пріоритетів, інфраструктурою та зв’язком, охороною здоров’я, безпекою та захистом. У цьому ж конкурсі були відібрані й інші сільські дестинації Румунії: Решінарь (повіт Сібіу), село, що було визнане «Кращим туристичним селом» у 2022 році, та Чоканешть (повіт Сучава), що брало участь у Програмі Upgrade у 2023 році.

Вважається що з усіх румунських повітів,  у одному з них – Марамуреші – найкраще можна відчути духовне життя, бо тут найкраще зберіглися цікаві старовинні обряди та звичаї. Столітні традиції прадідів є у них частиною повсякденного життя, бо місцеві жителі досі вдягаються у барвистий народний одяг і носять незвичайні традиційні головні убори. У повіті велика кількість культурних, природних та історичних пам’яток. Серед них особливі дерев’яні церкви, 8 з яких було включено до пам’яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще в 1999 році. Всі були побудовані в XVII і XVIII століттях, але трохи різняться архітектурним стилем. Хоча не входить до спадщини ЮНЕСКО дерев’яна церква в н.п. Бреб є однією з найбільш відвідуваних релігійних обитель повіту. Невелике село багате на унікальні в Румунії традиції та звичаї, є одним з найбільш цінованих туристичних атракцій Румунії.

Село було включено до списку найкрасивіших сіл Румунії, будучи одним з найбільш сфотографованих місць нашої країни. І це не дивно, якщо думаємо, що туристи, які приїжджають до цього мальовничого куточку країни, особливо під час зимових свят, мають враження, що повернулися в часі. Перші сніжинки, що вкривають традиційні будинки, а також старі дерев’яні паркани та пагорби, перетворюють село на казкове місце. Дерев’яна церква, присвячена Св. арх. Міхаїлу та Гаврилу, є цінною з багатьох точок зору: це одна з найдавніших дерев’яних церков у нашій країні (будучи побудована в 1622 році), має найстарішу вежу дерев’яної церкви, зберігає вражаючу колекцію ікон (з XVII і XVIII ст.) і один із найдавніших настінних розписів. Хоча оригінального документа про будівництво церкви не зберіглося, історичні дослідження виявили, що деревина, використана для будівництва церкви, була вирубана взимку 1621 – 1622 рр. Історики також вважають, що церква була споруджена на місці іншої старішої церкви, гіпотеза, підтверджена письмовими свідченнями, але також церковною вежею, датованою 1531 роком. Рідкісна краса села зачарувала навіть короля Великобританії Чарльза ІІІ, який вирішив придбати тут кілька традиційних дерев’яних будинків. Дізнавшись історію дерев’яної церкви села, він приєднався до акції з реставрації цього релігійного пам’ятника Румунії.

Село Половрадж розташоване в південно-західно-центральній частині країни, в прикарпатському районі повіту Горж, за 50 км від міста Тиргу Жіу та за 60 км від міста Римніку Вилча. Однією з визначних пам’яток села є жіночий однойменний монастир, присвячений Успінню Діви Марії, пам’ятка архітектури 17 століття. Монастирю понад 500 років, він будучи заснований у 1505 році. Про це зазначено в документі, опублікованому князем Басарабом Молодим. Церква монастиря присвячена «Успінню Богоматері» побудована у візантійському стилі з бічними проходами. Вежа має багатокутну форму, широкі ніши, прикрашені у верхній частині і покриті оловом. Неф і притвор просторні, будучи того ж самого розміру. Різьблений з липи іконостас є шедевром давньої румунської скульптури. Притвор у бринкковянському стилі просторий, відкритий, його підтримують вісім кам’яних колон. Там же знаходиться надгробок сестри засновника церкви. Під час австрійського панування в Олтенії, монастир був включений до списку оборонних монастирів. Живопис церкви є надзвичайно цінним як з точки зору іконографії, так і з точки зору технічного виконання. Келії та інші прибудови монастиря розташовані навколо церкви по східному, південному і західному боках, утворюючи разом із внутрішньою стіною справжню оборонну фортецю. Вхід здійснюється масивними воротами з північної сторони, над якою височіє дзвіниця, зведена під час правління князя Костянтина Бринков’яну. Монастир має музейну колекцію, багату колекцію ікон на дереві і склі, з XVIII і XIX століть, а також колекцію давньої книги, понад 3000 книг румунською, слов’янською і грецькою мовами.

До давніх часів відноситься також печера Половрадж, одна з головних атракцій села. Печера розташована на висоті 670 метрів, в районі, що розділяє два гірські масиви. Її загальна довжина в 10,5 кілометрів, з яких доступні для відвідування лише 600 метрів. Вона дуже простора, висока, дуже добре провітрюється. На стелі печери можна побачити природні скульптури, названі на честь того, що надихає глядача: голова дакійця, хижий птах, орел, що налітає, людський скелет, повернутий спиною, людський мозок, змія, що йде по воді, або риба. Існують також фігурки, зроблені з димових відкладень.

ПРАВОСУДДЯ – Палата депутатів Румунії в понеділок задовольнила подання Національного антикорупційного директорату і дала згоду на зняття недоторканності, а також проведення обшуку житла та комп’ютерних записів колишнього міністра охорони здоров’я Нелу Тетару, звинуваченого у хабарництві. Раніше члени комітету з правових питань Палати депутатів одноголосно схвалили звіт про надання згоди на проведення обшуку комп’ютера і житла Нелу Тетару. Сьогодні депутат від Націонал-ліберальної партії, хірург Нелу Тетару знову заявив про свою невинуватість і підкреслив, що ніколи не обумовлював надання медичної допомоги отриманням якоїсь фінансової вигоди. Колишній міністр охорони здоров’я був позбавлений всіх своїх політичних посад і виключений зі списків на парламентських виборах 1 грудня.

СВЯТО – Православні християни Румунії відзначають сьогодні свято преподобної Параскеви, духовної покровительки історичної румунської провінції Молдови. Свята черниця, яка померла у віці 27 років в 11 столітті, стала покровителькою східної частини країни в 1641 році, коли її мощі були привезені до Ясс після того, як їх перевезли до Болгарії, Сербії та Константинополя. Щороку на свято Святої Параскеви вражаючі натовпи паломників стікаються до Ясс, щоб поклонитися і помолитися їй, що робить місто найбільшим паломницьким центром Румунії і п’ятим за величиною в Європі.

