Tag: оплата праці

  • 4 – 10 лютого 2018 року

    4 – 10 лютого 2018 року

    Нещодавні зміни в системі оплати праці викликають суперечки





    Закон про єдину тарифну сітку оплати праці в бюджетному секторі та
    перекладення обов’язку сплати соціальних внесків з роботодавця на працівника
    викликають невдоволення серед ряду категорій працівників у Румунії. Профспілки повідомляють
    про значне скорочення доходів у кількох сферах. Міністр праці Олгуца Васілеску у відповідь на ці звинувачення заявила, що метою цього закону, прийнятого в
    минулому році було збалансувати бюджетну систему оплати праці з огляду на численні
    випадки диспропорційності в тому сенсі, що особи на схожих посадах та зі
    схожими обов’язками мали різні посадові оклади. Вона також зазначила, що цей
    закон дотримується основного принципу на європейському рівні – рівна оплата за
    рівну працю, а бонуси були обмежені, тому що в багатьох випадках вони
    перевищували основний оклад. У четвер уряд схвалив термінову постанову, в якій передбачено
    ряд заходів для збереження чистого щомісячного доходу, принаймні на рівні
    грудня 2017 року, для працівників в галузі ІТ, у сфері наукових досліджень,
    розробок та інновацій, для осіб, зайнятих на сезонних роботах, з вадами, а
    також осіб, які працюють в умовах неповного робочого дня. Після змін у системі
    оплати праці головна опозиційна Націонал-ліберальна партія Румунії повідомила про намір оголосити вотум
    недовіри міністру праці. Ліберали піддали критиці й перекладення з роботодавця
    на працівника обов’язку сплати соціальних внесків і стверджують, що це більше
    ускладнило систему оплати праці в Румунії. Президент Асоціації підприємців Румунії
    Флорін Погонару звернув увагу на те, що всі економічні заходи, вжиті з 2017
    року не мали логіки. Флорін Погонару: «Якщо спробувати охарактеризувати 2018
    рік, то його можна назвати роком повстання популізму. У 2017 році ми побачили цілий
    ряд популістських заходів, можливо початих зарано. Зазвичай вони приймаються перед
    виборами, але на цей раз усе почалося раніше. Те, що відбувається сьогодні з
    доходами, які не ростуть, а навпаки, зменшилася, є своєрідною формою помсти
    популізму.»
    «Популізм не має логіки, популізм завжди є спустошливим, і коли зростає,
    і коли мститься.» – попередив Флорін Погонару.




    Монетарна політика Румунії та економічний прогноз



    За оцінками Європейської комісії темпи зростання
    румунської економіки сповільняться до 4,5% в цьому році та до 4% в наступному
    році, після сильного зростання ВВП Румунії в 2017 році на 6,7%. Принаймні це
    випливає з проміжного економічного прогнозу Єврокомісії, опублікованого у
    середу в Брюсселі. Аналогічні показники випливають і з недавнього аналізу
    Світового банку. Національна комісія з питань прогнозу на початку тижня
    переглянула убік збільшення прогноз зростання ВВП у цьому році до 6,1%. В опублікованому
    в середу аналізі Європейська комісія зазначає, що ситуація на ринку праці
    покращилася, безробіття впало до найнижчого рівня за останні два
    десятиліття, а розмір чистої середньої зарплатні зріс в реальному вираженні приблизно
    на 13%. Однак, попереджає Єврокомісія, у другій половині минулого року почала рости інфляція, що зумовлено зростанням цін на продукти харчування та
    енергоносії. Теж у середу Рада директорів Національного банку Румунії прийняла рішення підвищити облікову ставку з 2% до 2,25% річних. НБР також залишив
    незмінними обов’язкові резерви за леєвими і валютними внесками. Голова
    Національного банку Румунії Мугур Ісереску очікує, що в результаті цього
    рішення кредити в леях подорожчають.




    Підсумки роботи DIICOT


    Управління по боротьбі з організованою злочинністю і
    тероризмом (DIICOT) на
    цьому тижні представило Звіт про результати роботи в 2017 році, в якому
    зазначається, що ісламська радикалізація є одним з основних ризиків у Румунії. У
    документі зазначається, що це явище набирає обертів в останні роки і
    наголошується на необхідності внесення ряду змін і поправок до закону про
    запобігання та боротьбу з тероризмом. За даними прокурорів упродовж минулого
    року Румунія не стикалася з конкретною та реальною терористичною загрозою. З
    іншого боку, у звіті зазначається, що в 2017 році було виявлено і вилучено
    понад 2 000 кг наркотиків. Найбільш поширеним наркотиком в Румунії був канабіс,
    який завозиться переважно автомобільним транспортом з Іспанії та Нідерландів.
    Що стосується транскордонного незаконного обігу наркотиків, Румунія залишилися
    транзитною країною для «балканського маршруту», яким перевозяться зокрема
    героїн, кокаїн та екстезі.