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Нобелівська премія з економіки була присуджена в понеділок трьом професорам: Дарону Ачемоглу, Саймону Джонсону та Джеймсу Робінсону за “дослідження того, як інституції формуються та впливають на процвітання”, – оголосила Шведська королівська академія наук у Стокгольмі. Усі троє дослідників працюють у США. Американський економіст турецького походження Дарон Ачемоглу є професором Массачусетського технологічного інституту, американець британського походження Саймон Джонсон є професором економіки Чиказького університету, а Джеймс Робінсон, також американець британського походження також викладає економіку в Чиказькому університеті. “Зменшення значної різниці в доходах між країнами є одним з найбільших викликів нашого часу. Лауреати продемонстрували важливість соціальних інститутів у досягненні цієї мети”, – сказав Якоб Свенссон, голова Нобелівського комітету з економіки. Нобелівська премія з економіки була заснована в 1968 році Центральним банком Швеції і вперше була вручена в 1969 році. Офіційна церемонія вручення Нобелівської премії проходить щороку в Стокгольмі 10 грудня, в день пам’яті Альфреда Нобеля.

ФОРУМ – Румунсько-українська торгова палата організовує у понеділок та вівторок у партнерстві з Посольством України в Румунії форум “Відновлення України”. Серед тем для обговорення – основні виклики відновлення України в нинішньому контексті, варіанти та виклики, пов’язані з процесом фінансування, або міркування щодо інструментів, які будуть використані для реалізації Формули миру президента Володимира Зеленського. Інша тема – енергетична безпека. Офіційний Бухарест заявляє, що Румунія продовжить надавати Україні енергетичні ресурси в надзвичайних ситуаціях. У заході беруть участь урядовці з України та Румунії, президент Румунсько-української двосторонньої торгової палати, іноземні посли, акредитовані в Бухаресті.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Європейський Союз засудив ізраїльські атаки на миротворчу місію ООН на півдні Лівану, в результаті яких кілька людей отримали поранення. Останній інцидент стався вчора, коли ізраїльські танки увірвалися на базу Тимчасових сил ООН у Лівані. Але ізраїльська армія стверджує, що це був лише один танк, який ненадовго сховався на території бази під час нападу Хезболли, в результаті якого 25 ізраїльських солдатів були поранені. Окремо прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху і один з його міністрів закликали до виведення “блакитних шоломів”, в той час як ізраїльські військові стверджують, що “Хезболла” діє поблизу баз ООН, щоб уникнути ізраїльських ударів. Це питання також стоїть на порядку денному сьогоднішньої зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, яка включає й переговори про підтримку України, а також Молдови, де наприкінці цього тижня відбудуться вибори і референдум про членство в ЄС.

ЕКОНОМІКА – Румунські економісти прогнозують незначне зниження рівня інфляції в наступному році. Очікується, що цей показник становитиме в середньому 4,97%. Що стосується обмінного курсу, то фахівці прогнозують незначне зниження курсу лея по відношенню до європейської валюти, до 5,10 лея за один євро. Прогноз дефіциту бюджету на цей рік залишився на рівні очікуваних 7,3% ВВП, тоді як на наступний рік очікується його зниження до 5,9%. Аналітики також прогнозують економічне зростання на рівні 1,7% в цьому році і 1,1% в наступному.

Перше коригування Держбюджету у 2024 році

Цього тижня уряд схвалив перші в цьому році зміни до Державного бюджету Румунії на 2024 рік. Хоча він базувався на переглянутому убік зниження економічному зростанні у 2,8% і більшому ніж очікувалося бюджетному дефіциті – 6,9%, коригування було позитивним. Фінанси, транспорт, охорона здоров’я та освіта отримали більше грошей, тоді як бюджети міністерств економіки та розвитку були скорочені. Коригування бюджету ґрунтується на збільшенні надходжень до державного бюджету, а також на інвестиціях. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив, що дефіцит, який вже є високим і тому викликає занепокоєння у фахівців, може бути покритий за рахунок стимулювання економіки. Він навів як приклад найсильніші країни ЄС, Німеччину та Францію, які стимулюють інвестиції за рахунок зростання дефіциту. Інвестиції, – сказав Марчел Чолаку, – повернуться до бюджету у помноженому розмірі, точніше у 8 разів більше, ніж виділені на них кошти. Своєю чергою, міністр фінансів Марчел Болош нагадав, що Державний бюджет на 2024 рік був побудований навколо важливих інфраструктурних інвестицій, великих стратегічних проєктів і поліпшення державних послуг для румунів. Він заперечив чутки про те, що Румунія відмовиться від єдиної ставки оподаткування доходів у наступному році і перейде до прогресивного оподаткування, щоб покрити дірки в бюджеті.

Менш оптимістичний прогноз

Європейський банк реконструкції та розвитку різко знизив свій прогноз зростання румунської економіки у 2024 році, яка, як очікується, зросте лише на 1,4% цього року, більш ніж удвічі менше ніж прогнозувалося у травні – 3,2%. У 2025 році зростання ВВП становитиме 2,6%, тобто буде меншим у порівнянні з травневим прогнозом у 3,4%. Країни ЄС у південно-східній Європі потерпають від слабкого зовнішнього попиту, хоча споживання було стійким після значного підвищення заробітних плат, пояснюється у звіті ЄБРР. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск. У Румунії, відповідно до світових тенденцій, значно сповільнилося зростання ІТ-сектору, а промислове виробництво перебуває в стагнації. З іншого боку, інвестиції в інфраструктуру продовжують підтримувати зростання. Банк також нагадує, що нещодавні оцінки Фіскальної ради вказують на тенденцію до збільшення дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд також переглянув свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році у бік зниження з 3,8% до 2,8%.

Виступ Президента Румунії на ГА ООН

Президент Румунії Клаус Йоганніс на цьому тижні взяв участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. «Яким би нестабільним не був світ сьогодні, відповіддю на наші проблеми завжди буде більша співпраця та солідарність. Румунія завжди буде підтримувати міжнародний світовий порядок, в центрі якого знаходиться ООН», – сказав румунський лідер у своєму виступі.  Війна Росії проти України, – за словами президента, – спричинила найбільшу кризу безпеки в новітній історії Європи, порушуючи міжнародне право і маючи наслідки далеко за межами континенту. Україна потребує підтримки всіх держав-членів ООН, які сповнені рішучості поважати міжнародне право і Статут ООН, – сказав Клаус Йоганніс. Він підкреслив, що Румунія повністю підтримує мирну ініціативу Президента Зеленського як єдиний підхід, який може забезпечити справедливий і тривалий мир у повній відповідності до Статуту ООН та міжнародного права. За словами Йоганніса, не існує життєздатної альтернативи Організації Об’єднаних Націй, а принципи, на яких вона була побудована, залишаються більш актуальними ніж коли-небудь. Зараз ми зосереджені на подальшому реформуванні ООН, аби збільшити здатність організації відповідати на виклики сьогодення і на ті, що чекають на неї в майбутньому, – сказав Президент Румунії.

Позика від США для посилення ЗСР

Румунія у середу підписала кредитну угоду зі Сполученими Штатами Америки на суму майже $1 млрд. Бухарест впевнений, що $920 млн від США допоможуть зміцнити обороноздатність країни шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями та розвитку місцевої оборонної промисловості. Кетлін Кавалєк, посол США в Бухаресті, зазначила, що цей документ є більше, ніж просто фінансовою угодою, оскільки він представляє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільну прихильність до забезпечення миру, стабільності і безпеки в регіоні. Надаючи американське фінансування, Вашингтон має на меті допомогти Румунії залишитися в авангарді військових інновацій і оборонного обладнання на довгі роки вперед, що також зміцнить двосторонні економічні відносини, – сказала пані Кавалєк.

Гарний старт ФЧСБ у Лізі Європи

Повернувшись до континентальних змагань, ФЧСБ в четвер увечері на Національній арені в Бухаресті розгромив латвійський РФС з рахунком 4:1 у першому турі Ліги Європи з футболу. Чемпіони Румунії зіграють ще сім матчів у групі, а їхніми суперниками будуть шотландський “Глазго Рейнджерс”, англійський “Манчестер Юнайтед”, грецькі ПАОК Салоніки та “Олімпіакос Пірей”, а також німецький “Хоффенхайм”. ФЧСБ є єдиним представником Румунії в єврокубках.

ООН – Незалежно від того, наскільки небезпечним є сьогоднішній світ, відповідь на його проблеми завжди полягатиме в більшій співпраці та більшій солідарності, заявив у середу в Нью-Йорку президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН. Глава держави підкреслив зусилля і внесок Румунії у вирішення поточних глобальних проблем: від безпекових криз, таких як війна в Україні або конфлікт на Близькому Сході, до основних викликів людству. Він підкреслив, що безпека є не регіональною, а глобальною, і що війна, розв’язана Росією в Україні, вплинула на країни і людей в усьому світі.

КРЕДИТ – Румунія підписала в середу кредитну угоду зі Сполученими Штатами на суму майже 1 мільярд доларів США для модернізації армії. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який взяв участь у церемонії підписання угоди, ці гроші будуть використані як для зміцнення обороноздатності шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Зі свого боку, посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек зазначила, що кредитна угода демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільне прагнення забезпечити мир, стабільність і безпеку в регіоні.

ПРОГНОЗ – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) значно погіршив свої прогнози щодо румунської економіки на 2024 рік, причому зниження попиту на аутсорсинг вплинуло на ІТ-сектор, йдеться у звіті, опублікованому міжнародною фінансовою установою в четвер. Згідно з останніми прогнозами ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 1,4%, порівняно з травневою оцінкою в 3,2%. На наступний рік ЄБРР очікує зростання на 2,6%, порівняно з 3,4%, прогнованими у травні. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск, йдеться у звіті ЄБРР. З іншого боку, вищенаведена установа нагадує, що останні оцінки Бухарестської фіскальної ради вказують на розширення бюджетного дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд (МВФ) також переглянув у бік зниження свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році з 3,8%, як прогнозувалося в жовтні 2023 року, до 2,8%, згідно з доповіддю «Перспективи світової економіки», опублікованою в квітні. Минулого тижня Національна комісія зі стратегії та прогнозування переглянула свій прогноз зростання ВВП з 3,4% до 2,8%.

ПРОТЕСТ – Федерація профспілок залізничних перевізників Румунії провела в четвер акцію протесту перед будівлею Міністерства праці та соціальної солідарності через невдоволення деяких професійних категорій прийняттям та впровадженням Закону про державну пенсійну систему, який мав би негативний вплив на інші закони, такі як «Статут залізничного персоналу». Протестувальники стверджують, що закон поставив у невигідне становище людей, які працювали в трудових групах, людей з обмеженими можливостями та різними ступенями інвалідності, а також пенсіонерів з низькими пенсіями, які після перерахунку отримують меншу пенсію. Учасники закликають політиків врахувати їхні пропозиції, щоб відновити соціальну справедливість і сприяти збереженню довгострокової законодавчої стабільності у сфері пенсійного забезпечення.

ШЕНГЕН – Європейська комісія підтвердила в четвер свою позицію, що Румунія і Болгарія повністю готові до повноправного членства в Шенгенській зоні. «Позиція Комісії щодо скасування внутрішнього прикордонного контролю для Болгарії та Румунії залишається ясною: Болгарія і Румунія продемонстрували свою спроможність в управлінні кордонами. Вони готові і повинні повною мірою скористатися перевагами Шенгенської зони», – зазначив речник Єврокомісії. Він відповів на питання про наслідки запровадження внутрішнього прикордонного контролю кількома країнами Шенгенської зони. Десять днів тому, для боротьби з нелегальною імміграцією, Німеччина запровадила контроль на всіх своїх сухопутних кордонах на шість місяців. Наприкінці березня поточного року Румунія разом з Болгарією приєдналася до зони вільного пересування ЄС частково – лише з повітряними та морськими кордонами – через відсутність одностайності в Раді ЄС, і рішення про скасування контролю на сухопутних кордонах все ще очікується.

ДІТИ – Згідно зі статистикою, кількість дітей в Румунії, батьки яких працюють за кордоном, за останній рік скоротилася на 17%. Ця цифра є значною, оскільки все більше батьків повертаються додому або беруть на себе роль фінансової підтримки, не виїжджаючи за кордон. Однак, станом на березень, понад 60 000 дітей у близько 50 000 сімях все ще жили далеко від своїх близьких. Але тривожним фактом є те, що деякі з цих дітей опиняються в системі спеціального захисту, де стикаються з додатковими проблемами адаптації до нового середовища та відсутністю постійного контакту з батьками. Саме тому експерти стверджують, що наявність стабільної батьківської фігури є вкрай важливою для емоційного та соціального розвитку дітей раннього віку.

МІСТА – Брашов, що в центрі Румунії, вважається найпривабливішим містом країни для життя, згідно з Індексом привабливості міст, складеним Інститутом перспективних міст (Institute for Visionary Cities). За ним слідують Клуж-Напока та Орадя, обидва на північному заході. Замикають рейтинг міста Сібіу в центрі, Тімішоара на заході, Констанца на південному сході, столиця Бухарест, Ясси на північному сході, Алба-Юлія в центрі та П’ятра-Нямц на північному сході. Дослідження оцінює намір переїхати і загальне сприйняття якості життя як з точки зору тих, хто живе у великих містах, так і з точки зору нерезидентів. У ньому зазначається, що можливості для проведення дозвілля виявилися найважливішим фактором в аргументації респондентів, переваживши такі традиційні фактори, як добре оплачувана робота та інфраструктура, які посіли друге місце, за якими слідує здатність міста заохочувати творчість та інновації.