    ЄС уважно стежить за процесом
    проведення суперечливої судової реформи в
    Румунії




    Європейський Союз пильно
    стежить за подіями в Румунії, на тлі суперечливої судової реформи, ініційованої
    лівоцентристською керівною коаліцією наприкінці минулого року. Зміни до
    чинного законодавства піддали гострій критиці багато суддів і прокурорів,
    частина громадянського суспільства та праві опозиційні партії, які звинувачують
    керівну коаліцію в спробі підпорядкувати собі судову гілку влади. У цьому
    контексті ситуацію верховенства права та наслідки суперечливої судової реформи
    у Румунії у середу обговорив Європейський парламент. Комісар ЄС з питань
    юстиції Вєра Юрова вкотре озвучила заклик Європейської комісії до Парламенту
    Румунії розпочати дебати щодо судової реформи у відповідності до рекомендацій
    Брюсселя та шляхом консенсусу. «Незалежність судової гілки влади в Румунії та
    її здатність ефективно боротися з корупцією – є нашим бажанням і прагненням
    Румунії протягом багатьох років», – сказала Вєра Юрова. Натомість румунський
    депутат Європарламенту, соціал-демократ Віктор Боштінару в унісон з рештою
    представників Соціал-демократичної партії Румунії та Альянсу лібералів і
    демократів, які утворюють парламентську більшість в Румунії, стверджує, що Європейська
    комісія не знає реального стану речей в країні.



  • Обговорення Закону про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки

    Обговорення Закону про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки

    Закон про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки буде прийнятий до 1 липня, а підвищення заробітної плати буде здійснюватися поступово до 2021 року – оголосила міністр праці Лія Ольгуца Васілеску після переговорів з профспілками охорони здоров’я. Вона зазначила, що перші підвищення будуть втіленні з 1 січня наступного року, як це передбачено в урядовій програмі Кабінету, що складається з СДП та АЛД.

    Вона уточнила, що задоволена тим, як пройшли переговори і підкреслила, що гроші на підвищення заробітної плати, близько 7 млрд євро, наявні в бюджеті. Лія Ольгуца Васілеску: Поступово збільшилась мінімальна заробітна плата, і є такі випадки, що люди з середньою освітою і початківці отримують ту саму платню, як ті хто мають певний стаж і вищу освіту.

    У свою чергу, члени профспілки охорони здоров’я стверджують, що Закон про оплату праці на основі єдиної тарифної сітки є непоганим, і суми, передбачені для збільшення заробітної плати задовольняють їх. Збільшення, що матимуть місце в наступному році для більшості медичних працівників сягатимуть 60%. Раніше, на цьому тижні, були проведені переговори в Бухаресті між міністрами праці, внутрішніх справ і фінансів, а також представниками установ громадського порядку щодо Закону про оплату праці бюджетників. Профспілкові лідери правоохоронців не задоволені підсумками переговорів і погрожують протестами.

    Вони кажуть, що є більш ніж 80000 співробітників МВС, що не отримують мінімальну заробітну плату 1,450 леїв (близько 320 євро). Вони незадоволені тим, що їх надбавки розраховуються відповідно до основної заробітної плати в 2009 році, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати. Міністр праці заявила, що уряд прийме рішення після відповідного аналізу в Міністерстві фінансів про бюджетні наслідки для задоволення вимог співробітників поліції. Такого роду виправлення є останніми – пояснила вона, – адже Закон видалить можливі існуючі нерівності.

    Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну повідомив на Радіо Румунія, що закон, винесений на громадське обговорення, має на меті краще обґрунтування розмірів тарифних ставок і відповідальності державних службовців. Лія Ольгуца Васілеску недавно сказала, що в 2020 році заробітна плата до 4000 леїв (близько 890 євро) подвоїться, в той час як вищі цього порогу збільшаться на 45%. Аналогічні переговори пройдуть в четвер, коли міністерство планує обговорити закон з представниками освіти, а в п’ятницю з співробітниками культурної сфери.