ОСВІТА – Представники бізнесу в Румунії скаржаться, що, незважаючи на інвестиції в дуальну освіту, значна частина молодих румунів, які навчаються за цим типом, виїжджають за кордон. Віце-президент Національної асоціації малих і середніх торговців Румунії Фелічу Парасків каже, що в цьому контексті немає гарантії, що ті, хто фінансово підтримує таких учнів 2-3 роки отримають вигоду з досвіду, набутого учнями, і що, як показує практика, підприємці в Румунії просто навчають майбутніх працівників для більш розвинених країн. Парасків вважає, що навчальні заклади повинні бути більш пов’язані з реальними потребами економіки та наголошує на необхідності змінити суспільне сприйняття деяких професій, щоб зробити їх більш привабливими для молоді.

ІНОЗЕМНІ ПРАЦІВНИКИ – Румунія стає все більш привабливою для іноземних робітників, згідно з дослідженням Фонду розвитку громадянського суспільства. Країни походження більшості іноземних робітників – Непал, Туреччина, Італія, Республіка Молдова, Шрі-Ланка та Індія. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, вони працюють у будівництві, готельно-ресторанному бізнесі та роздрібній торгівлі, і 80% з них є некваліфікованими працівниками. Інтеграція іноземних робітників не є легкою, але вона важлива для економічного зростання Румунії, – заявила Рамона Кіріак, голова представництва Європейського Союзу в Бухаресті. За її словами, іноземні працівники в Румунії стикаються з мовними бар’єрами, а також зі зловживаннями з боку роботодавців. З цією метою представники кількох міністерств спільно працюють над законодавчою базою для допомоги іммігрантам, повідомили в канцелярії прем’єр-міністра Румунії. Планується зміцнити державні контрольні установи, такі як Інспекція праці, щоб забезпечити гідні умови праці, хорошу оплату і захист від торгівлі людьми для іммігрантів. У 2023 році кількість індивідуальних трудових договорів іноземних працівників у Румунії становила 200.000.

ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська Комісія відкрила дві процедури порушення проти Румунії і просить повідомляти про стан імплементації двох директив. Пакет порушень стосується 26 країн-членів ЄС, за винятком Данії. Перша справа, що стосується Румунії, це зобов’язання Бухареста перенести в румунське законодавство нові правила ЄС, які спрощують бюрократичну тяганину при видачі дозволів на проекти з відновлюваної енергетики. Комісія надіслала лист з офіційним повідомленням, оскільки країна не повністю імплементувала директиву до листопада 2023 року. Румунія, разом з 25 іншими нотифікованими державами, повинна була імплементувати її до 1 липня 2024 року. Другий лист про відстрочку, який отримали загалом 17 країн-членів, стосується нездатності транспонувати європейські поправки до трьох директив. Це Закон про прозорість, Директива про бухгалтерський облік та Директива про аудит. Серед найважливіших змін – ті, що вимагають від великих компаній, які котируються на біржі, розкривати інформацію про соціальні та екологічні ризики, з якими вони стикаються, а також про те, як їхня діяльність впливає на людей і навколишнє середовище. Кінцевий термін для транспозиції закінчився 6 липня 2024 року. В обох випадках Румунія тепер має два місяці, щоб транспонувати директиви і повідомити про це виконавчу владу ЄС.

ДУНАЙ – Очікується, що повінь на Дунаї зайде в Румунію 2-3 жовтня, коли потік річки в поєднанні з дощами і водою з приток досягне максимуму в 9.500 кубометрів на секунду, оголосив генеральний директор Румунської національної адміністрації водних ресурсів Сорін Лукачі. Департамент з надзвичайних ситуацій передав, що вже підготував заходи, які будуть адаптовані до нових умов, спричинених сильними дощами, що очікуються наприкінці цього тижня. Голова Департаменту з надзвичайних ситуацій передав Раєд Арафат заявив наприкінці сьогоднішньої урядової оперативної наради, що, якщо цього вимагатиме ситуація, населення буде проінформовано, в тому числі за допомогою повідомлень RO-ALERT, а місцевим адміністраціям було запропоновано виявити вразливі групи населення і вчасно розглянути питання про їх евакуацію. Метеорологи попередили, що в неділю на заході Румунії розпочнуться сильні дощі, кількість опадів сягатиме 60-80 літрів на квадратний метр. Досі Дунай спричиняв значні повені в країнах, через які він протікає, оскільки Європу накрив циклон «Ешлі», який приніс мороз, сильний вітер і зливи.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд Румунії схвалив коригування державного бюджету, бюджету соціального страхування та бюджету страхування на випадок безробіття, враховуючи макроекономічні прогнози, підготовлені Національною комісією з питань прогнозу. Показники, на яких ґрунтується коригування, включають переглянуте на 2,8% зростання економіки, оновлений ВВП на рівні близько 1 768 млрд. леїв (близько 353 млрд. євро) та дефіцит бюджету на рівні 6,9%. Коригування має чотири важливі вектори: підтримка інвестицій, освіти, охорони здоров’я та соціальних програм для громадян.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку у вівторок і середу. Центральною темою нинішньої сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Як повідомляє Адміністрація Президента, участь Президента в цьогорічній Генеральній Асамблеї ООН є можливістю підкреслити внесок Румунії в глобальні зусилля, спрямовані на прискорення прогресу в досягненні 17 цілей сталого розвитку. У середу Клаус Йоганніс виступить на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, на якому закликатиме до підтримки діалогу на багатосторонньому рівні, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Глава держави також підкреслить зусилля та внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна в Україні або конфлікт на Середньому Сході, до основних викликів, що стоять перед людством, включаючи надзвичайну ситуацію з кліматом, ерозію прав людини та кіберзагрози. Пан Йоганніс також закликатиме до реформування системи ООН, здатної ефективно та прозоро реагувати на всі поточні та майбутні виклики.

РУМУНІЯ У СВІТІ – Румунія, разом з Європейським Союзом, є одним з головних захисників прав людини, – заявив в інтерв’ю агентству AGERPRES посол Румунії в ООН Корнел Феруце. Він підкреслив, що Румунія має чітко визначений профіль у нью-йоркському середовищі з точки зору просування міжнародного права, міжнародного порядку, заснованого на правилах, і верховенства права. За словами румунського дипломата, країна користується довірою в багатосторонньому середовищі завдяки своїй відкритості та готовності підтримувати партнерів з різних регіонів світу, зокрема Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Латинської Америки та Карибського басейну, в реалізації конкретних цілей сталого розвитку та розбудови державного потенціалу. Румунія також має намір продовжувати свою участь у формуванні глобальної політики щодо боротьби з наслідками зміни клімату. Румунський дипломат також зазначив, що динаміка в дипломатичному середовищі в Нью-Йорку відображає те, що відбувається на глобальному рівні, а саме: агресивну війну, яку Росія веде проти України вже понад два з половиною роки, і конфлікт в Газі після трагедії 7 жовтня 2023 року.

ОСВІТА – Рання освіта є наріжним каменем розвитку дитини, тому будь-яка інвестиція в цей сектор є, по суті, інвестицією в майбутнє, – заявила у вівторок міністерка освіти Румунії Ліджия Дека. За словами урядовиці, це також було однією з центральних тем дискусій на міжнародній конференції «Світле майбутнє без кордонів: інвестиції в освіту та ранній догляд за дитиною». У вівторок Ліджия Дека взяла участь у цьому заході, організованому в Кишиневі представництвами ЮНІСЕФ в Румунії та Республіці Молдова у співпраці з Регіональним офісом ЮНІСЕФ у справах Європи та Центральної Азії. У соціальних мережах міністерка зазначила, що Румунія усвідомила важливість ранньої освіти, а новий закон про передвищу освіту відображає це. «Наша країна залишається близькою до Республіки Молдова, в тому числі з точки зору розвитку освітнього сектору – тісна співпраця, яку ми вже маємо, є важливим кроком для нас, щоб разом знайти рішення проблем, з якими стикаються наші системи», – додала Ліджия Дека.

ДРОН – Фахівці Міністерства оборони та Румунської сужби інформації виявили у вівторок рештки російського безпілотника в районі на південь від села Плауру Тульчанського повіту, за межами населеного пункту. Про це повідомило міноборони. Сили міністерства продовжують пошуки можливих фрагментів безпілотника, який міг розбитися на румунському березі Дунаю, після атак, здійснених російськими військами протягом останніх тижнів на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в сусідній Україні.  Міністерство оборони вкотре рішуче засудило удари Росії по українських цивільних об’єктах та інфраструктурі, які є невиправданими і такими, що серйозно суперечать міжнародному праву.

ДУНАЙ – Потік Дунаю на вході до Румунії в період з 29 по 30 вересня становитиме не більше 8 000 кубометрів за секунду. Про це повідомило Національне управління Води Румунії. На основі поточної інформації, ризик виникнення особливих проблем через виникнення паводків на румунській ділянці річки є низьким”, – заявила прес-секретарка управління Ана-Марія Агіу. Міністерство внутрішніх справ у вівторок закликало усі національні та територіальні структури бути готовими до втручання для управління ризиками, пов’язаними зі збільшенням потоку Дунаю. Навіть якщо інформація вказує на те, що прогнозована ситуація не є особливо проблематичною, державний секретар Раєд Арафат підкреслив, що підготовка повинна бути на найвищому рівні. Керівник Департаменту з надзвичайних ситуацій наголосив на необхідності співпраці представників територіальних структур Вод Румунії з представниками інспектортаів з надзвичайних ситуацій.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Габрієла Русе пробилася до основної сітки одиночного розряду турніру WTA-1000 у Пекіні (Китай), загальний призовий фонд якого становить майже 9 мільйонів доларів США. У вівторок вона здобула перемогу над китаянкою Цзя-Цзинь Лю 6:3, 6:1 у фінальному раунді кваліфікації. Габрієла Русе (26 років, 93 WTA) швидко перешопила ініціативу, а її суперниця не змогла створити жодного брейк-пойнта. Ще три румунки входять до основної сітки одиночного розряду. Жаклін Крістіан у першому раунді зіграє з угоркою Анною Бондар, Ірина Бегу зіграє з китаянкою Є-Ксінь Ма, а Ана Богдан зустріне американку Софію Кенін.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд Румунії сьогодні схвалив перше в цьому році коригування бюджету. Воно є позитивним і збільшить дефіцит до 6,9% ВВП, навіть якщо Міністерство фінансів також очікує збільшення доходів. Гроші будуть використані в основному для співфінансування інвестиційних проєктів, але є також плани збільшити кошти для виплати підвищення заробітної плати, узгодженого після цьогорічних протестів. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що так само вчинили розвинені європейські країни, такі як Німеччина і Франція, які підтримали інвестиції за рахунок зростання дефіциту. Він сказав, що цей дефіцит є стійким, враховуючи, що 8,5 леїв з кожних 10 витрачаються на будівництво автомагістралей, лікарень, шкіл, газових і водопровідних мереж та інші об’єкти місцевого значення. Прем’єр-міністр також заявив, що інвестиції повернуться до бюджету у помноженому розмірі, точніше у 8 разів більше, ніж виділені на них кошти, як у випадку з будівництвом автомагістралей.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

ООН – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у неділю у відкритті Саміту майбутнього в Нью-Йорку. Захід, який передував Тижню високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, розпочався з прийняття Договору заради майбутнього. Міністерка Лумініца Одобеску взяла участь в Інтерактивному діалозі щодо зміцнення багатосторонності заради міжнародного миру і безпеки, під час якого підтвердила підтримку Румунією ефективної багатосторонності, заснованої на принципах ООН. Вона також підкреслила важливість поваги до міжнародного права, прав людини і демократичних цінностей як необхідних передумов для реалізації Пакту заради майбутнього.

НАГОРОДА – Папа Франциск нагородив двох румунських депутатів – Овідіу Ганца, представника німецької меншини у Палаті депутатів Румунії, та Сільвіу Векслера, представника єврейської меншини, – орденом Пія IX-го в ступені лицаря, «за особливі заслуги перед Святим Престолом». Про це повідомив Демократичний форум німців Румунії. Пропозиція про нагородження орденом надійшла від кардинала Лучіана Мурешана, який особисто вручив відзнаку і диплом ордена в неділю в архієпископстві міста Блаж. Орден був заснований Папою Пієм IX в 1847 році і, згідно з реформою Папи Івана Павла II 1993 року, вручається в лицарському ступені мирянам за видатні заслуги перед Святим Престолом. Двоє румунських депутатів були нагороджені за підтримку Церкви, що об’єдналася з Римом.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Румунія отримає 21,6 млн. євро від Європейської Комісії для фермерів, які постраждали від несприятливих погодних умов навесні та на початку літа. Таке рішення було прийнято на засіданні Ради з питань сільського господарства та рибальства, що проходить у Брюсселі, на якому Румунію представляє міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Флорін Барбу. Єврокомісія запропонувала виділити близько 120 мільйонів євро з сільськогосподарського резерву для прямої підтримки фермерів Румунії, Болгарії, Німеччини, Естонії, Італії, Болгарії та Естонії. Флорін Барбу зазначив, що це перший випадок, коли фермери отримали компенсацію в рік, коли сталися стихійні лиха. За даними Міністерства сільського господарства, понад 16 000 фермерів подали заявки на визначення та оцінку збитків, завданих осіннім посівам  2023 року. Звіти про встановлення та оцінку збитків були укладені на площі понад 320 000 гектарів, більшість з яких постраждали у відсотках від 50% до 100%. Флорін Барбу повідомив, що цього року, за оцінками, постраждали майже 2 мільйони гектарів ярих культур, кукурудзи та соняшнику, і 100 000 гектарів осінніх культур, пшениці та ріпаку.

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало путівник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських та парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі – 10 жовтня для участі у президентських виборах і 17 жовтня для участі у парламентських виборах. Реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrăinătate.ro, яким управляє Постійний виборчий орган.

ЕНЕРГЕТИКА – У п’ятницю, 27 вересня, розпочинається реєстрація на програму “Casa Verde Fotovoltaice” (“Зелений дім на фотоелектричних батареях”) для приватних осіб у Румунії. Вона відбуватиметься онлайн на спеціальній платформі програми і завершиться 9 жовтня. Максимальний розмір фінансування, що надається державою, збільшився з 20 000 до 30 000 леїв, а встановлення акумуляторів для зберігання енергії стало обов’язковим. Цього року передбачено рекордні асигнування на загальну суму 2 млрд леїв, розподілені за регіонами розвитку. Прийом заявок триватиме один день для кожного регіону. Бажаючі взяти участь у програмі повинні мати постійне місце проживання в Румунії, володіти нерухомістю, на якій будуть встановлені фотоелектричні панелі, причому нерухомість повинна бути виключно житловою, і не мати боргів перед державою. Минулого року гроші, виділені на програму, були використані за лічені хвилини.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року.  Це відбувається на фоні перегляду прогнозу економічного зростання з 3,4% до 2,8% ВВП. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування. З іншого боку, інші великі розпорядники бюджетних коштів матимуть менші бюджети, зокрема: Генеральний секретаріат уряду, Міністерство економіки, Сенат і Палата депутатів, Служба спецзв’язку та Міністерство розвитку.

ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду. Річка вийшла з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода досягла навіть будівлі парламенту. Поток води на вході на румунську територію постійно зростає, – повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. Румунська влада в містах, розташованих уздовж річки, вживає заходів для запобігання можливим повеням. Перевіряються дамби, а мерії міст готують матеріали і засоби для втручання. Нещодавні повені завдали величезних матеріальних збитків і забрали життя кількох людей в Румунії, Польщі, Австрії та Чехії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро на екстрену допомогу країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повеней.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії Флорін-Йонуц Барбу в понеділок візьме участь у засіданні Ради з питань сільського господарства та рибальства в Брюсселі, головними питаннями порядку денного якого є ситуація на сільськогосподарських ринках, зокрема, після вторгнення РФ в Україну, та оцінка другого року реалізації стратегічних планів Спільної аграрної політики (САП). Міністри також обміняються думками щодо майбутніх щорічних консультацій між ЄС та Великою Британією щодо можливостей рибальства до 2025 року, а також щодо щорічних консультацій між ЄС та Норвегією та прибережними державами на наступний рік. Рада також обговорить пропозицію Комісії щодо оновлення можливостей для рибальства на 2024 і 2025 роки для певних рибних запасів, що враховуватимуть останні наукові рекомендації та останні події.

СВЯТО – Цими вихідними відбулися Дні Бухареста, подія, присвячена 565-й річниці першої документальної згадки про місто, з концертами, театральними виставами, акробатикою та анімацією, мистецькими інсталяціями та виставками, а також різноманітними інтерактивними заходами для дітей. Бухарестський фестиваль вуличної їжі зібрав на площі Конституції в центрі столиці страви з більш ніж 10 міжнародних кухонь. Було представлено понад 50 фуд-траків, які пропонували вражаюче розмаїття кулінарних шедеврів, в той час як святкову атмосферу підтримували популярні діджеї та відомі гурти, які запропонували концерти живої музики. Завершиться 12-ий вуличної їжі зібрав  концертом класичної музики у виконанні Оркестру Національного радіо під керівництвом диригента Крістіана Спетару разом з сопрано Валентиною Нафорніцей.

ФРАНЦІЯ – У Франції запрацював новий уряд, призначений президентом республіки, поклавши край, таким чином, понад тримісячній політичній кризі. Уряд на чолі з прем’єр-міністром Мішелем Барньє складається з 39 членів, серед яких 16 повноправних міністрів і 23 міністри-делегати та державні секретарі. Вони походять з партії президента Еммануеля Макрона, менших центристських партій, які є його союзниками, та консервативної правої Республіканської партії, що вказує на чітку праву орієнтацію політики нової виконавчої влади. Три міністри колишнього уряду зберегли свої портфелі: оборони, культури та екологічного переходу. Новий кабінет міністрів матиме складне бюджетне завдання, оскільки Франція має надмірний дефіцит у 5,5% і державний борг у 110% від Валового Внутрішнього Продукту. Отримавши перше місце на парламентських виборах у липні, Альянс лівих партій засудив прихід до влади правого уряду, стверджуючи що це є повною протилежністю цінностям, висловленим громадянами на дільницях, і пообіцяв висловити йому вотум недовіри. На заклик лівих партій та громадянських організацій у суботу в Парижі та десятках інших міст відбулися вуличні протести проти президента Макрона, прем’єр-міністра та уряду.

Румунія це країна-член
Європейського Союзу та НАТО, яка має найдовший кордон з Україною, а також країна, яка має
вихід до Чорного Моря, регіону, де триває війна, – заявив румунський
президент Клаус Йоганніс виступаючи перед студентами
престижного Колумбійського університету в США, де він був запрошений World Leaders
Forum. Саме тому погляд Румунії на вплив війни в стратегічному сусідстві та в
глобальному масштабі є актуальним, – підкреслив він. Клаус
Йоганніс сказав, що Росія розраховувала на слабке міжнародне
співтовариство та на Україну, яка виконує вимоги Кремля. Але, погрожуючи, а
потім застосовуючи силу, росіяни досягли протилежного ефекту.

За словами спеціального кореспондента
Радіо Румунія, президент Клаус Йоганніс
стверджує, що вторгненням в Україну Росія намагається повернути практики
ревізіонізму в міжнародних відносинах, а
також сфери впливу в глобальній і регіональній політиці. Москва використовує
застарілі концепції, а саме так зване право великих сил, щоб
нав’язати свої зовнішньополітичні директиви тим, кого вона називає малими
державами, атакуючи демократичні цінності, верховенство права і заснований на
правилах світовий порядок, – додав президент Румунії.

Він також розповів студентам, що
Румунія, як стратегічний партнер США і союзник НАТО, зараз перебуває на
найвищому рівні безпеки в своїй новітній історії. Тепер ми маємо більш
узгоджений і багатосторонній підхід до оборони на східному фланзі. Ми зробили
конкретні кроки для інтенсифікації співпраці з іншими союзниками в
Чорному морі, особливо зі Сполученими Штатами, – ствердив
Йоганніс. За його словами, Україна повинна перемогти у
війні, роспочатій Російською Федерацією, і не може
бути миру без відновлення незалежності, територіальної цілісності та
суверенітету країни.

«Всі ті, хто скоїв жахливі злочини в
Україні та проти України, повинні бути притягнуті до відповідальності. Всі
країни-однодумці згодні з тим, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну», -
заявив Президент Румунії. І Україна, і сусідня Республіка Молдова повинні і
надалі отримувати повну підтримку для їхньої інтеграції до Європейського Союзу, – відмітив
Клаус Йоганніс.

Раніше, перебуваючи на Генеральній
Асамблеї ООН в Нью-Йорку, глава румунської держави підкреслив, що ця війна
показала, що Чорне море потребує більшої уваги на глобальному рівні, оскільки
має стратегічне значення для трансатлантичної безпеки. Він також пообіцяв, що
Румунія і надалі сприятиме транзиту українського зерна на світові ринки,
оскільки це має важливе значення для глобальної продовольчої безпеки.

Генеральна
Асамблея ООН переважною кількістю
голосів ухвалила резолюцію, в якій
засудила нещодавню анексію Росією
чотирьох українських областей, вважаючи
її незаконною. Резолюція була ініційована
Україною та Албанією після того, як
наприкінці вересня Російська Федерація
відхилила подібну резолюцію в Раді
безпеціСпівавтором
тексту виступила Румунія разом із 75
іншими державами-членами ООН. Зі 193
держав
членів
організації, 143, включаючи Румунію,
ухвалили резолюцію в середу. Це найбільша
кількість голосів, набрана з початку
загарбницької війни проти України на
користь
резолюції
Генасамблеї ООН на
цю тему.

Глава
американської дипломатії Ентоні Блінкен
заявив, що йому приємно бачити «переважну
більшість націй на боці України, захищаючи
Статут ООН і рішуче протистоячи руйнівній
агресійній війні Росії проти України
та її народу».
Вашингтонський чиновник зазначив, що
дуже мало
країн проголосували за Росію і
привітав міжнародну єдність і
непохитну підтримку Києва.
Держсекретар США заявив, що 143 країни,
які проголосували за резолюцію ООН,
дали зрозуміти, що
вони не терпітимуть жодної спроби
держави-члена ООН захопити землю силою.
Не дивно, що п’ять країн, а саме Росія,
Білорусь, Сирія, Північна Корея та
Нікарагуа, проголосували проти. 35, серед
яких Китай, Індія, Пакистан і Південна
Африка утрималися, незважаючи на
дипломатичні зусилля Сполучених Штатів.

Перед
голосуванням посол США в ООН Лінда
Томас-Грінфілд закликала
якомога більше країн не утримуватися.
«Сьогодні Росія вторглася
в Україну. Але завтра територія іншої
держави може бути порушена. Нею
можете бути ви.
Ви можете бути наступною країною», -
заявила
дипломатка
з трибуни ООН. У цьому тексті, спільно
відредагованому Європейським Союзом
і представленому Україною, представники
Заходу стверджували, що через сім місяців
після початку війни в Україні, вони
довели,
що Росія президента Володимира Путіна
«ізольована» на міжнародній арені. У
тексті закликають держави
не визнавати ці анексії та вимагають
негайного виведення російських військ
з
України.

Глава
румунської
дипломатії Богдан Ауреску привітав
ухвалення резолюції, яка засуджує
незаконну анексію Росією чотирьох
українських областей.
МЗС Румунії уточнило, що Бухарест рішуче
засудив підписання так званих угод
про приєднання до Російської Федерації
українських областей,
які перебувають під незаконною окупацією
російських військ. «Ці дії не можуть
мати жодних наслідків з точки зору
міжнародного права, і Румунія не визнає
їх дійсність, особливо щодо проведення
будь-яких
змін щодо територіальної приналежності
українських областей», – йдеться у

повідомленні. Міністерства
закордонних справ Румунії.

Нові протипандемічні заходи у Румунії на тлі 4-ої хвилі

Зелений Covid-сертифікат став, згідно з рішенням уряду, обов’язковим у Румунії в населених пунктах із захворюваністю від 3 до 6 на тисячу населення. Документ засвідчує вакцинацію, негативний результат ПЛР-тесту чи одужання від коронавірусу, і є обов’язковим для присутності в кінозалах, на спортивних змаганнях, на весілі чи хрестинах. Крім того, у кінотеатрах або театрах доступ глядачів дозволений до 50% місткості. У барах, клубах та дискотеках максимальна кількість учасників становить 30% місткості, а на мітингах до 100 осіб. На тлі щоденного зростання випадків зараження Sars-CoV-2 Румунія переходить з зеленої зони в жовту зону зараженості на коронавірус. З кожним днем все більше і більше населених пунктів оголошують, що вони переходять до так званої «червоної зони» епідемічної небезпеки, а місцеві органи влади вводять додаткові обмеження залежно від рівня зараженості. Також зростаюча кількість пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії спонукає владу шукати рішення для підвищення кількості ліжко-місць. У цьому контексті вакцинація, значно нижча від очікувань, дає ознаки оживлення, будучи перевищений поріг у 10 мільйонів введених доз. Фахівці вирішили, що, починаючи з 28 вересня, доцільно вводити бустерну дозу вакцини проти Covid вразливим особам або працівникам системи охорони здоров’я та освіти.

Придбання антиковідних вакцин під лупою НАД

Національне антикорупційне управління в Бухаресті перевіряє, яким чином Румунія закупила вакцини проти Covid. Існують підозри у зловживанні службовим становищем з одержанням неправомірної вигоди для себе чи для іншої особи, але жодна особа не має якості підозрюваного чи обвинуваченого, кримінальне розслідування проводиться «in rem», тобто за фактом. Колишній міністр охорони здоров’я протягом близько п’яти місяців Влад Войкулеску стверджує, що рішення про замовлення вакцин було прийнято прем’єр-міністром Флоріном Кицу, не враховуючи думку фахівців міністерства. Румунія замовила занадто багато доз і змушена була продати або пожертвувати з них, тому що інакше термін придатності закінчився би, – каже екс-міністр. Натомість прем’єр-міністр скидає вину з себе на плечі Влада Войкулеску, який нібито підписав контракт про закупівлю незатвердженої сироватки. Інформаційне агентство Hotnews нагадує, що в середині липня прем’єр-міністр Флорін Кицу публічно заявив, що Румунія замовила на наступні кілька років 120 мільйонів доз вакцини проти Covid-19, і це в умовах коли населення Румунії становить менше 20 мільйонів. Із вже отриманих 18,5 мільйонів вакцин, майже 2,1 мільйона було подаровано та понад 2,2 мільйона продано, термін придатності сплив для майже 750.000 доз, а для інших 178 тисяч доз термін придатності спливає 31 жовтня.

Компенсація рахунків за електроенергію та газ

Враховуючи надмірне зростання цін на електроенергію та природний газ, з 1 листопада рахунки будуть компенсовані як для побутових, так і для не побутових споживачів у Румунії. Увага буде приділена також МСП та малим компаніям. Між часом опозиційна Соціал-демократична партія внесла на розгляд Парламенту законопроєкт, спрямований на підтримку МСП у питанні зростання цін на енергоносії. Лідер соціал-демократів Марчел Чолаку пояснив, що документ передбачає або механізм компенсації рахунків на 50%, або можливість відрахування з податку на прибуток, протягом певного періоду для тих, хто не має заборгованості із сплати внесків до державного бюджету.

Банкрутство страхової компанії City Insurance

Водії, які змушені ремонтувати свої автомобілі на підставі страхового полісу ОСАЦВ, виданого компанією City Insurance, отримуватимуть швидшу компенсацію через Фонд гарантування застрахованих. Згідно з терміновою постановою Уряду, їм не доведеться чекати, поки суд остаточно визнає банкрутство колишнього лідера румунського страхового ринку – процедура, яка може зайняти більше року. Прокуратура порушили декілька кримінальних проваджень, пов’язаних із нещодавнім банкрутством компанії City Insurance. Є звинувачення у розкраданні державного майна, відмиванні грошей та підробці комп’ютерної інформації. Парламентарі також хочуть отримати відповіді про те, як став можливим новий крах на ринку страхування автомобілів, після того, як у Румунії кілька років тому двох інших компаній – «Карпатіка» та «Астра» – спіткала така ж доля. Економічна комісія Сенату покликала на заслухання декількох представників установ та асоціацій в галузі.

Президент Румунії в ООН

У Нью-Йорку, на чолі румунської делегації на 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, президент Клаус Йоханніс виступив з промовою, в якій заявив, що необхідний інноваційний підхід для одночасного реагування на широкий спектр взаємозалежних викликів, такі як охорона здоров’я, демографічні зміни, міграція, обмежені ресурси, зміна клімату та втрата біорізноманіття, крайня бідність та голод. На саміті з питань координації міжнародної реакції проти Covid-19, організованому з ініціативи президента США Джо Байдена, Клаус Йоханніс висловив підтримку справедливому доступу країн світу до вакцин, терапії та діагностування. Тоді під час заходу «Перетворюючі дії для природи та людей» президент Румунії висловився за мобілізацію нових ресурсів фінансування заради природи. Також у Нью-Йорку Клаус Йоханніс зустрівся з Генеральним секретарем франкомовних країн Луїзою Мушіківабо та з представниками єврейських організацій у США.

Демократичні цінності та міжнародний порядок, обмеження
через пандемію коронавірусу та ситуація в Афганістані – були основними темами
виступупрезидента Румунії Клауса Йоганніса на пленарному засіданні
Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, у вівторок. Вперше з початку пандемії коронавірусу на
засіданні були фізично присутні глави держав та урядів понад 100 країн.

Незважаючи на те, що пандемія Covid-19 зачепила майже всі
аспекти життя, вона також відкрила можливості для адаптації, – сказав у своїй
промові глава румунської держави. Він уточнив, що для одночасного вирішення
широкого кола взаємозалежних проблем, таких як охорона здоров’я, демографічні
зміни, міграція, обмежені ресурси, кліматичні зміни та втрата біорізноманіття,
крайня бідність та голод, необхідний інноваційний підхід.

«Румунія твердо вірить у тому, що демократичні цінності
та заснований на правилах міжнародний порядок, на основі принципів ООН, є
основоположними для побудови безпечного та кращого майбутнього. Пандемія також
показала нам, що потрібно знайти шляхи для кращого та більш екологічного відновлення, нам потрібно знову втручатися у процес сталого
економічного розвитку, а також у розвиток стійких, справедливих та інклюзивних
суспільств, в яких ніхто не залишається позаду.» – сказав президент Клаус
Йоганніс.

Стосовно Афганістану, глава румунської держави відмітив,
що найбільш гострою проблемою є безпечна евакуація афганців, які хочуть
покинути країну, враховуючи той факт, що пандемія Covid-19 ще більше ускладнила
гуманітарну акцію. На його думку, надзвичайно важливо забезпечити дотримання
прав людини та можливість надання гуманітарної допомоги.

З іншого боку, президент Клаус Йоганніс відмітив
необхідність забезпечення широкого та безпечного доступу до Інтернету, а також
посилення кібербезпеки та утвердження відповідальної поведінки у кіберпросторі,
одночасно протидіяти поширенню мови ненависті та дезінформації у цифровому
середовищі. У цьому контексті, він нагадав, що в Румунії розміщений
Європейський центр кібербезпеки, зазначивши, що центр спрятиме розвитку
досліджень у сферах кібербезпеки та стійкості в ЄС.

Також у вівторок президент Клаус Йоганніс поклав квіти та
вшанував хвилиною мовчання пам’ять жертв терактів 11 вересня 2001 року біля
меморіалу, побудованого на місці колишніх веж-близнюків Всесвітнього торгового
центру, де 20 років тому загинуло й п’ятеро американських громадян румунського
походження.

На металевому парапеті, що оточує пам’ятник, викарбувані
імена понад 2600 жертв найкривавішого теракту, вчиненого на території США. Тоді
терористи захопили чотири пасажирські літаки: два влучили у вежі-близнюки, один
впав на Пентагон, а інший літак, який прямував у Капітолій або Білий дім, впав
на поле.